2. •
бласть — область в
Україні. Розташована в
південно-центральній
частині країни.
Утворена 27 лютого 1932
року. Площа області
становить 31,9 тис. км²
(5,3% площі території
України). Населення —
3 502,9 тис. осіб (на
1.01.2004 року). Центр
області — місто
Дніпропетровськ.
3. Дніпропетровська область
перед війною.
• Дніпропетровська область на той період
була однією з найбільш стратегічно
важливих областей України у виробництві
металу, необхідного для військового
виробництва. У 1940 р. металургія
Дніпропетровщини давала 3182 тис. тонн
чавуну, 3007 тис. тонн сталі, 2210 тис, тонн
прокату, що складало: по чавуну - 20%, по
сталі - 16,5%, по прокату - 18,2% від
загального обсягу виробництва СРСР.
Дніпропетровська область була територією,
де компактно мешкали етнічні німці, що
переселилися сюди ще у XVIII - на початку
XIX ст., і значна кількість поляків. 15 вересня
1934 р., тобто через рік після приходу Гітлера
до влади, ЦК КП(б)У прийняв постанову ―Про
роботу Молочанського райкому партії
Дніпропетровської області‖.
4. Початок війни
• 22 червня 1941 р. німецькі війська вторглися на територію
Радянського Союзу.
• Одразу ж на всіх підприемствах,залізничному транспорті,в
радгоспах , колгоспах, в учбових закладах і установах
відбувалися масові збори і мітинги, на яких люди заявили по свою
готовність негайно замінити знаряддя праці на зброю.
• Заклик в армію (мобілізація) --> ополчення 100 тис. людей
• Для допомоги військам Червоної армії сформовано загони
народного ополчення. Знищувати німецьких парашутистів і
диверсійні групи мали 40 сформованих в області винищувальних
батальйонів, які, при наближенні ворога до міста, піднялися на
його захист разом із частинами Червоної армії.
5. Евакуація --> вивіз промисловості за
Урал;з’єднання з іншими підприємствами
• Навальне наближення лінії фронту до Дніпропетровська
змушувало зупиняти фабрики і заводи, вивозити або
знищувати устаткування, щоб запобігти захопленню їх
ворогом. Відправка промислових підприємств на схід цілком
закінчилася до середини серпня, тобто перед самим
захопленням міста німецькими військами. У глибинні райони
країни, крім вищевказаних підприємств, перебазувалися завод
ім. К. Лібкнехта, Дніпропетровський завод гірничого
устаткування, коксохімічний завод та інші підприємства міста
й області. Усього було евакуйовано залізничним транспортом
99 тис. вагонів з устаткуванням і людьми. Для запобігання
втратам на складах вантажів, які не було чим
вивозити, секретар Дніпропетровського міськкому компартії
М. Г. Манзюк і голова міськради М. О. Щолоков звернулися до
обкому КП(б)У з пропозицією знизити ціни на продукти і
промислові вироби. Пропозиція була прийнята і здійснена.
Частина продуктів була також передана військовим. 14 серпня
1941 р. основна частина апарату обкому КП(б)У і
облвиконкому була відправлена в м. Павлоград, де згодом був
створений штаб дніпропетровської обласної підпільної
організації на чолі з М. І. Сташковим. Через декілька днів
фашистські війська ввійшли на околиці міста, і 19 серпня
відбувся перший артилерійський обстріл Дніпропетровська.
6. Оборона
Дніпропетровська.
• Для оборони з заходу і південного заходу силами дніпропетровців місто
було оточене окопами, траншеями, дротовими
загородженнями, протитанковими ровами та іншими оборонними
спорудами.
• Дніпропетровський напрямок захищала головним чином Резервна
(згодом 6) армія під командуванням генерал-лейтенанта Н. Є. Чібісова.
Фронтом командував генерал армії І. В. Тюленєв.
7. • 13 серпня фашисти
захопили П'ятихатки,
• 14 серпня - Кривий Ріг,
• 17 серпня бої розгорнулися
вже на підступах до
Дніпропетровська.
8. • До кінця вересня тривала запекла битва за лівобережну частину
Дніпропетровська - Нижньодніпровськ. Ворог змушений був
відмовитися від своїх планів прорватися тут на північ і схід і
зробив глибоке обхідний наступ в тил 6-ї армії Південного
фронту. На початку жовтня під натиском переважаючих сил
ворога радянські війська залишили лівобережну частину
області.
• 3 жовтня фашисти захопили Котівка
• 4 жовтня - Чаплине
• 10 - Юр'ївка
• 11 - Павлоград
• 12 - Петропавловку
• 8 - Покровське
• 14 - станцію Межова.
• У другій половині жовтня 1941 року вся територія
Дніпропетровської області була окупована гітлерівськими
загарбниками.
• Важкі випробування випали на долю людей, що опинилися
на окупованій території
9. Окупаційний режим.
• З приходом фашистських військ був установлений окупаційний режим. Відповідно до
расової доктрини німців, яка була викладена в книзі Гітлера ―Майн Кампф‖ (―Моя
боротьба‖), усі слов'яни були людьми другого сорту, їхня роль зводилася для
того, щоб служити ―німецькій расі.
• За роки окупації в Дніпропетровську загинули 60 тисяч мирних
жителів і військовополонених, 70 тисяч були вивезені на примусові
роботи до Німеччини. Були підірвані та спалені 187
багатоповерхових будинків на проспекті Карла Маркса, 28
лікарень і поліклінік, 17 шкіл і 50 дитячих дошкільних закладів, 2
готелі. Перетворилися на руїни театри опери та балету, юного
глядача, української і російської драми, філармонія. Зруйнований
гірський інститут. Повністю спалена міська публічна бібліотека із
фондом 800 000 книг. Згоріли унікальні фонди обласного архіву
XVIII - XIX вв. Пограбовані музеї: історичний, художній, революції.
Зруйновано основні заводи: Імені Петровського, ім. Карла
Лібкнехта, імені Комінтерну і десятки інших. Підірвано залізничний
вузол та станція Дніпропетровськ і Нижньодніпровськ-
Вузол, мости через річки Дніпро і Самару. Знищено 40% житлового
фонду. Матеріальний збиток Дніпропетровська обчислювався
колосальної цифрою в 3 мільярди рублів.
10.
11. Звільнення
Дніпропетровської області
• Звільнення міста Дніпропетровська й області було частиною великого літнього
наступу Червоної армії в 1943 році. У вересні першими на територію нашої області
вступили війська Степного і Південно-Західного фронтів. Тепер уже радянські
війська форсували складну природну перепону - Дніпро.
Гітлерівці перетворили оборонні споруди на правому березі Дніпра в так званий
"Східний вал європейської міцності". Берегові лінії ріки були обладнані
дотами, дзотами, артилерійськими позиціями, окопами в декілька рядів, дротовими
загородженнями і протитанковими ровами. Уздовж оборонного рубежу проходила
шосейна дорога, що зв'язувала всі укріплення і дозволяла маневрувати силами.
• На Дніпропетровському напрямку наступ вели війська Південно-Західного (із 20
жовтня 1943 р. 3-го Українського) фронту під командуванням генерала армії Р. Я.
Малиновського і Степового (із 20 жовтня 1943 р. 2-го Українського) фронту під
командуванням генерала армії І. С. Конєва.
13. • Ранком 15 жовтня ударні з'єднання Степового фронту перейшли
в наступ. Головні сили йшли в напрямку П'ятихатки-Кривий Ріг.
Для посилення наступального тиску в бій була введена 5-а
гвардійська танкова армія під командуванням генерала
Ротмістрова. Розвиваючи наступ, радянські війська оволоділи
залізничною станцією - П'ятихатками.
• Німці перекинули в район прориву чотири нові дивізії і направили
удар по флангах Степового фронту [Успіх]
• Скориставшись тим, що німецькі сили сконцентровані на
криворізькому напрямку, 46-а і 8-а армії 3-го Українського
фронту 23 жовтня перейшли в наступ у районі міста
Дніпропетровська.
• Опір ворога був врешті-решт зламано. Війська 3-го Українського
фронту 25 жовтня звільнили Дніпропетровськ.
• У той же день визволено м. Дніпродзержинськ.
• Звільнення Дніпропетровської області
закінчилося в районі Кривого Рогу і Нікополя в
лютому 1944 р.
14. Зараз..
• Кожен день на території Дніпропетровської області знаходять міни та снаряди часів Великої
вітчизняної Війни. Затаєні на десятки років, страшні осколки історії, готові і зараз сіяти біль і
руйнування. З початку квітня на території Дніпропетровської області виявлено 95 снарядів, всього
ж з початку нинішнього року було вже 127 небезпечних знахідок.
• Не всі їх вдається вчасно і безпечно знешкодити. Не встигли жителі Криворізького району відійти
від страшної події стався минулої осені, коли батько, чоловік 45 років, і його син 14 років знайшли
металевий предмет і намагалися витягти його з-під землі. Від події вибуху обидва загинули на
місці. І ось знову трагедія. У тому ж Криворізькому районі в селі Червона Поляна
дванадцятирічний хлопчисько знайшов А76-міліметровий артилерійський снаряд і спробував
розкрити його. В результаті вибуху снаряда хлопчик загинув. Криворізький район не спроста
користується у співробітників МНС і правоохоронних органів поганою славою. Ці місця
неймовірно «багаті» снарядами залишилися з часів Великої Вітчизняної війни.
•
• Найбільш страшні, криваві і жорстокі битви за часів Вітчизняної війни проходили саме на
території сучасного Дніпропетровська, Кривого Рогу, Павлоградському, Нікопольському та
Новомосковському районі. Саме там і знаходять досі найбільше снарядів і мін.
15. • Використовані матеріали.
• І. С. Стороженко
• Дніпропетровськ. Віхи історії. – Дніпропетровськ: Грані, 2001
• Історія міст і сел УРСР Дніпропетровська область.Енциклопедія.
• http://uk.wikipedia.org/wiki
