Презентаційний матеріал до теми "Особливості організації обліково-аналітичного процесу різних форм і видів проектної діяльності"
Більше цікавої інформації на сайті кафедри:
https://op.biem.sumdu.edu.ua
Або на сайті ННІ БіЕМ: https://biem.sumdu.edu.ua/
Зміни в трудовому законодавстві на період воєнного стану
Особливості організації обліково-аналітичного процесу різних форм і видів проектної діяльності
1. ТЕМА. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО
ПРОЦЕСУ РІЗНИХ ФОРМ І ВИДІВ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Облік проектно-кошторисної документації
2. Облік проектної діяльності в неприбутковому секторі
3. Облік і контроль розробки і реалізації проекту
2. Бюджет – це фінансовий план, який охоплює всі сторони діяльності
організації, що дозволяє зіставляти всі понесені витрати й отримані
результати у фінансових термінах на майбутній період часу в цілому і за
окремими підперіодами.
Складання бюджету має наступні цілі:
• розробка концепції ведення бізнесу;
• комунікація – доведення планів до відома керівників різнихрівнів;
• мотивація керівників на місцях на досягнення цілейорганізації;
• контроль і оцінка ефективності роботи керівників на місцяхшляхом
порівняння фактичних витрат з нормативом;
• виявлення потреби у грошових ресурсах і оптимізаціяфінансових потоків
3. основні бюджети(бюджет доходів і витрат, бюджет руху
коштів, розрахунковий баланс);
операційні бюджети(бюджет продажів, бюджет прямих
матеріальних витрат, бюджет управлінських витрат та ін.);
допоміжні бюджети(бюджети податків, план капітальних
(первісних) витрат, кредитний план та ін.);
додаткові (спеціальні) бюджети(бюджети розподілу
прибутку, бюджети окремих проектів і програм).
4. Бюджетування на нульовій основі.
Система бюджетуванняна нульовій основі одержала поширення в
корпоративномууправлінні проектами і програмами. Логіка застосування
бюджетування на нульовій основі полягає в тому, щоб у випадку підвищеної
невизначеності і господарської нестабільності можна було б вчасно приймати
рішення про реструктуризацію бізнесу, виходячи з максимально
обґрунтованих фінансових розрахунків і прогнозів, не продовжувати
фінансування тих проектів і програм,ефективність майбутніх результатів яких
викликає сумніви.
Бюджетування знизу нагору. Найбільш прогресивним євикористання
підходу до бюджетування «знизу нагору». При такому підході бюджетування
доцільно починати з нижнього абооперативного рівня (рівня підрозділу).
Завдання на оперативному рівні повинні бути сумісними з загальною
корпоративною метою. В подальшому локальні бюджети інтегруються в
загальний бюджет компанії. Локальні бюджети аналізуються, коректуються і
затверджуються вищестоящим керівництвом.
5. Бюджетний регламент – це встановлений в організаціїпорядок
складання (розробки), представлення (передачі),узгодження
(візування), консолідації (обробки й аналізу),проведення план'факт
аналізу й оцінки виконання бюджетів різноговиду і рівнів.
• Точність продажів = Фактична виручка / Виручка забюджетом
Точність витрат = Фактичні витрати / Витрати за бюджетом
Точність прибутку = Фактичний прибуток / Прибуток
забюджетомКорегування бюджету.
У ситуації, коли бюджет більше невідповідає реальності і перестає
бути інструментом управління,його необхідно змінити.
6. 1.Облік проектно-кошторисної документації
Витрати з виготовлення проектно-кошторисної документації на
капітальний ремонт, зокрема поліпшення основних засобів (модернізація,
добудова, реконструкція тощо), є однією із складових формування вартості
зазначених робіт у кошторисах на їх виконання. Вартість робіт, що приводять
до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів,
включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної
вартості основних засобів.
Підставою для визнання витрат, пов’язаних з поліпшенням основних
засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного
використання об’єкта, кількості та/або якості робіт, послуг, які надаються цим
об’єктом.
7. Прикладами такого поліпшення є:
1) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з
метою подовження терміну його корисної експлуатації або
збільшення його виробничої потужності;
2) заміна окремих частин устаткування для підвищення
якості робіт, послуг;
3) упровадження ефективнішого технологічного процесу, що
дасть змогу зменшити витрати;
4) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць
(площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт
(послуг) чи умови їх виконання.
Підставою для визнання витрат, пов’язаних з поліпшенням
основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного
терміну корисного використання об’єкта, кількості та/або якості
робіт, послуг, які надаються цим об’єктом.
8. — сум, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання
будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
— реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів, що
здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних
засобів;
— сум ввізного мита;
— сум непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів
(якщо вони не відшкодовуються суб’єктові державного сектору);
— витрат зі страхування ризиків доставки основних засобів;
— витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних
засобів;
— інших витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням основних засобів до
стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
9. Витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження
потрібно включати до первісної вартості основних засобів,
отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб.
Первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно
від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного
сектору), є їх справедлива вартість на дату отримання з
урахуванням витрат.
Суб’єкти державного сектору, що мають подвійну
підпорядкованість, рішення про проведення переоцінки
погоджують із суб’єктом державного сектору вищого рівня,
який затверджує кошторис.
10. НП(С)БО 121 «Основні засоби» передбачено, що установа повинна погодити
рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів з органом,
уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності, якщо такий
визначено. Для того щоб зрозуміти, який орган здійснює управління комунальним
майном, звернемося до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від
21.05.97 р. № 280/97-ВР. Зокрема, у ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого
самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють
правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права
комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції. Статтею
26 зазначеного Закону передбачено, що питання управління майном, яке належить до
комунальної власності відповідної територіальної громади, вирішуються виключно на
пленарних засіданнях місцевих рад.
11. Порядок визнання і відображення доходів регламентовано
П(С)БО 15. Як випливає з п. 7 цього стандарту, доходи можуть
бути отримані у вигляді виручки від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг), інших операційних, фінансових та
інших доходів. Водночас слід брати до уваги характер
надходжень. Завважимо, що всі профільні закони обов'язково
містять статтю, у якій названі джерела надходження доходів.
Зберемо такі можливі джерела в чотири групи.
Група 1. Цільове фінансування.
Група 2. Нецільове фінансування.
12. обґрунтування цілей проекту на основі вивчення ринку та
аналізу виробничих можливостей;
попередню оцінку капітальних витрат на проект та прогноз
оборотного капіталу;
оцінку тривалості проекту;
прогноз збільшення капіталу від реалізації проекту;
визначення джерел та розмірів фінансування;
визначення основних характеристик проекту тощо. Стадія
підготовки проекту поділяється на два етапи: попередня оцінка
та додаткові дослідження.
Ідея проекту піддається попередній перевірці в дослідженнях
можливостей.
13. Облік і контроль розробки і реалізації проектів
В разі необхідності відбувається відкриття окремого рахунку під окремий проект .
Відповідальна особа (керівник проекту) здійснює розподіл грошових коштів,
залучених на реалізацію проекту. Фінансовий контроль щодо цільового
використання коштів здійснюється згідно вимог щодо неприбуткових організацій.
Розрахунки або інвестиції до проекту попередньо узгоджуються з керівництвом та
поділяються на весь період виконання умов стосовно реалізації проекту згідно
графіку реалізації проекту.
Протягом усього часу виконання робіт та/або надання послуг за договором
(здійснення робіт, реалізації проекту) відповідальна особа контролює виконання
умов передбачених договором, готує поточні довідки щодо стану робіт за
договорами та їх фінансового забезпечення і подає вищому керівництву, Головному
бухгалтеру звітну документацію, стосовно грошових коштів, які витрачені згідно
угоди (договору) в рамках проекту.