Downloaded 23 times
Uploaded byСвітлана Литвинова
Антикорупційне законодавство
основні положення антикорупційного законодавства
More Related Content
Similar to Антикорупційне законодавство
More from Світлана Литвинова
Антикорупційне законодавство
- 1.
- 2. Антикорупційна політикаАнтикорупційна політика–– комплекс правових, економічних,комплекс правових, економічних, освітніх, виховних, організаційнихосвітніх, виховних, організаційних та інших заходів, спрямованих ната інших заходів, спрямованих на створення системи запобігання тастворення системи запобігання та протидії корупції і усунення причинпротидії корупції і усунення причин її виникненняїї виникнення Законодавство у сфері запобігання іЗаконодавство у сфері запобігання і протидії корупціїпротидії корупції – Конституція– Конституція України, міжнародні договори, ЗаконУкраїни, міжнародні договори, Закон України “Про запобігання корупції”, іншіУкраїни “Про запобігання корупції”, інші закони та прийняті на їх виконання іншізакони та прийняті на їх виконання інші нормативно-правові акти.нормативно-правові акти.
- 3. МІЖНАРОДНІ АКТИМІЖНАРОДНІ АКТИ КонвенціяООН проти корупції (Конвенція ООН проти корупції (підписанапідписана 11.12.03 та ратифікована від 18.10.0611.12.03 та ратифікована від 18.10.06 № 251-V)№ 251-V) 9 грудня – Міжнародний день боротьби9 грудня – Міжнародний день боротьби проти корупціїпроти корупції Цивільна конвенція про боротьбу зЦивільна конвенція про боротьбу з корупцієюкорупцією (підписана 04.11.99 та(підписана 04.11.99 та ратифікована від16.03.05 № 2476-Іратифікована від16.03.05 № 2476-ІV)V) Кримінальна конвенція проКримінальна конвенція про боротьбу з корупцієюборотьбу з корупцією ((підписанапідписана 27.01.99 та ратифікована від 18.10.06 № 252-V27.01.99 та ратифікована від 18.10.06 № 252-V))
- 4. Україна таУкраїна та міжнародніінституціїміжнародні інституції Transparency InternationalTransparency International Група держав Ради ЄвропиГрупа держав Ради Європи проти корупції (ГРЕКО)проти корупції (ГРЕКО)
- 5. (1998 рік –85, 2011 рік – 183) Індекс TI беруть до уваги особи, які ухвалюють ключові рішення щодо інвестицій і торгівлі Індекс рівня сприйняття корупції 13 доліджень-опитувань (зокрема Світовий банк, Відділ економічної розвідки, Freedom House, Азійський та Африканський банки розвитку, Світовий економічний форум). У 1998 році – 85 країн, у 2014 році – 175 країн Індекс – сумарна середня оцінка від 0 до 10 За новою методологією – від 0 до 100
- 6. РейтингРейтинг TITI заза20142014 рікрік 1-3. Данія, Нова Зеландія, Фінляндія 26. Естонія, Франція, Катар 50. Грузія, Малазія, Самоа 169. Туркменістан 136.Росія, Киргизстан,Іран,Ліван 119.Білорусія, Мозамбік, В’єтнам 142. УКРАЇНА, Уганда, Коморські острови 175. КНДР, Сомалі
- 7. 2008 2009 20102011 2012 2013 2014 2,5 2,4 Рейтинг України за останні 4 роки 2010 рік – 12010 рік – 13434 місце:місце: Україна,Україна, Того,Того, РосіяРосія,, Азербайджан, Уганда, Гондурас,Азербайджан, Уганда, Гондурас, НігеріяНігерія 2011 рік – 152 місце: Україна,Таджикистан2011 рік – 152 місце: Україна,Таджикистан 2012 рік – 144 місце: Україна, Сирія, Конго2012 рік – 144 місце: Україна, Сирія, Конго 2013 рік – 144 місце: Україна, ЦАР, Нігерія,2013 рік – 144 місце: Україна, ЦАР, Нігерія, Іран, Гвінея, КамерунІран, Гвінея, Камерун
- 8. 2008 2009 20102011 2012 2013 2014 2,5 2,4 Індекс сприйняття корупції в Україні за останні 17 років 0 5 10 15 20 25 30 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
- 9. Група держав РадиЄвропи протиГрупа держав Ради Європи проти корупції (корупції (GRECGRECО)О) Група держав Ради ЄвропиГрупа держав Ради Європи проти корупції (GRECO)проти корупції (GRECO) утворена у 1999 році.утворена у 1999 році. 4477 держав Європидержав Європи та 6 інших державта 6 інших держав З 1 січня 2006 року УкраїнаЗ 1 січня 2006 року Україна приєдналась до GRECO,приєдналась до GRECO, сталастала 40-40-им членом GRECOим членом GRECO Із 25 рекомендацій (2007 рік, 32-е пленарне засідання GRECO) 20 – виконано; 4 – виконано частково; 1 – не виконано
- 10. НОВІ АНТИКОРУПЦІЙНІ ЗАКОНИНОВІАНТИКОРУПЦІЙНІ ЗАКОНИ Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 – 2017 роки (№ 1699) НабравНабрав чинностічинності 26.10.1426.10.14
- 11. Антикорупційна стратегія на2014-2017 р.р.Антикорупційна стратегія на 2014-2017 р.р. (Закон України від 14.10.14 № 1699-(Закон України від 14.10.14 № 1699-VIIVII)) І.ЗагальніІ.Загальні положенняположення ІІ. Формування таІІ. Формування та реалізація державноїреалізація державної антикорупційної політикиантикорупційної політики ІІVV. Покарання. Покарання за корупціюза корупцію VV. Формування. Формування негативного ставленнянегативного ставлення до корупціїдо корупції ІІІ. ЗапобіганняІІІ. Запобігання корупціїкорупції VVІ. ОчікуваніІ. Очікувані результати та механізмрезультати та механізм реалізаціїреалізації
- 12. Створення спеціалізованого органу,відповідального заСтворення спеціалізованого органу, відповідального за антикорупційну стратегіюантикорупційну стратегію розробка загальнонаціональної методики оцінки рівнярозробка загальнонаціональної методики оцінки рівня корупції в Українікорупції в Україні проведення щорічних парламентських слуханьпроведення щорічних парламентських слухань посилення співпраці органів влади з громадськістюпосилення співпраці органів влади з громадськістю Антикорупційна стратегія на 2014-2017 р.р.Антикорупційна стратегія на 2014-2017 р.р. ІІ. Формування таІІ. Формування та реалізація державноїреалізація державної антикорупційної політикиантикорупційної політики
- 13. ПррПрр Запобігання корупції упредставницьких органахЗапобігання корупції у представницьких органах владивлади Створення доброчесної публічної службиСтворення доброчесної публічної служби Запобігання корупції в органах виконавчої владиЗапобігання корупції в органах виконавчої влади Запобігання корупції у сфері державнихЗапобігання корупції у сфері державних закупівельзакупівель Запобігання корупції у судовій системі та органахЗапобігання корупції у судовій системі та органах Антикорупційна стратегія на 2014-2017 р.р.Антикорупційна стратегія на 2014-2017 р.р. ІІІ. Запобігання корупціїІІІ. Запобігання корупції
- 14. Створення системи інструментів,якіСтворення системи інструментів, які дадуть змогу ефективно виявляти тададуть змогу ефективно виявляти та розслідувати корупційні злочини,розслідувати корупційні злочини, конфісковувати майно, яке булоконфісковувати майно, яке було предметом злочинної діяльності абопредметом злочинної діяльності або набуте внаслідок такої діяльності,набуте внаслідок такої діяльності, притягувати до відповідальності осіб,притягувати до відповідальності осіб, причетних до вчинення корупційнихпричетних до вчинення корупційних злочинів.злочинів. Антикорупційна стратегія на 2014-2017 р.р.Антикорупційна стратегія на 2014-2017 р.р. ІІVV. Покарання за корупцію. Покарання за корупцію
- 15. формування в суспільствіідеї нетерпимості доформування в суспільстві ідеї нетерпимості до проявів корупціїпроявів корупції співпраця з інститутами громадянськогоспівпраця з інститутами громадянського суспільства в частині комплексного розв’язаннясуспільства в частині комплексного розв’язання проблеми толерантного ставлення населенняпроблеми толерантного ставлення населення до корупціїдо корупції подолання пасивності суспільства щодоподолання пасивності суспільства щодо протидії корупції, залучення широких верствпротидії корупції, залучення широких верств населення до активної участі в цій діяльностінаселення до активної участі в цій діяльності Антикорупційна стратегія на 2014-2017 р.р.Антикорупційна стратегія на 2014-2017 р.р. VV. Формування негативного ставлення до корупції. Формування негативного ставлення до корупції
- 16. щорічні дослідження станукорупції в Україніщорічні дослідження стану корупції в Україні шляхом проведення широких статистичнихшляхом проведення широких статистичних спостережень та аналізу практикиспостережень та аналізу практики застосування антикорупційногозастосування антикорупційного законодавствазаконодавства визначення рівня імплементації міжнароднихвизначення рівня імплементації міжнародних стандартів у сфері антикорупційної політикистандартів у сфері антикорупційної політики Антикорупційна стратегія на 2014-2017 р.р.Антикорупційна стратегія на 2014-2017 р.р.
- 17. Антикорупційна стратегія на2014-2017 р. р.Антикорупційна стратегія на 2014-2017 р. р.
- 18. НАЦІОНАЛЬНЕНАЦІОНАЛЬНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРОАНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО ДержавнийДержавний правоохороннийорганправоохоронний орган Склад: центральне та 7 територіальних управлінь УтворюєтьсяУтворюється ПрезидентомПрезидентом УкраїниУкраїни Чисельність :Чисельність : не більшене більше 700 осіб700 осіб
- 19. ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГОЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГОБЮРОАНТИКОРУПЦІЙНОГО БЮРО Протидія корупційним правопорушенням,Протидія корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особамиякі вчинені вищими посадовими особами на публічній службі. Досудове розслідуванняна публічній службі. Досудове розслідування ДержавніДержавні службовціслужбовці 1-3 кат. посад1-3 кат. посад і прирівняніі прирівняні до нихдо них Особи, які займають особливо відповідальне становище РозмірРозмір предметапредмета злочинузлочину або завданаабо завдана шкода на сумушкода на суму в 500 і більшев 500 і більше разів мінім.разів мінім. зарплатизарплати
- 20. НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО ЗНАЦІОНАЛЬНЕАГЕНТСТВО З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ Центральний органЦентральний орган виконавчої владивиконавчої влади із спеціальниміз спеціальним статусомстатусом Колегіальний орган із 5 членів УтворюєтьсяУтворюється КабінетомКабінетом МіністрівМіністрів УкраїниУкраїни ЧисельністьЧисельність затверджуєтьсязатверджується КабінетомКабінетом МіністрівМіністрів УкраїниУкраїни
- 21. Повноваження НацагентстваПовноваження Нацагентства розробленняпроектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, моніторинг, координація та оцінка ефективності її виконання формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій
- 22. Повноваження НацагентстваПовноваження Нацагентства координаціяв межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції забезпечення ведення Єдиного державного реєстру корупціонерів
- 23. Повноваження НацагентстваПовноваження Нацагентства здійсненняповної перевірки декларацій здійснення моніторингу способу життя суб'єктів декларування
- 24. НОВІ АНТИКОРУПЦІЙНІ ЗАКОНИНОВІАНТИКОРУПЦІЙНІ ЗАКОНИ ПроПро запобігання корупціїзапобігання корупції (№ 1700-(№ 1700-VVІІ)ІІ) НабравНабрав чинністьчинність 26.04.1526.04.15
- 25. особи, які здійснюють організаційно– розпорядчі або адміністративно - господарські функції, у т.ч. у юридичних особах приватного права особи, прирівняні !!! до таких осіб: посадові особи юр. осіб публічного права; які надають публічні послуги особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування СУБ’ЄКТИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
- 26. ЮРИДИЧНІ ОСОБИ ПУБЛЧНОГОПРАВАЮРИДИЧНІ ОСОБИ ПУБЛЧНОГО ПРАВА Юридична особа публічного праваЮридична особа публічного права створюється розпорядчим актомстворюється розпорядчим актом Президента України, органу державноїПрезидента України, органу державної влади, органу владивлади, органу влади Автономної Республіки Крим абоАвтономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядуванняоргану місцевого самоврядування (стаття 81 ЦК)
- 27. ЮРИДИЧНІ ОСОБИ ПУБЛІЧНОГОПРАВАЮРИДИЧНІ ОСОБИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (стаття 169 ЦК)
- 28. Суб'єкти у сферіпротидії корупціїСуб'єкти у сфері протидії корупції Національне антикорупційне бюро Органи внутрішніх справ Органи прокуратури Національне агентство з питань запобігання корупції
- 29. Поняття корупції:Поняття корупції: використанняособоювикористання особою службових повноваженьслужбових повноважень (можливостей) для(можливостей) для одержання неправомірної вигодиодержання неправомірної вигоди використання службових повноважень (можливостей) для прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень (можливостей)
- 30. НЕПРАВОМІРНА ВИГОДАНЕПРАВОМІРНА ВИГОДА грошовікоштигрошові кошти або інше майноабо інше майно Якщо обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав переваги, пільги,переваги, пільги, послуги,послуги, нематеріальні активи, інші вигоди
- 31. Правопорушення, пов'язане з корупцією Корупційне правопорушення Діяння, що містить ознакикорупції (3 види відповідальності) Діяння, що не містить ознак корупції, але порушує вимоги цього Закону (4 види відповідальн.)
- 32. ОбмеженняОбмеження для публічних службовцівдляпублічних службовців Використовувати свої службові повноваження (можливості) для одержання неправомірної вигоди Використовувати державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах
- 33. ОбмеженняОбмеження для публічних службовцівдляпублічних службовців ОдержуватиОдержувати дарунки у зв'язку з виконаннямдарунки у зв'язку з виконанням службових обов'язківслужбових обов'язків Одержувати дарунок від підпорядкованих осіб
- 34. Запобігання та врегулюванняЗапобіганнята врегулювання конфлікту інтересівконфлікту інтересів Вживати заходів щодоВживати заходів щодо недопущення виникненнянедопущення виникнення реального чи потенційногореального чи потенційного конфлікту інтересівконфлікту інтересів Не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах конфлікту інтересів
- 35. РЕАЛЬНИЙ КОНФЛІКТРЕАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВІНТЕРЕСІВ Особистімайнові, немайнові інтереси особи, близьких осіб СЛУЖБОВІ ПОВНОВАЖЕННЯ Об’єктивність або неупередженість прийняття рішення Вчинення (невчинення) дій на службі суперечність
- 36. ПОТЕНЦІЙНИЙ КОНФЛІКТПОТЕНЦІЙНИЙ КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВІНТЕРЕСІВ НАЯВНІСТЬПРИВАТНОГО ІНТЕРЕСУ (ПРИ ВИКОНАННІ СЛУЖБОВИХ, ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ПОВНОВАЖЕНЬ) Об’єктивність або неупередженість прийняття рішення Вчинення (невчинення) дій на службі ВПЛИВ
- 37. ПРИВАТНИЙ ІНТЕРЕСПРИВАТНИЙ ІНТЕРЕС Майновийчи немайновий інтерес Через членство або діяльність в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях Особисті, сімейні, дружні,інші позаслужбові стосунки з особами зумовлений у тому числі
- 38. У разі виникненняконфліктуУ разі виникнення конфлікту інтересівінтересів Не пізніше наступного робочого дня ПИСЬМОВО повідомити безпосереднього керівника або Національне агентство Терміново вжити заходів щодо усунення таких обставин
- 39. ЗОВНІШНЄ ВРЕГУЛЮВАННЯЗОВНІШНЄ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУІНТЕРЕСІВКОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ Усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення Зовнішній контроль за діями особи Переведення на іншу посаду Перегляд обсягу службових повноважень Обмеження доступу до інформації Звільнення
- 40. Форми зовнішнього контролюФормизовнішнього контролю Зовнішній контрольЗовнішній контроль застосовується у разі якщозастосовується у разі якщо застосування інших шляхівзастосування інших шляхів врегулювання є неможливимврегулювання є неможливим Перевірка виконання завдання Виконання завдання у присутності іншого працівника Залучення уповноваженої особи Нацагентства
- 41. Щодо конфліктуЩодо конфлікту інтересівінтересів Заборонапередачі в управління та корпоративних прав на користь членів своєї сім’ї Протягом 30 днів передача в управління та корпоративних прав іншій особі
- 42. Фінансовий контрольФінансовий контроль До1 квітня за минулий рік шляхом заповнення на сайті Національного агентства подача декларації за встановленою формою Єдиний державний реєстр декларацій
- 43. Фінансовий контрольФінансовий контроль Післязвільнення – подача ще один раз декларації При звільненні подача декларації за неохоплений раніше період При отриманні доходу, придбання майна на суму 50 і більше мін. зарплат – повідомлення Нацагентство
- 44. Правильність та повнотаПравильністьта повнота заповненнязаповнення ВИДИ КОНТРОЛЮ ДЕКЛАРАЦІЙВИДИ КОНТРОЛЮ ДЕКЛАРАЦІЙ Логічний та арифметичний контроль Факт своєчасності подання Повна перевірка декларації
- 45. ВідповідальністьВідповідальність Кримінальна (розділ ХVІІ КК) АдміністративнаАдміністративна (глава 13-А(глава13-А КУпАП)КУпАП) Дисциплінарна (ст. 65 Закону) Цивільно-правова (ст. 66-69 Закону) Реєстр корупціонерів А ТАКОЖ ЗВІЛЬНЕННЯ З РОБОТИ, за порушення обмежень
- 46. КримінальнаКримінальна відповідальність завідповідальність за корупційніправопорушеннякорупційні правопорушення та пов’язані з корупцією,та пов’язані з корупцією, встановленавстановлена Розділом ХVІІ ККУРозділом ХVІІ ККУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
- 47. Кримінальний кодекс УкраїниКримінальнийкодекс України Стаття 364Стаття 364.. Зловживання владою абоЗловживання владою або службовим становищемслужбовим становищем Стаття 366-1Стаття 366-1.. ДекларуванняДекларування недостовірної інформаціїнедостовірної інформації Стаття 368Стаття 368.. Прийняття пропозиції,Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірноїобіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особоювигоди службовою особою Стаття 368-2Стаття 368-2.. Незаконне збагаченняНезаконне збагачення Стаття 369Стаття 369.. Пропозиція, обіцянка абоПропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовійнадання неправомірної вигоди службовій особіособі Стаття 370Стаття 370.. Провокація підкупуПровокація підкупу
- 48. АдміністративнаАдміністративна відповідальність завідповідальність за правопорушення,пов’язані зправопорушення, пов’язані з корупцією, встановленакорупцією, встановлена Главою 13-А КУАПГлавою 13-А КУАП ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
- 49. Кодекс України проадмін.Кодекс України про адмін. правопорушенняправопорушення Стаття 172-5Стаття 172-5.. ПорушенняПорушення встановлених законом обмеженьвстановлених законом обмежень щодо одержання подарунківщодо одержання подарунків Стаття 172-6Стаття 172-6.. Порушення вимогПорушення вимог фінансового контролюфінансового контролю
- 50. Кодекс України проадмін.Кодекс України про адмін. правопорушенняправопорушення Стаття 172-7Стаття 172-7. Порушення вимог щодо. Порушення вимог щодо запобігання та врегулюваннязапобігання та врегулювання конфлікту інтересівконфлікту інтересів Стаття 172-9Стаття 172-9.. Невжиття заходів щодоНевжиття заходів щодо протидії корупціїпротидії корупції
- 51. 3.Склад корупційного3.Склад корупційного правопорушенняправопорушення 4.Вид покарання (стягнення) Цілодобовий доступ до РеєструЦілодобовий доступ до Реєстру корупціонерівкорупціонерів 5. Спосіб вчинення дисциплінарного проступку 6.Вид дисциплінарного стягнення 1. Прізвище, ім’я, по батькові 2. Місце роботи на посада
Editor's Notes
- #4 31 жовтня 2003 року Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти корупції, яка стала визначальним етапом у докладанні зусиль світового співтовариства у запобіганні та боротьбі з таким негативним явищем як корупція. З 9 грудня зазначений міжнародний акт був відкритим для підписання усіма державами, що проводилось у місті Меріда (Мексика), від імені України Конвенція підписана 11 грудня 2003 року. Розпорядженням Президента України від 5 грудня 2003 року № 400 на підписання від імені України Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції було уповноважено Міністра юстиції України Олександра Лавриновича. З цього часу день 9 грудня Організацією Об’єднаних Націй визнано Міжнародним днем боротьби проти корупції, який міжнародна спільнота традиційно широко відзначає. Україна ратифікувала даний міжнародний акт Законом України від 18 жовтня 2006 року, взявши на себе зобов’язання, які покладаються на держав-учасниць цієї Конвенції. Наріжним каменем побудови системи Конвенції ООН є дві вихідні засади: запобігання корупції, тобто система заходів, спрямованих на попередження корупційних проявів у державі, та протидія корупції – система правоохоронних заходів, спрямованих на притягнення до юридичної відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних діянь. Положення Конвенції ООН проти корупції знайшли своє відображення у чинному новому антикорупційному законодавстві України, над реалізацією якого наразі триває активна робота.
- #6 Transparency International – заснований у 1993 році міжнародний рух, направлений на боротьбу з корупцією як на національному, так і на міжнародному рівні, який розташовується у Берліні і публікує Індекс сприйняття корупції з 1995 року. Transparency International Україна є Представництвом глобальної антикорупційної неурядової організації Transparency International, що має понад 90 національних представництв та працює більше як у 100 країнах світу. Місія ТІ Україна: обмежити збільшення рівня корупції в Україні шляхом сприяння прозорості, підзвітності і доброчесності публічної влади і громадянського суспільства. Він складається з 13 досліджень (для України – з восьми досліджень). Наприклад, рівень доступності до державного фінансування, можливість отримати урядове замовлення оцінюється дослідженнями світового економічного форуму. Його аналітики регулярно опитують керівників бізнес-структур. Рівень хабарництва організація оцінює за результатами власного опитування. Результати усіх досліджень приводяться в єдиний вигляд. Кожна країна оцінюється за шкалою від 0 до 100. Чим менше балів, тим гірша ситуація з корупцією. Freedom House – міжнародна неурядова організація, яка проводить дослідження задля підтримки політичних свобод та прав людини. Публікує щорічний звіт про оцінку ступеню домократичних свобод по кожній країні світу, яка охоплюється політичними дослідженнями.
- #8 У порівнянні з 2013 роком в системі нової методології індекс України у 2014 році збільшився на 1 бал і зараз становить 26 балів (проти 25 у 2013 році). Із 144 місця у 2013 році Україна перемістилася на 142 місце.
- #9 У порівнянні з 2013 роком в системі нової методології індекс України у 2014 році збільшився на 1 бал і зараз становить 26 балів (проти 25 у 2013 році). Із 144 місця у 2013 році Україна перемістилася на 142 місце.
- #10 За результатами розгляду на 68 пленарному засіданні GRECO (м. Страсбург, 15-19 червня 2015 року ) звіту Україна повністю реалізувала 20 з 25 рекомендацій, 4 - частково, і лише одну - не реалізувала (XVIII рекомендація: розширити зовнішній незалежний аудит органів місцевої влади з метою охоплення всіх видів діяльності цих органів, а також забезпечити при аудиті використання принципів незалежності, прозорості і контролю, які застосовуються Рахунковою палатою).
- #13 1) визначити на законодавчому рівні засади організації та діяльності спеціально уповноваженого органу щодо запобігання корупції, відповідального, зокрема, за комплекс заходів із формування та реалізації антикорупційної політики. Зазначений орган повинен мати гарантії незалежної діяльності із забезпеченням широкої участі в ній представників громадянського суспільства і на нього мають бути покладені, зокрема, такі функції: підготовка щорічного звіту про стан виконання Антикорупційної стратегії та проекту доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики; аналіз стану справ з питань корупції, підготовка пропозицій щодо заходів нормативно-правового, організаційного, кадрового характеру; моніторинг та координація виконання антикорупційної програми; контроль за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів та декларування майна, доходів, видатків та зобов’язань фінансового характеру; залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики; поширення інформації про корупцію, проведення заходів із формування світогляду неприйняття корупції; 2) розробити проект акта Кабінету Міністрів України щодо схвалення загальнонаціональної методики оцінки рівня корупції відповідно до стандартів ООН, щороку проводити із залученням громадськості дослідження щодо сприйняття корупції та довіри населення до органів, відповідальних за запобігання корупції, готовності населення брати участь у заходах щодо запобігання корупції, поширеності та видів моделей корупційної поведінки, корупціогенних ризиків у відповідних сферах; 4) проводити щорічні слухання у Верховній Раді України щодо національного звіту про стан справ з питань запобігання корупції, що готуватиметься спеціально уповноваженим органом з питань антикорупційної політики, та оприлюднювати звіт разом із висновками та рекомендаціями парламентських слухань; 5) забезпечити імплементацію міжнародних стандартів співпраці влади та громадськості у прийнятті рішень у сфері антикорупційної політики, зокрема закріплених у Кодексі кращих практик участі громадськості у процесі прийняття рішень, ухваленому конференцією міжнародних неурядових організацій Ради Європи 1 жовтня 2009 року, та перейти до нових форм співпраці, таких як діалог та партнерство; 6) проводити на постійній основі інформаційні кампанії, орієнтовані на різні соціальні групи та спрямовані на усунення толерантного ставлення до корупції, підвищення рівня співпраці влади та громадян у протидії корупції.
- #14 1. Створення прозорих засад фінансування проведення виборів, діяльності політичних партій, усунення корупціогенних ризиків у діяльності виборних органів, посилення громадського контролю за їх діяльністю; 2. Закони “Про державну службу” та “Про службу в органах місцевого самоврядування” – ці закони мають бути узгоджені. запровадження ефективних механізмів виявлення, запобігання конфлікту інтересів, а також декларування майна, доходів, видатків і зобов’язань фінансового характеру публічних службовців: запровадження відкритої єдиної електронної бази даних декларацій; проведення моніторингу практики застосування етичних стандартів та надання роз’яснень з метою коригування недоліків у практиці застосування; ухвалити закон про захист осіб, які доброчесно повідомляють про корупційні правопорушення (викривачів); проведення перевірок публічних службовців на доброчесність, у якому передбачити правила та порядок проведення таких перевірок, гарантії законності та контролю, наслідки проведення; реформувати систему оплати праці публічних службовців шляхом істотного підвищення рівня посадових окладів. 3. Прийняття та періодичний перегляд антикорупційних програм у центральних органах виконавчої влади та на державних підприємствах; вихначення методології оцінки корупційних ризиків у діяльності органу або державного підприємства, корупційні ризики, причини, що їх породжують, та умови, що до них призводять,а також заходи щодо їх усунення; утворення в органах виконавчої влади та на державних підприємствах комісій, які визначатимуть пріоритети, координацію та моніторинг виконання програм, надання консультацій та порад з питань запобігання корупції, розгляд інформації про підозри в корупції. 4. Переглянути Закон України "Про здійснення державних закупівель" з урахуванням практики його застосування, необхідності подальшого удосконалення його положень; забезпечити функціонування системи накладення заборони на участь в процедурах закупівель (зокрема стосовно фізичних та юридичних осіб, які були притягнуті до відповідальності за корупційні або пов’язані з процедурою закупівель правопорушення) та створити реєстр недобросовісних учасників державних закупівель; запровадити систему електронних закупівель; розширити доступ до інформації про закупівлі, зокрема шляхом оприлюднення договорів про закупівлі. 5. зменшення обсягу суддівського імунітету та надання судді лише функціонального імунітету (імунітету від звинувачення за дії, вчинені у процесі виконання суддівських функцій); врегулювання питань щодо запобігання та вирішення конфлікту інтересів у діяльності представників судової влади; визначення особливостей проведення спеціальної перевірки щодо кандидатів на посаду судді; подання, оприлюднення (зокрема в Інтернеті) та моніторинг достовірності даних декларацій суддів про майно, доходи, видатки та зобов’язання фінансового характеру; створення в рамках судової системи окремого органу або покладення на органи суддівського самоврядування (не пов’язані з дисциплінарними функціями) консультативних функцій щодо етичних стандартів, конфлікту інтересів та декларування майна, доходів, видатків та зобов’язань фінансового характеру;проведення періодичного навчання суддів з питань, пов’язаних із стандартами запобігання та протидії корупції, враховуючи їх під час атестації судді; реформування прокуратури на основі європейських стандартів; реформування органів внутрішніх справ, у тому числі створення місцевої міліції (поліції). 6. Прийняти нормативно-правові акти щодо неможливості допуску юридичних осіб, причетних до корупційних правопорушень, до публічних ресурсів; забезпечення прозорості ведення бізнесу та майнових відносин, зокрема щодо встановлення обов’язку фіксації фізичних осіб - фактичних вигодоодержувачів (бенефіціарів) юридичних осіб під час їх державної реєстрації; утворити інститут бізнес-омбудсмена, який представлятиме інтереси бізнесу в Уряді України, та установити за його участю на постійній основі діалог з бізнесом; розробка стратегії щодо підтримки імплементації антикорупційних стандартів у приватному секторі; співпраця із бізнесом в частині роз’яснення та практики застосування нових антикорупційних стандартів; провести пілотні проекти "пактів доброчесності" в інфраструктурних проектах або інших проектах, що передбачають значні бюджетні витрати, шляхом формування тристороннього (уряд - бізнес - громадськість) механізму контролю. 7. Вільний доступ до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців через Інтернет; розкриття даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру через вільний доступ в Інтернеті; створення (визначення) державного органу контролю за додержанням права на доступ до інформації, що відповідатиме стандартам незалежності та ефективності; провести інвентаризацію публічних реєстрів, які містять суспільно важливу інформацію та передбачити їх розкриття з урахуванням вимог щодо захисту персональних даних, спрощення доступу (здешевлення доступу) до цих реєстрів; створити нормативно-правові та організаційні основи для запровадження доступу до інформації у формі "відкритих даних" та повторного використання інформації; впровадження стандартів ініціатив з прозорості видобувних галузей, будівельного сектору та Індексу відкритості бюджету.
- #15 1. Усунення можливості для осіб, які вчинили корупційні злочини, бути звільненими від відповідальності та покарання, зокрема з передачею на поруки, у зв’язку з дієвим каяттям, випробуванням тощо. 2. Врегулювання питань управління корпоративними правами та іншим майном, на яке накладено арешт, з метою збереження його вартості, а також створення спеціалізованого підрозділу (органу), уповноваженого на розшук майна, яке може бути конфісковано. 3. Створення можливостей досудового розслідування та судового провадження, а також стягнення у дохід держави (конфіскацію) майна, набутого внаслідок злочинної діяльності, у разі якщо підозрюваний (обвинувачений) ухиляється від слідства чи суду. 4. Запровадження моніторингу застосування законодавства щодо заходів кримінально-правового провадження до юридичних осіб. 5. Створення єдиного державного реєстру юридичних осіб, причетних до корупції, з метою виключення можливості їх участі у виконанні державних замовлень і контрактів. 6. Поширення поняття "публічні діячі" у законодавстві про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на національних публічних службовців та діячів міжнародних організацій.
- #16 1. План заходів, орієнтований на різні соціальні та вікові групи і спрямований на комплексне розв’язання проблеми толерантного ставлення населення до корупції. 2. Регулярне проведення інформаційних кампаній, спрямованих на формування психологічної установки у населення щодо несприйняття корупції як способу розв’язання проблеми. 3. Підвищення рівня правової свідомості населення, зокрема в частині обізнаності громадян щодо своїх прав та свобод, механізму їх реалізації та правових способів захисту. 4. Системне запровадження проведення освітніх заходів щодо моделей поведінки у тих чи інших ситуаціях з можливими корупційними ризиками. 5. Запровадження культури повідомлення спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції про факти вчинення корупційних правопорушень. 6. Подолання пасивності суспільства щодо протидії корупції, залучення широких верств населення до активної участі в антикорупційній діяльності.
- #17 Оцінка ефективності Антикорупційної стратегії здійснюватиметься на основі: результатів щорічних досліджень стану корупції в Україні шляхом проведення широких статистичних спостережень та аналізу практики застосування антикорупційного законодавства; визначення рівня імплементації міжнародних стандартів у сфері антикорупційної політики. За результатами проведення досліджень стану корупції індикаторами успішної реалізації Антикорупційної стратегії може бути: збільшення частки населення, яка негативно ставиться до корупційних проявів; зменшення частки населення, яке мало власний досвід корупційної поведінки; зростання кількості громадян, готових повідомляти про факти корупційних проявів, а також громадян, які заявили про факти корупції, що мали стосовно них місце, компетентним органам. Визначення рівня імплементації міжнародних стандартів здійснюватиметься за такими індикаторами: виконання рекомендацій для України, наданих Групою держав проти корупції (GRECO), а також рекомендацій, наданих в рамках моніторингу Стамбульського плану дій з питань боротьби з корупцією Антикорупційної мережі для Східної Європи та Центральної Азії Організації економічної співпраці та розвитку, імплементація Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС у частині запобігання і протидії корупції та плану дій у рамках Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд“; покращення значення Індексу сприйняття корупції, опублікованого міжнародною неурядовою організацією Transparency International; досягнення високого рівня відповідності стандартам міжнародних ініціатив (ініціатив з прозорості видобувних галузей, будівельного сектору, Індексу відкритості бюджету тощо). Оцінка стану виконання Антикорупційної стратегії проводиться на підставі щорічного звіту стану виконання Антикорупційної стратегії. Звіт про стан виконання Антикорупційної стратегії включається до національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики, проект якої подається спеціально уповноваженим органом з питань антикорупційної політики Верховній Раді України, Президенту України та Кабінету Міністрів України до 1 травня року, наступного за звітним.
- #22 ; 1. До повноважень Національного агентства належать: 1) проведення аналізу: стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції; статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції; 2) розроблення проектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності виконання Антикорупційної стратегії; 3) підготовка та подання в установленому законом порядку до Кабінету Міністрів України проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики; 4) формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань; 5) організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції; 6) здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; 7) координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупціогенних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм; 8) здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 9) забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; 10) затвердження відповідно до цього Закону правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; 11) координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції; 12) погодження антикорупційних програм державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, розробка типової антикорупційної програми юридичної особи; 13) здійснення співпраці із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (викривачі), вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв’язку з таким інформуванням; 14) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов’язаних із запобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадових осіб місцевого самоврядування; 15) надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; 16) інформування громадськості про здійснювані Національним агентством заходи щодо запобігання корупції, реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції; 17) залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики; 18) координація виконання міжнародних зобов’язань у сфері формування та реалізації антикорупційної політики, співпраця з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями в межах своєї компетенції; 19) обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями; 20) інші повноваження, визначені законом.
- #23 ; 1. До повноважень Національного агентства належать: 1) проведення аналізу: стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції; статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції; 2) розроблення проектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності виконання Антикорупційної стратегії; 3) підготовка та подання в установленому законом порядку до Кабінету Міністрів України проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики; 4) формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань; 5) організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції; 6) здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; 7) координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупціогенних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм; 8) здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 9) забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; 10) затвердження відповідно до цього Закону правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; 11) координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції; 12) погодження антикорупційних програм державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, розробка типової антикорупційної програми юридичної особи; 13) здійснення співпраці із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (викривачі), вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв’язку з таким інформуванням; 14) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов’язаних із запобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадових осіб місцевого самоврядування; 15) надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; 16) інформування громадськості про здійснювані Національним агентством заходи щодо запобігання корупції, реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції; 17) залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики; 18) координація виконання міжнародних зобов’язань у сфері формування та реалізації антикорупційної політики, співпраця з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями в межах своєї компетенції; 19) обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями; 20) інші повноваження, визначені законом.
- #24 ; 1. До повноважень Національного агентства належать: 1) проведення аналізу: стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції; статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції; 2) розроблення проектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності виконання Антикорупційної стратегії; 3) підготовка та подання в установленому законом порядку до Кабінету Міністрів України проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики; 4) формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань; 5) організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції; 6) здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; 7) координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупціогенних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм; 8) здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 9) забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; 10) затвердження відповідно до цього Закону правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; 11) координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції; 12) погодження антикорупційних програм державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, розробка типової антикорупційної програми юридичної особи; 13) здійснення співпраці із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (викривачі), вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв’язку з таким інформуванням; 14) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов’язаних із запобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадових осіб місцевого самоврядування; 15) надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; 16) інформування громадськості про здійснювані Національним агентством заходи щодо запобігання корупції, реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції; 17) залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики; 18) координація виконання міжнародних зобов’язань у сфері формування та реалізації антикорупційної політики, співпраця з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями в межах своєї компетенції; 19) обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями; 20) інші повноваження, визначені законом.
- #26 У новому Законі значно розширено коло суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Поряд з особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у тому числі Президент України, народні депутати, урядовці, судді), до суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення віднесено також: посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету; аудиторів; нотаріусів; експертів; арбітражних керуючих; третейських суддів; посадових осіб міжнародних організацій; осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків; посадові особи та працівники юридичних осіб - у разі одержання ними неправомірної вигоди, або одержання від них особами, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті, або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди; фізичні особи - у разі одержання від них особами, зазначеними у пунктах 1-4 частини першої цієї статті, або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди.
- #29 спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, органи внутрішніх справ України, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції;
- #30 Корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
- #31 Неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав
- #32 корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; правопорушення, пов’язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною участині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
- #33 Обмеження для осіб, уповноважених на виконання функцій держави Стаття 22 Особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
- #34 Обмеження для осіб, уповноважених на виконання функцій держави Стаття 23 1. Особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи. 2. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки. {Абзац перший частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015} Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які: 1) даруються близькими особами; 2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси. Рішення, прийняте особою, зазначеною у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів, і на ці рішення розповсюджуються положеннястатті 67 цього Закону.
- #35 Стаття 28. 1. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
- #36 Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
- #37 Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
- #38 Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях
- #39 У разі коли обставини, що можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів, склалися після призначення на посаду, державний службовець повинен невідкладно повідомити в письмовій формі про це свого безпосереднього керівника та терміново вжити заходів щодо усунення таких обставин.
- #40 Стаття 29. 1. Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: 1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; 3) обмеження доступу особи до певної інформації; 4) перегляду обсягу службових повноважень особи; 5) переведення особи на іншу посаду; 6) звільнення особи. 2. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.
- #41 Стаття 33. 1. Службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняною до неї особи під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення. 2. Зовнішній контроль здійснюється в таких формах: 1) перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів; 2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника; 3) участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу. 3. У рішенні про здійснення зовнішнього контролю визначаються форма контролю, уповноважений на проведення контролю працівник, а також обов’язки особи у зв’язку із застосуванням зовнішнього контролю за виконанням нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень.
- #42 Питання передачі в управління корпоративних прав законодавством частково врегульовано, зокрема в Главі 70 Цивільного кодексу України. Так, згідно із статтею 1029 за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом (стаття 1030 ЦК). Договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 1031 ЦК). Відповідно до статті 1033 управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності. Управителем не може бути орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом. Вигодонабувач не може бути управителем. Управитель діє без довіреності. Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління. Строк управління майном встановлюється у договорі управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах (стаття 1036).
- #43 Стаття 45. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Стаття 47. 1. Подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством. Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.
- #44 Стаття 45. 2. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Стаття 52. У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
- #46 За вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені вчастині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. У разі вчинення від імені та в інтересах юридичної особи її уповноваженою особою злочину самостійно або у співучасті до юридичної особи у випадках, визначених Кримінальним кодексом України, застосовуються заходи кримінально-правового характеру. 2. Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.