„Poradnik aktywności lokalnej. Działamy dla Pragi” stanowi narzędzie ułatwiające angażowanie się w sprawy dotyczące najbliższego otoczenia. Publikacja umożliwia lepszą orientację w funkcjonowaniu dzielnicy i miasta. Jej celem jest także wzmacnianie poczucia codziennej sprawczości mieszkanek i mieszkańców Pragi-Północ (niezależnie od miejsca urodzenia) oraz przynależności do lokalnej wspólnoty.

1. 1
ПОРАДНИК
З АКТИВІЗАЦІЇ
МІСЦЕВОЇ
ГРОМАДИ
Діємо для Праги
PORADNIK
AKTYWNOŚCI
LOKALNEJ
Działamy dla Pragi

2. 2
ПОРАДНИК
З АКТИВІЗАЦІЇ
МІСЦЕВОЇ
ГРОМАДИ
Діємо для Праги
PORADNIK
AKTYWNOŚCI
LOKALNEJ
Działamy dla Pragi

3. PORADNIK
AKTYWNOŚCI
LOKALNEJ
Działamy dla Pragi
Droga Sąsiadko, Drogi Sąsiedzie,
Porozumienie dla Pragi, Fundację Inna Przestrzeń i Centrum
Wsparcia Koordynacji łączy wiara w dobre, różnorodne i aktywne
najbliższe sąsiedztwo.
Kierując się tą ideą przygotowaliśmy dla Was ten oto Poradnik,
aby łatwiej było współdziałać i korzystać z zasobów, które oferuje
nasza dzielnica i miasto.
Adresatami Poradnika są dotychczasowi mieszkańcy i miesz-
kanki Pragi, jak i osoby z Ukrainy, dla których Warszawa stała
się miejscem docelowym w związku z rosyjską agresją na ich
kraj. Ważne dla nas wszystkich jest, żeby widzieć uchodźczynie
i uchodźców nie tylko jako ofiary wielkiego nieszczęścia, ale jako
osoby, które będą z nami tworzyć nowoczesne, przyjazne, cieka-
we: sąsiedztwo, dzielnicę i miasto. Na pewno dużo możemy się
od siebie nawzajem nauczyć, a wspólnie możemy zdziałać więcej.
Stowarzyszenie Porozumienie dla Pragi
Fundacja Inna Przestrzeń
Centrum Wsparcia Koordynacji
ПОРАДНИК
З АКТИВІЗАЦІЇ
МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ
Діємо для Праги
Люба Сусідко, Любий Сусіде,
«Асоціацію для Праги», Фонд «Інший простір» і Центр
під­
трим­
ки координації об’єднує віра в різноманітне та
активне до­бро­сусідство.
Керуючись цією ідеєю, ми підготували для вас даний
посібник, щоб полегшити співпрацю та доступ до ресурсів,
які пропонує наш мікрорайон та місто.
Порадник адресований мешканцям Праги, які живуть тут
давно, а також вихідцям з України, для яких Варшава стала
но­
вим домом у зв’язку з російською агресією проти їхньої
країни. Нам усім важливо бачити біженок і біженців–не
лише жертва­
ми великого нещастя, а й людьми, які створю-
ватимуть разом з нами сучасну, дружню й цікаву сусідську
спільноту, мікрорайонта місто. Безумовно, ми можемо багато
чому на­
вчитися один у одного, а також разом ми зможемо
зробити більше.
Товариство «Асоціація для Праги»
Фонд «Інший простір»
Центр підтримки координації

4. 6 7
Polsko-ukraińska akcja zamalowywania mowy nienawiści
na fasadzie jednej z praskich kamienic, zorganizowana
przez Centrum Wsparcia Koordynacji i Fundację Inna
Przestrzeń we współpracy z Porozumieniem dla Pragi
i Armią Zbawienia (12.11.2022).
Польсько-українська акція з зафарбовування мови
ворожнечі на фасаді одного з багатоквартирних
будинків Праги, організована Центром підтримки
координації та фондом “Інший простір” у спів­
праці з Асоціацією для Праги та Армією Спасіння
(12.11.2022).

5. 8 9
Зміст
1 ДE 9
Спільне не означає нічиє 11
Унікальна празька спадщина 15
Наш спільний простір 19
Як живеться на Празі 23
Нежитловий фонд 27
2 ХТО 31
Самоврядування33
Наші спільні гроші 37
Беремо справи у власні руки 41
Як отримати кошти 51
Громадянське суспільство 55
3 ЩО І ЯК 61
Практичне втілення 63
Ековиклики69
Відходи як сировина 75
Екосубсидії 81
Хто за що відповідає 87
ПРО НАС 93
Spis treści
1 GDZIE 8
Wspólne nie znaczy niczyje 10
Unikatowe praskie dziedzictwo 14
Nasza wspólna przestrzeń 18
Jak się mieszka na Pradze 22
Lokale użytkowe 26
2 KTO 30
Samorząd32
Nasze wspólne pieniądze 36
Biorę sprawy w swoje ręce 40
Jak pozyskać środki 50
Społeczeństwo obywatelskie 54
3 CO I JAK 60
Działania w praktyce 62
Ekowyzwania68
Odpady jako surowce 74
Ekodotacje 80
Kto za co odpowiada 86
O NAS 92

6. ДЕ
GDZIE

7. 12 13
СПІЛЬНЕ НЕ
ОЗНАЧАЄ НІЧИЄ
Місто — це не лише мережа вулиць, будівель і площ.
Місто — це ми — ти, я, наші сусідки та сусіди. Саме ми, його
мешканки та меш­
кан­
ці, спільно творимо місце, де живемо.
Це від нас за­
ле­
ж­
и­
ть якість життя на Празі. Ми можемо різ-
ними спо­со­ба­ми вплив­ати на місцеву ситуацію. Ми ділимося
з тобою тими спо­со­бами, що відо­мі нам. Можливо, ти знай-
деш серед них кра­
щий для себе.
Прага-Північ (Praga-Północ) — один із найстаріших район­ів
Варшави.Протягомбагатьохроківвінмаєсправуз чисель­ни­-
ми проблемами: житловим питанням, соціальною ізол­яцією,
низьким рівнем освіти, забрудненням повітря та, врешті, по­-
ганимстаномпублічногопростору.Змінивостаннійсферівід­
бу­ваютьсянайповільніше.«Теоріярозбитихвікон»при­пускає,
що безлад і знищений навколишній простір ­­­прово­ку­ють
Одна із клумб на площі Журовського, ­
засаджена
рослинами в рамках акції #ZaadoptujDonice
(#ЗаопікуйсяКлумбою), ініційованої Асоціацією для
Праги під час першої хвилі пандемії Covid-19. Акція, яка
полягає у пошуку та озелененні занедбаних міських
клумб знайшла послідовників у багатьох містах Польщі.
Jedna z donic przy skwerze Żurowskiego ­
obsadzonych
roślinami w ramach akcji #ZaadoptujDonice, zainicjowa-
nej przez Porozumienie dla Pragi w trakcie pierwszej fali
pandemii Covid-19. Akcja, polegająca na wyszukiwaniu
i zazielenianiu zaniedbanych donic ­
miejskich, znalazła na-
śladowczynie i naśladowców w wielu polskich miastach.
Aplikacja 19115 w użyciu. Додаток 19115 використовується.
WSPÓLNE NIE
ZNACZY NICZYJE
Miasto to nie tylko siatka ulic, budynki i skwery. Miasto to my —
Ty, ja, nasi sąsiedzi i sąsiadki. To my, jego mieszkanki i miesz-
kańcy, współtworzymy miejsce, w którym żyjemy. To od nas
zależy jakość życia na Pradze. Na lokalną rzeczywistość możemy
wpływać na wiele sposobów. Dzielimy się z Wami tymi, które
znamy. Może znajdziecie ten najlepszy dla Was.
Praga-Północ to jedna z najstarszych dzielnic Warszawy. Od lat
mierzy się z licznymi problemami: kwestie mieszkaniowe, wy­klu-
­
czenie społeczne, niski poziom edukacji, zanieczyszczenie po-
wietrza i w końcu zły stan przestrzeni publicznej. Zmiany w tym
ostatnim obszarze zachodzą najwolniej. „Teoria rozbitych okien”
zakłada, że pozostawienie zniszczeń w otoczeniu przyspiesza
powstawanie kolejnych. Zaniedbana okolica pogarsza samo­
poczucie i zdrowie.

8. 14 15
Naszym marzeniem i celem jest, żeby poczucie współodpo­
wie­
dzialności za własne otoczenie i wiara w swoją sprawczość
były na Pradze znacznie wyższe. Żebyśmy wszyscy reagowali na
przykład na akty wandalizmu. I zapobiegali kolejnym.
Możemydziałać(itoszybko)poprzez MiejskieCentrumKontaktu
Warszawa 19115 , przesyłając prośby o interwencję, do­wia­du­j­ąc
się, jak Urząd Miasta czy Dzielnicy realizuje swoje za­da­nia, zgła­
sza­
jąc pomysły mogące poprawić jakość życia na Pradze.
Zapamiętajcie:
→ numer telefonu 19115,
→ bezpłatna aplikacja mobilna Warszawa 19115,
→ portal warszawa19115.pl,
→ e-mail: kontakt@um.warszawa.pl
Te wszystkie kanały kontaktu są do dyspozycji całodobowo,
przez siedem dni w tygodniu.
Jak zatem reagować?
→ Podczas spaceru — rozglądaj się i korzystaj z 19115, widząc
­
zalegające śmieci, nielegalne banery, pseudograffiti, uszko-
dzone wygrodzenia trawników, dziurawe chodniki, suche
drze­wa, nielegalne parkowanie, niedziałające latarnie, prze­
peł­
nio­
ne kosze na odpady itd.
→ Rozejrzyj się też po swoim podwórku! Sprawdź stan zieleni,
miejsce do wyrzucania śmieci (czy altana śmietnikowa nie jest
za mała, czy są wszystkie niezbędne pojemniki do segregacji,
czy jest miejsce na odpady gabarytowe).
→ Popatrz, jak wygląda fasada Twojego budynku — czy nie jest
pobazgrana. A może przydałyby się stojaki rowerowe? Z tym
wszystkim zgłaszaj się do administratora budynku, w któ­
-
rym mieszkasz, a część z tych spraw dodatkowo zgłoś po-
przez 19115.
To, która jednostka zarządza danym terenem, możesz sprawdzić
na mapie: mapa.um.warszawa.pl
нові пошкодження. Занедбана околиця погіршує само­
по­
чут­
тя та стан здоров'я.
Ми мріємо та ставимо перед собою мету, щоб почуття
спіль­ної відповідальності за власне оточення та віра у власні
сили були набагато вищими на Празі.
Щоб ми всі реагували на акти вандалізму, наприклад. І за­
вадили наступним.
Ми можемо діяти (і то швидко) через Муніципальний
кон­
тактний центр Варшави — Miejskie Centrum Kontaktu
Warszawa 19115 , надсилаючи запити на втручання, дізнав-
шись, як міськ­рада (Urząd Miasta) чи рада мікрорайону (Urząd
Dzielnicy) виконує свої завдання, подавати свої ідеї, які мо-
жуть по­
кра­
щити якість життя на Празі.
Запам'ятайте:
→ номер телефону 19115,
→ безкоштовний мобільний додаток Варшава 19115,
→ сайт warszawa19115.pl,
→ e-mail: kontakt@um.warszawa.pl
Усі ці канали зв’язку доступні 24 години на добу, сім днів на
тиждень.
То ж як реагувати?
→ Під час прогулянки — роззирнися довколата скорис­тайся
номеромтелефону 19115, коли побачиш сміття, забороне-
ні банери, псевдографіті, пошкодженні газони чи клум-
би, ями на тротуарах, сухі дерева, незаконну парков­
ку,
розбиті вуличні ліхтарі, переповнені сміттєві баки тощо.
→ Оглянь свій двір! Перевір стан зелених насаджень, місце
для викидання сміття (чи не замала альтанка для сміття,
чи є всі необхідні урни для сортування, чи є місце для
вели­­когабаритних відходів).
→ Подивися, як виглядає фасад вашої будівлі — чи не по­ма­
льо­
ваний. А може в нагоді стане стійка для велосипеда?
При цьому повідом про недоліки адміністрацію будинку,
в якому проживаєш, а про деякі з цих справ повідом до­
датково за номером 19115.
Тиможешперевірити,якийпідрозділкеруєданоютериторією
на карті: mapa.um.warszawa.pl

9. 17
16 17
УНІКАЛЬНАПРАЗЬКА
СПАДЩИНА
Спадщина Праги складається з архітектури, простору та
людей.
Майже уся територія Праги заслуговує на охорону та опіку
відділу охорони історичного середовища. У цьому плані уні­
каль­­
ни­
ми є квартали забудови ХІХ ст., що збереглися в ра­
йоні вулиць Бжеської, Зомбковської та Віленської, а також
післявоєнні модерністські ансамблі Праги І та ІІ. Особливої
турботи потребують численні постіндустріальні об’єкти, що
занепали після 1989 року, які є нагадуванням про празьку
промисловість, та торгівельні простори, символом яких є ба-
зар Ружицького.Частиною празької спадщини єтакож приро-
да — дика природа, вздовж берега Вісли, а також штучні на­
садження, що з'явилися наприкінці 19-го та на початку 20-го
століття у вигляді Празького парку та реліктових насаджень
Natalia i Bożena z pracowni ceramicznej Z10.studio,
działającej przy ulicy Zachariasza 10
(z10studio.pl).
Наталія і Божена з керамічної майстерні Z10.studio,
що розташована за адресою вул. Захаріяша 10.
(z10studio.pl).
16
Вид на історичне урбаністичне планування
Міхалова (частина Шмульовізни). На передньому
плані фронтон стіни довоєнної кам’яниці
на вул. Лоховська 31 з тимчасовим муралом
«Жінки Праги», проекцію організувала з нагоди
Міжнародного жіночого дня Асоціація для Праги.
Widok na zabytkowy układ urbanistyczny
Michałowa (część Szmulowizny). Na pierwszym
planie ­
ściana szczytowa przedwojennej kamienicy
przy ul. Łochowskiej 31 z tymczasowym muralem
„Kobiety Pragi”, wyświetlanym przez Porozumienie
dla Pragi z okazji Dnia Kobiet.
UNIKATOWE PRASKIE
DZIEDZICTWO
Praskie dziedzictwo to architektura, przestrzeń oraz ludzie, w tym
rzemieślnicy i rzemieślniczki, którzy często od pokoleń właśnie
na Pradze realizują aktywności twórcze.
Obszar niemal całej Pragi wart jest ochrony i troski ze strony
urzędów konserwatorskich. Wyjątkowe pod tym względem są
kwartały zabudowy pamiętającej jeszcze wiek XIX, zachowane
w rejonie ulic Brzeskiej, Ząbkowskiej czy Wileńskiej, a także
po­
wo­
jen­
ne założenia modernistyczne Pragi I i II. Wzmożonej
troski wymagają liczne obiekty postindustrialne niszczejące po
1989 roku, stanowiące pamiątkę po praskim przemyśle, oraz
przestrzeń wymiany handlowej, której symbolem jest bazar
Różyckiego. Częścią praskiego dziedzictwa jest także przyro-
da — dzika, wzdłuż brzegu Wisły, jak i ta urządzona pod koniec
XIX i na początku XX wieku w postaci parku Praskiego oraz

10. 18 19
19
вздовж таких вулиць як Таргова та Стальова.
Охорона спадщини Праги набуває різних форм:
→ реєстр пам’яток архітектури (rejestr zabytków) включає
найцінніші об’єкти (сакральні споруди, багатоквартирні
будинки, заводи), а також території, де різноманітні зміни
(наприклад зведення новобудов) є вкрай обмеженими;
→ реєстр пам'яток архітектури місцевого значення (­gminna
ewidencja zabytków), який охоплює майже всі будівлі до
1939 року, що збереглися на Празі (а також частину піз­
нішої забудови), є вказівкою для власників, що під час
ремонту вони повинні проконсультуватися з відділом
охорони історичного середовища (Biuro Stołecznego Kon­
ser­watora Zabytków);
→ інвестиціїмісцевогосамоврядування,спрямовані,зокр­ема,
на реставрацію історичних багатоквартирних будин­ків,
що реалізовується в рамках програми ре­віта­лі­зації Праги.
Управління, які наглядають за збереженням празької спад­
щини: столичне — Biuro Stołecznego Konserwatora Za­
byt­­
ków та мазовецьке — Wojewódzki Urząd Ochrony Zabytków
w Warszawie.
Обидва відомства, окрім контрольної та про­
світницької
діяльності, також виділяють кошти, які є фор­мою підтримки
власників історичних будівель у разі проведення ремонтних
робіт. Музей варшавської Праги також допомагає знайти
різноманітні документи, пов’язані зі спадщиною Праги, зок­
р­ема з архітектурою.
Як відповідно до норм проводити реставраційні ремон-
ти ми описуємо в трьох порадниках добрих архітектурних
­
практик, виданих нашою асоціацією і доступних на нашому
веб-сайті:
Кам'яниця на Празі
(porozumieniedlapragi.pl/poradnik-dobrych-praktyk-
architektonicznych-praga-polnoc-praska-kamienica/)
Правобережні заводи
(porozumieniedlapragi.pl/fabryki-prawego-brzegu/)
Післявоєнні житлові комплекси на Празі
(porozumieniedlapragi.pl/powojenne-osiedla-pragi/)
Люди також є частиною спадщини Праги — кілька десятків
май­
стринь і ремісників, які все ще працюють у цьому райо-
ні, а також художниці та художники, які маю свої студії на
Празі. Підтримкоютакого роду ініціатив є, зокрема, про­грама
PragaLab (ohpraga.pl), метою якої є піднесення соціально-
економічного рівня Праги, завдяки використанню по­тен­ціа­лу
місцевої спадщини.
reliktów nasadzeń wzdłuż takich ulic jak Targowa czy Stalowa.
Ochrona praskiego dziedzictwa przybiera różne formy:
→ rejestr zabytków obejmuje najcenniejsze obiekty (sakralne,
kamienice, fabryki), jak i obszary, w których różne zmiany,
do­
tyczące np. wprowadzania nowej zabudowy, są mocno
ograniczone,
→ gminna ewidencja zabytków obejmująca niemal wszystkie
budynki sprzed 1939 roku zachowane na Pradze (­późniejsze
również), stanowi wskazówkę dla właścicieli, że podczas
­
remontu powinni zasięgnąć opinii konserwatora,
→ inwestycje samorządowe ukierunkowane m.in. na remont
zabytkowych kamienic, realizowane w ramach programu
rewitalizacji Pragi.
Urzędami czuwającymi nad zachowaniem praskiego dziedzic-
twa są konserwatorzy zabytków: Mazowiecki i Stołeczny. Oba
urzędy, poza działaniami kontrolnymi i edukacją, przydzielają
również środki finansowe, które stanowią formę wsparcia dla
właścicieli obiektów zabytkowych w przypadku podjęcia prac
remontowych. Pomocne w dotarciu do różnych dokumentów
związanych z praskim dziedzictwem, w tym architekturą, jest
również Muzeum Warszawskiej Pragi.
O tym, jak zgodnie ze sztuką prowadzić remonty konserwa-
torskie, piszemy w wydanych przez nasze stowarzyszenie trzech
poradnikach dobrych praktyk architektonicznych, dostępnych
na naszej stronie internetowej:
Praska kamienica
(porozumieniedlapragi.pl/poradnik-dobrych-praktyk-architek-
tonicznych-praga-polnoc-praska-kamienica/)
Fabryki prawego brzegu
(porozumieniedlapragi.pl/fabryki-prawego-brzegu/)
Powojenne osiedla Pragi
(porozumieniedlapragi.pl/powojenne-osiedla-pragi/)
Częścią praskiego dziedzictwa są również ludzie — kilkudziesię-
cioro rzemieślników i rzemieślniczek wciąż aktywnych na terenie
dzielnicy, a także artystki i artyści prowadzący na Pradze swoje
pracownie. Wsparciem dla tego typu inicjatyw jest m.in. program
PragaLab (ohpraga.pl), którego celem jest ożywienie społeczno-
gospodarcze Pragi z wykorzystaniem potencjału ­
lokalnego
dziedzictwa.

11. 21
20
20 21
НАШ СПІЛЬНИЙ
ПРОСТІР
Місто — це не лише місце перетину дорігчи мереж технічної
інфраструктури, це також місце перетину інтересів і потреб:
право на квартиру відповідної якості, на доглянутий громад­
ський простір, права та обмеження, які накладаються на
влас­
ників нерухомості та інвесторів.
Місцеві плани просторового розвитку — Miejscowe Plany
Zagospodarowania Przestrzennego (MPZP) — це документи,
ство­ре­ні для того, щоб узгодити різні елементи та по­лег­ши­ти
посадовцям, мешканцям, підприємцям дотримання конкрет-
них містобудівнихта архітектурних норм. Уцих доку­мен­тах на
карті Варшави позначені такі дані як: заплано­
ва­
на мережа
доріг, розташування будівель, параметри забудови ділянки
та кількість паркувальних місць. У місцевому плані за­будови
також можна знайти типи насаджень, запропоновані для
Відповідно оформлена вітрина на вулиці Окжей.
Естетичну неонову вивіску виготовила майстерня
“Ślusarnia Stalowa” на Празі.
Dobrze zaprojektowana witryna na ulicy Okrzei.
Estetyczny szyld neonowy wykonała praska pracownia
Ślusarnia Stalowa.
Z cyklu: „wszystko źle”. Na takie widoki i praktyki
„­
reklamowe” należy reagować, m.in. za pomocą
zgłoszeń na 19115.
Із циклу: «все погано». На такі краєвиди та «­
рекламні»
практики необхідно реагувати, зокрема, повідомля-
ючи про них на 19115.
NASZA WSPÓLNA
PRZESTRZEŃ
Miasto to nie tylko miejsce, gdzie krzyżują się drogi czy ­
sieci
infrastruktury technicznej; to także skrzyżowanie interesów i po-
trzeb: prawa do odpowiedniej jakości mieszkania, do zadbanej
przestrzeni publicznej, praw i ograniczeń nałożonych na właści-
cieli nieruchomości i inwestorów.
Miejscowe Plany Zagospodarowania Przestrzennego (MPZP)
to dokumenty powstające po to, żeby pogodzić te elementy
i ułatwić urzędnikom, mieszkańcom, przedsiębiorcom przestrze-
ganie określonych założeń urbanistycznych i architektonicznych.
W tych dokumentach na mapie Warszawy zaznaczone są takie
dane, jak docelowa sieć dróg, lokalizacja zabudowy, parame-
try zagospodarowania działki czy liczba miejsc postojowych.
W MPZP można też znaleźć sugerowane dla danej przestrzeni
rodzaje nasadzeń, wytyczne odnośnie nośników reklamowych,

12. 22 23
aranżacji witryn sklepowych, czy wykaz dopuszczalnych na ­danej
działce usług. Zapisy planu miejscowego są obowiązujące dla
każdego, kto zamieszkuje lub inwestuje naterenie objętym MPZP.
Tworzenie planów miejscowych umożliwia racjonalne i perspe­
k­tywiczne planowanie przyszłości miasta i jest narzędziem jego
zró­w­no­wa­żo­ne­go rozwoju. Niestety, w Warszawie jest jeszcze
wiele miejsc, dla których nie ma planów miejscowych. Budynki
powstają w nich po wydaniu przez urzędy decyzji ­dotyczących
warunków zabudowy, tzw. WZ — dokumentu, w którym bierze
się pod uwagę bliską okolicę planowanej nieruchomości, bez
szerszego planu rozwoju miasta.Taka sytuacja ma wciąż miejsce
na Nowej Pradze, części Szmulek i w Porcie Praskim.
Jako sąsiadka lub sąsiad masz prawo być stroną w postępo-
waniu dotyczącym procedury zdobywania pozwolenia na bu-
dowę inwestycji, która ma wpływ na Twój dom poprzez bliskie
sąsiedztwo, zacienianie, przesłanianie widoku itp. Masz prawo
do wglądu w dokumentację projektową i analizę, czy projekto-
wany budynek jest zgodny z przepisami. Na nieprawidłowości
możesz zwrócić uwagę miejskiemu lub praskiemu urzędowi albo
zaskarżyć decyzję o pozwoleniu na budowę. W monitorowaniu
sytuacji na interesującej Cię działce pomocna może być baza
pozwoleń na budowę, prowadzona przez Główny Urząd Nadzoru
Budowlanego: wyszukiwarka.gunb.gov.pl.
Inną formą ochrony danego terenu jest nadanie mu statusu
parku kulturowego. Wynika on z ustawy o ochronie zabytków
i opiece nad zabytkami. Część Pragi ma szansę na uzyskanie
w przyszłości tego statusu.
Z niecierpliwością czekamy także na warszawską uchwałę krajo-
brazową, a więc na kompleksową regulację porządkującą przede
wszystkim kwestie reklamy zewnętrznej, obiektów małej archi-
tektury i ogrodzeń na obszarze całego miasta.
Póki co wartoteż korzystać z podpowiedzi zawartych w Praskim
poradniku szyldowym, dostępnym m.in. na stronie architektura.
um.warszawa.pl/rewitalizacja. Poradnik ten to mini kompendium
wiedzy dla przedsiębiorców i przedsiębiorczyń zainteresowanych
posiadaniem dobrego oszyldowania własnego lokalu. Zawiera
opisy podstawowych zasad rządzących nośnikami na elewacjach
oraz praktyczne porady i przykłady wzorcowych szyldów dla
różnych branż
даного простору, вказівки щодо рекламних носіїв, роз­
міщення вітрин або перелік послуг, дозволених на даній
ділянці. Положення місцевого плану є обов’язковими для
всіх, хто проживає або здійснює інвестиції на території, що
охоплена місцевим планом просторового розвитку.
Створення місцевих планів дозволяє раціонально та дов-
гостроково планувати майбутнє міста та є інструментом його
сталого розвитку. На жаль, у Варшаві ще є багато місць, для
яких немає локальних планів. Будинки в них зводяться після
того, як влада видає рішення щодо умов забудови, т. зв. WZ
(warunków zabudowy) — документ, який враховуєлише сусідні
об'єкти довкола запланованої нерухомості, без ширшого
плану розвитку міста. Це все ще відбувається на Новій Празі,
частині Шмульок і в Празькому Порті.
Як сусідка чи сусід ти маєш право бути учасником проце­
-
ду­
ри отримання дозволу на будівництво споруди, яка впли­
ватиме на твій будинок: через близьке сусідство, створення
тіні, закриття краєвиду тощо. Ти маєш право отримати до­
ступ до проектних документів та аналізів щодо відповід­
ності проекту будівельним нормам. Ти можеш повідомити
муніципальну чи празьку службу про будь-які порушення
або оскаржити дозвіл на будівництво. Для моніторингу си-
туації на ділянці, яка тебе цікавить, може бути корисною
база даних дозволів на будівництво, яку зберігає Головне
управління нагляду за будівництвом — Główny Urząd Nadzoru
Budowlanego: ­
wyszukiwarka.gunb.gov.pl.
Ще однією формою охорони даної території є надання
їй статусу парку культури. Це випливає з акту про охорону
та догляд за пам'ятками. Частина Праги має шанс отри­ма­
ти
цей статус у майбутньому.
Митакож з нетерпіннямчекаємо на Варшавськуландшафтну
резолюцію, тобто на комплексну постанову, яка в першу чер-
гу врегульовує питання зовнішньої реклами, об’єктів малої
архітектури та парканів у всьому місті.
Наразі також варто скористатися підказками, які міс­
тяться в Празькому пораднику вивісок (Praskim poradniku
­szyldowym), доступному хоча б на сайті architektura.um.­
warszawa.pl/rewitalizacja. Цей посібник є міні-компендіумом
знаньдля підприємицьта підприємців, які зацікавлені в тому
аби їх приміщення мало якісну вивіску. Він містить опис ос-
новних принципів, за якими створюються фасадні носії ре-
клами, а також практичні поради та приклади зразкових
вивісок для різних галузей промисловості.

13. 25
24
24
Міська кам'яниця по вул. Малій 11 в процесі ремонту.
Kamienica miejska przy ul. Małej 11 w trakcie remontu.
JAK SIĘ MIESZKA
NA PRADZE
Praga ma złożoną strukturę mieszkaniową.
Budynki komunalne: około ⅓ budynków w dzielnicy; należą one
do miasta. Na elewacji frontowej mają umieszczoną tablicę infor-
macyjną ZGN. W większości zbudowane przed 1939 r. Od kilku
lat coraz więcej z nich jest remontowanych w ramach programu
rewitalizacji Pragi.
TBS-y (skrót od Towarzystwa Budownictwa Społecznego): to
też budynki miejskie na wynajem długoterminowy. Jest w nich
wyższy czynsz niż w budynkach komunalnych. NajwięcejTBS-ów
jest na ul. Łomżyńskiej oraz Strzeleckiej.
Spółdzielnie mieszkaniowe: ok. ⅓ nieruchomości (RSM Praga
25
ЯК ЖИВЕТЬСЯ
НА ПРАЗІ
Прага має складну житлову структуру.
Муніципальна забудова: близько ⅓ будинків в мікрорайоні
належить місту. На фасаді такі будинки мають інформа­
ційну таблицю ZGN. Здебільшого вони побудовані до 1939
року. Про­
тягом кількох останніх років їх дедалі частіше ре­
конструюють в рамках програми ревіталізації Праги.
ТСЖ—TBS: (скорочення від Товариство соціального жит-
ла — Towarzystwo Budownictwa Społecznego) — це також
му­ні­ци­пальні будинки, що призначені під довгостро­ко­ву
орен­­
ду. Орендна плата в них вища, ніж у муніципальних бу-
динках. Більшість ТСЖ знаходяться на вул. Ломжинській та
Стшелецькій.
Piknik sąsiedzki zorganizowany przez Praskie
Stowarzyszenie Mieszkańców „Michałów” oraz Miejsce
Aktywności Lokalnej — Dom Sąsiedzki „Moje Szmulki”.
Сусідський пікнік, організований Товариством
мешканців Праги Міхалув та центром локаль­
ної
активності — Сусідський дім Мої Шмульки.

14. 26
obejmująca osiedla Kijowska, Jagiellońska, Białostocka, rejon
ulicy Namysłowskiej). Spół­
dzielnia zarządza blokami głównie
z lat 70. i 80. ubiegłego stulecia, wybudowanymi w technologii
tzw. wielkiej płyty.
Budynki prywatne: kolejna ⅓ zasobów dzielnicy; zarządzane są
przez wspólnoty mieszkaniowe (mieszkańców i mieszkanki). To
zarówno budynki nowe, jak i zabytkowe kamienice, w których
udziały wykupili lokatorzy i lokatorki. W niektórych wspólnotach
miasto nadal posiada udziały.
Roszczenia, czyli starania o zwrot mienia (w tym wypadku bu-
dynku) utraconego w wyniku reform po II wojnie światowej: ob-
jęta jest nimi część budynków administrowanych przez miasto;
o zwrot starają się spadkobiercy lub pełnomocnicy spadkobier-
ców, sprawy są często wątpliwe prawnie i rozstrzygnięcie trwa
latami; stan techniczny większości takich budynków jest zły; re-
monty, ze względu na roszczenia (kto powinien ponieść ­koszty?),
ograniczają się do bieżących napraw.
Złożona struktura własnościowa i mieszkaniowa to wyzwanie,
ale też duży potencjał Pragi. Jest szansą na współpracę oraz
wspólną troskę o otaczającą przestrzeń i okazją do sąsiedzkiej
integracji w ramach lokalnych wspólnot sąsiedzkich, np. podczas
Dni Sąsiada. Bardzo do takich aktywności zachęcamy!
27
Житлові кооперативи: близько ⅓ нерухомого майна (RSM
Praga, включно з кварталами на вул. Кійовській, Я­
гел­
лонсь­
кій, Бялостоцькій та район вул. Намисловської). В у­
прав­
лін­­ні ко­о­пе­ра­тивів знаходяться в основному ба­га­то­по­вер-­
хів­­
ки з 70–80-х років минулого століття, побудовані за тех­
но­ло­гіє­ю т.зв. великої плити (панельки).
Приватна забудова: ще ⅓ ресурсів району, яка перебу­
ває
у вла­
сності ОСББ — wspólnota mieszkaniowa (спільнота
меш­
канців і мешканок). Це і новобудови, і історичні бага­
то­
квартирні будинки, в яких орендаріта орендаторки ви­ку­пи­ли
паї. В деяких ОСББ місто ще досі має свою частку.
Позови,тобто спроби повернути майно (у даному випадку
бу­
дів­
лю), втрачене внаслідок реформ після Другої світо­
вої війни: поширюються на частину будівель, що пере­
бува­­
-
ю­
ть в управлінні міста. Спадкоємці або представники спад­
ко­
ємців звертаються з заявою про відшкодування, справи
часто юридично сумнівні, а прийняття рішеньтриває ро­ка­ми.
Технічний стан більшості з цих будівель незадовільний, а ре­
монт, через претензії (хто має нести витрати?), об­ме­жу­ється
поточним ремонтом.
Складна структура власності житла є викликом для Праги,
але водночас і має великий потенціал. Це можливість спів­
праці та спільної турботи про навколишній простір та мо­
жливість сусідської інтеграції в межах місцевих громад су-
сідів, наприклад, під час Днів сусіда. Особливо заохочуємо
до таких дій!

15. 29
28
28 29
НЕЖИТЛОВИЙ
ФОНД
В районі є багато нежитлових приміщень. Як і у випадку
з квартирами, частина з них належить місту, частина— ко­
о­пе­ра­ти­вам, а частина—приватним особам. Вартість орен-
ди най­
частіше залежить від місця розташування (до­
ро­
ж­
че
з під’їздом з вулиці, дешевше у прибудовах та на окраїні
району) та стандарту приміщення (додаткове опа­лення,
гаряча вода), а також від видів діяльності, які до­
зво­
ле­
но
здійснювати в даному просторі. Деякі муніципальні при­
мі­
щення виділені під художні чи ремісничі студії, осеред-
ки неурядових організацій тощо — в таких випадках умо-
ви оренди є пільговими. Детальніше: publicystyka.ngo.pl/
polityka-lokalowa-rewolucji-nie-bedzie-ale-sa-zmiany
Якщо ви плануєте розпочати бізнес на Празі та орендува-
ти для цього нежитлове приміщення, радимо вам спочатку
Приміщення Театру XL на площі Халлера.
Siedziba Teatru XL przy Placu Hallera. Wnętrze jednego z lokali użytkowych przy Placu
Hallera (po remoncie konserwatorskim).
Інтер'єр одного з нежитлових приміщень на площі
Халлера (після консерваційного ремонту).
LOKALE
UŻYTKOWE
Na terenie dzielnicy znajduje się wiele lokali użytkowych.
Podobnie jak w przypadku mieszkań, część z nich należy do
miasta, część do spółdzielni, a część do osób prywatnych. Ceny
najmu zależą najczęściej od lokalizacji (droższe z wejściem od
ulicy, tańsze w oficynach i na peryferiach dzielnicy) oraz standar-
du lokalu (doposażanie w c.o., ciepła woda), a także działalno-
ści, jaka może w nich być prowadzona. Niektóre lokale miejskie
wydzielone są na pracownie artystyczne lub rzemieślnicze, sie-
dziby organizacji pozarządowych itd. — w takich przypadkach
warunki najmu są preferencyjne. Więcej: publicystyka.ngo.pl/
polityka-lokalowa-rewolucji-nie-bedzie-ale-sa-zmiany
Jeśli planujecie rozpoczęcie na Pradze biznesu i wynajęcie na
ten cel lokalu usługowego, zachęcamy do zapoznania się w pier­-
wszejkolejnościzofertąZGN.Jeślilokalznajdujesięwzabytkowej

16. 30 31
ознайомитися з пропозицією ZGN. Якщо приміщення роз­
та­шоване в історичній кам’яниці, особливо тій, яка за­не­се­на
до реєстру пам’яток, ви не зможете змінювати її декор. Од­
нак інколи історичний інтер’єр є принадою, яка при­
ваблює
клієнтів своєю унікальною атмосферою.
Якщо у вас уже є приміщення, то ви напевно хочете, щоб
світ знав про вас. Ми рекомендуємо вам ознайомитися з по­
ложеннями місцевих планів, що діють у певній місцевості,
а та­кож з порадами та підказками, що містяться в Празькому
довіднику вивісок. Завдяки цьому ваша реклама буде есте­
ти­чною та отримає дозвіл чиновників, які слідкують за есте­
ти­
кою у публічному просторі Варшави. Розробляючи та ви­
-
го­
тов­
ляючи вивіски, неони чи рекламні таблички, варто
зв’я­зати­ся з місцевими студіями, такими як Hanak, Ślusarnia
Stalowa або Wood Workshop. Підбір вивіски, можливу заміну
дверей, решіток тощо завжди слід узгоджувати з керівником
та адміністрацією будівлі, в якій розташоване приміщення.
Деякі з приміщень функціонують як Центри локальної ак­
тив­ності (Miejscе Aktywności Lokalnej—MAL). Часто ними
ке­
ру­
ють неурядові організації. У таких місцях можна, на­
при­
клад, брати участь у майстер-класах, разом готувати,
грати в настільні ігри чи просто зустрічатися з сусідками та
сусідами.
kamienicy, szczególnie takiej, która wpisana jest do rejestru za-
bytków, nie będziecie mogli mocno ingerować w jego wystrój.
Czasem jednak zabytkowe wnętrze to atut przyciągający klien-
tów swoim niepowtarzalnym klimatem.
Jeśli dysponujecie już lokalem, z pewnością chcecie, by świat
się o Was dowiedział. Zachęcamy do zapoznania się z zapi­
sa­
mi planów miejscowych obowiązujących na danym terenie,
a tak­
że po­
radami i wskazówkami ujętymi w Praskim poradniku
­szyldowym. Dzięki temu Wasze reklamy będą estetyczne i akcep-
towalne przez urzędników decydujących o estetyce w przestrzeni
Warszawy. Projektując i wykonując szyldy, neony czy tabliczki
reklamowe warto skontaktować się z lokalnymi pracowniami, ta-
kimi jak Hanak, Ślusarnia Stalowa czy WoodWorkshop. Kwestie
doboru szyldów, ewentualną wymianę drzwi, krat itd. zawsze
należy konsultować z zarządcą i administracją budynku, w któ-
rym znajduje się lokal.
Niektóre lokale to Miejsca Aktywności Lokalnej (MAL). Pro­
wadzą je często organizacje pozarządowe. W takich miejscach
moż­
na np. wziąć udział w warsztatach, wspólnym gotowaniu,
za­
grać w planszówki czy po prostu spotkać się z sąsiadami
i są­siad­ka­mi.

17. 32 33
ХТО
KTO

18. 35
34
34 35
САМОВРЯДУВАННЯ
Мер Варшави — це найважливіша політична посада та орган
місцевого самоврядування в нашому місті. Він обирається
на загальних виборах строком на п'ять років. В управлінні
містом мер опирається на міську раду, чиновницьта чиновни-
ків, що працюють у міськраді.
Міська рада також має важливе значення в управлінні
Варшавою. Вона створює місцеве законодавство та від­по­ві­
дає за фінанси міста. Депутатки та депутати (60 осіб), обрані
на загальних виборах, обіймаютьпосаду протягом п'яти років.
Прага та Бялоленка утворюють виборчий округ №6.
В мікрорайоні органи самоврядування утворюють районне
управління та районну раду (zarząd i rada dzielnicy). Кожні
п’ять років на загальних виборах ми обираємо 23 депу­
та­
ти
на Празі. Депутати в свою чергу обирають управління, яке
Будинок Управління мікрорайону Прага-Північ на
вул. Клопотовського 15.
Siedziba Urzędu Dzielnicy Praga-Północ przy
ul. Kłopotowskiego 15.
Spotkanie przedstawicielek i przedstawicieli
strony społecznej, w tym Porozumienia dla Pragi,
z ­
urzędnikami i projektantami, na temat ograniczenia
skali wycinek drzew i krzewów w ramach inwestycji
dotyczącej przebudowy Wybrzeża Helskiego.
Зустріч представників громади, включно
з Асоціацією для Праги, з посадовцями та
­
проектантами щодо зменшення масштабів вирубки
дерев та кущів у рамках інвестицій, що стосуються
реконструкції вулиці Узбережжя Хелю.
SAMORZĄD
Prezydent Warszawy to najważniejsze stanowisko politycz-
ne i organ administracji samorządowej w naszym mieście.
Wybierany jest w wyborach powszechnych na trwającą pięć lat
kadencję. W zarządzaniu miastem prezydenta wspiera zarząd
miasta i urzędniczki oraz urzędnicy pracujący w urzędzie miasta.
W zarządzaniu Warszawą ważna jest również Rada Miasta.
Tworzy lokalne prawo, odpowiada za finanse miasta. Wybierani
w wyborach powszechnych radni i radne (60 osób) zasiadają
na stanowiskach przez pięć lat. Praga wraz z Białołęką tworzą
okręg wyborczy nr 6.
W dzielnicy samorząd tworzą zarząd i rada dzielnicy. 23 rad-
nych na Pradze wybieramy co pięć lat w wyborach powszech-
nych. Radni wybierają z kolei zarząd, 3-osobowy w przypad-
ku Pragi. Rada dzielnicy decyduje w sprawach lokalnych,

19. 36 37
у випадку Праги складається з 3-х осіб. Районна рада вирі-
шує питання місцевого значення, що не стосуються компе-
тенцій місь­кої ради. Деякі рішення міської ради також необ-
хідно по­годжувати з мікрорайонами. Рада працює на сесіях,
які скли­
каються, як правило, один раз на місяць. Депутатки
та депу­
тати також працюють у комітетах, які займаються
ок­ре­мими тематичними питаннями. Як мешканець Варшави,
ти маєш право брати участь у сесіях і засіданнях (районних
і міських) комітетів з питань, які тебе хвилюють, і виступати
під час них, до чого ми тебе особливо заохочуємо!
Функції міських і районних депутатів не виконуються на
громадських засадах. Депутати отримують щомісячну вина­
городу, яка називається «dietа» (близько 2000 злотих). Де­пу­
та­ти можуть втручатися в різні справи, пишучи інтерпеляції.
Варто піти до депутата на чергування або зв’язатися з ним,
наприклад, у соцмережах і поцікавитися важливими для
тебе справами.
В деяких мікрорайонах функціонують допоміжні адмі­­
ніст­
раційні одиниці, відомі як житлові квартали або коло-
нії. Житлові квартали і колонії також мають своїх депутатів
і правління, хоча в обох випадках ці функції виконуються на
гро­мадських за­­са­дах. Ради житлового кварталу найчастіше
відіграють кон­
сультативну роль у питаннях, що стосуються
певної території. Вони також можуть подавати інтерпеляції.
Молодь, пенсіонерки та пенсіонери також мають окремі
представництва на районному та міському рівні — ради мо-
лоді та сеньйорів (людей старшого віку). Ці органи від­і­грають
консультативну та дорадчу роль у питаннях, що сто­
суються
цих вікових груп.
Варто також зацікавити варшавських парламентарів різ­
ни­
ми місцевими проблемами. Деякі з них живуть на Празі
і навіть мають свої депутатські офіси в нашому ок­рузі. Зреш­
тою, парламент створює закони, які потім вико­
ну­
ють­
ся на
рівні місцевого самоврядування.
Більше інформації про вибори, в тому числі про право голосу
на сайті: pkw.gov.pl
niezarezerwowanych dla rady miasta. Niektóre uchwały rady
miasta muszą też być konsultowane z dzielnicami. Rada pracuje
na sesjach zwoływanych z reguły raz w miesiącu. Radni i radne
pracują również w komisjach, które zajmują się określonymi,
tematycznymi zagadnieniami. Jako mieszkanka lub mieszka-
niec Warszawy masz prawo do udziału w sesjach i spotkaniach
komisji (dzielnicowych i miejskich) oraz do zabierania podczas
nich głosu w sprawach, które ciebie dotyczą, do czego bardzo
cię zachęcamy!
Funkcje radnych miasta i dzielnicy nie są społeczne. Radni
otrzymują comiesięczne wynagrodzenie zwane dietą. Radni
mogą podejmować interwencje w różnych sprawach, pisząc
­
interpelacje. Warto wybrać się do radnych na dyżur lub skon-
taktować się z nimi np. w mediach społecznościowych i zainte-
resować ważnymi dla nas sprawami.
W niektórych dzielnicach funkcjonują jednostki pomocnicze,
zwane osiedlami lub koloniami. Osiedla i kolonie też mają swoich
radnych i zarządy, choć w obu przypadkach funkcje te pełnione
są społecznie. Rady osiedli pełnią najczęściej funkcje konsul-
tacyjne w przypadku spraw dotyczących określonego terenu.
Mogą też składać interpelacje.
Środowiska młodzieżowe i seniorzy oraz seniorki mają również
oddzielne reprezentacje na poziomie dzielnic i miasta — rady
młodzieży i seniorów. Ciała te pełnią rolę konsultacyjno-doradczą
w zakresie spraw dotyczących tych grup wiekowych.
Różnymi sprawami lokalnymi warto też zainteresować parla-
mentarzystów i parlamentarzystki z Warszawy. Niektórzy i nie-
które z nich mieszkają na Pradze, a nawet prowadzą w naszej
dzielnicy swoje biura poselskie. To w końcu parlament tworzy
prawo, które jest następnie stosowane na poziomie samorządu.
Więcej o wyborach, w tym prawach wyborczych na pkw.gov.pl.

20. 39
38
38 39
НАШІСПІЛЬНІ
ГРОШІ
Добре управління містом означає вміле використання його
фінансів.
У Варшаві ми використовуємо дві фінансові перспективи:
річну, прописану в бюджеті міста/району, і довгострокову,
визначену в багаторічному фінансовому прогнозі (Wieloletnia
Prognoza Finansowa — WPF). У випадку Варшави, WPF сягає
перспективи 2050 року.
WPF це план муніципальних інвестицій, який показує, на
що і скільки коштів буде витрачено в найближчі роки.
Прийняття та контроль за виконанням річного бюджету
є одним із найважливіших повноважень депутатів міської
ради та ради мікрорайону. За обґрунтованих обставин бю­д­
жетможе бути підданий верифікації у певному році. Ро­би­ть­ся
це в середньому раз на квартал.
Перший варшавський парклет, реалізований
Управлінням озеленння Варшави на вул.
Домбровщаків (парклет, тобто «невелике місце для
відпочинку з сидіннями та зеленню, створене шляхом
перетворення паркувальних місць»; Вікіпедія).
Pierwszy warszawski parklet zrealizowany przez Zarząd
Zieleni Warszawy przy ulicy Dąbrowszczaków
(parklet, czyli „niewielkie miejsce do odpoczynku z sie­
dzi­
s­
kami i zielenią, powstałe z przekształcenia miejsc
parkingowych”; Wikipedia).
Zrewitalizowany w wyniku konsultacji społecznych
z mie­
szkańcami i mieszkankami tzw. park Michałowski
na Szmulkach.
Зревіталізований внаслідок громадських
­
консультацій з мешканками та мешканцями т.зв. парк
Міхаловський на Шмульках.
NASZEWSPÓLNE
PIENIĄDZE
Dobre zarządzanie miastem to umiejętne gospodarowanie jego
finansami.
W Warszawie posługujemy się dwiema perspektywami finan-
sowymi: roczną, widoczną w budżecie miasta/dzielnic, oraz dłu-
goterminową, określoną w Wieloletniej Prognozie Finansowej
— WPF (w przypadku Warszawy WPF sięga perspektywy
2050 roku).
WPF to programator miejskich inwestycji, pokazujący na
co i w jakiej wysokości środki będą wydawane w kolejnych
latach.
Przyjęcie i kontrola wydatkowania budżetu rocznego to jed-
na z najważniejszych kompetencji radnych miasta i dzielnicy.
W uza­sa­dnionych okolicznościach w danym roku można budżet
weryfikować. Odbywa się to średnio raz na kwartał.

21. 40 41
Звідки місто бере гроші і на що їх витрачає?
У випадку Варшави понад чверть коштів надходить з по­
дат­
ків на доходи фізичних осіб (PIT). Чим більше меш­
ка­
нок і мешканців будуть сплачувати податки у Варшаві, тим
біль­
ше грошей буде виділено на їхні потреби. Варто про це
па­м’я­тати та закликати друзів та знайомих, які живуть у сто­­
ли­ці, але сплачують податки в інших містах, платити по­дат­ки
у Варшаві.
Друге місце за дохідною частиною займають субвенції та
дотації з державного бюджету, в т.ч. на освіту. Іншими важли-
вими джерелами доходу є податок на нерухомість, оплата за
вивезення сміття, продаж квитків у громадськомутранспорті
чи частка в CIT — податку на прибуток, який сплачують ком-
панії, що працюють у нашому місті.
Витрати діляться на поточні та капітальні. У першому ви-
падку найдорожчими є освіта, зв'язок і транспорт, охо­
ро­
на здоров'я та соціальна допомога. Капітальні витрати —
це, у свою чергу, кошти, спрямовані на інвестиції. Майже
1/3 у ви­
пад­
ку Варшави — це витрати, пов’язані з розбудо­
вою метро.
Різниця між доходами і витратами — це т.зв. дефіцит
бюджету.
Бюджети мікрорайонів є частиною міського бюджету.
Мікрорайони щороку отримують доходи та несуть витрати.
У випадку з Прагою співвідношення доходів і витрат ста­
новить 1:5. Це означає, що ми витрачаємо в 5 разів більше,
ніж заробляємо. Значною мірою це пов’язано з масштаба-
ми потреб та історичною відсталістю, яку Прага зараз на-
долужує (модернізація муніципального житла, інсталяція у
будин­
ках систем централізованого опалення). Деякі інвес-
тиції в цю сферу здійснюються в рамках програми ревіталі-
зації Праги. Більше інформації можна знайти за посиланням:
architektura.um.warszawa.pl/rewitalizacja
Більше про фінанси Варшави:
um.warszawa.pl/finanse-miasta
Міський бюджет у Бюлетені публічної інформації:
bip.warszawa.pl/Menu_przedmiotowe/budzet_polityka_finan-
sowa_v2
Skąd miasto ma pieniądze i na co je wydaje?
W przypadku Warszawy ponad ¼ środków pochodzi z PIT. Im
więcej mieszkańców i mieszkanek będzie zatem rozliczać po-
datki w Warszawie, tym więcej pieniędzy będzie przeznaczonych
na ich potrzeby. Warto o tym pamiętać i zachęcać do płacenia
podatków w Warszawie znajome i znajomych mieszkających
w stolicy, a rozliczających podatki w innych miastach.
Drugie miejsce po stronie dochodów zajmują subwencje i do-
tacje z budżetu państwa, m.in. na szkolnictwo. Inne ważne źródła
dochodów to podatek od nieruchomości, opłaty za odbiórśmieci,
sprzedaż biletów komunikacji miejskiej, czy udział w CIT, który
płacą firmy działające na terenie naszego miasta.
Wydatki dzielimy na bieżące i majątkowe. W przypadku tych
pierwszych najwięcej kosztują: edukacja, komunikacja i trans-
port, ochrona zdrowia i pomoc społeczna. Wydatki majątkowe
to z kolei środki przeznaczane na inwestycje. Niemal ⅓ stanowią
w przypadku Warszawy wydatki związane z rozbudową metra.
Różnica między dochodami i wydatkami to tzw. deficyt
budżetowy.
Budżety dzielnic stanowią część budżetu miejskiego. Dzielnice
wypracowują swoje dochody, ponoszą też co roku wydatki.
W przypadku Pragi relacja między dochodami i wydatkami wy-
nosi 1:5. Oznacza to, że wydajemy 5 razy więcej niż zarabiamy.
Wynika to w dużej mierze ze skali potrzeb oraz dziejowych za-
późnień, które teraz Praga nadrabia (modernizacja budownictwa
komunalnego, doposażenie budynków w instalacje centralnego
ogrzewania). Część inwestycji jest w tym zakresie realizowana
w ramach programu rewitalizacji Pragi. Więcej informacji znaj-
dziesz pod linkiem: architektura.um.warszawa.pl/rewitalizacja
Więcej o finansach Warszawy:
um.warszawa.pl/finanse-miasta
Budżet miasta w Biuletynie Informacji Publicznej:
bip.warszawa.pl/Menu_przedmiotowe/budzet_polityka_finan-
sowa_v2

22. 43
42
42 43
БЕРЕМО СПРАВИ
У ВЛАСНІ РУКИ
Відчуваєш, що маєш енергію і хочеш щось змінити в най­
ближ­
чому оточенні, зробити якусь добру справу для Праги?
Ви­ко­ристовуй методи, які доступні для тебе!
Громадський бюджет
Громадський бюджетдозволяє раз на рік голосувати за різні
проекти — від культурних заходів до будівництва кіль­
кох
десятків метрів відсутнього тротуару. Подані ідеї можуть сто-
суватися як одного мікрорайону (мікрорайонні), так і кількох
мікрорайонів і навіть цілого міста Варшави (загальноміські).
Як проекти мешканок та мешканців потрапляють до
Громадського бюджету?
→ I етап — отримання підтримки. Отже — у вас є чудова
«Квіти для Праги» — один із проектів-переможців
Громадського бюджету, в рамках якого на Празі-
Північ було висаджено 31 тис. крокусів.
„Kwiaty dla Pragi” — jeden ze zwycięskich projektów
w Budżecie Obywatelskim, w ramach którego posa-
dzono na Pradze-Północ 31 tys. krokusów.
Historyczna tablica przy ulicy Stalowej, odnowiona
dzięki naszemu zwycięskiemu projektowi z Budżetu
Obywatelskiego.
Історична дошка на вулиці Стальовій, віднов-
лена завдяки нашому проекту-переможцю
з Громадського бюджету.
BIORĘ SPRAWY
W SWOJE RĘCE
Czujesz, że masz energię i chcesz zmienić coś w najbliższej oko-
licy, zrobić coś dobrego dla Pragi? Skorzystaj z rozwiązań, które
są do Twojej dyspozycji!
Budżet Obywatelski
Budżet Obywatelski pozwala raz do roku poddać pod głosowa-
nie rozmaite projekty — od wydarzeń kulturalnych po budowę
kilkudziesięciu metrów brakującego chodnika. Zgłoszone po-
mysły mogą dotyczyć zarówno jednej dzielnicy (dzielnicowe),
jak i obejmować swoim zasięgiem kilka dzielnic, a nawet całą
Warszawę (ogólnomiejskie).
Jak projekty mieszkanek i mieszkańców trafiają do Budżetu
Obywatelskiego?

23. 44 45
ідея і вам потрібно зібрати підписи людей, яким вона
теж подобається. Для проекту мікрорайону — 20 підписів
жи­те­лів даного мікрорайону (включно з неповнолітніми),
а для загальноміського—40. Щоб підписатися, не потріб­
но бути зареєстрованим у Варшаві, достатньо жити тут.
Проект з підписами допускається до ІІ етапу — перевірки.
→ II етап — перевірка. Щоб ваш проект пройшов її, він має
стосуватися публічних завдань гміни (наприклад, те-
риторіальний порядок, культура, дороги, зелені на­
са­
дження), бути розташований на муніципальній землі — це
можнаперевіритинавеб-сайтіmapa.um.warszawa.pl уроз­-
ділі «Власність» („Własność”), не порушувати правил гро­
мадськогопорядку,бутиможливимдореалізаціяпротягом
одногокалендарногорокутавідповідатимісцевимпланам.
→ III етап — голосування. Легше виграти, якщо твої су­
сі­
ди знають і підтримують твій проект — вони можуть по­
шир­
ю­
вати інформацію з уст в уста. Також добре працює
формування сусідських коаліцій, наприклад в Інтернеті.
Серед членів «Асоціації для Праги» є справжні ветеран­
ки
та ветерани Громадського бюджету. Ми маємо за пле­
чи­
ма
численні проекти-переможці, які змінили Прагу. Звер­
тай­
ся до нас і будемо разом боротися за реалізацію твоєї ідеї!
Локальна ініціатива
«В гурті і комар сила» тож, коли ви прагнете реалізувати
конкретний проект, залучайте до участі сусідок і сусідів. Той
факт, що ви дієте від імені групи, збільшує шанси на успіх
певної справи. Крім того, місцева ініціатива є законодавчо
санкціонованою.
Ви можете подати заявку на місцеву ініціативу до міськра-
ди Варшави (Urzędu m. st. Warszawy). Вона може стосуватися,
серед іншого:
→ ремонту доріг і будівель;
→ діяльності на користь громади, національних меншин
і традицій;
→ культури та освіти;
→ туризму та охорони природи;
→ порядку і безпеки.
Реалізація місцевої ініціативи пов’язана з певними
пра­вилами:
→ Управління не перераховує кошти...
→ ... але може придбати необхідні для реалізації ідеї мате-
ріали, наприклад, розсаду, ґрунт тощо.
→ Управліннятакож може винайняти необхідне обладнання.
→ Etap I — zdobycie poparcia. Czyli — masz świetny pomysł
i musisz zebrać podpisy osób, którym on też się podoba.
Przy projekcie dzielnicowym to 20 podpisów mieszkańców
i mieszkanek danej dzielnicy (także niepełnoletnich), a ogól-
nomiejskim — 40. By się podpisać, nie trzeba być zameldo-
wanym w Warszawie, wystarczy tu mieszkać. Projekt z pod-
pisami dopuszczony jest do etapu II — weryfikacji.
→ Etap II — weryfikacja. Żeby twój projekt ją przeszedł, musi
dotyczyć zadań publicznych gminy (np. ładu przestrzenne-
go, kultury, dróg, zieleni), znajdować się na gruntach miej-
skich (możesz to sprawdzić na stronie mapa.um.warszawa.pl
w zakładce „Własność”), nie łamać zasad współżycia spo-
łecznego, być możliwy do wykonania w ciągu jednego roku
kalendarzowego oraz być zgodny z planami miejscowymi.
→ Etap III — głosowanie. Łatwiej je wygrać, jeżeli Twój projekt
znają i popierają sąsiedzi i sąsiadki — mogą oni roznieść
wieści „pocztą pantoflową”. Dobrze działa też zawiązywanie
sąsiedzkich koalicji np. w Internecie.
Wśród członków i członkiń Porozumienia dla Pragi są prawdziwi
weterani i weteranki BO. Mamy za sobą liczne, zwycięskie pro-
jekty, które zmieniły Pragę. Nawiąż z nami kontakt, wspólnie
powalczymy o realizację Twojego pomysłu!
Inicjatywa lokalna
„W grupie siła”, dlatego, gdy zabiegasz o realizację konkret­
ne­
go projektu, zaangażuj do pomocy swoich sąsiadów i sąsiadki.
To, że występujesz w imieniu grupy, zwiększa szansę na suk­
ces
danego przedsięwzięcia. Do tego inicjatywa lokalna jest u­sank-
cjonowana prawnie.
Wniosek o inicjatywę lokalną możesz złożyć do Urzędu
m. st. Warszawy. Może on dotyczyć m.in.:
→ remontów dróg i budynków,
→ działalności na rzecz wspólnot, mniejszości narodowych
i tradycji,
→ kultury i oświaty,
→ turystyki i ochrony przyrody,
→ porządku i bezpieczeństwa.
Realizacja inicjatywy lokalnej wiąże się z określonymi regułami:
→ Urząd nie przekazuje środków finansowych...
→ … ale może kupić materiały potrzebne do realizacji pomysłu,
np. sadzonki, ziemię itp.
→ Urząd może też wypożyczyć potrzebny sprzęt.
→ Pomysłodawcy danej inicjatywy nie mogą czerpać z niej zy-
sków finansowych.

24. 46 47
Aby złożyć wniosek, wystarczy podpis dwóch osób. O inicjatywę
lokalną można też występować jako organizacja. Więcej informa-
cji o inicjatywie oraz formularz do składania wniosków znajdziesz
na um.warszawa.pl/waw/sasiedzka/inicjatywa.
Konsultacje społeczne
Konsultacje społeczne to jedna z form bezpośredniego angażo-
wania mieszkańców i mieszkanek do decydowania o sprawach
naszego miasta. Zazwyczaj konsultacje inicjują urzędnicy, ale
uchwała Rady Miasta o konsultacjach społecznych umożliwia to
również mieszkańcom.Wsprawach ogólnomiejskich pomysł kon-
sultacjimusipoprzećconajmniej1000mieszkańcówimieszkanek
WarszawyposiadającychczynneprawowyborczedoRadyMiasta,
w sprawach dzielnicowych — 200 osób (posiadających czynne
prawo wyborcze do rady danej dzielnicy). Szczegóły pod linkiem:
konsultacje.um.warszawa.pl/wnioski-o-konsultacje-spoleczne
Petycje
Ustawa z dnia 11 lipca 2014 roku o petycjach daje nam jeszcze
jedno narzędzie, pozwalające zmieniać otaczającą nas rzeczywi-
stość. Są nim petycje, w przypadku samorządu warszawskiego
kierowane do władz miasta lub dzielnic. Petycję w interesującej
nas sprawie można złożyć w formie elektronicznej za pośred-
nictwem specjalnej strony internetowej: petycje.um.warszawa.
pl/petycje.php
Ustawa o petycjach zobowiązuje adresatów petycji do udziele-
nia na daną petycję odpowiedzi. Przykłady opracowanych i zło-
żonych przez Porozumienie dla Pragi petycji znajdziecie tutaj:
porozumieniedlapragi.pl/category/petycje
Informacja publiczna
Prawo do informacji publicznej to jedno z najpotężniejszych na-
rzędzi w arsenale aktywnego obywatela i obywatelki. Wynika
wprost z konstytucji; opisane jest w ustawie o dostępie do in-
formacji publicznej z 2001 roku. Dzięki niemu możesz zadać
urzędnikom i urzędniczkom pytanie w drodze dostępu do infor-
macji publicznej (możesz to zrobić zwykłym mailem, wystarczy
podpisać się imieniem i nazwiskiem), a urzędnicy muszą odpo-
wiedzieć na nie w ciągu 14 dni.
Pytać można np. o to, czy planowane jest posadzenie drzew
w pasie drogowym, czy urząd dysponuje środkami na rekultywa-
cję danego terenu itd., i na podstawie tych informacji planować
dalsze działania.
Swoje pytania zacznij np. w ten sposób: „Na podstawie usta-
wy o dostępie do informacji publicznej z dn. 6 września 2001 r.
proszę o następujące informacje:...”.
→ Ініціатори тієї чи іншої ініціативи не можуть отримати фі-
нансову вигоду за реалізацію проекту.
Для того, щоб подати заяву достатньо підпису двох осіб.
Також можна подати заявку на місцеву ініціативу від імені
організації. Більше інформації про ініціативу та анкету можна
знайти на um.warszawa.pl/waw/sasiedzka/inicjatywa.
Громадські консультації
Громадські консультації — це одна з форм безпосередньо-
го залучення мешканців до вирішення справ нашого міста.
Зазвичай консультації ініціюють чиновники, але рішення
міськради про громадські консультації дає можливість роби-
ти це також і мешканцям. У загальноміських питан­
нях ідею
консультації має підтримати не менше 1000 варша­
в’я­
нок
і варшав’ян, які мають право голосу у виборах до місь­
кої
ради, а у справах мікрорайону—200 осіб (які мають пра-
во голосу у виборах до ради певного мікрорайону). Деталі:
кonsultacje.um.warszawa.pl/wnioski-o-konsultacje-spoleczne
Петиції
Закон від 11 липня 2014 року про петиції дає нам ще один
інструмент, який дозволяє змінювати реальність, яка нас
ото­
чує. Це петиції, якщо йдеться про варшавське само­
вря­
ду­вання, адресовані міській владі чи владі мікрорайону. Пе­
тицію в справі, яке нас цікавить, можна по­
дати в еле­
ктрон­
ній формі через спеціальний сайт: ­
petycje.um.warszawa.pl/
petycje.php
Закон про петиції зобов’язує адресатів петиції надати від-
повідь у відведений законом час.Ти можеш знайти приклади
підготовлених і поданих «Асоціацією для Праги» петицій тут:
porozumieniedlapragi.pl/category/petycje
Публічна інформація
Право на публічну інформацію є одним із найпотужніших
засобів в арсеналі активного громадянина. Це безпосеред-
ньо випливає з конституції та описано в Законі про доступ
до публічної інформації з 2001 року. Завдяки йому можна
поставити чиновникам питання, що стосуються доступу до
публічної інформації (зробити це можна використовуючи
звичайну електронну пошту, просто підпишися іменем та
прізвищем), а чиновники мають відповісти на них протягом
14 днів.
Запитати можна, наприклад, чи планується висадка де-
рев в придорожній смузі, чи є в управлінні кошти на рекуль-
тивацію даної території тощо, а на основі цієї інформації

25. 48 49
„Partyzantka”
Jeżeli wszystkie inne środki zawiodły, zawsze możesz uciec się do
akcji bezpośredniej i działać partyzancko.Tylko musisz wiedzieć,
że ma to swoje plusy i minusy!
PLUSY
+ Nie musisz czekać na efekty tygodniami, zrobisz i jest.
+ Radość ze zrobienia czegoś własnymi rękami.
+ Pełna swoboda w działaniu.
MINUSY
— Działanie na własną rękę to często kupa roboty i wysiłku.
— Za wszystko płacisz z własnej kieszeni.
— To w gruncie rzeczy nie do końca legalne — ze wszystkimi
tego konsekwencjami.
Kiedy uciekać się do „partyzantki”?
Najlepiej działać na własną rękę w miejscach, które mimo upor­
czywego zgłaszania do urzędu czy wspólnot są zaniedbane i po-
rzucone. Warto jednak pamiętać, że nie każdemu z sąsiadów
działania partyzanckie mogą się podobać. O ile jedni docenią
np. ułożenie kilku betonowych płyt w miejscu ubłoconego prze­
deptu, tak inni mogą zareagować złością i agresją, jeżeli ich ulu-
bione (nielegalne) miejsce parkingowe nagle zmieni się w rabatę
kwiatową.
Problemem są też koszty.Jeżeli chce się, żeby coś było zrobio-
ne solidnie i estetycznie, potrzebne są materiały, sadzonki itd.
Można to obejść szukając materiałów z odzysku, np. w śmietni-
kach albo na wybranych grupach facebookowych, kontaktując
się z niektórymi organizacjami, np. Kooperatywą Od.Coop, czy
wysiewając rośliny z nasion. Można też to obejść, dogadując się
z sąsiadami albo działając w grupie. Wielu starszych mieszkań-
ców i mieszkanek osiedli nawet nie wie, że ich ogródek urządzony
wspólnymi siłami to „partyzantka”.
O ile za rekultywację rozjeżdżonego trawnika czy wbicie kilku
słupków mandat raczej Ci nie grozi, nie zalecamy prowadzenia
prac budowlanych ani rozbiórkowych na własną rękę. Chociaż
i tu wszystko zależy od poziomu zaangażowania, dobrych inten-
cji, szczęścia, ale też podejścia lokalnych urzędników i innych
mieszkańców. Podsumowując: „nie ma ryzyka, nie ma zmian”...
Media, czyli czwarta władza
Masz problem dotyczący stanu zieleni, czy bezpieczeństwa w re-
jonieTwojego domu? Prosiłeś/prosiłaś o pomoc radnych, ale nie
wyrazili zainteresowania? Spróbuj sprawę nagłośnić, wykorzy-
stując medialną presję.
планувати подальші дії.
Починай свої запити, наприклад, так: «На підставі закону
«Про доступ до публічної інформації» від 6 вересня 2001 р.
прошу надати наступну інформацію: ...» (“Na podstawie ustawy
o dostępie do informacji publicznej z dn. 6 września 2001 r.
proszę o następujące informacje:...”).
Партизанка
Якщо всі інші заходи не дали результатів, завжди можна
вдатися до прямих дій і діяти партизанским способом. Тобі
просто потрібно знати, що це має свої плюси і мінуси!
ПЛЮСИ
+ Не потрібно чекати тижнями на ефект — зробиш і маєш;
+ Радість з того, що щось зроблено своїми руками;
+ Повна свобода дій.
МІНУСИ
— Самостійні дії часто вимагають інвестиції часу та зусиль;
— Ти платиш за все зі своєї кишені;
— Це не зовсім законно, що тягне за собою різні наслідки.
Коли варто вдаватися до «партизанки»?
Найкраще діяти самостійно в місцях, які, незважаючи на на-
полегливі звертання до управліньчи адміністрацій ОСББ, за-
лишаються занедбаними та покинутими. Однак варто пам'я-
тати, що не всім сусідам можуть подобатися партизанські дії.
Якщо одні оцінять кілька бетонних плит на місці брудного
під’їзду, то інші можуть відреагувати гнівом і агресією, якщо
їх улюблене (незаконне) паркомісце раптом перетвориться
на клумбу.
Витрати також є проблемою. Якщо ти хочеш, щоб щось
було зроблено соліднота естетично,тобі потрібні матеріали,
саджанці тощо. Ти можеш уникнути великих витрат, шука-
ючи перероблені матеріали у сміттєвих баках або у вибра-
них групах Фейсбук, зв'язуючись з організаціями на зразок
Kooperatywa Od.Coop, або вирощуючи рослини з насіння. Ти
також можеш уникнути витрат домовляючись із сусідами
або працюючи в групі. Багато літніх мешканців мікрорайону
навіть не знають, що їхній спільно облаштований город —
«партизанський».
Хочатебе не оштрафуютьза відновлення занедбаної клум-
би чи встановлення кількох стовпів, ми не рекомендуємо
самостійно проводити будівельнічидемонтажні роботи.Хоча
тут все залежить від рівня прихильності, добрих намірів, уда-
чі, а також підходу місцевих чиновників та інших мешканців.
Підводячи підсумки: «немає ризику — немає змін»...

26. 50 51
Anna Bondar, pierwsza kobieta pełniąca
obowiązki głównego architekta Kijowa,
opowiada m.in. o kijowskiej inicjatywie
lokalnej z czasów Euromajdanu oraz o in-
spirującym modelu współpracy architekta/
architektki ze społecznością lokalną.
Źródło: kadr z filmu Fundacji Inna Przestrzeń
Професія: Архітектор [Zawód Architekt], 2019
youtu.be/iAe2hJ8bGfI
Анна Бондар, перша жінка, яка обійняла
посаду головного архітектора Києва,
розповідає зокрема про київську міс­
цеву ініціативу часів Євромайдану та
про надихаючу модель співпраці між ар­
хі­текторкою/архітектором та міс­цевою
громадою.
Джерело: кадр із фільму фонду «Інший простір»
«Професія: архітектор» [Zawód Architekt], 2019
youtu.be/iAe2hJ8bGfI
Na Pradze ukazuje się kilka tytułów prasowych czy portali, które
mogą być zainteresowane tematem. Niektóre praskie organi-
zacje mogą też dotrzeć do mediów o większym zasięgu, nawet
ogólnopolskim (np. sprawą kradzieży towaru z jednego z pra-
skich punktów usługowych nasze stowarzyszenie zainteresowało
„Teleekspres”).
Pomocne w nagłośnieniu różnych problemów mogą okazać
się również media społecznościowe, w tym największa praska
grupa na Facebooku „Mieszkamy na Pradze-Północ”, którą śledzi
kilkanaście tysięcy mieszkanek i mieszkańców.
Masz 14–18 lat?
Zmieniaj warszawskie przestrzenie pu-
bliczne z Akademią Młodych Architektek
i Architektów.
AMAiA.waw.pl
Тобі 14–18 років?
Змінюй варшавський громадський про­
с­тір з Академією молодих архі­тек­то­рок
та архітекторів.
AMAiA.waw.pl
Медіа, або четверта влада
У тебе є проблема, яка стосуються зелених насаджень чи
безпеки на території твого будинку? Ти звертався по допо-
могу до депутатів, але вони не зацікавилися? Спробуй надати
розголосу справі за допомогою медіа-тиску.
На Празі є кілька друкованих видань та веб-сайтів, які
можуть зацікавитися цією темою. Деякі празькі організації
також можуть залучити медіа з більшим охопленням, навіть
загальнонаціональним (наприклад, у випадку крадіжки то-
вару з одного з празьких сервісних пунктів наша Асоціація
зацікавила «Телеекспрес»).
Соціальні медіа, включно з найбільшою празькою групою
у Фейсбуці „Mieszkamy na Pradze-Północ” («Ми живемо на
Празі-Північ»), яку відвідують кілька тисяч мешканок та меш-
канців, також можуть бути корисними для оприлюднення
різних проблем.

27. 53
52
52 53
ЯК ОТРИМАТИ
КОШТИ
Деякі ініціативи не коштують нічого, інші — потребують
фінансування.
Озеленення власного подвір’я можна здійснити за рахунок
сусідів, тоді як, наприклад, кошт ремонту фасаду історичної
кам’яниці часто перевищує фінансові можливості громади.
На допомогу приходять різні форми підтримки, зокрема:
→ субсидії на ремонт пам’яток архітектури;
→ субсидії на збереження води / екологічну модернізацію
освітлення тощо;
→ спеціальні програми компаній / корпоративних фондів
в рамках політики КСВ (корпоративна соціальна від­
по-
­відаль­ність);
→ конкурси пропозицій для неурядових організацій
Фрагмент фасаду будинку на площі Халлера,
розчищений за кошти житлової громади та
завдяки гранту, отриманому від Варшавського
­консерватора пам’яток.
Fragment fasady budynku przy Placu Hallera,
­
wyczyszczonej ze środków wspólnoty ­
mieszkaniowej
i dzięki dotacji uzyskanej z Biura Stołecznego
Konserwatora Zabytków.
Sąsiedzkie nasadzenia na podwórku przy
ul. Łochowskiej, zrealizowane dzięki wsparciu
jednej z firm prywatnych.
Сусідські насадження у дворі на
вул. Лоховській реалізовані завдяки підтримці
однієї з приватних компаній.
JAK POZYSKAĆ
ŚRODKI
Niektóre z inicjatyw można zrealizować bezkosztowo, inne wy-
magają środków finansowych.
Nasadzenia na własnym podwórku można zrealizować z są-
siedzkiej składki, natomiast np. odnowienie fasady zabytkowej
kamienicy to już koszty nierzadko przekraczające możliwości
finansowe wspólnoty. Z pomocą przychodzą różne formy wspar-
cia, m.in.:
→ dotacje na remonty zabytków,
→ dotacje na retencję wody/proekologiczną modernizację
oświetlenia itp.,
→ specjalne programy firm/firmowych fundacji w ramach poli-
tyki CSR (społeczna odpowiedzialność biznesu),
→ konkursy ofert dla organizacji pozarządowych na działania

28. 54 55
пов'язані з діяльністю на підтримку міської політики,
наприклад, у сфері екологічної освіти, піклування про
культурну спадщину.
Водночас дедалі популярнішими стають заходи, що фінан-
суються за допомогою громадського фандрейзингу (крауд-
фандингу), що передбачає залучення громади до вирішення
певних важливих для неї питань.
Не забуваймо про фінансову підтримку міськради Варшави
(Urzęd m.st. Warszawa) — особливо в частині створення еко-
логічно чистих рішень.
Важливий сайт:
eko.um.warszawa.pl.
wspierające polityki miejskie, np. w obszarze edukacji eko-
logicznej, troski o dziedzictwo kulturowe.
Jednocześnie coraz popularniejsze stają się działania finanso-
wane w ramach zbiórek publicznych (crowdfunding), polegają­
cych na angażowaniu społeczności wokół pewnych istotnych
dla niej spraw.
Nie zapominajmy też o wsparciu finansowym ze strony Urzędu
m.st. Warszawy — zwłaszcza w zakresie tworzenia rozwiązań
sprzyjających środowisku.
Ważna strona:
eko.um.warszawa.pl

29. 57
56
56 57
ГРОМАДЯНСЬКЕ
СУСПІЛЬСТВО
У демократичних країнах прийнято поділяти соціально-
економічну діяльність на три сектори. Перший — державні
установи, органи місцевого самоврядування та управління.
Другий — бізнес, приватні підприємства, орієнтовані на при­
буток. Третій — організації, що об’єднують людей, які хочуть
дія­ти на благо конкретних громад.Люди, які їх створюють, ма­
ють­спільні цілі і не орієнтовані на прибуток. Цей сектортакож
відомий як «громадський сектор» або «неурядовий сектор».
Типи організацій третього сектору
→ Фонд (Fundacja)
Закон від 6 квітня 1984 р. про фонди
Організація, засновник якої (особа/особи, що
Польсько-українська зустріч щодо громадських
організацій та можливостей співпраці, організо-
вана Центром підтримки координації в штабі Армії
Спасіння. Ведучий: Сильвестр Клім'юк (Товариство
мешканців Праги Міхалув та Асоціація для Праги).
Polsko-ukraińskie spotkanie dotyczące organizacji
pozarządowych oraz możliwości współpracy, zorga-
nizowane w siedzibie Armii Zbawienia przez Centrum
Wsparcia Koordynacji. Prowadzący: Sylwester Klimiuk
(PSM Michałów i Porozumienie dla Pragi).
Jedna z tabliczek stworzonych przez mieszkanki i mie-
sz­
kańców Pragi podczas naszej akcji w ramach Święta
Ulicy Stalowej. Niesprzątanie po psach to duży problem
na Pradze; nie wszyscy wiedzą, że jest ono obowiązko-
we i że grozi za nie kara w wysokości 500 PLN. Warto
mieć tego świadomość i dbać o swoją okolicę.
Одназтабличок,створенихмешканцямиПрагипідчас
нашоїакціїврамкахФестивалювулиціСтальова.Про­
блемазприбираннямзасобакамипритаманнанелише
Празі;не всізнають,що прибиранняобов'язкове іщо
запорушенняправилпередбачено штраф500 злотих.
Варто пам'ятатипро це ідбатипро своюоколицю.
SPOŁECZEŃSTWO
OBYWATELSKIE
W państwach demokratycznych przyjął się podział aktywności
społeczno-gospodarczej na trzy sektory. Pierwszy to instytucje
państwowe, samorządy, administracja. Drugi to biznes, prywat-
ne przedsiębiorstwa, nastawione na zysk. Trzeci — organizacje
zrzeszające ludzi, którzy chcą działać na rzecz określonych spo-
łeczności.Tworzące je osoby mają wspólne cele i nie skupiają się
na zysku. Sektorten nazywany jest też „sektorem obywatelskim”
albo „pozarządowym”.
Typy organizacji III sektora
→ Fundacje
Ustawa z 6 kwietnia 1984 r. o fundacjach.
Organizacja, której Fundator (osoba/osoby finansujące

30. 58 59
фі­
нан­
су­
ють створення організації) ставить перед собою
ціль, яку організація буде реалізовувати. Зазвичай фонд
пра­
цює як класична компанія — з керівництвом, спів­
ро­
бі­
тни­
ками та волонтерами — але не заради при­
бутку,
а для до­
сягнення статутних цілей. Підлягає контролю та
звітності перед міністром у сфері діяльності організації.
→ Асоціація (Stowarzyszenie)
Закон від 7 квітня 1989 р. Закон про асоціації
Асоціації є найбільш популярною ідемократичною фор-
мою організації суспільства. Членство є добровільним,
діяльністьне може бути комерційною.Для створення асо-
ціації та призначення її керівних органів достатньо 7 осіб.
→ Комітет суспільного діалогу (Komisja dialogu społecznego)
Закон від 24 квітня 2003 р. «Про суспільно корисну та
волонтерську діяльність».
КСД (KDS) — це ініціативно-дорадчий орган, створений
неурядовими організаціями, які зацікавлені у розвитку
співпраці між представниками громадського сектору
та урядниками у певній сфері. Для заснування нового
КСД-у потрібна спільна ініціатива мінімум 10 організа-
цій. КСД фокусується на конкретних темах, таких як за-
хист навколишнього середовища, культура, планування
публічного простору та освіта. Зараз у Варшаві у від­
повідних державних структурах столиці працює 30 га­
лу­
зе­
вих комісій суспільного діалогу (BKDS).
Якщо у тебе є потреба, бажання та енергія діяти — ти можеш
створити власну організацію разом з іншими.Або перевірити
чи в околиці нема такої організації, з якою тобі «по дорозі».Ти
можеш долучитися до її діяльності, наприклад, як волонтер.
Ти теж можеш звернутися до неї (а також до нас) за допомо-
гою у вирішенні твоєї проблеми!
Приклади:
→ житлові питання, соціальна оренда, отримання квартири
з міських фондів, супровід у конфлікті з власником бага-
токвартирного будинку:
Комітет із захисту прав орендарів — Komitet Obrony Praw
Lo­ka­to­rów (KOPL)
lokatorzy.info.pl
Асоціація орендарів Варшави — Warszawskie Stowarzysze-
nie Lokatorów (WSL)
facebook.com/lokatorzy
Агентство соціальної оренди — Społeczna Agencja Najmu
habitat.pl/spoleczna-agencja-najmu
założenie organizacji) ustala cel, do którego organizacja bę-
dzie dążyć. Zwykle fundacja działa jak klasyczna firma — z
zarządem, pracownikami i wolontariuszami — ale nie dąży do
zysku, tylko realizacji celów statutowych. Podlega kontroli i
obowiązkowi sprawozdawczości wobec ministra właściwego
do obszaru działalności organizacji.
→ Stowarzyszenia
Ustawa z dnia 7 kwietnia 1989 r. Prawo o stowarzyszeniach.
Stowarzyszenia są najbardziej popularną i demokratyczną
formą organizacji społecznych. Członkostwo jest dobrowolne,
podejmowane działania nie mogą być komercyjne. Wystarczy
7 osób, żeby założyć stowarzyszenie i wyłonić jego władze.
→ Komisje dialogu społecznego
Ustawa z dnia 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku
publicznego i o wolontariacie.
KDS to ciała inicjatywno-doradcze, tworzone przez orga-
nizacje pozarządowe zainteresowane rozwojem współpracy
środowiska pozarządowego i urzędniczego na określonym
terenie. Do powołania nowej potrzebna jest wspólna inicja-
tywa min. 10 organizacji. KDS skupiają się wokół konkretnych
tematów, np.: ochrona środowiska, kultura, planowanie prze-
strzenne czy edukacja. WWarszawie w tej chwili funkcjonuje
30 Branżowych Komisji Dialogu Społecznego (BKDS) działa-
jących przy odpowiednich biurach m.st. Warszawy.
Jeśli macie potrzebę, chęć i energię do działania — możecie
z innymi założyć własną organizację. Albo sprawdzić, czy w oko-
licy nie działa już taka, z którą jest Wam „po drodze”. Możecie
się włączyć w jej aktywność, np. jako wolontariusze. Możecie
też zwrócić się do nich (a także do nas) o pomoc w rozwiązaniu
Waszego problemu!
Przykłady:
→ kwestie mieszkaniowe, wynajem, starania o mieszkanie
z zasobów miasta, wsparcie w konflikcie z właścicielem
kamienicy:
Komitet Obrony Praw Lokatorów (KOPL)
lokatorzy.info.pl
Warszawskie Stowarzyszenie Lokatorów (WSL)
facebook.com/lokatorzy
Społeczna Agencja Najmu
habitat.pl/spoleczna-agencja-najmu
→ kryzys bezdomności, wsparcie w powrocie na rynek pracy,
w opiece nad dziećmi, w dostępie do potrzebnych rzeczy

31. 60 61
→ криза бездомності, підтримка у поверненні на ринок пра-
ці, у догляді за дітьми, у доступі до необхідних речей —
одягу, меблів тощо, інтеграція:
«Армія Спасіння» — Armia Zbawienia Warszawa
(на Празі організовує, зокрема, польсько-українську
світлицю)
facebook.com/armiazbawieniawarszawa
«Серце міста» — Serce Miasta
facebook.com/serce.miasta.warszawa
Асоціація «Відкриті двері» — Stowarzyszenie Otwarte Drzwi
facebook.com/stowarzyszenieotwartedrzwi
Польська філія фонду «Habitat for Humanity» — Fundacja
Habitat for Humanity Poland
habitat.pl/kooperatywy-mieszkaniowe
Асоціація «Серце для дітей» — Stowarzyszenie Serduszko
dla dzieci
facebook.com/serduszkodladzieci
Фонд «Соломон» — Fundacja Salomon — Благодійний мага­
зин Kopalnia
fundacjasalomon.pl
Коопереатив «Od.Coop» — Kooperatywa Od.Coop
facebook.com/KooperatywaObieguZamknietegoOd.coop
Благодійний магазин Niebo
facebook.com/niebosklep
→ свідоме споживання, готовність підтримувати відпові-
дальних місцевих виробників і постачальників, небажан-
ня марнувати їжу:
соціальні кооперативи:
«Добре» — Dobrze
facebook.com/kooperatywadobrze
«Гроховська» — Grochowska
facebook.com/Kooperatywa-Grochowska-271104212954599
Їжодільні — Jadłodzielnie
warszawa19115.pl/-/foodsharing-warszawa-jadlodzielnie
→ безкоштовні юридичні консультації:
Сайт:
warszawa19115.pl/-/bezplatna-pomoc-prawna-w-warszawie
— ubrań, mebli itp., integracja:
Armia Zbawienia Warszawa
(na Pradze prowadzą m.in. polsko-ukraińską świetlicę)
facebook.com/armiazbawieniawarszawa
Serce Miasta
facebook.com/serce.miasta.warszawa
Stowarzyszenie Otwarte Drzwi
facebook.com/stowarzyszenieotwartedrzwi
Fundacja Habitat for Humanity Poland
habitat.pl/kooperatywy-mieszkaniowe
Stowarzyszenie Serduszko dla Dzieci
facebook.com/serduszkodladzieci
Fundacja Salomon — Sklep charytatywny Kopalnia
fundacjasalomon.pl
Kooperatywa Od.Coop
facebook.com/KooperatywaObieguZamknietegoOd.coop
Sklep charytatywny Niebo
facebook.com/niebosklep
→ świadoma konsumpcja, chęć wspierania odpowiedzialnych,
lokalnych producentów i dostawców, niechęć do marnowania
jedzenia:
Dobrze i Grochowska — kooperatywy spożywcze
facebook.com/kooperatywadobrze
facebook.com/Kooperatywa-Grochowska-271104212954599
Jadłodzielnie
warszawa19115.pl/-/foodsharing-warszawa-jadlodzielnie
→ bezpłatne porady prawne
Strona:
warszawa19115.pl/-/bezplatna-pomoc-prawna-w-warszawie

32. 62 63
ДЕ
CO I JAK ЩО І ЯК