• Регулювання фінансовогоринку повинно передбачати
встановлення правил інвестиційного процесу, обов’язкових
для всіх – і для дрібних, і для великих інвесторів. Завдяки
цьому стає очевидним те, що є закон, який захищає кожного
інвестора, і є покарання для тих, хто його порушить. Це
підтримує віру людей у необоротність позитивних змін, без
якої не може розвиватись ринкова економіка. Що стосується
великих інвесторів і емітентів цінних паперів, деякі
обмеження їх «свободи» державним контролем – лише
невелика плата за стабільність, довіру і забезпечення
законності в їх сфері, які дозволять забезпечити державний
контроль.
3.
• Фінансовий ринок– це та сфера економіки, що
відчуває найжорстокіший політичний тиск – адже
фінансове законодавство регулює гігантські потоки
капіталу.
4.
• Національний банкУкраїни (далі – Національний банк) є
центральним банком України, особливим центральним
органом державного управління, юридичний статус,
завдання, функції, повноваження і принципи організації
якого визначаються Конституцією України та іншими
законами України.
5.
1) бути акціонеромабо учасником банків та
інших підприємств, установ;
2) здійснювати операції з нерухомістю, крім тих,
що пов’язані із забезпеченням діяльності
Національного банку та його установ;
3) здійснювати торговельну, виробничу, страхову
та іншу діяльність, яка не відповідає функціям
Національного банку.
6.
• Банківське регулювання– одна з функцій Національного
банку України, яка полягає у створенні системи норм, що
регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи
банківської діяльності, порядок здійснення банківського
нагляду, відповідальність за порушення банківського
законодавства.
• Банківський нагляд – система контролю та активних
впорядкованих дій Національного банку України,
спрямованих на забезпечення дотримання банками та
іншими фінансово-кредитними установами у процесі їх
діяльності законодавства України і встановлених нормативів
із метою забезпечення стабільності банківської системи та
захисту інтересів вкладників.