1. Головко Лідія Василівна, учитель Шахтарської ЗОШ І-ІІІ ст. № 22,
Донецька область
Урок з географії
9 клас
Тема:Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева
структура (частина 1)
Мета уроку:
навчальна - навчити визначати суттєві ознаки понять «природний рух
населення», «механічний рух населення», «депопуляція», «природний
приріст»; пояснити причини депопуляції населення, соціальноекономічні фактори, що впливають на народжуваність та смертність;
розвивальна -формувати навички створення та аналізу графіків зміни
кількості населення в часі;
виховна -виховувати відповідальність, аналітичні здібності та
комунікабельність у спілкуванні з різними верствами населення.
Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових знань.
Структура уроку:
І. Актуалізація опорних понять
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
IV. Первинна перевірка засвоєних знань
V. Закріплення знань
VI. Контроль та самоперевірка знань
VII. Домашнє завдання
Хід уроку
І. Актуалізація опорних понять (за матеріалами повторення до розділу І)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Яке значення для збільшення народжуваності має Державна програма
підтримки народжуваності?

2. Який існує зв’язок між демографією та економікою?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Відомості про кількість населення в давні часи
У наукових та літературних джерелах не збереглося достовірних відомостей
про чисельність населення України в першій половині Х ст. Вважають, що на
початку XVI ст. чисельність населення складала приблизно 4,4 млн чоловік,
на початку XVII ст. — 5,2 млн чоловік. Незначний природний приріст населення України в той час пояснюється затяжними війнами, масовими
епідеміями, засухами та іншими несприятливими явищами. Згідно з оцінками
вчених у XVIII ст. на українських землях жило близько 9 млн чоловік, на
початку ХІХ ст. — понад 30 млн чоловік.
Населення України в ХХ ст.
Кількість жителів не залишається постійною. Вона може збільшуватися або
зменшуватися. На кількість населення впливають історичні події. У XX ст.
кількість населення України збільшувалася невисокими темпами. Великі
втрати населення спричинили такі події, як громадянська війна (1918–1922),
штучний голод (1932–1933), сталінські репресії, війна з фашистською
Німеччиною (1941–1945). Зменшувалася кількість населення через вимушені,
часто примусові переїзди (депортація кримських татар, німців, поляків).
Виселялись окремі верстви населення («куркулі», духівництво, інтелігенція)
або ж окремі райони (так, після приєднання Західної України до Радянського
Союзу цілі села вивозили до Сибіру на поселення або до таборів).
У повоєнні часи відбувався відплив населення й через ідеологічні або
економічні причини; найчастіше поєднувалось і перше, і друге (освоєння
цілини, участь у всесоюзних комсомольських будівництвах, наприклад
будівництво БАМу — Байкало-Амурської магістралі, освоєння нових
родовищ корисних копалин у Сибіру, на Далекому Сході). Варто відзначити
той факт, що їхала найенергійніша, працьовита частина молоді, і це не могло
не позначитися на кількості населення України.
Питання. Яка кількість населення України була у давні часи? Як історичні
події впливають на кількість населення? Які причини сприяли відпливу
населення України в післявоєнні роки?
IV. Первинна перевірка засвоєних знань
Практична робота 3. Побудова графіка зміни кількості населення за певний
період

3. Використовуючи наведені нижче дані з динаміки кількості населення
України, побудуйте графік і поясніть невисокі темпи збільшення кількості
населення України:
Рік
Кількість наявного населення (на 1 січня)
у тому числі
разом, тис.осіб
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002*
2003
2004
2005
2006
2007
2008
51838,5
51944,4
52056,6
52244,1
52114,4
51728,4
51297,1
50818,4
50370,8
49918,1
49429,8
48923,2
48457,1
48003,5
47622,4
47280,8
46929,5
46646,0
46372,7
міське
34869,2
35085,2
35296,9
35471,0
35400,7
35118,8
34767,9
34387,5
34048,2
33702,1
33338,6
32951,7
32574,4
32328,4
32146,4
32009,3
31877,7
31777,4
31668,8
сільське
16969,3
16859,2
16759,7
16773,1
16713,7
16609,6
16529,2
16430,9
16322,6
16216,0
16091,2
15971,5
15882,7
15675,1
15476,0
15271,5
15051,8
14868,6
14703,9
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Динаміка кількості населення
За даними Державного комітету статистики, населення України на 01.01.2009
року становило 46,1 млн чоловік.
За кількістю населення Україна посідає шосте місце в Європі після Росії,
Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції. Таким чином, Україна — одна з
найбільших держав Європи.

4. Найбільш достовірні і повні відомості про кількість населення та його склад
дають матеріали перепису. Останній перепис населення проводився в грудні
2001 року.
5-1
Зміна кількості населення (динаміка населення) відбувається внаслідок
природного і механічного руху.
Під природним рухом розуміють процеси народжуваності, смертності,
одруження. Для вивчення відтворення населення використовуються
насамперед такі показники, як кількість народжених і кількість померлих.
Різниця між ними називається природним приростом. Частіше
використовують відносні показники, що розраховуються на 1000 жителів.
Якщо смертність (С) перевищує народжуваність (Н), то говорять, що
природний приріст (ПП) від’ємний.
Завдання 20. Проаналізуйте за даними таблиці зміни природного приросту
за останні десятиліття.
Рік
Кількість
народжених
Кількість
померлих
1960
1970
1980
1990
1991
20,5
15,2
14,8
12,6
12,1
6,9
8,8
11,4
12,1
12,9
Рік
Кількість
народжених
Кількість
померлих
1992
1993
1994
11,4
10,7
10,0
13,3
14,2
14,7
Природний
приріст
(скорочення)
13,6
6,4
3,4
0,5
–0,8
Смертність
дітей до 1
року*
немає даних
немає даних
немає даних
12,8
13,9
Природний
приріст
(скорочення)
–1,9
–3,5
–4,7
Смертність
дітей до 1
року*
14,0
14,9
14,5

5. 1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
9,6
9,2
8,7
8,4
7,8
7,8
7,7
8,1
8,5
9,0
9,0
9,8
10,2
11,0
15,4
15,2
14,9
14,4
14,9
15,4
15,3
15,7
16,0
16,0
16,6
16,2
16,4
16,3
–5,8
–6,0
–6,2
–6,0
–7,1
–7,6
–7,6
–7,6
–7,5
–7,0
–7,6
–6,4
–6,2
–5,3
14,7
14,3
14,0
12,8
12,8
11,9
11,3
10,3
9,6
9,5
10,0
9,8
11,0
10,3
*На 1000 народжених.
Причини зниження народжуваності дуже різноманітні, їх розгляд вимагає
комплексного підходу. Це ряд об’єктивних причин, які характерні для
більшості європейських країн. До них відносять — зниження дитячої
смертності (у результаті якої відпала необхідність мати багато дітей),
організація соціального забезпечення (державна пенсія частково зняла
турботу про батьків похилого віку). Розпад старої патріархальної родини,
уякій разом жило декілька поколінь, і поява малих родин унеможливили
виховання великої кількості дітей. До того ж значно змінилася роль жінок у
суспільстві: залучення жінок до суспільного виробництва, а також зростання
рівня освіти, розширення кола інтересів, емансипація привели до появи нової
системи цінностей, основні з яких — поза домівкою і родиною. Значний
вплив має процес урбанізації, який можна розглядати як показник зміни умов
і способу життя. В урбанізованих районах усі перелічені вище фактори
вагоміші
V. Закріплення знань
Питання. Що називають природним рухом населення? Що називають
народжуваністю? смертністю? Що називають природним приростом? Що
означає негативний природний приріст? Назвіть причини зниження
народжуваності.
Завдання 21. Проаналізуйте таблицю, в якій подано дані про
народжуваність, смертність, природний приріст за роками. З яким періодом
життя України пов’язане погіршення показників народжуваності та
збільшення смертності? Які об’єктивні причини, характерні не тільки для
України, вплинули на природний приріст?

6. Відтворення населення — це безперервний процес зміни поколінь.
Народження і смерть — біологічні явища, проте вирішальний вплив на
процес відтворення населення мають соціально-економічні умови.
Завдання 22. Наведіть приклади та факти, які ілюструють соціальноекономічні умови, що впливають на відтворення населення.
Примітка. Це завдання потребує ретельної підготовки зі статистичними
матеріалами, тому має сенс перевести його в розряд творчих або у творчий
проект.
1. Матеріальні умови і впевненість у завтрашньому дні.
2. Розвиток охорони здоров’я і загальнодоступність медичної допомоги.
3. Диспропорція кількості чоловіків і жінок.
4. Збільшення кількості літніх і старих людей.
5. Заходи держави, що стимулюють материнство.
6. Екологічна ситуація.
7. Збільшення кількості розлучень.
8. Рівень дитячої смертності (дітей першого року життя).
Завдання 23. Географічне аудіювання
Прочитайте фрагмент публікації вгазеті «День» (вересень 2007 р.).
Обговоріть основні причини високої смертності населення України.
У кожній країні демографічна криза, якщо вона є, має свої особливості.
Фахівці київського Інституту демографії та соціальних досліджень серед
основних рис української демографічної кризи назвали три найголовніші:
високий рівень захворюваності
серед дітей та дорослих, перевищення більш ніж утричі чоловічої смертності
в працездатному віці над жіночою та підвищений показник смертності
немовлят.
На думку лікарів, на стан здоров’я людини найбільше впливають не
генетичні фактори, не екологічна ситуація, не бідність, а її власне ставлення
до себе — понад 55 % (20 % медики віддають зовнішньому середовищу і по
10 % — рівню охорони здоров’я в державі та генетичній програмі людини).
Нездоровий спосіб життя, неуважність до симптомів хвороб, паління та
вживання алкоголю, малорухливий спосіб життя та переїдання — ось основні

7. причини, які вкорочують людині віку, особливо якщо всі ці фактори
підсумувати. Паління та вживання спиртного — на першому місці.
Приміром, у середньому українець споживає в рік 30 літрів бутильованої
води, а пива — 45 літрів.
За останніми даними Інституту геронтології, середня тривалість життя в
Україні становить для жінок 74 роки, для чоловіків — 61. Якщо порівнювати
ситуацію в Україні з тією, яка є в Європейському Союзі, то українські жінки
живуть на 8–9 років, а чоловіки — на 12–13 років менше, ніж там. Учені
переконані, що більшість громадян України й близького зарубіжжя за
функціональним станом (зношеністю) свого організму є старшими за
паспортний вік на 10–15 років. Тому лікарі та геронтологи переконані, що
ніякі таблетки не зупинять старіння організму, якщо людина не стане
системно займатися своїм оздоровленням.
З цією ж банальною, на перший погляд, причиною, — нездоровим способом
життя — пов’язана й «чоловіча» криза в Україні. Геронтологи констатують
надсмертність чоловіків, а до вже перелічених причин такого стану додають
ще й побутовий травматизм. Цікавий факт: на днях київська міська громадська організація «Народна допомога — Київ», яка займається підтримкою
бездомних (харчуванням, поновленням документів, допомогою з одягом),
спробувала «намалювати» портрет столичного бомжа. Ним виявився киянин,
чоловік-алкоголік 35–42 років, який ніде не працює і збирає пляшки або
макулатуру! І таких чоловіків у шести районах Києва за останні три місяці
нарахували близько дев’яти тисяч. Питається, хто кому лікар, якщо в сам
розквіт сил чоловіки не хочуть працювати, заводити сім’ю, жити
повноцінним життям, а дозволяють, щоб на грантівські гроші її
«підгодовували» дівчата з громадських організацій? Поряд з цим демографи
б’ють на сполох, говорячи про те, що бомжуванням займаються й сотні тисяч
дітей, і ще не відомо, як вплине цей прошарок «генералів піщаних кар’єрів»
на популяцію України в майбутньому.
І третя проблема, яку Інститут геронтології називає визначальною, —
підвищений рівень смертності серед немовлят. Звідки в них візьметься
здоров’я, якщо їхні батьки не дбають про свій фізичний стан? У показниках
рівень смертності дітей може зрости, адже, дотримуючись європейських
стандартів, з початку цього року українські лікарі борються за життя
новонароджених, якщо вони важать не менше 500 грамів (приблизно 22
тижні вагітності). Таких дітей виходжувати важко і дорого. А основною
причиною народження недоношених дітей лікарі вважають все ту ж
причину — недбале ставлення вагітної жінки до власного здоров’я, стреси
тощо. Фахівці Iнституту геронтології стверджують, що підвищення
народжуваності в останні три-чотири роки пов’язане з тим, що жінки, які в
кризові 90-ті роки не могли дозволити собі народити дитину, тепер
обзавелися первістком.

8. Завдання 24. За текстом складіть логічний ланцюжок, який показує
зв’язокміж демографією та економікою.5-2
Демографічна ситуація — сформоване в певному районі співвідношення
народжуваності, смертності і міграційної рухливості, що створили певну
статевовікову структуру населення та динаміку його кількості.
Сучасна демографічна ситуація в Україні дуже складна і характеризується
кризовими явищами. Демографічна криза має кілька складових: негативний
природний приріст, проблема «старіння нації», тобто збільшення частки
людей старшого віку. Сумним наслідком цієї кризи стає не тільки постійне
зменшення кількості населення України, але й зменшення кількості
працездатного населення зі значним зростанням кількості пенсіонерів.
VI. Контроль та самоперевірка знань
Завдання 25. Проаналізуйте дані (2008) народжуваності, смертності,
природного приросту, смертності дітей у віці до 1 року, шлюбності та
розлучуваності по областях. Які спостерігаються тенденції по регіонам
України? Назвіть області з найкращими та найгіршими показниками. Чи
існує залежність між цими показниками та природним приростом? Між
природним приростом та часткою міського (сільського населення) в
областях?
Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності, природного приросту, шлюбності
та розлучуваності
Загальні коефіцієнти, на 1000 осіб
народжуваності смертності природ- смертності шлюбності
ного при- дітей у віці
росту
до 1 року*
Україна
11,0
16,3
–5,3
10,3
7,2
Автономна Рес11,8
15,5
–3,7
11,7
7,6
публіка Крим
Області
Вінницька
10,8
17,1
–6,3
10,7
7,2
Волинська
14,7
15,0
–0,3
7,5
7,6
Дніпропетров11,1
17,7
–6,6
10,8
7,2
ська
Донецька
9,7
18,0
–8,3
12,7
6,8
Житомирська
11,3
18,2
–6,9
8,1
7,3
розлучуваності
3,6
3,6
3,6
2,6
4,0
4,0
3,6

9. Закарпатська
Запорізька
ІваноФранківська
Київська
Кіровоградська
Луганська
Львівська
Миколаївська
Одеська
14,7
10,3
12,4
12,9
16,5
13,3
1,8
–6,2
–0,9
11,3
9,9
11,2
7,9
6,9
7,6
2,3
4,0
3,0
11,6
10,2
9,4
11,4
11,2
12,0
17,9
18,6
17,9
13,7
16,7
15,8
–6,3
–8,4
–8,5
–2,3
–5,5
–3,8
7,6
12,8
14,4
8,8
8,6
9,8
8,2
6,2
6,9
7,5
6,9
7,6
4,0
3,9
4,1
2,4
4,2
3,8
Загальні коефіцієнти, на 1000 осіб
народжуваності смертності природного смертності
приросту дітей у віці
до 1 року*
Полтавська
9,7
18,4
–8,7
8,8
Рівненська
14,8
14,1
0,7
9,2
Сумська
9,1
18,7
–9,6
10,3
Тернопільська
11,3
14,7
–3,4
10,5
Харківська
9,8
16,1
–6,3
9,2
Херсонська
11,3
16,3
–5,0
12,4
Хмельницька
11,0
17,0
–6,0
9,8
Черкаська
9,5
17,8
–8,3
11,7
Чернівецька
12,3
13,5
–1,2
9,5
Чернігівська
8,8
21,0
–12,2
7,9
м. Київ
11,6
10,9
0,7
9,5
Севастополь
11,0
15,7
–4,7
7,7
(міськрада)
шлюбності розлуч
уваності
6,6
4,0
7,7
2,6
6,2
3,4
7,4
2,8
7,1
3,8
6,7
3,8
7,3
3,4
6,7
3,7
7,8
3,5
6,1
3,4
8,1
3,6
9,5
5,0
* На 1000 народжених.
Завдання 26. У кожному місті або районі є статистичні відділи. А
статистика — це наука, що «знає все». Підготуйте статистичний звіт про
динаміку кількості населення міста N за рік.
У місті N з населенням 230 тис. чоловік протягом року народилося 2,3 тис.
чоловік, померло 3,1 тис. чоловік. Виїхало з міста 4,6 тис. чоловік, в’їхало 1,2
тис. чоловік. Підрахуйте народжуваність, смертність, природний приріст
населення, сальдо міграції. На скільки і як змінилася (збільшилася чи
зменшилася) кількість населення міста N?
VII. Домашнє завдання
Читати матеріал підручника. Виконати соціогеографічний практикум.

10. Соціогеографічний практикум
Не за горами той час, коли ви станете сімейними людьми. Наскільки
відповідально бути батьками, можна говорити дуже довго. Але ми
торкнемося тільки одного аспекту цієї проблеми — матеріального. Візьміть
інтерв’ю у ваших знайомих, які недавно стали батьками, або
проконсультуйтеся у своїх батьків.
Підрахуйте, у яку суму обійдеться сімейному бюджету поява на світ і
перший місяць життя маляти:
1. Перебування породіллі в допологовій палаті в середньому 1–2 дні — по …
грн. на день (ліки, обслуговування, повноцінне харчування).
2. Пологи і період післяпологової адаптації (6–7 днів). Пологи від … грн. і
вище (залежно від типу лікувальної установи, кваліфікації лікаря тощо) плюс
… грн. за кожний день перебування в лікарні.
3. «Придане маляті» (пелюшки, сорочечки, шапочки, підгузки, ковдра
байкова і вовняна і т. ін.) — … грн.
4. Лікарські препарати (присипки, дитячі креми, бинт, вата, трави для
купання) — … грн.
5. Коляска (від … грн.), ліжечко (від … грн.), ванночка (від … грн.).
6. Соски, пляшечки, іграшки — … грн.
7. При штучному годуванні 1 пачка «Малютки» (або інші дитячі суміші) (…
грн.) на 3–4 дні. При грудному годуванні — повноцінне харчування для
матері тощо.
Яке значення для збільшення народжуваності останніми роками має
Державна програма підтримки народжуваності? Поцікавтеся, які суми
виплачує держава в разі народження першої, другої, третьої дитини.

11. Головко Лідія Василівна, учитель Шахтарської ЗОШ І-ІІІ ст. № 22,
Донецька область
Урок з географії
9 клас
Тема уроку: Кількість, розміщенняігустота населення, його вікова і
статева структура (частина 2). Міграції. Діаспора.
Мета уроку:
навчальна розкрити суттєві ознаки понять «густота населення»,
«міграція», «діаспора», визначити причини нерівномірного розміщення
населення;
розвивальна -формувати вміння характеризувати статевовікову структуру
населення, наслідки її змін для економіки країни;
виховна -виховувати повагу та почуття єдності з українцями діаспори,
цікавість до розширення зв’язків з українцями зарубіжжя.
Тип уроку: комбінований.
Обладання: фізична карта України, атласи, презентація, комп’ютери.
Структура уроку
І. Мотивація начальної діяльності
ІІ. Вивчення нового матеріалу
ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань
IV. Закріплення знань
V. Домашнє завдання
Матеріали до етапів уроку
І. Мотивація начальної діяльності
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Густота і розміщення населення
Для характеристики розміщення населення використовують показник його густоти.
Цей показник характеризує освоєність території й вираховується в такий спосіб:
загальна кількість населення певної території ділиться на її площу.
Показник густоти, різний по областях України, складається під впливом природних
умов, історичних і сучасних економічних чинників, а також процесів заселення.
Завдання 27. Дайте відповіді на запитання, використовуючи карту «Населення»
атласу.
1. Обчисліть середню густоту населення України.
2. Порівняйте з густотою населення Росії (8,4 чол/км2) та країнами Європи:
Польща (124 чол/км2), Італія (197 чол/км2), Німеччина (232 чол/км2).
3. Назвіть області, які мають найбільшу густоту населення.
4. В яких областях висока густота сільського населення? Поясніть.
5. Чому в межах Луганської, Запорізької, Закарпатської областей населення
розміщено вкрай нерівномірно?
6. Як розвиток економіки впливає на густоту населення?

12. 7. Зробіть припущення, у якій області (Запорізькій чи Херсонській) і чому вища
середня густота населення.
8. Який вплив мала Чорнобильська трагедія на розміщення населення?
2. Вікова і статева структура населення України
Вікова і статева структура населення формується під впливом народжуваності,
смертності, міграцій. У віковій структурі населення можна виділити три групи:
• діти і підлітки (від 0 до 15 років);
• працездатне населення (чоловіки від 16 до 59 років, жінки від 16 до 54 років);
• люди старшого віку (пенсіонери).
Вікова і статева структура населення залежить від середньої тривалості життя. За
даними Держкомстату, середня тривалість життя населення України у 2006–2007
рр. становила 68 років. Середня тривалість життя жінок — 74 роки, чоловіків — 62
роки. За останнє десятиріччя середня тривалість життя жінок залишилася
незмінною, а чоловіків зменшилася на 2 роки.
Порівняймо ці показники з аналогічними в інших країнах світу. В Японії середня
тривалість життя жінок становить 82, чоловіків — 76 років; у Швеції — 81 і 76
років відповідно.
Статевовікова структура та тривалість життя в першу чергу залежать від його
рівня, тобто від реальних доходів, структури споживання, тривалості робочого часу
та умов праці, розвитку охорони здоров’я, участі чоловіків у воєнних та інших
конфліктах, міграції та інших показників.
ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань
Завдання 28. Проаналізуйте статево-вікову піраміду, яка графічно зображує
розподіл населення за віком та статтю. Складіть питання для аналізу піраміди.
Наприклад, поміркуйте та назвіть причини зміни співвідношення між чоловіками
та жінками в різних вікових група.
Статевовікова піраміда населення України на початок 2008 року6-1
ІІ. Вивчення нового матеріалу
3. Міграції
Переміщення населення з одного місця проживання до іншого називається
механічним рухом, або міграцією. Міграції охоплюють різноманітні форми
переміщення населення. Розрізняють внутрішню (у межах однієї держави) і
зовнішню (виїзд за межі держави) міграції.
6-2

13. IV. Закріплення знань
Завдання 29. Розгляньте схему «Класифікація міграцій». Що називають
еміграцією? імміграцією? Поміркуйте і назвіть причини економічних, сезонних,
політичних та інших міграцій. Чим відрізняється фізична міграція від
інтелектуальної? Добровільна від примусової?
Проаналізуйте дані таблиці «Розподіл мігрантів за потоками і типом поселень».
Поясніть зміни в міграційних потоках. Яка міграція більш інтенсивна — зовнішня
чи внутрішня? Поясніть причини.
Розподіл мігрантів за потоками і типом поселень
2008
кількість
прибулих
Разом
У тому числі:
внутрішньорегіональна
міграція
міжрегіональна
міграція
міждержавна
міграція
з них:
кількість
вибулих
сальдо
міграції
2007
кількість
прибулих
Міські поселення та сільська місцевість
286 882
279 181
7701
298 576
кількість
вибулих
сальдо
міграції
291 657 6919
166 847
166 847
172 796
172 796
102 406
102 406
104 790
104 790
17 629
9928
7701
20 990
14 071
6919

14. з країнами СНД 14 323
з
іншими 3306
країнами
Міські поселення
Разом
194 398
У тому числі:
внутрішньо105 729
регіональна міграція
міжрегіональна
75 128
міграція
міждержавна
13 541
міграція
з них:
з країнами СНД
10 559
з іншими країнами 2982
2008
кількість
6389
3539
7934
–233
16 828
4162
9746
4325
7082
–163
188 045
6353
200 795
196 955
3840
107 074
–1345
107 409
111 822
–4413
73 151
1977
76 818
74 280
2538
7820
5721
16 568
10 853
5715
4967
2853
5592
129
12 625
3943
7381
3472
5244
471
кількість сальдо
вибулих міграції
прибулих
Сільська місцевість
92 484
91 136
Разом
1348
У тому числі:
внутрішньо61 118
59 773
1345
регіональна
міграція
міжрегіональна
27 278
29 255
–1977
міграція
міждержавна
4088
2108
1980
міграція
з них:
з країнами СНД
3764
1422
2342
з іншими країнами 324
686
–362
Міські поселення та сільська місцевість
Разом
12,5
12,1
0,4
У тому числі:
внутрішньо7,2
7,2
регіональна
міграція
міжрегіональна
4,5
4,5
міграція
міждержавна
0,8
0,4
0,4
міграція
з них:
2007
кількість кількість сальдо
прибулих вибулих міграції
97 781
94 702
3079
65 387
60 974
4413
27 972
30 510
–2538
4422
3218
1204
4203
219
2365
853
1838
–634
12,9
12,6
0,3
7,5
7,5
4,5
4,5
0,9
0,6
0,3

15. з країнами СНД
0,6
з іншими країнами 0,2
2008
кількість
0,2
0,2
кількість
вибулих
прибулих
Міські поселення
12,4
12,0
Разом
У тому числі:
внутрішньо6,7
регіональна міграція
міжрегіональна мігра- 4,8
ція
міждержавна міграція 0,9
із них:
з країнами СНД
0,7
з іншими країнами
0,2
Сільська місцевість
Разом
12,7
У тому числі:
внутрішньо8,4
регіональна міграція
міжрегіональна мігра- 3,7
ція
міждержавна міграція 0,6
з них:
з країнами СНД
0,5
з іншими країнами
0,1
0,4
0,0
сальдо
міграції
0,7
0,2
2007
кількість
прибулих
0,4
0,2
кількість
вибулих
0,3
0,0
сальдо
міграції
0,4
12,7
12,5
0,2
6,8
–0,1
6,8
7,1
–0,3
4,7
0,1
4,9
4,7
0,2
0,5
0,4
1,0
0,7
0,3
0,3
0,2
0,4
0,0
0,8
0,2
0,5
0,2
0,3
0,0
12,5
0,2
13,3
12,9
0,4
8,2
0,2
8,9
8,3
0,6
4,0
–0,3
3,8
4,2
–0,4
0,3
0,3
0,6
0,4
0,2
0,2
0,1
0,3
0,0
0,6
0,0
0,3
0,1
0,3
–0,1
Завдання 30. Визначте, до яких типів міграції належать такі випадки:
1. Шестикласника Андрія відвезли на літні канікули до бабусі в Луганську область.
2. Родина Левіних у повному складі переселяється на постійне проживання до
Ізраїлю.
3. Практично щодня протягом двадцяти років Іван Олександрович їздить на
електричці «Харків — Зміїв», оскільки працює на харківському заводі
«Авторучка», а живе в селі Андріївка.
4. Молоде подружжя Юрій та Наталка вересень провели наодному з курортів
Іспанії.

16. 5. Після аварії на Чорнобильській АЕС родину Валентини Миколаївни відселили з
30-кілометрової зони відчуження до Миколаївської області.
6. Сім’я Ігоря живе в Донбасі. Щоб підтримати її матеріально, Ігор їздить на вахту
до Західного Сибіру добувати нафту. Три місяці він працює, місяць проводить з
родиною.
7. Професор Сергєєв одержав запрошення читати лекції на хімічному факультеті
Кембріджського університету й одночасно працювати в лабораторії над
створенням нового лікарського препарату.
8. Родина Інесси як родина біженців-вірмен з Баку (Азербайджан) оселилася в
нашому місті після 1991 року, коли в Баку почалося національне протистояння.
9. Галина Семенівна зібрала бригаду пенсіонерок, і кожного літа вони їздять на
прополювання і збирання цукрових буряків до Сумської області.
Хвилинка емоційного розвантаження
КОЛПАК ДЛЯ ДУМАНЬЯ 1. Берем себя за уши – за верхнюю часть уха: большой
палец сзади, указательный впереди. И мягко массируем уши, как будто немного
растягивая назад и выворачивая. Массируем несколько раз сверху вниз каждую
точку на кромке ушной раковины.
2. Поворачиваем голову влево до предела. Берем себя за уши и массируем,
позволяя своей голове, глядя назад, уходить все дальше и дальше. Массируем
несколько раз сверху вниз. Когда голова повернется до предела – достаточно.
3. Поворачиваем голову вправо. И повторяем действия пункта 2.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
4. Формування і розміщення української діаспори
Економічні і політичні проблеми, що на різних історичних етапах виникали в
Україні, стали причиною добровільної або вимушеної еміграції багатьох українців
за межі Батьківщини. Наслідок цих переміщень — формування діаспори.
Діаспора — це частина етнічного населення, що постійно мешкає за межами
історичної батьківщини. Як соціальне явище діаспора характерна для багатьох
народів, у тому числі і для українців.
За різними оцінками, нині за межами України мешкає 11–20 млн українців.
Етнічні українські землі входили до складу різних держав: Російської імперії,
Радянського Союзу, Австро-Угорської імперії, Польщі та ін. Цим пояснюється
формування двох еміграційних потоків і як наслідок двох діаспор — східної та
західної. Східна діаспора знаходиться в державах, що утворилися з колишніх
республік Радянського Союзу. Західна діаспора — це українці, що мешкають у

17. країнах далекого зарубіжжя: Північній і Південній Америці, Західній Європі,
Австралії.
Питання до тексту. Що називають діаспорою? Чому сформувалося два
еміграційних потоки? Де знаходяться східна і західна діаспори?
Формування східної діаспори
Міграції українського населення почалися давно. Відомості про це
збереглися з ХVІ–ХVII ст. Але такі переміщення не були тоді масовими і
постійними явищами. Більш інтенсивною стала міграція українців з Лівобережжя
наприкінці ХІХ — на початку XX ст. Причин цього соціального явища було
декілька: безземелля селян, високі податки на землю, часті неврожаї, що
спричиняли голод, особливо в перенаселених Полтавській і Чернігівській
губерніях.
На еміграцію впливали також конкретні історичні події. Після перемоги
Петра І в Полтавській битві (як відомо, гетьман Мазепа виступив на боці шведів)
почалися жорстокі репресії. Так, було зруйновано місто Батурин, де
розташовувалася резиденція гетьмана Мазепи, і це спонукало його прихильників
до еміграції в Бендери. Пізніше населення Східної України примусово забирали на
важкі роботи (сезонна міграція) до північних районів Росії: для будівництва СанктПетербурґа, Ладозького обвідного каналу тощо. Відомо, що цей канал було майже
повністю збудовано 20-тисячним загоном українських козаків під керівництвом
Павла Полуботка.
Царський уряд економічними методами заохочував переселення українців на
схід імперії. Для переселенців існували пільги: виділяли по 200 карбованців на
родину, забезпечували безкоштовне перевезення майна до місць поселень, давали
земельні ділянки, на тривалий час звільняли сільських юнаків призовного віку від
служби в армії. За період з 1891 до 1914 р. зі Східної України переселилося понад 2
млн осіб. Це 45 % усіх переселенців царської Росії. Найбільше українців
переселялося на Північний Кавказ, у Центрально-Чорноземний район, на Урал,
Нижню Волґу, південь Сибіру, Далекий Схід.
Один з найбільших районів компактного проживання українців сформувався
на Далекому узбережжі Тихого океану. Тут досить сприятливі природні умови і
багаті ресурси. Наприкінці першого десятиліття XX ст. українці становили 74 %
населення Зеленого Клина (це майже 700 тис.чоловік). У Приамур’ї українців було
75–80 %, а в Примор’ї — 60–65 % від усього населення.
У період революційних подій 1917–1923 рр. Зелений Клин переживає
національно-політичне і національно-культурне відродження. У цей час
утворюються українські товариства, кооперативи, військові організації. Було
утворено територіальне об’єднання українських районів — Зелена Україна (одного
часу Зеленій Україні навіть гарантували права широкої автономії). У ці роки там
виходили газети, журнали українською мовою, працювали десятки українських
шкіл, українська мова стала мовою діловодства в адміністративних установах.

18. У 1923 р. Зелена Україна припинила своє існування і багатьох українців
засудили за спробу відірвати Далекий Схід від Росії.
Питання до тексту. Які причини міграції українців наприкінці ХІХ — на
початку XX ст.? Якими методами заохочувалося переселення українців на схід
імперії? Назвіть райони компактного проживання українців у Росії.
Східна діаспора в роки радянської влади
За іншими принципами збільшувалася кількість української діаспори в 30–
50-ті рр. У ці роки північні і східні регіони Радянського Союзу було перетворено на
місця спецпоселень, де масово використовувалася безплатна праця сотень тисяч
людей. Ці спецпоселення являли собою систему таборів (ГУЛАГ) для ув’язнених (в
основному з політичних мотивів). За час колективізації тисячі так званих куркулів
було репресовано і вислано за межі України. Тоді ж піддаються гонінням,
переслідуванням, виселенню технічна і творча інтелігенція, політичні противники
влади («троцькісти», «бухаринці») та їхні родини, учасники антиурядових
формувань (вояки ОУН, УПА та їхні родини), духівництво, члени деяких
релігійних сект (свідки Єгови) та ін.
Різко зросла кількість української діаспори в республіках Радянського Союзу
в роки Другої світової війни. До східних районів країни було евакуйовано з
України 500 великих промислових підприємств із робітниками та інженернотехнічним персоналом. Кількість населення Волзького регіону, Уралу, Сибіру,
Середньої Азії збільшилася на 3,5 млн чоловік за рахунок евакуйованих з України.
У повоєнні роки знову взяла гору економічна еміграція. Українці освоювали
цілину, розробляли сибірські родовища корисних копалин, будували БАМ і великі
електростанції Сибіру та Середньої Азії.
Для всіх потоків переселенців (і в часи царської Росії, і в роки радянської
влади) характерна рееміграція — повернення деякої частини мігрантів на
Батьківщину.
Напочатку 90-х рр. рееміграція зі східної діаспори дещо активізувалась у
зв’язку зі створенням незалежних держав. Останніми роками цей процес
стабілізувався і кількість тих, хто повертається, коливається в межах 30–35 тис.
чоловік на рік.
Питання до тексту. Які історичні процеси 30–40-х рр. XX ст. привели до
збільшення кількості української діаспори в республіках Радянського Союзу? Які
причини міграції українців у післявоєнний період?
Західна діаспора
Масова еміграція українців до Північної і Південної Америки почалася
наприкінці XIX ст. Переселенські настрої охопили західні райони України, що
належали Австро-Угорщині. Головна причина, що спонукала до еміграції, —
економічна (безземелля і як наслідок дуже низький рівень життя). Перед Першою

19. світовою війною із Західної України (без Волині, бо ця територія належала Польщі)
виїхало 700–800 тис. чоловік. Основними районами розселення українців стали
Північна і Південна Америка (США, Канада, Аргентина, Бразілія).
Складна ситуація під час громадянської війни, ліквідація УНР, ЗУНР,
окупація західноукраїнських земель Польщею, Чехословаччиною, Румунією і
пізніше Угорщиною викликали великий потік політичних емігрантів. На початку
1921 р. кількість українських мігрантів у країнах Західної Європи досягла 100 тис.
чоловік. У цілому за 20 років (з 1919 по 1938 р.) загальна кількість переселенців із
західноукраїнських земель становила 190 тис.чоловік (у тому числі 71 тис. — до
Канади, 49 тис. — до Аргентини, 35 тис. — до Франції тощо).
У 20-ті рр. Чехословаччина посідала перше місце серед країн, що прийняли
українців. Тут існувало навіть кілька вищих навчальних закладів для українців:
Український вільний універ ситет, Українська господарська академія, Вищий
педагогічний інститут ім. М. Драгоманова і Студія класичного мистецтва.
Слід мати на увазі, що до традиційних районів еміграції (Галичини,
Буковини) приєдналися також Західна Волинь і Західне Полісся.
Під час окупації України в роки Другої світової війни в примусовому
порядку було вивезено до Німеччини понад 2 млн чоловік. Кілька мільйонів
(включаючи військовополонених) було ув’язнено у фашистських концтаборах.
Після війни велика частина українців повернулася на Батьківщину, але багато хто
емігрував до країн Північної і Південної Америки, Австралії, залишився в Західній
Європі. Причини цієї міграції в основному політичні: побоювання політичних
репресій («людина, що перебувала в полоні, — зрадник»). До цієї ж групи
мігрантів належать і учасники антирадянських військових формувань (УПА,
дивізія «Галичина» тощо). Загальна кількість українців-емігрантів воєнних і
повоєнних років становила 260–300 тис.чоловік.
У 1945–1950 рр. українці, що залишилися в Західній Європі, змушені були
реемігрувати далі — до Америки, Австралії.
У 70–80-ті рр. в СРСР, у тому числі і в Україні, існувала практика виселення
(позбавлення громадянства) дисидентів (від лат. dissidens — «незгодний»).
Восновному це були представники творчої інтелігенції (журналісти, вчені,
артисти), але ця міграційна хвиля була меншою, ніж попередні. Дисидентам
надавали політичний притулок США і країни Західної Європи.
Питання до тексту. Коли почалася масова міграція українців на Захід? Які
історичні події викликали потоки мігрантів з України? Назвіть райони розселення
західної діаспори.
Розміщення української діаспори
Найбільша українська діаспора — в Росії: 4,4 млн чол. українців та осіб
українського походження. Українці мешкають у всіх районах Росії, але більше їх
(відносно загальної кількості населення конкретного району) традиційно на

20. Далекому Сході, півночі європейської частини Росії, у Західному і Східному
Сибіру.
До революції українські переселенці восновному осідали уздовж
Транссибірської магістралі; у 30–50-ті рр. XX ст. ув’язнені і переселенці з України
відбували покарання в таборах і поселеннях, розташованих значно далі на північ
від магістралі. Починаючи із 70-х рр. українці розселяються в районах Крайньої
Півночі (Ямало-Ненецький, Ханти-Мансійський автономні округи). Таким чином,
за останнє століття в Сибіру спостерігається переміщення української діаспори з
півдня на північ.
Більшість українців живуть у містах (у Москві — більш 350 тис. наших
співвітчизників, у Санкт-Петербурзі — 170 тис).
Серед інших країн СНД досить великі діаспори в Казахстані — 890 тис., у
Молдові — 600 тис., у Білорусі — 290 тис. На думку деяких учених, українське
населення в прикордонних районах сусідніх держав не можна вважати діаспорою,
оскільки кордони неодноразово переносились і частина українців залишилася за
межами історичної батьківщини внаслідок адміністративних рішень.
Найбільш численна на Заході українська діаспора зосереджена в США і
Канаді. У США мешкає 750 тис. українців — друга за кількістю (після поляків)
діаспора слов’янського походження. Більшість українців зосереджені в північносхідних промислових штатах (Пенсільванія, Нью-Йорк, Нью-Джерсі).
У Канаді 1054 тис. українців, але співвідношення української діаспори і
загальної кількості населення США й Канади різне
США
750
1
29,6
1
тис.
~29
тис.
290
млн
Канада
1054
~258
млн
Таким чином, вплив українців і частка їх у кількості населення у Канаді
значно вагоміші, ніж у США.
Серед західноєвропейських країн багато українців у сусідній Польщі — 100
тис., значно менше в Словаччині (30 тис.), Югославії (25 тис.), Великій Британії (25
тис.).
У Південній Америці численна українська діаспора в Бразілії — 355 тис. і
Аргентині — 250 тис.
У далекій Австралії також є наші співвітчизники — близько 35 тис.
Крім географічного розташування східна і західна діаспори мають ще одну
істотну різницю.

21. Українці, що потрапили на Захід, опинилися в чужому мовному середовищі.
Крім того, існували ще культурно-побутові особливості, інша релігія. Усе це
змушувало мігрантів консолідуватися. Чинник об’єднання — спільна історична
батьківщина, тому в Канаді і США, наприклад, є українські товариства, газети,
журнали, школи. Українці там відчувають необхідність етнічного об’єднання. Інша
ситуація склалася в східній діаспорі — споріднені слов’янські мови, подібні
культурно-побутові риси, одна релігія, можливість у будь-який момент
повернутися на історичну батьківщину стають причиною асиміляції етнічних
особливостей. Як наслідок цього — національність (особливо для наступних поколінь емігрантів) не така уже й важлива. Тож багато українців у Росії вже в
другому поколінні називають себе росіянами. Ця ситуація, що склалась об’єктивно,
пояснює роз’єднаність східної діаспори.
Питання. Де знаходиться найбільша українська діаспора? Назвіть основні райони
розселення українців у Росії. Назвіть країни з численною українською діаспорою
на Заході. Які існують відмінності між східною і західною діаспорами?
V. Домашнє завдання
Читати матеріал підручника. Виконати соціогеографічний практикум.
Соціогеографічний практикум
Якщо у вас виникла шалена думка про еміграцію, скажімо, до Канади, то непогано
було б знати про те, що...
а) в обов’язковому порядку до одного з банків повинна бути перерахована певна
сума (не менш 4 тис. дол. на одну людину, на родину з двома дітьми — 12 тис.
дол.; у цьому випадку діє одне правило: чим більше, тим краще, тому що новій
«батьківщині» не потрібні нужденні громадяни);
б) схвалюються тільки абсолютно благонадійне минуле, чітке уявлення про
майбутнє (вид занять, місце проживання, перспективи тощо); співбесіда в
посольстві — не формальний захід, а для декого — камінь спотикання;
в) обов’язкове знання англійської мови (зрозуміло, не в межах шкільного курсу);
г) дипломи про вищу освіту необхідно підтверджувати іспитами, причому дуже
серйозними; деякі, скажімо медичні, не визнаються зовсім, треба перенавчатися
тощо;
д) найголовніше — це наявність потрібної (для суспільства) професії, навичок,
умінь.
Подумайте, які професії, навички, вміння дозволять емігранту почувати себе
більш-менш упевнено.