2. 1. Нормативне регулювання
стандартизації та сертифікації в
галузі економічної безпеки суб’єктів
господарювання в Україні.
2. Міжнародні стандарти в галузі
економічної безпеки суб’єктів
господарювання.
3. Сертифікації в галузі економічної
безпеки суб’єктів господарювання
Україні.

3. Основними формами державного регулювання якості є
організаційна (контроль якості), економічна і правова
(стандартизація, сертифікація, ліцензування і система
забезпечення єдності вимірювань).
Стандарт – це зразок, модель, еталон,
прийнятий за вихідний, для зіставлення з ним і
нших подібних об'єктів. Стандарт може бути
розроблений як на матеріальні предмети, так і на
об'єкти різного нематеріального характеру.
1.Нормативне регулювання стандартизації та
сертифікації в галузі економічної безпеки суб’єктів
господарювання в Україні.

4. Правові й організаційні основи стандартизації встановлені
Законом України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 р. і
Декретом КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10 травня
1993 р. Нормативними документами щодо стандартизації є:
Державні стандарти України (до них прирівнюються державні
будівельні норми і правила, а також державні класифікатори
техніко-економічної і соціальної інформації; галузеві стандарти;
стандарти підприємств; кодекс усталеної практики; технічні умови).
Державні стандарти України та правила їх використання на
території України встановлює Державний комітет України з
стандартизації, метрології і сертифікації.

5. Метою сертифікації продукції, послуг і робіт є:
 запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя,
здоров'я, майна громадян і навколишнього природного
середовища;
 сприяння споживачам у виборі продукції;
 створення умов для участі суб'єктів господарювання в
міжнародному економічному, науково-технічному
співробітництві і міжнародній торгівлі.

6. Наукова спеціальність є сферою науки, яка досліджує:
національну систему забезпечення економічної безпеки суб'єктів
господарювання, діяльність яких впливає на стан економічної
безпеки держави; теоретико-методологічні, науково-методичні та
практичні засади організації, функціонування та розвитку систем
економічної безпеки транснаціональних компаній, корпорацій,
банків і підприємств; цілі, завдання, форми, методи, технології,
механізми управління та взаємодії служб безпеки суб'єктів
господарювання в системі економічної безпеки відповідно до вимог
національних і міжнародних стандартів.
2.Міжнародні стандарти в галузі економічної
безпеки суб’єктів господарювання.

7. Сертифікація може мати обов'язковий та добровільний
характер. Сертифікація у сфері, в якій вимоги до продукції та умови
введення її в обіг регламентую­ться законодавством, є
обов'язковою для виробника, постачальника чи уповноваженого
ор­гану з сертифікації. Обов'язкова сертифікація проводиться
згідно з вимогами технічних рег­ламентів з підтвердження
відповідності. За результатами обов'язкової сертифікації у разі
позитивного рішення уповноваженого органу з сертифікації
заявникові видається сертифі­кат відповідності.
3.Сертифікації в галузі економічної безпеки
суб’єктів господарювання Україні.

8. Обов'язкова сертифікація здійснюється акредитованими в
установленому законодавством порядку органами із сертифікації
будь-якої форми власності, які уповноважені на здійснення цієї
діяльності в законодавчо регульованій сфері.
Сертифікація у сфері, в якій вимоги до продукції та умови
введення її в обіг не регламен­туються
законодавством, здійснюється на добровільних засадах у
порядку, визначеному до­говором між заявником
(виробником, постачальником) та органом із сертифікації. Орган із
сертифікації встановлює правила проведення добровільної
сертифікації, визначає учасників робіт із сертифікації. Результатом
добровільної сертифікації є підтвердження відповідності
продукції, систем якості, систем управління якістю, систем
управління довкіллям, персона­лу будь-яким заявленим вимогам.