Дмитро Білоус – унікальне й цікаве явище в українській літературі.
Це – непересічний поет, сатирик-гуморист, блискучий перекладач, публіцист, науковець і педагог. Його творчість, різноманітна і багатогранна, здобула широке визнання не лише в Україні, а й за її межами.
Велику, благородну й конче потрібну справу робив письменник: вчив любити рідний край, знати, відчувати багатство і красу нашого «дива калинового» – рідної мови і чари прадавніх свят.
Поет звертався насамперед до дітей, бо був певен, коли молоді говоритимуть рідною мовою, пишатимуться нею – тоді й постане по-справжньому Україна!
Дмитро Білоус – унікальне й цікаве явище в українській літературі.
Це – непересічний поет, сатирик-гуморист, блискучий перекладач, публіцист, науковець і педагог. Його творчість, різноманітна і багатогранна, здобула широке визнання не лише в Україні, а й за її межами.
Велику, благородну й конче потрібну справу робив письменник: вчив любити рідний край, знати, відчувати багатство і красу нашого «дива калинового» – рідної мови і чари прадавніх свят.
Поет звертався насамперед до дітей, бо був певен, коли молоді говоритимуть рідною мовою, пишатимуться нею – тоді й постане по-справжньому Україна!
Живопис – це поезія, яку бачать
18 травня міжнародна світова музейна спільнота відзначає день музеїв, підкреслюючи цим, що музейні заклади є одним із найважливіших інструментів культурного обміну, збагачення культур, досягнення взаєморозуміння, співпраці та миру між людьми.
Цього року Міжнародна рада музеїв (ІСОМ) запропонувала до відзначення Дня музеїв тему «Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване» (Museums and contested histories: Saying the unspeakable in museums)». В контексті подій останніх років ця тема набуває особливого значення для музеїв України.
Кількість учасників Міжнародного дня музеїв щорік зростає: у 2016 році тематичні події та заходи до цього дня провели понад 35 000 музеїв у 145 країнах.
«Лишусь навіки з чужиною…» : бібліографічний нарис до 140-річчя від дня наро...Дарницька Книгиня
Іван Огієнко – мовознавець, лексикограф, засновник та перший ректор Кам’янець-Подільського державного університету, історик церкви, педагог, міністр освіти в уряді УНР, єпископ, митрополит УАПЦ, предстоятель УГПЦК, автор перекладу Біблії українською мовою. Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань.
Завантажити можна тут http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/prezentaciji/9_klas/biografija_g_gejne_prezentacija/45-1-0-732
Генріх Гейне (1797 – 1856) ввійшов в історію світової поезії і як співець кохання, і як дошкульний сатирик. Над його «колискою грали останні місячні промені вісімнадцятого і перша ранкова зоря дев'ятнадцятого століття». Мабуть тому поет називав себе «останнім романтиком»
Живопис – це поезія, яку бачать
18 травня міжнародна світова музейна спільнота відзначає день музеїв, підкреслюючи цим, що музейні заклади є одним із найважливіших інструментів культурного обміну, збагачення культур, досягнення взаєморозуміння, співпраці та миру між людьми.
Цього року Міжнародна рада музеїв (ІСОМ) запропонувала до відзначення Дня музеїв тему «Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване» (Museums and contested histories: Saying the unspeakable in museums)». В контексті подій останніх років ця тема набуває особливого значення для музеїв України.
Кількість учасників Міжнародного дня музеїв щорік зростає: у 2016 році тематичні події та заходи до цього дня провели понад 35 000 музеїв у 145 країнах.
«Лишусь навіки з чужиною…» : бібліографічний нарис до 140-річчя від дня наро...Дарницька Книгиня
Іван Огієнко – мовознавець, лексикограф, засновник та перший ректор Кам’янець-Подільського державного університету, історик церкви, педагог, міністр освіти в уряді УНР, єпископ, митрополит УАПЦ, предстоятель УГПЦК, автор перекладу Біблії українською мовою. Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань.
Завантажити можна тут http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/prezentaciji/9_klas/biografija_g_gejne_prezentacija/45-1-0-732
Генріх Гейне (1797 – 1856) ввійшов в історію світової поезії і як співець кохання, і як дошкульний сатирик. Над його «колискою грали останні місячні промені вісімнадцятого і перша ранкова зоря дев'ятнадцятого століття». Мабуть тому поет називав себе «останнім романтиком»
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
2. О
́ ко (лат. oculus) — парний
сенсорний орган (орган зорової системи)
людини і тварин, що має здатність
сприймати електромагнітне
випромінювання у видимому
діапазоні довжин хвиль і забезпечує
функцію зору. Крізь очі надходить ≈ 90%
інформації з навколишнього світу.
Зір —
відчуття (сенсо́ рне відчуття), що
дозволяє
сприймати світло; колір та
зовнішню структуру навколишнього
світу у вигляді зображення
або картини.
3. Орган зору людини — око — це унікальний і дуже складний орган. У
людини два ока, і тому зір бінокулярний, або стереоскопічний. Кожне око
розташоване в очній ямці черепа (орбіті), має кулясту форму з опуклішою
передньою частиною і тому ще називається очним яблуком. Така форма
ока дає змогу йому рухатися в певних межах очної ямки. Око має три
оболонки:
зовнішня (білкова),
середня (судинна)
внутрішня (сітківка).
4. Сприйняття зображення предметів
Для чіткого сприйняття
предметів необхідно, щоб їхнє
зображення завжди
фокусувалось у центрі
сітківки. Здатність ока
пристосовуватись до ясного
бачення предметів,
розташованих на різній
відстані,
називають акомодацією.
Порушення акомодаційної
здатності кришталика
призводить до порушення
гостроти зору та виникнення
короткозорості або
далекозорості.
5. Короткозорість — відхилення від
нормальної здатності оптичної системи
ока заломлювати промені, яке полягає в
тому, що зображення предметів,
розташованих близько до очей,
виникають перед сітківкою. При
природній короткозорості очне яблуко має
видовжену форму, тому промені від
предметів фокусуються перед сітківкою.
.Існує спадкова схильність до
розвитку короткозорості.
Основами ж причинами набутої
короткозорості є підвищене
зорове навантаження, погане
освітлення, нестача вітамінів в
їжі, гіподинамія. Для
виправлення короткозорості
носять окуляри з двоввігнутими
лінзами.
6. Далекозорість — відхилення від нормальної
здатності оптичної системи ока заломлюються
світлові промені. У разі природженої далекозорості
очне яблуко вкорочене. Тому зображення предметів,
розташованих близько до очей, виникають позаду
сітківки. Здебільшого далекозорість виникає з віком
(набута далекозорість) унаслідок зменшення
еластичності кришталика. При далекозорості
потрібні окуляри з двоопуклими лінзами.
7. Якщо в сітківці ока відсутнє або послаблене сприйняття одного з
трьох основних кольорів, то людина не сприймає деякі кольори. Рідко
зустрічається парна або навіть повна колірна сліпота. Частіше
зустрічаються люди, які не можуть відрізнити червоний колір від
зеленого. Ці кольори вони сприймають як сірі. Така вада зору була
названа дальтонізмом — на ім'я англійського вченого Д. Дальтона,
який сам страждав таким розладом кольорового зору і вперше описав
його.