1. Проект № IPBU.01.01.00-78-791/11-00
«Час для бізнесу». Створення умов для розвитку
підприємництва у сільській місцевості
Волинської області України та Люблінського
воєводства Польщі шляхом диверсифікації
сільськогосподарського виробництва»

2. Вирощування ожини

3. • Згадки про ожину в рукописах зустрічаються
понад 2 тисячі років тому;
• Є дуже врожайною. Навіть Шекспір говорив:
“Якби розум був таким плодовитим, як ожина”;
• В Америці ожина була введена в культуру
набагато раніше, аніж у Європі;
• Посилання на ожину, як на культурну рослину,
вперше з’явилось у 1829 р. у журналі “Нью-
Йоркський садівник”;

4. • Сучасна медицина вважає її еліксиром здоров’я і
довголіття людини;
• Їхні плоди мають сильну в’яжучу, кровоспинну,
протизапальну, очисну та потогінну дію, вгамовують
спрагу;
• Листки мають асептичну дію, поліпшують
перистальтику кишківника. Для лікування діареї і
дизентерії використовують листки, квіти та стебла;
• Американські науковці відкрили, що ягоди ожини є
сильним профілактичним засобом проти
онкологічних захворювань;
• Використання екстрактів та витяжок із листків ожини
у виробництві зубних паст сприяє зміцненню зубів;

5. • Існують технології, в яких використовують сік
ожини для створення сонячних батарей;
• Принцип їхньої роботи полягає у здатності
темних пігментів, які містить сік ожини,
поглинати певний спектр сонячних променів та
перетворювати їх в електричний струм;

6. • При введенні ожини в культуру були виділені дві
групи видів:
– власне ожина (куманіка) – рослини з пряморослими
стеблами, які утворюють кореневі паростки;
– росянка – рослини зі стеблами, які стеляться, утворюють
пагони заміщення із бруньок основи рослини і лише
поодинокі кореневі паростки;
• Окрім ожини і росянки у вузькому розумінні, у
Північній Америці і Європі поширена Логанова ягода
(Loganberry), походження якої до нині достатньо не
відоме;
• Швидше за все Логанова ягода – гібрид
між червоною малиною і ожиною;
• Існує також думка, що це брунькова
мутація росянки;

7. • У світі відомо понад 300 сортів ожини, у тому
числі малино-ожинових гібридів;
• Польща: нещодавно створені і впроваджені у
виробництво нові сорти ожини — Газда (займає
80 % промислових насаджень ожини Польщі),
Оркан та Лєснічанка. Також культивуються сорти,
Торнфрі, Торнлесс Евегрін, Лохнес, Дарроу.
• Сербія: основні сорти ожини Tornfree, Thornless
Evergreen, Smoothstem, Darrow, Balley, Eldorado,
Sousen, а також перспективні – Aurora, Black
Satin, Dirksen Thornless, Ostin Thornless, Thornless
Yang. Культивують також логанову ягоду –
Thornless Logan.
Сорти, поширені в Європі

8. • Німеччина: найпоширенішим сортом ожини є
Teodor Reimers. Вирощують також Thornfree, Hull
Thornless, Dirksen Thornless та ін.
• Англія: поширеним є пізньостиглий сорт Thornfree.
Сорт Early Harvest характеризується пряморослими
пагонами та раннім плодоношенням, а сорт Darrow
– раннім цвітінням і достиганням ягід в середні
терміни (від цвітіння до достигання проходить 70
днів). Раннім достиганням ягід, пізнім цвітінням і
дуже нетривалим періодом від цвітіння до
дозрівання (всього лише 40 днів) характеризується
тетраплоїдний сорт Ashton Cross та гексаплоїдний
сорт Bedford Giant.
Сорти, поширені в Європі

9. • Болгарія: вирощують сорти, як Thornfree,
Smoothstem, Comanche, Cherokee, Cheyenne,
Darrow, Theodor Reimers, Wilson, Kittatini, Boysen
та ін.
• Італія: культивують безшипий сорт логанової
ягоди Thornless Logan і сорти ожини Black Satin,
Dirksen Тhornless, Thornfree, Thornless Evergreen,
Hull Thornless, Darrow;
Сорти, поширені в Європі

10. • Ожина поширена у штатах Техас та Арканзас;
• Тут вирощують кущові та напівкущові сорти ожини;
• Сорти, які стеляться, поширені в північно-західній
зоні США;
• У штаті Арканзас вирощують сорти Cherokee,
Comanche, Cheyenne, Raven. У штаті Техас поширені
сорти Brazos, Brison, Womack, Roseborough;
• У штаті Іллінойс культивують безшипні шпалерні
сорти Thornless Boysenberry, Thornless Youngberry,
Thornless Evergreen та ін.;
• У штаті Меріленд вирощують сорти Dirksen
Thornless, Smoothstem, Hull Thornless та ін.
Вирощування у США та Канаді

11. • Урожайність ожини досягає 26 т/га. Але зазвичай
вона нижча: у сорту Brison – 8,2, Brazos – 7,1,
Womack – 6,3, Rosborough – 6,1 т/га;
• Сорти Comanche і Cheyenee добре пристосовані
для механізованого збору ягід;
• Канада: ожину, в основному, вирощують на
Ніагарському півострові, у провінції Онтаріо і в
районі нижнього Мейнленду в Британській
Колумбії
Вирощування у США та Канаді

12. • Найпопулярнішими серед ожино-малинових гібридів є
Loganberry, Youngberry, Phenomenalberry, Boysenberry,
Sunberry, Tayberry, Nessberry, Olallieberry;
• Порівняно із малиною рослини ожино-малинових
гібридів, як і ожини, посухостійкіші, чому сприяє добре
розвинена коренева система, яка проникає у глибші шари
ґрунту;
• Урожайність ожино-малинових гібридів (5-7 т/га) нижча,
ніж сортів ожини (середня урожайність сортів ожини 12-
16 т/га), проте рентабельність виробництва ягід перших на
порядок вища, ніж ожини;
• Нині сорти ожини займають все більші площі в Україні, що
пов’язано зі зростаючим попитом населення на її ягоди;
• Насадження ожино-малинових гібридів відсутні;
Ожиново-малинові гібриди

13. • Потенційна урожайність ожини та її гібридів у 3—
4 рази вища малини, а за своїми біохімічними
властивостями вона не тільки не поступається
малині, а й переважає її за вмістом деяких
біологічно активних речовин;
• У світі щорічно виробляється 320 тис.т ягід
ожини, та ожино-малинових гібридів;
• Найбільше виробляють країни — США, Польща,
Німеччина, Англія, Сербія, Чорногорія, Канада,
Франція, Угорщина;
• За останні десять років виробництво ожини у
світі зросло на 45%;
Виробництво ожини в світі

14. Вартість ожини на ринку Шувар

15. • Надземні пагони росянки і куманіки живуть два
роки. У перший рік вони ростуть, на другий
плодоносять, а потім відмирають.
• У США нещодавно створено сорти ожини
ремонтантного типу (Prime-Jim® та Prime-Jan®),
що плодоносять на пагонах поточного року.
Завдяки плодоношенню на однорічних пагонах,
рослини уникають ураження основними
збудниками хвороб та пошкодженнями
морозами;
• Але ці сорти поки-що проходять промислове
випробування і рекомендовані лише для
вирощування на присадибних ділянках;

16. • Можна розділити на три групи:
• 1. Пряморослі, утворюють стебла, котрі себе
підтримують (потребують шпалери, тому що
дворічні стебла у разі навантаження «ягодами»
нахиляються до поверхні ґрунту);
• 2. Напівпряморослі, коли стебла частково
пряморослі, але потребують шпалери для опори;
• 3. Сланкі стебла стеляться по поверхні ґрунту і
вимагають опори (шпалери) для вирощування.
Особливості росту ожини

17. Особливості росту ожини
Пряморосла Напівпряморосла Сланка
• Кожний тип кущів ожини має сорти із колючками і без
них.
• Сланкий і напівпряморослий типи утворюють нові пагони
із бруньок в основі рослини;
• Пряморослі рослини дають багато кореневих паростків, а
також утворюють пагони заміщення із бруньок на основі.

18. • Придатні легкі та середні суглинки, із вмістом гумусу
2–3% і достатньою забезпеченістю елементами
живлення;
• Придатні також супіщані ґрунти за умови внесення
достатньої кількості органічних і мінеральних
добрив, а також забезпечення рослин вологою;
• Непридатними є важкі, погано дреновані глинисті
ґрунти з високим рівнем підґрунтових вод;
• В такому випадку можна використовувати гряди;
• Ожина успішно росте на ґрунтах з широким
діапазоном кислотності, хоча кращими є ґрунти з pH
– 5,5 – 6,7;
Ґрунти

19. • Ожину не можна садити відразу після картоплі,
помідорів, перцю;
• Необхідно уникати ділянок на яких попередньо
персик, яблуню, виноград, малину чи ожину;
• Більшість сортів ожини сприйнятливі до
збудника, який спричиняє повторне цвітіння,
тому необхідно уникати місць, де росте дика
ожина (відстань у 350 м обмежить інфікування
хворобою);
Ґрунти

20. • Ожина вимогливіша до світла і тепла у порівнянні із
малиною;
• Для успішного її вирощування необхідна сума
активних (10°С і вище) температур 1300-1600 °С;
• Рослини ожини менш морозостійкі, ніж малина.
Деякі сорти ожини можуть частково підмерзати вже
за − 17°С;
• Більшість американських сортів витримують морози
до мінус 20…29°С;
• Сорт Дарроу в умовах штучного проморожування
переносить − 34°С, Евегрін витримує −29°С, Агавам
−30°С, Торнфрі – до − 25°С, Блек Сатін −22°С;
Освітлення та температура

21. • Пряморослі форми ожини мають більшу
морозостійкість за форми, у яких стебло
стелиться по землі;
• Також, наявність шипів на пагонах рослин ожини
є ознакою, що вони морозостійкіші, ніж
безшипні;
• Не варто розміщувати ожину на південних та
південно-західних схилах, тому що в таких місцях
земля швидко прогрівається, прискорюється
початок розвитку і росту рослин;
• Уникати місць, де часті сильні гарячі або холодні
вітри;
Освітлення та температура

22. • Незважаючи на те, що у природному середовищі
ожина росте під покривом лісу і переносить
затінення, її культурні сорти для одержання
високого врожаю варто висаджувати на
відкритих, сонячних місцях;
• Але необхідно враховувати, що прямі сонячні
промені, у разі попадання на плоди ожини під
час росту і достигання, можуть спричинити опіки,
що впливає на їхню товарність;
• Тому бажано використовувати притінюючу сітку;
Освітлення та температура

23. • Ожина не переносить сусідства горіху!
• Рослини ожини потребують меншого періоду
спокою – приблизно 200-800 годин, тоді як
рослини малини потребують 800-1600 годин;
• Ожина цвіте пізніше за малину, тому
пошкодження квіток від весняних заморозків не
відбувається;
Освітлення та температура

24. • Коренева система у ожини проникає глибше у ґрунт,
ніж у малини і сягає глибини до 1,5 м;
• Ожина може переносити тимчасове підтоплення
весною, але не витримує тривалого застою води і
затоплення влітку;
• В таких умовах корені починають загнивати.
Особливо чутливі до надлишкової вологи молоді
рослини та паростки;
• Порівняно з малиною, ожина стійкіша до посухи,
але позитивно реагує на зрошення, особливо в
період після цвітіння та в період росту й достигання
плодів;
• Для наливання плодів дорослий п’ятирічний кущ
потребує 10 – 20 л води протягом тижня за
поверхневого поливу і мульчування ґрунту;
Посухостійкість

25. Відстань у
ряду, м
Відстань у міжрядді, м
2,4 3,0 3,6
0,6 6944 5555 4630
0,9 4629 3703 3086
1,2 3472 2777 2314
1,5 2777 2222 1851
1,8 2314 1851 1543
2,4 1736 1388 1157
3,0 1388 1111 926
Кількість рослин або кореневих відрізків, необхідних
для закладки насаджень на 1 га, за різної схеми садіння

26. • Саджанці із відкритою кореневою системою
найкраще висаджувати ранньою весною;
• У разі посадки пізньою весною рослини можуть бути
пошкоджені сухими вітрами;
• Якщо коренева система рослин підсохла, перед
садінням необхідно занурити корені на декілька
годин у воду;
• Садіння рослин проводять на таку ж глибину, як
вони росли у розсаднику, щоб коренева шийка була
на рівні ґрунту;
• Після садіння зрізують рослину на висоті 8-10 см від
поверхні ґрунту. Це викликає ріст пагонів із основи
рослини.
Посадка саджанців з відкритою кореневою
системою

27. • Усі саджанці з закритою кореневою системою
вирощуються у закритих, або частково закритих
приміщеннях на високому агрохімічному фоні;
• Тому вони недостатньо пристосовані до умов
відкритого ґрунту;
• Висаджувати контейнерні саджанці теж
рекомендується восени або ранньою весною;
• Перед висадкою рослини з контейнера, обов’язково
треба злегка порозривати корінці, субстрат у якому
вони знаходились витрусити та перемішати з
землею з посадкової ями;
• В результаті коренева система набагато краще
розростається за межі контейнера;
Посадка контейнерних саджанців

28. • Пряморослі типи ожини необхідно розміщувати
через 80–120 см у ряду, щоб дати можливість
кореневим паросткам заповнити проміжки між
рослинами;
• Напівпряморослі і сланкі типи потребують
відстань 1,2–2,6 м між рослинами, щоб
розмістити їхні дуже довгі стебла.
Відстань в ряду

29. • Вартість кореневих відрізків дешевша за
саджанці, але їх на одиницю площі потрібно
більше;
• Кореневі відрізки необхідно розміщувати на
відстані 60–90 см у ряду один від одного;
• Кореневі відрізки повинні бути довжиною 15–20
см і мати діаметр більший, ніж діаметр звичайної
ручки;
Посадковий матеріал кореневими
відрізками

30. • Міжряддя можна утримувати під задернінням
багаторічними травами. Багаторічні трави не
містять збудників білої плямистості та
вертицильозного в’янення;
• Багаторічні трави необхідно скошувати декілька
разів протягом сезону;
Утримання міжрядь

31. • Пряморослим типам потрібно дати можливість
сформувати смугу шириною близько 30 см
протягом першого сезону;
• На другий сезон, коли пагони пряморослих типів
досягнуть висоти 75–90 см, необхідно
прищипнути верхівки;
• Це обрізування стимулює гілкування пагонів. Такі
обрізані пагони матимуть прямий ріст і кращу
спроможність утримувати навантаження плодів
наступного року.
• Після плодоношення, необхідно вирізати слабкі
пагони і стебла, які відплодоносили.
Вирощування пряморослих типів ожини

32. • Наприкінці зими
вкорочують
латерали на
довжину 30–35 см;
• Це зробить збір
врожаю
зручнішим і
вплине на
збільшення
розміру ягід;
Укорочення латералів
• Необхідно залишити приблизно 20 здорових,
високих стебел на погонному метрі смуги;
• Пряморослі типи ожини також можна вирощувати з
використанням шпалери для опори та полегшення
збору плодів.

33. • Використовують для
вирощування пряморослих
сортів ожини;
• Плодоносні пагони
опираються на два
горизонтальні ряди дроту;
• Пагони першого року
можуть вільно рости між
плодоносними стеблами,
які підв’язані до дроту;
Утримання способом плодоносної смуги
на опорі
• Альтернативний метод - пагони першого року
підв’язуються до одного дроту, а плодоносні стебла до
іншого;
• Цей спосіб дорожчий, так як вимагає більших затрат
робочої сили, але полегшує збір плодів, так як плодоносні
стебла мають більше місця.

34. • Весною при обрізці залишають усі добре розвинені
пагони;
• Добре розвинені 5-ти річні і старші кущі формують
без прищипування в одне стебло, без формування
бічних пагонів, які часто заважають збору врожаю на
минулорічних пагонах;
• Такі довгі (до 3 м) пагони дуже легко нагинаються до
землі до висоти 50см для укриття на зиму;
• Вкривають їх на зиму подвійним агроволокном,
товщиною 50-70мк;
• Весною, після розкриття, верхівки довжиною 40-
50см обрізають;
Формування пряморослих сортів ожини без
вкорочування на прикладі сорту Арапахо

35. • Шпалера – двохплощинна, між площинами
внизу 60 см, вверху 90-100см одна від другої;
• Пагони підв'язують віялом порівну до кожної
площини;
• Можна до однієї сторони підв'язувати пагони, які
плодоносять, а до іншої – молоді пагони;
• В результаті врожайність майже в 2 рази вища
(до 50кг з куща), краща якість ягід, вони більшого
розміру та кращого смаку, ніж у загущених
кущах;
• Подовжується термін плодоношення;
Формування пряморослих сортів ожини без
вкорочування на прикладі сорту Арапахо

36. • Упродовж першого сезону вирощування пагони
напівпряморослих та сланких форм ожини не
потребують підв’язування до шпалери;
• Після першого сезону вирощування стебла
необхідно підв’язувати до шпалери, щоб
отримати чисті не уражені хворобами плоди та з
метою полегшення їх збору.
• На наступний сезон, перед розпусканням
бруньок, необхідно підв’язати плодоносні стебла
до дроту;
• Латеральні гілки одночасно необхідно вкоротити
до довжини 30–35 см.
Вирощування напівпряморослих і
сланких типів ожини

37. • Часто практикують на другий рік після садіння
зрізати основну частину плодоносних пагонів,
щоб допомогти рослинам краще прижитися і
сформуватися пагонам, які будуть плодоносити в
наступному році;
• У наступні роки пагони виростають вищими. Ці
пагони необхідно підв’язати до шпалери, як
тільки вони досягнуть довжини 1,2–1,6 м;
• Необхідно підняти стебла із землі, старанно їх
розправити і підв’язати до дроту в місцях, де
вони до нього дотикаються.
Вирощування напівпряморослих і
сланких типів ожини

38. • Влітку, як тільки зібрані останні плоди, необхідно
видалити усі старі стебла;
• Не можна видаляти пагони, які відросли з
початку весни, за винятком проріджування,
залишивши по 4–8 пагонів на кожну основу
куща;
• Залишають найкраще розвинені пагони, щоб дріт
шпалери був рівномірно ними покритий;
• Видаляють зламані пагони, дуже малі чи слабко
розвинені;
Обрізування після збору врожаю

39. • Літнє обрізування зазвичай не проводять;
• Але потенційно можна отримати кращий
результат від періодичного прищипування
(вкорочування) верхівок пагонів, щоб викликати
більшу кількість латеральних галужень і
формування компактнішого куща;
• За такого формування рослини необхідно
висаджувати щільніше, з відстанню 0,8–1,2 м у
ряду.
Обрізування напівпряморослих
безшипих типів ожини

40. • Найпоширеніший тип шпалери, який
використовується для вирощування сортів ожини
зі сланкою та напівпряморослою формою
пагонів;
• Два ряди дроту діаметром 1 мм натягуються на
стовпах, які розміщені в лінію з відстанню 6–7 м
між ними;
• Верхній ряд дроту розміщується на висоті 1,5 м
від поверхні ґрунту, а нижній – на висоті 90 см;
• Дріт необхідно надійно прикріпити до кожного
стовпа;
Стандартна шпалера із двох рядів дроту

41. • Стовпи, які розміщуються на кінцях ряду повинні
бути достатньої міцності, щоб утримати
навантаження, так як на них буде сильніше
навантаження, ніж на інші;
• Виготовляють з дерева, обробляють речовиною,
яка запобігатиме швидкому їх псуванню;
• Стовпи, які розміщуються в ряду, повинні бути
довжиною 2,5 м і в діаметрі 8 см і також
оброблені від псування;
• Стовпи необхідно заглибити на глибину не
менше 70 см
Шпалерні стовпи

42. Дводротова вертикальна шпалера

43. • Пагони сланких і напівпряморослих типів ожини
необхідно разом підв’язувати до нижнього дроту;
• Коли вони досягнуть висоти верхнього дроту, їх
необхідно розділити порівно на дві частини і по мірі
росту підв’язувати до дротів;
• Спочатку найдовші стебла перекидають через
верхній дріт, а потім під нижнім, намотуючи у
вигляді спіралі;
• Інші стебла розмістити у такому ж порядку;
• Після того, як усі стебла підв’язані, необхідно
обрізати їх кінці, для того щоб вони не обвисали.
Розміщення пагонів 1-го року на
дворядній шпалері

44. Розміщення плодоносних стебел на
дводротовій шпалері

45. • Така система краще підходить для менш
сильнорослих напівпряморослих сортів ожини;
• За такого утримання рослини висаджуються
щільніше і плодоносні стебла розміщуються
вільно у вигляді віяла, щоб забезпечити їх краще
освітлення і плодоношення;
• Така система вимагає більших витрат робочої
сили, тому і коштує відповідно дорожче.
Віялоподібне розміщення плодоносних
пагонів на дворядній шпалері.

46. Віялоподібне розміщення плодоносних
пагонів на дворядній шпалері.

47. • Вода є найкритичнішим фактором для
оптимального росту плодів і розвитку пагонів.
• Нестача води перед, або під час дозрівання ягід
призводить до зменшення розміру ягід, а також
кількості і діаметра пагонів;
• Це обмеження негативно вплине на врожай
поточного, а також наступного років;
• Майже вся волога, яка використовується
рослинами ожини, надходить із верхнього шару
ґрунту товщиною 15 см, що є основною зоною, в
якій сконцентровані корені;
Полив

48. • Рослинам ожини необхідно не менше 3 мм води
протягом кожних 7–10 днів у період росту;
• Кількість води може бути зменшеною, якщо
застосувати краплинне зрошення.
• Використання краплинного зрошення особливо
доцільне за вирощування безшипих
напівпряморослих сортів ожини, в яких нові
пагони відростають безпосередньо від основи
куща;
Полив

49. • В ряду ожини потрібно утримувати смугу шириною
1,2 м вільну від бур’янів, використовуючи гербіциди
або мульчу;
• Мульчування збільшує врожайність на 20%;
• Матеріал для мульчі: солома, листя, перегній,
подрібнена кукурудза шаром 10см;
• Солома або інший подібний матеріалу добре
утримує вологу, зменшує ерозійні процеси,
допомагає контролювати бур’яни і є джерелом
поповнення ґрунту органікою.
• Застосування мульчі особливо доцільне, якщо
ожина культивується на легких, бідних на органіку
ґрунтах.
Мульчування

50. • Це потребує додаткових затрат робочої сили,
адже мульчу необхідно замінювати кожний рік;
• Із мульчею може заноситись насіння бур’янів і
вона може бути місцем для поширення інфекції;
Проблеми при мульчуванні

51. • Перед посадкою проводять агрохімічний аналіз
ґрунту!
• У рік садіння, необхідно провести перше
підживлення через 30–60 днів після садіння дозою
азоту у кількості 30–55 кг/га діючої речовини;
• На другий рік рекомендується вносити 40–90 кг/га
діючої речовини азоту.
• Усю дозу азоту можна вносити за один раз, але
краще розділити на декілька внесень;
• Якщо застосовується поетапне підживлення, першу
частину необхідно вносити на початку розпускання
бруньок, а іншу – відразу після плодоношення;
Підживлення

52. Вміст P2О5 Захід Форма добрива
<55 кг/га Внести 65 – 90 кг/га
P2O5
Подвійний
суперфосфат
>55 кг/га Не потребує
Вміст K2О Захід Форма добрива
<170 кг/га Внести 65 кг/га K2O Сульфат калію
280–340 кг/га Внести 35 кг/га K2O Сульфат калію
Внесення фосфору і калію перед
посадкою

53. • Листя, яке залишається на пагонах не видаляти;
• Молодий приріст на зиму не вкорочувати;
• Листя тримає об’єм і більше захищає від сильних
морозів, а якщо зразу вкоротити пагони (економія
накривного матеріалу), теплою зимою можуть
пробудитися плодові бруньки, що негативно
відіб’ється на урожаєві в наступному році;
• Всі пагони крайнього зв’язують сніпком, нагинають
до основи нижнього куща і прив’язують;
• Наступний кущ роблять аналогічно;
• Висота такої “косички” 30-100см в залежності від
сорту;
• Зверху накрити агроволокном;
Укриття на зиму

54. Укриття на зиму

55. Достигання плодів
Місяць Декада Малина
(звичайні
сорти)
Ожино-
малинові
гібриди
Ожина Малина
(ремонтантні
сорти)
Червень ІІІ
Липень
І
ІІ
ІІІ
Серпень
І
ІІ
ІІІ
Вересень
І
ІІ
ІІІ
Жовтень
І
ІІ

56. Arapaho
• Створений в Університеті штату
Арканзас (США) у 1993 р.
• Пряморослий, без колючок і не
утворює кореневих паростків.
• Плоди достигають на два тижні
раніше, ніж Navaho, але має
нетривалий період збирання;
• Плоди високої якості, середнього
розміру, короткі, конічної форми,
чорні, блискучі, щільні,
зберігаються і транспортуються
добре;
• Стійкий до подвійного цвітіння;
• Ураження бурою іржею не
відмічалося.

57. Cheroke
• Виведений в Університеті штату
Арканзас у 1974 р.;
• Один із перших, який був
отриманий у рамках програми зі
створення сортів ожини;
• Рослини сильнорослі, стебла
пряморослі із шипами.
• Утворює крупні, щільні ароматні
плоди зі стабільними пігментами
ягід (заморожені ягоди не стають
рожевими і не утворюють сік).
• Переважно вирощується
домовласниками у північній
Каліфорнії.
• Стійкий до бурої іржі, але
сприйнятливий до подвійного
цвітіння.

58. Chester Thornless
• Thornless – безшипий;
• Виведений Аграрним
Відділом Сполучених
Штатів Америки та
Північним Іллінойським
Університетом у 1985 р.
• Крупні, щільні плоди дозрівають наприкінці сезону;
• Напівпряморослий, потребує опори.
Високопродуктивний, придатний для переробки.
• Стійкий до подвійного цвітіння. Уражується бурою
плямистістю;
• Витримує морози до -29°С, тому можна пробувати
не укривати, або укривати завчасно (пагони потужні)

59. Cheyenne
• Виведений в Університеті
штату Арканзас у 1977 р.;
• Крупні, щільні плоди, їхній
розмір однаковий
протягом усього періоду
дозрівання;
• Сильнорослий,
пряморослий, переважно
колючий.
• Стійкий проти бурої іржі,
але сприйнятливий до
подвійного цвітіння.

60. Choctaw
• Створений Університетом штату Арканзас у 1989
р.;
• Ранньостиглий, високоврожайний, якщо квітки
не пошкоджується заморозками навесні;
• Плоди середнього розміру із ніжним ароматом.
• Рослини сильнорослі, пряморослі і дуже колючі.
• Стійкий проти бурої іржі, але сприйнятливий до
подвійного цвітіння.

61. Hull
• Виведений Аграрним відділом
США та Іллінойською Аграрною
Експериментальною станцією у
1981 р;
• Без колючок;
• Кущ напівпряморослий,
потребує опори;
• Має крупні ягоди овальної
форми;
• Високопродуктивний, дозріває пізно, але трохи раніше за
Chester Thornless;
• Хороший для переробки;
• Стійкий до подвійного цвітіння, але уражується бурою
іржею.

62. Shawnee
• Створений
Університетом штату
Арканзас у 1985 р;
• Крупні ягоди, мають
однаковий розмір
протягом усього
періоду дозрівання,
ягоди середньої
щільності;
• Плоди придатні для “збери свої власні” і для
місцевої продажі, зберігаються не дуже добре;
• Дуже сприйнятливий до подвійного цвітіння;
• Стійкий до бурої іржі.

63. Kiowa
• Створений Університетом
штату Арканзас у 1996 р.
• Пряморослий, дуже
колючий і сильнорослий;
• Дуже крупні ягоди, які
дозрівають протягом
тривалого періоду;
• Добре вегетує у районах,
де сорт Shawnee росте
добре.;
• Стійкий проти бурої іржі,
але сприйнятливий до
подвійного цвітіння.

64. Navaho
• Створений
Університетом штату
Арканзас у 1988 р.
• Пряморослий, не
колючий;
• Плоди середнього
розміру і хорошого
смаку;
• Добре зберігається;
• Високопродуктивний;
• Придатний для транспортування;
• Сприйнятливий до бурої іржі;
• Проблем із подвійним цвітінням до цього часу не
• спостерігалося.

65. Triple Crown (Потрійна Корона)• Виведений Аграрним
Відділом США у 1996 р;
• Шедевр селекції ожини!
• Має дуже крупні (до 15г),
щільні ягоди з чорним
блискучим забарвленням, які
мають відмінний аромат за
повної стиглості;
• Пізньостиглий, з серпня по жовтень;
• Ягоди можуть обпікатися сонцем,
коли відкриті;
• Відносно високоврожайний, до 80кг з
куща!
• Високорослий, без колючок;
• Пряморосліший, ніж Hull, але
потребує опори, щоб підтримати
сильні латерали.

66. Natchez• Виведений в Арканзасі в 2001
році, запатентований у 2007;
• За шість років випробовувань в
багатьох регіонах США і
Великобританії йому присвоїли
звання Superstar;
• Найкращий серед прямостоячих
безколючкових сортів;
• Ранньо-середнього строку
дозрівання (17-24 червня);
• Висота — 250см.
• Ягоди великі, одномірні, переважно 4 см довжиною (буває і 5
см), вагою в середньому 10г, до 17г, чорні блискучі;
• Мають сильний ожиновий аромат і смак;
• Досить транспортабельні;
• Стійкий до хвороб;
• Сорт повністю віддає урожай за 15-20 днів.

67. Натчез Карака блек

68. Насолода
• Сорт селекції кафедри
садівництва НУБіП України
(селекціонер П. З. Шеренговий),
виведена шляхом схрещування
сортів Тріпл Кроун і Торнфрі;
• Середньостиглий;
• Високоврожайний;
• Крупні плоди (середня маса 3,6 г);
• В окремі роки підмерзає;
• Рослини напівпряморослі та середньої сили росту. Стебла без
шипів;
• Період плодоношення розтягнутий. Плоди крупні, круглі, деякі
видовжені, чорного забарвлення;
• М’якоть соковита, приємного кисло-солодкого смаку;
• Для свіжого споживання і переробки;
• На зиму стебла необхідно укривати.

69. Агавам
• Створений у США. Плоди масою
3,1г, щільні, солодкі, чорні.
• Рослина пряморосла (належить
до групи куманік;
• Може культивуватися без
шпалери;
• Стебла вкриті великими
шипами;
• Високоморозостійкий;
• Середня урожайність — 15 т/га.
• Плоди придатні для споживання
як свіжими, так і для переробки.

70. Торнфрі
• Одержаний штаті Меріленд (США);
• Пізнього терміну дозрівання;
• Плоди крупні (середня маса 5,4 г),
щільні, солодкі, із дуже хорошим
ароматом;
• Краще використовувати для реалізації
свіжими, тому що мають дуже
привабливий вигляд і десертний смак;
• Кущі сильнорослі, продуктивні;
• Можуть плодоносити й однорічні пагони заміщення. Особливо
це проявляється після пошкодження надземної частини
морозами.
• Має надмірний ріст, тому потребує опору у вигляді шпалери;
• Пагони без колючок, напівпряморослі;
• Має низьку морозостійкість, стебла можуть вимерзнути за
температури мінус 19-23 °С, тому рослини необхідно укривати;

71. Орегон Торнлес
• Відібраний у штаті Орегон (США);
• Дуже пізнього строку дозрівання;
• Плоди крупні, дуже щільні, солодкі,
придатні для споживання як свіжими,
так і переробленими;
• Кущі сильнорослі, продуктивні, мають
сильно розвинену кореневу систему;
• Має високу посухостійкість;
• Потребує шпалеру;
• Підмерзає за температури −19…−21°С, тому потрібно
укривати;
• Дана форма є безшипною;
• Розмножується лише відрізками пагонів або вкоріненням
верхівок;

72. Форма 1
• Походження невідоме;
• Плоди з середньою масою 3,2 г, щільні, чорні із
помітним глянцем, солодкого смаку, ароматні;
• За формою куща та характером росту рослини
належить до куманік;
• Пагони пряморослі, вкриті шипами, які загнуті до
низу. Шипи ускладнюють збирання плодів.
• Стебла під масою ягід нахиляються до землі,
тому краще культивувати з шпалерою.

73. Садове чудо
• Клон сорту Торнфрі, відібраний селекціонером П. З.
Шеренговим;
• Врожайний, з високою смаковою якістю плодів;
• Рослини напівпряморослі, сильнорослі;
• Стебла без шипів;
• Розмножується укоріненням верхівок пагонів, зеленими і,
• значно гірше, здерев’янілими живцями
• Від початку цвітіння і до першого збирання плодів проходить, в
• середньому, 65 діб;
• Плоди – крупні, солодко-кислого смаку, Дегустаційна оцінка за
• 9-бальною шкалою – 7,7 бала;
• Середня маса ягоди – 5,3 г, максимальна – 6,4 г;
• Середня врожайність даного сорту – 7,5 кг з куща, або
• 18,0 т/га. Плодоношення – щорічне;

74. Малино-ожинові гібриди

75. Loganberry
• Гібрид між європейським
сортом червоної малини Red
Antwerp і американським
сортом ожини Aughinburgh,
створений Р. Лозаном у 1880
р. в Santa Cruz (California)
• Має крупні видовженої
форми плоди, солодкого
десертного смаку;
• Для споживання свіжими, а
також для переробки;

76. Youngberry
• Гібрид між
Phenomenalberry та Austin
Mаyers dewberry;
• Має крупні плоди, які
солодші за ягоди
Loganberry.

77. Phenomenalberry
• Гібрид у другому поколінні між ожиною і
малиною;
• Створений Лютером Бербанком у 1905 році, який
також ще називають Burbank’s Logan.

78. Boysenberry
• Гібрид між Loganberry та Dewberry.
Виведений Р. Бойсеном у Каліфорнії
в 1920 році;
• Переваги над Young- i Loganberry -
плоди більші, раніше дозрівають,
але кисліші на смак;
• Вирощують в Новій Зеландії та
Австралії, де їх споживають свіжими,
а також із них виготовляють
вітамінізовані прохолодні напої та
інші продукти переробки, за
споживання яких стимулюється
пам’ять та активізується розумова
діяльність.

79. Sunberry
• Одержаний у
Великобританії (Іст-
Моллінгський інститут
• садівництва) від
схрещування дикої форми
ожини з малиною.
• Вирізняється пагонами,
що стеляться, із значною
кількістю шипів.
• Плоди великі, коротко-
конічної форми, темно-
червоні, блискучі.

80. Tayberry
• Створений у 1962 р. у
результаті схрещування
ожини із малиною в
Scottish Crops Research
Institute Девідом
Дженінгом і Девізом
Мейсоном;
• Плоди крупні, видовжені,
тупоконічної форми,
відмінного десертного
смаку;
• Придатні для виготовлення
вітамінізованих напоїв,
джемів, желе.

81. Nessberry
• Гібрид між dewberry і червоною малиною.

82. Olallieberry
• Гібрид між сортом Black
Logan i Youngberry.

83. Marionberry
• Сорт винайдений 1956 року в
США, штат Орегон, і до цього
часу є еталоном ожинового
смаку;
• Кущ сильнорослий, повзучий, до
4 метрів, з великими
колючками;
• Раннього строку дозрівання –
початок липня;
• Ягоди до 10 грамів, при дозріванні темно-фіолетові,
майже чорні. Блискучі з високою транспортабельністю. З
багатим на різні відтінки смаком і ароматом;
• Користується великим попитом на ринку. Показує себе на
другий рік після посадки;
• На зиму укривається.

84. Black Butte Blackberries
• Сорт ожини раннього терміну
дозрівання;
• Пагони стеляться, сильні, до
2,5 м, з невеликими
колючками;
• Ягоди добре сформовані,
витягнуті, надзвичайно великі,
(бувають до 8 см, 25 грамів)
соковиті з прекрасним
ароматом;
• Хіт ягідних продаж;
• На зиму укривається.

85. Схема походження сортів

86. Ремонтантні сорти ожини
• Не потребують укриття на зиму ремонтантні сорти ожини:
Прайм Арк, Прайм Джим, Прайм Ян і Блек меджик;
• Пагони цих сортів зрізаються на зиму біля самої землі, як у
ремонтантної малини, навесні виростають пагони
заміщення і саме на них у тому ж році буде осінній
урожай;
• Збирання врожаю триває до морозів, частина ягід, що не
визріли, залишається на зрізаних пізно восени пагонах;
• Усі ремонтантні сорти колючі. Але оскільки ягоди
знаходяться на верхній частині пагонів, то збирати їх
неважко;
• За будовою куща ремонтантна ожина більше схожа на
малину, ніж на ожину;
• Ягода суто ожинова, солодка і щільна;