Презентація на допомогу вчителям і класним керівникам які використовують матеріал по Дніпропетровщині

1. Заочна подорож по Дніпропетровщині –
її історії і сьогоденні

2. Дніпропетровська область розташована на південному
сході Україні, на лівому і правому берегах Дніпра, в
межах давньої Східно-Європейської платформи. Її
територія складає 31 914 км2 (5,3% території
України, друге місце в країні). Найбільша протяжність із
заходу на схід - 300 км,з півдня на північ - 190 км. На
півночі вона межує з Полтавською і Харківською, на
заході - з Кіровоградською і Миколаївською, на півдні - з
Херсонською і Запорізькою, на сході - з Донецькою
областями.

3. Корисні копалини
На Дніпропетровщині добувається 39 видів
мінеральної сировини, серед яких найбільше
значення мають залізна руда (Криворізький
басейн), марганець (Нікопольський басейн),
кам'яне вугілля (Західний Донбас), а також
родовища рідкісних і кольорових металів,
будівельних матеріалів і так далі.

4. Населення
На 1 червня 2011 р. чисельність населення
Дніпропетровської області. складала 3 млн. 327 тис.
чоловік (друге місце в Україні після Донецької області).
Більшість жителів Дніпропетровщини (більше 84%)
мешкають в містах. Доля сільського населення складає
менш 16%. Середня щільність населення - 115 чоловік
на 1км2. У нашій області мешкають представники більше
80 національностей, серед яких найбільш численними є
українці (72%) і росіяни (23%). Близько 54% населения
області складають жінки.

5. Промисловість
Головними промисловими галузями Дніпропетровщини є
металургія, машинобудування, коксо-хімічна промисловість.
Випуск основних видів продукції
хімічної промисловості у загальному
обсязі України (перше десятиріччя
ХХІ ст.)
Структура експорту товарів
Дніпропетровської області (у
першому десятиріччі ХХІ ст.): прокат
чорних металів - 29,3%, труб сталевих
- 11,7%, залізо, сталь в зливках - 14%,
руди - 2,3% , феросплави - 7,3%,
чавун - 4,4%, засоби транспорту -
3,9%, продукція хімічної
промисловості - 3,2%, жири та олії -
2,3%, шини - 2,1%, машини та
устаткування - 2,1%, інші товари -
10,2%.

6. На початку ХХІ ст. у нашій області добувалося 100%
марганцевої товарної руди, 81,9% - залізної
руди, 75,4% труб, 36,4% металопрокату, 34,2%
чавуну, 32,1% стали, 25,8% коксу, 57% феросплавів від
загального об'єму по Україні. Дніпропетровщина -
один зі світових центрів ракетно-космічного
будівництва. ВО «Південний машинобудівний завод»
(м. Дніпропетровськ) випускає ракети-носії
«Зеніт», космічні апарати і модулі, які не мають
аналогів у світовій практиці. В останні десятиліття в
області освоєний випуск
тролейбусів, трамваїв, універсальних тракторів
нового
покоління, комбайнів, вітрогенераторів, устаткування
для харчової промисловості і так далі.
Металургійний комплекс
Дніпропетровської області
та південно-східних областей
України

7. Аграрний сектор
У аграрному секторі переважає зернове господарство
(виробництво пшениці, кукурудзи), овочівництво і
баштанництво, молочно-м'ясне скотарство, свинарство,
птахівництво.
Структура сільського господарства області складає:
рослинництво - 67%, тваринництво - 33%.
Склад сільськогосподарських угідь
Дніпропетровської області
Прогнозовані зміни клімату можуть сприяти
розвитку вирощування в області нових,
передусім, більш теплолюбивих культур. В
той же час, зменшення кількості опадів,
посухи,які почастішали останнім часом,
суховії, «чорні» бурі приводитимуть до самих
негативних наслідків. У зв'язку з цим дуже
актуальним завданням в найближчому
майбутньому може стати збереження в краї
усіх існуючих лісозахисних і полезахисних
смуг, а також збільшення площі зелених
насаджень.

8. Транспорт і шляхи сполучення
Ще в давні часи, за свідченням археологів, в районі нинішнього с. Капулівка
(Нікопольський район) знаходився найбільший на Дніпрі торговий порт, а
територію сучасної Дніпропетровщини перетинали численні торгові та транзитні
шляхи, які зв'язували держави Середземномор'я з країнами Сходу У V-VIII ст.
через неї проходив «шлях з варяг у греки», а в пізніші часи - Грецький і Соляний
шляхи. У 1884 р. була введена в експлуатацію I лінія Катерининської (нині -
Придніпровська) залізниці, яка з'єднала Катеринослав з Донецьким
кам'яновугільним і Криворізьким залізорудним басейнами. У 1903-1904 рр. II лінія
Катерининської залізниці з'єднала Олександрівськ (нині - Запоріжжя), Нікополь і
Кривий Ріг. Інтенсивне будівництво доріг з твердим покриттям розгорнулося в
Катеринославській губернії після 1911 р.У 1933 р. було засновано
Дніпропетровське авіапідприємство.

9. Нині на Дніпропетровщині добре розвинена система автомобільних
шляхів. Придніпровська магістраль виконує 25% залізничних перевезень
України в межах 8 областей і Автономної Республіки Крим. Експлуатаційна
довжина залізничної колії складає 3 251 км, в т.ч. електрифікованих ліній -
1 896 км, на тязі тепловоза - 1 356 км. В області діють 3 аеропорти, в т.ч. 2 -
міжнародних (у Дніпропетровську та Кривому Розі).
Судна типу «річка-море» забезпечують прямі міжнародні перевезення
вантажів з портів придніпровських міст з виходом в Чорне море.
Акваторія Каховського водосховища у південній частині
Дніпропетровської області (Нікопольський район)

10. Перспективи розвитку
Вигідне географічне положення, наявність потужної
сировинної бази і розвиненої системи шляхів
сполучення, високий професійний і науковий рівень
підготовки працездатного населення, величезний потенціал
унікальних виробництв, які не мають аналогів в
країні, можуть в найближчому майбутньому сприяти
посиленню позицій Дніпропетровщини на
загальнодержавному рівні і залученню додаткового об'єму
іноземних інвестицій.
Багата і унікальна історія нашого краю, наявність значної
кількості археологічних і архітектурних пам'ятників, його
сприятливий клімат і мальовничі куточки природи, можуть
також сприяти розвитку в Дніпропетровській області
індустрії тури

11. Історія
Заселення території сучасної Дніпропетровської області людиною почалося ще у
часи палеоліту (близько 100 000 років тому). Про це свідчать численні стоянки
первісних мисливців і рибалок, а також їх знаряддя праці, виявлені археологами у
Верхньодніпровському, Дніпропет-
ровському, Павлоградському, Петропавлівському, Солонянському і Нікопольському
районах
У епоху міді-бронзи (ІІІ - початок І тисячоліть до н.е.) на Дніпропетровщині існували
поселення і виникли курганні поховання ямної, катокомбної, зрубної та інших
археологічних культур У 1948 р. під час розкопок кургану Сторожова Могила (біля
Дніпропетровська) були виявлені залишки старого в Східній Європі двоколісного воза.
До цього періоду (ямної культури) відносяться і знахідки прадавніх слідів
металургійного виробництва.
У VIII-IV ст. до н.е. землі Дніпропетровщини входили до складу Великої Скіфії -
давньої держави воїнів-кочівників, яка досягла найвищої могутності у часи правління
царя Атея Саме на території сучасного Нікопольського району, на думку абсолютної
більшості істориків та археологів, знаходилась яскраво і барвисто описана Геродотом
країна Геррос. На користь цієї гіпотези красномовно свідчать розкопки в околицях села
Чкалово і міста Орджонікідзе найбагатших за всю історію археологічних досліджень
скіфських царських курганів - Чортомлик і Товста Могила. Виявлені в них безцінні
витвори давнього мистецтва (Чортомликська амфора і Золота пектораль) нині
прикрашають найбільші музеї Росії та України. У Дніпропетровській області також
знаходиться найвищий в усій степовій Євразії курган - Нечаєва Могила (Нікопольський
район).

12. Золота скіфська пектораль
Чортомлицька амфора

13. В записах Геродота та інших античних істориків містяться згадки про
те, що землі придніпровських скіфів були розділені на номи (від
давньогрецького nomos - адміністративні одиниці, які відповідають
округам).
У III-V ст. нашої ери Дніпропетровщину населяли племена
давньослов'янської черняхівської культури. У VI-VIII ст. на берегах Дніпра
виникли перші поселення літописних слов’ян. У час середньовіччя землі
сучасної Дніпропетровської області служили місцем мешкання різних
кочових племен і носили назву Половецький степ. Після спустошення,
викликаного монголо-татарським нашестям, Половецький степ на декілька
століть перетворився на «Дике поле».

14. У ХІІ-ХІІІ ст. північна частина нинішньої Дніпропетровської області
(Царичанський район) входила до складу Переяславського
князівства. У XIV ст. ці землі увійшли до складу Великого князівства
Литовського.
У XVI-XVIII ст. більша частина сучасної Дніпропетровської області
входила до складу Кодацької та Самарської паланок (округів) Області
Війська Запорозького (див. розділ «Козацька доба»). У цей період на
її землях (на території Нікопольського району і м. Нікополя) існувало
5 з 7 Запорозьких Січей.
Печатки Кодацької, Самарської та Орельської паланок

15. У 1917-1918 рр. територія нинішньої Дніпропетровської області
входила до складу Донецько-Криворізької республіки (ДКР), яка
мала власний герб, прапор і збройні сили (близько 15 000
чоловік).
Прапор Донецько-Криворізької
республіки
Донецько-Криворізька республіка.
1917-1918 рр.

16. Сучасна територія Дніпропетровської області
Герб Дніпропетровської області
Нині територія Дніпропетровської області включає 22
райони, 20 міст, 46 смт. і 1 438 сіл.

17. З 1956 р. в районі м. Орджонікідзе (Нікопольський район) вперше не
лише у вітчизняній, але і у світовій практиці був впроваджений метод
рекультивації (оновлення) колишніх кар'єрних земель.
•Криворізький басейн - один з найбагатших корисними копалини районів
України. У його надрах залягають рудні родовища, кам'яне вугілля,
доломіти, сланці тальку, мармур, шари сурику, вохри, будівельні піски,
суглинки, скандій, ванадій і ще близько 40 елементів таблиці
Менделєєва.
Герб м. Кривий Ріг

18. З 1951 р. місто Жовті Води є єдиним в Україні центром по
видобутку і переробці уранової сировини, а Східний гірничо-
збагачувальний комбінат, що діє в ньому, - найбільшим
виробником природного урану.
Герб м. Жовті Води

19. •Просянівське родовище первинних каолінів, яке знаходиться на
території Дніпропетровської області, по запасах і якості
сировини є кращим у світі.
•Здобутим на території Апостолівського району гранітом
обкладена будівля Московського державного університету ім.
Ломоносова, багато встановлених в Росії і Україні пам'ятників.
Він використовувався при реконструкції Мавзолею В.І. Леніна в
Москві.
Мавзолей В.І. Леніна у Москві

20. Мінеральні води Криворізького басейну за своїми цілющими і
хімічними властивостями порівнянні зі знаменитими водами
П'ятигорська і Цхалтубо.
•Дніпропетровська область по своєму ресурсному потенціалу
золота займає перше місце в Україні.
Злитки золота

21. Ще в давні часи, за свідченням археологів, в районі нинішнього с.
Капулівка (Нікопольський район) знаходився найбільший на Дніпрі
торговий порт, а територію сучасної Дніпропетровщини перетинали
численні торгові та транзитні шляхи, які зв'язували держави
Середземномор'я з країнами Сходу У V-VIII ст. через неї проходив «шлях з
варяг у греки», а в пізніші часи - Грецький і Соляний шляхи. У 1884 р. була
введена в експлуатацію I лінія Катерининської (нині - Придніпровська)
залізниці, яка з'єднала Катеринослав з Донецьким кам'яновугільним і
Криворізьким залізорудним басейнами. У 1903-1904 рр. II лінія
Катерининської залізниці з'єднала Олександрівськ (нині -
Запоріжжя), Нікополь і Кривий Ріг. Інтенсивне будівництво доріг з
твердим покриттям розгорнулося в Катеринославській губернії після 1911
р.У 1933 р. було засновано Дніпропетровське авіапідприємство.
Шляхи сполучення Дніпропетровської області

22. Перспективи розвитку
Вигідне географічне положення, наявність потужної
сировинної бази і розвиненої системи шляхів
сполучення, високий професійний і науковий рівень підготовки
працездатного населення, величезний потенціал унікальних
виробництв, які не мають аналогів в країні, можуть в
найближчому майбутньому сприяти посиленню позицій
Дніпропетровщини на загальнодержавному рівні і залученню
додаткового об'єму іноземних інвестицій.
Багата і унікальна історія нашого краю, наявність значної
кількості археологічних і архітектурних пам'ятників, його
сприятливий клімат і мальовничі куточки природи, можуть
також сприяти розвитку в Дніпропетровській області індустрії
туризму.

23. •В 1912 р. у Катеринославі було відкрито одне з перших вітчизняних
підприємств хімічної промисловості - автогенний завод. У 1914 р. на ньому
був отриманий перший ацетилен.
•В 1913 р. Катерининська (нині - Придніпровська) залізниця встановила
своєрідний рекорд. Вона перевезла фантастичну на ті часи кількість зерна,
руди і вугілля - більше 2,2 млрд. пудів, отримавши чистий прибуток в 40
млн. рублів.
•До 1956 р. на півдні Дніпропетровської області тягнувся величезний масив
Дніпровських плавнів, які складалися з безлічі річок, річечок, проток, озер і
були, на думку багатьох вчених, єдиним у світі внутрішнім річковим гирлом
Сьогодні від колись великих плавнів залишилися лише окремі «острівці»,
найбільшими з яких є Червоногригор’ївські плавні (Нікопольський район).
Червоногригоровські плавні

24. •В м. Нікополі знаходиться Нікопольський
завод феросплавів (НЗФ) - найбільший в
Європі виробник марганцевих феросплавів,
без яких сьогодні не виплавляється жодна
тонна сталі в металургійній промисловості.
Нікопольський феросплавний
завод

25. •Дніпропетровщина вже не одне десятиліття є одним зі світових центрів створення
ракетно-космічної техніки. У спеціальному «супутниковому» КБ-3 (м.
Дніпропетровськ) були створенні перші в світі уніфіковані космічні платформи та
апарати, у тому числі і за програмою «Інтеркосмос». Перший дніпропетровський
супутник ДС-2 (офіційно - «Космос-1») був виведений в космос 16 березня 1962 року
за допомогою ракети-носія «Космос» (63С1). Цікаво, що ракетами-носіями «Космос-
3м» (вони і понині в експлуатації!) виведено більш ніж 1 000 космічних апаратів.
Створення у КБ «Південне» ракети «Циклон-2» (більш ніж 100 пусків) і «Циклон-3» є
всесвітніми рекордсменами за надійністю.
Супутник ДС-2 (офіційно - «Космос-1»)

26. Саме у Дніпропетровську був створений ракетний щит
колишнього Радянського Союзу. Тут в ОКБ під
керівництвом Янгеля М.К. були створенні ракети Р-
12, Р-14, Р-16, Р-36М (знаменита «Сатана»).
Янгель М.К.