Щороку, починаючи з 1988 року, 1 грудня громадськість відзначає Всесвітній День боротьби зі СНІДом. В цей день величезна кількість людей на всій планеті прикріплюють до одягу червону стрічку, як символ усвідомлення важливості проблеми СНІДу, та як символ протесту проти дискримінації у відношенні до ВІЛ – позитивних людей.
Щороку, починаючи з 1988 року, 1 грудня громадськість відзначає Всесвітній День боротьби зі СНІДом. В цей день величезна кількість людей на всій планеті прикріплюють до одягу червону стрічку, як символ усвідомлення важливості проблеми СНІДу, та як символ протесту проти дискримінації у відношенні до ВІЛ – позитивних людей.
Презентація Вакцинокеровані інфекції для освітян та батьків.pptxNataliya Persikova
Презентація "Вакцинокеровані інфекції для освітян та батьків"
Роз’яснювальна робота серед дітей, їх батьків, працівників закладів освіти щодо важливості проведення профілактичних щеплень в профілактиці інфекційних захворювань
У всьому світі цього дня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе глобальна епідемія. Можна згадувати і оплакувати тих, хто вже помер або смертельно хворий, можна говорити про масштаби трагедії і про те, що лише чума ХХ, а тепер вже і ХХI століття загрожує існуванню людства…
До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом бібліотекою була підготовлена підбірка матеріалів «Молодь, СНІД: серйозний погляд»
Традиційно 1 грудня увесь світ відзначає День боротьби зі СНІДом в ім’я соціальної терпимості та розширення обміну інформацією про пандемію, що швидкими темпами розповсюджується усіма регіонами земної кулі.
2. Що ж таке СНІД?
На планеті лютувало немало пандемій – чума, холера, віспа, що
забирали з собою тисячі жертв. На початку 80-х років ХХ століття
з’явилося нове інфекційне захворювання СНІД, яке, як і ядерна загроза,
екологічна криза, стало реальною загрозою існування людства.
СНІД - це стадія ВІЛ інфекції, при якій імунна система людини
відмовляється захищати свого господаря і у нього розвиваються
бактеріальні, грибкові, вірусні, протозойні інфекції та неінфекційні
захворювання.
СНІД – єдине епідемічне захворювання людини з тривалим періодом
від моменту зараження до виникнення перших клінічних проявів (до 15
років і навіть більше). Діагноз на СНІД може виявити тільки лікар.
3. Де і коли «зародився» СНІД
Вчені довели, що ВІЛ утворився в Західно-Центральній Африці наприкінці
дев'ятнадцятого або початку двадцятого століття. СНІД був вперше описаний Центрами з
контролю і профілактики захворювань США у 1981 році, а його збудник, ВІЛ, був описаний
на початку 1980-х.
У СРСР перший випадок СНІДу було зареєстровано у 1982 році у ВІЛ-інфікованої
дівчинки та її матері, яка в 1978 році була нареченою студента з Африки (той через декілька
років помер від СНІДу).
Вчені визнають три послідовні форми або стадії захворювання на СНІД :
1) Безсимптомна – найпоширеніша форма. На цьому етапі розвитку хвороби носій вірусу
почуває себе здоровим, втім у його крові вже можна виявити антитіла до вірусу.
2) Первісних проявів, або преСНІД – ця стадія у частини носіїв вірусу настає через певний
час (місяці, роки). Хворий втрачає вагу, стає слабим, з’являються проноси, посилюється нічне
потовиділення, збільшуються лімфатичні вузли. Вірус вражає захисні клітини крові-
лімфоцити, поступово їх вбиваючи, тим самим знижує імунітет організму людини.
3) Власне СНІД – слідство попередньої форми .
4. Захворювання розвивається поволі і на перших порах виявити нелегко.
Перші ознаки зараження ВІЛ зустрічаються лише у 15-25% інфікованих
через 2-4 тижні після проникнення ВІЛ і нерідко нагадують звичайне
гостре інфекційне захворювання, наприклад, грип чи ангіну, як правило,
рідко хто звертає на нього увагу. Єдина можливість виявити зараження в
даний період – це зробити аналіз крові, щоб виявити, чи є в ній ВІЛ.
Шляхи передачі ВІЛ
Статевий
Через кров
Від матері до дитини
Не встановлено
5. До теперішнього часу не створено вакцини проти ВІЛ, лікування ВІЛ-інфекції
значно уповільнює перебіг хвороби, проте відомий тільки один випадок повного
виліковування хвороби в результаті пересадки модифікованих стовбурових клітин.
Цікаво, що за тридцять з гаком років з того моменту, як вчені відкрили цей вірус, у
деяких інфікованих пацієнтів ознаки і симптоми ВІЛ (СНІДу) досі не проявилися.
Фактори, що сприяють або перешкоджають поширенню
СНІДу і які залежать від поведінки людини:
Сприяють: Перешкоджають:
1. Наявність шкідливих звичок 1. Знання про шляхи і фактори
(вживання алкоголю і наркотиків) зараження ВІЛ.
2. Віра у виліковність СНІДу. 2. Страх перед зараженням .
3. Фаталізм. 3. Усвідомлення ризику і ушкоджуваності.
4. Почуття неушкодженості або 4. Зменшення або відмова від вживання
несприйнятливості. алкоголю і наркотиків.
5. Труднощі контролю сексуальних 5. Підвищення контролю за своїми імпульсами.
імпульсів.