Науково-учнівський журнал №4/2014 Екологічний вісник Керівник: Мітченко О.А., викладач біології ДНЗ "ЮПЛ" "АЕС та навколишнє середовище" Виконав: Манзюк В.О., учень ДНЗ ЮПЛ Державний навчальний заклад «Южноукраїнський професійний ліцей» м.Южноукраїнськ Миколаївської області

1. Не думки слід навчати, а думати! І. Кант
Науково-учнівський
ЖУРНАЛ
№4/2014
Екологічний вісник
Мешканцям планети до уваги!!!!
АЕС
та навколишнє середовище
1
Ознайомтеся з
поняттям
радіоактивнос
ті
Дізнайтеся про вплив
радіації на
навколишнє
середовище та
населення
віопромінення
До вашої уваги:
АЕС та захист
природи і
людства

2. Номер підготував: учень ДНЗ ЮПЛ Манзюк Владислав
Відомості про учасника
Всеукраїнського відкритого
конкурсу рефератів з атомної
енергетики та ядерної фізики серед
учнів старших класів
Тема роботи:
АЕС
та навколишнє середовище
П.І.Б. Манзюк
Владислав Олександрович
Рік народження: 1997
Навчальний заклад: ДНЗ
Южноукраїнський професійний ліцей,
гр..14-е
Науковий керівник: викладач ДНЗ ЮПЛ
Мітченко Олена Анатоліївна
Контактний телефон: 0985354104
Сфера інтересів: авіа моделювання
Вищі навчальні заклади, в яких Ви
мрієте здобути освіту: Одеський
Національний політехнічний
університет
Читайте у
нашому номері:
Про що піде мова у журналі-4
Поняття про
радіоактивність-6
Техногенний вплив АЕС на
навколишнє середовище-8
Вплив радіації на організм
людини-12
АЕС та захист навколишнього
середовища-18
Фотоконкурс «Техногенні
катастрофи»-22
Післямова-24
Література-25
2

3. АЕС та навколишнє середовище
Виконав: Манзюк В.О., учень ДНЗ ЮПЛ
Державний навчальний заклад
«Южноукраїнський професійний ліцей»
м.Южноукраїнськ Миколаївської області
Я обрав цю тему для виконання роботи, тому що вона є актуальною
сьогодні та перспективною. Україна зіткнулася з проблемою радіації після
аварії на Чорнобильській АЕС. Понад 20 років минуло після аварії. Але за
час, що минув, проблема радіаційної безпеки не втратила своєї актуальності.
Оскільки людина не має рецепторів, що сприймають радіаційне
випромінювання, то, за відсутності елементарних знань про характер
радіаційного ризику, вона може завдати непоправної шкоди своєму здоров'ю,
працездатності, життю.
Тому, працюючи над даною роботою, я поставив собі мету – розібратися,
що собою уявляє радіоактивність та як вона впливає на навколишнє
середовище і особливо на організм людини.
Проект я виконав у формі журналу. Вступом до роботи є «Про що піде
мова у журналі». Основною частиною є рубрики, які розкривають суть
обраної теми. Проаналізував шляхи захисту населення від радіації.
Висновком роботи є коротка післямова.
Ні для кого не секрет, що вступ до ХХІ ст. неможливе без такого
джерела енергії, яким є атомне ядро. Атомна енергія застосовується у різних
галузях промисловості, приносить користь людству. Але коли у навколишнє
середовище потрапляють радіоактивні частинки – це вже небезпечно.
Кожен з нас зробив для себе якийсь висновок. Можливо, хтось з учнів
стане на стежку боротьби з атомом. В наш час існування атомної енергетики
під величезною загрозою. А зникнення цієї загрози призводить до появи
нової – проблеми існування життя на землі. Наше покоління не зможе
загладити свою вину за те, в якому стані подають вам вашу домівку, вашу
планету. Але наше завдання – зробите все можливе для збереження її в
притаманному для існування життя стані, зробити можливим використання
сили землі взагалі й атомної енергетики зокрема без загрози самознищення.
Довести, що атом дійсно може бути мирним атомом.
3

4. РЕЦЕНЗІЯ
на роботу учня другого курсу з професії «Електромонтер з ремонту та
обслуговування електроустаткування» ДНЗ «Южноукраїнського
професійного ліцею» Миколаївської області.
Манзюка Владислава Олександровича
з теми: «АЕС та навколишнє середовище»
Радіація – завжди добро, якщо її використовують розумно з користю для
людини. Разом з тим, радіація – це небезпечно. Тому проблема радіаційної
небезпеки на сьогодні не втратила своєї актуальності.
В роботі Манзюка Владислава дана докладна характеристика
радіоактивності. Розглянуті штучні та природні джерела радіації. Проведені
теоретичні дослідження впливу радіації на навколишнє середовище. Учень
проаналізував шляхи проникнення радіації в організм людини. В роботі
запропоновані шляхи захисту населення від радіації.
Проект виконаний у формі науково-учнівського журналу «Екологічний
вісник».
Вибрана тема є актуальною та має практичне значення. Робота виконана
на високому рівні, що характеризує її виконавця як цілеспрямовану, знаючу
людину, що вміє придбані під час уроків знання, реалізувати при виконанні
наукової праці, якою є представлена робота. Вона заслуговує бути
представленою на конкурс будь-якого рівня.
Рецензент:
4

5. Від світла знань –
добробут на Землі
Про що піде мова у нашому журналі «Екологічний вісник»?
Енергія - це основа основ. Всі блага цивілізації, всі матеріальні
сфери діяльності людини - від прання білизни до дослідження Місяця та
Марса - вимагають витрати енергії. І чим далі, тим більше.
На сьогоднішній день енергія атома широко використовується в
багатьох галузях економіки. Будуються потужні підводні човни та надводні
кораблі з ядерними енергетичними установками. За допомогою мирного
атома здійснюється пошук корисних копалин. Атомні електростанції -
третій "кит" в системі сучасної світової енергетики. Техніка АЕС,
безперечно, є великим досягненням НТП.
Разом з тим, розвиваючи ядерну енергетику в інтересах економіки, не
можна забувати про безпеку і здоров'я людей, оскільки помилки можуть
привести до катастрофічних наслідків.
Чим вищий рівень цивілізації, тим більше енергії людство використовує.
Основними енергетичними ресурсами є газ і вугілля, тобто ті джерела,
запаси яких буде вичерпано найближчим часом. За умови додержання
сьогоднішніх темпів споживання енергії запасів вугілля вистачить лише на
100– 130 років. Ще гірша перспектива чекає на людство з інших видів
енергетичної сировини. Тому постає питання про заміну цих ресурсів на інші,
до того ж екологічно безпечні. Величезний запас енергії має Сонце, але його
внесок в сучасну енергетику поки що незначний, бо ще не створені потужні
геліостанції, фотоелементи яких були б здатні перетворити велику
кількість сонячної енергії на електричну. Подібне становище і в
вітроенергетиці. Тому доводиться розраховувати на розвиток енергетики
великих потужностей, і зокрема – атомної енергетики.
І мабуть, ні для кого не секрет, що вступ до ХХІ століття неможливе без
такого джерела енергії, яким є атомне ядро. Для людства ті великі запаси
5

6. енергії, які знаходяться всередині ядер є практично невичерпними. Якщо в
умовах сучасного росту населення Землі людство не перейде на ядерне
джерело енергії, то, може настати той день, коли у печах догорить
остання крапля, пригоршня природного палива, і з цього ж дня історія
людства почне швидко рухатися до свого логічного завершення (а може все
почнеться заново, як у давні часи…?)
Атомна енергія застосовується у різних галузях промисловості.
Радіація – завжди добро, якщо її використовують розумно з користю
для людини, у народному господарстві, науці, медицині. Галузь медицини, яка
вивчає вплив радіації на людський організм та її використання у медицині
(медична радіологія) об’єднує різні напрямки – рентгенологія, медична
радіобіологія, променева терапія, радіаційна гігієна… . Разом з тим, радіація
– це небезпечно, коли її використовують для руйнувань, для знищення людей
та інших живих істот. Про це нам нагадують Хіросіма та Нагасакі.
Україна також зіткнулася з проблемою радіації після аварії на
Чорнобильській АЕС. Понад 20 років минуло після аварії. Але за час, що
минув, проблема радіаційної безпеки не втратила своєї актуальності.
Оскільки людина не має рецепторів, що сприймають радіаційне
випромінювання, то, за відсутності елементарних знань про характер
радіаційного ризику, вона може завдати непоправної шкоди своєму здоров'ю,
працездатності, життю.
Тому епіграфом нашого журналу є вислів Стругацьких: «Розум є
здатність використовувати сили навколишнього світу без руйнування
цього світу.»
У даному випуску журналу «Екологічний вісник» піде мова про радіацію.
Ви дізнаєтесь про наскільки небезпечна радіація, її природні та штучні
джерела. Наші читачі зможуть ознайомитися на сторінках журналу про
вплив радіоактивності на навколишнє середовище, дію іонізуючого
випромінювання на живі системи, та засоби захисту населення від радіації.
6

7. РУБРИКА 1
Поняття
про радіоактивність
Радіоактивність – абсолютно природне
явище для природи і людини.
У свідомості багатьох людей поняття
«радіоактивність» абсолютно незаслужено
пов'язано винятково лише з роботою
атомних електростанцій. Але насправді,
радіоактивність і супутні їй іонізуючі
випромінювання існували на Землі задовго
до зародження на ній життя і були присутні в космосі ще до виникнення
нашої планети. Радіоактивні елементи входили до складу Землі із самого
народження.
Доза - поняття сумарного впливу
за весь час опромінення.
Поняття дози було введено для того, щоб можна було кількісно описати
ступінь впливу випромінювання на речовину, в тому числі на живий
організм. Оскільки такий вплив зводиться до іонізації, то і величину доза
можна пов'язати зі ступенем іонізації. Так з'явилося поняття експозиційної
дози, яка визначається сумарним зарядом всіх іонів одного знака, що виникли
в одиниці об'єму повітря. Одиницею виміру експозиційної дози є рентген (Р).
Поняття поглинутої дози є більш універсальним, ніж експозиційної
дози, воно застосовне для будь-яких видів випромінювання і будь-яких
речовин, тоді як експозиційна доза визначається тільки для повітря і, строго
кажучи, тільки для рентгенівського випромінювання і гамма-квантів.
Здавалося б, на цих визначеннях можна було б і зупинитися. Однак,
якщо згадати особливості взаємодії різних видів випромінювання з живою
тканиною, то стане ясно, що для характеристики впливу випромінювання на
7

8. організм людини одній поглиненої дозою не обійдешся - необхідно якось
врахувати ці відмінності. Тому було введено третє поняття - еквівалентна
доза.
В системі СІ одиницею еквівалентної дози служить зіверт (Зв): 1 Зв =
100 бер.
Різні органи і тканини мають різні чутливості до випромінювання, тому
для випадків нерівномірного опромінення різних органів або тканин тіла
людини було введено поняття ефективної дози. Доза ефективна (Dеф) -
величина, використовувана як міра ризику виникнення віддалених наслідків
опромінення всього тіла людини та окремих його органів з урахуванням їх
радіочутливості.
Одиниця виміру ефективної колективної дози - людино-зіверт (люд.-
Зв), позасистемна одиниця - людино-бер (люд.-бер).
Наскільки ж насправді небезпечна радіація? З одного боку, ми
можемо сміливо стверджувати, що природний радіаційний фон - це
невід'ємна частина середовища існування людини. Радіаційний фон
необхідний всьому живому так само як повітря і вода. Страшна не радіація
сама по собі (оскільки життя на Землі завжди розвивалася в умовах радіації),
а лише її підвищені дози. Точно так як підвищені дози і обсяги будь-яких
інших впливів на організм – хімічних, теплових, механічних і т.д.
РУБРИКА 2
8

9. Техногенний вплив
АЕС
на навколишнє середовище
Атомні електростанції чинять на
навколишнє середовище радіаційне,
теплове,хімічне та механічний вплив.
До факторів техногенного впливу АЕС
на об'єкти навколишнього середовища
відносять:
- зміна характеру землекористування
і міграційних процесів в екосистемі поблизу
АЕС;
- локальний механічний вплив на ландшафт (під час будівництва);
- надходження в навколишнє середовище хімічних та
радіоактивних речовин (викиди, скиди);
- надходження в навколишнє середовище тепла і зміна
мікрокліматичних характеристик прилеглих районів.
АЕС чинять різноманітні впливи на навколишнє середовище регіону
свого розташування. Однак оцінка впливу АЕС на екосистеми території її
розташування показує, що в порівнянні з тепловими електростанціями, що
працюють на вугіллі або навіть на газі, рівень впливу АЕС виявляється в
кілька десятків разів меншим. Річна доза опромінення населення поблизу
нормально працюючої АЕС не перевищує 1 мбер (0,01 мЗв). Це майже в 100
разів менше, ніж доза опромінення від ТЕС, в 200 разів менше впливу на
населення з боку природного радіаційного фону і в 100 разів менше
допустимого рівня опромінення.
Рівні гама-випромінювання. Показники рівнів гамма-випромінювання
в населених пунктах зон спостереження атомних станцій не змінилися після
введення їх в експлуатацію і становлять від 10 до 18 мкР / год для різних
9

10. АЕС. Проведені вимірювання показують, що в оточуючих станцію населених
пунктах виділити радіаційний вплив АЕС на рівні природного фону
неможливо навіть за допомогою найсучаснішого обладнання.
У зв'язку з тим, що для всіх АЕС України радіаційна обстановка в зонах
спостереження практично однакова, розглянемо, як формується річна доза
опромінення населення, яке проживає поблизу АЕС, на прикладі Південно-
Української атомної електростанції.
ВП «Южно-Українська АЕС»
Розташована на р. Південний
Буг в Миколаївській області.
Будівництво розпочато в 1976 р.
Проектом передбачалося створення
нового виду енергетичного
підприємства, де передбачалося
вирішити проблеми комплексного і
раціонального використання енергії,
що виробляється на атомній, гідро-і
гідроакумулюючої станціях. В
експлуатації перебувають 3
енергоблоки одиничною електричною
потужністю 1000 МВт кожний.
Викиди і скиди Южно-Української АЕС. На виконання вимог НРБУ-97
на Южно-Українській АЕС (ПУАЕС) встановлено допустимі і контрольні
рівні газоаерозольних викидів і рідкісних викидів радіоактивних речовин. З
метою додаткового контролю технологічних режимів обладнання станції
додатково до контрольних рівнів на ЮУАЕС встановлені адміністративно-
технологічні рівні викидів і скидів радіоактивних речовин у навколишнє
середовище.
Величини добового газоаерозольного викиду в атмосферу
контролюється на ЮУАЕС за групами радіонуклідів - ІРГ (інертні
радіоактивні гази), ДЖН (довгоживучі нукліди) і радіоактивні нукліди йоду.
10

11. За весь період експлуатації ЮУАЕС перевищення встановлених контрольних,
допустимих та адміністративних рівнів викидів не зареєстровані.
На малюнку (1) наведені величини викидів нуклідів йоду з вентиляційних
труб ЮУАЕС за період
1997-2004 рр. На ЮУАЕС
для викидів нуклідів йоду
контрольний рівень
встановлено на рівні
1,9х105 кБк/добу,
допустимий - на 7,4х105
кБк/добу, адміністративно-
технологічний – на рівні
104 кБк/добу для енергоблоків першої черги № 1, 2 і 5х103 кБк/добу для
енергоблоку №3.
На малюнку (2)
наведені величини
викидів довгоживучих
радіонуклідів з
вентиляційних труб
ЮУАЕС за період 1997-
2004 рр. На ЮУАЕС для
викидів ДЖН
контрольний рівень встановлено на рівні 2,7х104 кБк/добу, допустимий - на
3,3х105 кБк/добу, адміністративно-технологічний – на рівні 2,0х103 кБк/добу
для енергоблоків першої черги № 1, 2 і 0,6х103 кБк/добу для енергоблоку №3.
На малюнку (3) наведені величини викидів інертних радіоактивних
газів з вентиляційних труб ЮУАЕС за період 1997-2004 рр. На ЮУАЕС для
викидів ІРГ контрольний рівень встановлено на рівні 5х103 кБк/добу,
допустимий - на 3,7х104 кБк/добу, адміністративно-технологічний – на рівні
11

12. 800 ГБк/добу для
енергоблоків першої черги
№ 1, 2 і 400 ГБк/добу для
енергоблоку №3.
За останні роки
перевищення
адміністративно-
технологічних, контрольних та допустимих рівнів скидів радіоактивних
речовин у навколишнє середовище не зареєстровано. Значення фактичних
скидів радіонуклідів у водосховища не перевищують кількох відсотків від
встановлених на ЮУАЕС контрольних рівнів.
Концентрації радіонуклідів в повітрі приземного шару атмосфери,
підземних і поверхневих водах в районі розташування ЮУАЕС за весь
період експлуатації ЮУАЕС не перевищували допустимих рівнів,
регламентованих НРБУ-97.
РУБРИКА 3
Вплив радіації
12

13. на організм людини
Отримуючи професію, пов’язану з роботою на атомних електростанціях,
тобто атомною енергетикою, а також, проживаючи біля підприємства атомно-
енергетичного комплексу, дуже хочеться приділити увагу впливу радіації на
організм та засоби захисту від опромінювання.
Оскільки, людина не має рецепторів, що сприймають радіаційне
випромінювання, то, за відсутності елементарних знань про характер
радіаційного ризику, вона може завдати непоправної шкоди своєму здоров’ю,
працездатності, життю.
Радіаційний вплив на організм розрізняють за потужністю радіації та її
природою.
Які шляхи проникнення радіації в організм людини?
Радіоактивні ізотопи можуть проникати в організм
разом з їжею чи водою. Через органи травлення вони
поширюються по всьому організму.
Радіоактивні частки з повітря під
час їжі можуть потрапити в легені. Але вони
опромінюють не тільки легені, а також
розповсюджуються по організму.
Ізотопи, що знаходяться в землі чи на її поверхні,
випускаючи гамма-випромінювання, здатні
опромінити організм зовні. Ці ізотопи також
переносяться атмосферними опадами.
Діалог з громадськістю
13

14. Радіоактивність і радіоактивний фон Землі - природне явище природи,
що існувало задовго до появи людини. Людство в процесі еволюції постійно
перебувало під впливом радіації. Тому всі органи людини містять які-небудь
радіоактивні ізотопи. Поки їх кількість не перевищує безпечного межі,
підстав для занепокоєння немає. Але якщо рівень радіації підвищується, живі
організми опиняються під загрозою.
Ми пройшлися вулицями нашого міста-супутника ЮУ АЕС та
дізналися, які питання цікавлять його южноукраїнців що стосується питання
«Радіація і ми». Попрацював з різними джерелами інформації, ми даємо
нашим читачам сьогодні відповіді.
1. Що таке іонізуюче випромінювання?
У чому полягає головна причина його
негативного впливу на людину?
Іонізуючим випромінюванням називають
потік частинок досить високої енергії, здатних
видалити електрон з атома, що піддається
опроміненню речовини (включаючи і
біологічне). Іонізуючими є все
випромінювання, що супроводжують
радіоактивний розпад і ядерні реакції: альфа-,
бета-, гамма- та нейтронне випромінювання.
Радіохвилі всіх діапазонів і світло в оптичному інтервалі довжин хвиль не є
іонізуючим випромінюванням. За впливу на тканини і органи організму
іонізуюче випромінювання руйнує молекули біологічних структур, не тільки
порушуючи під час цього біохімічні та біофізичні функції організму, але і
утворюючи біотоксини у вигляді «уламків» молекул тканин та так званих
вільних радикалів. Цим і обумовлено негативний вплив іонізуючих
випромінювань на людський організм.
2.Якими є дози іонізуючого випромінювання,
що отримуються людиною?
14

15. Основну частину опромінення населення земної кулі одержує від
природних джерел радіації. Різні види випромінювань потрапляють на
поверхню Землі з космосу і від радіоактивних речовин, що знаходяться в
земній корі. Існує також техногенний фон, обумовлений діяльністю людини.
Людина піддається опроміненню двома способами. Радіоактивні
речовини можуть знаходитися поза організмом і опромінювати його зовні. В
цьому випадку говорять про зовнішнє опромінення. Або ж вони можуть
опинитися в повітрі, яким дихає людина, в їжі або у воді і потрапити
всередину організму. Такий спосіб опромінення називають внутрішнім.
Доза опромінення
залежить від способу
життя людей.
Застосування деяких
будівельних матеріалів,
використання газу для
приготування їжі,
відкритих вугільних
печей, герметизація
приміщень і навіть
польоти на літаках – все
це збільшує рівень
опромінення за рахунок
природних джерел
радіації.
Середні річні дози,
що припадають на
дорослу людину, від
постійних джерел випромінювання (на рівні моря) представлені в таблиці 1.
Табл.1 Середні річні дози, що припадають на дорослу людину, від постійних джерел
випромінювання (на рівні моря)
15

16. Джерело опромінення Населення вцілому Населення
промислово
розвинутих країн
Доза, мЗв Внесок, % Доза, мЗв Внесок,
%
Природний фон, в тому числі: 0,8 33 0,8 22,6
Довгоживучі радіонукліди (крім
радону та продуктів його розпаду
0,5
20,6
0,5
14,1
під час вдиханні)
0,3
12,4
0,3
8,5
Космічне випромінювання
радон та продукт його розпаду під
час вдихання
1,2 50 1,5 42,3
Іонізуюче випромінювання в
медицині
0,4 16 1,2 33,8
Глобальні випадіння продуктів
ядерних випробувань
0,015 0,5 0,023 0,63
Космічні промені (під час
висотних авіаперельотів)
0,001 0,04 0,002 0,05
Загальнопромислові викиди 0,011 0,38 0,02 0,54
Підприємства атомної енергетики
0,001 0,04 0,001 0,03
та ядерного паливного циклу
Інше 0,001 0,04 0,002 0,05
Всього 2,4 100 3,6 100
3. Яка радіація шкідлива для людини?
16

17. Всяка достатньо енергетично потужна радіація за певних умов може
бути шкідливою. Неіонізуюча радіація, така як мікрохвильова і інфрачервона,
може викликати біологічні ушкодження, опіки тканин. Приклад цього –
сонячний опік. Іонізуюче випромінювання у великих дозах може викликати
пошкодження в людському організмі, оскільки процес іонізації виробляє
високореактивні хімічні радикали, які вступають в хімічну реакцію з
частинками клітин та тканин. При чому теза про шкоду радіації (іонізуючих
випромінювань) біляфонового рівня залишається суперечливим. Її небезпека
для здоров'я спростовується медичною статистикою, накопиченої в
радонових водо- та грязелікарнях, які свого часу були дуже популярні в
Європі, а також вивченням умов життя довгожителів у високогірських
районах Кавказу. Не виявлено передбачених значних відхилень в стані
здоров'я і у жителів міст Хіросіма та Нагасакі, які під час вибухів атомних
бомб піддалися зовнішньому опроміненню дозами, що не перевищують 20-
кратного природного фону. При цьому у випадку з великими дозами
17

18. опромінення (одноразово 1 Зв та більше) присутня однозначна шкода для
здоров'я та існує лінійна залежність «доза – ефект».
4. Чи існують відмінності в дозах від природних джерел
радіації в залежності від місця проживання?
Так, і тому є дві причини. Перша – атмосфера діє як екран і досить
значно скорочує потужність космічного випромінювання. Це означає, що
потужність дози опромінення на рівні моря набагато менше, ніж на великих
висотах. Під час польоту в літаку на висоті 12 км вона складає 5 мкЗв/год, у
горах (на висоті 4 км) – 0,2 мкЗв/год, а на рівні моря – лише 0,003 мкЗв/год.
Друга причина в тому, що радіаційний фон варіюється в різних місцях
через відмінності в концентрації природних радіоактивних елементів, що
знаходяться в ґрунті і скельних породах. У деяких регіонах, де ґрунти мають
високий відсоток вмісту урану і торію, радіаційний фон більш ніж в 10 разів
перевищує середні значення. Джерела радіації в землі відповідальні за більшу
частину опромінення, на яке наражається за рахунок природної радіації. В
середньому забезпечують більш 5/6 річної дози.
Ми їмо, п'ємо, дихаємо – все це також позначається на дозах, що ми
отримуємо від природних джерел. Наприклад, через попадання всередину
організму елемента калій-40 (40К) значно підвищується радіоактивність
людського тіла. Великий внесок у її збільшення вносять, також, радон та
торон (продукти розпаду радіоактивного радію і торію). Ці гази виділяються з
грунту і присутні в атмосфері. Їх вдихають і люди, і тварини.
Харчові продукти містять вимірюваний рівень природної радіації.
Хлібопродукти, наприклад, мають більшу радіоактивність, ніж молочні
продукти, фрукти та овочі. Так що на надходження радіоактивності
всередину людського тіла впливає навіть дієта.
18

19. РУБРИКА 4
АЕС та захист
навколишнього середовища
Тему необхідності підвищення безпеки
вітчизняних атомних станцій нині експлуатує
багато хто - від екологів до політиків.
Після подій півторарічної давності на
японській АЕС Фукусіма вона стала тим більше
актуальною. Про активні роботи у цьому
напрямку заявляють і самі атомники.
Під час експлуатації АЕС в нормальному
режимі забезпечується локалізація основної кількості радіоактивних
продуктів в реакторній установці й у спеціальних системах водо-і
газоочищення. Вентиляційні системи займають
особливе місце в системі захисних бар'єрів. Вони
забезпечують повітрообмін в приміщеннях, де
розміщено обладнання, що містять радіоактивні
середовища, або проводяться роботи з
19

20. відкриттям обладнання, що має радіоактивні речовини. Вентсистеми
обладнані пристроями очищення повітря від радіоактивних домішок.
Застосування вентиляційних систем розмежовано за принципом зонування. В
потенційно радіаційно-небезпечних приміщеннях і створюється розрідження і
застосовуються системи очищення для виключення попадання радіоактивних
речовин в «чисті» приміщення і обмеження викиду радіоактивних речовин у
навколишнє середовище.
Лише вкрай незначна частина радіонуклідів виходить в навколишнє
середовище. Але слід врахувати, що після очистки на йодних і аерозольних
фільтрах їх радіоактивність знижується в сотні і більше разів (до безпечного
рівня, встановленого санітарними нормами) і, коли вони надходять в
атмосферу через вентиляційну трубу АЕС, їх радіоактивність стає в 1000
разів менше ніж допустимі рівні.
Надходження радіонуклідів у навколишнє середовище контролюється
апаратурою радіаційного контролю, яка регулярно підлягає метрологічної
атестації. Метрологічну атестацію проводять працівники Державного центру
стандартизації та метрології, непідвідомчим Міністерству енергетики та
вугільної промисловості України. Нагляд за надходженням радіонуклідів
здійснюється не тільки місцевими, обласними та державними органами
України, а й міжнародними організаціями, які неодноразово проводили
незалежні вимірювання.
20

21. Міністерством охорони здоров'я України встановлені контрольні рівні,
які набагато нижчі допустимих для всіх атомних станцій.
Таким чином, радіонукліди з АЕС потрапляють у навколишнє
середовище, але в значно менших обсягах, ніж передбачено допустимими і
контрольними рівнями.
Ці надходження радіонуклідів у навколишнє середовище (тобто викиди
або скиди) ділять на газові та аерозольні (що надходять в атмосферу), і рідкі,
в яких шкідливі домішки присутні у вигляді розчинів або дрібнодисперсних
сумішей (що попадають у водойми).
В повітряних викидах основна частка активності припадає на ІРГ -
ксенон-133, ксенон-135, аргон-41.
В аерозолях
переважають короткоживучі
нукліди (КЖН) з періодом
напіврозпаду менше 24 годин
рубідій-88 і цезій-138. З
довгоживучих нуклідів (ДЖН)
з періодом напіврозпаду
21

22. більше 24 часів основними є кобальт-60, марганець-54. Натрій-24, хром-51 та
ін. Радіоізотопи йоду (в основному йод-131) присутні в викиді, як у вигляді
аерозолю, так і в газоподібній формі. Кількість цезію-137 і стронцію-89, -90 у
викидах незначне, однак, враховуючи їх високу біологічну важливість, за
надходженнями цих радіонуклідів ведеться постійний контроль.
В рідких скидах основна частина активності визначається тритієм і,
меншою мірою, цезієм-134 і -137, йодом-131, кобальтом-58, -60.
Окрім того, варто пам'ятати, що реальний шлях оздоровлення і
підтримки нормальної екологічної обстановки – це скорочення шкідливих
викидів і скидів, збільшення безаварійності і безпеки небезпечних
виробництв, перехід на безвідходні технології, концентрація і надійне
поховання шкідливих відходів, розумне співробітництво і міжнародна
взаємодопомога під час екологічних катастроф.
В цьому розумінні атомні станції
під час нормальної експлуатації є
одним з найбільш оптимальних
варіантів енерговиробництва в умовах
сучасної цивілізації. Їхня експлуатація
сприяє вирішенню людством найбільш
гострої глобальної екологічної
проблеми сучасності – боротьби з парниковим ефектом (через відсутність
викидів вуглекислого газу).
У той же час варто пам'ятати, що різноманітні техногенні впливи на
навколишнє середовище характеризуються не тільки частотою їх повторення,
а й інтенсивністю. Наприклад, викиди шкідливих речовин мають деяку
постійну складову, відповідної нормальній експлуатації, і випадкову
компоненту, залежну від ймовірностей аварій, тобто від рівня безпеки даного
об'єкта. В цьому відношенні, під час аварій, атомні станції можуть чинити
істотний радіаційний вплив на людей і екосистеми. Тому безумовне
забезпечення безпечної роботи АЕС як вищого пріоритету в їхій діяльності є
22

23. гарантією безпеки екосфери і захисту навколишнього середовища від будь-
яких шкідливих впливів. Це велика наукова і технологічна задача для ядерної
енергетики, рішення якої поставить АЕС на провідні позиції в світовому
енерговиробництві.
23

24. Резюмуючи сказане, можна зробити висновок про те, що
використовуючи різні джерела енергії, багато країн світу, в тому числі і
Україна, свій економічний добробут пов'язують з розвитком атомної
енергетики як надійного і безпечного для людей і навколишнього
середовища способу виробництва електрики і тепла
РУБРИКА 6
Фотоконкурс
«Техногенні катастрофи»
У нашому ліцеї продовжується фотоконкурс. У ньому можуть взяти
участь всі бажаючі учні. У цьому випуску ми представляємо на Ваш суд деякі
роботи.
24

25. 25

26. ПІСЛЯМОВА
Кожен з нас зробив для себе якийсь висновок. Можливо, хтось з учнів
стане на стежку боротьби з атомом. В наш час існування атомної енергетики
під величезною загрозою. А зникнення цієї загрози призводить до появи
нової – проблеми існування життя на землі. Наше покоління не зможе
загладити свою вину за те, в якому стані подають вам вашу домівку, вашу
планету. Але наше завдання – зробите все можливе для збереження її в
притаманному для існування життя стані, зробити можливим використання
сили землі взагалі й атомної енергетики зокрема без загрози самознищення.
Довести, що атом дійсно може бути мирним атомом.
26

27. Список використаної літератури
1. Барбашев С.В., Зибницкий Р.Г., Шимчев С.А. Мир атомной энергии. –
Дикое поле, Запорожье, 2007
2. Войціцький В.М. Радіобіологія. – К.: Либідь, 1990
3. Голубец М. Актуальные вопросы экологии. – К.: Наукова думка, 1987
4. Доступно об «Элементарном», Інформационный центр ОП ЗАЭС,2011
5. Злобін Ю. Основи екології. – К.: Лібра, 1998
6. Корзунов В., Недоуров С. Радиация. Защита населения. – К.: Наукова
думка, 1995
7. Лук’янова Л. Основи екології. – К.: Вища школа, 2000
8. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – К.: Центр
держсанепіднагляду МОЗ України, 1997
27

28. 28