Тип Молюски (Mollusca), або
м'якотілі, представляють собою
велику групу тварин, що включає
близько 113 тис. видів.
Тіло складається з голови, тулуба
та ноги. На голові розташовані рот,
очі, іноді щупальця.
Тулуб містить в собі
більшість внутрішніх
органів і утворює шкірну
складку - мантію.
Зовнішня поверхня мантії виділяє
раковину, що складається з
вуглекислого вапна; по суті, вона є
зовнішнім скелетом і виконує
опорну і захисну функції.
Між мантією і тулубом
розташована мантійна
порожнина: до неї
відкриваються задня
кишка, видільні та
статеві органи. Форма
ноги залежить від
способу життя
тварини.
Молюски живуть у морях, прісних
водах і на суші. Більшість водних
молюсків - мешканці дна. Одні з них
повзають на мускулистій підошві,
інші зариваються в грунт або
ведуть прикріплений спосіб життя.
Деякі молюски активно плавають у
воді.
У морях і океанах молюски
складають значну частину бентосу.
Вони утворюють великі поселення.
Щільність молюсків на морському
дні може досягати декількох тисяч
особин на 1 м2. У товщі морської
води дуже багато активно
плаваючих головоногих молюсків.
Сухопутні молюски зустрічаються
в різноманітних ландшафтах суші.
Деякі види можуть паразитувати на
інших тваринах.
Травна система молюсків
складається з трьох відділів, як і в
кільчастих хробаків. У молюсків
з'являються слинні залози, пов'язані
з горлом. У глотці у них є
специфічний орган для перетирання
їжі - терка, або радула, і нерідко
розвинені хітинові щелепи. До
середнього відділу кишки
відносяться шлунок і пов'язана з
ним травна залоза - «печінка».
Органи дихання у морських видів
представлені “зябрами”, а в
наземних і прісноводних –
“легенями”. “Легені” розташовані в
мантійній порожнині й оповиті
густою сіткою капілярів.
Кровоносна система молюсків
незамкнена. Це означає, що кров
тече не тільки по судинах, але і в
проміжках між органами. Для
кровоносної системи молюсків
характерна наявність серця, що
складається з декількох камер. У
більшості молюсків серце
складається з одного шлуночка і
двох передсердь.
Нервова система складається із
сукупності нервових вузлів,
розташованих у відділі голови, у
нозі та деяких ділянках тіла. Вузли
зв’язані між собою нервовими
стовбурами.
Органи чуттів розвинені неоднаково у різних видів. В деяких
молюсків більше розвинуті органи дотику – щупальця, в інших –
хімічного чуття та органи рівноваги. В багатьох є очі.
Більшість молюсків роздільностатеві, однак зустрічаються і
гермафродити, у яких відбувається перехресне запліднення.
Запліднення внутрішнє або зовнішнє. У деяких молюсків з яйця
розвивається личинка, у інших – уже сформована особина.
Кладка яєць
великого
тихоокеанського
молюска.
Тіло молюсків має ………………… симетрію, у деяких з них воно
…………….. . Тіло не ………………… на …………………
(несегментоване). Порожнина тіла …………….. , у вигляді
………………… сумки і порожнини …………………… залози. Простір
між внутрішніми органами заповнений …………………. . Тіло утворене
трьома відділами: ……………. , ……………. І ………………. .
Особлива складка шкіри, або ……………… , виділяє …………………,
яка зовні ………………… тіло. Кровоносна система ……………………. .
Органи дихання ………………….. або ……………….. . Органи виділення
молюсків ………………… . Нервова система ……………………. типу.
Молюски можуть бути роздільностатевими або ……………………….., з
зовнішнім або …………….. заплідненням. Розвиток ………………… або
…………………. .
Почленоване, непрямий, сегменти, статевих, паренхімою,
двобічну, мантія, черепашку, незамкнута, асиметричне,
вторинна, навколосерцевої, голови, тулуба, ноги,
захищає, зябра, нирки, гермафродитами, легеня,
розкидано-вузлового, прямий, внутрішнім.
У головоногих молюсків кров
аристократична – темно-
блакитного кольору, коли
насичена киснем, та бліда – з
вуглекислим газом. Синюватий
колір крові залежить від міді, що
входить до її складу.
У головоногих молюсків аж
три серця: одне головне і
два зябрових.
Найбільший кальмар,
якого вдалося вченим
виміряти, був завдовжки
18 метрів, але з них 12
метрів припадало на
щупальця.
На кінці мушлі пілігрима містяться
блакитні очі. Завдяки цьому
молюск може відрізняти світле
від темного і бачити предмети, які
рухаються. Цей двостулковий
молюск був емблемою
середньовічних пілігримів. Вони
чіпляли мушлю до стрічки на
капелюсі. Під час відпочинку нею
зачерпували воду з криниць і
струмків.
Корабельні хробаки
спеціалізуються на тому, що
забурюються у деревину і
харчуються тирсою. Те, що в інших
двостулкових молюсків є захисною
мушлею, у них стало твердим,
гострим, всіяним гострими зубцями
свердлом, яке розташоване
спереду. Молюск повільно
угвинчується у відмерлу деревину,
а також у корпус дерев’яних
кораблів.
Морське блюдечко – молюск завбільшки
з людський палець. Він живе на
морському дні, проводячи цілий день у
своєму будиночку. Цей будиночок –
щось на зразок підводної фортеці, яку
побудувало собі морське блюдечко.
Будівельним матеріалом є соки його
тіла, які у воді тверднуть.
Дивовижно, як зовсім сліпі морські
блюдечка завжди знаходять шлях до
своєї фортеці. Секрет ось у чому: під
час своєї мандрівки равлик залишає на
дні слід зі слизу, а коли морське
блюдечко наїлося, воно розвертається
і повзе назад, орієнтуючись на власний
слід.
Мідії – найбільш поширений
морський двостулковий молюск.
Вони прикріплюються до каміння
чи інших предметів за допомогою
бісусних ниток, утворюючи
скупчення – друзи, товщиною до
15 см. Мідії живуть до 100 років.
Ось такі коштовності
створюють під
черепашками багато
двостулкових і деякі
черевоногі молюски.
Загальна характеристика типу молюски
Загальна характеристика типу молюски
Загальна характеристика типу молюски
Загальна характеристика типу молюски
Загальна характеристика типу молюски
Загальна характеристика типу молюски
Загальна характеристика типу молюски
Загальна характеристика типу молюски

Загальна характеристика типу молюски

  • 3.
    Тип Молюски (Mollusca),або м'якотілі, представляють собою велику групу тварин, що включає близько 113 тис. видів. Тіло складається з голови, тулуба та ноги. На голові розташовані рот, очі, іноді щупальця. Тулуб містить в собі більшість внутрішніх органів і утворює шкірну складку - мантію.
  • 4.
    Зовнішня поверхня мантіївиділяє раковину, що складається з вуглекислого вапна; по суті, вона є зовнішнім скелетом і виконує опорну і захисну функції. Між мантією і тулубом розташована мантійна порожнина: до неї відкриваються задня кишка, видільні та статеві органи. Форма ноги залежить від способу життя тварини.
  • 5.
    Молюски живуть уморях, прісних водах і на суші. Більшість водних молюсків - мешканці дна. Одні з них повзають на мускулистій підошві, інші зариваються в грунт або ведуть прикріплений спосіб життя. Деякі молюски активно плавають у воді. У морях і океанах молюски складають значну частину бентосу. Вони утворюють великі поселення. Щільність молюсків на морському дні може досягати декількох тисяч особин на 1 м2. У товщі морської води дуже багато активно плаваючих головоногих молюсків.
  • 6.
    Сухопутні молюски зустрічаються врізноманітних ландшафтах суші. Деякі види можуть паразитувати на інших тваринах.
  • 7.
    Травна система молюсків складаєтьсяз трьох відділів, як і в кільчастих хробаків. У молюсків з'являються слинні залози, пов'язані з горлом. У глотці у них є специфічний орган для перетирання їжі - терка, або радула, і нерідко розвинені хітинові щелепи. До середнього відділу кишки відносяться шлунок і пов'язана з ним травна залоза - «печінка». Органи дихання у морських видів представлені “зябрами”, а в наземних і прісноводних – “легенями”. “Легені” розташовані в мантійній порожнині й оповиті густою сіткою капілярів.
  • 8.
    Кровоносна система молюсків незамкнена.Це означає, що кров тече не тільки по судинах, але і в проміжках між органами. Для кровоносної системи молюсків характерна наявність серця, що складається з декількох камер. У більшості молюсків серце складається з одного шлуночка і двох передсердь. Нервова система складається із сукупності нервових вузлів, розташованих у відділі голови, у нозі та деяких ділянках тіла. Вузли зв’язані між собою нервовими стовбурами.
  • 9.
    Органи чуттів розвиненінеоднаково у різних видів. В деяких молюсків більше розвинуті органи дотику – щупальця, в інших – хімічного чуття та органи рівноваги. В багатьох є очі.
  • 10.
    Більшість молюсків роздільностатеві,однак зустрічаються і гермафродити, у яких відбувається перехресне запліднення. Запліднення внутрішнє або зовнішнє. У деяких молюсків з яйця розвивається личинка, у інших – уже сформована особина. Кладка яєць великого тихоокеанського молюска.
  • 12.
    Тіло молюсків має………………… симетрію, у деяких з них воно …………….. . Тіло не ………………… на ………………… (несегментоване). Порожнина тіла …………….. , у вигляді ………………… сумки і порожнини …………………… залози. Простір між внутрішніми органами заповнений …………………. . Тіло утворене трьома відділами: ……………. , ……………. І ………………. . Особлива складка шкіри, або ……………… , виділяє …………………, яка зовні ………………… тіло. Кровоносна система ……………………. . Органи дихання ………………….. або ……………….. . Органи виділення молюсків ………………… . Нервова система ……………………. типу. Молюски можуть бути роздільностатевими або ……………………….., з зовнішнім або …………….. заплідненням. Розвиток ………………… або …………………. . Почленоване, непрямий, сегменти, статевих, паренхімою, двобічну, мантія, черепашку, незамкнута, асиметричне, вторинна, навколосерцевої, голови, тулуба, ноги, захищає, зябра, нирки, гермафродитами, легеня, розкидано-вузлового, прямий, внутрішнім.
  • 13.
    У головоногих молюсківкров аристократична – темно- блакитного кольору, коли насичена киснем, та бліда – з вуглекислим газом. Синюватий колір крові залежить від міді, що входить до її складу.
  • 14.
    У головоногих молюсківаж три серця: одне головне і два зябрових. Найбільший кальмар, якого вдалося вченим виміряти, був завдовжки 18 метрів, але з них 12 метрів припадало на щупальця.
  • 15.
    На кінці мушліпілігрима містяться блакитні очі. Завдяки цьому молюск може відрізняти світле від темного і бачити предмети, які рухаються. Цей двостулковий молюск був емблемою середньовічних пілігримів. Вони чіпляли мушлю до стрічки на капелюсі. Під час відпочинку нею зачерпували воду з криниць і струмків. Корабельні хробаки спеціалізуються на тому, що забурюються у деревину і харчуються тирсою. Те, що в інших двостулкових молюсків є захисною мушлею, у них стало твердим, гострим, всіяним гострими зубцями свердлом, яке розташоване спереду. Молюск повільно угвинчується у відмерлу деревину, а також у корпус дерев’яних кораблів.
  • 16.
    Морське блюдечко –молюск завбільшки з людський палець. Він живе на морському дні, проводячи цілий день у своєму будиночку. Цей будиночок – щось на зразок підводної фортеці, яку побудувало собі морське блюдечко. Будівельним матеріалом є соки його тіла, які у воді тверднуть. Дивовижно, як зовсім сліпі морські блюдечка завжди знаходять шлях до своєї фортеці. Секрет ось у чому: під час своєї мандрівки равлик залишає на дні слід зі слизу, а коли морське блюдечко наїлося, воно розвертається і повзе назад, орієнтуючись на власний слід.
  • 17.
    Мідії – найбільшпоширений морський двостулковий молюск. Вони прикріплюються до каміння чи інших предметів за допомогою бісусних ниток, утворюючи скупчення – друзи, товщиною до 15 см. Мідії живуть до 100 років.
  • 18.
    Ось такі коштовності створюютьпід черепашками багато двостулкових і деякі черевоногі молюски.