Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю.Lyi Tsvetkova
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю є одним із важливих напрямків роботи з народознавства. Презентація для педагогів розроблена до семінару з метою ознайомлення з основними народними святами
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю.Lyi Tsvetkova
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю є одним із важливих напрямків роботи з народознавства. Презентація для педагогів розроблена до семінару з метою ознайомлення з основними народними святами
Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи – це наші святині.
Український вінок: прикраса чи оберіг? (Віртуальна етнорозвідка)estet13
Сплетений із пахучих трав та ніжних квітів, прикрашений барвистими стрічками і наділений магічним змістом, український вінок - один з найдавніших символів нашої країни.
Неможливо уявити україночку без яскравого віночка на голові. Термін «вінок» є збірним поняттям, майже в кожному етнографічному районі він мав іншу назву. Окрім загальних - вінок, вянок, перев’язка, чільце з ХІХ-початку ХХ ст. побутували такі назви як: коробуля, лубок (Поділля), теремок (Чернігівщина), капелюшиня, фес (Буковина), корона, перта (Закарпаття), цвіток, квітка (Наддніпрянщина), косиця, плетінь (Гуцульщина), коруна (Лемківщина), гібалка (Переяславщина, Подніпров’я).
Вінки мали значні територіальні відмінності.
Так, у Середньому Подніпров’ї розмір квітів поступово зменшується в напрямку потилиці, коли в інших місцях (на Поділлі) «квітчалися» в протилежному напрямку.
На Західній Україні звиті вінки прикрашали уплітами, ґерданами зі скляних намистин, листками позолоченого барвінку тощо, на Івано-Франківщині доповнювали уплітками - жмутами різнокольорової вовни, яку прив’язували до кіс і опускали на плечі. Гуцулки носили звиті вінки зі стеклярусу та стрічок, штучних квітів і павиного пір’я - карабулі. На Західній Україні у вінок вплітали маленькі металеві пелюстки. Подекуди використовували березову кору, роблячи з неї діадему, прикрашаючи тканиною та коштовностями, а внизу підвішуючи бляшки чи намистинки.
На Вінниччині у святкові дні дівчата прикрашали голову волочковими вінками, основу яких робили з чорної, а деталі з різнокольорової тасьми, чорного плису, на які нашивали різнобарвні вовняні кульки (кутасики), нитки, намистини, ґудзики.
Різновидом вінка була «квітка» - стрічка з нашитими на кружечок з вовняної тканини з двох боків квітками із призбираних стрічок, нашитих, яку оздоблювали намистинками, бісером.
Вінки Полісся свідчили про майновий стан дівчини: чим заможніша, тим пишніший вінок. Так, у небагатих селянок віночок являв собою переплетений обруч, тоді як у заможних дівчат міг складатися з кількох перевитих обручів, і навіть інколи походив на суцільну квіткову шапку, яка покривала всю голову. Більшість вінків носилося без стрічок, їх вплітали лише у весільні.
Про особливості підбору квітів та стрічок для вінка, про символіку та захисну силу розповість презентація від відділу мистецтв.
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
Передвиборча програма Майора Станіславаtetiana1958
Передвиборча програма Майора Станіслава - кандидата на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
Батько, тато, татусь, татусенько… Він вимогливий і суворий, мудрий і сміливий, сильний і міцний. 16 червня в Україні відзначають День батька. Бути хорошим батьком – найвідповідальніша місія в житті кожного чоловіка. Навчити, розповісти, захистити, пояснити та зробити все це з любов’ю й терпінням – таке може тільки справжній тато.
Тато – це людина, поруч з якою не буває страшно, вона любить тебе понад усе. Тож привітайте своїх татусів зі святом та нагадуйте їм про свою любов не лише в цей день.
Безбар’єрність в бібліотеці – суспільна нормаssuser15a891
Виступ директора Арцизької міської публічної бібліотеки Галини Стоматової 08.06.2024 р. під час засідання круглого столу «Безбар’єрне середовище в публічній бібліотеці: комфорт для кожного», який відбувся в місті Чорноморськ, в рамках ХХІV Інтелект-форуму «Українська книга на Одещині»
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
2. Вона своїми коренями
скріплює береги, очищає
воду. Коли копали криницю,
то кидали шматок вербової
колоди для очищення води.
У відро з водою клали
вербову дощечку, а на неї
ставили кухлик для пиття
води. Це була своєрідна
народна гігієна.
3. Завжди любили люди
цілющу красуню
калину, яка є
символом дівочої
краси, ніжності. Вона
росла біля кожної
хати. Калиною
прикрашали весільний
коровай.
4. Символом сили,
могутності, довголіття є
дуб. Матері своїм синам
на сорочці вишивали
листя дуба, щоб син був
сильним, міцним. Спали
на дубових меблях, які,
за повір'ям, додавали під
час сну сили.
5. Цю рослину назвали так
на честь кохання юнака
Бара і дівчини Вінки.
Барвінком прикрашають
весільний коровай, його
садять біля хати. Він
зеленіє навіть під снігом.
Барвінок є символом
кохання.
6. Береза завдяки своїй білій
корі стала символом
чистоти, дівочої ніжності.
Вона також вважалася
оберегом від злих духів,
тому її часто садили біля
хати, щоб милувала око і
захищала садибу.
7. Улюбленим птахом є
лелека. Його назвали на
честь божества добра і
кохання - Леля. Ну, а як
відомо - від кохання
народжуються діти. От і
приносить їх у наші
домівки лелека.
8. У вирій вона повинна
відлетіти раніше, щоб
відкрити його для інших
птахів. Тому не встигає
вона висидіти пташенят і
підкидає яйця в чужі
гніздечка. У народних
піснях її порівнювали з
матір'ю, яка побивається за
своїми дітьми називали
лагідно "зозуленькою-
матінкою".
9. Український народ дуже
співучий. Давня легенда
розповідає про пташку,
пісні якої стали
перекладом на пташину
мову пісень нашої
Батьківщини. Ця пташка -
соловей.