Учебники

1. Серія «Початкова школа. Мій конспект»
Заснована у 2009 році
Харків
«Видавнича група “Основа”»
2012
2-ге видання
Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»

2. ISBN 978-617-00-0912-8
Біловус О. В.
Б 61 Я і Україна. Громадянська освіта. 4 клас. / О. В. Біловус,
А.Ф.Волошина,Т.П.Кушнір,Л.Л.Наконечна. 2-гевид.—Х.:
Вид. група «Основа», 2012 — 88 c. : табл. — (Серія
«Початкова школа. Мій конспект»).
ISBN 978-617-00-0912-8.
Посібник містить орієнтовне календарне планування та плани-
конспекти уроків курсу «Я і Україна» (громадянська освіта) в 4 класі,
складені відповідно до вимог чинної програми за підручником Т. М. Бай-
бари, Н. М. Бібік (К. : Форум, 2004) та матеріалами робочого зошита
О. В. Ісаєнко, І. Ю. Павлюк (Х. : Вид-во «Ранок», 2006).
Задля зручності використання всі розробки розміщено на відривних
аркушах. Місця для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись
запропонованими матеріалами як основою, скласти власні конспекти
уроків.
Для вчителів початкової школи.
УДК 37.16
ББК 74.263
УДК 37.16
ББК 74.263
Б 61
© Біловус О. В., Волошина А. Ф., Кушнір Т. П.,
Наконечна Л. Л., 2011
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2012
Навчальне видання
Серія «Початкова школа. Мій конспект»
БілоВус Оксана Володимирівна,
ВОЛОШИНА Алла Федорівна,
КУШНІР Тамара Петрівна,
Наконечна Людмила Леонідівна
Я І УКРАЇНА. Громадянська освіта.
4 клас
2-ге видання
Головний редактор Ю. Є. Бардакова
Редактор О. В. Грабар
Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підписано до друку 21.04.11. Формат 60×90/8.
Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк. арк. 11,0. Замовлення № 12-02/13-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

3. 3
Зміст
Орієнтовне
календарне планування . . . . . . . . . . . . . . 4
І семестр
УКРАЇНА — РІДНИЙ КРАЙ
Урок 1. Скажи своє слово про Україну . . . . 5
Урок 2. Звідки походить назва
нашої країни? . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Урок 3. Назви наших міст, сіл, рік, озер . . . 9
Урок 4. Я твій син, Україно!
За що шанують українців? . . . . . . 11
ЛЮДИНА
Урок 5. Радість життя . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Урок 6. Людське «Я» . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Урок 7. Дбай про своє добре ім’я . . . . . . . . 19
Урок 8. Людські чесноти . . . . . . . . . . . . . . 21
Урок 9. Досягнення . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Урок 10. Людина серед людей . . . . . . . . . . . 29
Урок 11. Про культуру зблизька . . . . . . . . . 33
Урок 12. Винаходи людства . . . . . . . . . . . . 35
Урок 13. Чи варто бути правдивим? . . . . . . 37
Урок 14. Тримайся з гідністю . . . . . . . . . . . 39
Урок 15. Правила гостинності . . . . . . . . . . 41
Урок 16. Перевірна робота . . . . . . . . . . . . . . 43
ІІ семестр
ПРАВИЛА ЖИТТЯ В СУСПІЛЬСТВІ
Урок 17. Правопорушення.
Телефонний тероризм . . . . . . . . . . 45
Урок 18. Байдужість.
Конфліктні ситуації . . . . . . . . . . . 49
Урок 19. Совість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Урок 20. Передбачай наслідки
своїх учинків . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Урок 21. Що означає
бути справедливим . . . . . . . . . . . . 57
ГРОМАДЯНСЬКІ ПРАВА
Й ОБОВ’ЯЗКИ
Урок 22. Символіка. Що це таке?
Знаймо й шануймо символи
свого краю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Урок 23. Державні символи України . . . . . 63
Урок 24. Українська мова — державна
мова України . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Урок 25. Основні права й обов’язки
громадянина . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Урок 26. Взаємні права й обов’язки
батьків і дітей . . . . . . . . . . . . . . . . 75
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА НАРОДУ
Урок 27. Культурна спадщина.
Турбота кожного
про культурну спадщину . . . . . . . 77
Урок 28. Творчість
українських художників . . . . . . . 79
Урок 29. Пам’ятки природи України . . . . . 81
Урок 30. Головна скарбниця
давньоукраїнської культури . . . . 83
Уроки 31–32. Державні, релігійні
та народні свята в Україні . . . . . . 85
Уроки 33–34. Підсумковий урок. Перевірна
робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89

4. 4
Орієнтовне календарне планування
№
з/п
Зміст навчального матеріалу Дата
І семестр
Україна — рідний край
1 Скажи своє слово про Україну
2 Звідки походить назва нашої країни?
3 Назви наших міст, сіл, рік, озер
4 Я твій син, Україно! За що шанують українців?
Людина
5 Радість життя
6 Людське «Я»
7 Дбай про своє добре ім’я
8 Людські чесноти
9 Досягнення
10 Людина серед людей
11 Про культуру зблизька
12 Винаходи людства
13 Чи варто бути правдивим?
14 Тримайся з гідністю
15 Правила гостинності
16 Перевірна робота
ІІ семестр
Правила життя в суспільстві
17 Правопорушення. Телефонний тероризм
18 Байдужість. Конфліктні ситуації
19 Совість
20 Передбачай наслідки своїх учинків
21 Що означає бути справедливим
Громадянські права Й обов’язки
22 Символіка. Що це таке? Знаймо й шануймо символи свого краю
23 Державні символи України
24 Українська мова — державна мова України
25 Основні права й обов’язки громадянина
26 Взаємні права й обов’язки батьків і дітей
Культурна спадщина народу
27 Культурна спадщина. Турбота кожного про культурну спадщину
28 Творчість українських художників
29 Пам’ятки природи України
30 Головна скарбниця давньоукраїнської культури
31–32 Державні, релігійні та народні свята в Україні
33–34 Підсумковий урок. Перевірна робота

5. 5
І семестр Клас Дата проведення уроку
І семестр
Україна — рідний край
Урок 1
Тема. Скажи своє слово про Україну
Мета: розширити і поглибити знання учнів про Україну; вчи-
ти їх з повагою висловлюватися про свою державу; вихову-
вати почуття любові до рідної землі, гордості за Україну.
Обладнання: виставка учнівських малюнків за темою «Моя
країна — Україна»; мапа Європи; аудиозапис Гімну України;
підручник; зошит.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Школа відкрила нам двері свої,
Кличе учитися всіх.
У школі навчаються друзі мої,
Пісня лунає і сміх.
Радість і мудрість у школі живе,
Школа — це рідний наш дім.
Мрія усіх у політ нас зове,
Діти щасливі у нім.
Н. Красоткіна
II. Актуалізація опорних знань
1. Ознайомлення з підручником «Я і Україна» (с. 4–5)
— Дорогі діти, ось ви вже й четвертокласники. З кожним днем ви зростаєте,
набираєтеся розуму, стаєте мудрішими, набуваєте нових знань, умінь і навичок.
Ви вже переконалися, що лише глибокі й міцні знання можуть повести вас
у далекий-далекий світ прекрасного і світлого життя. У 4 класі, опановуючи курс
«Громадянська освіта», ви продовжуватимете здобувати знання про взаємодію
людини і суспільства, навчитеся товаришувати, планувати робочий час і воло-
діти людськими чеснотами, дізнаєтеся, як досягти успіхів у навчанні та праці,
які права та обов’язки має кожна людина; поглибите свої знання про Україну,
українців, українську мову, культурну спадщину нашого народу.
— Розгляньте підручник «Я і Україна» для 4 класу, докладніше ознайомте-
ся з його частиною «Я і суспільство».
2. Розглядування підручника учнями
— Назвати теми (с. 4–74), що ви їх вивчатимете, мандруючи сторінками під-
ручника.
— А якою темою починається наша мандрівка? Прочитайте її.
— Що зображено на першій сторінці?
— Слова якої пісні надруковані?
3. Виконання Державного гімну України учнями (під аудіозапис)
III. Мотивація навчальної діяльності
IV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
— Сьогодні ми починаємо вивчати розділ «Україна — рідний край», і тема
нашого уроку — «Скажи своє слово про Україну».
V. Вивчення нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя
— Дорогі діти! У світі немає нічого вищого, дорожчого, ніж рідна Вітчизна,
бо вона дала нам крила для польоту, відкрила цей чарівний дивосвіт, вона, як
мати, у світі — одна.

6. 6
Україна — це наш рідний край, земля, де ми народилися, вперше побачили
і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку.
Прочитайте слова, якими починається розділ «Україна — рідний край» (с. 4).
— Так писав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот і мужній
громадянин. Як рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не
вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як до рідної матері, проймається ве-
ликою і світлою любов’ю на все життя. От і ми почнемо нашу дорогу до знань
з найсвітлішого — з любові до рідного краю.
Кожен народ любить свою рідну землю, робить усе для процвітання своєї
держави, її слави, свободи, незалежності. А ми живемо в Україні, незалежній,
волелюбній, мирній і славній державі, любимо її, хочемо, щоб вона завжди була
сильною і процвітаючою.
2. Розглядування мапи Європи
— Погляньте на мапу Європи. Тут є багато різних країн. Назвіть їх.
— Кожна з цих країн має свою територію, відрізняється мовою, культурою,
звичаями. А де розміщена Україна?
— Яке місто є столицею України?
— Яка річка протікає через усю Україну?
— Якими морями омивається Україна?
— Які гори є на території нашої держави?
— Яка найвища точка Карпатських гір?
— Що ще цікавого ви можете розповісти про Україну?
Фізкультхвилинка
«Марш соколят» Н. Брикайло
Гей, до строю, хлопчаки!
Гей, шикуймося завзято.
Хай радіють козаки,
Підростають соколята!
Приспів:
Раз, два, раз, два — станемо в ряди.
Раз, два, раз, два — хочеш, з нами йди!
Україна в серці назавжди
З нами вставай в ряди!
Раз, два, три.
3. Міні-екскурсія класною виставкою
У класі оформлено виставку учнівських малюнків за темою «Україна — рід-
ний край».
Учитель проводить міні-екскурсію, окремі учні презентують свої роботи.
4. Конкурс на кращого знавця пісень та віршів про Україну
5. Робота в зошиті (с. 1–2)
VI. Підсумок уроку
— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?
— Які види робіт вам сподобалися?
— А зараз прочитайте рядки творів про Україну, написаниі вашими ровес-
никами (підручник, с. 4). Поясніть, як ви розумієте їхній зміст.
VII. Домашнє завдання
1) Написати твір-мініатюру «Україна в майбутньому».
2) Виконати завдання у робочому зошиті (с. 2).
3) Опрацювати статті підручника (с. 3–5).

7. 7
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 2
Тема. Звідки походить назва нашої країни?
Мета: поглибити знання учнів про минуле нашої країни;
ознайомити з відомостями про те, звідки походить назва на-
шої країни; виховувати любов до України, почуття гордості
за свою націю.
Обладнання: таблиця з шифрограмою; підручники; зошити.
Хід уроку
I. Організаційний момент
— Прочитайте виразно акровірш-загадку, записану на дошці. Відгадайте її.
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніше їм своя пустиня,
Аніж земний в пустині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
М. Чернявський
— Як ви вважаєте, що найрідніше для кожної людини?
— Поясніть значення останнього речення.
II. Перевірка домашнього завдання
— Прочитайте свої вірші, оповідання, казки про Україну. (Учні зачитують
власні твори, вчитель виставляє оцінки.)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку
— Погляньте на таблицю. Тут зашифрований уривок із вірша Романа Завадо-
вича «Наша Батьківщина». Спробуйте прочитати його (читати треба за ходом
годинникової стрілки, щоразу пропускаючи однакову кількість кружечків).
ської Хай за ди не ти
ти
бу
про
ни,
де
ми
щонінунеодле
кани.їнроз
ї
кра
б
кра
у
ла У ної вмі
(Хай не буде ні одної української дитини, що не вміла б розказати про мину-
ле України.)
— Отже, сьогодні на уроці ми помандруємо у минуле нашої країни, дізнаємо-
ся, звідки походить її назва, почуємо чимало цікавого і нового.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Читання вчителем вірша Р. Завадовича «Наша Батьківщина»
Любі друзі! Хоч маленькі,
Ми вже добре про це знаєм,
Що зовемось українці
Й українських предків маєм.
Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду —
Всі належать до одного
Українського народу.
Бо родитись українцем —
Це велика честь і слава.
Рідний край свій полюбити —
Найважніша з усіх справа.
В нім пливуть глибокі ріки,
І шумлять степи безкраї,
Стрункі гори пнуться в хмари
Синьооке море грає.

8. 8
Але, щоб цю землю свою
Міцно, щиро покохати,
Треба все її минуле
Добре вивчити, пізнати.
Треба знати те, як предки
На землі цій колись жили,
Як її грудьми своїми
Заступали-боронили.
Хай не буде ні одної
Української дитини,
Що не вміла б розказати
Про минуле України.
— Що таке Батьківщина? А рідний край?
— Як називається наш народ? Вітчизна?
— Що потрібно для того, щоб стати справжнім сином чи донькою України?
2. Розповідь учителя
— Свою історію має кожна людина, її рід, село, місто. Кожен топче свою стеж-
ку, а всі стежки з’єднані разом — це і є історичний шлях. Кожен народ прокла-
дає собі таку дорогу, вони перехрещуються, зливаються, розбігаються, зустрі-
чаються з дорогами інших народів. Не всі вони дотяглися до сьогодення, бо не
всі народи знайшли в собі сили прийти у день нинішній — гинули й зникали,
і на це були найрізноманітніші причини.
Наш український народ свою дорогу не загубив, пройшов крізь величезні
випробування, тяжко жив і боровся, але зберіг своє «Я», увійшовши у сучасність
у числі інших як один із найчисельніших народів Європи. Дуже давно слов’яни
заселили територію, на якій ми зараз проживаємо. Вони називали її «край»,
«земля». Звідси і походить назва нашої країни.
Фізкультхвилинка
Дружно разом піднялися,
Вліво, вправо подивилися.
Потім хутко повернулися,
Всім навколо посміхнулися.
Поплескали у долоні
І побігали, як поні.
Хай лунає всюди сміх,
Українці кращі всіх.
3. Робота за підручником
1) Робота в парах. Опрацювання статті «Звідки походить назва нашої
країни?» (с. 5).
2) Аналіз змісту прочитаного за запитаннями.
— З якої мови походить назва «Україна», за твердженням більшості істо­
риків?
— Від сполучень яких слів утворено слово Україна?
— Якими словами звертався до рідної землі відомий український поет
Т. Г. Шевченко?
4. Розповіді учнів про історичне минуле нашої країни
V. Підсумок уроку
— Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Звідки походить назва «Україна»?
— А тепер вивчимо напам’ять вірш, записаний на дошці.
УКРАЇНА
Ненька наша Україна,
Мова рідна, рідний спів.
Це земля свята, єдина
Наших прадідів-батьків.
М. Щербак
VI. Домашнє завдання
Розповісти про походження назви «Україна» своїм рідним.

9. 9
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 3
Тема. Назви наших міст, сіл, рік, озер
Мета: ознайомити учнів з походженням назв деяких україн-
ських міст, сіл, рік, озер; розвивати загальнонавчальні вмін-
ня; виховувати почуття патріотизму.
Обладнання: фізична мапа України.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу
МОЯ УКРАЇНА
Моя Україна —
Широкі простори,
Поля і левади,
Долини і гори...
М. Хоросницька
— Уся Україна — це не лише її історія, чудова природа, традиції, обряди...
Україна — це рідний край, отча земля, де ви народилися. Це ваше рідне міс-
то або село. Це той куточок, де вам найкраще, найзатишніше. Недарма у народі
кажуть: «Добре тому, хто у своєму домі».
В Україні понад тисячу міст, ще більше сіл. Є дуже багато рік, озер. Усі вони
мають свої назви-імена. З давніх-давен люди прагнули дізнатися про походжен-
ня цих назв. Про це, напевно, хотіли б довідатися і ви. За один урок дізнатися
про походження всіх назв неможливо.
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з походженням назв деяких міст, рік
та озер.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота з фізичною мапою України
— Погляньте на мапу України. Назвіть і покажіть на мапі ріки, озера.
— А про яку річку написав ці рядки Ігор Січовик?
Найбільша ріка України
Крізь Київ до моря пливе.
Не щезне вона, не загине,
Допоки народ мій живе.
— Так, про Дніпро. А що ви знаєте про цю величезну річку? (Відповіді учнів.)
— А яка річка протікає через ваше місто (село)? Чи знаєте ви, чому в неї така
назва?
— Ось ви показали на мапі озеро Синєвир. Його ще називають перлиною Кар-
пат. Чи знаєте ви історію цієї назви?
2. Слухання учнями легенди про озеро Синєвир
У північно-східній частині Міжгірського району, біля підніжжя гори Озірної,
на висоті 989 м над рівнем моря розташувалося Синєвирське озеро. Легенда роз-
повідає, що в давні часи ці гори належали графові, у якого була вродлива донька
Синь. В очах дівчини, здавалося, була зібрана вся синь карпатського неба. Одно-
го разу граф поїхав у гори перевірити, як працюють наймити, і взяв із собою
доньку. На галявині, де паслися вівці, Синь побачила юнака, котрий грав на со-
пілці. Молодята познайомилися, і Вир (так звали пастуха) попросив дівчину
приїхати ще. Молоді стали потай зустрічатися, доки про це не довідався сам
граф. Заборони не злякали Синь, і тоді батько звелів убити пастуха. Якось Вир
сидів на лісовій галявині і грав на сопілці. Слуги графа підкралися і зіштовхну-
ли на нього великий камінь. Почувши страшну звістку, Синь гірко заридала.
Дівочі сльози лилися, лилися, поки не затопили всю галявину і її саму, утворивши

10. 10
озеро, котре люди назвали Синєвир. Вода в озері синя, як очі Сині, а острівець
посередині — це вершечок каменя — могили Сині і Вира.
3. Самостійне читання
— А зараз прочитайте самостійно у підручнику про синє озеро Синяк та «Во-
линське диво» (с. 6).
4. Аналіз змісту прочитаного за запитаннями
— Чому озеро називається Синяк?
— Де знаходиться озеро Синяк?
— Що називають «Волинським дивом»?
— Чим дивне Оконське озеро?
— Які якості води в Оконській криниці?
— Чи є щось подібне до «Волинського дива» в Україні?
Фізкультхвилинка
Зупиняємо урок
Робимо зарядку:
Руки вгору, руки вниз —
Все в нас по порядку.
Руки в боки — нахиляйся,
Наче маятник гойдайся.
За хвилинку відпочили —
і за парти тихо сіли.
5. Подорож містами України
1) Розповіді учнів про походження назв міст.
— Пригадайте, походження назв яких міст вам відомі. Розкажіть і покажіть
ці міста на мапі. (Учні розповідають про Київ, Тернопіль, Харків, Львів та ін.
З назвами цих міст вони ознайомилися у 3 класі. Ця робота проводиться в гру-
пах або в парах.)
2) Розповідь учителем легенди про місто Стрий
— А ось послухайте про місто Стрий. Дивна назва, чи не так?
У передгір’ях Карпат над бурхливою річкою Стрий лежить галицьке місто
Стрий.
Стриєм звуть у нас дядька. Чому так називають місто? Чи від цього — хто
знає. Давним-давно, там, де околиці Стрия, шуміли похмурі ліси. Між крутими
берегами звивалася бурхлива річка.
Вздовж неї проліг купецький шлях на захід, що ним їздили з крамом за гори.
Небезпечним був шлях: нападали грабіжники — дядько з синами свого брата.
Отож того дядька Стриєм усі звали.
Немало людей загубив марно Стрий, грабуючи скарби купецькі. А на старо-
сті літ чужа кривда обізвалася — в три погибелі Стрия скрутило. Щоб спокуту-
вати гріх, оселився він у лісах у низенькій хатині при річці, розвів пасіку, кіз та
й почав мирно жити.
Припинили розбій і його побратими та заходили часто до Стрия. Тому й те
місце назвали Стриєм. Сільце згодом виросло в городище, а потім стало гарним
містом Стриєм.
— Чим сподобалася вам ця історія?
3) Читання статті підручника (с. 7) учнями вголос.
— З походженням назв яких міст ви ознайомилися?
— Чи доводилося вам чути про них?
— Назва якого міста видалася вам найцікавішою? Чому?
6. Робота в зошиті
V. Підсумок уроку
Гра «Відгадай місто»
Назва якого міста складається з імені хлопчика і ста імен дівчат? (Севасто-
поль)
Назва якого міста пов’язана з назвою тварини, яку вважають царем звірів?
(Львів)
Назви яких міст походять від назв річок? (Уж...; Донець-...; Дніпро...)
З кожної пари слів утворіть назви сіл і міст: їв-Микола; де-Оса; не-Рів; мир-
Жито; Кам’янець-Подільський. (Миколаїв, Одеса, Рівне, Житомир, Кам’янець-
Подільський)
— Що нового ви дізналися на уроці?
VI. Домашнє завдання
1) Опрацювання статті підручника (с. 6–8).
2) Скласти свою загадку про назву міста чи села, річки.

11. 11
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 4
Тема. Я твій син, Україно! За що шанують українців?
Мета: поглибити і збагатити знання учнів про українців; дати
відповідь на запитання: «Хто ми? які ми?»; виховувати по-
чуття гордості за нашу націю, бажання брати приклад з лю-
дей, які прославили Україну.
Обладнання: плакат із частинами прислів’їв; підручник;
зошит.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Учні зачитують назви сіл, які вони придумали, назви річок і міст.
Учитель оцінює роботи учнів.
III. Актуалізація опорних знань
1. Слухання учнями вірша
Рано, рано сонце встало,
Україну привітало,
Побажало їй добра,
Усміхнулось до Дніпра,
До Дністра і до Дунаю,
До Шевченкового краю,
Де живуть уже віки
Українці-козаки.
Рано, рано сонце встало,
Гарних діток привітало,
Побажало швидко встати
Та розумними зростати,
Шанувать свою родину
І любити Україну,
Бо вона у нас одна,
І дорожчої нема.
О. Лупій
2. Бесіда за змістом прослуханого вірша
— Як названо нашу країну у вірші?
— Як ви вважаєте якими є українці?
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку
— Сьогодні на уроці ми поговоримо про українців, дамо відповіді на запитан-
ня: «Хто ми? які ми?»
V. Вивчення нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя
— У цьому світі ми єдині. Єдині і неповторні. Неповторні своєю історією,
віруваннями, звичаями та обрядами, народними знаннями, сімейним та громад-
ським побутом, ремеслами, піснями. Про все це ми дізнаємося, прочитавши стат-
тю підручника «За що шанують українців?».
2. Опрацювання статті (с. 10–11)
3. Аналіз змісту прочитаного за запитаннями
— Що було головним стрижнем українського характеру?
— До яких ремесел українці мали неабиякий хист? Назвіть їх.
— Поясніть значення слів: тесля, стельмах, кожум’яка, римар, бондар.
— Чим займалися українські жінки?
— Як характеризуються українці у багатьох історичних пам’ятках? Про-
читайте.

12. 12
— Як українці ставилися до праці?
— Що сказано у статті про українські пісні? Прочитайте.
— Чи мали українці талант до художньої творчості? Доведіть свої міркування.
4. Робота у групах
— Знайдіть у тексті слова, що характеризують вдачу українців. Назвіть їх.
(Любов і повага до вільної праці; знавці всіх ремесел; зневажливе ставлення до
ледарів; оберіг сімейного затишку, співучість, артистизм; талант до худож-
ньої творчості)
Фізкультхвилинка
Сплески два і три притопи, на носок, на каблучок.
Руку вліво, руку вправо — ми танцюєм козачок.
Раз — присядем, два — присядем.
Настрій гарний — покружляли, повертілись
І тихенько всі усілись.
Попрацюємо разом!
5. Робота в групах
— Утворіть прислів’я, поясніть їх зміст.
Частини прислів’їв записані на дошці або на плакаті.
Без сім’ї немає без молота не коваль.
Без плуга не орач, слухатимеш похвалу.
На чужу роботу дивитися, як паляниця з бідою.
Люби труд змалу, а викорчовуй.
Краще сухий хліб з водою, той молотить і віє.
Погане дерево не зрубуй, той мало робить.
Хто оре і сіє, ситому не бути.
Хто багато говорить, щастя на землі.
6. Робота в зошиті (с. 3–4)
VI. Узагальнення і систематизація знань учнів
— Дайте відповідь на запитання: «Хто ми? які ми?»
— Назвіть відомих вам українців, які прославили Україну на цілий світ.
VII. Підсумок уроку
— Пам’ятайте, любі діти, що ви — українці. У вас є з кого брати приклад, на
кого рівнятися. Дбайте, щоб тільки добра слава про вас линула у світ.
Все, що рідне, хай вам буде
Найдорожче і святе —
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе.
VIII. Домашнє завдання
1) Самостійно опрацювати статтю у підручнику (с. 8–9).
2) Написати листа другові про те, якою ви бачите Україну завтра (за ба­
жанням).

13. 13
І семестр Клас Дата проведення уроку
Людина
Урок 5
Тема. Радість життя
Мета: розкрити основний зміст поняття «життя», допомогти
учням зрозуміти його цінність та важливість для кожної лю-
дини; розвивати життєвий досвід дітей; виховувати позитив-
ні якості, вчити уникати негативних звичок; виховувати
любов до життя, бажання цінувати його і вдосконалюва­
тися.
Обладнання: малюнок сонечка; серця; маленькі сердечки на
парті у кожного учня; підручник; зошити.
Хід уроку
I. Організаційний момент
«Здрастуйте!», «здрастуйте!» — мовлю за звичаєм.
«Доброго дня!» — кожному зичу я.
«Доброго дня!» — людям бажаю.
«Доброго дня!» — вас, діти, вітаю.
II. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда
— Діти, прочитайте вірш, записаний на дошці.
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Очі твої — одні.
В. Симоненко
— Скажіть, про що ми повинні завжди пам’ятати?
— Що означає бути людиною?
— Так, упродовж свого життя людина росте, розвивається, вдосконалюється.
У кожної людини своє життя, свій життєвий шлях, неповторний, особливий, як
і вона сама.
— Поясніть, як ви розумієте слово «життя». (Міркування учнів.)
2. Робота в зошиті (с. 5)
III. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку
— На сьогоднішньому уроці ми будемо говорити про життя людини, про
необхідність берегти його, любити себе, старатися не набувати поганих звичок,
які б завдавали шкоди здоров’ю. Ми будемо говорити про радість життя, адже
кожна людина є ковалем свого щастя.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Ознайомлення з Декларацією прав людини
— У загальній Декларації прав людини першим названо право на життя.
Це означає, що життя є найвищою цінністю. Ніхто не може позбавити люди-
ну життя. Окремі особи, яких називають терористами, вважають, що вони
заради своїх цілей можуть убивати інших. Так само фашисти вважали, що
люди «вищої раси» можуть позбавляти життя людей «нижчої». Наша держа-
ва, проголошуючи право на життя найвищою цінністю, тим самим взяла на
себе зобов’язання захищати життя своїх громадян. Україна забороняє діяль-
ність тих груп, які можуть загрожувати життю громадян. Зокрема, терорис-
тичних, фашистських, і забороняє пропаганду їхніх поглядів. Може виникну-
ти запитання: а якщо людина є страшним злочинцем, який учинив багато

14. 14
вбивств інших людей? У багатьох державах таких людей засуджують до смерт-
ної кари, тобто позбавляють їх життя. Згідно із нашим законодавством, зло-
чинців, які вчинили тяжкі злочини, не позбавляють життя, а засуджують до
довічного ув’язнення.
— Але чи завжди ми цінуємо життя, відчуваємо його радість, любимо
його?(Міркування учнів.)
— Життя чудове! Потрібно вчитися радіти першому листочкові, дощику,
посмішці мами, доброму слову. Але найголовніше — не псувати своє життя по-
ганими звичками, що підривають здоров’я; вчинками, грубощами, капризами.
2. Метод «Мікрофон»
— Висловте свої міркування.
— Чому не треба робити будь-якої шкоди собі та іншим?
— Так, людина народжується для щастя, добра і любові.
3. Складання «Сонечка щастя»
щастя
співчуття
чесність
людяність
доброта
скромність
мудрість
щедрість
працелюбність
чуйність
— Перед вами — малюнок сонечка. У його середині записане слово «щастя».
Поміркуйте, які людські якості роблять життя людини щасливим. Запише-
мо їх на сонячних промінцях.
(Діти називають якості людини, вчитель записує їх на промінчиках.)
— Чим більше любові, мудрості, краси ми відкриваємо в собі, тим щасливі-
шими будемо і тим кращим буде наше життя.
4. Робота в зошиті
5. Робота за підручником
1) Самостійне читання учнями статті (с. 13).
2) Бесіда за прочитаним.
— Який документ засвідчує право людини на життя?
— Що вразило вас у прочитаному?
— Чи можна сказати, що Ольга Скороходова любила життя? Доведіть свою
думку.
3) Метод «Незавершене речення».
— Закінчіть думку: «Я захоплююся такими людьми, які...»
— Чи доводилося вам чути або читати про людей, які зуміли протистояти
всіляким трагічним моментам і продовжувати жити, радіти життю? Роз­
кажіть.
4) Робота з прислів’ями.
— Прочитайте прислів’я (підручник, с. 14), поясніть їх зміст.
Фізкультхвилинка
Іде дід через лід, дідусеві слизько.
Іде дід через лід, а іти неблизько.
Підійдем до діда ми, візьмемо за руки,
Бо слизькі серед зими в діда закаблуки.
Тьохка лід, дзвонить лід.
Вітер з лісу вибіг.
Іде дід через лід, каже нам «Спасибі».
А. М’ястківський
6. Робота в парах. Гра «Добрі звички».
Діти сідають обличчям одне до одного, беруться за руки таким чином, щоб
долоня лежала на долоні. Дивлячись в очі одне одному, називають якнайбільше
добрих звичок.

15. 15
7. Гра-сюрприз «Позбудемося шкідливих звичок».
— Але, на жаль, життя смугасте. У нього є і білі, і чорні смужки. Якщо лю-
дина робить зло, то біла смужка зменшується, а чорна збільшується, і тоді всім
стає гірше.
— Ось у мене в руках червона повітряна кулька. Як ви гадаєте, чому саме
червона? (Міркування дітей.)
— Напишіть на ній, які шкідливі звички негативно впливають на ваш на-
стрій, здоров’я, завдають шкоду життю. (Діти передають кульку одне одному,
виконуючи завдання.)
— А зараз — увага! Кулька мусить бути знищена, а з нею — і все погане, що
заважає життю. (Вчитель пробиває повітряну кульку.)
— Що ви відчували, коли кулька була у вас в руках?
— А зараз?
— Так, я хочу, щоб у вашому житті ніколи не зустрічалися такі «червоні
кульки», а ви завжди були щасливими і веселими.
— Від кого залежить, яким буде життя? Доведіть.
— Правильно. Народна мудрість каже: «Ніхто мудрим не вродився, а на-
вчився», «Всякий коваль свого щастя».
— Лише від вас залежить, чи буде ваше життя довгим і щасливим. Люди не
народжуються тими, хто вони є, а стають ними. У житті постійно доводиться
робити вибір. Від ваших нинішніх рішень залежить майбутнє.
V. Узагальнення і систематизація набутих знань
1. Читання учнями казки «Без чого не можна жити» вголос (підручник, с. 14–16)
— На чому ж тримається життя? Прочитайте.
2. Ознайомлення з настановами матері Терези (підручник, с. 16–17)
3. Робота в парах
Учні ставлять одне одному запитання за темою і відповідають на них.
VI. Підсумок уроку
Що потрібно, для того, щоб життя стало щасливішим?
— Які риси мають бути притаманні справжній людині?
— Складемо «Правила життя». Запишіть на маленьких сердечках заповіді,
що їх потрібно дотримуватися у житті, і прикріпіть їх на велике серце, розміще-
не на дошці.
Не
обманювати
Бути
ввічливим
Любити
ближнього
Поважати
старших
Берегти
здоров’я
Не красти
— Ми склали правила, за якими повинні жити і яких маємо дотримуватися.
Тоді наше життя буде обов’язково радісним і щасливим. Пам’ятайте! Життя у вас
одне. Бережіть його і радійте йому.
VII. Домашнє завдання
1) Опрацювати статті підручника (с. 13–17).
2) Скласти міні-твір «Я люблю життя!».

16. 16
Додаток до уроку 6
ДЛЯ ТОГО ТРЕБА БУТИ ЛЮДИНОЮ
Людина пішла на цвинтар на могилу Батька. Вирвала бур’янець, полила
травку. Викопала ямку й посадила кущ троянд.
На билині сиділа бабка з прозорими крильцями. Вона уважно спостерігала
за людиною і думала: «Що це вона робить? Навіщо вискубує бур’янець, навіщо
садить троянду? Тут же не город і не квітник?»
Минуло кілька днів. Людина знов прийшла на цвинтар. Вирвала сякий-такий
бур’янець, полила троянду. Усміхнулася, як побачила на кущі першу квітку.
— Людино,— не витерпіла Бабка,— що це ти робиш? Нащо на цьому горбику
садиш квіти, навіщо вискубуєш бур’янець і поливаєш траву? Що в тебе тут під
тим горбиком?
— Тут мій Батько,— відповідає Людина.— Це його могила.
— А що таке батько? — питається Бабка.— Що таке могила?
Людина стала пояснювати, але Бабка не може нічого второпати. Вона просить
людину:
— Скажи, що треба зробити, аби все те збагнути, що ти розповідаєш?
— Для того треба бути Людиною.
В. Сухомлинський
Зразок індивідуальної картки
Запишіть навколо сердечка слова, що характеризують зовнішнє
«Я», всере­дині — риси характеру вашого внутрішнього «Я».

17. 17
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 6
Тема. Людське «Я»
Мета: розширити уявлення молодших школярів про людське
«Я», поглибити знання про зовнішнє «Я», внутрішнє «Я»;
виховувати почуття поваги до старших, доброту, співчуття,
справедливість, вимогливість до себе.
Обладнання: картки для індивідуальної роботи, казка В. Су-
хомлинського «Для того треба бути Людиною».
Хід уроку
I. Організація учнів до уроку
Добрий день вам, любі друзі,
Рада вас вітати,
Щастя та добра вам
Щиро побажати.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Слухання казки В. Сухомлинського «Для того треба бути Людиною» (див.
Додаток до уроку на с. 16)
Казку читає вчитель.
2. Аналіз змісту прочитаного за запитаннями
— Чому Бабка не могла усвідомити всього того, про що їй розповіла Людина?
— Поясніть значення вислову «Для того треба бути Людиною».
— Так, діти, людина — найрозумніша істота на Землі. Але кожна людина
неповторна. Однакових людей немає. У кожної своє обличчя, характер, голос,
звички. Подивіться одне на одного, чи є серед вас двоє однакових дітей? Розка-
жіть, що ви побачили?
3. Робота в зошиті (с. 6)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку
— Сьогодні на уроці ми поговоримо про людські зовнішнє «Я» і внутрішнє
«Я». Спробуємо з’ясувати, яке з них важливіше.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Самостійне читання учнями народної усмішки «Горда гуска» (підручник, с. 17)
— Прочитайте самостійно народну усмішку «Горда гуска» і дайте відповідь
на запитання: чи була гуска насправді такою, якою себе вважала?
2. Обговорення прочитаного
— Чи добру пораду дав гусці журавель?
— Чи гарно, на вашу думку, «якати», вихваляти себе?
— А серед учнів нашого класу є подібні гуски?
— Отже, який висновок можна зробити? (Негарно вихваляти себе. Краще,
хай про тебе інші скажуть.)
3. Узагальнення знань про зовнішнє «Я», внутрішнє «Я»
— Пригадайте, що ми маємо на увазі, коли говоримо: зовнішнє «Я» людини;
внутрішнє «Я» людини?
— Чи завжди зовнішнє «Я» збігається з внутрішнім? Доведіть це.
— Що мають на увазі, коли говорять про багатий внутрішній світ людини?
— Як ставляться оточуючі до таких людей?
— Про кого із знайомих ви можете сказати «добра людина»?
Доведіть свою думку.
4. Виконання завдання на індивідуальних картках (див. Додаток до уроку
на с. 16)
— Які з рис вашого внутрішнього «Я» вам не подобаються? Чому їх слід по-
збутися?

18. 18
5. Фізкультхвилинка
6. Робота за підручником
1) Читання статті «Де справжнє “Я”?» учнями вголос.
2) Аналіз змісту прочитаного за запитаннями.
— Що ви можете сказати про Миколу? Скільки в Миколи «Я»?
— Яке з них справжнє? Чому? Доведіть свою думку.
— З ким Микола був увічливим, а з ким — грубим?
3) Колективне складання кінцівки до оповідання «Де справжнє “Я”?».
Орієнтовні поради Миколі:
• умій контролювати свої емоції; не перенось свій поганий настрій на інших;
• будь добрий до своїх рідних;
• поважай старших;
• не забувай уживати «чарівні» слова; будь ввічливим;
• будь щирим;
• не вчися списувати домашні завдання, працюй самостійно. Будь наполе-
гливим, не соромся звернутися за допомогою.
4) Читання тексту «Де справжнє “Я”?» учнями за особами.
V. Узагальнення і систематизація набутих знань
Робота в групах
— Назвіть позитивні риси людини і кожній з них протиставте негативну.
Добра — зла, розумна — ..., ввічлива — ..., чесна — ..., акуратна — ..., пра-
целюбна — ..., наполеглива — ..., смілива — ..., відповідальна — ..., впевнена
у своїх силах — ..., поважно ставиться до інших — ..., сильна — ..., спритна — ...,
стримана — ....
— Діти, чи є риси, характерні лише для хлопців або лише для дівчат?
— Як ви гадаєте, який хлопчик заслуговує на повагу? (Добрий, розумний,
відповідальний, скромний, впевнений у собі, сильний, стриманий, який з повагою
ставиться до дівчаток, за потреби захищає їх, допомагає; вміє швидко бігати,
грати у футбол, працювати молотком тощо.)
— Правильно, усе це чоловічі риси. А наші хлопчики — майбутні чоловіки.
Таких хлопчиків ми поважаємо. Чи не так?
— А яка дівчинка приваблює, заслуговує на повагу? (Добра, розумна, сприт-
на, акуратна, чесна, яка відчуває стан і настрій тих, хто поруч із нею, вміє
помирити дітей, що посварилися; завжди скаже добре слово тому, кого хтось
скривдив; вона вміє робити все те, чого її навчила мама...)
— Так, таких дівчаток ми поважаємо.
— Пам’ятайте, завжди приємно спілкуватися з доброю, справедливою люди-
ною. Тому таку людину всі поважають. Отже заслуговують на повагу ті люди,
котрі мають добру вдачу, добре внутрішнє «Я».
VI. Підсумок уроку
— Пограємо у гру. Якщо ви згодні з тим, що я казатиму, плесніть у долоні.
Я зрозуміла, що:
• кожен з вас хоче, щоб його поважали;
• кожен вважає, що має право поважати себе;
• усі ви намагаєтеся долати лінощі;
• бути добрими;
• бути ввічливими;
• ви не будете неохайними;
• ви не будете ображати молодших.
— Я сподіваюся, дорогі діти, що ви обов’язково станете добрими, вмілими,
справжніми людьми. Адже ви наполегливі. Я вірю в кожного з вас.
VII. Домашнє завдання
1) Продумати відповідь на запитання: «Під впливом яких чинників зміню-
ється наше зовнішнє та внутрішнє “Я”?»
2) Опрацювати статті підручника (с. 17—19).

19. 19
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 7
Тема. Дбай про своє добре ім’я
Мета: пояснити учням, що означає дбати про своє добре ім’я;
розширити знання про значення і походження імен, звичаї
українського народу; збагатити словник четвертокласників;
виховувати повагу до свого імені, імен рідних.
Хід уроку
I. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
— Відгадайте загадку.
• Є у кожної людини, але сама вона ним не користується. (Ім’я)
III. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку
— На сьогоднішньому уроці ми будемо говорити про значення імен. Але най-
головніше — намагатимемось з’ясувати, що означає дбати про своє добре ім’я.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Слухання вірша
Вірш читає вчитель.
Як маленьке немовля
У світ двері відчиня,
То дарують йому слово.
Слово це — його ім’я.
Підростає немовлятко,
Чи дівчатко, чи хлоп’я,
Разом з ним іде це слово,
Слово це — його ім’я.
Кожен дружить із цим словом
Протягом всього життя.
Здогадались, що за слово?
Слово це — наше ім’я.
Д. Білоус
2. Розповідь учителя з елементами бесіди
З історії виникнення імен
— Кожна людина має своє ім’я. А імена, в свою чергу, не завжди були такими,
як зараз. Одні з них з’являлися, інші — зникали. Багато імен людина запозича-
ла... Це саме стосується і нас, українців. Колись, давним-давно, на території
України жили давні племена слов’ян. У них були інші умови життя, інші звичаї
і дуже дивні імена, їх давали людям як прикмети, за якими можна було визна-
чити їх з сім’ї або з роду. І людей характеризували за зовнішніми ознаками (Чор-
ноока, Довговолоса, Білозуба...); за ставленням до батьків (Чуйна, Лагідна...); ро-
дом діяльності (Їжа, Полювання, Кожум’яка...). Імена давалися людям не лише
при народженні, але й у зрілому віці. Причому іноді людина носила два імені.
Але йшли роки, на нашу землю все частіше нападали завойовники: кочівни-
ки, печеніги. Нам потрібний був надійний і сильний союзник. За княжіння
Володимира ним став імператор Візантії. Щоб військовий союз був надійним
і довговічним, від Київського князя вимагали згоди на «хрещення» України.
Князь Володимир погодився. Обряд «хрещення» полягав у тому, що мешканців
наших поселень масово заганяли в річки і примушували тричі сполоснутися
водою, щоб змити «язичницьку віру» старе «язичницьке» ім’я.
Християнські священики, які стояли в цей час на березі, хрестили кожного
і давали нові імена. Так Чорноокі, Довгокосі, Чуйні ставали Василями і Мефо-
діями, Любавами і Меланіями.
— А чи можете ви сказати, що означають ваші імена? (Відповіді дітей.)
— Ось послухайте, про деякі з імен я вам розповім.
Анатолій — з грецької «східний», «схід сонця»;
Андрій — з грецької «мужній, хоробрий»;
Антон — з латинської «роду антів» або з грецької «вступаю в бій»;
Артем — з грецької «здоровий, неушкоджений»;
Борис — з давньоукраїнської «борець»;

20. 20
Віктор — з латинської «переможець»;
Владислав — з давньоукраїнської «володіти славою»;
Володимир — з давньоукраїнської «володар миру».
Був створений навіть спеціальний календар, у якому записані назви свят та
відповідні до цих дат імена. Коли народжувалася дитина, дивилися у цей кален-
дар і називали її іменем певного святого.
3. Робота у зошиті (с. 6–7)
4. Робота за підручником
1) Самостійне читання учнями статті «Дбай про своє добре ім’я» (с. 20).
2) Аналіз змісту прочитаного за запитаннями.
— Що нового ви дізналися із прочитаного?
— Як добували собі імена племена Нової Гвінеї?
— Чому не промовляли ім’я вголос?
— Які імена існували для княжих дітей за часів Київської Русі?
Фізкультхвилинка
5. Створення проблемної ситуації
— Прочитайте вголос останній абзац статті. Обґрунтуйте думку, висловлену
в останньомуабзаці:«Болюдиназавждизалишаєтьсяжитиусвоємудобромуімені».
— Назвіть людей, які прославили своє ім’я і стали відомими. (Тарас Шевчен-
ко, Леся Українка, Микола Лисенко)
— Здавалося б, таке звичне ім’я — Тарас, та завдяки праці, боротьбі за спра-
ведливість, нашого славного Кобзаря знатимуть ще багато років.
Не вмре повік твоє святе ім’я
Йому, як сонцю, вічно пломеніти!
— Завдяки якраз таким людям — зі звичайними іменами і доброю душею —
нашу країну знають у цілому світі, нашу мову цінують і поважають.
Найкраще, наймелодійніше ім’я можна забруднити, заплямувати поганими
вчинками і, навпаки, звичне ім’я можна зробити найдорожчим, найкращим.
Пам’ятайте народну мудрість: «Не ім’я прикрашає людину, а людина при-
крашає ім’я».
— Тож прославляйте своє ім’я добрими справами, бережіть його чистоту!
V. Узагальнення і систематизація набутих знань
— А зараз послухайте оповідання В. Сухомлинського «Новорічні вітання»
і скажіть, чи зберіг учитель своє ім’я чистим. (Див. Додаток до уроку с. 24)
Робота в групах
— Чи зберіг учитель своє ім’я чистим?
— Чи хотіли б ви зробити щось гарне, щоб вас пам’ятали люди?
VI. Підсумок уроку
— Що нового ви довідалися про імена людей?
— Які відомості здивували вас? Чому?
— Що означає дбати про своє добре ім’я?
VII. Домашнє завдання
1) Пояснити значення і походження імен своїх рідних.
2) Опрацювати статті підручника (с. 20–21).

21. 21
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 8
Тема. Людські чесноти
Мета: поглибити знання учнів про загальнолюдські мораль-
ні якості, зосередити їхню увагу на таких людських рисах,
як зневага та байдужість і протилежних до них: щирість,
тактовність; вчити переживати події разом з героями опові-
дань; розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний ін­
терес; викликати бажання підпорядковувати свої дії прин-
ципам моралі.
Обладнання: тлумачні словники; завдання для роботи в гру-
пах, парах.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація життєвого досвіду учнів
— Уявіть себе в казці.
А як відомо казкові герої дуже часто постають перед вибором, якою до-
рогою йти.
Робота в групах. Метод «Обери позицію»
— От і перед вами сьогодні три дороги.
Обирайте!
1) Ліворуч підеш — своє щастя знайдеш. Важко тобі доведеться. Друга втра-
тиш, себе зламаєш, назад не повернешся.
2) Праворуч підеш — щасливим станеш, багато побачиш, чужі таємниці ді-
знаєшся, душею зачерствієш, до людей охолонеш, сміятися розучишся.
3) Прямо підеш — себе знайдеш, у дорозі змучишся, настраждаєшся.
(Обговорення думок учнів.)
— У житті, діти, як у казці, ми завжди обираємо, яким шляхом простувати,
як вчинити, і наш вибір характеризує нас самих.
Кожна особистість має у своєму «Я» хороше і погане. Але людина прагне
жити в мирі, злагоді й любові. Її душа тягнеться до добра і світла, до пізнання
прекрасного, до ласки і щастя. Тільки в такому середовищі, де є повага, взаємо-
розуміння, підтримка, людське тепло, доброта, співчуття, мир, ласка, завжди
добре всім. І кожному слід прагнути до того, щоб з нами були ці найкращі яко­сті.
Для цього потрібно у своєму сердечку мати доброту і любов, бажання кожному
прийти на допомогу, зробити добро людям, чимось допомогти, вміти прощати
людські слабості, з веселою усмішкою дивитися на світ. Бо в ньому ми недоско-
налі, у кожного є якісь вади, недоліки. Але людина здатна їх виправляти. Для
цього потрібні лише бажання і сила волі. Про людські чесноти ми говорили вже
багато. Назвіть їх. (Відповіді дітей.)
— Які риси характеру властиві щедрій людині? поступливій? наполегливій?
— А яку людину називають відповідальною?
— Чи можна насміхатися над іншими? А красти, знущатися?
— А що означає бути делікатним? Наведіть приклади неделікатної поведін-
ки дітей.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку
— Сьогодні на уроці ми розглянемо такі риси характеру людей, як зневага
та байдужість і протилежні до них: тактовність, щирість, доброзичливість.
— Що означає «зневажати»? (Ображати, принижувати, виявляти презир-
ство до когось)
— А кого ми називаємо «байдужими»? (Хто не звертає уваги, не виявляє за-
цікавлення, співчуття до інших. Це людина, яку ніщо не цікавить і не хвилює.)
— А які риси є протилежними до них?

22. 22
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Слухання учнями оповідання В. Сухомлинського «Найгарніше
і найпотвор­ніше»
Читає вчитель.
НАЙГАРНІШЕ І НАЙПОТВОРНІШЕ
Марія Іванівна сказала нам:
— Діти, подумайте, що вам здається найгарнішим у світі й що найпотворні-
шим. Подумайте й напишіть про це твір.
Довго я думала, що ж найгарніше.
Найгарніше — це тендітні квіточки конвалії. Вони такі ніжні й ласкаві. Вони
радіють, що на небі сонце. Коли дивишся на ці квітки, стає радісно. Хочеться
зробити щось добре. І ще хочеться, щоб люди говорили про те, що ти гарна, слух-
няна дівчина, добра материна й батькова дочка.
Найгарніше — це коли люди роблять одне одному добро.
Раз було таке. Біля високого дерева на лавочці сидів старий дідусь. Він їхав
автобусом і йому стало зле. Вийшов дідусь з автобуса та й сидить на лавочці.
Мама запросила його додому, дала ліків, нагодувала. Дідусь відпочив, а наступ-
ного дня поїхав додому. Він їхав од сина.
А найпотворніше було ось що. В одного хлопчика померла бабуся. Стара-
престара. Їй дев’яносто років. І він не пішов на похорон. Та й коли хворіла — він
її не провідував. Невже йому ото не боліло? Найпотворніше, коли людина стає
зла, безсердечна.
2. Аналіз змісту прочитаного за запитаннями
— Чи погоджуєтеся ви з автором оповідання, що найпотворніше, коли лю-
дина стає злою, безсердечною?
— Що ви можете сказати про хлопчика? Який він?
— Як ви гадаєте, він любив чи зневажав свою бабусю?
— Чи заслуговують такі люди на повагу? Чому?
— Що б ви порадили хлопчикові?
3. Робота за підручником
1) Самостійне читання учнями оповідання «Зневага» (с. 21–22).
2) Відповіді на запитання.
— Знайдіть і прочитайте в тексті слова, що характеризують Федька.
— Що люди про нього думали? Чому?
— Чому всі стали зневажати Федька, адже все-таки потрібно було комусь
зрубати вишню?
— Який висновок можна зробити?
4. Робота з тлумачним словником
— Знайдіть у словнику тлумачення слова «зневага». Прочитайте.
(Зневага — почуття презирства, відсутність поваги до когось; неповага,
образа; образливе слово, вчинок; байдужість до когось або чогось, відсутність
турботи, піклування про когось.)
5. Пояснення вчителя
— В основі поведінки вихованої людини лежить прояв моральних якостей:
доброзичливості, чуйності, відповідальності, сміливості, тактовності, делікат-
ності, скромності, ввічливості.
Пропоную обговорити таку людську якість, як тактовність.
Тактовність — уміння відчути людину, її настрій. Іншими словами — це
почуття міри, що підказує, що в цій ситуації можна, а чого не слід говорити.
Спілкування людей приємне тоді, коли один говорить, а інший уміє слухати.
Невміння слухати, на жаль, притаманне багатьом людям. Перебиваючи того,
хто говорить, ми демонструємо свою неповагу до нього і до себе. Це не означає,
що треба вислуховувати будь-які дурниці.
Якщо тема розмови тебе не цікавить, то треба тактовно послатися на брак
часу і ввічливо попрощатись.
6. Опрацювання правил спілкування
Робота в парах
1) Я уважно слухаю співрозмовника.
2) Свої думки я висловлю потім.

23. 23
3) Уважно слухаючи, я здобуваю знання.
4) Уміння слухати людину — ознака ввічливості.
5) Перебивати людину нетактовно.
6) Уважно слухаючи людину, я завойовую її прихильність і симпатію.
7. Добирання синонімів та антонімів
— Доберіть синоніми до слова «зневага». А яке слово буде антонімом до цьо-
го слова? (Відповіді дітей.)
Фізкультхвилинка
Встало вранці ясне сонце,
Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися,
За промінчики взялися.
Нумо, дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали-сіли! Встали-сіли!
Бачте, як розвеселили?!
Стало сонце танцювати,
Нас до кола припрошати.
Нумо разом! Нумо всі!
Потанцюймо по росі.
8. Гра «Продовж речення»
— Доповніть речення своїми міркуваннями. Як ви поставитеся до свого дру-
га, якщо...
• він постійно спізнюється на уроки;
• він не турбується про свою хвору маму;
• він байдужий до своїх оцінок;
• він завжди готовий прийти на допомогу.
9. Попрацюємо разом!
1) Читання учнями вголос оповідання «Байдужість» (підручник, с. 22).
2) Характеристика поведінки хлопців.
3) Розігрування прочитаної ситуації.
4) Придумування можливого іншого ходу подій. (Робота в парах.)
— Про яку рису характеру ми говорили?
— Так, байдужі люди — це ті, які не звертають уваги на все, що їх оточує, не
виявляють ніякої зацікавленості, вони безпристрасні, нечутливі, нечуйні. А чи
можна бути такими? (Відповіді дітей.)
10. Робота в групах. «Розв’яжи ситуацію»
— Ознайомтеся із запропонованою ситуацією. Назвіть риси, які тут описані.
Визначте, до чеснот чи недоліків людини вони належать.
1-ша група
У табір, де відпочивали діти, суботнього дня приїхали їхні батьки і привезли
гостинці. У кімнаті, де жили 6 дівчаток, до п’ятьох приїхали відвідувачі, а до
однієї — ні. Увечері перед сном дівчатка їли різні солодощі, а одна з них — узя-
тий з їдальні хліб.
Які якості проявилися у всіх дівчаток?
(Варто виділити гордість або скромність, а може, почуття власної гідності
в однієї, яке виразилося в тому, що вона не попросила ні в кого їжі, але спробува-
ла триматися гідно в даній ситуації, захопивши з їдальні після вечері хліб.)
2-га група
Іринка і Костик жили на дачі. Одного разу вони побачили в маленькому гай-
ку загублені чоловічий годинник і жіночу парасольку. Діти швидко побігли зі
знахідкою до себе на ділянку: «Мамусю! Татусю! — радісно кричали вони.— Ди-
віться, які подарунки ми вам знайшли на день народження!»
— Які якості особистості проявилися у цих дітей?
11. Гра «І я...»
— Розкажіть, як ви поводитиметеся у таких випадках.
• Дідусь захворів, і я...
• Впав братик, і я...
• Маленька сестричка не може заснути, і я...

24. 24
• Мама втомлена прийшла з роботи, і я...
• Тато щось майструє у майстерні, і я...
• Наближається День Матері, і я...
V. Підсумок уроку
1. Підсумкова бесіда
Про які людські чесноти ми сьогодні говорили?
— Що означає бути тактовним?
— Які риси характеру притаманні чуйній людині?
— Яка людина є доброзичливою?
— Яку чесноту хочете виробити в собі? Чого позбутися?
— Який висновок ми можемо зробити? (Найгарніше — це коли люди роблять
один одному добро. Бо ми — люди. Людина живе для щастя. Не можна бути
байдужим до інших. Потрібно бути милосердним. Добре, коли тебе поважають.
Зло потрібно викорінювати. Інші міркування учнів.)
2. Ознайомлення з віршем Л. Забашти «Людина починається з добра»
(під­ручник, с. 23)
VI. Домашнє завдання
1) Вивчити вірш Л. Забашти «Людина починається з добра» напам’ять.
2) Виконати в робочому зошиті завдання № 4, 5.
Додаток до уроку 7
НОВОРІЧНІ ВІТАННЯ
В одному селі жив старий самотній учитель Іван Михайлович. Коли вже не-
сила стало працювати, відвезли вчителя в будинок для престарілих. Сумно про-
щався він зі своїми третьокласниками. Просив: «Не забувайте мене, діти».
Минав рік, два, три... Щоразу перед Новим роком діти посилали своєму вчи-
телеві привітання — барвисту листівку з Дідом Морозом. Учитель складав їх на
своїй тумбочці.
Та ось старий учитель занедужав і помер. На його ліжко поселили іншого
дідуся, а листівки на тумбочці так і залишилися.
— Треба написати дітям, що вчитель їхній помер,— каже хтось із старень-
ких. Збиралися написати, та так ніхто і не написав.
А час минав. Знов надіслали діти вчителеві новорічну листівку. Діди покла-
ли її на тумбочку.
Ось діти вже виросли, але не забували про вчителя, щоразу надсилали ново-
річну листівку.
— А навіщо писати дітям, що їх учитель помер? — питається якось увечері
один дідусь.
— Хай він живе у їхній пам’яті.
Пройшли роки. І щосвята з хвилюванням старі читали новорічну листівку,
написану вчителеві й клали її на тумбочку. І коли комусь із них було тяжко,
а старим людям тяжко буває часто,— підходили до тумбочки, дивилися на лис-
тівку з барвистим Дідом — і відтавала душа.
В. Сухомлинський

25. 25
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 9
Тема. Досягнення
Мета: ознайомити учнів з окремими досягненнями людства;
розвивати у школярів наполегливість, працелюбність, умін-
ня доводити задумане до кінця; виховувати силу волі, дис-
циплінованість.
Обладнання: портрети видатних людей, репродукції картин
Леонардо да Вінчі; картки для індивідуальної роботи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Щоб урок пройшов не марно,
Треба сісти рівно й гарно,
І довкола озирнутись,
І сусіду посміхнутись.
А щоби знання здобути,
Треба всім уважними бути.
II. Актуалізація опорних знань
— У чому полягає таємниця успіху? Як його досягти?
— Людська мудрість каже: «Усі перемоги починаються з перемог над самим
собою».
Із цим важко не погодитись.
Шлях до успіху в кожного може бути свій. Письменник Лев Толстой, напри-
клад, за життя написав 90 томів книг, до того ж, учив дітей, зустрічався з моло-
дими письменниками. Близько 38 тисяч творів мистецтва залишив після себе
художник Пабло Пікассо.
— А з чого ж починається успіх?
Пропоную провести тестування.
1. Чи легко вам учитися?
а) Так;
б) ні;
в) не дуже.
2. Чи цікавий для вас процес навчання?
а) Так;
б) ні;
в) вчуся без емоцій.
3. Чи багато зусиль прикладаєте ви для навчання?
а) Так;
б) ні.
4. Як часто ви виконуєте завдання?
а) Систематично;
б) час від часу;
в) не виконую.
— Проаналізуймо результати опитування!
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку
— Дехто з вас зізнався, що вчитися їм не цікаво. А чи запитували ви себе,
чому вам не цікаво? Чому іншим цікаво, а вам — ні? І коли це почалося? Чи не
тоді, коли ви зупинялися перед труднощами, які потрібно було подолати? Лінь
породила відставання, зневіру.
Якщо ви помітили, що над вами починає брати гору неохота працювати, лі-
нощі,— мобілізуйте свої сили, волю, щоб подолати цей стан. Не відкладайте на
майбутнє, не обманюйте себе. Адже лінощі — символічні грати, від них почина-
ється падіння, і тим важче буде піднятися. Якщо самому важко надолужити