Відходи міста: Як їх збирають, видаляють і перероблюютьtetjana1602
Життя людини і його діяльність супроводжувалися утворенням відходів. До ери утворення міст утилізація відходів відбувалася безболісно для навколишнього середовища: харчові відходи, тканини з натуральних волокон, шкіра, деревина та інше швидко перегниває і використовувається в якості добрива.
Три тисячі переповнених сміттєвих полігонів і десятки тисяч нелегальних смітників становлять небезпеку для природи й людей. Тільки впровадження замкнутого циклу перероблення побутових відходів дозволить розв'язувати цю проблему
Проблема смітників стоїть перед людством, мабуть, з того самого часу, як воно з’явилося на землі, і чимдалі, тим вона стає серйознішою.
На сьогодні в Україні проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. Ця проблема настільки нагальна не тільки в Україні, а й у всьому світі, що навіть з’явився такий вислів «відходи беруть нас за горло».
На сьогодні ми споживаємо в рази більше, ніж наші предки. Щороку обсяги споживання зростають, а разом з ними зростає і кількість відходів. Зараз проблема забруднення є не просто труднощами, це вже екологічна катастрофа глобального характеру, яку необхідно терміново вирішувати. Частина країн вже зробили певні кроки після усвідомлення всієї небезпеки забруднення побутовими відходами, але в більшості, на жаль, ситуація не змінюється.
Поміркуймо, правда приємно споглядати доглянуті вулиці, прибрані узбіччя, порядок біля кожного будинку, чистий ліс.
Для того, щоб це стало системою, ми повинні постаратися на благо свого улюбленого міста чи села. А для цього потрібно зовсім небагато – не кидати сміття на вулицях, по узбіччях, в лісі, собі під ноги.
Розв'язання проблеми завжди є, адже у наших силах всім разом зробити довкілля чистішим і красивішим.
До Всеукраїнського дня довкілля відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до перегляду віртуальну виставку «Відходи ─ в доходи».
Довідникове видання. В. Д. Синіговець,М.В. Будаловський. – Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2017. – 200 с. Довідникове видання «Цікаве про тварин Чернігівщини» знайомить читачів з деякими
представниками фауни Чернігівщини. У книзі висвітлено характеристику класів і видів тварин,
цікаві факти їхнього життя.
Видання розраховане на широке коло читачів.
Родина Лисечко, Луганська область, м. Старобільськ. Батьки привчають донечку із самого малку турбуватися про рослини та допомагати вирощувати їх. Таке екологічне виховання дозволить у майбутньому дітям дбати про навколишнє середовище та привчати до цього своє найближче оточення.
Родина Дотіашвілі, Донецька область, м. Димитров. Одна із гострих екологічних проблем їхнього міста – велика кількість сміття. Саме пластикові пляшки засмічують вулиці. Цей факт не давав спокою родині конкурсантів, тому вони придумали оригінальний спосіб використання пластику поряд зі звичайними заходами, як прибирання подвір’я, - благоустрій дитячого майданчику. Тепер замість колишніх брудних майданчиків облаштовуються місця відпочинку для дітей, впроваджують екологічні дні із залучанням друзів, сусідів та знайомих, прикрашають дитячі майданчики виробами з поліетиленових пляшок, встановлюють шпаківні та годівнички для птахів.
Родина Браун. Запорізька область, місто Мелітополь. Допомога довкіллю, або “ Зелене “ життя, зовсім не обов'язково має бути складним. Та й думка про те, що одна людина нічого не змінить, далеко від правди. Ця сім'я долучилася до основних правил збереження навколишнього середовища. А що з цього вийшло, дивіться у проекті….
Родина Павлюк, Донецька область, м. Димитров. Члени родини здали близько 200 кг макулатури, а значить зберегли 3 дерева, 5 000 л води, 200 квт електроенергії та запобігли викиду 400 кг вуглекислого газу; раніше купували близько 300 пакетів за рік в супермаркетах, зараз ходять зі своїми торбинками (як відомо, пакети починають розкладатися через 400-600 років); завдяки лічильникам майже вдвічі заощадили газ та світло; встановили 4 годівнички та 2 шпаківні і багато ін.
Родина Маковських, м. Житомир. Електромагнітні хвилі - супутники побутового комфорту. Вони пронизують і простір навколо нас, і наші тіла: зігрівають й освітлюють будинок, допомагають у приготуванні їжі, забезпечують зв'язок, проте існують певні ризики, спосіб захисту від яких і знайшла родина Маковських.
Родина: Бєльський – Чечотка, с.Башлики, Волинськa область, Ківерцівський район. У зв'язку з постійним зростанням тарифів на електроенергію і посиленням вимог екології щодо викидів в атмосферу шкідливих газів в світі широкого розгорнена пропаганда енергозбереження! Ця родина практичними заходами енергозбереження та ефективного використання енергії допомагає зберегти природне паливо, що сприятливо позначається на стані екології рідного краю.
Родина Юриків, Черкаська область, м. Кам'янка. На відміну від пластмасових Барбі, які народжуються на конвеєрі, традиційні іграшки - індивідуальні. Створюючи таку ляльку власноруч, в неї вкладаєш свою живу енергію. Народна лялька проста, однак дуже образна й символічна. Саме тому родина Юриків прагне поширити досвід створення еко ляльки.
Робота сім’ї Блоха, село Хороше (Дніпропетровська область, Петропавлівський район). Кожна сім’я може зробити внесок у вирішення проблеми енергозбереження, знизивши споживання електроенергії, не знижуючи рівня комфорту, що і довела ця родина учасників конкурсу «ЕКОклас».
Родина Марченко, Сумська область, м. Охтирка. Родина заявляє, що зима – найважчий час для пташок, тому донечка разом із мамою і татом виготовили 8 годівничок, підгодовують пташок, намалювали 3 плакати, подарували бабусям плакати та малюнки пташок, розвісили годівнички біля свого будинку та біля бабусиних, вивчили вірш про годівничку.
Родина Гашинських, м. Київ. В спільному дворі вже років з 10 стояв завалений залізний гараж, який з часом перетворився на сміттєзвалище… Завдяки родинній праці гараж був демонтований, металобрухт вивезений, а сміття, поліетилен, пластик та скло утилізовано.
Колектив екогуртка «Юних рослинників» Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Масове збирання первоцвітів дуже шкодить флорі рідного краю, з кожним роком, перших весняних квітів стає все менше і менше! Саме тому, педагоги і юннати Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді щороку активно долучаються до проведення заходів Всеукраїнської акції «Первоцвіт», проводячи природоохоронні пропагандистсько-агітаційні акції, захищаючи та закликаючи усіх свідомих громадян не зривати та не купувати первоцвіти!
Лисогірська загальноосвітня школа I-III ступенів №1 (Миколаївська обл., Первомайський район, с. Лиса Гора).
Учні показують приклад покращення власного побуту за допомогою енергозберігаючих ламп; досліджують перехід на більш сучасні, енергозберігаючі джерела енергії.
Вихованці гуртка «Юні рослинники», Перечинський будинок дитячої та юнацької творчості (м.Перечин, Перечинський р-н Закарпатської обл..). Щороку кількість викинутих пластикових пляшок збільшується, що призводить до забруднення навколишнього середовища та втрати естетичного виду вулиць села. Саме тому актуальним стало питання організованого збору пластмасових пляшок на території села та їх вторинного використання.
1-А клас Вознесенської ЗОШ І – ІІІст. №5 Миколаївської області. Проведення науково-просвітницької роботи з жителями міста Вознесенська щодо загрозливої екологічної ситуації, яка виникла на нашій планеті в результаті недбалого ставлення людей до утилізації відходів.
2 – А клас, КЗО ССЗШ еколого-економічного профілю №142, м. Дніпропетровськ. Реалізація теми самоосвіти «Екологічне виховання в початкових класах». Формування екологічної культури, екологічної свідомості школярів – це життєва потреба сьогодення.
Учні 2-А класу Буштинської гімназії-інтернату (Закарпатська обл., Тячівський район, смт.Буштино). Мета проекту: викликати зацікавлення молоді до проблем збереження первоцвітів.
Учні Херсонської гімназії №1. Мета: формування екологічної культури особистості, набуття навичок і досвіду розв’язання екологічної проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи гімназистів.
Колектив екогуртка, учні 7 –Б класу Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Новокаховської міської ради Херсонської області. Поширення інформації про шкоду, якої завдають відпрацьовані батарейки природі, та організація їх збору та утилізації. Школярі організували інформаційну кампанію: конкурс малюнків, випуск листівок, розповсюдження їх серед учнів, батьків та жителів мікрорайону, проведення інформаційних хвилинок в усіх класах, створення відеоролика.
Агітбригада “Екопатруль”, Рокитнівський НВК “Школа І-ІІІ ст.-ліцей”. (Рівненська область, Рокитнівський район, с. Рокитне). Проблема якості води річки Бунів є надзвичайно важливою і потребує якнайшвидшого вирішення. Одним із основних джерел забруднення води є нагромадження великої кількості твердих побутових відходів на берегах річки, які з часом перетворюються на справжні звалища сміття. На території с. Рокитне організовано систематичний збір сміття та вивіз його в окреме місце.
Гуртківці “Комп'ютер - вікно в природу”, Міська станція юних натуралістів м. Миколаєва. Активісти досліджували видовий склад рослин і тварин; вивчали стан популяцій червонокнижних видів рослин; вивчали екологічні проблеми території; подавали клопотання про надання об'єкту природно-заповідного фонду “Кам'яно-Кустуватська балка” як відокремленої ділянки природного заповідника “Єланецький степ”.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
1. АНКЕТА – ЗАЯВКА УЧНІВСЬКОГО
КОЛЕКТИВУ на ІІ Всеукраїнський
конкурс « ЕКОклас»
2. вормікологія
дощовим черв'якам і грунтовій мікрофлорі
належить головна роль у розкладанні
органічних речовин, що потрапили в грунт, в
збагаченні її гумусом і всіма іншими
елементами живлення рослин. Ці тварини є
головними поліпшувачами грунту, і функція
їх ніким і нічим не може бути компенсована
повністю. За один цикл тривалістю 2 місяці
популяція з 30-50 тисяч особин (біомаса
близько 4 кг / м 2) переробляє на кожному
квадратному метрі культиватора до 300 кг
підстилкового гною, перетворюючи його в
гумусні добриво.
3. «Черв’яковий контейнер»
Щоб зменшити кількість органічного сміття, яке ми
викидаємо, слід зробити наступне:
1. Збудувати дерев’яний контейнер (не менше 1м у
висоту)
2. Наповнити його ґрунтом
3. Заселити грунт дощовими червами
4. Непотрібні органічні рештки викидаємо до
контейнеру (зіпсовані овочі, фрукти, очистки,
недоїдки та ін.)
5. Черви поступово перетворюють ці речовини на
органічні природні добрива; утворений гумус
можна брати з контейнера і використовувати для
вирощування рослин
5. Відомо:
* В Англії дана біотехнологія впроваджується з 1980 р., у Франції - з
1982 р. Дослідницькі роботи в цьому напрямі ведуться в усіх
країнах ЄС.
*Хробаки технологічних штамів розвиваються циклічно. За
оптимальних умов проживання (температура субстрату 22 (4-5) °,
вологість субстрату 75 (± 10)%, рН середовища проживання 7,0 (±
0,5), цикл триває 160 (± 20) діб. Протягом року кількість черв'яків
збільшується більш ніж в 1000 разів.
*Технологічні черв'яки переробляють компост в два екологічно
чистих продукту: а) у біомасу живих черв'яків - ласого природного
корму свиней, птахів, телят, ставкової риби в кількості 8 (± 2) кг з
кожної тонни підстилкового гною за 1 цикл розмноження на площі в
1 м2 при «посівної дозі» 0,5 кг / м 2; б) в гранульоване гумусні
органічне добриво - 400 кг з кожної тонни підстилкового гною.
* Вартість одного кілограма біомаси черв'яків складає приблизно
1,4 долара, грунтового гумусу 500 за тонну. Собівартість же
гумусного добрива (червекомпоста) при промисловій технології
становить 28 (± 10) доларів за тонну.