Майдан та для чого потрібні Порозуміння
•Download as PPT, PDF•
1 like•1,761 views
Презентація ддо лекції Збігева Буяка "Суспільне порозуміння, як фундамент європейської цивілізації" на першій Школі соціальних посередників Української миротворчої школи
Recommended
More Related Content
More from Maidan Monitoring Information Center
More from Maidan Monitoring Information Center (20)
Recently uploaded
Recently uploaded (12)
Майдан та для чого потрібні Порозуміння
- 2. Атени – Рим - Єрусалим
- 23. • 21 ПОСТУЛАТІВ 17 СЕРПНЯ 1980 РОКУ • Визнання незалежних від партій і працедавців вільних профспілок згідно з ратифікованої ПКП Конвенції №87 Міжнародної організації праці в частині права на профспілкові об’єднання • Гарантія права на страйк та безпеки страйкуючим та для тих, хто їм допомагає • Забезпечення гарантованої в Конституції ПРП свободи слова, друку, публікацій, відсутності репресій незалежних видавництв та забезпечення засобів масової інформації для вираження будь яких поглядів
- 24. Програма 1го з’їзду Солідарності • Наша програма є програмою боротьби за цілі, які ми поставили самі собі, програмою, в якій відображені прагнення нашого суспільства, програмою, яка виростає з тих прагнень. • Вона є програмою прагнучою до цілей довготривалих через вирішення ближчих справ. • Це програма нашої праці, боротьби та служіння.
- 26. Круглий стіл 1. Позиція стосовно політичних реформ 2. Позиція стосовно суспільної і економічної політики та системових реформ 3. Позиція стосовно плюралізму об’єднань 4. Кінцеві положення 5. Звіт підкомітету в справах реформи права і судів 6. Звіт підкомітету в справах засобів масової інформації 7. Протокол робочої групи в справах територіального самоврядування 8. Протокол робочої групи в справах об’єднань 9. Результати підкомітету в справах освіти, вищої освіти, науки та розвитку технологій 10. Позиція підкомітету в справах молоді 11. Позиція підкомітету в справах житлової політики 12. Позиція підкомітету в справах сільського господарства 13. Звіт підкомітету в справах гірництва 14. Протокол підкомітету в справах здоров’я 15. Протокол підкомітету в справах екології
- 28. 12 статей з Меммінгема В лютому 1525 року в Швабському місті Меммінгем, яке захопили повсталі кріпаки, міщани та ремісники, була ухвалена програма з 12 статей. Творцями того документу були лідери повстання – коваль Ульріх Шміц і кушнір Себастьян Лотцер, а головним – їх радник, революційний проповідник Кристоф Шаппелер.
- 30. • Статті зазначають мирні наміри повстанців, єдиною метою яких є пом’якшення панських утисків. • Йдеться про «свободу слова божого», вільний вибір пастирів, обмеження десятини, ліквідацію різних данин, особливо посмертної, яку феодал отримував від родичів померлого кріпака. Далі йшли вимоги повернення давніх свобод – полювання, риболовлі, використання пасовиськ та лісів. В третій статті кріпаки висунули головну вимогу – скасування кріпацької залежності. • Сформульовані в статтях вимоги були вираженням вікових прагнень людей, через що програма швидко стала дуже популярною.
- 31. До формулювання 12 статей з Меннінгема повстанці висували радикальнішу програму, яка не наголошувала на пошуках порозуміння. В кожній революції повстає ділема, чи можна є шанс виграти все, чи треба досягати компромісів.
- 42. • Угода з Адамом і Євой народила шлюб • Угода з Ноєм народила рід • Угода з Авраамом народила плем’я • Угода з Моїсеєм об’єднала 12 племен в народ • Угода з Давидом дала ізраїльтянам царство • Новим Заповітом Христос встановив універсальну церкву, сім‘ю Бога, в усьому світі, охоплюючи всі народи, в тому числі євреїв і язичників.
- 48. • 1710 рік. Pacta et Constitutiones legum libertatumqe Exercitus Zaporoviensis • Конституція Пилипа Орлика «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська • Українська Конституція, яка ніколи не була чинною, але її новаторський характер на кілька десятирічь випередив американські і європейські конституції. Встановила сучасний демократичний стандарт розділення гілок влади на законодавчу, виконавчу і судову.
- 49. Конституцію було прийнято 5(16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (турецька назва — Бендери, нині територія Молдови). Тому її інколи називають ще Бендерською конституцією. 9 квітня 2010 на ескарпі Бендерської фортеці в Придністров’ї відкрито пам’ятний знак, присвячений цій події.
Editor's Notes
- Nasz znak Solidarności do dokładnie taki sam marsz, ta sama determinacja siła i spokój. Ten spokój, który dostrzegam i cenię, to po prostu wolność od fanatycznych, ślepych uniesień. Za tym marszem stoi decyzja każdego z tych ludzi. Tak, jak my w sierpniu 80-tego roku, tak Oni postanawiają opuścić dom, rodzinę, wioskę czy miasto i udają się w miejsce, gdzie decydują się losy całego państwa, decyduje się, kto i jak będzie tym państwem rządził. Chcą o tym współdecydować. To moment wielkiej wagi, bo ci ludzie nie chcą dłużej być bierni. Ich decyzja – idziemy na Plac Wolności – jest zarazem decyzją, że chcą odpowiadać za losy swojego kraju. W tym momencie stają się świadomymi obywatelami. Dla przyszłych prezydentów, premierów, ministrów to wielkie zobowiązanie. Od tej chwili ci obywatele chcą uczestniczyć w reformowaniu swojego państwa. Chcą współdecydować, co reformujemy i jak. Jeśli wybrany prezydent, premier nie wie i nie myśli, jak rządzić dając obywatelom możliwość współdecydowania, szybko utraci poparcie. Nowy oczekiwany sposób rządzenia nie jest niczym niezwykłym. Sędziowie chcą być niezawiśli, prokuratorzy niezależni, uczelnie wyższe chcą być samorządne, samorządne i niezależne finansowo chcą być miasta i wioski. Zatem decentralizacja i zasada subsydiarności jest pierwszym przykazaniem nowej, porewolucyjnej władzy. Decydowaliśmy się na protest z jeszcze jednego powodu. Dokuczały nam biurokratyczne bariery i koszty, które były przeszkodą, gdy chcieliśmy zarejestrować działalność gospodarczą, fundację, stowarzyszenie. Protestujący na Placach Wolności najczęściej wiedzą, że są kraje (Skandynawia, Nowa Zelandia, Kanada), gdzie administracja publiczna pełni usługową rolę wobec obywatela. Zamiast kontrolować i karać, zachęca wyjaśnia pomaga. Można i należy uczyć się od nich, jak zmienić kulturę pracy administracji działającej na styku z obywatelem.