У 1979 роціу США медики реєструють незвичні імунні
розлади у окремих пацієнтів.
У 1982 році лікар Готліб описав поняття та клініку
СНІДу. Було вперше діагностовано ВІЛ у людини, хворої
на гемофілію.
У 1983 році у Франції та США в лабораторних умовах
виділили вірус, що згодом отримав назву ВІЛ.
У 1985 році встановлено шляхи передачі ВІЛ – через
кров, сперму, вагінальні виділення та материнське
молоко.
ВІЛ ушкоджує систему, яка захищає організм людини від
інфекцій.
Перші згадки про виникнення ВІЛ та СНІД.
Червона стрічка —символ
солідарності з ВІЛ-позитивними та
хворими на СНІД
7.
“Якщо неінфікована людинане має
статевих стосунків до шлюбу, не
вживає наркотиків, вступить в
шлюб з неінфікованою людиною і
обоє зберігатимуть подружню
вірність, то така людина зводить
ризик зараження СНІДом та
венеричними хворобами,
практично, ДО НУЛЯ.”
(Доктор Добсон)
Речовини, в якихміститься ВІЛ:
• Кров
• Молоко матері
• Піхвенні рідини
• Сперма
11.
Шляхи передачі СНІДу:
НІ
•донорство
• укус комах
• рукопотискання
МОЖЛИВО
• глибокий поцілунок
• переливання крові
ТАК
• використання неодноразових шприців (наркоманія)
• вроджено (від матері до дитини)
• через материнське молоко
• статеві стосунки з ВІЛ інфікованим
• співжиття з інфікованим
12.
Профілактичні заходи:
• уникненнявипадкових статевих
контактів, використання
презервативу.
• не використовувати загальні голки
і шприци без їхньої стерилізації.
• перевірка донорської крові
обов'язкова.
13.
СНІД не знищить
життяна нашій планеті.
Але твій внутрішній світ
він може зруйнувати назавжди.