2. На матеріалі українських народних
веснянок розкрити важливості музики
зображення весни, поповнити знання про
веснянки, як складову фольклорно-
пісенного циклу:
-розвивати художнє та аналітичне мислення;
-виховувати естетичний смак, любов до
українських народних пісень. Поширити
уявлення про святковий календар
весни,викликати інтерес до традицій
українського народу у відзначенні свят.
4. Обрядові пісні — це пісні, які виконувались під час
різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно зв'язані з
язичницькими віруваннями. Слов'яни вірили в сили
природи, в духів природи та вважали, що обрядовими
піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в
бажаному напрямку. Обрядова поезія дуже тісно
зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з
народним календарем. У різні пори року виконувались
різні обрядові пісні. Ці пісні повинні були забезпечити
успіхи в господарюванні, добрий урожай, щастя в
родинному житті. Наприклад: на сільських майданах і
галявинах співали веснянки і гаївки, під час Зелених
свят — русальні пісні, на Івана Купала — купальські
пісні. По закінченню жнив, люди співали жниварські
пісні, славлячи землю за те, що дала їм гарний урожай.
Під час зимового сонцестояння виконували сонцесяйні
пісні.
5. У давнину твори, що виконувались у весняний час,
були своєрідними магічними замовляннями,
спрямованими на те, щоб прискорити весняні
переміни: ліс — зазеленіти, траву — прорости,
посіви — піднятись, квіти — розцвісти. Вони
супроводжувались імітативно-магічними рухами
або танцями. Веснянки виконувались упродовж
усіх свят весняного циклу, спеціально не
приурочувалися до певного конкретного дійства,
або ж цей зв´язок втратився. Тому термін
«веснянка» часто використовується як загальне
означення всіх жанрових різновидів цього періоду.
Оскільки весняні містерії пов´язувалися з культом
померлих предків та анімістичними уявленнями, то
веснянки, як правило, виконувались на могилах,
роздоріжжях, клинцях.
6. Отже, веснянки співаються від Благовіщення
аж до Зелених Свят або доки не вийдуть у
поле полоти просо. Співалися вони повсюди:
на вулицях села, в лісі, в полі, а найчастіше –
зелених луках понад річкою або ставком.
Дівчата вдягалися в білі вишиті сорочки, на
голову клали вінки або квітчали волосся
квітами. Співаючи веснянки,дівчата беруться
за руки і творять коло, і в колі або ключ і так
рухаються під ритм пісні. Темп руху залежить
від темпу пісні, швидкого або повільного.
7.
8. Артисти використовують маловідомі музичні
інструменти:
сопілку, дводенцовку, гуцульське ребро,
телінку, най, окарину, бугай, ліру, кобзу,
фрілка.
