Презентація з прес-конференції голови правління НЕК «Укренерго» Володимира Кудрицького про підсумки перших двох років роботи українського ринку електроенергії:
• основні етапи та підсумки розвитку ринку електроенергії в Україні протягом 2019-2021 рр.;
• ключові події та проблеми. Шляхи та ефективність методів їх вирішення;
• вплив основних подій ринку на ціну електроенергії;
• динаміка та стан заборгованості на ринку електроенергії;
• подальші перспективи розвитку електроенергетичного ринку України.
Київ, 1 липня 2021 року.
Презентація з прес-конференції голови правління НЕК «Укренерго» Володимира Кудрицького про підсумки перших двох років роботи українського ринку електроенергії:
• основні етапи та підсумки розвитку ринку електроенергії в Україні протягом 2019-2021 рр.;
• ключові події та проблеми. Шляхи та ефективність методів їх вирішення;
• вплив основних подій ринку на ціну електроенергії;
• динаміка та стан заборгованості на ринку електроенергії;
• подальші перспективи розвитку електроенергетичного ринку України.
Київ, 1 липня 2021 року.
Стан реалізації стратегічних реформ та програм Gennadiy Zubko
Мінрегіон України має найбільшу зону відповідальності і 9 ключових напрямків роботи з проведення реформ. Міністерство успішно веде головні реформи України – децентралізацію та регіональний розвиток, впровадження енергоефективних заходів.
Реформування ринку електроенергії в Україні: виклики та можливостіUIFuture
Реформування ринку електроенергії позитивно вплине на
макроекономічну ситуацію в Україні. За рахунок проведення
реформи за 2019-2030 рр. буде створено додатковий ВВП на суму 72,1 млрд дол. США, до державного бюджету додатково надійде 12,1 млрд дол. США податків, населення додатково отримає 17,7 млрд дол. США доходів.
short analysis of cancelation of VAT refunds for soy exports in Ukraine... More detailed analysis is available at:
https://voxukraine.org/uk/nevidshkoduvannya-pdv-eksporteram-soyi-abo-pro-ekonomichni-naslidki-soyevih-pravok/
Аналіз адміністрування ПДВ в Україні з прикладами з металургії, машинобудув...ICPS
Цей документ підготовлено Міжнародним центром перспективних до-
сліджень (МЦПД) за підтримки Агентства журналістських досліджень.
Автори публікації: Ільдар Ґазізуллін, Олександр Жолудь,
Ганна Чередниченко.
Автори висловлюють подяку учасникам круглого столу «Адміністрування
ПДВ як чинник розвитку експортних галузей» за надану ін-
формацію, що була використана під час підготовки цього документа.
Літературне редагування: Надія Цісик
Оподаткування МСП: стимули, контроль та ефективність. Костянтин Кравчук,
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Published on Jun 26, 2015
Костянтин Кравчук
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Презентація на конференції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Спрощена система оподаткування в Україні. US AID/LEVRostyslav LUKACH
Багатьох підприємців хвилює спрощена система оподаткування, обліку та звітності, бо це є основним інструментом підтримки малого бізнесу в Україні. З іншого боку, точки дотику бізнесу та державних органів влади створюють корупційні ризики та несуть додатковий тягар для бізнесу, тому регуляція в даній сфері повинні приділятися особлива увага.
Оподаткування малого та середнього бізнесу:стимули, контроль та ефективністьUSAID LEV
Костянтин Кравчук
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Презентація на конференції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Заміна податку на прибуток (далі ПП) податком на виведений (далі ПнВК) – одне із ключових рішень уряду, яке дасть стимул для розвитку економіки у короткий період часу:
$20-30 млрд тільки внутрішніх інвестицій в реальний сектор економіки у перші 5 років, без урахування зовнішніх;
+$45-55 млрд додатково створеного номінального ВВП за 5 років;
+0,9-2,2% додаткового приросту реального ВВП на рік (тільки перші 5 років);
4-5% реального зростання економіки на рік – мультиплікаційний ефект від інвестицій у перспективі 5 років.
Заміна податку на прибуток (далі ПП) податком на виведений (далі ПнВК) – одне із ключових рішень уряду, яке дасть стимул для розвитку економіки у короткий період часу: $20-30 млрд тільки внутрішніх інвестицій в реальний сектор економіки у перші 5 років, без урахування зовнішніх; $45-55 млрд додатково створеного номінального ВВП за 5 років; додаткового приросту реального ВВП на рік (тільки перші 5 років); реального зростання економіки на рік – мультиплікаційний ефект від інвестицій у перспективі 5 років.
Стан реалізації стратегічних реформ та програм Gennadiy Zubko
Мінрегіон України має найбільшу зону відповідальності і 9 ключових напрямків роботи з проведення реформ. Міністерство успішно веде головні реформи України – децентралізацію та регіональний розвиток, впровадження енергоефективних заходів.
Реформування ринку електроенергії в Україні: виклики та можливостіUIFuture
Реформування ринку електроенергії позитивно вплине на
макроекономічну ситуацію в Україні. За рахунок проведення
реформи за 2019-2030 рр. буде створено додатковий ВВП на суму 72,1 млрд дол. США, до державного бюджету додатково надійде 12,1 млрд дол. США податків, населення додатково отримає 17,7 млрд дол. США доходів.
short analysis of cancelation of VAT refunds for soy exports in Ukraine... More detailed analysis is available at:
https://voxukraine.org/uk/nevidshkoduvannya-pdv-eksporteram-soyi-abo-pro-ekonomichni-naslidki-soyevih-pravok/
Аналіз адміністрування ПДВ в Україні з прикладами з металургії, машинобудув...ICPS
Цей документ підготовлено Міжнародним центром перспективних до-
сліджень (МЦПД) за підтримки Агентства журналістських досліджень.
Автори публікації: Ільдар Ґазізуллін, Олександр Жолудь,
Ганна Чередниченко.
Автори висловлюють подяку учасникам круглого столу «Адміністрування
ПДВ як чинник розвитку експортних галузей» за надану ін-
формацію, що була використана під час підготовки цього документа.
Літературне редагування: Надія Цісик
Оподаткування МСП: стимули, контроль та ефективність. Костянтин Кравчук,
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Published on Jun 26, 2015
Костянтин Кравчук
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Презентація на конференції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Спрощена система оподаткування в Україні. US AID/LEVRostyslav LUKACH
Багатьох підприємців хвилює спрощена система оподаткування, обліку та звітності, бо це є основним інструментом підтримки малого бізнесу в Україні. З іншого боку, точки дотику бізнесу та державних органів влади створюють корупційні ризики та несуть додатковий тягар для бізнесу, тому регуляція в даній сфері повинні приділятися особлива увага.
Оподаткування малого та середнього бізнесу:стимули, контроль та ефективністьUSAID LEV
Костянтин Кравчук
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Презентація на конференції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Заміна податку на прибуток (далі ПП) податком на виведений (далі ПнВК) – одне із ключових рішень уряду, яке дасть стимул для розвитку економіки у короткий період часу:
$20-30 млрд тільки внутрішніх інвестицій в реальний сектор економіки у перші 5 років, без урахування зовнішніх;
+$45-55 млрд додатково створеного номінального ВВП за 5 років;
+0,9-2,2% додаткового приросту реального ВВП на рік (тільки перші 5 років);
4-5% реального зростання економіки на рік – мультиплікаційний ефект від інвестицій у перспективі 5 років.
Заміна податку на прибуток (далі ПП) податком на виведений (далі ПнВК) – одне із ключових рішень уряду, яке дасть стимул для розвитку економіки у короткий період часу: $20-30 млрд тільки внутрішніх інвестицій в реальний сектор економіки у перші 5 років, без урахування зовнішніх; $45-55 млрд додатково створеного номінального ВВП за 5 років; додаткового приросту реального ВВП на рік (тільки перші 5 років); реального зростання економіки на рік – мультиплікаційний ефект від інвестицій у перспективі 5 років.
Розрахунок ефекту від податку на виведений капітал.
uifuture.org звертає увагу читачів на те, що інформація від Українського інституту майбутнього, опублікування в документі "Оцінка економічного ефектів від податку на Виведення капітал" з березня 2018 року частково не є актуальною.
Дивіться документ Расчет эффекта от НнВК 2.0. Март 2018 (doc.)
http://uifuture.org/post/ukrainskij-institut-budusego-rasscital-effekt-ot-prinatia-naloga-na-vyvedennyj-kapital-v-marte-2018_736
Special session at Gewisola conference (annual meeting of the german association of agricultural economists) on implications of the russian invasion of Ukraine
Agricultural war damages review Ukraine
issue 1 June 2022
RF’s full scale war on Ukraine leaves three months behind and its toll is already immense. More than 8 million Ukrainians are estimated to have been
internally displaced, in addition to 6 mln who have left the country. Ukrainian economy is projected to
contract by 45% and dozens of millions across the world are threatened with hunger because of the disrupted exports of grains from Ukraine and
continued damage of its agri-food sector.
We launch the regular Agricultural War Damage Review to inform the wide audience and policy makers on the compensation and rehabilitation
needs. We base our estimates on the rapid damage assessment methodology compliant with the World Bank and FAO. Upcoming is the commentary Agricultural War Losses Review
Food security and policy review in Ukraine_issue 1Oleg Nivievskyi
Food Security and Policy Review in Ukraine aims at providing a regular monitoring of the
food security situation in Ukraine and wartime agricultural policy response. It shall assist various
stakeholders and interested parties in taking decisions
based on facts and evidence
Єдина комплексна стратегія розвитку сільського господарства та сільських тери...Oleg Nivievskyi
Це Єдина комплексна стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій 2015-2020 рр, яка була розроблена за участі ЄС, але так ніколи і не ухвалена
1. Аналіз впливу зниження ставки
ПДВ для деяких видів аграрної
продукції на розвиток економіки
України
Олег Нів’євський та Павло Мартишев
Київська школа економіки
Центр досліджень продовольства та
землекористування
2. 1. Вступ – політико-економічний контекст та обгрунтування
2. Ставлення основних стейкхолдерів
3. Міжнародний досвід та економічні наслідки використання
різних ставок ПДВ
4. Вплив зниженої ставки ПДВ на агропродовольчий сектор
A. Інвестиції
B. Негативний вплив на переробку
C. Переробка віз-а-ві експорту
5. Вплив на бюджет: вигоди та втрати
6. Загальноекономічний вплив
7. Висновок
Зміст
2
3. • Дослідження зроблене за запитом проєкту «Німецько-
український агрополітичний діалог»
• Дослідження має комплексний, але переважно
якісний характер (за запитом проєкту АПД). За
потреби можна виконати глибше дослідження, із
використання кількісних методів та моделювання
3
Застереження
4. • 1 березня 2021 року вступив в дію законопроєкт №1115-ІХ,
який передбачає зниження ставки ПДВ для деяких видів
аграрної продукції з 20% до 14%:
• Тваринницька продукція: 0102 (Велика рогата худоба, жива),
0103 (Свині, живі), 0104 (Вівці, кози), 0401 (в частині молока
незбираного),
• Зернові: 1001 (Пшениця), 1002 (Жито), 1003 (Ячмiнь), 1004
(Овес), 1005 (Кукурудза),
• Олійні: 1201 (Соєвi боби), 1204 00 (Насiння льону), 1205
(Насiння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (Насiння соняшнику), 1207
(Насiння та плоди iнших олiйних культур),
• 1212 91 (Цукрові буряки)
• Обгрунтування:
• детінізація аграрного сектору: зниження ставки ПДВ зробить
нелегальні операції продажу агропродукції (так звані «скрутки»)
менш привабливими, а відтак це мало б зменшити втрати
бюджету вналідок
• збільшення конкурентоспроможності українських
агроекспортерів на світових ринках
4
Вступ – політико-економічний контекст
5. • Не пройшло і 3 місяці від часу зниження ставки ПДВ до 14% на деякі
види аграрної продукції, як в травні/червні з'явились нові ініціативи –
сімейство законопроєктів (ЗП) 5425:
• ЗП 5425: про відновлення ставки ПДВ 20% на тваринницьку продукцію згідно
з УКТ ЗЕД 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 0104 10
(вівці живі), 0401 (в частині молока незбираного). Представники тваринництва
та перобки були дуже проти ставки ПДВ 14% і одразу почали активно
говорити про негативні наслідки.
• ЗП 5425-1: про відновлення ставки ПДВ 20% на вищевказаний перелік
продукції (на попередньому слайді).
• ЗП 5425-2: про подальше розширення продукції, яка підпадає під 14% ставку,
а саме на соціально значущі продукти харчування
• ЗП 5425-д: про відновлення ставки ПДВ 20% на
• всю тваринницьку продукцію: 0102 (Велика рогата худоба, жива), 0103 (Свині,
живі), 0104 (Вівці, кози), 0401 (в частині молока незбираного),
• деякі зернові: 1002 (Жито), 1004 (Овес)
• деякі олійні: 1204 00 (Насiння льону), 1207 (Насiння та плоди iнших олiйних
культур),
• 1212 91 (Цукрові буряки)
• Зрештою був ухвалений ЗП 5425-д (зараз на підписі Президента)
5
Вступ – політико-економічний контекст
6. • Прихильники: великі виробники продукції рослинництва,
середні сільгоспвиробники, зернотрейдери та деякі
переробники (ВАР, УЗА, ЄБА, АСС, Аграрний союз)
• Противники: представники тваринництва, певної
частини агрохолдингів, переробники та малі
сільгоспвиробники (УКАБ, УАК, Асоціація мясної галузі,
ТППУ, Рада підприємців при КМУ, Українська спілка
промисловців та підприємців та Федерація
роботодавців України)
6
Ставлення основних учасників ринку: відсутність
одностайності
7. • В більшості країн ЄС продовольча продукція
оподатковується зниженою ставкою ПДВ, але це
стосується вже готової продовольчої продукції.
Агросировина, натомість, оподатковується за
стандартною ставкою
• Зменшені ставки ПДВ використовуються в більшості
випадків в соціальних цілях
• ПДВ є регресивним податком на споживання, тому його
зниження має більший ефект на доходи бідних
• проте це втручання у відносні ціни в економіці і, як наслідок,
викривлення міжгалузевої конкуренції та неефективне
використання ресурсів
• зменшені ставки ПДВ показали себе доволі поганим
інструментом «підтримки» для бідних домогосподарств в ЄС
• все більше критики щодо зниженої ставки ПДВ
7
Міжнародний досвід та економічні наслідки
використання різних ставок ПДВ
8. • Золотий стандарт: практичні аргументи на користь
єдиної ставки ПДВ, з точки зору його адміністрування,
настільки потужні, що використання однієї ставки ПДВ
вважається золотим стандартом/еталоном або
кращою практикою (Keen 2013)
• Ускладнення адміністрування:
• Більше ставок - збільшення можливостей для маніпуляцій та
махінацій з даним податком
• ускладнення ведення бухгалтерського обліку на
підприємствах
• адміністрування та контроль даного податку з боку
державних органів також буде ускладнений
• Результатом цього стане збільшення кількості помилок з обох
боків та, як наслідок, зростання штрафів для аграріїв та
збільшення простору для корупційних схем
8
Міжнародний досвід та економічні наслідки
використання різних ставок ПДВ
9. • А. Зменшення мотивації інвестувати
• При значній інвестиційній діяльності та капітальних вкладеннях у
аграріїв формується значний ПДВ кредит, який може перевищувати
вихідний ПДВ від реалізації продукції. У такому випадку від’ємне сальдо
ПДВ буде постійно переноситись на майбутні періоди, що негативно
впливатиме на ліквідність підприємств, їх здатність отримувати
фінансування та залучати інвестиції, що негативно впливатиме на
інвестиційну мотивацію аграріїв
• Б. Негативний вплив на переробку на ціни на продукти харчування
• Для того, щоб переробники відчули перевагу від зниження ставки, ціна
сировини без ПДВ має залишитися незмінною. Але цього може не
відбутися, оскільки ціна реалізації може зменшитись менше ніж на 6%
(в силу структури ринку). В свою чергу це або зменшуватиме
рентабельність переробки або може призвести до подорожчання
продуктів харчування для кінцевих споживачів
• В. Переробка проти експорту сировини
• Слідує з попередніх пунктів – експорт агросировини стає більш
привабливим порівнянно із її переробкою
9
Вплив зниженої ставки ПДВ на
агропродовольчий сектор
10. • А. Вигоди
• при зменшенні ставки ПДВ до 14%, відповідно зменшується і обсяг
відшкодування ПДВ, але це не має спливу на бюджет
• Якщо ж є скрутки (неправомірне відшкодування) - менша ставка
ПДВ зменшує суми неправомірного відшкодування
• ІАЕ: запровадження зниженої ставки ПДВ мало б забезпечити
зменшення щорічних втрат бюджету в обсязі 7 млрд. грн
• Б. Втрати
• диференціація ставок ПДВ робить адміністрування податку більш
складним - розширення простору для зловживань
• Kowal and Przekota (2021) аналізуючи систему ПДВ в ЄС зясували
негативну кореляцію між кількістю ставок ПДВ та ефективною
ставкою ПДВ: збільшення кількості ставок ПДВ на 1 ставку зменшує
ефективну ставку ПДВ на 0,6468 відсоткових пункти
• грубий розрахунок для України на даних 2020го року: зменшення
надходжень від ПДВ на рівні 12 млрд грн
10
Вплив на бюджет: вигоди та втрати
11. • Б. Втрати (продовження)
• Операції між платником та неплатником ПДВ - обсяг втрат
ПДВ від зниження ставки ПДВ складатиме 1,2 млрд. грн
11
Вплив на бюджет: вигоди та втрати
12. • А. Нерівномірне податкове навантаження між
галузями та підгалузями економіки
• ЗП 5600 – наслідок таких законодавчих ініціатив
• Б. Міжнародна репутація
• Впровадження преференційних ставок оподаткування
суперечить зобов’язанням України в рамках співпраці з МВФ
12
Загальноекономічний вплив
13. • Законодавчі ініціативи – броунівський рух:
• Погано підготовлені ініціативи, невизначенність і тд => снігова лавина
податкових ініціатив
• Міжнародна практика та наука:
• В більшості країн ЄС харчова або готова продовольча продукція
оподатковується за зниженою ставкою ПДВ. Агросировина, натомість,
оподатковується за стандартною ставкою
• Золотий стандарт – єдина ставка ПДВ
• Знижена ставка ПДВ далеко не має одностайної підтримки серед
представників галузі та науково-експертного середовища
• Негативний вплив на інвестиційну діяльність сільгоспвиробників
• Зменшення відносної привабливості переробки порівнянно із
експортом агросировини
• Вплив на бюджет: попередні розрахунки – негативний сукупний
вплив
• Загальноекономічні – викривлення структури
• Рекомендація – зважаючи на вищезазначене - скасувати пільгову
ставку ПДВ для агросировини; фокусуватись більше на покращенні
адміністрування ПДВ
13
Висновок