О Р Г А Н И Ч У Т Т Я
Проф. Сулаєва О.М.
КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ПАТОЛОГІЇ ТА СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ
ЦІЛІ ЛЕКЦІЇ
1. Визначати компоненти сенсорних систем (аналізавторів) за ключовими
ознаками
2. Інтерпретувати структурні основи функціонування органів чуття.
3. Характеризувати можливості та механізми регенерації органів чуття.
АНАЛІЗАТОРИ – СЕНСОРНІ СИСТЕМИ
Аналізатор включає:
1) Рецепторну частину (орган чуття
– з рецепторами) – сприймає
сигнали
2) Провідну (передача інформації у
відповідні структури ЦНС)
3) Аналітичну (відділ ЦНС (кори)
де відбувається інтеграція й
аналіз інформації з подальшим
формування реакції на неї)
ПРИНЦИП РОБОТИ АНАЛІЗАТОРІВ
РОЛЬ АНАЛІЗАТОРІВ
ОРГАНИ ЧУТТЯ
Орган зору Орган слуху
та рівноваги
Орган нюху Орган смаку Орган дотику
КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНІВ ЧУТТЯ
І тип – нейросенсорні клітини (орган зору + орган нюху)
ІІ тип – сенсоепітеліальні клітини (орган слуху та рівноваги, орган смаку)
ІІІ тип – дендрити чутливих нейронів (орган дотику)
КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНІВ ЧУТТЯ
Сенсоепітеліальні клітини
- «сидять» на
підтримуючих клітинах
- Апікальна поверхня –
волоски
- Базальний полюс –
контакти з нервовими
закінченнями
(аферентними та
еферентними)
Нейросенсорні клітини –
біполярні нейрони
• Дендрит – з
спеціалізованими
структурами – диски /
напівдиски / війки
• Аксон – формує зв’язок з
інтернейроном
ОРГАН ЗОРУ. КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ.
КЛІНІЧНІ ПРОБЛЕМИ
Глаукома
Катаракта
Ретинопатії
ОЧНЕ ЯБЛУКО – ПЛАН БУДОВИ
Тип будови – оболонковий шаристий
3 оболонки:
1) Фіброзна – ЩВСТ
- склера
- рогівка
2) Судинна – Пігментна тканина, судини,
ГМц
- райдужка,
- циліарне тіло,
- хороідеа
3) Сітчаста – НТк + Пігментний епітелій
- сітківка
- двошаровий епітелій
Фіброзна оболонка
склера
рогівка
Судинна оболонка
Хороідеа
Райдужка
Циліарне тіло
Сітківка
Передня камера
Задня камера
АПАРАТИ ОКА
1. Діоптричний - світозаломлення
2. Акомодаційний - пристосування
3. Фотосенсорний - рецепція
4. Допоміжний - захист
ФУНКЦІОНАЛЬНІ АПАРАТИ ОКА
Діоптричний апарат
ДІОПТРИЧНИЙ АПАРАТ
Роговица
Водянистая влага
Хрусталик
Стекловидное тело
Прозорість
Висока гідрофільність – сГАГ
Аваскулярність
Світозаломлення
Властивості
Компоненти:
ДІОПТРИЧНИЙ АПАРАТ. РОГІВКА
Передній епітелій - БшПлНЗ
Боуменова мембрана
Строма
Десцеметова мембрана
Ендотелій
5 шарів
- Передній епітелій – багатошаровий плоский незроговілий, щільна іннервація – захисна функція
- Боуменова мембрана
- Строма – пластини з колагену + кератоцити – прозорість, свтозаломлення
- Десцеметова мембрана
- Ендотелій - транспорт речовин з водянистої вологи
ЧОМУ РОГІВКА ПРОЗОРА?
Пластини – пучки колагенових фібрил
Ортогональна орієнтація пластин
Основна аморфна речовина - сГАГ
Кератоцити рогівки продукують
РЕГЕНЕРАЦІЯ РОГІВКИ
• Передній епітелій рогівки оновлюєтсья кожні 7 діб
• Джерело регенерації – мультипотентні СК
• СК розташовані в зоні лімбу (перехід в кон’юнктиву)
РОГІВКА. ДЖЕРЕЛА ТРОФІКИ ТА РЕГЕНЕРАЦІЇ
Рогівка
Склера
Лімб
Лімб – периферійна зоні
рогівки
Місце розташування
лімбальних СК
СК лімба – джерело
регенерації переднього
епітелію
Джерела трофіки рогівки
– кровоносні судини лімба
– водяниста волога
– слізна рідина
ВВ – в камерах ока
Передня камера
- Між рогівкою та райдужкою
- В куті – трабекулярна сітка, вкрита
трабекулярними клітинами
- Шлеммов канал
Задня камера
- Між райдужкою та хришталиком і
пояском
- Від циліарного тіла в камеру
відходять відростки
ВОДЯНИСТА ВОЛОГА
Утворення ВВ
o В задній камері ока
o Циліарні відростки
o Гемато-офтальмічний
бар’єр – фільтрація ВВ
Відтік ВВ
o В передній камері
o Реабсорбція
o Трабекулярна сітка
o Шлеммов канал
ВОДЯНИСТА ВОЛОГА
Роль ВВ в підтриманні гомеостазу ока
1) Трофіка рогівки
2) Трофіка кришталика
3) Підтримання ВОТ
ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОДЯНИСТОЇ ВОЛОГИ
Водяниста волога
- Об’єм – 0,31
- Гіперосмотична
- Білки – 5-16 мг/100 мл (1/100
порівно з плазмовим рівнем)
- Глюкоза – 75% відносно
концентрації в плазмі крові
- Cl >, а Фосфор <, ніж в плазмі.
- Висока концентрація аскорбінової
кислоти
- Висока концентрація
протизапальних та антиангіогенних
факторів (TGFβ)
ФІЛЬТРАЦІЯ ВОДЯНИСТОЇ ВОЛОГИ
Гемато-аквеозний бар’єр
- Ендотелій судин фенестрованого типу
- БМ
- ПВСТ
- Двошаровий епітелій (пігментний +
непігментний епітелій) – 2 БМ
ВОДЯНИСТА ВОЛОГА
РЕАБСОРБЦІЯ ВВ
- Кут передньої камери ока
- Трабекулярна сітка
- Трабекули вкриті трабекулярними
клітинами
Порушення реабсорбції – підвищення ВОТ
Порушення трофіки рогівки та кришталика
Стоншення рогівки
Запуск механізмів катаракти
Порушення роботи діоптричного апарату
Глаукома
- Закритокутова
- Відкритокутова
Простагландини -
чинники, що
посиліють
реабсорбцію ВВ
КЛЮЧОВІ СТРУКТУРИ:
Капсула
Передній епітелій
Екватор
Кришталикові волокна
Ядро кришталика
КРИШТАЛИК
КРИШТАЛИК
Фактори, що визначають
прозорість:
Швидкість проліферації клітин в
зоні екватору
Швидкість дозврівання КВ
Передній епітелій – аквапорин 1
КВ – аквапорин 0
В цитоплазмі – Кристаллін
Між КВ – коннексіни (щілинні контакти)
ПОРУШЕННЯ ПРОЗОРСТІ ХРИШТАЛИКА
Акомодаційний
апарат
АКОМОДАЦІЙНИЙ АПАРАТ
АДАПТАЦІЯ
ДО РІЗНОЇ
ІНТЕНСИВНО
СТІ СВІТЛА
ІННЕРВАЦІЯ
М’ЯЗІВ
РАЙДУЖКИ
ФОКУСУВАННЯ
ОБ’ЄКТІВ НА
СІТКІВЦІ -
АДАПТАЦІЯ ДО
РІЗНОЇ ВІДСТАНІ
ДО ОБ’ЄКТА
ІННЕРВАЦІЯ
М’ЯЗІВ
ЦИЛІАРНОГО
ТІЛА
АКОМОДАЦІЙНИЙ АПАРАТ
Райдужка
– строма СТ, багата на меланоцити і судини
– м’язи (сфінктер і дилятатор зіниці)
– двошаровий епітелій (передній і задній
пігментний епітелій)
ЦИЛІАРНЕ (ВІЙКОВЕ) ТІЛО
В основі ЦТ - М’язово-волокнисте кільце
поблизу від кореня райдужки
- Циліарний м’яз
- Циліарні відростки
- Циліарний поясок – зв’язка кришталика
Циліарний м’яз
Внутрішній циркулярний шар.
Зовнішній – радіальний
При скороченні – потовщення м’язу, розслаблення
пояска, кришталик стає кулястим, фокусування на
предметах поблизу
Рецепторний
апарат
СІТКІВКА - ФОТОРЕЦЕПЦІЯ
ЗАДНЯ СТІНКА ОЧНОГО ЯБЛУКА
1)ФІБРОЗНА ОБОЛОНКА
2) СУДИННА ОБОЛОНКА - власне судинна
оболонка (хороідеа) – 4 пластинки (шари)
- Надсудинна
- Судинна (артерії та вени)
- Хоріокапілярна пластинка (капіляри з
фенестрованим ендотелієм
- Базальна (БМ)
3) СІТКІВКА (ЗОРОВА ЧАСТИНА СІТКІВКИ)
ФІБРОЗНА - СКЛЕРА
СУДИННА
СІТКІВКА
СІТКІВКА - ФОТОРЕЦЕПЦІЯ
ШАРИ СІТКІВКИ
1) Пігментний епітелій (на БМ)
2) Фоторецепторний шар (дендрити ФР-клітин)
3) Зовнішня гліальна погранична мембрана
4) Зовнішній ядерний (тіла фоторецепторів)
5) Зовнішній сітчастий
6) Внутрішній ядерний (тіла біполярних н-в)
7) Внутрішній сітчастий
8) Гангліонарний
9) Шар нервових волокон
10)Внутрішня гліальна погранична мембрана
СІТКІВКА - ФОТОРЕЦЕПЦІЯ
1. Фоторецепторні нейрони
2. Біполярні нейрони
3. Гангліонарні нейрони
Пігментний епітелій
Фоторецепторний
Зовнішній ядерний
Внутрішній ядерний
Гангліонарний
Нейрони та глія сітківки
Нейрони
1. Фоторецепторні нейрони - аферентні
- Паличкові
- Колбочкові
2. Біполярні нейрони - вставні
3. Горизонтальні нейрони – регулюють
передачу сигналу між ФРН і БН
4. Амакринні нейрони - - регулюють передачу
сигналу між БН та ГН
5. Гангліонарні (мультиполярні) нейрони
Глія
- Мюллерівські клітини
- Астроцити
- мікроглія
ФОТОРЕЦЕПТОРНІ КЛІТИНИ
Фоторецепторні нейрони – біполярні за
будовою
Паличкові – чорно-білий зір
Колбочкові – кольоровий зір, в жовтій плямі
Дендрит
– Розташований в фоторецепторному шарі
– зовнішні та внутрішній сегмент
– Зовнішній сегмент – диски/напівдиски
– Мітохондрії
– Між дендритами – відростки пігментного
епітелію
Тіла – в зовнішньому ядерному шарі
Аксон – в зовнішній сітчастий шар
МЕХАНІЗМИ ФОТОРЕЦЕПЦІЇ
Зовнішній сегмент
дендриту
В мембрані дисків –
Родопсин
Світло – активація
Родопсину та G-білка,
месенджерів
Закриття Na-каналів
Гіперполяризація
плазмолеми
Зменшення секреції
глутамату в синапсі
КОЛЬОРОВИЙ ЗІР
Колбочки
3 типи
- Червоні
- Зелені
- Сині
Напівдиски
Йодопсин
Слуховий
аналізатор
ВУХО – АНАТОМІЧНІ ЧАСТИНИ
1. Зовнішнє
2. Середнє
3. Внутрішнє вухо
Кістковий та перетинчастий лабіринт
Кістковий лабіринт
- Присінок
- Напівколові канали
- Завитка
Перетинчастий лабіринт
- Два пухирця (сферичний та
еліптичний)
- Напівколові канали
- Канал завитки
ВНУТРІШНЄ ВУХО
Кістковий та перетинчастий лабіринт
Кістковий лабіринт
- Присінок
- Напівколові канали
- Завитка
- перилімфа
Перетинчастий лабіринт
- Два пухирця (сферичний-мішечок
та еліптичний-маточка)
- Напівколові канали
- Канал завитки
- ендолімфа
СЕНСОРНІ ЗОНИ
Макули
– в пухирцях
– на поверхні – отолітові
мембрани
– реакція на лінійні
прискорення
Ампулярні гребінці
– в напівколових каналах
– на поверхні – купол
– реакція на кутові прискорення
Кортієв орган
– в каналі завитки
– на поверхні –
текторіальна
мембрана
– реакція на звук
ВОЛОСКОВІ КЛІТИНИ
На апікальній поверхні
- Кіноцилія
- Стереоцилії
В базальній частині
- Аферентні НЗ
- Еферентні НЗ
ОРГАН РІВНОВАГИ
МЕХАНІЗМИ МЕХАНОТРАНСДУКЦІЇ
ОРГАН СЛУХУ – СПІРАЛЬНИЙ ОРГАН, КОРТІЄВ ОРГАН
Стінки каналу завитки
- Вестибулярна мембрана (над нею
вестибулярні сходи)
- Базилярна мембрана (під нею
барабанні сходи)
- Судинна смужка (продукція
ендолімфи)
На базилярній мембрані – кортієв
орган – сенсорний епітелій
Клітинний склад
- Клітини стовпи – формують
внутрішній тунель
- Зовнішні волоскові клітини (3 ряди)
- Зовнішні підтримуючі клітини
- Внутрішні волоскові клітини (1 ряд)
- Внутрішні підтримуючі клітини
На поверхні волоскових клітин –
текторіальна мембрана
ОРГАН СЛУХУ – СПІРАЛЬНИЙ ОРГАН, КОРТІЄВ ОРГАН
МЕХАНІЗМИ ЗВУКОСПРИЙНЯТТЯ
Що це?
ВІДПРАЦЬОВУЄМО НАВИЧКИ ДІАГНОСТИКИ
Що це?
ВІДПРАЦЬОВУЄМО НАВИЧКИ ДІАГНОСТИКИ
Що це?
ВІДПРАЦЬОВУЄМО НАВИЧКИ ДІАГНОСТИКИ
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
KMU

Histology of the Special Senses for medical students

  • 1.
    О Р ГА Н И Ч У Т Т Я Проф. Сулаєва О.М. КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ПАТОЛОГІЇ ТА СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ
  • 2.
    ЦІЛІ ЛЕКЦІЇ 1. Визначатикомпоненти сенсорних систем (аналізавторів) за ключовими ознаками 2. Інтерпретувати структурні основи функціонування органів чуття. 3. Характеризувати можливості та механізми регенерації органів чуття.
  • 3.
    АНАЛІЗАТОРИ – СЕНСОРНІСИСТЕМИ Аналізатор включає: 1) Рецепторну частину (орган чуття – з рецепторами) – сприймає сигнали 2) Провідну (передача інформації у відповідні структури ЦНС) 3) Аналітичну (відділ ЦНС (кори) де відбувається інтеграція й аналіз інформації з подальшим формування реакції на неї)
  • 4.
  • 5.
  • 6.
    ОРГАНИ ЧУТТЯ Орган зоруОрган слуху та рівноваги Орган нюху Орган смаку Орган дотику
  • 7.
    КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНІВ ЧУТТЯ Ітип – нейросенсорні клітини (орган зору + орган нюху) ІІ тип – сенсоепітеліальні клітини (орган слуху та рівноваги, орган смаку) ІІІ тип – дендрити чутливих нейронів (орган дотику)
  • 8.
    КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНІВ ЧУТТЯ Сенсоепітеліальніклітини - «сидять» на підтримуючих клітинах - Апікальна поверхня – волоски - Базальний полюс – контакти з нервовими закінченнями (аферентними та еферентними) Нейросенсорні клітини – біполярні нейрони • Дендрит – з спеціалізованими структурами – диски / напівдиски / війки • Аксон – формує зв’язок з інтернейроном
  • 9.
    ОРГАН ЗОРУ. КЛІНІЧНІАСПЕКТИ. КЛІНІЧНІ ПРОБЛЕМИ Глаукома Катаракта Ретинопатії
  • 10.
    ОЧНЕ ЯБЛУКО –ПЛАН БУДОВИ Тип будови – оболонковий шаристий 3 оболонки: 1) Фіброзна – ЩВСТ - склера - рогівка 2) Судинна – Пігментна тканина, судини, ГМц - райдужка, - циліарне тіло, - хороідеа 3) Сітчаста – НТк + Пігментний епітелій - сітківка - двошаровий епітелій Фіброзна оболонка склера рогівка Судинна оболонка Хороідеа Райдужка Циліарне тіло Сітківка Передня камера Задня камера
  • 11.
    АПАРАТИ ОКА 1. Діоптричний- світозаломлення 2. Акомодаційний - пристосування 3. Фотосенсорний - рецепція 4. Допоміжний - захист ФУНКЦІОНАЛЬНІ АПАРАТИ ОКА
  • 12.
  • 13.
    ДІОПТРИЧНИЙ АПАРАТ Роговица Водянистая влага Хрусталик Стекловидноетело Прозорість Висока гідрофільність – сГАГ Аваскулярність Світозаломлення Властивості Компоненти:
  • 14.
    ДІОПТРИЧНИЙ АПАРАТ. РОГІВКА Переднійепітелій - БшПлНЗ Боуменова мембрана Строма Десцеметова мембрана Ендотелій 5 шарів - Передній епітелій – багатошаровий плоский незроговілий, щільна іннервація – захисна функція - Боуменова мембрана - Строма – пластини з колагену + кератоцити – прозорість, свтозаломлення - Десцеметова мембрана - Ендотелій - транспорт речовин з водянистої вологи
  • 15.
    ЧОМУ РОГІВКА ПРОЗОРА? Пластини– пучки колагенових фібрил Ортогональна орієнтація пластин Основна аморфна речовина - сГАГ Кератоцити рогівки продукують
  • 16.
    РЕГЕНЕРАЦІЯ РОГІВКИ • Переднійепітелій рогівки оновлюєтсья кожні 7 діб • Джерело регенерації – мультипотентні СК • СК розташовані в зоні лімбу (перехід в кон’юнктиву)
  • 17.
    РОГІВКА. ДЖЕРЕЛА ТРОФІКИТА РЕГЕНЕРАЦІЇ Рогівка Склера Лімб Лімб – периферійна зоні рогівки Місце розташування лімбальних СК СК лімба – джерело регенерації переднього епітелію Джерела трофіки рогівки – кровоносні судини лімба – водяниста волога – слізна рідина
  • 18.
    ВВ – вкамерах ока Передня камера - Між рогівкою та райдужкою - В куті – трабекулярна сітка, вкрита трабекулярними клітинами - Шлеммов канал Задня камера - Між райдужкою та хришталиком і пояском - Від циліарного тіла в камеру відходять відростки ВОДЯНИСТА ВОЛОГА
  • 19.
    Утворення ВВ o Взадній камері ока o Циліарні відростки o Гемато-офтальмічний бар’єр – фільтрація ВВ Відтік ВВ o В передній камері o Реабсорбція o Трабекулярна сітка o Шлеммов канал ВОДЯНИСТА ВОЛОГА Роль ВВ в підтриманні гомеостазу ока 1) Трофіка рогівки 2) Трофіка кришталика 3) Підтримання ВОТ
  • 20.
    ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОДЯНИСТОЇВОЛОГИ Водяниста волога - Об’єм – 0,31 - Гіперосмотична - Білки – 5-16 мг/100 мл (1/100 порівно з плазмовим рівнем) - Глюкоза – 75% відносно концентрації в плазмі крові - Cl >, а Фосфор <, ніж в плазмі. - Висока концентрація аскорбінової кислоти - Висока концентрація протизапальних та антиангіогенних факторів (TGFβ)
  • 21.
    ФІЛЬТРАЦІЯ ВОДЯНИСТОЇ ВОЛОГИ Гемато-аквеознийбар’єр - Ендотелій судин фенестрованого типу - БМ - ПВСТ - Двошаровий епітелій (пігментний + непігментний епітелій) – 2 БМ
  • 22.
    ВОДЯНИСТА ВОЛОГА РЕАБСОРБЦІЯ ВВ -Кут передньої камери ока - Трабекулярна сітка - Трабекули вкриті трабекулярними клітинами Порушення реабсорбції – підвищення ВОТ Порушення трофіки рогівки та кришталика Стоншення рогівки Запуск механізмів катаракти Порушення роботи діоптричного апарату Глаукома - Закритокутова - Відкритокутова Простагландини - чинники, що посиліють реабсорбцію ВВ
  • 23.
  • 24.
    КРИШТАЛИК Фактори, що визначають прозорість: Швидкістьпроліферації клітин в зоні екватору Швидкість дозврівання КВ Передній епітелій – аквапорин 1 КВ – аквапорин 0 В цитоплазмі – Кристаллін Між КВ – коннексіни (щілинні контакти)
  • 25.
  • 26.
  • 27.
    АКОМОДАЦІЙНИЙ АПАРАТ АДАПТАЦІЯ ДО РІЗНОЇ ІНТЕНСИВНО СТІСВІТЛА ІННЕРВАЦІЯ М’ЯЗІВ РАЙДУЖКИ ФОКУСУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ НА СІТКІВЦІ - АДАПТАЦІЯ ДО РІЗНОЇ ВІДСТАНІ ДО ОБ’ЄКТА ІННЕРВАЦІЯ М’ЯЗІВ ЦИЛІАРНОГО ТІЛА
  • 28.
    АКОМОДАЦІЙНИЙ АПАРАТ Райдужка – стромаСТ, багата на меланоцити і судини – м’язи (сфінктер і дилятатор зіниці) – двошаровий епітелій (передній і задній пігментний епітелій)
  • 29.
    ЦИЛІАРНЕ (ВІЙКОВЕ) ТІЛО Воснові ЦТ - М’язово-волокнисте кільце поблизу від кореня райдужки - Циліарний м’яз - Циліарні відростки - Циліарний поясок – зв’язка кришталика Циліарний м’яз Внутрішній циркулярний шар. Зовнішній – радіальний При скороченні – потовщення м’язу, розслаблення пояска, кришталик стає кулястим, фокусування на предметах поблизу
  • 30.
  • 31.
    СІТКІВКА - ФОТОРЕЦЕПЦІЯ ЗАДНЯСТІНКА ОЧНОГО ЯБЛУКА 1)ФІБРОЗНА ОБОЛОНКА 2) СУДИННА ОБОЛОНКА - власне судинна оболонка (хороідеа) – 4 пластинки (шари) - Надсудинна - Судинна (артерії та вени) - Хоріокапілярна пластинка (капіляри з фенестрованим ендотелієм - Базальна (БМ) 3) СІТКІВКА (ЗОРОВА ЧАСТИНА СІТКІВКИ) ФІБРОЗНА - СКЛЕРА СУДИННА СІТКІВКА
  • 32.
    СІТКІВКА - ФОТОРЕЦЕПЦІЯ ШАРИСІТКІВКИ 1) Пігментний епітелій (на БМ) 2) Фоторецепторний шар (дендрити ФР-клітин) 3) Зовнішня гліальна погранична мембрана 4) Зовнішній ядерний (тіла фоторецепторів) 5) Зовнішній сітчастий 6) Внутрішній ядерний (тіла біполярних н-в) 7) Внутрішній сітчастий 8) Гангліонарний 9) Шар нервових волокон 10)Внутрішня гліальна погранична мембрана
  • 33.
    СІТКІВКА - ФОТОРЕЦЕПЦІЯ 1.Фоторецепторні нейрони 2. Біполярні нейрони 3. Гангліонарні нейрони Пігментний епітелій Фоторецепторний Зовнішній ядерний Внутрішній ядерний Гангліонарний
  • 34.
    Нейрони та гліясітківки Нейрони 1. Фоторецепторні нейрони - аферентні - Паличкові - Колбочкові 2. Біполярні нейрони - вставні 3. Горизонтальні нейрони – регулюють передачу сигналу між ФРН і БН 4. Амакринні нейрони - - регулюють передачу сигналу між БН та ГН 5. Гангліонарні (мультиполярні) нейрони Глія - Мюллерівські клітини - Астроцити - мікроглія
  • 35.
    ФОТОРЕЦЕПТОРНІ КЛІТИНИ Фоторецепторні нейрони– біполярні за будовою Паличкові – чорно-білий зір Колбочкові – кольоровий зір, в жовтій плямі Дендрит – Розташований в фоторецепторному шарі – зовнішні та внутрішній сегмент – Зовнішній сегмент – диски/напівдиски – Мітохондрії – Між дендритами – відростки пігментного епітелію Тіла – в зовнішньому ядерному шарі Аксон – в зовнішній сітчастий шар
  • 36.
    МЕХАНІЗМИ ФОТОРЕЦЕПЦІЇ Зовнішній сегмент дендриту Вмембрані дисків – Родопсин Світло – активація Родопсину та G-білка, месенджерів Закриття Na-каналів Гіперполяризація плазмолеми Зменшення секреції глутамату в синапсі
  • 37.
    КОЛЬОРОВИЙ ЗІР Колбочки 3 типи -Червоні - Зелені - Сині Напівдиски Йодопсин
  • 38.
  • 39.
    ВУХО – АНАТОМІЧНІЧАСТИНИ 1. Зовнішнє 2. Середнє 3. Внутрішнє вухо Кістковий та перетинчастий лабіринт Кістковий лабіринт - Присінок - Напівколові канали - Завитка Перетинчастий лабіринт - Два пухирця (сферичний та еліптичний) - Напівколові канали - Канал завитки
  • 40.
    ВНУТРІШНЄ ВУХО Кістковий таперетинчастий лабіринт Кістковий лабіринт - Присінок - Напівколові канали - Завитка - перилімфа Перетинчастий лабіринт - Два пухирця (сферичний-мішечок та еліптичний-маточка) - Напівколові канали - Канал завитки - ендолімфа
  • 41.
    СЕНСОРНІ ЗОНИ Макули – впухирцях – на поверхні – отолітові мембрани – реакція на лінійні прискорення Ампулярні гребінці – в напівколових каналах – на поверхні – купол – реакція на кутові прискорення Кортієв орган – в каналі завитки – на поверхні – текторіальна мембрана – реакція на звук
  • 42.
    ВОЛОСКОВІ КЛІТИНИ На апікальнійповерхні - Кіноцилія - Стереоцилії В базальній частині - Аферентні НЗ - Еферентні НЗ
  • 43.
  • 44.
  • 45.
    ОРГАН СЛУХУ –СПІРАЛЬНИЙ ОРГАН, КОРТІЄВ ОРГАН Стінки каналу завитки - Вестибулярна мембрана (над нею вестибулярні сходи) - Базилярна мембрана (під нею барабанні сходи) - Судинна смужка (продукція ендолімфи) На базилярній мембрані – кортієв орган – сенсорний епітелій
  • 46.
    Клітинний склад - Клітинистовпи – формують внутрішній тунель - Зовнішні волоскові клітини (3 ряди) - Зовнішні підтримуючі клітини - Внутрішні волоскові клітини (1 ряд) - Внутрішні підтримуючі клітини На поверхні волоскових клітин – текторіальна мембрана ОРГАН СЛУХУ – СПІРАЛЬНИЙ ОРГАН, КОРТІЄВ ОРГАН
  • 47.
  • 48.
  • 49.
  • 50.
  • 51.