20. 20
У випадку, коли область iнтегрування має бiльш
складну форму, її потрiбно розбити на пiдобластi
розглянутого виду i для обчислення iнтеграла по кожнiй iз
них використати ту чи iншу кубатурну формулу.
Необхiдно зазначити, що описаним шляхом
звичайно отримуються кубатурнi формули iз великою
кiлькiстю вузлiв, яка швидко зростає при переходi до
iнтегралiв бiльшої кратностi. Тому є сенс використовувати
квадратурнi формули максимальної точностi (з
мiнiмальною кiлькiстю вузлiв, наприклад, формули
Гаусса).
Загальна похибка наближених формул залежить вiд
кiлькостi вузлiв iнтегрування i гладкостi пiдiнтегральної
функцiї.
Висновки