21 березня в рамках Brainy-лекторію Микола Макарчук, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри фізіології людини і тварин, директор НДІ фізіології імені академіка Петра Богача, презентував тему: "Мозок і стать: психофізіологічні особливості статі".
25 січня до “Часопису” завітав Олександр Кравцов - громадський діяч, підприємець, співзасновник компанії Electrocars - виробника зарядних станцій, експерта з розвитку інфраструктури і популяризації електромобілів.
Том О’Каллаган | Smart Agriculture. Дискусійна панель. Часопис. 10.02.2016ProstirChasopys
10 лютого в рамках відкритої дискусійної панелі “Smart Agriculture в Україні” Том О’Каллаган (Tom O'Callaghan), міжнародний експерт з агропродовольчих питань та інтеграції з ІТ-індустрією (Ірландія - Україна), представив презентацію на тему агросектору та ІТ, чи можливе поєднання цих сфер в сучасному світі.
21 березня в рамках Brainy-лекторію Денис Полтавець, лікар-психіатр, співзасновник компаній MindHack.me і Augmented Self Lab, розповів пр Brain-computer interfaces та нейротехнології майбутнього.
17.11.2015 Brainy. Лекція Нани Войтенко. Сигнали твого мозку, або про що гово...ProstirChasopys
17 листопада у креативному просторі “Часопис” нейробіолог Нана Володимирівна Войтенко - доктор біологічних наук, заступник директора Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, науковий секретар Українського товариства нейронаук, популяризатор науки, розповіла про те, як функціонує мозок, що таке нейрони та як вони взаємодіють між собою та інші питання.
28.03. Brainy. Лекція О.А. Кришталя. XXI століття, нейронаука, свідомість, св...ProstirChasopys
28 березня в рамках Brainy – лекторію з нейронаук Олег Олександрович Кришталь, доктор біологічних наук, академік НАН України, розкрив питання, пов'язані з нейронаукою, свідомістю, свободою волі.
11 квітня Біжан Шаропов, аспірант Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України, лектор в Національному університеті "Києво-Могилянська Академія" (курс "Нейрофізіологія"), розповів про фізіологічну природу галюцинацій, сновидінь і символічного сприйняття.
21.03 | Brain Awareness Week. Андрій ЧернінськийProstirChasopys
21 березня в рамках Brainy-лекторію Андрій Чернінський, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця, виступив з темою: "Що таке Тиждень мозку, навіщо він потрібен та що нам говорять про мозок його останні дослідження".
25 січня до “Часопису” завітав Олександр Кравцов - громадський діяч, підприємець, співзасновник компанії Electrocars - виробника зарядних станцій, експерта з розвитку інфраструктури і популяризації електромобілів.
Том О’Каллаган | Smart Agriculture. Дискусійна панель. Часопис. 10.02.2016ProstirChasopys
10 лютого в рамках відкритої дискусійної панелі “Smart Agriculture в Україні” Том О’Каллаган (Tom O'Callaghan), міжнародний експерт з агропродовольчих питань та інтеграції з ІТ-індустрією (Ірландія - Україна), представив презентацію на тему агросектору та ІТ, чи можливе поєднання цих сфер в сучасному світі.
21 березня в рамках Brainy-лекторію Денис Полтавець, лікар-психіатр, співзасновник компаній MindHack.me і Augmented Self Lab, розповів пр Brain-computer interfaces та нейротехнології майбутнього.
17.11.2015 Brainy. Лекція Нани Войтенко. Сигнали твого мозку, або про що гово...ProstirChasopys
17 листопада у креативному просторі “Часопис” нейробіолог Нана Володимирівна Войтенко - доктор біологічних наук, заступник директора Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, науковий секретар Українського товариства нейронаук, популяризатор науки, розповіла про те, як функціонує мозок, що таке нейрони та як вони взаємодіють між собою та інші питання.
28.03. Brainy. Лекція О.А. Кришталя. XXI століття, нейронаука, свідомість, св...ProstirChasopys
28 березня в рамках Brainy – лекторію з нейронаук Олег Олександрович Кришталь, доктор біологічних наук, академік НАН України, розкрив питання, пов'язані з нейронаукою, свідомістю, свободою волі.
11 квітня Біжан Шаропов, аспірант Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України, лектор в Національному університеті "Києво-Могилянська Академія" (курс "Нейрофізіологія"), розповів про фізіологічну природу галюцинацій, сновидінь і символічного сприйняття.
21.03 | Brain Awareness Week. Андрій ЧернінськийProstirChasopys
21 березня в рамках Brainy-лекторію Андрій Чернінський, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця, виступив з темою: "Що таке Тиждень мозку, навіщо він потрібен та що нам говорять про мозок його останні дослідження".
04.03. Brainy. Лекція Сергія Данилова. Пошкодження мозкуProstirChasopys
4 березня Сергій Данилов, кандидат біологічних наук, викладач КНУ ім.Тараса Шевченка, викладач курсу "Нейропсихологія, розвиток ЦНС, зоопсихологія, фізіологія ЦНС" розповів про пошкодження мозку.
16.05. Brainy. Лекція Миколи Кононенка. Циркадний годинник.ProstirChasopys
16 травня доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Лабораторії молекулярної біофізики Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАНУ, Микола Кононенко висвітлив питання, пов'язані з циркадним годинником: як він працює, куди йдуть сигнали та які захворювання, пов’язані зі збоєм циркадних ритмів.
9 серпня в рамках чергової лекції Brainy, присвяченої еволюційній біології, ми дізналися, як саме науковці впевнилися в наявності еволюції живого на Землі та що вони знають про неї сьогодні після 200 років дослідження. Спікер: Олексій Болдирєв, м. н. с. Інституту фізіології ім. Богомольця.
14 червня Сергій Литвин, спеціаліст в області нейропсихології особистості, магістр психології КНУ імені Тараса Шевченка за спеціалізацією «клінічна психологія», розповів про нейропсихологічні механізми творчого процесу. В рамках зустрічі ми розглянули різні види прокрастинації та дізналися, як наш мозок породжує натхнення.
9.08. в рамках чергової лекції Brainy, присвяченої еволюційній біології, ми дізналися, як саме науковці впевнилися в наявності еволюції живого на Землі та що вони знають про неї сьогодні після 200 років дослідження. Спікер: Олексій Болдирєв, м. н. с. Інституту фізіології ім. Богомольця.
31 жовтня Сергій Данілов розповів про бессмертних тварин, про причини смерті та старіння, про діагностику смерті мозку й досвід поза тілом, а також чому у вдівців більша вирогідність смерті ніж у вдів.
20 жовтня в рамках #BRAINY говорили про те, як психотерапевт впливає на фізіологію мозку й про нейропсихологічні кореляти основних психотерапевтичних напрямів. Спікер: Сергій Литвин, спеціаліст в області нейропсихології особистості, психотерапевт у напрямі «клієнт-центрована терапія».
BRAINY. Лекція Дмитра Ісаєва. Канабіноїди. Перспективи медичного використання.ProstirChasopys
21 травня в рамках лекторію #BRAINY Дмитро Ісаєв розказав про ендоканабіноїдну систему, фармакологічне використання канабіноїдів, а також про правовий статус наукових досліджень фітоканабіноїдів в Україні.
27 лютого в рамках лекторію #BRAINY Нана Войтенко прочитала лекцію про те, як і чому недостатня кількість годин сну негативно впливає на наш мозок, скільки годин необхідно спати, як сон впливає на пам'ять й про важливі фізіологічні процеси, які відбуваються тільки під час сну.
BRAINY. Біг і мозок: про що сперечаються нейробіологи.ProstirChasopys
23 січня в рамках лекторію BRAINY Олександр Скороход прочитав лекцію про те, як фізичні навантаження впливають на нейропластичність мозку, біохімію й яким чином фізичні вправи запобігають неройдегенеративним захворюванням, а також розповів про деякі принципи тренувального процесу.
BRAINY. Лекція Олексія Болдирєва. Органи чуття: інтсрументи та творці свідомостіProstirChasopys
20 листопада в рамках лекторію BRAINY Олексій Болдирєв розказав про еволюцію ока, швидкість зорового сприйняття, смак води та чому нас хитає від алкоголю.
3 жовтня в рамках лекторію BRAINY Сергій Данилов прочитав лекцію про те, як мозок визначає важливість стимулів, про нейромережі, пов'язані з базовими емоціями, й про зв'язок соціальних відносин з наркозалежностю.
04.09.17. Лекція BRAINY. Сигнали твого мозку, або про що говорять нейрони.ProstirChasopys
4 вересня в рамках лекторію #BRAINY Нана Войтенко прочитала лекцію про механізм передачі сигналу між нейронами, утворення нових зв'язків й больову сигналізацію.
"Я - ваш психоз, чего же боле?": Нейропсихологія і психогенетика важких психі...ProstirChasopys
27 червня в рамках лекторія #BRAINY Сергій Литвин прочитав лекцію про генетику ендогених психологічних порушень, зв'язок генів допамінових рецепторів та імпульсивністю й психогенетику шизофренії.
14 червня в рамках лекторію BRAINY відбулася лекція Сергія Данилова про нейробіологічний субстрат мови, мовні проекти з приматами та роль і походження ненормативної лексики.
04.03. Brainy. Лекція Сергія Данилова. Пошкодження мозкуProstirChasopys
4 березня Сергій Данилов, кандидат біологічних наук, викладач КНУ ім.Тараса Шевченка, викладач курсу "Нейропсихологія, розвиток ЦНС, зоопсихологія, фізіологія ЦНС" розповів про пошкодження мозку.
16.05. Brainy. Лекція Миколи Кононенка. Циркадний годинник.ProstirChasopys
16 травня доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Лабораторії молекулярної біофізики Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАНУ, Микола Кононенко висвітлив питання, пов'язані з циркадним годинником: як він працює, куди йдуть сигнали та які захворювання, пов’язані зі збоєм циркадних ритмів.
9 серпня в рамках чергової лекції Brainy, присвяченої еволюційній біології, ми дізналися, як саме науковці впевнилися в наявності еволюції живого на Землі та що вони знають про неї сьогодні після 200 років дослідження. Спікер: Олексій Болдирєв, м. н. с. Інституту фізіології ім. Богомольця.
14 червня Сергій Литвин, спеціаліст в області нейропсихології особистості, магістр психології КНУ імені Тараса Шевченка за спеціалізацією «клінічна психологія», розповів про нейропсихологічні механізми творчого процесу. В рамках зустрічі ми розглянули різні види прокрастинації та дізналися, як наш мозок породжує натхнення.
9.08. в рамках чергової лекції Brainy, присвяченої еволюційній біології, ми дізналися, як саме науковці впевнилися в наявності еволюції живого на Землі та що вони знають про неї сьогодні після 200 років дослідження. Спікер: Олексій Болдирєв, м. н. с. Інституту фізіології ім. Богомольця.
31 жовтня Сергій Данілов розповів про бессмертних тварин, про причини смерті та старіння, про діагностику смерті мозку й досвід поза тілом, а також чому у вдівців більша вирогідність смерті ніж у вдів.
20 жовтня в рамках #BRAINY говорили про те, як психотерапевт впливає на фізіологію мозку й про нейропсихологічні кореляти основних психотерапевтичних напрямів. Спікер: Сергій Литвин, спеціаліст в області нейропсихології особистості, психотерапевт у напрямі «клієнт-центрована терапія».
BRAINY. Лекція Дмитра Ісаєва. Канабіноїди. Перспективи медичного використання.ProstirChasopys
21 травня в рамках лекторію #BRAINY Дмитро Ісаєв розказав про ендоканабіноїдну систему, фармакологічне використання канабіноїдів, а також про правовий статус наукових досліджень фітоканабіноїдів в Україні.
27 лютого в рамках лекторію #BRAINY Нана Войтенко прочитала лекцію про те, як і чому недостатня кількість годин сну негативно впливає на наш мозок, скільки годин необхідно спати, як сон впливає на пам'ять й про важливі фізіологічні процеси, які відбуваються тільки під час сну.
BRAINY. Біг і мозок: про що сперечаються нейробіологи.ProstirChasopys
23 січня в рамках лекторію BRAINY Олександр Скороход прочитав лекцію про те, як фізичні навантаження впливають на нейропластичність мозку, біохімію й яким чином фізичні вправи запобігають неройдегенеративним захворюванням, а також розповів про деякі принципи тренувального процесу.
BRAINY. Лекція Олексія Болдирєва. Органи чуття: інтсрументи та творці свідомостіProstirChasopys
20 листопада в рамках лекторію BRAINY Олексій Болдирєв розказав про еволюцію ока, швидкість зорового сприйняття, смак води та чому нас хитає від алкоголю.
3 жовтня в рамках лекторію BRAINY Сергій Данилов прочитав лекцію про те, як мозок визначає важливість стимулів, про нейромережі, пов'язані з базовими емоціями, й про зв'язок соціальних відносин з наркозалежностю.
04.09.17. Лекція BRAINY. Сигнали твого мозку, або про що говорять нейрони.ProstirChasopys
4 вересня в рамках лекторію #BRAINY Нана Войтенко прочитала лекцію про механізм передачі сигналу між нейронами, утворення нових зв'язків й больову сигналізацію.
"Я - ваш психоз, чего же боле?": Нейропсихологія і психогенетика важких психі...ProstirChasopys
27 червня в рамках лекторія #BRAINY Сергій Литвин прочитав лекцію про генетику ендогених психологічних порушень, зв'язок генів допамінових рецепторів та імпульсивністю й психогенетику шизофренії.
14 червня в рамках лекторію BRAINY відбулася лекція Сергія Данилова про нейробіологічний субстрат мови, мовні проекти з приматами та роль і походження ненормативної лексики.
Як мозок визначає, що для нас є важливим? Частина 2. Нейромережа значимості і...ProstirChasopys
5 грудня в рамках леткорія BRAINY відбулась друга частина лекції Сергія Данілова про основні емоційні системи та вплив наркотичних речовин на поведінку.
Частина 1. Як мозок визначає, що для нас є важливим? Синапси, нейромедіаторні...ProstirChasopys
28 листопада в рамках лекторія BRAINY Сергій Данілов розповів про механізми синаптичної передачі, нейромедіаторні системи та роль ядер ретикулярної формації при формуванні уваги.
20.09. Лекція BRAINY. Реабілітація після інсульту: міфи та реальністьProstirChasopys
20 вересня в рамках #BRAINY говорили про те, чому інсульт попри статистику не є вироком та як фізична реабілітація дає шанс пацієнту відновити максимально можливий рівень незалежності та підвищити якість життя. Спікер: Надія Піонтківська, провідний фахівець фізичної реабілітації Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг».
26 липня в рамках лекторію з нейронаук від BRAINY ми дізнались природу, прояви й лікування інсульту: механізми розвитку й основні типи, порядок дій при виявленні, фактори ризику і заходи запобігання інсульту. Спікер: Дмитро Гуляєв, кандидат медичних наук, керівник освітніх, наукових та видавничих проектів в “Українській асоціації боротьби з інсультом”.
04.07. BRAINY. Лекторій з теорії еволюції Лекція 1. Еволюція — як це працює?ProstirChasopys
4 липня на першій лекції з теорії еволюції в рамках BRAINY ми обговорювали питання: Дарвін vs. Нострадамус: хто кращий пророк, навіщо дітям зябра, а рибам - пальці, чи можливі розумні восьминоги й метелики завбільшки з автомобіль. Відповідь на усі ці питання ми дізналися від Біжана Шаропова, аспіранта Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України, лектора НАУКМА.
Перезавантаження для професіоналів. Як поїхати за кордон навчатись і відпочив...ProstirChasopys
Презентація з зустрічі із засновником Brand Your Brain Михаілом Міжинським про навчальні програми для професіоналів за кордоном та гранти, що відбулась у Chasopys Eduspace 15.04.2016
Перезавантаження для професіоналів. Як поїхати за кордон навчатись і відпочив...
21.03 | Brain Awareness Week. Микола Макарчук
1. МОЗОК І СТАТЬ:ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІМОЗОК І СТАТЬ:ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ СТАТІОСОБЛИВОСТІ СТАТІ
ТИЖДЕНЬ МОЗКУТИЖДЕНЬ МОЗКУ
Київ – 20Київ – 201166
КИЇВСЬКИЙКИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСАІМЕНІ ТАРАСА
ШЕВЧЕНКАШЕВЧЕНКА
ННЦ “Інститут біології”ННЦ “Інститут біології”
Кафедра фізіології людини та тваринКафедра фізіології людини та тварин
Інститут фізіології імені академіка Петра БогачаІнститут фізіології імені академіка Петра Богача
4. 22
• Спектральні характеристики електроенцефалографії (ЕЕГ) -Спектральні характеристики електроенцефалографії (ЕЕГ) -
спектральні потужністі (мкВ2) ряду частотних діапазонів:спектральні потужністі (мкВ2) ряду частотних діапазонів:
тета (4,0-7,9 Гц), альфа (8,0-12,9 Гц), бета низькочастотнийтета (4,0-7,9 Гц), альфа (8,0-12,9 Гц), бета низькочастотний
(13,0-19,9 Гц) та бета високочастотний (20,0-35,0 Гц) на(13,0-19,9 Гц) та бета високочастотний (20,0-35,0 Гц) на
основі алгоритму швидкого перетворенняоснові алгоритму швидкого перетворення Фур’єФур’є.. Локалізація
джерел активності здійснювалась за допомогою програмного
комплексу sLORETA.
` Емоційний тест Струпа (24 студенти-лівші (14 жінок, 10
чоловіків ) і 28 студентів-правшів (14 жінок, 14 чоловіків)
віком 17-23 роки.
• ФМРТ активність головного мозку жінок і чоловіків приФМРТ активність головного мозку жінок і чоловіків при
виконанні рухових тестіввиконанні рухових тестів
• IAPS –IAPS – мміжнародна система афективних зображень дляіжнародна система афективних зображень для
лабораторних досліджень, використовувалась в якостілабораторних досліджень, використовувалась в якості
стимульного матеріалустимульного матеріалу
Методичні підходи: ЕЕГМетодичні підходи: ЕЕГ
5.
6. Функціональне значення основних ритмів ЕЕГФункціональне значення основних ритмів ЕЕГ
• Альфа-ритмАльфа-ритм (8-13 Гц) –(8-13 Гц) –
стан спокою. ↓ потужностістан спокою. ↓ потужності
αα-ритму відображає-ритму відображає
активаційні процеси вактиваційні процеси в
головному мозку.головному мозку.
• Тета-ритмТета-ритм (4-7 Гц) - ↑(4-7 Гц) - ↑
відображає емоційневідображає емоційне
напруження, кодуваннянапруження, кодування
інформації в памінформації в пам’’ятіяті
• Бета-ритмБета-ритм (14-35 Гц) - ↑(14-35 Гц) - ↑
відображає активаціювідображає активацію
підкоркових структур тапідкоркових структур та
кори головного мозку,кори головного мозку,
посилення уваги допосилення уваги до
стимулу, когнітивністимулу, когнітивні
процесипроцеси
7. Методичні підходи: ФМРТ аналіз
активності мозку жінок і чоловіків
Досліджено 10 здорових
волонтерів (5Ч, 5Ж; 24-48 років)
1.5T Signa EXCITE HD (GE, USA)
T2*-EPI (TR/TE=3000/56мс,
FA=90°)
Блочна парадигма активації
Рухові завдання для правої руки
Загальне лінійне моделювання
Програмне забезпечення для
аналізу:
FSL (Oxford, GB)
Brainwave PA (GE, USA).
7
8. Схема проведення емоційного тесту Струпа
“Q” – зелений
колір,
ліва рука
“P” – червоний
колір, права рука
Методичні підходи: Емоційний тест Струпа:
реагували на емоційні (негативні) та нейтральні слова
натисканням клавіш, і не реагували на гальмівні слова.
Завдання перед мозком:
1.Реакції-відповіді правою і лівою руками на колір слів.
2.Диференціювання гальмівного подразника (когнітивне навантаження).
3.Неусвідомлюване реагування на емоційні подразники.
9. Локалізація джерел активності здійснювалась за
допомогою програмного комплексу sLORETA
(R.D. Pascual-Marqui, Швейцарія).
Зниження
активності
при
міжгруповому
порівнянні
Підвищеня
активності
при
міжгруповому
порівнянні
4
З кожної функціональної проби ЕЕГ обиралися по три
двосекундні відрізки без артефактів. Отримані
значення амплітуди (з частотою дискретизації 500 Гц)
усереднювалися. На основі томографічних зрізів
будувалася тривимірна модель мозку з розподілом
активності на ній.
10. Модель емоційної обробки стимулів заМодель емоційної обробки стимулів за
Heilmen K.M.Heilmen K.M.
1.1. Валентність знаку стимулуВалентність знаку стимулу
-- лобні частки;лобні частки;
2.2. Активаційний компонентАктиваційний компонент
((arousal) -arousal) -тімтім’’яні частки;яні частки;
3.3. Моторний компонентМоторний компонент
((уникнення чи наближення)уникнення чи наближення)
-- орбітофронтальна кора таорбітофронтальна кора та
тімтім’’яна частка правоїяна частка правої
півкуліпівкулі
Heilman K. M. The neurobiology of emotional experience //
J. Neuropsychiat. Clin. Neurosci., 1997 - V.9, № 3, Р.439-448.
1
2
3
11. Узагальнена схема структур ГМ та їх взаємодій,
що активуються під час сприйняття людиною запахів
(Рис. по: G.M. Shepherd “Smell images and
the flavour system in the human brain”,
NATURE, 2006. - V.444, # 16. – P. 316-321)
12. Топокарти змін значень СРК у чоловіків (M) і жінок (W) в стані спокою за умов
одорованого повітря (8хв.) з урахуванням суб’єктивної оцінки запаху повітря. N -
суб’єктивна негативна ( (n=50 M; n=60 W); P – cуб’єктивна позитивна (n=67 M; n=82 N).
Примітка: ▬ - збільшення, ▬ - зменшення СРК (p<0.05); ▪▪▪, ▪▪▪ - зміни СРК (0.07<p> 0.05); θ1 –
β2 – ЕЕГ- піддіапазони
θ1 θ2 α1 α2 α3 β1 β2
N
M
W
P
M
W
13. Топокарти змін СРК чоловіків (M) та жінок (W) на 1-й хв. направленої детекції запахів в
залежності від суб’ктивної оцінки аромату (Іn - інактивуючий (M n=18;W n=5), A –
активуючий (M n=26; W n=13). Зміни оцінювались по відношенню до вихідного стану.
Примітка: ▬ - збільшення, ▬ - зменшення СРК (p<0.05); ▪▪▪, ▪▪▪ - зміни СРК (0.07<p> 0.05); θ1 –
β2 – ЕЕГ- піддіапазони
θ1 θ2 α1 α2 α3 β1 β2
In
M
W
A
M
W
14. У чоловіків встановлено домінування імпульсивної реактивності на
появу-зникнення запаху (когнітивно-активаційні зміни ЕЕГ, інсайтна
стратегія), тоді як у жінок зміни функціональної активності ГМ виявлено
при пролонгованому сприйнятті (тонічній активації) запахових чинників
(послідовна обробка та її осмислення - інтелектуальна стратегія).
Показано, що гедонічність олфакторного сприйняття у чоловіків
характеризувалась активаційно-емоційними змінами ЕЕГ-параметрів
(β-системи), тоді як у жінок домінували когнітивно-аналітичні (валентні)
компоненти емоційного аналітичного сприйняття, з активним
залученням мереж пам’яті (θ-, β2-системи).
Встановлено, що периферичне блокування хеморецепторних систем
нюхової порожнини людини пригнічує функціональну активність ГМ,
порушуючи розвиток процесів, пов’язаних з активністю нюхового
аналізатора (когнітивні функції, пам’ять, емоції, увагу, семантичну
діяльність).
14
15. Порядок запису ЕЕГ приПорядок запису ЕЕГ при IAPSIAPS
1.1. Закриті очі (3 хв)Закриті очі (3 хв)
2.2. Беззмістовні зображення (1.5 хв)Беззмістовні зображення (1.5 хв)
3.3. Приємні зображення (1.5 хв)Приємні зображення (1.5 хв)
4.4. Беззмістовні зображення (1.5 хв)Беззмістовні зображення (1.5 хв)
5.5. Нейтральні зображення (1.5 хв)Нейтральні зображення (1.5 хв)
6.6. Беззмістовні зображення (1.5 хв)Беззмістовні зображення (1.5 хв)
7.7. Еротичні зображення (1.5 хв)Еротичні зображення (1.5 хв)
8.8. Беззмістовні зображення (1.5 хв)Беззмістовні зображення (1.5 хв)
9.9. Неприємні зображення (1.5 хв)Неприємні зображення (1.5 хв)
10.10. Беззмістовні зображення (1.5 хв)Беззмістовні зображення (1.5 хв)
11.11. Закриті очі (3 хв).Закриті очі (3 хв).
Час експозиції одного зображення – 6сЧас експозиції одного зображення – 6с
Розташування електродів за системою 10-Розташування електродів за системою 10-
20%:20%:
F3/F4,F3/F4, F7/F8,F7/F8, C3/C4,C3/C4, T3/T4,T3/T4, T5/T6,T5/T6, P3/P4,P3/P4,
O1/O2O1/O2
17. Топокарта значущих відмінностей спектральної потужності основних
ритмів ЕЕГ чоловіків під час пред’явлення нейтральних зображень IAPS по
відношенню до пред’явлення беззмістовних зображень.
Примітки:
- потужність тета-ритму,
- потужність альфа діапазонів.
Знак над рисочкою відображає значуще (р<0,05) збільшення, знак під рисочкою –
зниження показника (n=42).
Суб’єктивна оцінка рівня
приємності/активації під час пред’явлення
нейтральних стимулів за 9-бальною шкалою
18. Топокарта значущих відмінностей спектральної потужності основних
ритмів ЕЕГ жінок під час пред’явлення нейтральних зображень IAPS по
відношенню до пред’явлення беззмістовних зображень у різні фази
оваріального циклу.
Примітки:
Знак над рисочкою відображає значуще (р<0,05) збільшення, знак під рисочкою –
зниження показника (n=42).
Фолікулярна фаза Овуляція Лютеїнова фазаФолікулярна фаза Овуляція Лютеїнова фаза
20. Топокарта значущих відмінностей спектральної потужності основних
ритмів ЕЕГ чоловіків під час пред’явлення позитивних зображень IAPS по
відношенню до пред’явлення беззмістовних зображень.
Примітки:
- потужність тета-ритму,
- потужність альфа-ритму,
- потужність бета низькочастотного,
- потужність бета високочастотного діапазонів
Знак над рисочкою відображає значуще (р<0,05) збільшення, знак під
рисочкою – зниження показника (n=42).
Суб’єктивна оцінка рівня
приємності/активації під час пред’явлення
позитивних стимулів за 9-бальною шкалою
21. Топокарта значущих відмінностей спектральної потужності основних
ритмів ЕЕГ жінок під час пред’явлення позитивних зображень IAPS по
відношенню до пред’явлення беззмістовних зображень у різні фази
оваріального циклу.
Примітки:
Знак над рисочкою відображає значуще (р<0,05) збільшення, знак під рисочкою –
зниження показника (n=42).
Фолікулярна фаза Овуляція Лютеїнова фазаФолікулярна фаза Овуляція Лютеїнова фаза
23. Топокарта значущих відмінностей спектральної потужності основних
ритмів ЕЕГ чоловіків під час пред’явлення еротичних зображень IAPS по
відношенню до пред’явлення беззмістовних зображень.
Примітки:
- потужність тета-ритму,
- потужність альфа-ритму,
- потужність бета низькочастотного,
- потужність бета високочастотного діапазонів
Знак над рисочкою відображає значуще (р<0,05) збільшення, знак під
рисочкою – зниження показника (n=42).
Суб’єктивна оцінка рівня
приємності/активації під час пред’явлення
еротичних стимулів за 9-бальною шкалою
24. Топокарта значущих відмінностей спектральної потужності основних
ритмів ЕЕГ жінок під час пред’явлення еротичних зображень IAPS по
відношенню до пред’явлення беззмістовних зображень у різні фази
оваріального циклу.
Примітки:
Знак над рисочкою відображає значуще (р<0,05) збільшення, знак під рисочкою –
зниження показника (n=42).
Фолікулярна фаза Овуляція Лютеїнова фазаФолікулярна фаза Овуляція Лютеїнова фаза
26. Топокарта значущих відмінностей спектральної потужності основних
ритмів ЕЕГ чоловіків під час пред’явлення негативних зображень IAPS по
відношенню до пред’явлення беззмістовних зображень.
Примітки:
- потужність тета-ритму,
- потужність альфа-ритму
Знак над рисочкою відображає значуще (р<0,05) збільшення, знак під рисочкою –
зниження показника (n=42).
Суб’єктивна оцінка рівня
приємності/активації під час пред’явлення
негативних стимулів за 9-бальною шкалою
27. Топокарта значущих відмінностей спектральної потужності основних
ритмів ЕЕГ жінок під час пред’явлення негативних зображень IAPS по
відношенню до пред’явлення беззмістовних зображень у різні фази
оваріального циклу.
Примітки:
Знак над рисочкою відображає значуще (р<0,05) збільшення, знак під рисочкою –
зниження показника (n=42).
Фолікулярна фаза Овуляція Лютеїнова фазаФолікулярна фаза Овуляція Лютеїнова фаза
28. висновкивисновки
• Перегляд афективних зображень супроводжується більшоюПерегляд афективних зображень супроводжується більшою
активацією асоціативної зорової кори чоловіків порівняно зактивацією асоціативної зорової кори чоловіків порівняно з
переглядом емоційно нейтральних зображень, що відображаєпереглядом емоційно нейтральних зображень, що відображає
ретельнішу мозкову обробку емоційно забарвлених стимулівретельнішу мозкову обробку емоційно забарвлених стимулів
• Позитивні зображення викликали зростання потужностіПозитивні зображення викликали зростання потужності
високочастотних компонентів спектру в передніх відділах лобнихвисокочастотних компонентів спектру в передніх відділах лобних
часток неокортексу, що відображує когнітивну оцінку змістучасток неокортексу, що відображує когнітивну оцінку змісту
зображень та гедонічний компонент сприйняттязображень та гедонічний компонент сприйняття
• Перегляд еротичних зображень супроводжувався найбільшПерегляд еротичних зображень супроводжувався найбільш
поширеною зонально активацією мозку чоловіків на фоніпоширеною зонально активацією мозку чоловіків на фоні
зростання високочастотних компонентів ЕЕГ у лівійзростання високочастотних компонентів ЕЕГ у лівій
передньоскроневій зоніпередньоскроневій зоні
• Найбільше емоційне напруження у чоловіків викликали негативніНайбільше емоційне напруження у чоловіків викликали негативні
стимули, що відбивалось у зростанні спектральної потужності тета-стимули, що відбивалось у зростанні спектральної потужності тета-
ритму центрально-тім‘яно-потиличних ділянок кори великихритму центрально-тім‘яно-потиличних ділянок кори великих
півкуль на фоні неспецифічної активаціїпівкуль на фоні неспецифічної активації
30. Емоційний ефект Струпа (ЕмЕС) базується на тому, що емоційні
стимули є більш значущими, ніж нейтральні, і тому довший час
обробляються в нейронних мережах.
Емоційний тест Струпа (ЕмТС), власне, не тестує ефект Струпа, оскільки
при його використанні не відбувається взаємодії між словом і його
семантичним значенням (напр., колір і назва кольору).
ЕмЕС відображає мимовільне звертання уваги на емоційно значущі
стимули, що проявляється у довшому часі реакції на них, ніж на
нейтральні стимули, і тому широко використовується як в наукових
дослідженнях, так і в клініці для дослідження спрямованої уваги і
здатності її підтримувати.
Інтерференція - це різниця між ЛП реакції на емоційно-значущі та
нейтральні стимули. Чим більша інтерференція, тобто емоційний ефект
Струпа, тим сильніше втручаються мимовільні емоційні процеси у систему
довільної уваги, порушуючи її.
32. Лівші, особливо чоловіки, виконують
ЕмТС повільніше, ніж правші.
На емоційні подразники повільніше
реагує ліва рука як у правшів, так і у
лівшів, що вказує на особливу роль
правої півкулі у обробці емоційної
інформації.
" V a r 2 2 " ; L S M e a n s
C u r r e n t e f f e c t : F ( 3 , 4 8 )= 3 , 2 2 8 1 , p = , 0 3 0 4 9
E f f e c t i v e h y p o t h e s i s d e c o m p o s i t i o n
V e rt i c a l b a r s d e n o t e 0 , 9 5 c o n f i d e n c e i n t e rv a l s
Ж - л і в ш і Ч - л і в ш і Ж -п р а в ш і Ч -п р а в ш і
г р у п и
8 0 0
8 5 0
9 0 0
9 5 0
1 0 0 0
1 0 5 0
1 1 0 0
1 1 5 0
1 2 0 0
1 2 5 0
1 3 0 0
1 3 5 0
мс BoxPlotofmultiplevariablesgroupedby Var22
Жінки+ЧолЛаст1+Усеін.sta200v*200c
Median;Box:25%-75%;Whisker:Non-OutlierRange
Нейтрзліва
Нейтрсправа
Емоцзліва
Емоцсправа
Ж-лів Ч-лів Ж-прав Ч-прав
групи
400
600
800
1000
1200
1400
1600
мс
****
*
*
*
*
*
*
*
*
E M * H ; L S M e a n s
C u r re n t e f f e c t : F (1 , 4 8 ) = 1 5 , 1 3 6 , p = , 0 0 0 3 1
E f f e c t i v e h y p o t h e s i s d e c o m p o s i t i o n
V e r t i c a l b a r s d e n o t e 0 , 9 5 c o n f i d e n c e i n t e r v a l s
Л і в а
П р а в а
н е й т р а л ь н і е м о ц і й н і
9 4 0
9 6 0
9 8 0
1 0 0 0
1 0 2 0
1 0 4 0
1 0 6 0
1 0 8 0
1 1 0 0
1 1 2 0
1 1 4 0
1 1 6 0
1 1 8 0
мс
36. Розподіл електричної активності в тета -діапазоні при порівнянні стану
спокою із виконанням ЕмТС
Чоловіки-правші
Чоловіки-лівшіЖінки-лівші
Жінки-правші
37. При виконанні ЕмТС у жінок-правшів у порівнянні із чоловіками-
правшами виявлено меншу активацію в різних ділянках мозку,
переважно скроневих, тім’яних та потиличних, в дельта-, тета- альфа-
1-2 діапазонах ЕЕГ білатерально, та вищу – в бета-1-3 діапазонах
скроневих та лобових часток білатерально.
У жінок-лівшів у порівнянні із чоловіками-лівшами відмінності
аналогічні, за винятком вищої активації у дельта- і тета- діапазонах
фронтальних ділянок правої півкулі у жінок-лівшів.
39. Збільшений об’єм активації тканини головного
мозку та відмінності у її топографії у жінок в
порівнянні з чоловіками
• Синій – чоловіки, рожевий – жінки.
40. Активація лівого мигдалеподібного тіла у жінок, при
виконанні рухів
• На відміну від чоловіків, у жінок додатково
активується ліве мигдалеподібне тіло
41. Активація мигдалини та орбітофронтальної
кори у хворого з клінічно діагностованою
депресією
42. Подяка:Подяка:
• Зимі Ігорю Григоровичу – завідувачу відділуЗимі Ігорю Григоровичу – завідувачу відділу
фізіології мозку та психофізіологіїфізіології мозку та психофізіології
• Кравченко Вікторії Іванівні – доценту кафедриКравченко Вікторії Іванівні – доценту кафедри
• Куценко Тетяні Василівні – доцентуКуценко Тетяні Василівні – доценту
• Омельченку Олексію - аспірантуОмельченку Олексію - аспіранту
• Максимович (Давидовій) Катерині – аспірантціМаксимович (Давидовій) Катерині – аспірантці
Всім обстежуваним, які взяли участь вВсім обстежуваним, які взяли участь в
дослідженнях!дослідженнях!