ЛАБОРАТОРНІ ПОСЛУГИ В
УМОВАХСТРУКТУРНИХ
РЕФОРМ ОХОРОНИЗДОРОВ’Я
УКРАЇНИ
Хвисюк О.М., Рогожин БА., Кривобок В.І, Проценко В.М.
Інститут лабораторної медицини Харківської медичної
академії післядипломної освіти
Доповідач доцент Рогожин Борис Анатолійович
2.
Закон України
«Про порядокпроведення
реформування системи охорони
здоров'я у Вінницькій,
Дніпропетровській, Донецькій
областях та місті Києві»
3.
Головний напрям реформи
Адміністративне,організаційне,
економічне та кадрове виділення
первинної ланки
– як наслідок – зміни у лабораторному
супроводі клінічної діяльності лікарів
загальної практики – сімейних лікарів
4.
Наслідки реформи
Збільшення обсягівнадання медичної
допомоги на первинному рівні:
від 5-15%, до 50%, за досвідом
експериментів у місті Комсомольськ
Полтавської області,
– до 80%, за досвідом країн Східної Європи –
республік колишнього СРСР, при
впровадженні економічних механізмів
управління галуззю
5.
Проблема реформування
Зміна парадигмиклінічної діяльності лікарів
первинної ланки – від нозологічного підходу
до холістичного (від грецької – цілісний,
повний, комплексний) або біо-психо-
соціального підходу
6.
Зміни в акцентахклінічних
лабораторних досліджень
Від забезпечення постановки діагнозу, а
потім прогнозу та лікування, до – завдання
щодо оцінки ризику розвитку патології,
моніторинг ранніх предикторів (predictor–
провісник) розвитку захворювання,
визначення ефективності заходів профі-
лактики та лікування.
7.
Існуючий стан лабораторного
забезпечення
Патогномонічні гематологічні дослідження
та інформативні складні біохімічні
дослідження проводять переважно
лабораторні підрозділи стаціонарних
спеціалізованих установ.
Із 34 досліджень на 1 стаціонарного
хворого – це 50% рутинні дослідження сечі
та клінічний аналіз крові.
8.
Існуючий стан лабораторного
забезпечення
В Україні кількість досліджень за рік на 1
мешканця така як у країнах Європи та
США.
В структурі тестів переважають загально-
клінічні дослідження та рутинні
гематологічні дослідження: клінічні аналізи
крові
9.
Витрати на проведеннядосліджень в державних
(бюджетних) установах і недержавних
структурах
В недержавних лабораторіях середня
вартість дослідження відповідає або дещо
перевищує аналогічний показник для США:
100 грн. що відповідає 12,5 дол. США,
Витрати бюджетних установ на 1
мешканця в містах становлять 19 грн.
Фактичні витрати на одне дослідження –
1,2 грн.
10.
Проблема кадрового забезпечення
діяльностілабораторних структур
знижена мотивація до праці за фахом
лабораторної діагностики у спеціалістів з
медичною освітою,
погані умови праці,
відсутністю перспектив кар’єрного росту у
закладах державної та комунальної
власності для спеціалістів з немедичною
освітою
обмеження перспектив розвитку у
комерційних структурах.
11.
Підґрунтя цього стануневизначене місце
лабораторії у циклі надання медичної
допомоги
це допоміжна структура або
необхідна складова, повноважній
учасник діагностичного та
лікувального процесу і всього
комплексу діагностичних заходів
12.
Індикатор стану розвиткулабораторної
допомоги та загального рівня якості
Поява спеціалістів за фахом
«клінічна патологія» та обсяги і
фаховий рівень їх діяльності є
індикатором стану розвитку
лабораторної допомоги та
загального рівня якості надання
медичної допомоги в сучасних
розвинених системах охорони
здоров’я
13.
Саме це відповідаєзміні
парадигми первинної допомоги,
біо- психо- соціальному підходу
14.
Кадрова проблема -існуючий стан
Кваліфікація споживачів лабораторних
послуг.
Лабораторна інформація визначає не
більш ніж 30% клінічних рішень. Це чинник
який формуєзаниженівимоги до спектру та
доступності клінічних лабораторних
досліджень з боку клінічних спеціалістів та
керівників медичних установ.
15.
Потреба та структуразамовлень
лабораторних досліджень
Наявна потреба та структура
замовлень лабораторних
досліджень є віддзеркаленням
кваліфікаційного рівня медичної
установи та системи надання
медичної допомоги в цілому
16.
Прогноз
Збільшення загальнихобсягів потреби у клінічних
лабораторних дослідженнях від лікарі первинної
ланки у 10-15 разів
Зростання попиту за рахунок нових, для цього
рівня медичної допомоги, патогномонічних
досліджень необхідних для вирішення лікувальних
завдань, так і через необхідність збільшити
скринингові дослідження, з метою забезпечення
якості профілактичних заходів.
Потреба у 8-10 дослідженнях на рік на 1
прикріплену особу (на 1 жителя) на первинному
рівні як у сільській, так у міській місцевості.
17.
Структура досліджень
біохімічні таімунологічні патогномонічні
дослідження–до 40%, серед гематологічних
досліджень – рутинні клінічні аналізи крові – не
більше 50%.
дослідження системи згортання крові, складні
показники стану та функцій її формених елементів.
застосування системи сучасних гематологічних
аналізаторів, яке дозволить оптимізувати витрати на
проведення досліджень, створити технологічне
підґрунтя щодо забезпечення їх належної якості.
18.
Структура
Існує велика розпорошеність
лабораторнихпідрозділів, яка
обумовлює нераціональне
використання наявних ресурсів
лабораторної служби. На
регіональному рівні лабораторні
послуги надають більш ніж 300
структур.
19.
Завантаженість та обсяги
Діючів теперішній час лабораторні
підрозділи навіть великих міських
поліклінік (обслуговують біля 80,0 тис.
населення) не спроможні забезпечити
ефективне використання наявних
ресурсів та належну якість лабораторних
досліджень, яку можна отримати завдяки
застосуванню сучасних аналізаторів
20.
Перспективні напрями розвитку
Кадрове питання, створення системи
безперервної післядипломної освіти кадрів
клінічних лабораторій і лікарів клініцистів.
Зміни у структурі надання лабораторної
допомоги
21.
Підготовка спеціалістів
Підготовкаспеціалістів медичних клінічних
лабораторій має проводитись за напрямами
використання новітніх технологій дослідження,
стандартизації та гарантування якості
лабораторних досліджень так і з метою надання
клінічної інтерпретації лабораторних досліджень.
Підготовка спеціалістів з клінічних фахів потребує
удосконалення у напрямі використання інформації
з клінічних лабораторних даних для прийняття
клінічних рішень та порівняння можливостей тих
чи інших тестів
Централізована територіальна (регіональна)
клініко-діагностичналабораторія за принципом
мережі
центральна лабораторія і система
філій,
забезпечення належної якості та
доступності тестів
якість пре- аналітичного етапу,
передача та рецепція інформації на
пост-аналітичному етапі