Щороку 21 лютого у світі та в Україні відзначають Міжнародний день рідної мови, який був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.
Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.
Українська мова – мова української нації. В ній тисячолітня історія народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави.
До Міжнародного дня рідної мови представлено онлайн-виставку з фондів Науково-технічної бібліотеки Національного університету харчових технологій.
Єрошенкова С. Т. – завідувачка науково-методичного відділу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, виступ на семінарі директорів ЦБСТернопільської області "Публічні бібліотеки Тернопільщини: стан та тенденції розвитку"
Щороку 21 лютого у світі та в Україні відзначають Міжнародний день рідної мови, який був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.
Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.
Українська мова – мова української нації. В ній тисячолітня історія народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави.
До Міжнародного дня рідної мови представлено онлайн-виставку з фондів Науково-технічної бібліотеки Національного університету харчових технологій.
Єрошенкова С. Т. – завідувачка науково-методичного відділу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, виступ на семінарі директорів ЦБСТернопільської області "Публічні бібліотеки Тернопільщини: стан та тенденції розвитку"
Пропонуємо вашій увазі консультацію на тему «Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2022 рік», у якій представлено головні ювілейні та пам’ятні дати, котрі відзначатимуться наступного року на міжнародному, всеукраїнському та регіональному рівнях.
Пропонуємо вашій увазі консультацію на тему «Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2022 рік», у якій представлено головні ювілейні та пам’ятні дати, котрі відзначатимуться наступного року на міжнародному, всеукраїнському та регіональному рівнях.
Лексичні особливості подільського говору на прикладі говірок сіл Куражин, Мала Шурка, Глибівка
1. Тема: Лексичні особливості
подільського говору на прикладі
говірок сіл Куражин, Мала Шурка,
Глибівка
Виконала Блажко Наталія Русланівна
учениця 10 класу Куражинсьої
ЗОШ І-ІІІ ступенів Новоушицького
району Хмельницької області
Науковий керівник:
Кремінська Леся Леонтіївна,
вчитель української мови та літератури
Куражинської ЗОШ І-ІІІ ступенів,
вчитель І категорії
2. Актуальність дослідження
полягає у тому, що
говірка сіл Куражин,
Мала Шурка,
Глибівка
Новоушицького
району Хмельницької
області на сучасному
етапі залишилася поза
увагою дослідників,
тому заслуговує на
ґрунтовне
дослідження
3. Мета: схарактеризувати окремі семантичні групи
діалектної лексики говірок сіл Куражин, Мала
Шурка, Глибівка
Завдання:
• опрацювати межі поширення південно-західного
наріччя та вивчити найважливіші його
особливості;
• ознайомитися з основними рисами подільського
говору;
• записати говірки, які вживаються у вказаних селах
та розподілити їх за окремими семантичними
групами;
• схарактеризувати особливості кожної групи,
вказавши сферу їх вживання;
• скласти словничок лексичних діалектизмів
4.
5. Ми дослідили найважливіші
особливості подільського говору, а
саме:
твердість кінцевого [ц]: [хло΄пеи
ц];
твердість [р] перед голосними: [бура΄к],
[радо΄к], [расни΄й];
наявність вставних [л΄], [н΄]: [р’іпл’а΄х],
[зеи
м’н’a΄], [здоро΄вл’a], [м’н’a΄та];
відсутність переходу зубних приголосних у
шиплячі: [хо΄д’у], [но΄с’у], [во΄д’у], [кру΄т’у];
твердість [т] у дієсловах 3-ї особи множини:
[ро΄бит], [но΄сит] та інші особливості.
6. У межах подільського говору
закінчується вимова ряду
лексем:
[кугу΄т]-півень, [п’ід]-горище,
[навпрашки΄]-навпростець,
[гладу΄шчик]-глечик,
[ква΄рта]-чашка,
[сло΄йік]-банка
12. ВИСНОВОК
З виникненням і розвитком
різних типів виробництва
виникали відповідні лексеми на
їх позначення, які й досі
вживаються жителями наших
сіл. А лексеми на позначення
будівельної лексики, в
основному, людьми похилого
віку.
13. Досліджувані села належать
до подільської групи
південно-західних діалектів.
Оскільки вони розміщені
поряд, їх жителі постійно
спілкуються, то й говірка в
них, відповідно, однакова