presentations business game for teachers

1. Міністерство освіти і науки України
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Навчально-методичний центр заочної та вечірньої форм навчання
Кафедра педагогіки та спеціальної освіти
Контрольна робота з дисципліни
«Педагогіка та психологія вищої освіти»
на тему:
«Ділова гра «Подорож казкою –
розвиваємо творчу особистість, допомагаємо долати труднощі»
Виконала: студентка
1 курсу гр.ДК-24м-1з
заочної форми навчання
зі спеціальності «Спеціальна освіта»
Цурікова Н.І.
Перевірила:
доктор педагогічних наук, професор Нічуговська Л.І.
Кількість балів ____________
м. Дніпро 2024

2. Ділова гра «Подорож казкою –
розвиваємо творчу особистість, допомагаємо долати труднощі»
Вступ
I. Що таке казкотеарпія?
Вислови науковців, педагогів про значення казкотерапії
II. Основна частина
1) Вправа “Асоціація”, Вправа “Розминка”
2) Гра «Розклади по поличках». Етапи діяльності за
казкотерапією. Види казок.
3) Дидактична гра «Так чи ні?». Основні прийоми роботи з
казкою.
4) Вправа «Закінчи прислів'я »
III. Алгоритм створення терапевтичної казки. Практична
діяльність.
IV. Підбиття підсумків.
Висновки
Література
ПЛАН

3. Хід заходу:
Ведуча: Рада вас вітати на засіданні ділової гри. Всім бажаю гарного настрою, проявити власну творчість, знайти
цікавинки для себе. А для того, щоб ми отримали заряд енергії пропоную подарувати один одному квіточку – слова
підтримки».
Вправа «Подаруй квітку – слова підтримки»
Ведуча. Тепер утворюємо дві команди. Оберіть назву своїй команді. Перед початком згадаємо правила ділових ігор:
- Дотримуватися регламенту.
- Поважне ставлення до співрозмовника.
- Уважно слухати інших, не перебивати.
- Бути толерантним.
- Не критикувати думку інших.
- Усі думки важливі.
- Цінуємо час.
Мета: визначити, конкретизувати й узагальнити знання (студентів) педагогів з технології використання казкотерапії
в організації освітньої діяльності з дошкільниками та молодшими школярами.

4.  Казкотерапія – процес пошуку сенсу, розшифровки знань про світ та системи взаємовідносин у ньому.
 Казкотерапія – процес утворення зв’язків між казковими подіями і поведінкою в реальному житті;
процес перенесення казкового сенсу до реальності.
 Казкотерапія – процес об’єктивізації проблемних ситуацій.
 Казкотерапія – процес активізації ресурсів, потенціалу особистості.
 Казкотерапія – процес екологічного навчання й виховання дітей.
 Казкотерапія – процес покращення внутрішньої природи й навколишнього світу.
Вступ

5. Вислови вчених про казкотерапію
Як вважає Е. Берн, через те, що майже все життя людини запрограмоване певними
сценаріями, які беруть свій початок із раннього дитинства, конкретна казка може стати
життєвим сценарієм людини, зіграти велику роль у їх трансляції.
Зокрема, відомий психіатр З. Фрейд (Фрейд, 1995b), досліджуючи сновидіння та невротичні симптоми,
зазначав, що й казки за своєю суттю мають таке ж саме енергетичне джерело. На його думку, за допомогою
казок можна знімати напругу, яка виникає в людини при обмеженні її прагнення до задоволення.
Видатний український педагог В. Сухомлинський у своїй книзі «Серце віддаю дітям»
зазначив, що знайомі з дитинства казки на все життя відкладають у серці дітей «зернятка
людяності, з яких складається совість».

6. II. Основна частина
Вправа “Асоціація”
Мета: залучати педагогів до командної співпраці, створити невимушену атмосферу.
Ведуча. Напишіть до слова казкотерапія свою асоціацію до кожної літери, а потім презентувати свої асоціації
та пояснити вибір. Відповідь: К – корекція, А – активність, З – зворушливість, К – комфортність, О – образ, Т –
терапія, Е – ефективність, Р- радість, А – аплодисменти, П – приятелювати, І – інноваційність, Я – яскравість.
Вправа “Розминка”
Мета: закріпити знання педагогів про назви українських народних казок. Відповідь: «Рукавичка», «Колосок»,
«Коза-дереза», «Цап та баран», «Ох», «Дідова дочка і бабина дочка», «Телесик», «Сніжниця», «Зимівля
звірів», «Лисичка-сестричка і вовк-панібрат», «Коза-дереза» «Пан Коцький», «Яйце-райце», «Котигорошко»,
«Лисичка та Журавель», «Кривенька качечка», то що.
Гра «Розклади по поличках»
Команда 1. Розтав правильно послідовність діяльності казкотерапією за етапами.
Команда 2. Розклади за певним змістом види казок.
Представлення команди відповіді і перевірка на слайдах

7. 1 етап: усна народна творчість (триває до 11 – 14 років), в цей період накопичується довіра до світу і віри в свої сили.
2 етап: збирання та дослідження казок і міфів. (К.-Г Юнга, М.Л. фон Франц, Б. Бетельхейма …), дитина самостійно
приймає рішення.
3 етап: психотехнічний.( “Склади казку”), дитина шукає своє місце в житті: “я такий, який я є”, “я роблю свій життєвий
шлях, який я для себе вибрав”, “я несу відповідальність за свої дії і за те, що відбувається зі мною”.
4 етап: інтегративний. (Комплексна концепція), дитина бореться зі злом. Виявляється в ролі казкового героя.
Етапи діяльності за казкотерапією:
 Дидактичні (у формі навчального завдання)
 Медитативні (для зняття психоемоційної напруги), діти малюють, складають, грають, слухають звуки природи,
лежать на килимі і мріють – уявляють – “чаклують”.
 Психотерапевтичні (для лікування душі, з образом головного героя “Я”, доброго чарівника), діти малюють
ілюстрації, виготовляють ляльок і ставлять спектаклі.
 Психокорекційні (для м’якого впливу на поведінку дитини), читаємо проблемну казки не обговорюючи, даємо
можливість побути дитині наодинці з самим собою і подумати.
 Художні (авторські історії, мудрі стародавні казки)
В
и
д
и
к
а
з
о
к

8. Типологія казок:
Мета: визначити правильність суджень про використання прийомів роботи за казкою.
Правила: Кожній команді надається по черзі час вислухати певний прийом роботи та надати відповідь
правильно чи ні (ведучий озвучує правильне висловлювання).
Дидактична гра «Так чи ні?»
Концепція комплексної казкотерапії базується на 5 видах казок за Зінкевич-Євстігнєєвою Т. Д.:
Художні казки:
- Народні казки,
- казки про тварин, взаємини людей та тварин;
- побутові казки;
- страшні казки;
- чарівні казки;
- авторські казки
Дидактичні казки
Психокорекційні казки
Медитативні казки
Психотерапевтичні казки

9. 1. Аналіз казок. Мета – усвідомлення, інтерпретація того, що стоїть за кожною казковою ситуацію,
конструкцією сюжету, поведінкою героїв.
2. Розповідання казок. Даний прийом допомагає розвивати фантазію, уяву, здатність до децентрації.
3. Переписування казок. Переписування та дописування авторських та народних казок має сенс тоді, коли
дитині не подобається сюжет, деякий поворот подій, ситуацій, подій казки тощо. Це – важливий діагностичний
матеріал. Переписуючи чи дописуючи казку, дитина сама вибирає найбільш відповідний для її внутрішнього стану
поворот подій і знаходить той варіант вирішення ситуацій, які дозволяють їй звільнитись від внутрішньої напруги – в
цьому полягає психокорекційний сенс переписування казки.
4. Постановка сюжету казок за допомогою ляльок. Робота дитини з лялькою допомагає вдосконалювати і
проявляти через ляльку ті емоції, які зазвичай дитина з певних причин не може собі дозволити проявити.
5. Складання казок. У складених казках дається не просто життєвий опис героя, а в образній формі
розповідається про основні етапи становлення і розвитку особистості.
Дійсно, іноді цікаво розпочати роботу у групі, а тоді використати доповнення кожної дитини, формуючи таким чином
послідовну колективну розповідь.
Основні прийоми роботи з казкою (за Зінкевич-Євстігнєєвою Т. Д.):

10. Прислів’я до казки «Колобок»
*Хитрого лиса не виведеш з лісу.
*Коли не знаєш дороги, не виходь з дому.
*Краще погана дорога, ніж поганий супутник
*В очі лисицею, а за очі вовчицею.
*Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь тримає.
Прислів’я до казки «Колосок»
*У світі найкращі руки роботящі.
*Була б охота – буде ладитись робота.
* Не кажи – не вмію ! А кажи – навчусь!
*Господар перший встає, а останній лягає.
*Де руки й охота, там скора робота.
Вправа «Закінчи прислів'я»
Мета: Вправляти в умінні закінчувати прислів'я. Правила: Кожній команді надається аркуш паперу з
написаним не до кінця прислів'ям. Перевірка на слайдах через певний час.

11. I етап. Визначити проблему чи ситуацію, яка потребує корекції. Насамперед визначаємо проблему чи ситуацію, з
якою необхідно попрацювати. Це можуть бути поганий сон, неуважність, агресія, жадібність, образливість тощо.
II етап. Згадати, як дитина виявляє проблемну поведінку. Визначивши проблему, необхідно з’ясувати, як саме
дитина виявляє проблемну поведінку. Найхарактерніші приклади потрібно записати, щоб потім використати їх у
казці.
III етап. Проаналізувати можливі наслідки проблемної поведінки дитини. Після того, як прояви проблемної
поведінки з’ясовано, необхідно проаналізувати можливі наслідки такої поведінки. Наприклад, із жадібною дитиною
інші діти не захочуть дружити.
IV етап. Обрати казкового героя. Обираючи казкового героя казки, слід дотримуватися певних вимог. Герой має бути
однакової статі та віку з дитиною, для якої створюють казку, і мати схожу поведінку. Але ім’я йому треба дати інше,
щоб не викликати у дитини спротив. Краще, якщо ім’я або прізвисько героя казки буде веселим і кумедним, адже
гумор позитивно налаштовує дитину.
Алгоритм створення терапевтичної казки
Вправа «Створюємо терапевтичну казку»
Мета: Навчити педагогів (студентів) придумувати ситуацію за казкою (1 команда корекція жадібності, обману «Лисичка
та Журавель» 2 команда «Цап та баран» ( корекція страху). Надається алгоритм написання казки.

12. V етап. Розповісти про те, яким щасливим був герой, доки не почав погано поводитися. Тепер вже можна
складати казочку. Спочатку розповідаємо про те, яким щасливим був герой, доки не почав погано поводитися.
Скільки у нього було друзів, як вони до нього ставилися тощо.
VI етап. Описати у казці, як герой виявляє проблемну поведінку. У казці потрібно описати, як герой виявляє
проблемну поведінку у трьох різних ситуаціях. Адже для казок властиві повтори (зазвичай герой має відгадати
три загадки, виконати три завдання, подолати три перепони тощо) – так дитина краще засвоїть та запам’ятає
казку. Необхідно показати, як з кожним поганим вчинком герой стає менш щасливим, щоб дитина зрозуміла до
чого призводить погана поведінка.
VII етап. Увести у казку персонажа на зразок мудрого вчителя. Далі необхідно увести у казку персонажа на
кшталт мудрого вчителя, поважного старця чи доброго чарівника. Він підкаже головному герою вихід з
проблемної ситуації та підштовхне його до змін, навчить, як слід поводитися.
VIII етап. Розповісти, як герой казки виправився і став ще щасливішим, ніж на початку історії. Вкінці
розповідаємо, як герой казки усвідомив ситуацію та виправився, а отже, й змінив свою поведінку. Змальовуємо
героя ще щасливішим, ніж на початку історії.

13. Мета: допомогти учасникам сформулювати своє ставлення до технології казкотерапії за допомогою синквейна.
Ведуча. “Синквейн” - це вірш, що складається з 5 рядків і пишеться за певним планом (додаток ), у якому людина
висловлює своє ставлення до проблеми. Це швидкий, ефективний інструмент для аналізу, синтезу і узагальнення
інформації. Синквейн вчить використовувати поняття і визначати своє ставлення до проблеми, яка розглядається.
Слово “синквейн” у вільному перекладі означає “п’ять удач” або “п’ять натхнень”. Я пропоную написати синквейн
про поняття “казкотерапія”.
П Р И К Л А Д
Гра.
Весела, цікава.
Розвиває, грає, звеселяє.
Життя - це гра.
Браво.
Вправа «Моє ставлення
до казкотерапії»

14. Ведуча. Педагогічна цінність казки великою мірою залежить від ефективності вирішення у ній завдання. Кожна казка
допомагає вирішити корекційно-виховні цілі. У казці завжди добро перемагає зло. Казка близька дитині за
світовідчуттям, адже у нього емоційно-чуттєве сприйняття світу. Йому ще не зрозуміла логіка дорослих міркувань.
А казка і не вчить безпосередньо. У ній є тільки чарівні образи, якими дитина насолоджується, визначаючи свої
симпатії. У процесі казкотерапії людина навчається сприймати себе такою, якою вона є, усвідомлювати себе й інших
людей, кожного, як неповторну індивідуальність. Водночас діти навчаються розуміти, розрізняти негативні і позитивні
вчинки. Головне, щоб з кожним днем вони ставали самостійнішими, комунікабельними, вміли відстоювати свою
думку, розширювали своє бажання світу і себе в ньому.
Казкотерапія має позитивний вплив на емоційний стан дітей дошкільного віку. Вона допомагає знизити рівень
тривоги та стресу, покращує самопочуття, сприяє емоційній свідомості, розвитку соціальних навичок, мовлення,
лексики та комунікативних навичок у дітей дошкільного віку. Читання казок та обговорення їх допомагає розширити
словниковий запас та відпрацювати граматичні навички. Також казкотерапія стимулює розвиток креативності та уяви в
дітей, а створення власних казок розвиває навички проблемного мислення. Казки надають можливість дітям
зрозуміти соціальні взаємини й виробляти стратегії врегулювання конфліктів.
IV. Підбиття підсумків

15. Література
1. Немченко С. Г. Педагогіка вищої школи : Підручник для студентів вищих навчальних закладів / С. Г.
Немченко, О. Б. Голік, О. В. Лебідь. – Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2014. – 534 с.
2. Замелюк М. Казкотерапія як інноваційна здоров'язбережувальна технологія у просторі сучасного
дошкільного закладу / М. Замелюк // Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки. Серія : Педагогічні
науки. – Луцьк, 2017. – № 2(351). – С. 14–19.