1. Я вклонюся священній землі,
тій землі,
що для мене, як мати»
Дніпропетровщина
Підготувала
класний керівник 11-а класу
Росол О.А.
Топ-100 чудес України http://7chudes.in.ua

2. „Країв прекрасних і трудящих
В житті немало знаю я,
Та серед них ти все ж найкраща,
Дніпропетровщино моя!”
Н.Яцина
Мета :
•формувати і розвивати почуття гордості за
свій народ, свій край,країну;
•пробуджувати національну свідомість;
• виховувати любові до рідного краю, почуття
причетності до всіх подій які відбуваються на
Дніпропетровщині, в Україні.

3. Могила
кошового
отамана І.Сірка
Могила легендарного кошового Запорізької
знаходиться у с.Капулівці Нікопольського району)
Січі
Кошовий отаман Іван Сірко очолював запорізьких козаків
у боротьбі проти турецько-татарської агресії у другій половині XVII
ст. З 1663 р по 1680 р. «з перервами» І.Сірко обирався кошовим
отаманом Запорозької Січі 8 разів. Козаки шанували його за
мужню вдачу, за відстоювання політичної самостійності Січі.

4. Кам’яні баби –
кам’яна пластика
від ІІІ тис. до н.е. –
до ХІІІ ст. н.е.
Скіфія, Половецькі Степи, Дике Поле – так називалося
Степове Подніпров’я в давнину
Скіфія, Половецькі Степи, Дике Поле – так називалося
Степове Подніпров’я в давнину. Довгі століття це дійсно дике поле,
ховало в своїх глибинах тільки стада і кибитки кочівників. Пам’ять
про ці часи зберігають степові кургани та кам’яні скульптури.
Колекція кам’яних баб Дніпропетровського історичного
музею ім.Д.І.Яворницького є однією з найбільших колекцій в
Європі. Домінують в колекції половецькі середньовічні скульптури
– 66 статуй. Половецькі статуї є узагальненими образами предків.

5. Церква різдва
Богородиці
(смт.Петриківка)
Побудовою
церкви
опікувався
гетьман
Петро
Калнишевський
Історія Петриківщини пов’язана з ім’ям визначної
особистості – Петра Калнишевського, що близько 10 років
обирався отаманом. Завдяки його турботам у дикому степу
виростали нові села. Так, зокрема, виникло й село Петриківка на
Дніпропетровщині, назване на честь кошового. На сьогодні у
Петриківці збереглася Церква Різдва Богородиці, побудовою якої
опікувався сам Петро Калнишевський ще в 1772 році. На жаль,
сьогодні ця культова споруда, що є пам’яткою архітектури України
національного значення, знаходиться в доволі занедбаному стані
та потребує реконструкції.

6. Палац
Г. Потьомкіна
Колишній палац Григорія Потьомкіна знаходиться у місті
Дніпропетровськ. Палац має статус пам’ятки архітектури
національного значення. Він вважається однією з кращих будівель
міста, яка знаходиться у парку.
Палац було побудовано у 1790 році на замовлення князя
Г.О. Потьомкіна. За часів Павла І палац сильно занепав. При
реставрації, яка проводилась в 30-ті роки ХІХ ст., було спотворено
фасади будівлі, а колони центрального корпусу так і не відновили.

7. Палац
Г. Потьомкіна
В 40-х рр. ХІХ ст. місцева влада відреставрувала палац і заснувала
будинок дворянських зборів. Згодом тут було відкрито музей
старожитностей Катеринославської губернії, а ще пізніше - будинок
відпочинку для трудящих міста. Під час німецької окупації палац дуже
сильно постраждав. У 1952 році палац відреставрували і заснували палац
культури для студентів.
На сьогоднішній день площа палацу складає 5632 м². Тут
знаходиться: лекторій на 150 місць, концертний зал, вмістимістю 600 місць,
приміщення для студійних занять, кінотеатр та танцювальний зал.

8. Троїцький собор
та дзвіниця
Троїцького собору
(м.Новомосковськ)
Єдиний в українській дерев’яній архітектурі
хрещатий, дев’ятикамерний, дев’ятибаневий храм
Троїцький собор у м.Новомосковську - одна з
найбільш визначних споруд української дерев’яної
архітектури ХVІІІ – ХІХ ст. Це єдиний в українській
дерев’яній архітектурі хрещатий, дев’ятикамерний,
дев’ятибаневий храм. Великі розміри надають
споруді монументального характеру.

9. Самарський ліс
Цей велетенський зелений
острів потонув у глибокій долині річки
Самари. Він є на сьогодні найбільшим і
найпівденнішим природним лісовим
масивом в степовій зоні України...
Є
в
Дніпропетровській
області
чарівний острів Дикої природи, який
не має собі рівних в Європі, і ім’я йому
– Самарський ліс...
Про його унікальність вчені
говорять протягом двох останніх
століть.
Багатющою
природою
Присамар’я захоплювалися іноземні і
місцеві мандрівники і дослідники за
часів Київської Русі і Козацької
держави.

10. „Орлине
Орлине гніздо - група скель на схилі
долини р. Інгульця, яка представляє фрагмент
гніздо”
розрізу Криворізько-Кременчуцької провінції
(Криворізький Українського кристалічного щита...
Дніпропетровська область за розвіданими
мінеральних
посідає
залізорудний запасами місце не тільки вресурсів але й у
провідне
Україні,
Європі. Фрагменти родовищ різноманітних
басейн)
корисних копалин і гірських порід різного
віку, розкриті ерозією річок, ярів і балок, не
тільки демонструють об'єкти геологічної
спадщини, а й створюють чудове ландшафтне
різноманіття.
Особливе місце серед них займає
комплекс унікальних геологічних обєктів,
зосереджений у межах Криворізького
залізорудного родовища, де по берегах
Саксагані, Інгульця та їх приток виходять на
поверхню або відслонюються багаті залізні
руди, залізисті кварцити і джеспіліти,
амфібіоліти, талькові і філітові сланці, граніти,
мігматити та інші породи.

11. Річка Оріль
За
показниками
загальної
мінералізованості орільська вода краще
дніпровської і самарської. Ця річка
приваблює рибалок, особливо підводних
мисливців,
а
орнітологи
Приорілля
називають пташиним Ельдорадо...
Ліва притока Оріль впадає в Дніпро
між Ворсклою і Самарою. Виток річки біля
с. Єфремівки на Харківщині, гирло (з 1967
року) в передмісті Дніпропетровська.
Довжина Орелі становить 384 км, площа
басейну — 10820 кв. км.
Своєю річкою її по праву вважають
і харків'яни, і полтавчани, і дніпропетровці:
на відстані у 141 км русло співпадає з
адміністративним
кордоном
між
Харківською, Полтавською – на правому
березі і Дніпропетровською областями - на
лівобережжі. Оріль живить 28 приток
довжиною понад 10 км.

12. Фортеця Кодак
Зруйнована фортеця була одним із
найбільших укріплених пунктів на Півдні та Сході
України. Її називали "ключем до Запоріжжя" ...
Кодацька фортеця або Кодак (сучасне
Кайдаки; від тюркського "кой" - селище та "даг" гора) — фортеця на правому березі Дніпра напроти
Кодацького порогу. Розрашована на 10 км нижче
теперішнього міста Дніпропетровська, на території
села Старі Кайдаки.
Збудована польським урядом у липні
1635 року з метою ізолювати Запоріжжя і Дон від
України, перекрити вихід до Чорного моря і
перешкодити втечі селян на Запорізьку Січ.
«Ключем до Запоріжжя» називали фортецю
сучасники. Кодак будувався під керівництвом
французького інженера Боплана. На побудову сейм
асигнував 100 тисяч польських злотих
У 1910 році за ініціативою Дмитра
Яворницького на місті фортеці встановлено
пам'ятний знак.
Нині на місці, де була фортеця,
розташований гранітний кар"єр, місцевість
руйнується.

13. Споруди Української укріпленої лінії
Споруди Української укріпленої лінії були зведені
на початку XVIII ст. Найкраще на Дніпропетровщині вони
збереглися біля с.Тарасівка Царичанського району
Українська
укріплена
лінія
–
порубіжна
фортифікаційна система, споруджена за указом Сенату від
1730 року для оборони південних кордонів Російської
імперії, Лівобережної та Слобідської України від турецькотатарської агресії. Земляні споруди – фортеці, вали,
бастіони, редани, редути, споруджені вздовж річки Оріль пам’ятки історії та архітектури національного значення.
До середини 18 ст. укріплена лінія втратила своє
оборонне значення. На території Дніпропетровської
області до нинішнього часу збереглися частини валів, рови,
бастіони, залишки редутів вздовж шляху до Криму.