Minerals deposits

1. Міністерство освіти і науки України
Дніпропетровський національний університет
ім. Олеся Гончара
Кафедра геології та гідрогеології
Мінерально-сировинні ресурси
Дніпропетровської області
1. Металеві корисні копалини
2014
Манюк В.В.

9. 1 - цифри в кружках - зеленокам’яні
структури: I - Сурська, II - Софіївська, III
- Чортомлицька, IV - Верхівцевська, V -
Деризуватська, VI - Конкська, VII -
Білозірська,
VIII - Криворізька; 2 - утворення
аульського СФК; 3 - зеленокам’яні
породи середньопридніпровського
СФК; 4 - плагіограніти сурського
комплексу; 5 - постзеленокам’яні
двопольовошпатові граніти; 6 -
метаосадочні формації; 7 - розломи;
8 - геологічні границі.
Геологічна
схема
Середнього
Придніпров'я

10. В надрах Дніпропетровської області виявлено 302 родовища і
близько 950 рудопроявів. В області видобувається більше 40
видів мінеральної сировини.

11. Криворізький басейн з розвіданими запасами
залізних руд, що складають близько 66%
загальнодержавних запасів, за обсягом видобутку
посідає перше місце в Україні (близько 80% від
загальнодержавного).
У Кривбасі з півночі
на південь
виділяється 7
рудних полів:
Попельнастовське,
Жовторіченське,
Ганнівське,
Першотравенсько-
Саксаганське,
Південно-
Криворізьке,
Лихманівське та
Інгулецьке.

12. Видобуток багатих руд здійснюється підземним способом. Глибина
видобутку досягла 850—1200 м. Залізисті кварцити видобуваються
переважно на Новокриворізькому, Південному, Північному,
Інгулецькому і Центральному гірничо-збагачувальних комбінатах
відкритим способом. Глибина видобутку становить близько 300м.
Усього, з початку промислового освоєння надр Кривбасу, видобуто
5,5 млрд т. залізорудної сировини.
Запаси родовищ Кривбасу
становлять 18,7 млрд. т. Серед
руд родовищ Криворізького
басейну виділяються багаті
(магнетитові і гематит-
магнетитові з середнім вмістом
заліза 58,1 %) і бідні (залізисті
кварцити зі середнім вмістом
заліза 33,3 %) руди.

13. В структурному плані
Криворізький залізорудний
басейн входить до складу
Саксаганської (Криворізької)
синкліналі, яка являє собою
складну структуру
субмеридіонального
простягання, ускладнену
розривними і складчастими
порушеннями різних
порядків, та що входить до
складу докембрійської
евгеосинкліналі.

15. Амфіболіти новокриворізької світи являють собою
якісну петрургічну сировину для виробництва
базальтового волокна, потреба промисловості у
якому зростає, кам’яного лиття, декоративного
щебеню, фільтрувальних материалів тощо. В
теригенних і теригенно-вулканогенних породах
залізисто-кремнистих і деяких вміщуючих їх
формацій встановлені рудовияви золота та срібла.
Найбільш перспективними слід вважати
метаконгломерати та метапісковики скелеватської
світи Криворіжжя, карбонатно-вуглецево-теригені
графітвміщуючи породи гданцевської світи
Жовторіченського родовища, рудовміщуючи
утворення саксаганської світи – класичної
джеспілітової формації.

16. Породи криворізької серії містять також рудовияви нікелю,
кобальту, молібдену, свинцю, миш’яку, міді тощо.
Концентрації цих металів зв’язані з осадконакопиченням,
діагенезом, процесами метаморфізму або з
гідротермальними процесами у межах різних
стратиграфічних рівнів раннього протерозою. Тальк-
карбонатний горизонт скелеватської світи містить потужні
поклади талькових порід, запаси яких оцінено у межах
Валявкинського, Першотравеньського, Інгулецького,
Жовторіченського і деяких інших родовищ Криворіжжя.

17. З кварц-мусковітовими сланцями та
кварцитами скелеватської світи зв’язані
численні рудовияви дрібнолускуватого
мусковіту у межах Інгулецького,
Першотравенського, Ганнівського та інших
родовищ Криворізько-Кременчуцької зони.
Метапісковики скелеватської та гданцевської
світ придатні для виробництва скляних,
формовочних та будівельних пісків. Значну
роль у складі скелеватської світи відіграють
філітові та гаспидні сланці, які можна
використовувати у якості покрівельних
сланців, облицювального та декоративного
каміння.

18. • Піроксен- і амфіболвмісні породи саксаганської світи
можна використовувати як високоякісну керамічну
сировину. Залізорудні та сланцеві горизонти
саксаганської світи містять унікальне за кількістю
запасів і якості сировини родовище мінеральних
залізоокисних фарбових руд, придатних для
виготовлення залізного сурику, вохри та мумії.
Фарбова сировина Криворіжжя представлена
суриковими рудами, залягаючими поряд з багатими
залізними рудами, та глиноземистими, притаманими
різним горизонтам хлоритових сланців. Найбільш
перспективним вважається четвертий залізистий та
четвертий сланцевий горизонти саксаганської світи.

19. Заслуговує уваги виключне мінеральне
різноманіття метаморфічних і магматичних порід
Криворіжжя, зумовлене складними багатофазними
умовами утворення родовища. Серед більш як 150
мінералів, відомих у породах різних горизонтів
криворізької серії, є чимало таких, що входять до
скарбниці кольорового та виробного каміння.
Найбільш видатний, відомий далеко за межами
України, декоративний зкремнілий різновид
крокідолитового азбесту, міститься у помітній
кількості у товщі чергування залізистих кварцитів
та куммінгтонітових сланців. Крім золотисто-
жовтого “тигрового ока” зустрічаються й інші
різновиди крокідолиту – “соколине” та “котяче
око”, поширені у межах Глеєватського родовища.

20. • Тигрове око

21. Серед інших це чудові за забарвленням
та рисунком, з мікроскладчастістю та
мікротектонікою джеспіліти та залізисті
роговики-кварцити , нефріт Ганнівського
родовища Північного Криворіжжя,
тектонічні брекчії залізистих кварцитів,
натічні агрегати гетиту, численні
різновиди халцедону, кристали аметисту,
егіринові кварцити, серпентинiти,
офіокальцит, яшмовидні утворення у
залізистих кварцитах, раухтопаз і деякі
інші.

22. Помітну роль у складі
гданцевської світи
відіграють кальцит-
доломітові мармури,
поширені у межах
Фрунзенського,
Першотравеньського та
Саксаганського родовищ і
придатні для використання
у якості облицювального
матеріалу, декоративного
щебеню та доломітової
муки.

23. Серед кварц-серицит-
біотитових сланців верхньої
частини гданцевської світи
поширені чорні графітові
сланці, придатні для
видобутку графіту і виділені у
окремі перспективні
рудовияви. Крім того, у
графітвміщуючих сланцях
Жовторіченського родовища
Криворізького синклінорію
встановлено рудовияви
золота. Аркозові
метапісковики гданцевської
світи являють собою сировину
для виробництва
високоякісного
формовочного, будівельного і
скляного піска.

24. Нікопольський марганцевий басейн.
За запасами руди (2.1 млрд т) — один з
найбільших у світі. Потужність рудоносного
пласта 1.5…5 м глибина залягання 15…140 м.
Вміст мангану від 8 до 33-34 %. Родовище
відкрив у 1883 р. Валеріан Домгер. Промислову
розробку руд почато з 1886 року. Видобувають
руду відкритим і шахтним способом. Видобуток і
переробку марганцевих руд здійснюють
Орджонікідзевський і Марганецький ГЗК –
найбільші у світі підприємства по випуску
марганцевого концентрату та аґломерату для
феросплавних та металургійних заводів.

25. Мінеральний склад
оксидних руд –
піролюзит, псиломелан,
манганіт, кварц,
глинисті мінерали.
Карбонатні руди
складені кальцієвим
родохрозитом,
манганокальцитом,
кальцитом, кварцом,
глинистими
мінералами.
Найбільші ресурси зосереджені у
ПАР - 13,6 млрд т (63,9%), Україні -
2,5млрд т (11,8%), Австралії – 0,63
млрд т (3%), Габоні, Казахстані і
Бразилії.

26. У Басанському
кар’єрі з
видобутку
марганцевих руд

27. А л ю м і н і й
Видобувається алюміній переважно з бокситів, до складу яких
входять мінерали беміт (AlOOH), діаспор (HAlO2) та гідраргиліт
(гібсит - Al(OH)3). Вони містять до 85% Al2O3.

28. З латеритними корами звітрювання
кристалічних порід УЩ зв’язані
Високопільське і Південно-Нікопольське
родовища бокситів (1,2).

29. Н і к е л ь
Середній вміст нікелю у земній корі
0,02%. Він концентрується переважно
у основних та ультраосновних породах.
Відомо 45 мінералів нікелю, але
використовують лише головні з них:
пентландит – (Fe,Ni)S, мілерит – NiS ,
нікелін – NiAs, хлоантит – (Ni, Co)As2,
гарнієрит – Ni4[Si4O10]·(OH)4·4H2O та
полідиміт (Ni3S4)

30. Гарнієрит
Гарнієрит
Пентландит
Хлоантит

31. Д н і п р о п е т р о в с ь к а
група родовищ об’єднує
Комплексне, Усть-Кам’янське,
Девладівське, Тернівське,
Красноярське, Славгородське та
Сухохуторське родовища.
Силікатні родовища нікелю приурочені виключно
до кір звітрювання серпентинізованих гіпербазитів
серед метаморфізованих вулканогенно-осадових
товщ.

32. Т и т а н
Відомо 70 мінералів титану, з яких у промисловості
використовують лише ільменіт – FeTiO3, рутил - TiO2
та лейкоксен (суміш окисних мінералів титану). У разі
комплексного використання руд титан вилучають
також із титаномагнетиту - TiFe3O4, сфену –
CaTi[SiO4]·O, перовськіту – CaTiO3 та лопариту.
Ільменіт Сфен та евдіаліт Перовськіт

33. За видобутком титанової сировини Україна
посідає 5 місце в світі.
Найбільш перспективне Малишевське
(Самотканське) родовище у Дніпропетровській
області, яке входить до великої Придніпровської
титаноносної провінції

34. Малишевське родовище відкрите у 1954
р., а розробляється з 1961 р. кар’єрами.
Продуктивною товщою являються піски
новопетрівської світи і сарматського ярусу
неогену потужністю до 35м. Характерний
високий вміст умовного ільменіту, який
сягає у сарматі 250 – 300 кг/м3 , а у
пісках новопетрівської світи - 45 кг/м3.
Крім Самотканського до Придніпровської
провінції відносяться Вовчанське,
Воскресенівське, Тарасівське,
Зеленоярське родовища.

35. Мідь
У Дніпропетровській області є тільки залізо-
мідні рудовияви – у Криворізько-
Кременчуцькій зоні

36. Молібден
Головні мінерали молібдену: молібденіт -
МоS2, повеліт - CaMoO4, молібдошеєліт – Ca
(WMo)O4, вульфеніт - PbMoO4, феромолібдит
– Fe2O3•2MoO3•7,5H2O.
В Україні є тільки рудовияви молібдену
плутогенно-гідротермального типу. Це
Вербинський і Устинівський рудовияви в
північно-західній частині Українського
щита та Східносергіївський у Середньому
Придніпров’ї (Дніпропетровська область).

37. Кобальт
Відомо близько 50 мінералів кобальту. Головні з них:
лінеїт - Со3S4, кобальтин - CoAsS, шмальтин - СоАs3-2,
еритрин - Co[AsO4]·8H2O. Меншою мірою
використовують глаукодот, азболан, стенієрит.
Кобальтин
Еритрин
Шмальтин

38. Провідне місце за запасами кобальту займає Африка:
на неї припадає 38% загальних і 45,5%
підтверджених світових запасів кобальту; найбільш
забезпечені країни – Демократична Республіка Конго
і Замбія.
Ресурси кобальту в Україні незначні. Загальні
балансові запаси кобальту 9,74 тис. т, середній
вміст металу 0,045 %, забалансові – 8,4%.
Самостійних родовищ не виявлено. Державним
балансом запасів корисних копалин кобальт
враховується в 10 комплексних родовищах
силікатного нікелю Побужжя та Середнього
Придніпров’я, де він є супутнім елементом.

39. До Дніпропетровської групи належать
Алферівське, Варварівське, Нове,
Комплексне, Олексіївське, Девладівське,
Тернівське та Славгородське родовища
кобальту (2 –на схемі)

40. Золото
Світові ресурси золота оцінюються в 200–270 тис. т.
Майже половина їх припадає на ПАР. Прогнозні
ресурси золота оцінені на території понад 40 країн
світу і на 1998 р. становили (без урахування запасів)
110–180 тис. т.
Золоторудна
шахта Таутона
родовища
Вітватерсранд в
ПАР глибиною
3778 м

41. В Україні виділяються три золотоносні провінції:
Карпати, Донбас та Український щит.
Головною золотоносною провінцією України є У к р а
ї н с ь к и й щ и т, загальні прогнозні ресурси якого
визначаються у 2 400 т золота. Тут найбільш
досконало вивчено шість родовищ: Майське,
Клинцівське, Юр’ївське, Сергіївське, Балка Золота
та Балка Широка. Ресурси, оцінені в їх межах,
становлять понад 620 т золота.
Балка
Золота
Дніпропетровськ

42. Римські цифри в квадратах –
номери регіональних розломів
(зон розломів): І – Західно-
Сурський, ІІ –
Дніпродзержинський, ІІІ –
Девладівський. Арабські цифри
в кружках – номери
складчастих структур: 1 –
Карнаухівська, 2 – Грушівська, 3
– Пашенівська, 4 – Петрівсько-
Миколаївська, 5 – Широківська.
Зірочки – родовища золота: 1 –
Сергіївське,
2 – Балка Золота; рудопрояви: 3
 Північносурський; 4 
Павлівський; 5 
Аполонівський;
6  Східноаполонівський; 7 
Південнопетрівський; 8 
Новий; 9  Новий-1; 10 
Розрахунковий; 11  Північна
рудна зона; 12  Дорожній; 13
 Тетянин. 14 – Карнаухівський.
Схема геологічної
будови Сурської
зеленокам’яної
структури

43. Геологічна
карта та розріз
родовища Балка
Золота
• Цифри в кружках - номери
розломів: 1-Південно-
Солонянський, 2-Солонянський,
• 3-Золотобалкинський, 4-
Центрально-Золотобалкинський.
• Блоки родовища: А - Західний, Б -
Східний.

44. Літолого-фаціальна карта Дніпровського розсипу золота
1 - руслова фація -різнозернисті золотоносні піски з галькою, гравієм і валунами; 2
- заплавна фація - вуглисті та каолінові глини; кора вивітрювання: 3 - гідрогетит-
гідрохлоритова по метабазитах, 4 - кварц-каолінова по породах кислого складу; 5 -
"струмені", збагачені золотом;
6 - золотоносні зони в корі вивітрювання кристалічних порід; 7 - межа
розповсюдження відкладів бучацької серії; 8 - напрямок зносу продуктів розмиву
кори вивітрювання; 9 - гео-логічні (а) та літолого-фаціальні (б) границі; 10 - ізолінії
поверхні кори вивітрювання

45. Уран
Найбільшим постачальником палива для діючих в світі
ядерних реакторів є Канада. В басейні річки Атабаска на
півночі провінції Саскачеван видобувається близько 11600
тонн, або близько 30 % світового виробництва. На другому
місці за обсягами видобутку — Австралія, за нею йдуть
США і Південна Африка.

46. Україна має ресурси та загальні запаси найбільші в Європі, які виявлені
в межах Українського щита. За ресурсами і підтвердженими запасами
урану Україна входить до першої десятки країн світу. Державним
балансом запасів корисних копалин України враховується 17 родовищ
(Кіровоградська обл. — 14, Миколаївська — 2, Дніпропетровська — 1).
Відкрито і розвідано 21 родовище. Частка України в світових ресурсах
— 1,8 %.
4 – Жовторіченське
5 – Першотравенське
родовища
Дніпропетровської
області

47. Родовища залізо-уранової формації: Жовторіченське,
Перщотравенське, Кременчуцьке (Дніпропетровська обл.).
За даними Міжнародного агенства з атомної енергії
(МАГАТЕ) за станом на 01.01.2000 р., ресурси урану в
нашій країні складають 235 тис. т. Основна їх маса
пов'язана з урано-натрієвими (альбітитовими)
формаціями (133,5 тис. т).

48. Цирконій, гафній і тантал
побіжно видобуваються з рудних пісків Малишевського родовища .