ІНСТИТУТ ІНФОРМАТИКИ
ЛЕКЦІЯ 1. Вступ до інформатики.
Основні поняття.
Жабєєв
Георгій Володимирович
доцент кафедри програмної інженерії,
кандидат педагогічних наук
2014
Термін інформатика (informatics)
введений французькими ученими
приблизно на початку 70-х років і
означав —
«наука про перетворення
інформації»
У 1963 році радянський учений Ф.Е.
Темників одночасно із зарубіжними
авторами визначає інформатику як науку
про інформацію взагалі, що складається з
трьох основних частин:
- теорії інформаційних елементів
- теорії інформаційних процесів
- теорії інформаційних систем
На Міжнародному конгресі в Японії в 1978 році
дається широке визначення інформатики.
«Поняття інформатики охоплює області,
пов'язані з розробкою, створенням,
використанням і матеріально-технічним
обслуговуванням систем обробки інформації,
включаючи машини, устаткування, математичне
забезпечення, організаційні аспекти, а також
комплекс промислової, комерційної,
адміністративної, соціальної і політичної
діяльності».
У 1982 році виходить монографія
академіка В.М. Глушкова «Основи
безпаперової інформатики».
Рік потому річні Загальні збори Академії
наук СРСР ухвалюють рішення про
створення відділення інформатики. З цієї
миті ідеї інформатики одержали прописку
не тільки в науці, але також і серед
фахівців практиків.
Отже, спробуємо дати
загальне визначення
Інформатика — це
фундаментальна
природнича наука, що вивчає
процеси передачі і обробки
інформації
Інформатика вивчає проблеми
створення обчислювальних
машин, математичного
забезпечення, сучасних методів
розрахунку даних, методів
автоматизації виробництва і
наукових досліджень
інформатика —
це наука,
що охоплює всі області
обробки інформації
Інформатика — це комплексна
наукова і технічна дисципліна, яка вивчає
найважливіші аспекти
розробки, проектування, створення,
«вбудовування» машинних систем
обробки даних, а також їх
вплив на життя суспільства і
держави
Інформатика — це наука, предметом
вивчення якої є процеси збору,
перетворення, зберігання, захисту,
пошуку і передачі всіх видів інформації і
засобів їх автоматизованої обробки
Інформатика включає розділи, такі як:
- алгебра логіки
- теорія структур (організації) даних
- теорія інформації
- теорія баз даних
- моделювання
- розробка навчальних систем, систем штучного
інтелекту
Термін інформація (information) виник від
латинського слова informatio —
роз'яснення, виклад і до середини 20
століття означав відомості, що
передаються між людьми.
В інформатиці цей термін одержав ширше
тлумачення — відомості, якими обмінюються
між собою люди, людина і автомат, автомат і
автомат; а також сигнали, якими обмінюються в
тваринному і рослинному світах, і ознаки, що
передаються від клітини до клітини, від
організму до організму.
Отже, під інформацією розумітимемо будь-яку
сукупність сигналів, дій або відомостей, які
система або об'єкт сприймає ззовні (вхідна
інформація), видає в навколишнє середовище
(вихідна інформація) або зберігає в собі
(внутрішня інформація).
Можна виділити дві форми існування
інформації:
 статичну (книги, малюнки, записи,
фотографії);
 динамічну (інформація,
що передається по каналам зв'язку або в
просторі).
Інформацію можна розділити на два
види:
 біологічну;
 соціальну.
Основними властивостями інформації є:
нерозривний її зв'язок з певною системою,
структурованість, сенс і цінність.
 Структурованість інформації — це властивість,
що дозволяє виділяти інформацію з
одержуваних сигналів.
 Сенс дозволяє визначити мету і призначення
інформації.
 Цінність інформації виражається в її
змістовності, своєчасності, достовірності,
оперативності.
У широкому сенсі під інформацією слід
розуміти зміст даних (повідомлень),
використання яких зумовлює розв’язання
тієї або іншої задачі або сприяє її
розв’язанню
Все різноманіття джерел інформації
прийнято підрозділяти на два основні
класи:
- офіційні
- неофіційні.
До офіційних джерел відносяться акти
найвищих органів державної влади і
управління, нормативні акти міністерств і
відомств, нормативно-правові рішення
місцевих органів влади, а також акти
найвищих судових і арбітражних органів.
Під неофіційними джерелами слід
розуміти накази і розпорядження
керівників установ, підприємств і
організацій; рішення і визначення; акти,
що фіксують результати наукової і
практичної діяльності.
Важливою умовою практичного
використання інформації є її своєчасність і
адекватність.
Адекватність задає певний рівень
відповідності образу побудованого на
основі одержаної інформації реального
об'єкта.
Адекватність виражають в трьох
основних формах:
 Синтаксична адекватність — визначає сам
процес передачі, її швидкість, точність,
систему кодування, наявність перешкод.
 Семантична адекватність — враховує
смисловий зміст інформації, що передається,
відповідність образу об'єкту і його реального
аналога.
 Прагматична адекватність — визначає
відповідність одержаної інформації тій меті
управління, яка реалізується на її базі.
Структурні одиниці інформації
Кількісна міра інформації
залежить від форми адекватності,
яка розглядається.
Синтаксична міра інформації
Для визначення кількісних мір інформації вводяться два параметри:
кількість інформації (I) і об'єм даних (ОД).
Об'єм даних (ОД) в повідомленні вимірюється кількістю символів
(розрядів). Одиниця вимірювання залежить від системи числення.
Кількість інформації (I) в повідомленні про об'єкт, який може
знаходитися в одному з рівноімовірних Е станів, визначають по
формулі Хартлі:
I=log2E
З формули видно, що чим невизначеніше була ситуація до
отримання повідомлення, тобто чим більшу кількість станів міг
приймати об'єкт, тим більшу кількість інформації несе дане
повідомлення.
Одиниці вимірювання інформації залежать від системи числення,
що використовується:
у двійковій системі одиниця вимірювання - біт (bit - binary
digit - двійковий розряд);
у десятковій — діт.
Отже, одиниця об’єму даних - це один біт.
1 байт містить 8 біт.
1 кілобайт – 1024 байта.
1 мегабайт дорівнює 1024 кілобайтам
1 гігабайт - 1024 мегабайта
1 терабайт - 1024 гігабайта
1 петабайт - 1024 терабайта
1 екзабайт - 1024 петабайта
1 зеттабайт - 1024 екзабайта
1 йоттабайт - 1024 зеттабайта
Семантична міра інформації
Слугує для вимірювання смислового змісту інформації. Для
цього використовується тезаурусная міра, яка враховує
здатність одержувача повідомлення його сприйняти.
Тезаурусом називають сукупність відомостей, які має в
своєму розпорядженні користувач або система.
Максимальну кількість семантичної інформації споживач
набуває при узгодженні її смислового змісту S з своїм
тезаурусом Sp, коли інформація, що поступає, зрозуміла
користувачу і несе йому раніше невідомі (відсутні в його
тезаурусі) відомості.
Кількість семантичної інформації в повідомленні є
відносною і залежить від підготовленості одержувача.
Одна і та ж інформація може мати смисловий зміст для
фахівця і бути абсолютно незрозумілою для дилетанта.
Прагматична міра інформації
Ця міра визначає корисність інформації для
досягнення користувачем поставлених цілей.
Приклад
Стосовно економічної інформації її корисність
можна визначити зростанням економічних
показників організації обумовлених її
використанням. Це може бути скорочення
товарних запасів, збільшення швидкості
обороту засобів виробництва, підвищення якості
ухвалення управлінських рішень.
Ефективність використання
інформації визначається
показниками її якості, такими як:
 Репрезентативність визначає критерії
відбору для адекватного віддзеркалення
властивостей об'єкту.
Найважливіше значення тут мають:
 Правильність концепції, на базі
якої формуються початкові
поняття.
 Обґрунтованість відбору даних
ознак і зв'язків явища, що відображається.
 Змістовність - визначає відношення кількості
семантичної інформації в повідомленні до
загального об'єму даних.
 Повнота вимагає, щоб інформація містила
мінімально необхідний об'єм даних тих, що
дозволяють ухвалити правильне рішення.
 Доступність вимагає, щоб інформаційне
повідомлення було надано користувачу в
максимально зрозумілій для нього формі, що
досягається виконанням відповідних процедур
його отримання і перетворення.
 Своєчасність інформації означає її
надходження не пізніше наперед обумовленого
терміну, який визначається виходячи з умов
рішення поставленої задачі.
 Точність визначає ступінь близькості
одержаної інформації до реального
стану об'єкту.
 Достовірність інформації визначається
її властивістю відображати реально
існуючі об'єкти з необхідною точністю.
 Стійкість інформації відображає її
здатність реагувати на зміну початкових
даних без порушення необхідної
точності.
Поняття інформатизації
«Інформатизація — організований
соціально-економічний і науково-
технічний процес створення оптимальних
умов для задоволення інформаційних
потреб і реалізації прав громадян, органів
державної влади, органів місцевого
самоврядування, організацій, суспільних
об'єднань на основі формування і
використання інформаційних ресурсів».
Основними напрямами
інформатизації є:
 забезпечення умов для розвитку і
захисту всіх форм власності на
інформаційні ресурси;
 формування і захист державних
інформаційних ресурсів;
 створення і розвиток національних і
регіональних інформаційних систем і мереж,
забезпечення їх сумісності і взаємодії в
єдиному інформаційному просторі;
Основними напрямами
інформатизації є:
 створення умов для якісного і ефективного
інформаційного забезпечення громадян,
органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, організацій і суспільних
об'єднань на основі державних інформаційних
ресурсів;
 забезпечення національної безпеки у сфері
інформатизації, а також забезпечення
реалізації прав громадян, організацій в
умовах інформатизації;
 сприяння формуванню ринку
інформаційних ресурсів, послуг,
інформаційних систем, технологій,
засобів їх забезпечення;
Основними напрямами
інформатизації є:
 формування і здійснення єдиної науково-
технічної і промислової політики у сфері
інформатизації з урахуванням сучасного світового
рівня розвитку інформаційних технологій;
 підтримка проектів і програм інформатизації;
 створення і вдосконалення системи залучення
інвестицій і механізму стимулювання розробки і
реалізації проектів інформатизації;
 розвиток законодавства у сфері інформаційних
процесів інформатизації і захисту інформації.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

IIHE-Lecture1

  • 1.
    ІНСТИТУТ ІНФОРМАТИКИ ЛЕКЦІЯ 1.Вступ до інформатики. Основні поняття. Жабєєв Георгій Володимирович доцент кафедри програмної інженерії, кандидат педагогічних наук 2014
  • 2.
    Термін інформатика (informatics) введенийфранцузькими ученими приблизно на початку 70-х років і означав — «наука про перетворення інформації»
  • 3.
    У 1963 роцірадянський учений Ф.Е. Темників одночасно із зарубіжними авторами визначає інформатику як науку про інформацію взагалі, що складається з трьох основних частин: - теорії інформаційних елементів - теорії інформаційних процесів - теорії інформаційних систем
  • 4.
    На Міжнародному конгресів Японії в 1978 році дається широке визначення інформатики. «Поняття інформатики охоплює області, пов'язані з розробкою, створенням, використанням і матеріально-технічним обслуговуванням систем обробки інформації, включаючи машини, устаткування, математичне забезпечення, організаційні аспекти, а також комплекс промислової, комерційної, адміністративної, соціальної і політичної діяльності».
  • 5.
    У 1982 роцівиходить монографія академіка В.М. Глушкова «Основи безпаперової інформатики». Рік потому річні Загальні збори Академії наук СРСР ухвалюють рішення про створення відділення інформатики. З цієї миті ідеї інформатики одержали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців практиків.
  • 6.
  • 7.
    Інформатика — це фундаментальна природничанаука, що вивчає процеси передачі і обробки інформації
  • 8.
    Інформатика вивчає проблеми створенняобчислювальних машин, математичного забезпечення, сучасних методів розрахунку даних, методів автоматизації виробництва і наукових досліджень
  • 9.
    інформатика — це наука, щоохоплює всі області обробки інформації
  • 10.
    Інформатика — цекомплексна наукова і технічна дисципліна, яка вивчає найважливіші аспекти розробки, проектування, створення, «вбудовування» машинних систем обробки даних, а також їх вплив на життя суспільства і держави
  • 11.
    Інформатика — ценаука, предметом вивчення якої є процеси збору, перетворення, зберігання, захисту, пошуку і передачі всіх видів інформації і засобів їх автоматизованої обробки
  • 12.
    Інформатика включає розділи,такі як: - алгебра логіки - теорія структур (організації) даних - теорія інформації - теорія баз даних - моделювання - розробка навчальних систем, систем штучного інтелекту
  • 13.
    Термін інформація (information)виник від латинського слова informatio — роз'яснення, виклад і до середини 20 століття означав відомості, що передаються між людьми.
  • 14.
    В інформатиці цейтермін одержав ширше тлумачення — відомості, якими обмінюються між собою люди, людина і автомат, автомат і автомат; а також сигнали, якими обмінюються в тваринному і рослинному світах, і ознаки, що передаються від клітини до клітини, від організму до організму. Отже, під інформацією розумітимемо будь-яку сукупність сигналів, дій або відомостей, які система або об'єкт сприймає ззовні (вхідна інформація), видає в навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігає в собі (внутрішня інформація).
  • 15.
    Можна виділити двіформи існування інформації:  статичну (книги, малюнки, записи, фотографії);  динамічну (інформація, що передається по каналам зв'язку або в просторі).
  • 16.
    Інформацію можна розділитина два види:  біологічну;  соціальну.
  • 17.
    Основними властивостями інформаціїє: нерозривний її зв'язок з певною системою, структурованість, сенс і цінність.  Структурованість інформації — це властивість, що дозволяє виділяти інформацію з одержуваних сигналів.  Сенс дозволяє визначити мету і призначення інформації.  Цінність інформації виражається в її змістовності, своєчасності, достовірності, оперативності.
  • 18.
    У широкому сенсіпід інформацією слід розуміти зміст даних (повідомлень), використання яких зумовлює розв’язання тієї або іншої задачі або сприяє її розв’язанню
  • 19.
    Все різноманіття джерелінформації прийнято підрозділяти на два основні класи: - офіційні - неофіційні.
  • 20.
    До офіційних джерелвідносяться акти найвищих органів державної влади і управління, нормативні акти міністерств і відомств, нормативно-правові рішення місцевих органів влади, а також акти найвищих судових і арбітражних органів.
  • 21.
    Під неофіційними джереламислід розуміти накази і розпорядження керівників установ, підприємств і організацій; рішення і визначення; акти, що фіксують результати наукової і практичної діяльності.
  • 22.
    Важливою умовою практичного використанняінформації є її своєчасність і адекватність. Адекватність задає певний рівень відповідності образу побудованого на основі одержаної інформації реального об'єкта.
  • 23.
    Адекватність виражають втрьох основних формах:  Синтаксична адекватність — визначає сам процес передачі, її швидкість, точність, систему кодування, наявність перешкод.  Семантична адекватність — враховує смисловий зміст інформації, що передається, відповідність образу об'єкту і його реального аналога.  Прагматична адекватність — визначає відповідність одержаної інформації тій меті управління, яка реалізується на її базі.
  • 24.
    Структурні одиниці інформації Кількіснаміра інформації залежить від форми адекватності, яка розглядається.
  • 25.
    Синтаксична міра інформації Длявизначення кількісних мір інформації вводяться два параметри: кількість інформації (I) і об'єм даних (ОД). Об'єм даних (ОД) в повідомленні вимірюється кількістю символів (розрядів). Одиниця вимірювання залежить від системи числення. Кількість інформації (I) в повідомленні про об'єкт, який може знаходитися в одному з рівноімовірних Е станів, визначають по формулі Хартлі: I=log2E З формули видно, що чим невизначеніше була ситуація до отримання повідомлення, тобто чим більшу кількість станів міг приймати об'єкт, тим більшу кількість інформації несе дане повідомлення. Одиниці вимірювання інформації залежать від системи числення, що використовується: у двійковій системі одиниця вимірювання - біт (bit - binary digit - двійковий розряд); у десятковій — діт.
  • 26.
    Отже, одиниця об’ємуданих - це один біт. 1 байт містить 8 біт. 1 кілобайт – 1024 байта. 1 мегабайт дорівнює 1024 кілобайтам 1 гігабайт - 1024 мегабайта 1 терабайт - 1024 гігабайта 1 петабайт - 1024 терабайта 1 екзабайт - 1024 петабайта 1 зеттабайт - 1024 екзабайта 1 йоттабайт - 1024 зеттабайта
  • 27.
    Семантична міра інформації Слугуєдля вимірювання смислового змісту інформації. Для цього використовується тезаурусная міра, яка враховує здатність одержувача повідомлення його сприйняти. Тезаурусом називають сукупність відомостей, які має в своєму розпорядженні користувач або система. Максимальну кількість семантичної інформації споживач набуває при узгодженні її смислового змісту S з своїм тезаурусом Sp, коли інформація, що поступає, зрозуміла користувачу і несе йому раніше невідомі (відсутні в його тезаурусі) відомості. Кількість семантичної інформації в повідомленні є відносною і залежить від підготовленості одержувача. Одна і та ж інформація може мати смисловий зміст для фахівця і бути абсолютно незрозумілою для дилетанта.
  • 28.
    Прагматична міра інформації Цяміра визначає корисність інформації для досягнення користувачем поставлених цілей. Приклад Стосовно економічної інформації її корисність можна визначити зростанням економічних показників організації обумовлених її використанням. Це може бути скорочення товарних запасів, збільшення швидкості обороту засобів виробництва, підвищення якості ухвалення управлінських рішень.
  • 29.
    Ефективність використання інформації визначається показникамиїї якості, такими як:  Репрезентативність визначає критерії відбору для адекватного віддзеркалення властивостей об'єкту. Найважливіше значення тут мають:  Правильність концепції, на базі якої формуються початкові поняття.  Обґрунтованість відбору даних ознак і зв'язків явища, що відображається.  Змістовність - визначає відношення кількості семантичної інформації в повідомленні до загального об'єму даних.
  • 30.
     Повнота вимагає,щоб інформація містила мінімально необхідний об'єм даних тих, що дозволяють ухвалити правильне рішення.  Доступність вимагає, щоб інформаційне повідомлення було надано користувачу в максимально зрозумілій для нього формі, що досягається виконанням відповідних процедур його отримання і перетворення.  Своєчасність інформації означає її надходження не пізніше наперед обумовленого терміну, який визначається виходячи з умов рішення поставленої задачі.
  • 31.
     Точність визначаєступінь близькості одержаної інформації до реального стану об'єкту.  Достовірність інформації визначається її властивістю відображати реально існуючі об'єкти з необхідною точністю.  Стійкість інформації відображає її здатність реагувати на зміну початкових даних без порушення необхідної точності.
  • 32.
    Поняття інформатизації «Інформатизація —організований соціально-економічний і науково- технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, суспільних об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів».
  • 33.
    Основними напрямами інформатизації є: забезпечення умов для розвитку і захисту всіх форм власності на інформаційні ресурси;  формування і захист державних інформаційних ресурсів;  створення і розвиток національних і регіональних інформаційних систем і мереж, забезпечення їх сумісності і взаємодії в єдиному інформаційному просторі;
  • 34.
    Основними напрямами інформатизації є: створення умов для якісного і ефективного інформаційного забезпечення громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій і суспільних об'єднань на основі державних інформаційних ресурсів;  забезпечення національної безпеки у сфері інформатизації, а також забезпечення реалізації прав громадян, організацій в умовах інформатизації;  сприяння формуванню ринку інформаційних ресурсів, послуг, інформаційних систем, технологій, засобів їх забезпечення;
  • 35.
    Основними напрямами інформатизації є: формування і здійснення єдиної науково- технічної і промислової політики у сфері інформатизації з урахуванням сучасного світового рівня розвитку інформаційних технологій;  підтримка проектів і програм інформатизації;  створення і вдосконалення системи залучення інвестицій і механізму стимулювання розробки і реалізації проектів інформатизації;  розвиток законодавства у сфері інформаційних процесів інформатизації і захисту інформації.
  • 36.