Тарас Григорович Шевченко як явище велике і вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі.
Серед великих діячів, чиї серця, талант, помисли спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові де Вітчизни, Шевченко по праву займає одну з найвищих ступенів, він справедливо вважається одним з найбільших патріотів усіх часів і народів. Мало хто в історії світової культури з таким вогнем душі захищав свободу і незалежність батьківщини, честь і гідність народу.
Пропонуємо увазі добірку найновіших книжок про життя та велетенський різнобічний талант Шевченка: він і прозаїк, і драматург, і художник, і скульптор. Але недарма Тарас Григорович вибрав саме письменницьку стезю, бо, мабуть, не знайти поета, чиї вірші б прості, звичайні люди сприймали настільки близько до серця.
2. «Через родину Шептицький
був пов’язаний з багатьма
аристократичними,
королівськими,
імператорськими
родинами…Це був
істеблішмент Галичини»
Митрополит Атанасій
Шептицький(1686-
1746)
3. «Тато нам дітям часто пояснював і згадував наших предків,
портрети яких висіли в його робітні. З усіх портретів вбилися в
моїй пам'яті три: єпископа Варлаама, митрополитів Атанасія
та Лева»
(Дванадцять листів о.Андрея до матері)
8. «Іван Шептицький товаришував із Михайлом Куземським,
членом Руської ради, з питань давньої історії він спілкувався з
археологом Іваном Шараневичем, професором Олемьяном
Огоновським, мистецтвознавцем, діячем «Просвіти». Оцей дух
українства був постійно у родині Шептицького»
Ірина Гах
9. Генетичний спадок шляхетської
родини; здібна і набожна мати Софія,
яка виховала у синів любов до Бога і
мистецтва; цілеспрямований батько
Іван Шептицький, який навчав синів
політиці, військовій справі, бізнесу,
любові до книг; життя серед простого
народу формували підвалини
майбутнього світогляду малого
Романа-Андрія Шептицького. І хоча за
словами Любомира Гузара митрополит
«виховувався в тому, що можна
назвати «польська родина». Польські
кола брали йому за зле, що він з дуже
порядної родини Шептицьких, що
раптом він забажав піти до українців»,
все ж завдяки сім’ї ми отримали
духовного провідника українського
народу.