Аварію на Чорнобильській АЕС досі називають найбільшою техногенною катастрофою в історії мирного атома. Цій трагедії присвоєно сьомий рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій. Вона стала локальною катастрофою з глобальними наслідками. Цей сумний день принесли нам на крилах чорні лелеки: кажуть, після аварії на ЧАЕС саме такими бачили їх у зоні лиха. Час летить швидко та Чорнобильська трагедія для нашого народу лишається незагоєною раною й невирішеною проблемою. До Дня Чорнобильської трагедії відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Чорний біль нашої землі». Запрошуємо до перегляду!

1. Чорний біль нашої
землі
до Дня Чорнобильської трагедії

2. З І Р В А В С Я В Н Е Б О С Т О В П В О Г Н Ю
І З А Б Л И Щ А Л О С В І Т Л О В С Ю Д И ,
З Е М Л Я З Д Р И Г Н У Л А С Ь В І Д А Н Т Е Н ,
" Щ О С Т А Л О С Я ? " - К Р И Ч А Л И Л Ю Д И .
У Н Е Б І Х М А Р И З Г У С Т К О М П Л И Л И У Ч О Р Н О - -
Ж О В Т О М У В О Г Н І ,
С В І Т А Н К И С В І Т Л І П О С І Р І Л И
Н Е В О С Е Н И , А Н А В Е С Н І .
В О Р О Н А К Р И К О М З А Л И Л А С Я Н А С У Х І М
Д Е Р Е В І К Р И Ч А Т Ь ,
З Е М Л Я З Ч О Р Н І Л А , О Б П Е К Л А С Я ,
Н Е Б У Д Е Х Л І Б Н А Н І Й Р О Д И Т Ь .
Ж И Т Т Я , Я К С О Н П Е Р Е Д О Ч И М А , Д Е В С Е
Б У Л О , Ц В І Л И С А Д И ,
Д Е Д І Т И С О Н Ц Е М А Л Ю В А Л И ,
Д Е З А К О Х А Л И С Ь Я І Т И .
Т А О Д И Н Д Е Н Ь С П А Л И В Н А Б У Т Е , В І Н С Т А В
Н Е Щ А Д Н И М Д О Л Ю Д Е Й ,
Й О Г О Н І К О Л И Н Е З А Б У Т И –
Ч О Р Н О Б И Л Ь С Ь К И Й К В І Т Н Е В И Й Д Е Н Ь .
Ю Л І Я Х А Н Д О Ж И Н С Ь К А . Ч О Р Н О Б И Л Ь
2

3. Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним із похмурих
символів трагедії, до якої може призвести техногенна
катастрофа. Вночі 26 квітня 1986 року о 01:23 на АЕС стався
вибух. Будівля четвертого енергоблоку, покрівля
машинного залу частково обвалилися. У різних
приміщеннях і на даху виникло понад 30 вогнищ пожежі. В
результаті аварії стався викид у навколишнє середовище до
380 000 000 кюрі радіоактивних речовин, зокрема ізотопів
урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-
90.
3

4. ПЛОХІЙ, С. ЧОРНОБИЛЬ. ІСТОРІЯ ЯДЕРНОЇ КАТАСТРОФИ /
СЕРГІЙ ПЛОХІЙ ; ПЕР. З АНГЛ.: В. МАХОНІНА, Є.
ТАРНАВСЬКОГО. – ХАРКІВ : ФОЛІО, 2019. – 396 С. : ФОТ. –
(ВЕЛИКИЙ НАУКОВИЙ ПРОЕКТ).
Ця книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від
вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції в грудні 2000-
го. Чим для України був Чорнобиль? Національною трагедією,
величезною психологічною травмою, важкою ношею для
економіки. Чорнобиль вибухнув не тільки через помилки
персоналу, нехтування правилами безпеки і проблемами з
конструкцією реактора, але також через систему, яка
обгородила ядерну енергетику завісою секретності.
Радянська система не дозволяла поширювати інформацію
про попередні аварії навіть серед фахівців. Це зробило нову
масштабну аварію неминучою. Сьогодні реактори
чорнобильського типу вже не будують, але авторитарні
режими, які тримають повний контроль над інформацією, усе
ще існують. Зрештою, і в Україні досі виробляють майже 50 %
усієї електроенергії на атомних станціях. Нам є чим
поділитися зі світом стосовно досвіду Чорнобиля, але є над
чим задуматися і самим.
4

5. Ця катастрофічна аварія трапилася при плановому відключенні
реактора, що тривало всього 20 секунд. Її результатом стало згубне
радіоактивне зараження в радіусі 30 кілометрів. Всього в атмосферу
було викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Загальна площа
радіаційного забруднення України становить 50 тисяч квадратних
кілометрів у 12 областях, радіаційному забрудненню піддалися й
регіони РРФСР з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з
населенням 2,6 мільйона осіб. Також були забруднені 46,5 тисяч
квадратних кілометрів території Білорусі, де проживало до 20 %
населення цієї країни.
Загальна кількість ліквідаторів цієї аварії (включно з наступними роками)
становить близько 600 тис. осіб.
5

6. АНДРЖЕЄВСЬКИЙ, А. ЧОРНОБИЛЬСЬКА БУВАЛЬЩИНА /
АНАТОЛІЙ АНДРЖЕЄВСЬКИЙ. – КИЇВ : ГАМАЗИН, 2019. –
156 С. : ПОРТР., ФОТ.
Розповідь про ліквідацію Чорнобильської катастрофи з
перших вуст: про те, якою була Прип'ять до вибуху на
ЧАЕС, як гасили пожежу, евакуйовували населення,
зводили тимчасові містечка для ліквідаторів і вже
постійне для працівників електростанції – Славутич.
Спомини автора рясно доповнюють вирізки з тогочасної
преси й розвідок, присвячених подіям тих часів, особисті
фото.
6

7. У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед
причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції
вказало те, що реактор був неправильно спроєктований і
небезпечний в експлуатації, персонал не був
проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і
ненавмисно порушив наявні інструкції, частково через
відсутність інформації про небезпеку реактора.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної
енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її
наслідків людей, так і за економічним збитком.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською
частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною
частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин
осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб були
евакуйовані із зон забруднення.
7

8. АККЕРМАН, Г. ПРОЙТИ КРІЗЬ ЧОРНОБИЛЬ / ГАЛЯ
АККЕРМАН ; ПЕР. С ФР. ПЕТРА ТАРАЩУКА. – КИЇВ : ЛИБІДЬ,
2018. – 168 С. : ІЛ.
Книжка Галі Аккерман – це подорож письменника крізь
драму Чорнобиля в різноманітних її людських,
соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження
крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів,
крізь драму людських доль. Ця книжка також про
Чорнобиль як про один із найстрашніших злочинів
радянської системи. Незаперечна цінність видання і в
тому, що це погляд людини з іншої культури, з інших
культур – адже авторка суміщає в собі єврейську, російську
та французьку культури, родинно пов'язана з Україною.
8

9. 9
За Міжнародною шкалою ядерних подій Чорнобильську
аварію оцінюють за максимальним 7 рівнем і
характеризують як «важкі наслідки для здоров’я людини та
для навколишнього середовища».
Трагедія забрала життя тисяч людей, стала причиною
багатьох, в основному онкологічних, захворювань, принесла
величезний збиток для навколишнього середовища і
зрештою вплинула навіть на хід історії. Жахливі наслідки
катастрофи відчуваються й досі.

10. ВЕКЛЕНКО, О. ЧОРНОБИЛЬ: ЕТЮДИ З НАТУРИ = CHORNOBYL:
SCETCHES FROM LIFE / ОЛЕГ ВЕКЛЕНКО. – ХАРКІВ : ФАБУЛА,
2019. – 144 С. : ФОТ.
Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської
державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка про його
особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в
травні – червні 1986 року. Щирі історії про ті дні написані живою
мовою й доповнені авторськими малюнками та фотографіями.
Короткі оповідання-спогади Олега Векленка не претендують на
всеосяжну картину Чорнобильської трагедії. Це лише маленький
фрагмент, її відображення у свідомості художника, що волею
долі опинився на вістрі, як тоді говорили, «боротьби з буремною
стихією атома, що вийшов з-під контролю». Щирий, подекуди
іронічний і дуже особистий погляд на події, що відбувалися
навколо, у підсумку відтворює правдиву мозаїку людських
взаємин в екстремальних умовах, людської гідності й мужності,
що допомагали вистояти в неймовірних випробуваннях.
10

11. У листопаді 2016 року реактор Чорнобильської АЕС накрили новим
саркофагом. Новий безпечний конфайнмент – найрухоміше спорудження
у світі, яке оснащено унікальними технологіями та системами. Висота
арки дорівнює 110 м, довжина – 150 м, ширина – 260 м і вага понад 31
тис. тонн. Влада заявляє, що нова споруда прослужить 100 років.
У березні 2019 року Чорнобильська АЕС оголосила тендер на демонтаж
нестабільних конструкцій об'єкта укриття з очікуваною вартістю 2,547
млрд грн. Відповідно до тендерної документації, мета виконання
демонтажу – перетворення об'єкта укриття в екологічно безпечну
систему. Термін виконання робіт – до 20 грудня 2023 року, в цей період
буде проведено «ранній» демонтаж.
«Ранній» демонтаж почнеться після введення в експлуатацію нового
безпечного конфайнменту і повинен завершитися до кінця 2023 року.
Також роботи з демонтажу охоплюють поводження з радіоактивними
відходами, їхній збір, фрагментацію, навантаження й транспортування у
вказане станцією місце.
11

12. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Підготувала в. о. зав. відділу документів із гуманітарних,
технічних та природничих наук Людмила Киричок
12