Проект № IPBU.01.01.00-78-791/11-00
«Час для бізнесу». Створення умов для розвитку
підприємництва у сільській місцевості
Волинської області України та Люблінського
воєводства Польщі шляхом диверсифікації
сільськогосподарського виробництва»
Споживання овочів у світі на одну
людину в рік, кг
Споживання овочів у світі на одну
людину в рік
Споживання овочів в Україні на одну
людину в рік
• Тому споживання овочевої продукції має
значний потенціал росту, особливо в
зимовий період;
• Проте рентабельними стають теплиці
розміром більше 200м2
;
Матеріали для будівництва теплиць
• Дерево, сталь, оцинкований метал, пластик,
алюміній;
• Дерево при простоті роботи з ним, в
агресивному і вологому середовищі трухлявіє;
• Бруси, з яких виготовляється каркас, досить
масивні, зменшують світлопроникність на 12
-24%;
• В тріщинах дерева можуть зберігатися збудники
хвороб
Матеріали для будівництва теплиць
• Дерево, сталь, оцинкований метал, пластик,
алюміній;
• Алюміній легкий але м’який метал;
• Досить дорогий;
• Великі навантаження для нього небезпечні;
• Алюміній складний у зварювальних роботах
Матеріали для будівництва теплиць
• Дерево, сталь, оцинкований метал, пластик,
алюміній;
• Пластик за своїми характеристиками міцності
значно поступається іншим матеріалам, зокрема
сталі;
Матеріали для будівництва теплиць
• Дерево, сталь, оцинкований метал, пластик,
алюміній;
• Чорна сталь у вологому, агресивному кліматі
швидко іржавіє;
• Необхідні щорічні ревізії та перефарбування
всього каркаса;
Матеріали для будівництва теплиць
• Дерево, сталь, оцинкований метал, пластик,
алюміній;
• Тому основою всіх каркасів тепличних
комплексів в Україні залишаються оцинковані
труби - профільні та круглі;
• Термін експлуатації до 20 років;
Матеріали для накриття теплиць
• Зменшення освітлення рослин на 1%
призводить до зменшення врожаю на 1%
• Плівка;
• Скло;
• Сотовий полікарбонат;
• Відрізняється гарною світлопроникною
здатністю;
• Добре розсіює світло, забезпечуючи більш
рівномірне освітлення рослин всередині теплиці;
• Однак не довговічна, її доводиться міняти кожні
2-4 роки;
Матеріали для накриття теплиць
Плівка
• Висока світлопроникність:
 світлопроникність близько 85%;
• Легкість:
 в залежності від товщини 100 - 250мкм вага
200 -300 г/м2
;
• Невисока ціна - теплиця з плівковим покриттям
буде найдешевшою з усіх існуючих варіантів;
• Добре розсіює світло, забезпечуючи більш
рівномірне освітлення рослин всередині теплиці;
Матеріали для накриття теплиць
Плівка - переваги
• Не довговічна, її доводиться міняти кожні 2-4
роки;
• Під дією ультрафіолету плівка ПВХ руйнується;
• За сезон нестабілізована плівка повністю вигорає
і починає сипатися. Тому використовують
стабілізовану плівку, яка має довший термін
придатності, але вона дорожча;
• Сніг легко може продавити плівку. Тому на зиму
з весняно-осінніх теплиць плівку знімають;
Матеріали для накриття теплиць
Плівка - недоліки
Планета пластік
• Теплична плівка “Союз”
• Тришарова теплична плівка шириною до 12м;
• Плівка для мульчування;
Багаторічні тришарові плівки
• Відрізняється довговічністю;
• Має високу (до 94%) світлопроникну здатність;
• Володіє хорошими теплоізоляційними
властивостями (біля 6,8вт/м*С);
• Для скління використовують безбарвне гладке скло
товщиною не менше 4 мм;
• Чим більші рами під скло, тим більше світла в
теплиці.
• Але великі рами гірше утримують тепло і
збільшують витрати на обігрів опалювальних
теплиць;
Матеріали для накриття теплиць
Скло - переваги
• Скло крихке та може розбитися, що приводить до
додаткових витрат на заміну. Витрати на заміну скла
з великими рамами будуть трохи вищі;
• Скло - матеріал більш важкий, ніж плівка:
 вага 1м2
скла товщиною 4мм – близько 12кг,
тобто на теплицю площею 200м2
потрібно
покласти 2,4 тони!
• Тому каркас під скло повинен бути міцним і
зазвичай вимагає для виготовлення більш дорогих
матеріалів;
• Скло є недостатньо міцним і утримує навантаження
лише до 7,5кг/м2
.
Матеріали для накриття теплиць
Скло - недоліки
• Термін служби складає більше 15 років;
• В розвинених європейських країнах сотовий
полікарбонат простояв вже 30 років;
• Може використовуватися цілорічно;
• Пластик досить твердий, його міцність в 200
разів вище скла, не б'ється на осколки;
• Легкий – в 16 разів легше скла;
• Світлопроникний – пропускає 86% світла;
• За 10 років світлопроникність падає лише на 2%;
Матеріали для накриття теплиць
Сотовий полікарбонат- переваги
• Зручний у використанні - для покриття теплиць
використовують листи шириною 2,1м, довжиною
6 або 12м;
• Для перевезення листи товщиною 4 мм
згортаються в рулон діаметром 1,5м і довжиною
2,1м;
• Може використовуватися при температурах від
-40°С до 120°С, практично не змінюючи своїх
механічних характеристик;
• Теплоізоляційні властивості полікарбонатних
панелей майже в 3 рази вищі, ніж у скла;
Матеріали для накриття теплиць
Сотовий полікарбонат- переваги
• Жорсткі ультрафіолетові промені, які є найбільш
згубними для рослин, практично не проходять
через це покриття;
• Не пропускає теплові промені, тобто утримує
тепло всередині теплиці, а в спеку не пропускає
всередину теплиці надлишкове сонячне тепло;
• В сонячний січневий день, коли на вулиці було
-30°С, температура всередині на рівні ґрунту
була 0°С. А вночі нагрівач потужністю лише 1кВт
піднімає температуру до 10°С;
Матеріали для накриття теплиць
Сотовий полікарбонат- переваги
• Для теплиць потрібно використовувати
полікарбонатні листи товщиною не менше 6мм;
• Це дозволяє збільшити стійкість до снігового
навантаження та обледеніння, а також
підвищить теплоізоляцію теплиці;
• Полікарбонат товщиною 4 мм еластичний і
гнучкий, по жорсткості наближається до плівок,
тому каркас не витримує надмірних опадів у
вигляді снігу;
Матеріали для накриття теплиць
Сотовий полікарбонат- переваги
• Якість сотового полікарбонату безпосередньо
залежить від його ціни;
• Найдешевший полікарбонат може прослужити
також як і плівка 1-2 сезони, він зазвичай без УФ
– захисту;
• Хороший і якісний сотовий полікарбонат має
гарантію 10 років, не боїться граду і не втрачає
своїх якостей протягом всієї служби;
Матеріали для накриття теплиць
Сотовий полікарбонат
Матеріали для накриття теплиць
Сотовий полікарбонат
Виробник Країна Термін експлуатації Оцінка якості
Актуаль Росія 5-7 3
Алексдорф Китай 4-5 3+
Візор Китай 3-5 3
Вінпул Китай 3-4 3
Макролон Німеччина 5-6 4
Марлон Британія 7-9 5
Новатро Росія 7-8 5-
Пластилюкс Китай 4-5 3+
Полигаль Ізраїль-Росія 7-9 5+
Полинекс Китай 3-5 3-
Санекс Китай 3-5 3
Санлайт Німеччина 5-7 4-
Суб'єктивна оцінка виробників теплиць з полікарбонату
Матеріали для накриття теплиць
Порівняльна характеристика
ПЛІВКА
ОДИНАРНА,
200мкр
ПЛІВКА
ПОДВІЙНА,
200мкр
СКЛО ПОЛІКАРБОНАТ
Світлопронинкність 89-93 % через
тиждень сонця
— 50%
79-87 % через
тиждень сонця
— 45%
89-96% 93-98%
Вага 1м2
, кг 0,2-0,3 0,2-0,3 12 1,3
Довговічність 1-3 1-3 Довговічний 3-10
• Унікальне природне середовище для
вирощування рослин;
• Має бути легким, поживним, містити органічні та
мінеральні речовини;
• Має бути волого- та повітроємним, теплоємним;
• Якість такого субстрату покращується внесенням
торфу, піску, тирси,дернової землі, опалого
листя;
• Легко дезінфікується та піддається обробці;
Субстрат з ґрунту
• Скловидний матеріал вулканічного походженя;
• Широко використовується в складі горшечкових
сумішей;
• Легкий, пористий, високо повіро- та
вологоємкий;
• Величина рН 6,5-7,5, ЕС – 0,1;
• Легко розсипається, досить стабільний, добре
пропарюється;
• Можна використовувати багато років;
Перліт
• Вулканічного походження;
• Зерниста структура;
• Чудово підходить для висівання насіння;
• Має високу повітро- та вологоємність;
• Величина рН-7;
• Не придатний для пропарювання;
• Немає даних про багаторічне використання;
Вермикуліт
• Рослинного походження;
• Може бути слабо- та сильнорозкладеним;
• Має високу вологоємність, але при пересиханні
його важко знову наситити водою;
• Кислотність – 3,5-4, тому його потрібно
вапнувати;
• Можна утилізувати – компостувати та
переробляти у городню землю;
Торф
• Кокосове волокно – це верхній шар шкарлупи
кокосового горіха;
• Кокосова стружка залишається пористою навіть
після насичення водою;
• Краще утримує воду, як торф та інші субстрати,
швидко насичується водою та легко віддає її
рослині;
• Не містить ніяких збудників хвороб;
• Рослини, які ростуть на цьому субстраті мають
вищу опірність до гриба Pythium та інших
кореневих гнилей;
Кокосовий субстрат
• Природне органічне середовище без хімічних
компонентів;
• Поновлювальний продукт, який по багатьох
параметрах переважає торф;
• Відсутність патогенних грибів;
• Безпека для навколишнього середовища (не
потребує утилізації, використовується як
добриво);
• Ідеальний рівень рН – 5,4-6,8;
• Висока внутрішня пористість;
• На 75% кращий розвиток кореневої системи;
• Висока буферність порівняно з мінватою;
Переваги кокосового субстрату
• Рослини, на відміну від людського ока, реагують не
тільки на інтенсивність світла, але і на довжину
хвилі, а тому для них важливий так званий
спектральний склад;
• Червоний та помаранчевий діапазон незамінний
для фотосинтезу;
• Сині та фіолетові промені впливають на
плодоношення;
• Ультрафіолетова частина забезпечить овочі
потрібною кількістю вітамінів і посприяє
холодостійкості самих рослин;
• Практично не присутні в процесі отримання врожаю
жовті і зелені промені, а тому в штучному освітленні
вони, як правило, не використовуються;
Досвічування рослин
Досвічування рослин
• Найкращими на сьогодні визнані світлодіодні
світильники для теплиць;
• Є можливість встановити комбінацію з
світлодіодів різних груп, отримуючи власні
світильники з точно розрахованим спектральним
складом світла: одну частину можна послабити,
іншу збільшити;
• Єдине, для достатньої інтенсивності освітлення,
доведеться використовувати велику кількість
світлодіодів, що звичайно ж дорого;
• Зате світлодіоди добре стійкі до механічного
впливу, досить економічні і служать довше будь-
яких інших ламп.
Досвічування рослин
• Світлодіодні світильники відмінно працюють від
низької напруги;
• Остання розробка - «білі» світлодіоди, – вони
здатні повністю замінити сонце для рослин і
вирощувати їх вже можна буде у будь-якому
закритому теплому приміщенні;
• За допомогою світлодіодних ламп, кожну
рослину в теплиці можна підсвічувати своїм,
«потрібним» кольором.
Досвічування рослин
• Кут розкриття у світлодіодних тепличних
світильників – від 100 до 130 градусів;
• Інтенсивність засвічення залежить від висоти
підвішування лампи;
Досвічування рослин
• Світильники цієї
серії не
нагріваються
зовсім, а тому
розташовувати їх
можна як завгодно
низько, хоч над
самою рослиною;
Світлодіодні лампи для теплиць
Світлодіодні лампи для теплиць
2072грн
ТОВ ПФ “Електросвіт”
• www.esv.te.ua
• 0352 43 39 87
• 0352 43 39 86
• 0352 52 77 79
• E-mail: info@esv.te.ua
Вирощування помідорів
• Посів здійснюють наприкінці січня;
• Перед посівом насіння барботують (замочують)
протягом 12-13 годин в розчині: на 1 л води - 0,5 мл
Агробак+ + 1 мл Байкал М;
• Насіння висівають в касети, наповнені субстратом,
наприклад, Щедра земля, поливають розчином
Превікур Енерджі (15 мл/10 л води). Витрата - 2 л на
одну касету;
• До появи сходів підтримують температуру до 28°С;
• При появі одиничних сходів включають натрієві
лампи фірми «Еколюм» і знижують температуру до
14 ... 18°С. Перші три доби лампи не вимикають
цілодобово, надалі досвічують з 6:00 до 22:00;
Схема підживлення розсади помідорів
• Фаза 1-го справжнього листка - полив розчином
препаратів ROST®-концентрат (5х5х5), 10г/10л води +
Райкат-Старт (або Радіфарм), 10г/10л води; по листу - на 1
л води 1 г Мікромакса;
• Фаза 2-х справжніх листків, вік 21-24 дня - пересадка в
контейнер (0,5 л торфосуміші) з поливом добривами
ROST®-концентрат (5х5х5), 10 мл + Сіквентіал 1, 20 мл +
Байкал М, 10 мл;
• Фаза 3-го справжнього листка - полив: на 10 л води - по 7 г
кальцієвої селітри та нітрату магнію і 5 г аміачної селітри;
по листу - на 1 л води 3 мл Кальмакса;
• Фаза від 3-го до 6-7-го листка - регулярні поливи ROST®-
концентратом (5х5х5), 20 мл / 10 л води; по листку раз на
тиждень обробка препаратами фірми «Омекс».
Схема підживлення розсади помідорів
• Рекомендована щільність посадки - 20-22 тисячі
рослин на гектар;
• Посадка в ряди – два ряди на одну гряду;
• Відстань між центрами гряд 170-180 см;
• Відстань між рядами - 50-60 см;
• Відстань між рослинами в ряду - 45-50 см
Схема посадки помідорів
• Під першою квітковою кистю повинно бути не
менше 9 листків, найкраще 10-12;
• Квіткова кисть повинна бути правильної форми, з
короткою квітконіжкою, нахиленою донизу;
• Середня довжина міжвузля – 5-7см (в залежності
від сорту);
Вимоги до розсади індетермінантних
гібридів для скляних теплиць
• Висаджують в період масового цвітіння першої кисті
та початку цвітіння другої;
• Вік такої розсади для висаджування:
• в січні-лютому 55-65 днів;
• в лютому-березні 50-60 днів;
• для літніх термінів 35-45 днів;
• Густота висаджування 2,4-2,5шт/м2
:
• при ранній посадці 2,25шт/м2
;
• при пізній посадці 2,25-2,5шт/м2
• Відстань між рядами 50-70см;
• Відстань між рослинами в ряду 50-55см;
Посадка розсади індетермінантних
гібридів у скляні теплиці
• Для збільшення густоти рослин при
покращеному освітленні відпускають додаткові
бічні пагони на кожній другій-четвертій рослині;
• Бічний пагін бажано підв'язати ниткою іншого
кольору;
• Обидві верхівки повинні рости на одній висоті;
• До кінця плодоношення верхівки додаткових
пагонів видаляють;
Додаткове ущільнення рослин
• В сучасних теплицях рослина формується
висотою 3-3,5м;
• Відстань між проволоками 80см, щоб верхівки
рослин були добре освітленими;
• Якщо період плодоношення складає 3-4 місяці,
рослину можна формувати до висоти 2,5м;
• Рослини кріплять до нитки під 2-3 листком за
допомогою кліпс;
Формування куща
• Верхівки обкручують навколо нитки за
годинниковою стрілкою раз на тиждень;
• Між двома кистями накручують один виток;
• Рослина при накручуванні не повинна бути
перетягнута ниткою надто сильно;
• Довжина нитки має бути з запасом для
приспускання та укладання пагонів, які на той
момент вже не мають ні листя, ні плодів;
Обкручування пагона
• Кожна зламана при підкручуванні шпагатом
верхівка – це 3 втрачені кисті;
• У Голландії в середньому обламують 2-3
верхівки рослин на 100 м ряду за один прохід;
• Протягом 30 тижнів підкручування втрачається
60-90 верхівок в ряду, тобто у 10-15% рослин у
теплиці;
• При середній масі однієї кисті 700 г, тільки дві
втрачені кисті призводять до недобору 1,4 кг
плодів з пошкодженої рослини;
Небезпека обламування верхівок
• Через 6-8 тижнів, коли починає наростати врожай,
рослини підв'язують за допомогою кліпс;
• В такому випадку стебло не отримує механічних
пошкоджень, судини не передавлюються
шпагатом;
• Кліпсуванням вдається зменшити обламування
верхівок;
• Разом з кліпсуванням проводять пасинкування;
• Шпагат прикріплюють до шпалери, відступивши
від центру рослини на 50 см, щоб сформувати
рівний ряд;
Кліпсування
• Гібриди, які виростають за тиждень на 20 см або
менше, можна кліпсувати раз в 14 днів;
• Якщо плоди великі та їх одночасно є багато,
кліпсування краще проводити раз на 10 днів;
• Гібриди, які за тиждень виростають на 30 см,
кліпсують щотижня;
• Запізнення з операцією приводить до нахиляння
верхівок вниз та їх обламування;
• Середньорослі гібриди (приріст 20-25 см на тиждень)
кліпсують раз в 10 днів;
• Таким чином, 3-кратне кліпсування в порівнянні з 4-
кратним підкручуванням дає пряму економію витрат
праці
Кліпсування
Місце прикріплення кліпси
• Найкращий варіант прикріплення кліпси – між
двома листками;
• Недолік – кліпса заважає обламати листок
різким рухом униз, тому листок виламують
рухом вгору;
• Якщо листя не обламують, а обрізають, кліпса
заважає провести гладкий зріз, залишається
пеньок, який може призвести до розвитку сірої
гнилі;
• Коли рослина висить одночасно на чотирьох
кліпсах, при зрізанні листя ножем існує ризик
ненавмисно перерізати і шпагат замість того,
Місце прикріплення кліпси
• Інший допустимий варіант – під кистю;
• Переваги - зниження ризику при видаленні
(зрізуванні) листків пошкодити також і кисть;
• З часом вісь кисті стає більш жорсткою і
знижується ризик розвитку на ній сірої гнилі;
• Недоліки - у гібридів з короткою віссю суцвіття
кліпси під кистю можуть викликати
пошкодження самих перших плодів;
• Аналогічно із великими плодами – при
наливанні можуть механічно пошкодитися
Місце прикріплення кліпси
• На початку кліпсування, після початкових кількох
витків шпагату навколо рослини, першу кліпсу
прикріплюють досить високо – між листком і
кистю;
• Місце прикріплення кліпси має бути на 2-3
ширини кліпси нижче від основи листка чи кисті;
Приспускання пагона
• Є обов'язковим агрозаходом;
• При застосуванні на перших 3-8 кистях
створюється потужна рослина і стимулюється
раннє плодоношення;
• Наприклад на гібридах Раїса F1 та Камерон F1
залишають не більше 4 плодів на перших трьох
зав'язях. 5 та 6 зав'язі видаляють;
• На решті кистей, яких може бути до 25 за сезон,
врожай не нормують;
• Нормування проводять разом з пасинкуванням;
Нормування врожаю
• У крупноплідних гібридів потрібно підтримувати
кисті спеціальними тримачами, особливо перші 6
кистей;
• Це дозволить уникнути згинання кистей та
перешкод для їх розвитку;
Тримачі для кистей
• Пасинкування проводять щотижня, не
допускаючи довжини 6 см;
• Старе та пошкоджене листя видаляють,
особливо в нижній частині рослин та виносять з
теплиці;
• Це дозволяє покращити циркуляцію повітря та
зменшити ризик захворювання;
• Перші 2-3 нижніх листка видаляють, коли
рослина досягне 1-1,5м та має мінімум 5 суцвіть;
• Принцип видалення листя: при зборі плодів з
першої кисті видаляють все листя до другої;
• Для необхідного фотосинтезу на рослині
повинно бути мінімум 15-18 листків;
Пасинкування та обрізка
Обривання листя та пасинкування
• Оптимальна температура залежить від умов
освітлення;
• Головний принцип – слабке освітлення повинно
відповідати низькій нічній температурі;
• Найкраща різниця між денною та нічною
температурою складає 5-6°С;
• При температурі більше 30°С та менше 10-12°С ріст
рослин зупиняється, зменшується плодоутворення;
• Щоб зменшити температуру можна забілювати
південну сторону криші теплиці та нижні 2 м бічної
сторони;
• Використовують також зашторювання;
Температурний режим
• На початку вегетації температура з 18.00 до 24.00
повинна бути на 2-3°С нижчою, як після 24.00;
• Це сприяє розвитку сильної рослини та
формуванню потужних перших кистей та
крупних плодів;
Температурний режим
Фази росту та розвитку
рослини
Оптимальна температура повітря в залежності
від освітлення, °С
Температур
а ґрунту чи
субстрату, °СДенна температура Нічна температура
Сонячно Похмуро Сонячно Похмуро
Період після висадки
розсади
20…22 18…20 16…18 14…16 14…16
Масове цвітіння 22…24 20…22 15…18 14…16 16…18
Масове дозрівання 24…25 22…23 18…20 16…18 16…18
• Вентиляція є важливою, оскільки дозволяє
уникнути високої вологості та конденсації вологи
на рослині;
• В жаркі дні вентиляцією знижують температуру
до оптимальної;
• Фрамуги відкривають зі сторони, протилежної
вітру;
• Оптимальна вологість повітря 65-75%;
• До цвітіння 1-ї кисті – 70-75%;
• Після початку цвітіння понижують до 60-65%;
• Вологість ґрунту 60-85% в залежності від фази;
Вологість повітря та ґрунту. Вентиляція
• Частота і норми залежать від:
• температури;
• структури ґрунту;
• вентиляції;
• Найкраще – крапельний полив;
• Часті поливи небажані, так як коренева система
погано розвивається без повітря;
• Оптимальний рівень рН води 6-6,5;
• Електропровідність 1,5мСм/см;
• Температура води для поливу 16-18°С;
Полив
• Обов'язково зробити аналіз ґрунту на вміст
поживних речовин!
• 70% добрив вноситься при підготовці теплиці;
• 30% вносять під час поливу як підживлення;
• Винос поживних речовин на 1 кг плодів:
• N – 3,5-5г;
• P2O5 – 0,7-1г
• K – 7-8г;
• Mg – 1-1,2г;
• Ca – 4,5-5г;
Удобрення
• При розрахунковій врожайності 10кг/м2
на 100м
ряду потрібно внести в основну заправку та
підживлення:
• N – 4 кг;
• P2O5 – 3-4,8 кг;
• K – 8-12 кг;
• Mg – 0,5-0,6 кг;
• Ca – співвідношення з калієм повинно бути в
межах 1,2:1;
Удобрення
• Сульфат калію K2SO4 вносять в основне удобрення -
20-25кг;
• Якщо рівень рН та азоту високий, калію можна
внести більше;
• Якщо рівень калію дуже низький, можна внести
невелику кількість (до 5кг) KCl;
• Кальцій потрібний рослині більше під час цвітіння та
плодоношення, тому в основне удобрення його не
вносять;
• Оптимальний період – до початку цвітіння 3-4 кисті
у вигляді кальцієвої селітри Ca2NO3;
• Інший критичний період весною при різкому
перепаді нічних та денних температур;
Добрива
• Для кращого укорінення та утворення потужної
кореневої системи в перші 3-4 тижні після
посадки вносять NPK у співвідношенні 1,2:1:1;
• Щоденна норма азоту в цей період 300-
400г/1000м2
;
• До початку збирання дозу калію збільшують, а
дозу фосвору зменшують (співвідношення
1:0,5:1,5);
• Оптимальний рівень рН поживного розчину
складає 5,5-5,8, електропровідність (ЕС) – 2,6-3,2
Добрива
Концентрація поживних елементів у поливній воді, ppm,
г/м3
Елемент
живлення
До цвітіння
1-ї кисті
До цвітіння
3-ї кисті
Цвітіння 3-5-
ї кисті
Початок
збору
Збір плодів
влітку
Осінній збір
Макроелементи
N 220 220 200 190-200 190-200 200
P 40 40 40 40 40 35-40
K 260 260-280 300-320 300 360 350
Ca 220 210-220 200 190 180 180
Mg 60 50-60 50-60 50-60 60 60
Мікроелементи
Fe 1,2-2 2 1,2 1,2 1,2 1,2-2
Mn 0,55 1 0,55 0,55 0,55 1
B 0,3-0,4 протягом усього періоду
Zn 0,35 протягом усього періоду
Cu 0,6 протягом усього періоду
Mo 0,6 протягом усього періоду
Співвідношення
N:K 1:1,2 1:1,2 1:1,6 1:1,5 1:1,8 1:1,8
Ca:K 1:1,2 1:1,3 1:1,6 1:1,5 1:2 1:2
Показник
pH 5,5 5,5 5,5 5,5-5,8 5,8 5,8
EC 3-3,2 3-3,2 2,8-3 2,6-2,8 2,4-2,6 2,8-3
• Квіти помідорів запилюють, використовуючи
джмелів-запилювачів, бджіл або струшуванням
рослин;
• Одного вулика достатньо для запилення 1000-
2000м2
теплиці протягом 2-3 місяців;
• Вулик захищають від прямого сонячного світла та
розміщують на висоті, щоб до нього не добралися
миші;
• Важливо контролювати чисельність білокрилки та
інших шкідників, не допускаючи отруєння бджіл;
• Краще відкласти внесення вуликів до тієї пори, поки
чисельність білокрилки не знизиться, а разом з нею
і інтенсивність хімічних обробок.
Запилення
• Струшування проводять 3 рази в неділю – 2 рази
«механічною бджолою» (вібратором) і 1 раз –
струменем повітря від пульсатора, який
знаходиться над системою дощування;
• Струшування (удари по шпалері) потрібно
проводити після випаровування ранкової роси з
початком підвищення температури повітря, а не
в ранні ранкові години;
• Струшування проводять також тоді, коли є
велика чисельність шкідників і проводиться
хімічний захист;
Запилення
• При нічних температурах нижче 10°С і знижених
денних, кількість і якість пилку знижується;
• Запилення в таких умовах проходить дуже
важко;
• Якщо протягом трьох днів пилку немає, сенсу
струшувати кисті і використовувати бджіл також
немає;
• В такому випадку застосовують обробки
спеціальними препаратами. Обприскування
проводять тільки над кистю;
Запилення
• Проводиться для збалансованого розвитку
рослин та плодів;
• В 1-й та 2-й кисті залишають по 5 квіток (плодів);
• Наступні кисті – по 6 квіток;
• Першу квітку в кисті видаляють, щоб не
розвивалися «королівські» плоди;
• Квіти видаляють тоді, коли кисть ще мала і
рослина не потратила значну кількість енергії;
Обрізка квіток в кистях
• За 7 тижнів до закінчення циклу та видалення
рослин з теплиці проводять прищипування точки
росту;
• Точку росту видаляють на 2 листка вище
верхньої кисті;
• В той же час видаляють наявні бічні пагони;
• Над верхньою кистю залишають 2 листка та 1
бічний пагін, який потрібен для підтримування
процесів життєдіяльності та сокоруху
Завершення вирощування
• Сорти та гібриди помідора за типом росту
поділяються на:
• детермінантні;
• індетермінантні;
• Детермінантні характеризуються обмеженим
ростом головного стебла, тобто ріст швидко
закінчується квітковою кистю, їх зазвичай
вирощують у відкритому ґрунті;
• У індетермінантних помідорів необмежений ріст
стебла, вони більше підходять для теплиці;
• Також є напівдетермінантні гібриди;
Тип росту стебла помідорів
• Завойовують все більшу популярність;
• Переваги відносно індетермінантних і низькорослих:
• Перше – це ранньостиглість, яка дозволяє в плівкових
теплицях на два тижні раніше, порівняно з
індетермінантними гібридами, отримувати врожай;
• Висота рослин, приблизно до двох метрів, дає змогу
більш ефективно використовувати низькі плівкові
теплиці;
• Закладання китиці через один листок дозволяє без
приспускання рослини отримати необхідний
запланований врожай;
• Дозволяють провести два культурообороти та зібрати
більше 30кг/м2
помідорів у низьких плівкових теплицях;
Напівдетермінантні гібриди
Напівдетермінантні гібриди
• Напівдетермінантні гібриди Платус F1, Целсус F1,
Магнус F1 компанії Де Ройтер Сідс (Нідерланди);
• Рослини мають або слабкий, або середній тип росту;
• Цвітіння сильне;
• Генеративного типу;
• Плоди з’являються дуже рано і швидко дозрівають;
• Розмір плодів приблизно 120-150 грамів, форма
округла, злегка плоска;
• Можуть вирощуватись цілий рік, рекомендовані для
зимового та ранньовесняного вирощування в
опалюваних і неопалюваних спорудах, а також для
осіннього вирощування;
• Можливе їх вирощування на полі з системою опор.
Вимоги до розсади напівдетермінантних
гібридів
• При вирощуванні розсади важливо не допускати
утворення квітучої китиці до висаджування!
• Висаджувати лише рослини без квітучих китиць!
• Якщо розсада переросла, перша китиця може
бути втрачена;
Формування напівдетермінантних
гібридів
• Рекомендується залишати 1-2 бічних пагони заміщення
біля головного стебла (двостеблова технологія);
• Підв’язати рослину біля зав’язування бічного пагона під
першою китицею;
• Наступні 3-4 китиці необхідно сформувати на
центральному пагоні;
• На бічному пагоні рекомендується сформувати три
китиці, після чого прищипнути його;
• Залежно від стану рослини визначається зав’язування та
розвиток 8-12 китиць, далі формуються нові пагони
заміщення з китицями. Мета - продовжити відновлення
вегетації, яке може відбуватись за умови вчасного
підживлення.
Формування китиць
• Дані гібриди генеративного типу розвитку з дуже
добрим зав’язуванням плодів, тому врожай потрібно
формувати;
• Перші дві китиці рекомендується розрідити, залишаючи
3-4 плоди в китиці і видаляючи всі деформовані зав’язі;
• Наступні китиці формують на 6-8 плодів залежно від
завантаженості рослини;
• Джмелі та застосування регуляторів росту значно
підвищують врожайність;
Система підживлення
• Після висаджування підживлюють двічі, особливо
фосфором (наприклад, N:Р:К-1:5:1, ЕС: 2,2-2,4 мСм/см,
рН: 6,0-6,5);
• Подальший ріст: (N:Р:К-1:0,8:1, ЕС: 2,2 мСм/см, рН: 6,0-
6,5);
• Під час цвітіння 5-6-ї китиці 2-3 рази: (N:Р:К-1:5:1, ЕС:
2.4-2,5 мСм/см. рН: 6,0-6.5);
• Перед достиганням плодів: (N:Р:К-1:0,5:1,7, ЕС: 2,4-2,5
мСм/см, рН: 6,0-6,5, кожні 7-10 днів з кальцієвою
селітрою 0,15%);
• Під час дозрівання: (N:Р:К-1:0,5:2,1, ЕС: 2,6 мСм/см, рН:
6,0-6,5, при необхідності кальцієва селітра 0,15%);
• Кожні 10-12 днів рослини обробляють Солюбором (10-
30 грамів на 10 л води);
• Індетермінантні гібриди за типом росту
поділяються на вегетативні та генеративні;
• Генеративний тип – більш схильний до
плодоношення (більшість поживних речовин та
енергії направляється на утворення плодів;
• Вегетативний тип – швидко наростає
вегетативна маса, відповідно урожайність є
нижчою з гіршою якістю плодів;
Вегетативний та генеративний тип
росту
• Рослини вегетативного типу, «жируючі»,
потрібно скоректувати в сторону генеративного
типу шляхом регулювання рівня:
• температури;
• вологості;
• вуглекислого газу;
• зміни концентрації поживних речовин та ін.
Вегетативний тип росту
• Потужна добре розвинена рослина повинна
мати по 7-8 кистей з плодами;
• Норма – утворення одної нової кисті на тиждень;
• Правильно розвинена рослина має по 3 листка
між кистями;
• Навпаки, 8-11 кистей, які одночасно цвітуть – це
ознака дуже перевантаженої генеративної
рослини
Вегетативний тип росту
• Верхівка рослин надто велика та потовщена;
• Верхня квіткова кисть розташована надто низько
і над нею багато листя. Зазвичай верхня кисть
повинна розташовуватись на 15см нижче
верхівки і над нею має бути 3 листка;
• На рослині відносно мало плодів;
• Плоди зав'язуються дуже повільно, під час
цвітіння наступної кисті;
• Низька, порівняно з можливостями гібриду, маса
плоду;
• Квіткові кисті надто довгі і неоднорідні по формі;
Ознаки надмірного вегетативного розвитку
• На верхівці кисті утворюються листки або бічні
пагони;
• Плоди неоднорідної форми, зустрічаються дуже
крупні «королівські» плоди;
• Зав'язь з маленьким плодом на кінці;
• Цвітіння бліде, перше суцвіття не цвіте;
• Інтенсивний ріст бічних пагонів;
Але потужна рослина - це ще не ознака
вегетативного розвитку! Причиною може бути
недостатнє завантаження плодами;
Ознаки надмірного вегетативного розвитку
• Збільшення різниці між денною та нічною
температурами;
• «Тепловий поштовх» – підвищення температури
вдень (14.00 – 16.00) до 25°С при достатньому
освітленні та поступове зниження ввечері до 16-
18°С;
• Посилення вентиляції та зниження рівня
вологості, але не менше 60%, щоб не вплинути
на запилення;
• Зміщення повного денного циклу: початок
обігріву зранку дещо пізніше та зниження
температури пізно ввечері;
Спонукання рослини до генеративного
розвитку
• Більш інтенсивне видалення листя в нижній частині
- до 16 листка;
• Якщо є надмірний вегетативний розвиток, можна
видалити і невеликий листок з верхівки рослини;
• Менша обрізка квіток на кистях, щоб зав'язувалося
більше плодів. Обрізку проводять на стадії
маленьких плодів;
• Видалення ближче до осені додаткових пагонів;
• Зниження частоти підживлень при тих же нормах
живлення (наприклад, 20 х 150 замість 30 х 100);
• Збільшення дози калію;
• Більш високий рівень ЕС (максимум 3мСм/см);
• Підвищення рівня СО2 з початку сезону до 800ppm
та вище, але обережно, щоб не пошкодити рослини;
Спонукання рослини до генеративного
розвитку
• Тонка, маленька верхівка;
• Дуже високе розташування верхньої квіткової
кисті, верхівка знаходиться менш ніж в 15см над
верхньою кистю;
• Надмірна кількість плодів на рослині;
• Надто велика, як для даного сорту, маса плоду;
• Завязуванівсть плодів на кисті висока, проходить
дуже швидко та одночасно з її цвітінням;
• Бічні пагони розвиваються пізно;
• Цвітіння інтенсивне, повне, квіти яскраві;
Ознаки надмірного генеративного розвитку
• Корекція температурного режиму. Мінімізація
різниці між денною та нічною температурами;
• Зниження добової температури (температура
труб опалення на мінімумі – 30-35°С);
• Підвищення вологості максимум до 80% (при
цьому потрібен підвищений контроль за
грибковими хворобами;
• Зменшення вентиляції з повним її припиненням
в кінці дня, коли температура повітря
знижується. При цьому фрамуги закривають
якнайраніше, але не допускають підняття
температури в теплиці;
Спонукання рослини до вегетативного розвитку
• Зміщення у добовому циклі: обігрів включають
за 2 години до заходу сонця, але зранку обігрів
не повинен продовжуватись надто довго, що
може привести до витягування рослин;
• Обрізка квіток в кистях. Коли на рослині надто
багато плодів, вони не зможуть розвинутися в
повній мірі;
• Обрізку квіток проводять в стадії квіткових
бруньок;
• В кисті залишають 5-6 квіток;
Спонукання рослини до вегетативного розвитку
• Створення додаткової листкової поверхні: над
кистю, яка цвіте, необхідно залишати пасинок, який
теж зацвітає;
• Листя не обривати до тих пір, поки рослина не буде
мати 20 та більше штук, в залежності від висоти
теплиці;
• Не використовувати підтримку кистей;
• Підвищення густоти рослин шляхом відпускання
бічних пагонів на рослині;
• Збільшення частоти підживлення (наприклад, 47х75
замість 30х100);
• Короткочасне пониження рівня ЕС, але не менше як
до 2,6 мСм/см;
• Припинення подачі СО2, особливо в сонячні дні;
Спонукання рослини до вегетативного розвитку
Причини опадання зелених
плодів помідора в березні-
квітні
• Найчастіше плоди опадають в березні - квітні,
особливо при проведенні операцій з видалення
листя і приспускання рослин;
• Така ситуація може спостерігатися і у вересні –
листопаді;
• І в першому і в другому випадку це місяці, з
обмеженою сонячною радіацією;
• В цей період складніше підтримувати активний
мікроклімат у теплиці;
• В результаті меншої сонячної інсоляції період
дозрівання плодів збільшується з 52-55 днів до
62-65 днів;
• Це в свою чергу приводить до збільшення
плодового навантаження на рослину та до
збільшення кількості “старіючих” помідорів;
• В таких умовах може опадати до 15-18% ще
зелених плодів;
• Таким чином рослина сама регулює плодове
навантаження, позбувається від “непотрібних”
органів за допомогою роздільної тканини;
• У літні місяці обсипання не спостерігається;
Передумови та причини опадання
• Опадання плодів відбувається через розрив
квітконіжки по роздільному шару;
• Роздільна тканина розташовується біля основи
черешка або квітконіжки, на відстані 1-1,5см від
квітколожа;
• Складається з 2-3 шарів дуже дрібних паренхімних
клітин, розташованих поперек квітконіжки;
• При дозріванні плоду або в разі опадання зеленого
плода в роздільній тканині відбуваються незворотні
зміни, які полягають у відокремленні і наступному
відмиранні, наслідком чого є розрив квітконіжки і
опадання плода;
Фізіологія опадання
• Опадання плодів викликається порушенням
гормонального балансу ауксину та етилену в
рослині;
• Обидва гормони синтезуються рослиною;
• Ауксин виділяється при рості насіння в плоді;
• Етилен виробляється м’якоттю плодів;
• Етилен руйнує клітини роздільного шару;
• Ауксин затримує цей процес.
Фізіологія опадання
• Етилен стимулює опадання двояким чином;
• По-перше, він затримує синтез і пересування
ауксину по рослині, внаслідок чого постачання
ауксином роздільної тканини зменшується;
• По-друге, він індукує в роздільній тканині (і тільки
там!) при синтезі РНК целлюлазу, пектиназу або
обидва ці ферменти;
• Фактори старіння (включаючи абсцизову кислоту),
які надходять з старіючих плодів, теж стимулюють
опадання;
• Старіючі плоди виробляють менше ауксину і більше
факторів старіння, роздільна тканина старіє, етилен
індукує опадання.
Фізіологія опадання
• Плоди, якщо вони ще не дозріли, перешкоджають
опаданню, виділяючи ауксин;
• Коли процес старіння в роздільній тканині вже
почався, він більше не схильний до впливу ауксину;
• Розмір плодів і їх форма визначаються числом
локул;
• Розмір і маса плодів у межах одного і того ж гібрида
в значній мірі (на 80%) обумовлені зміною числа
насіння в плодах, які є центрами синтезу ауксину;
• Таким чином, чим більше насіння в плоді, тим
більше ауксину вони синтезують, тим швидше
наливається плід і швидше дозріває;
• А всі фактори середовища, що впливають на число
насіння в плоді помідора, впливають і на опадання
плодів.
Фізіологія опадання
• Круглоплідні помідори (120-160 г) містять насіння
більше (у перерахунку на одиницю маси), ніж у
плодах великоплідних гібридів помідора (180-220 г);
• Тому при вирощуванні середньоплідних гібридів
помідора проблема опадання плодів частково
знімається;
• В даний час вирощують в основному великоплідні
гібриди помідора з масою плоду 180-220 г,
особливо в нових високих теплицях;
• Більш ранніми стали терміни вирощування розсади
та виставлення рослин в теплицю на постійне місце;
• Вирощувані гібриди стали більш вегетативними,
значно змінилося плодове навантаження на
рослину
Фізіологія опадання
• Рослина використовує продукти фотосинтезу в
першу чергу щоб дати потомство, тобто на
репродуктивні органи – квіти, плоди;
• Але у вегетативних гібридів помідора апекс, тобто
верхівка росту - більш сильний акцептор, ніж плоди,
які зав’язуються;
• А в умовах, коли надходження продуктів
фотосинтезу є недостатнім, плоди, які наливаються,
отримують їх тільки після задоволення потреб
апекса;
• Тобто, у вегетативних гібридів при недостатньо
комфортних умовах вирощування плоди
наливаються довше, ніж у генеративних гібридів;
• В результаті плоди опадають, а ріст верхівки і
молодого листя триває.
Фізіологія опадання
• На обпадання плодів впливають як особливості
сорту, так і зовнішні фактори;
• З таких зовнішніх факторів, які впливають на
опадання є:
• освітленість;
• температура;
• вологість;
• склад субстрату;
• вміст вуглекислого газу;
• наявність мікроелементів у ґрунті;
Фізіологія опадання
• Нестача мінеральних елементів сповільнює
розвиток плодів і викликає їх опадання.;
• Лужноземельні іони, особливо кальцій,
переміщуються по рослині погано;
• Кальцій більше накопичується в листках (в кінці
шляху ксилемного транспорту);
• При нестачі кальцію в ґрунті відчувається його
дефіцит і в плодах;
Фізіологія опадання
• Підживлення вуглекислим газом, особливо в
умовах недостатнього надходження сонячної
радіації і підвищених температур в теплиці в
зимові та ранньовесняні місяці прискорює налив
плодів і знижує їх опадання;
• Таким чином, більшість проблем можна
запобігти простою оптимізацією мікроклімату;
• Є також рекомендації по обробці рослин в
процесі вегетації регуляторами росту, в т. ч.
цитокінінами;
Фізіологія опадання
• Отже, обсипаємість – це складна ознака і
залежить від сорту та його реакції на зовнішні
чинники;
• Томати черрі практично не обсипаються;
• Середньоплідні - обсипаються у меншій мірі;
• Найсильніше обсипаються великоплідні гібриди
помідора;
• Причина – в здатності плодів швидко наливатися
і дозрівати, а це залежить від здатності
синтезувати ауксин, тобто, від кількості насіння в
перерахунку на одиницю маси плода;
Фізіологія опадання
Вирощування помідорів в
літньо-осінній оборот в
плівкових теплицях
• Найбільш поширена схема дворядна полоса;
• Відстань між поливними трубопроводами від
120 до 180см;
• Ширина полоси може бути від 30 до 70см;
• Відстань між рослинами 25-50см;
• Відповідно на 1м2
розміщують від 3 до 8 рослин;
• Густота залежить від особливостей гібриду та
типу плівкової теплиці;
• Детермінантні гібриди загущують до 6-8шт/м2
;
• Індетермінантні гібриди садять до 3-5шт/м2
;
Схема посадки рослин
Схема посадки рослин
120
25-55
30 3090
130
25-55
40 4090
140
25-55
50 5090
(90+30)х25-55 (90+40)х25-55 (90+50)х25-55
Схема посадки рослин
140
25-55
40 40100
150
25-55
50 50100
160
25-55
40 40120
(100+40)х25-55 (100+50)х25-55 (120+40)х25-55
• Індетермінантні гібриди в плівкових теплицях
формують в одне чи два стебла;
• Одностеблове формування:
• залишають 4-5 добре сформованих кистей;
• Двостеблове формування:
• 7-8 квіткових кистей на 2 стебла, після чого
верхівку прищипують вище 2-3 листка над
верхньою кистю;
Формування рослин
• В одному ряду через одну рослину висаджують
два різних сорти – дуже скороспілий та
середньостиглий більш врожайний.
• Рослини середнього сорту формують як для
вертикальної шпалери, а другу рослину
(ранньостиглу) – на 3-4 кисті;
• Після збору врожаю ранньостиглого сорту
рослини видаляють;
• Рослини основного сорту залишаються з
оптимальною густотою;
Комбінований спосіб формування
• Інший варіант: рослини одного сорту
висаджують з подвійною густотою;
• Кожну другу рослину формують на 2-3 кисті;
• Після закінчення плодоношення ці рослини
видаляють;
• Обидва ці способи збільшують ранній врожай,
при цьому не зменшуючи загальний;
Комбінований спосіб формування
• Оптимальна температура вдень у сонячну погоду
повинна складати 24-25°С;
• В похмуру погоду – 18-20°С;
• Вночі – 14-15°С;
• В період зав'язування плодів вночі на 2-3°С
вище;
• Температура вище 32°С приводить до зупинки
росту та масового обпадання завязі!
Температурний режим
• Відносна вологість повітря повинна складати 60-
65%;
• Вологість ґрунту до утворення плодів – 70-75%;
• Вологість ґрунту в період плодоношення не
менше 80%;
Вологість
• Рослини індетермінантного типу висотою 1,3-
1,5м майже повністю затіняють нижній ярус;
• В результаті нижнє листя втрачає здатність до
фотосинтезу і тільки випаровує вологу;
• Тому потрібно постійно видаляти нижнє листя,
але не більше 2-3 листків за раз;
• Одночасне видалення великої кількості листя
приводить до розтріскування плодів;
Видалення листя
• В літній період важливо забезпечити рослині
достатню площу листкової поверхні для:
• акумуляції доступної кількості світла;
• для самоохолодження;
• для необхідного рівня транспірації ;
• для високої якості плодів;
• Тому на практиці залишають 15-19 повністю
сформованих листків;
Регулювання листкової поверхні влітку
• Визначити рівень поживних речовин у ґрунті!
• Оптимальний рівень наявності елементів
живлення в шарі 30см на площі 1м2
складає:
• N – 40г
• K – 50г (K2O – 60г)
• P – 4г (P2O5 – 9г)
• Mg – 20г (MgO – 33г)
Система удобрення
Система удобрення
Культура N P2O5 K2O CaO MgO
Огірок 1,4 0,37 2,2 1,2 0,2
Помідор 3,2 0,4 5,2 3,8 0,5
Перець 4 0,6 4,7 2,4 0,5
Винос елементів живлення, г/кг продукції
Культура N P2O5 K2O CaO MgO
Низький 125-250 200-260 320-850 210-250 210-270
Середній 0-125 100-200 410-620 150-210 180-210
Нормальний - 0-100 210-410 100-150 120-180
Підвищений - - 0-210 70-100 60-120
Норми добрив для основного внесення під помідори,
в залежності від забезпечення ґрунту елементами живлення (по д.р.), кг/га
• Кальцієва селітра (0,15-0,25%) вноситься у
вигляді позакореневого підживлення для:
• профілактики появи верхівкової гнилі;
• активізації росту рослин;
• Монокалійфосфат чи інші комплексні
фосфоровмісні добрива – для високого та
якісного врожаю;
• Нітрат калію (0,15-0,2%) – при перших ознаках
дефіциту калію, а також для кращої адаптації
рослин до затяжної похмурої погоди
Позакореневе підживлення
• Оптимальний час для внесення – похмура
погода, друга половина дня або у ранкові
години;
• При внесенні під час яскравого сонця можуть
зявитися опіки від крапель води та від високої
концентрації добрив після різкого висихання;
• Концентрація розчину мінеральних добрив для
помідорів – до 0,4%, для огірка – 0,22-0,27%;
Позакореневе підживлення
• Марганець, мідь, цинк, молібден підвищують
фізіологічну активність рослин;
• Марганець, мідь, бор, кобальт, молібден
сприяють активізації синтезу хлорофілу і
зменшують його розклад в темноті;
• Бор, марганець, цинк, молібден активізують
процеси фотосинтезу;
• Бор, мідь, цинк сприяють збереженню
фотосинтетичної активності при підвищених
температурах, а ванадій – при високій інсоляції;
Позакореневе підживлення
• Бор значно впливає на запилювання рослин. При
його відсутності пилок погано проростає;
• Бор, молібден підвищують імунітет до грибкових
захворювань, посилюють ріст коренів;
• Бор, молібден, мідь, марганець прискорюють
розвиток рослин та дозрівання насіння
Позакореневе підживлення
Ознаки нестачі елементів
живлення
• Обмежується ріст;
• Рослини стають веретеноподібними;
• Старе листя стає світло-зеленим та швидко
жовтіє;
• На нижній стороні листка вздовж жилок може
з'являтися пурпурне забарвлення;
• Квіти не розкриваються, засихають і обпадають;
• Плоди дрібні, швидко дозрівають;
• Пагони швидко дерев'яніють;
Азот
Азот
• На зворотній стороні старих
листків появляється різко
виражене багрове
забарвлення;
• Листя дрібне, жорстке, краї
листків загинаються донизу;
• Стебло виснажене, тонке;
Фосфор
• Старе листя схоже на
обпалене;
• Хлороз поширюється на
молоде листя, а старі
жовтіють і обпадають;
• Значно затримується
забарвлення плодів;
• Всередині плодів
появляються коричнево-чорні
полоси;
Калій
• Молоде листя рівномірно
жовтіє;
• Жилки набувають
пурпурового забарвлення;
Сірка
• На листі між жилками
появляються коричневі плями;
• Листя в'яне, засихає та обпадає;
• Обпадають плодоніжки;
• Плоди дрібні, дозрівають
передчасно;
Магній
• Краї молодих листків стають
жовто-зеленими;
• Листя дрібне, деформоване, з
крапкоподібними некрозними
плямами, які з часом
зливаються;
• Краї листків загинаються
донизу;
• Старе листя ніби обпалене по
краях;
• Плоди пошкоджуються
верхівковою гниллю;
• Точка росту відмирає;
Кальцій
• Сильно пригнічується ріст;
• Хлороз появляється на
молодому листі, але жилки,
навіть самі дрібні,
залишаються зеленими;
• При дуже сильній нестачі
заліза пластинка листка стає
жовто-білою;
Залізо
• Хлороз між жилками листка,
але навіть самі дрібні жилки
залишаються зеленими;
• Листок набуває плямистий
вигляд;
• Спочатку жовтіють листки
середнього ярусу;
• При сильній нестачі невеликі
некротичні плями появляються
навіть поблизу головної
жилки;
• Молоде листя залишається
Марганець
• Відмирає точка росту і
утворюється багато пасинків;
• Рослина набуває кущовидної
форми;
• Пагони, листки та черешки
рослин стають дуже крихкими;
• При значній нестачі обпадають
квіти та зав'язь;
• На плодах біля плодоніжки
появляється полоса у вигляді
коричневих плям відмерлої
тканини;
Бор
• Біліють кінчики листків;
• Листя втрачає тургор, рослини
в'януть, затримається ріст стебла;
• Частіше спостерігається на
торф'яних субстратах;
• Нестача проявляється на 4-5 листках
зверху. Листя дрібне, синьо-зелене.
Молоді листки дуже дрібні;
• Хлороз не спостерігається;
• Пагони слабкі, квіти недорозвинені
та осипаються не утворивши зав'язі;
Мідь
• На листі з'являються жовті
плями, які деколи переходять
на жилки;
• Листки стають асиметричними;
• На ґрунтах, багатих вапном та
при внесенні великої кількості
фосфорних добрив листки
набувають бронзового
забарвлення;
• Листя стає вузьке, закручене в
спіраль;
Цинк
• Появляють бліді плями між
жилками;
• Дрібне листя жовтіє, потім
появляється некроз на
жовтих плямах біля країв
листя;
Молібден
Огірок в зимово-весняних
теплицях
Термін вирощування
• Початок вирощування – грудень-лютий;
• Коротка культура – до липня;
• Подовжена культура – до кінця вересня;
Загальні вимоги до умов
вирощування
• В теплиці має бути повітряний та ґрунтовий
обігрів;
• Як варіант – вирощування на солом'яних
тюках або гноєві;
• Ґрунт та конструкції теплиці стерилізують;
• Внесення високих доз гною та розпушуючих
матеріалів;
• Наявність системи крапельного зрошення;
Загальні вимоги до умов
вирощування
• Після дезінфекції теплиці та пропарювання
ґрунту вносять компостований гній (300т/га),
тирсу (300м3
/га) та заорюють їх в ґрунт;
• В місцях, де не можна переорати, перекопують
вручну;
• Вносять мінеральні добрива, вапно і фрезують,
розрівнюючи поверхню;
• По шнуру намічають доріжки шириною 0,4-0,5м,
вибирають з них землю та формують гряди
шириною 0,8-1м;
Загальні вимоги до умов
вирощування
• Над грядами натягують шпалеру залежно від
схеми посадки рослин;
• За 1-2 дні до посадки проводять
вологозарядковий полив до 75-80% ПВ;
• Розсаду за день до висаджування поливають;
• Слабкі рослини вибраковують;
Схема висаджування
• Партенокарпічні довгоплідні сорти та гібриди
висаджують по схемі 160 х 45;
• Бджолозапильні короткоплідні сорти та гібриди –
90+60 х (30-40) або 120 х (25-30);
• Відстань в ряду в залежності від сорту;
150
30-40
60 6090
(90+60)х30-40
160
45
160х45
120
25-30
120х25-30
Однострічкове розміщення партенокарпічних
довгоплідних сортів та гібридів при V-подібному
розведенні пагонів
Двострічкове розміщення бджолозапильних
сортів та гібридів огірка
Посадка
• При посадці горщик заглиблюють на ¾ його
висоти, щоб уникнути присипання стебла
грунтом;
• Якщо розсада переросла (гірший варіант),
розсаду висаджують під кутом 45° і злегка
присипають нижню частину стебла землею;
• Сорти-запилювачі для бджолозапильних гібридів
висаджують групами по 5-6 шт. в ряду;
• Після посадки поливають теплою водою;
Підвязування після посадки
• Протягом першого тижня підв'язують до
шпалери;
• При однорядній схемі рослини підв'язують
почергово до двох шпалерних проволок,
натягнутих через 50см одна від іншої;
• При дворядній стрічці – рослини кожного ряду
підв'язують до однієї проволоки;
• Шпагат має бути міцним!
Техніка підв'язування
• Шпагат спочатку прив'язують до проволоки;
• Потім інший кінець прив'язують до рослини на
висоті 20-30 см від землі;
• Якщо зробити навпаки, то є небезпека
видьоргування рослин з ґрунту;
• Вузол при підв'язуванні до рослини має бути
вільним, щоб при потовщенні стебло не
перетискалося, що приведе до зменшення
продуктів асиміляції до кореневої системи;
• На солом'яних тюках із-за їх просідання потрібно
робити запас шпагату 20-25см;
Формування довгоплідних
партенокарпічних гібридів
• Верхівки рослин підкручують навколо шпалери
щотижня;
• На основному пагоні до висоти 50-60см (8 вузлів)
в пазухах листків видаляють зачатки квіток та
пасинків;
• В пазухах наступних 4-5 листків залишають бічні
пагони (пасинки), які прищипують над першим
листком;
• Жіночі квіти в пазухах цих листків видаляють
Формування довгоплідних
партенокарпічних гібридів
• В пазухах 5-6 наступних листків головного стебла
до висоти 1,5-1,6м, якщо тут не закладаються
плоди, пасинки не видаляють, а прищипують над
другим листком, залишивши по 2 зав'язі біля
кожного;
• Вище шпалери пасинки прищипують над 3-4
листком, залишивши по -4 зав'язі біля кожного;
Формування довгоплідних
партенокарпічних гібридів
• Пасинки другого порядку в нижньому ярусі
вирізають;
• В середньому ярусі – прищипують над першим
листком, залишивши одну зав'язь;
• У верхньому ярусі прищипують пасинки другого
порядку над другим листком та залишають 2
зав'язі;
Формування довгоплідних
партенокарпічних гібридів
• На основному пагоні, в залежності від умов
освітлення та потужності рослин закладають 4-6
плодів та більше;
• В пазухах листків основного пагона, там де
закладаються плоди, пасинки видаляють;
• Верхівки рослин прищипують над четвертим
листком вище шпалери, пригинають в одну
сторону , обкручують навколо проволоки та
прив'язують вісімкою;
Формування довгоплідних
партенокарпічних гібридів
• В пазухах двох-трьох
верхніх листків пасинки
залишають та
опускають донизу;
• Ці пасинки двічі
прищипують через
кожні 50см,
випускаючи пагони
подовження;
Формування рослин партенокарпічного огірка
а б
а – переважно жіночого типу цвітіння. Всі 3 пагона формують так, як третій;
б – жіночого типу цвітіння при зимово-весняній культурі до шпалери
Формування довгоплідних
партенокарпічних гібридів
• Наступне формування зводиться до:
– прищипування верхівок пасинків;
– орієнтації їх росту всередину гряди;
– запобіганню утворення шатра (заростання проміжку
між шпалерними проволоками в межах однієї гряди
та між суміжними грядами;
– в ранкові години в ясний день вирізають на кільце
пасинки, які відплодоносили;
– вирізають старе та хворе листя гострим ножем.
– черешки листя не залишають!!!
Формування коротких бджолзапильних
гібридів
• Пасинки та жіночі квіти видаляють лише в пазухах
перших 3-4 листків;
• До половини висоти стебла пасинки прищипують
над другим листком, а вище – над третім;
• Верхівку основного стебла виводять на шпалерну
проволоку та підв'язують;
• Саму верхівку прищипують над 3-4 листком вище
шпалери (а далі – формування як у
партенокарпічних гібридів;
• Інший варіант – верхівку опускають з проволоки
вниз та прищипують на висоті 1м від поверхні
ґрунту;
Формування коротких бджолозапильних
гібридів
• Пасинки, що відплодоносили, старе та хворе
листя вирізають;
• Кількість зав'язей на основному пагоні
зменшують в разі:
– поганого освітлення;
– слабких рослин;
– низької температури;
Температурний режим
• Оптимальна температура в період вирощування
– 22-24°С;
• В ясні сонячні дні та при підвищенні температури
після похмурого періоду верхні листки можуть
отримати опіки, відповідно врожайність
знизиться;
• Тому при таких умовах теплиці вентилюють;
• Якщо на вулиці холодно та вентиляція
неможлива – відключають обігрів та проводять
дощування верхніх листків;
Оптимальна температура, °С
Період День Ніч
Ясно Похмуро
До плодоношення 22-24 20-22 16-18
Перші 50-60 днів
плодоношення
24-26 21-23 18-20
Наступний період
плодоношення
22-24 10-22 17-19
Залежність температури від освітлення
Освітленість, клк Тепмература , °С
0-5 17-19
5-10 19-21
10-20 21-24
20-30 24-27
Більше 30 27-30
Вологість повітря та ґрунту
• Відносна вологість повітря – 75-85%;
• Весною та літом при інтенсивній сонячній
радіації вологість ґрунту підтримують на рівні 85-
90%;
• Особливо важливий полив при значному
засоленні ґрунту, щоб не допустити
“фізіологічної” посухи;
• В жаркі літні дні проводять також освіжуючі
поливи невеликою кількістю води (0,5-1л/м2
);
• Полив теплою водою (22-25°С) зранку;
Збір врожаю
• Товарна стиглість наступає через 35-50 днів після
висаджування розсади;
• Перші плоди при низькому освітленні – невеликі;
• Щоб не ослабити рослину та не зменшити загальний
врожай не допускають перевантаження плодами в
цей період;
• Оптимальна маса партенокарпічних плодів – 300-
500г, бджолозапильних – 140-250г в залежності від
сорту та періоду збирання;
• Партенокарпічні сорти збирають 2 рази,
бджолозапильні – 3 рази на тиждень зранку;
• Огірки швидко портяться біля плодів, які виділяють
етилен – помідорів та інших культур;
Весняно-літня культура огірка у
весняних плівкових теплицях
Труднощі вирощування в плівкових
теплицях
• В плівкових теплицях важче регулювати
мікроклімат;
• Рідко застосовується стерилізація ґрунту;
• Більша небезпека зараження рослин хворобами
та шкідниками;
• Велика різниця між температурою вдень та
вночі;
• Перевага – рослини вирощуються при вищому
сонячному освітленні, що дозволяє отримувати
високі врожаї;
Терміни вирощування огірка
• Вирощують у другому обороті після розсади;
• Вирощують після зеленних культур;
• Починають вирощувати першою культурою;
• Періоди вирощування:
– початок:
• кінець лютого – червень;
– закінчення:
• липень – жовтень;
Посадка розсади
• Розсада – 20-30-денна;
• Краще, коли розсада старша, так як вона дасть
більше продукції в ранній термін;
• Розсада має бути не перерослою та не
перегодованою;
• Схема розміщення – та ж, що й в зимових
теплицях;
• Кількість рослин на 1м2
залежить від сорту;
Формування рослин
• Формування таке ж, як і при зимово-весняній
культурі;
• Відмінність – не нормують врожай на головному
стеблі;
• Обов'язково вчасно підв'язати рослини та
проводити підкручування та прищипування!
• Запізнення з підв'язкою приводить до
зменшення врожайності та збільшення
трудозатрат із-за швидкого росту рослин;
Тепловий режим та вентиляція
• Вимоги такі ж, як і при зимово-весняній культурі;
• Вночі допускається зниження температури до
16°С;
• Щоб запобігти хворобам потрібна більша
вентиляція;
Полив
• Поливають в першій половині дня в ясну сонячну
погоду;
• Температура поливної води 20-25°С;
• Підживлення проводять 4-5 разів на місяць;
Запилення
• Проводять бджолами;
• Важливо як для бджолозапильних, так і для
частково партенокарпічних гібридів;
• При цьому врожайність вища на 2-4кг/м2
;
• Вулики завозять за 5-7 днів до початку цвітіння;
• Попереднє розташування пасіки – більше 2 км
від теплиці, щоб робочі бджоли не полетіли;
Запилення
• Бджоли інтенсивно збирають пилок до 13-14
години, а нектар до 15-ї;
• До 17-ї години весь нектар та пилок зібраний;
• В перший день цвітіння зав'язується до 93%
плодів;
• На другий день зав'язуваність різко зменшується;
• Тому для найкращого зав'язування потрібно,
щоб в перший день цвітіння на одну квітку
сідало 8-10 бджіл;
Дресирування бджіл
• Найчастіше використовують карпатських бджіл;
• Можна використовувати середньоруську,
українську степову, сіру гірську кавказьку, жовту
кавказьку, далекосхідну породи;
• Проводиться ранньою весною в похмурі дні та
пізно восени в період слабкого виділення
нектару;
• В годівниці наливають по 100-200г сиропу (2
частини цукру та 1 частина води);
• Щоб сироп пахнув огірком, в охолоджений
сироп кладуть чоловічі квіти огірка таким чином,
щоб бджоли могли по них ходити та не тонути;
Дресирування бджіл
• Годівнички кладуть спочатку біля льотка вулика;
• Після звикання бджіл до годівниці її переносять
разом з сидячими бджолами в інший кінець
теплиці;
• В результаті бджоли більше відвідують квіток у
теплиці;
• В наступні дні зранку в годівницю знову
наливають сироп, але більше її не переносять;
• Весною та восени в перекипячений сироп
добавляють 5-10% пекарських дріжджів;
Дресирування бджіл
• Ще більший ефект від ароматизації сиропу
анісовим та фенхельним маслами;
• Без дресирування на запилення вилітає тільки
10-15% бджіл!
• Восени при похмурій погоді в жовтні без
регулярного підживлення сиропом бджоли
переходять у стан спокою та зовсім перестають
вилітати з вулика;
• Потрібно слідкувати, щоб в гнізді сім'ї були вільні
ячейки для розплоду та був запас перги в
рамках;
Створення сприятливих умов для
бджіл
• Щоб бджоли не билися об скло теплиць та
вулики не перегрівалися від сонця, скло теплиці
позаду вулика затуляють фанерою чи матами, а
влітку білять вапном;
• З настанням теплих днів та появи в природі
пилконосів відкривають вікно для вильоту бджіл
на волю;
• Скло навколо вікна затіняють фанерою чи білять
крейдою, щоб бджоли бачили вхід до теплиці;
Осіння культура огірка
Формування партенокарпічних
сортів та гібридів
• Розсаду висаджують більш рідко, як при зимово-
весняній культурі;
• У довгоплідних партенокарпічних сортів до
висоти 40см осліплюють вузли (видаляють як
пасинки, так і квіти);
• До висоти 90см видаляють бічні пагони, але всі
плоди залишають;
• Вище 90см бічні пагони, окрім тих, що у верхніх
пазухах листків, прищипують над першим
листком, залишивши один плід;
Формування бджолозапильних
сортів та гібридів
• У бджолозапильних гібридів до висоти 40см
видаляють бічні пасинки;
• Подальше формування – як при зимово-весняній
культурі;
Полив
• В перший період вирощування не можна допускати
пересихання ґрунту, щоб не допустити слабкого
розвитку кореневої системи;
• Перед посадкою проводять вологозарядковий
полив;
• Підливають рослини зранку в ясну погоду;
• При високій денній температурі – освіжуючі поливи;
• Коли рослини досягнуть шпалери, поливні труби
опускають на субстрат;
• При погіршенні погоди та зменшенні довжини
світлового дня кількість поливів та норми
зменшують, щоб уникнути захворювання;
Температурний режим та вологість
• На початку вирощування – 22-24°С;
• В кінці вирощування – 19-20°С;
• Відносна вологість повітря до плодоношення –
70-75-80%;
• Вологість повітря в період плодоношення 75-80%
• Якщо вологість підвищується в затяжну похмуру
погоду, проводять вентиляцію з обігрівом
повітря в теплиці;
• При зменшенні сонячного освітлення
концентрацію азоту під час підживлення
зменшують, а калію – збільшують;
Збір врожаю
• Проводять 2 рази на тиждень у довгоплідних
гібридів та 3 рази – у короткоплідних;
• При зменшенні сонячної інсоляції частота
збирань зменшується;
• Не допускати переростання плодів, особливо
при несприятливих умовах освітлення!
• Врожайність складає від 5 до 12кг/м2
;
Живлення огірка
Живлення огірка
• В різні періоди росту потреба огірка в елементах
живлення відрізняється;
• Коренева система огірка потужна, розгалужена,
але дуже чутлива до засолення та концентрації
ґрунтового розчину;
• Тому внесення усіх добрив за раз приведе до
загибелі рослин;
• Тобі крім основного внесення добрив потрібно
проводити підживлення;
• В основну заправку вносять 30-50% потреби в
добривах, а решту – в підживлення;
Середні норми добрив для
основного внесення в залежності від
забезпеченості ґрунту, в д.р., г/м2
Рівень
забезпечення
елементами
живлення
N P2O5 K2O MgO CaO
Низький 16-11 5-3,5 27-18 11-6 12-9
Помірний 11-6 3,5-2 18-8 6-3 9-6
Нормальний 6-0 2-0 8-0 3-0 6-0
Підвищений 0 0 0 0 0
Високий 0 0 0 0 0
Для свіжих ґрунтів дозу збільшують на 30-50%, а для
ґрунтів старше 8 років – зменшують на 25-40%
Винос елементів живлення
рослиною огірка, в д.р.
Винос поживних елементів, г/м2
Врожайність,
кг/м2
Загальна
зелена маса,
кг/м2
N P2O5 K2O MgO CaO
30 32,7 42 11 67 5,9 34
25 31 36 9,2 58 5,1 30
20 24,8 30 7,4 49 4,3 26
15 19 23 5,6 40 3,5 22
10 13,2 17 3,8 31 2,7 17
Забезпеченість ґрунту елементами
живлення об'ємним методом, мг/л
Рівень
забезпечення
елементами
живлення
N P2O5 K2O MgO CaO
Низький 0-30 0-3,5 0-38 0-18 0-36
Помірний 31-60 3,6-7 39-76 19-36 37-72
Нормальний 61-90 7,1-10,5 77-115 37-54 73-108
Підвищений 91-120 10,6-14 116-154 55-72 109-144
Високий 121-150 14,1-17,5 155-190 73-90 145-180
Розрахунок доз внесення добрив
Дд.р.=N x C/100%
де Дд.р. – доза добрива, яке вноситься по діючій
речовині
N – норма внесення елемента живлення;
С – процентний вміст елемента в добриві;
Д=Дд.р. х 100%/К
Де Д – доза добрива, яке вноситься, з урахуванням
коефіцієнта використання елемента живлення;
К – коефіцієнт використання елемента;
Розрахунок доз внесення добрив
Nд.р.=Д x C/100%
де Nд.р. – норма внесення елемента живлення, яке
вноситься з добривом;
Д – норма добрива, яке вноситься;
С – процентний вміст елемента в добриві;
NK=Nд.р. х K/100%
де NK – норма елемента живлення, який вноситься з
добривом з врахуванням коефіцієнту використання;
Nд.р. – норма елемента живлення, яке вноситься з
добривом;
К – коефіцієнт використання елемента;
Приблизні коефіцієнти використання елементів
живлення з добрива по роках та за ротацію
Роки Коефіцієнт використання, %
N P2O5 K2O
Мінеральні добрива
За ротацію 65-75 35-50 65-85
в тому числі за 1-й рік 55-70 10-30 40-60
в тому числі за 2-й рік 3-5 10-15 10-15
в тому числі за 3-й рік - 5-10 5-10
Органічні добрива
За ротацію 50-60 50-60 70-90
в тому числі за 1-й рік 20-30 35-45 40-60
в тому числі за 2-й рік 15-20 10-15 15-20
в тому числі за 3-й рік 5-10 5-10 5-10
Приклад 1 – розрахунок доз під
запланований врожай
• На ділянці рівень забезпеченості ґрунту
елементами живлення помірний.
• З 1м2
планується отримати 15кг огірків;
• Винос основних елементів живлення, в г/м2
:
– азот – 23;
– фосфор – 5,6;
– калій – 40;
• З врахуванням поправочних коефіцієнтів під
запланований врожай потрібно внести:
– азот – 30 г/м2
(23 г/м2
х 1,3);
– фосфор – 7 г/м2
(5,6 г/м2
х 1,3);
– калій – 52 г/м2
(40 г/м2
х 1,3);
Приклад 2 – розрахунок доз добрив для
основної заправки ґрунту простими добривами
• Під основне удобрення потрібно внести (г/м2
): азоту –
10, фосфору – 3, калію - 15
• Азот вносять у вигляді карбаміду (46%д.р.);
• Для внесення 10г азоту потрібно 35г карбаміду:
– 10г х 100%/46% = 21г;
– 21г х 100%/60% = 35г – з врахуванням використання азоту;
• Фосфор вносять у вигляді подвійного суперфосфату (50%д.р.);
• Для внесення 3г потрібно 20г цього добрива:
– 3г х 100%/50% = 6г;
– 6г х 100%/30% = 20г – з врахуванням використання фосфору;
• Калій вносять у вигляді сульфату калію (48%д.р.)
• Для внесення 15г калію потрібно 62г сульфату калію:
– 15г х 100%/48% = 31г;
– 31г х 100%/50% = 62г – з врахуванням використання калію;
Приклад 3 - Розрахунок доз добрив для основної
заправки ґрунту комплексними добривами
• Розрахунок починають з того елемента, який знаходиться в
добриві менше за інших, або якого потрібно менше за інші
елементи;
• Приклад: нітроамофоска (N17P17K17);
• Оскільки фосфору потрібно найменше – розрахунок роблять
по ньому;
• Для внесення 3г фосфору потрібно 60г нітроамофоски:
– 3г х 100%/17% = 10г;
– 18г х 100%/30% = 60г – з умовою коефіцієнту використання;
• З даною кількістю добрива буде внесено 6г азоту:
– 60г х 17%/100% = 10г;
– 10г х 60%/100% = 6г – з умовою коефіцієнта використання;
• Та буде внесено 5г калію:
– 60г х 17%/100% = 10г;
– 10г х 50%/100% = 5г – з умовою коефіцієнта використання;
Приклад 3 – продовження розрахунку
• Нестачу азоту – 4г (10г-6г = 4г) можна внести з 18г аміачної
селітри:
– 4г х 100%/35% = 11г;
– 11г х 100%/60% = 18г з врахуванням коефіцієнта використання;
• Нестачу калію – 10г (15г-5г = 10г) вносять з 42г сульфату
калію:
– 10г х 100%/48% = 21г;
– 21г х 100%/50% = 42г; з врахуванням коефіцієнта використання;
• При внесенні органічних добрив спочатку розраховують
елементи живлення внесені органікою, а потім нестачу
доповнюють мінеральними добривами
Приклад 4 – розрахунок доз елементів живлення
при підживленні огірка
• Планова врожайність – 15кг/м2
;
• Після основного удобрення ґрунту потрібно внести в
період вегетації:
– азоту – 13г:
• 23г-10г = 13г;
– фосфору – 2,6г:
• 5,6г-3г = 2,6г;
– калію – 25г;
• 40г-15г = 25г;
• Припустимо, що за вегетацію потрібно провести 10
підживлень. Відповідно з кожною підкормкою потрібно
внести біля 1,3г азоту, 0,3г фосфору та 2,5г калію;
• Розрахунок доз внесення добрив робиться аналогічно;
Підживлення огірка під час вегетації
• Перше підживлення проводять через 3-4 тижні після
висаджування розсади;
• Калій – основне добриво в цей період;
• При вирощуванні на ґрунті підживлення проводять раз на
7-10днів;
• Загальну дозу добрив ділять на кількість підживлень;
• На початку плодоношення (2-3 неділя плодоношення)
дози добрив потрібно збільшити;
• З початком плодоношення є підвищена потреба огірка в
калії. Співвідношення азот/калій підтримують на рівні
1:1,5-1,8;
• При слабкому освітленні та сильному вегетативному рості
рослин співвідношення азот/калій збільшують до 1:2
Підживлення огірка під час плодоношення
• Після збору основної частини врожаю потрібно зменшити
дозу калійних добрив та збільшити дозу азотних;
• Співвідношення азот/калій зменшують до 1:1,2-1,4, що
дозволить рослині закласти пасинки з додатковим
врожаєм;
• Якщо пасинки погано утворюються або їх зовсім немає,
дозу калію зменшують до співвідношення з азотом 1:1,
або вносять тільки азотні добрива;
• При утворенні пасинків дозу калію знову збільшують до
співвідношення з азотом N:K 1:1,4-1,7;
• При поганому освітленні, а також при пониженні
температури повітря дозу калію також збільшують;
Підживлення огірка під час плодоношення
• Азотні добрива – не варто вносити надмірну кількість в
аміачній формі (аміачна селітра) та в амідній (сечовина) і
повинна становити не більше 20-30% усіх азотних добрив;
• Ці форми азоту блокують надходження в рослину калію,
кальцію та магнію;
• В молодих рослин надмір аміачного азоту викликає
отруєння (відмирання листя);
• В старших рослин надмір приводить до передчасного
старіння;
Позакореневе підживлення огірка
• Особливо доцільно проводити при затяжній холодній
погоді з температурою ґрунту нижче 14-16°С;
• При низькій температурі частина елементів живлення
переходить у важкорозчинну форму;
• Кореневі волоски знижують свою активність;
• На молодих рослинах використовують розчини меншої
концентрації, на старших – більш високої;
• Позакореневе підживлення проводять раз на 2-3 тижні;
• При холодній погоді – раз на тиждень;
• Обприскують в похмуру погоду – немає сонячних опіків,
розчин повільніше випаровується, елементи живлення
засвоюються в низькій концентрації;
Позакореневе підживлення огірка
• Нові препарати для позакореневого підживлення
спочатку випробовують на 1-2 рослинах і при відсутності
негативної дії обробити решту рослин;
• Щоб підвищити опірність рослин до перепаду температур,
перегріву, низького освітлення та для підняття імунітету
рослини обприскують Епіном (2-3мл/10л води);
• Після обробки хімічними препаратами для зменшення
негативної дії можна обприскати стимуляторами росту;
• Під час позакореневої обробки разом з добривами також
вносять стимулятори росту;
• Для посилення кореневої системи вносять з поливами на
10л води гумати 1-2г, Циркон 1мл, Етамон 0,1мл з
розрахунку 300-400мл розчину на рослину;
• Поганий ріст рослин;
• Стебла стають тонкими;
• Бічні пагони погано утворюються;
• Листя дрібніє, стає блідо-зеленим, жовтіє. Найбільше цей
процес спостерігається на нижньому листі;
• Квіти блідніють, зав'язі жовтіють та не розвиваються,
плоди укорочуються та стають конусовидними;
Нестача азоту
Нестача азоту
• Блокує надходження азоту в рослину;
• Посилює накопичення нітратів;
• Затримується ріст рослини та плодів;
• Листя стає дрібним, темно-зеленим;
• На старому листі утворюються великі
водянисті плями, які висихають та
стають коричневими;
• Проявляється на холодних та кислих
ґрунтах;
Нестача фосфору
Дефіцит калію
• Порушуються процеси фотосинтезу;
• Калій – легкорухомий, тому він переміщується із старих
листків до молодих, тому перші симптоми – на нижньому
листі у вигляді блідо-жовтої кайми по краю;
• Плоди набувають грушевидної форми;
Дефіцит калію
Причини потворності огірків
1,2 – Нестача азоту;
3 – нестача калію;
4 – недозапилення;
5 – запилення партенокарпічнинх гібридів комахами;
6 – загальна нестача елементів живлення
Дефіцит молібдена
• Бліде забарвлення листя;
• Ростові процеси послаблюються;
• Міжжилкові ділянки починають жовтіти на старших
листках;
• Пізніше краї листка стають коричневими;
Дефіцит магнію
• Проявляється більше на старому листі;
• Між жилками появляються жовті хлоротичні плями;
• Спочатку плями появляються скраю листка, а потім
поширюються до середини пластинки;
• Найчастіше проявляється в період плодоношення,
знижуючи врожай;
Дефіцит кальцію
• Ріст рослин затримується;
• Міжвузля укорочуються;
• У молодих рослин молоде листя
загортається доверху, а пізніше –
зморщується;
• На молодому листі по краю та між
жилками появляються білі плями;
• Листя стає куполоподібним, плоди
– дрібними, шершавими;
Дефіцит заліза
• Приймає участь в процесі фотосинтезу;
• Дефіцит спостерігається на молодому листі;
• Між жилками появляється хлороз, а далі – некроз;
Дефіцит марганцю
• Спостерігається на старому листі;
• Проявляється сітчастий хлороз;
• Між жилками утворюються некротичні плями;
Особливості підживлення
• При перших ознаках нестачі елементів живлення
потрібно вносити корективи в удобренні;
• Через листя в рослину попадає невелика
кількість добрив, тому його треба робити
паралельно з поливною водою;
• Щоб не викликати опіків кореневої системи,
перед підживленням ґрунт потрібно полити,
якщо він підсушений;
• Після підживлення ґрунт ще певний час
поливають чистою водою;
Вирощування перцю в
плівкових теплицях
Вирощування розсади
• Розсаду висівають на початку лютого;
• Норма висіву насіння – 10-12г/м2
;
• Вихід сіянців з 1м2
– 2000шт;
• Пікіровку сіянців проводять через 20-25 днів
після сходів в горщики розміром 8х8см;
• Суміш для горщиків:
– 1 частина дернової землі;
– 5-8 частин перегною;
• Оптимальний вік розсади – 55-65 днів;
Температурний режим для розсади
• Оптимальна температура для проростання – 25-
26°С, при якій сходи появляються на 5-6 день;
• Після проростання та масових сходів
температуру понижують до 15-17°С (на 4-6 днів)
для кращого укорінення;
• Через 4-5 днів після пониження, температуру
підвищують:
– до 22-28°С в сонячні дні;
– до 18-20°С в похмурі дні;
– до 15-17°С вночі
Полив
• Перший полив проводять через 3-5 днів після
появи сходів;
• Поливають тільки зранку водою, або слабо-
рожевою марганцівкою підігрітою до 25°С;
• Інтервал між поливами – 5-7 днів;
Висаджування розсади
• На постійне місце розсаду висаджують в
середині квітня;
• Температура ґрунту для висаджування на
глибині 10см в 8 годин ранку має бути не нижче
15°С;
• Вік розсади – не менше 50-55 днів;
• Перед посадкою в грунт вносять фосфорні та
калійні добрива по 30-40г/м2
, азотні – по 20-
30г/м2
;
• Свіжий гній не вносять!
• Краще внести перегній чи компост 1-2 відра/м2
;
Схеми вирощування перцю
• Формують гряди шириною 1м;
• На 1 гряду висаджують 2 рядки з міжряддям 40-
50см;
• Сильнорослі гібриди в рядку висаджують на
відстані 35-40см (3шт/м2
);
• Середньорослі – 25-30см (4-5шт/м2
);
• Ранньостиглі та низькі гібриди – 15см в рядку, по
10шт/м2
, можна в 3 ряди на гряді;
• Після посадки розсаду поливають 2л/рослину в
другій половині дня або зранку в похмуру погоду
Формування слабо- та
середньорослих сортів
• В теплиці, яка не обігрівається при вирощуванні
слабо- та середньорослих сортів видаляють:
– пагони та листя на штамбі нижче місця розгалуження
головного стебла;
– лишні пагони, які відплодоносили та які направлені в
середину куща в середній частині рослини;
• Деякі гібриди обходяться без формування;
Формування високорослих сортів
• Високорослі сорти та гібриди підв'язують до
шпалери;
• При формуванні кущів залишають 3-4 пагона;
• З них 2 самих сильних підв'язують, а решту
використовують для перших зборів, залишивши
по 2 плоди;
• Для доброго розвитку рослин видаляють кілька
нижніх бутонів;
• Видаляють все листя та пагони на головному
стеблі до першої розвилки;
• Видаляють хворі, пошкоджені листки та пасинки;
Температурний режим
• Оптимальна температура для перця:
– в сонячну погоду – 24-28°С;
– в похмуру погоду – 22-24°С;
– вночі – 18-20°С;
• Температура вище 30°С сприяє інтенсивному
росту, але:
– квіти при цьому не запилюються і обпадають,
особливо коли вологість повітря висока;
– квіти, які запилюються формують дрібні плоди;
• При температурі вище 35°С та нижче 15°С та
сухому ґрунті зав'язь обпадає;
Режим зволоження ґрунту
• Перець добре росте тільки при стабільній
вологості ґрунту;
• Різких коливань вологості бути не повинно!!!
• Не переносить навіть короткого пересихання
ґрунту;
• Поливають часто, але невеликими дозами (1-2л);
• При нестачі вологи ріст зупиняється, рослини
стають карликовими, зав'язі та плоди обпадають;
Режим вологості повітря
• Оптимальна вологість повітря – 60-70%;
• При високій вологості пилок стає
нежиттєздатним, запилення не відбувається;
• Поливають тільки в ранкові години і тільки під
корінь;
• Теплиці постійно провітрюють, але без перетягів;
Підживлення
• Проводять через кожних 3 тижні;
• В 10л води розчиняють:
– 25-30г аміачної селітри;
– 30-40г суперфосфату;
– 10-20г хлористого калію;
• 10 л розчину використовують на 2м2
;
• Після підживлення, щоб не допустити опіків,
рослини поливають чистою водою;
• Раз в місяць проводять позакореневе
підживлення кальцієвою селітрою та
фосфорнокислим калієм (по 10-12 г на 10л води):
• Витрата робочого розчину 2,5л/10м2
;
Запилення
• Перець – самозапильна культура;
• Додаткового запилення не потребує;
• При наявності комах краще не садити в одній
теплиці солодкі та гострі сорти перцю;
Збір плодів
• Плоди збирають зеленими в технічній стиглості,
або червоними – в біологічній;
• При зборі в біологічній стиглості врожайність
зменшується вдвоє;
• При надмірному зав'язуванні плодів лишню
зав'язь обривають;
• Оптимальне співвідношення листків до плодів –
2 листка на 1 плід;
Вирощування перцю в зимових
теплицях
Вирощування розсади
• Насіння висівають в грудні;
• Розсаду на постійне місце висаджують в лютому;
• Вік розсади 65-80 днів;
• Висота 30-35см;
• Кількість листків 15-18 та бутони;
• Погано переносить пікіровку, тому вирощують з
перевалкою з касет через 15-20 днів у горщики
розміром 10х10х10см;
• Горщики розставляють на 1м2
80-90шт;
• Після змикання їх розсувають на 20-25шт/м2
;
• Там, де не зійшли, підсаджують страхові рослини
Мікроклімат для розсади
• Після появи сходів температуру повітря
підтримують на рівні 24-26°С;
• Температура ґрунту повинна бути 19-20°С;
• Вологість повітря – 60-70%;
• Вологість субстрату – 80% НВ;
• Потрібно часто поливати, але не
перезволожувати;
Підготовка субстрату для вирощування рослин
• На 1м3
субстрату для сіянців вносять, в д.р.:
– N – 0,23кг;
– K2O – 0,78кг;
– P2O5 – 1,25кг;
• На 1м3
субстрату для перевалки вносять, в д.р.:
– N – 0,45кг;
– K2O – 1кг;
– P2O5 – 1,25кг;
• Сходи до пікіровки 2 рази на тиждень підживлюють
1% кальцієвою селітрою;
• Після пікіровки – по 1г/л калійної та кальцієвої
селітри;
• Поливають 2 рази на тиждень;
Посадка розсади
• Схема посадки розсади стрічкова:
– (80+40)х30-35см;
– (100+60)х30-35см;
• Схема залежить від того, скільки пагонів буде
формуватися на рослині (від 1 до 4);
• Найчастіше вирощують у 2 сильних стебла, які
підв'язують до шпалери;
• Першу квітку (коронну) видаляють, щоб не
зменшити врожайність;
Схема формування солодкого перцю
в теплиці
а – штамб;
б – пагони першого порядку
галуження;
в – пагони другого порядку
галуження;
г – скелетні гілки
Температурний режим та вологість
• Після посадки температура протягом 2-3 тижнів:
– в сонячну погоду – 23°С;
– в похмуру – 20-22°С;
– вночі – 17-18°С;
• Відносна вологість повітря 70-80%
• Наступний період:
– в сонячну погоду – 24-28°С;
– в похмуру – 22-24°С;
• Середньодобову температуру підвищують
поступово;
• Крупні плоди утворюються при різниці денної та
нічної температури після утворення першої зав'язі;
Поява “хвостиків”
• При пониженні середньодобової температури
до 14°С появляються “хвостики”;
• Стовпчик квітки не відмирає одночасно по всій
його довжині;
• Видалення “хвостиків” проводять якнайраніше,
але не пізніше, як за 2 тижні до збирання;
Період збирання плодів
• Збір плодів розпочинають на 12-14 тижні;
• В цей період:
– температура повітря 22-23°С;
– вологість повітря не вище 75% та не нижче 60%;

теплиці

  • 1.
    Проект № IPBU.01.01.00-78-791/11-00 «Часдля бізнесу». Створення умов для розвитку підприємництва у сільській місцевості Волинської області України та Люблінського воєводства Польщі шляхом диверсифікації сільськогосподарського виробництва»
  • 2.
    Споживання овочів усвіті на одну людину в рік, кг
  • 3.
    Споживання овочів усвіті на одну людину в рік
  • 4.
    Споживання овочів вУкраїні на одну людину в рік
  • 5.
    • Тому споживанняовочевої продукції має значний потенціал росту, особливо в зимовий період; • Проте рентабельними стають теплиці розміром більше 200м2 ;
  • 6.
    Матеріали для будівництватеплиць • Дерево, сталь, оцинкований метал, пластик, алюміній; • Дерево при простоті роботи з ним, в агресивному і вологому середовищі трухлявіє; • Бруси, з яких виготовляється каркас, досить масивні, зменшують світлопроникність на 12 -24%; • В тріщинах дерева можуть зберігатися збудники хвороб
  • 7.
    Матеріали для будівництватеплиць • Дерево, сталь, оцинкований метал, пластик, алюміній; • Алюміній легкий але м’який метал; • Досить дорогий; • Великі навантаження для нього небезпечні; • Алюміній складний у зварювальних роботах
  • 8.
    Матеріали для будівництватеплиць • Дерево, сталь, оцинкований метал, пластик, алюміній; • Пластик за своїми характеристиками міцності значно поступається іншим матеріалам, зокрема сталі;
  • 9.
    Матеріали для будівництватеплиць • Дерево, сталь, оцинкований метал, пластик, алюміній; • Чорна сталь у вологому, агресивному кліматі швидко іржавіє; • Необхідні щорічні ревізії та перефарбування всього каркаса;
  • 10.
    Матеріали для будівництватеплиць • Дерево, сталь, оцинкований метал, пластик, алюміній; • Тому основою всіх каркасів тепличних комплексів в Україні залишаються оцинковані труби - профільні та круглі; • Термін експлуатації до 20 років;
  • 13.
    Матеріали для накриттятеплиць • Зменшення освітлення рослин на 1% призводить до зменшення врожаю на 1% • Плівка; • Скло; • Сотовий полікарбонат;
  • 14.
    • Відрізняється гарноюсвітлопроникною здатністю; • Добре розсіює світло, забезпечуючи більш рівномірне освітлення рослин всередині теплиці; • Однак не довговічна, її доводиться міняти кожні 2-4 роки; Матеріали для накриття теплиць Плівка
  • 15.
    • Висока світлопроникність: світлопроникність близько 85%; • Легкість:  в залежності від товщини 100 - 250мкм вага 200 -300 г/м2 ; • Невисока ціна - теплиця з плівковим покриттям буде найдешевшою з усіх існуючих варіантів; • Добре розсіює світло, забезпечуючи більш рівномірне освітлення рослин всередині теплиці; Матеріали для накриття теплиць Плівка - переваги
  • 16.
    • Не довговічна,її доводиться міняти кожні 2-4 роки; • Під дією ультрафіолету плівка ПВХ руйнується; • За сезон нестабілізована плівка повністю вигорає і починає сипатися. Тому використовують стабілізовану плівку, яка має довший термін придатності, але вона дорожча; • Сніг легко може продавити плівку. Тому на зиму з весняно-осінніх теплиць плівку знімають; Матеріали для накриття теплиць Плівка - недоліки
  • 17.
    Планета пластік • Тепличнаплівка “Союз” • Тришарова теплична плівка шириною до 12м; • Плівка для мульчування;
  • 18.
  • 19.
    • Відрізняється довговічністю; •Має високу (до 94%) світлопроникну здатність; • Володіє хорошими теплоізоляційними властивостями (біля 6,8вт/м*С); • Для скління використовують безбарвне гладке скло товщиною не менше 4 мм; • Чим більші рами під скло, тим більше світла в теплиці. • Але великі рами гірше утримують тепло і збільшують витрати на обігрів опалювальних теплиць; Матеріали для накриття теплиць Скло - переваги
  • 20.
    • Скло крихкета може розбитися, що приводить до додаткових витрат на заміну. Витрати на заміну скла з великими рамами будуть трохи вищі; • Скло - матеріал більш важкий, ніж плівка:  вага 1м2 скла товщиною 4мм – близько 12кг, тобто на теплицю площею 200м2 потрібно покласти 2,4 тони! • Тому каркас під скло повинен бути міцним і зазвичай вимагає для виготовлення більш дорогих матеріалів; • Скло є недостатньо міцним і утримує навантаження лише до 7,5кг/м2 . Матеріали для накриття теплиць Скло - недоліки
  • 21.
    • Термін службискладає більше 15 років; • В розвинених європейських країнах сотовий полікарбонат простояв вже 30 років; • Може використовуватися цілорічно; • Пластик досить твердий, його міцність в 200 разів вище скла, не б'ється на осколки; • Легкий – в 16 разів легше скла; • Світлопроникний – пропускає 86% світла; • За 10 років світлопроникність падає лише на 2%; Матеріали для накриття теплиць Сотовий полікарбонат- переваги
  • 22.
    • Зручний увикористанні - для покриття теплиць використовують листи шириною 2,1м, довжиною 6 або 12м; • Для перевезення листи товщиною 4 мм згортаються в рулон діаметром 1,5м і довжиною 2,1м; • Може використовуватися при температурах від -40°С до 120°С, практично не змінюючи своїх механічних характеристик; • Теплоізоляційні властивості полікарбонатних панелей майже в 3 рази вищі, ніж у скла; Матеріали для накриття теплиць Сотовий полікарбонат- переваги
  • 23.
    • Жорсткі ультрафіолетовіпромені, які є найбільш згубними для рослин, практично не проходять через це покриття; • Не пропускає теплові промені, тобто утримує тепло всередині теплиці, а в спеку не пропускає всередину теплиці надлишкове сонячне тепло; • В сонячний січневий день, коли на вулиці було -30°С, температура всередині на рівні ґрунту була 0°С. А вночі нагрівач потужністю лише 1кВт піднімає температуру до 10°С; Матеріали для накриття теплиць Сотовий полікарбонат- переваги
  • 24.
    • Для теплицьпотрібно використовувати полікарбонатні листи товщиною не менше 6мм; • Це дозволяє збільшити стійкість до снігового навантаження та обледеніння, а також підвищить теплоізоляцію теплиці; • Полікарбонат товщиною 4 мм еластичний і гнучкий, по жорсткості наближається до плівок, тому каркас не витримує надмірних опадів у вигляді снігу; Матеріали для накриття теплиць Сотовий полікарбонат- переваги
  • 25.
    • Якість сотовогополікарбонату безпосередньо залежить від його ціни; • Найдешевший полікарбонат може прослужити також як і плівка 1-2 сезони, він зазвичай без УФ – захисту; • Хороший і якісний сотовий полікарбонат має гарантію 10 років, не боїться граду і не втрачає своїх якостей протягом всієї служби; Матеріали для накриття теплиць Сотовий полікарбонат
  • 26.
    Матеріали для накриттятеплиць Сотовий полікарбонат Виробник Країна Термін експлуатації Оцінка якості Актуаль Росія 5-7 3 Алексдорф Китай 4-5 3+ Візор Китай 3-5 3 Вінпул Китай 3-4 3 Макролон Німеччина 5-6 4 Марлон Британія 7-9 5 Новатро Росія 7-8 5- Пластилюкс Китай 4-5 3+ Полигаль Ізраїль-Росія 7-9 5+ Полинекс Китай 3-5 3- Санекс Китай 3-5 3 Санлайт Німеччина 5-7 4- Суб'єктивна оцінка виробників теплиць з полікарбонату
  • 27.
    Матеріали для накриттятеплиць Порівняльна характеристика ПЛІВКА ОДИНАРНА, 200мкр ПЛІВКА ПОДВІЙНА, 200мкр СКЛО ПОЛІКАРБОНАТ Світлопронинкність 89-93 % через тиждень сонця — 50% 79-87 % через тиждень сонця — 45% 89-96% 93-98% Вага 1м2 , кг 0,2-0,3 0,2-0,3 12 1,3 Довговічність 1-3 1-3 Довговічний 3-10
  • 28.
    • Унікальне природнесередовище для вирощування рослин; • Має бути легким, поживним, містити органічні та мінеральні речовини; • Має бути волого- та повітроємним, теплоємним; • Якість такого субстрату покращується внесенням торфу, піску, тирси,дернової землі, опалого листя; • Легко дезінфікується та піддається обробці; Субстрат з ґрунту
  • 29.
    • Скловидний матеріалвулканічного походженя; • Широко використовується в складі горшечкових сумішей; • Легкий, пористий, високо повіро- та вологоємкий; • Величина рН 6,5-7,5, ЕС – 0,1; • Легко розсипається, досить стабільний, добре пропарюється; • Можна використовувати багато років; Перліт
  • 30.
    • Вулканічного походження; •Зерниста структура; • Чудово підходить для висівання насіння; • Має високу повітро- та вологоємність; • Величина рН-7; • Не придатний для пропарювання; • Немає даних про багаторічне використання; Вермикуліт
  • 31.
    • Рослинного походження; •Може бути слабо- та сильнорозкладеним; • Має високу вологоємність, але при пересиханні його важко знову наситити водою; • Кислотність – 3,5-4, тому його потрібно вапнувати; • Можна утилізувати – компостувати та переробляти у городню землю; Торф
  • 32.
    • Кокосове волокно– це верхній шар шкарлупи кокосового горіха; • Кокосова стружка залишається пористою навіть після насичення водою; • Краще утримує воду, як торф та інші субстрати, швидко насичується водою та легко віддає її рослині; • Не містить ніяких збудників хвороб; • Рослини, які ростуть на цьому субстраті мають вищу опірність до гриба Pythium та інших кореневих гнилей; Кокосовий субстрат
  • 33.
    • Природне органічнесередовище без хімічних компонентів; • Поновлювальний продукт, який по багатьох параметрах переважає торф; • Відсутність патогенних грибів; • Безпека для навколишнього середовища (не потребує утилізації, використовується як добриво); • Ідеальний рівень рН – 5,4-6,8; • Висока внутрішня пористість; • На 75% кращий розвиток кореневої системи; • Висока буферність порівняно з мінватою; Переваги кокосового субстрату
  • 34.
    • Рослини, навідміну від людського ока, реагують не тільки на інтенсивність світла, але і на довжину хвилі, а тому для них важливий так званий спектральний склад; • Червоний та помаранчевий діапазон незамінний для фотосинтезу; • Сині та фіолетові промені впливають на плодоношення; • Ультрафіолетова частина забезпечить овочі потрібною кількістю вітамінів і посприяє холодостійкості самих рослин; • Практично не присутні в процесі отримання врожаю жовті і зелені промені, а тому в штучному освітленні вони, як правило, не використовуються; Досвічування рослин
  • 35.
  • 36.
    • Найкращими насьогодні визнані світлодіодні світильники для теплиць; • Є можливість встановити комбінацію з світлодіодів різних груп, отримуючи власні світильники з точно розрахованим спектральним складом світла: одну частину можна послабити, іншу збільшити; • Єдине, для достатньої інтенсивності освітлення, доведеться використовувати велику кількість світлодіодів, що звичайно ж дорого; • Зате світлодіоди добре стійкі до механічного впливу, досить економічні і служать довше будь- яких інших ламп. Досвічування рослин
  • 38.
    • Світлодіодні світильникивідмінно працюють від низької напруги; • Остання розробка - «білі» світлодіоди, – вони здатні повністю замінити сонце для рослин і вирощувати їх вже можна буде у будь-якому закритому теплому приміщенні; • За допомогою світлодіодних ламп, кожну рослину в теплиці можна підсвічувати своїм, «потрібним» кольором. Досвічування рослин
  • 39.
    • Кут розкриттяу світлодіодних тепличних світильників – від 100 до 130 градусів; • Інтенсивність засвічення залежить від висоти підвішування лампи; Досвічування рослин • Світильники цієї серії не нагріваються зовсім, а тому розташовувати їх можна як завгодно низько, хоч над самою рослиною;
  • 40.
  • 41.
  • 42.
    ТОВ ПФ “Електросвіт” •www.esv.te.ua • 0352 43 39 87 • 0352 43 39 86 • 0352 52 77 79 • E-mail: info@esv.te.ua
  • 43.
  • 44.
    • Посів здійснюютьнаприкінці січня; • Перед посівом насіння барботують (замочують) протягом 12-13 годин в розчині: на 1 л води - 0,5 мл Агробак+ + 1 мл Байкал М; • Насіння висівають в касети, наповнені субстратом, наприклад, Щедра земля, поливають розчином Превікур Енерджі (15 мл/10 л води). Витрата - 2 л на одну касету; • До появи сходів підтримують температуру до 28°С; • При появі одиничних сходів включають натрієві лампи фірми «Еколюм» і знижують температуру до 14 ... 18°С. Перші три доби лампи не вимикають цілодобово, надалі досвічують з 6:00 до 22:00; Схема підживлення розсади помідорів
  • 45.
    • Фаза 1-госправжнього листка - полив розчином препаратів ROST®-концентрат (5х5х5), 10г/10л води + Райкат-Старт (або Радіфарм), 10г/10л води; по листу - на 1 л води 1 г Мікромакса; • Фаза 2-х справжніх листків, вік 21-24 дня - пересадка в контейнер (0,5 л торфосуміші) з поливом добривами ROST®-концентрат (5х5х5), 10 мл + Сіквентіал 1, 20 мл + Байкал М, 10 мл; • Фаза 3-го справжнього листка - полив: на 10 л води - по 7 г кальцієвої селітри та нітрату магнію і 5 г аміачної селітри; по листу - на 1 л води 3 мл Кальмакса; • Фаза від 3-го до 6-7-го листка - регулярні поливи ROST®- концентратом (5х5х5), 20 мл / 10 л води; по листку раз на тиждень обробка препаратами фірми «Омекс». Схема підживлення розсади помідорів
  • 46.
    • Рекомендована щільністьпосадки - 20-22 тисячі рослин на гектар; • Посадка в ряди – два ряди на одну гряду; • Відстань між центрами гряд 170-180 см; • Відстань між рядами - 50-60 см; • Відстань між рослинами в ряду - 45-50 см Схема посадки помідорів
  • 47.
    • Під першоюквітковою кистю повинно бути не менше 9 листків, найкраще 10-12; • Квіткова кисть повинна бути правильної форми, з короткою квітконіжкою, нахиленою донизу; • Середня довжина міжвузля – 5-7см (в залежності від сорту); Вимоги до розсади індетермінантних гібридів для скляних теплиць
  • 49.
    • Висаджують вперіод масового цвітіння першої кисті та початку цвітіння другої; • Вік такої розсади для висаджування: • в січні-лютому 55-65 днів; • в лютому-березні 50-60 днів; • для літніх термінів 35-45 днів; • Густота висаджування 2,4-2,5шт/м2 : • при ранній посадці 2,25шт/м2 ; • при пізній посадці 2,25-2,5шт/м2 • Відстань між рядами 50-70см; • Відстань між рослинами в ряду 50-55см; Посадка розсади індетермінантних гібридів у скляні теплиці
  • 50.
    • Для збільшеннягустоти рослин при покращеному освітленні відпускають додаткові бічні пагони на кожній другій-четвертій рослині; • Бічний пагін бажано підв'язати ниткою іншого кольору; • Обидві верхівки повинні рости на одній висоті; • До кінця плодоношення верхівки додаткових пагонів видаляють; Додаткове ущільнення рослин
  • 51.
    • В сучаснихтеплицях рослина формується висотою 3-3,5м; • Відстань між проволоками 80см, щоб верхівки рослин були добре освітленими; • Якщо період плодоношення складає 3-4 місяці, рослину можна формувати до висоти 2,5м; • Рослини кріплять до нитки під 2-3 листком за допомогою кліпс; Формування куща
  • 53.
    • Верхівки обкручуютьнавколо нитки за годинниковою стрілкою раз на тиждень; • Між двома кистями накручують один виток; • Рослина при накручуванні не повинна бути перетягнута ниткою надто сильно; • Довжина нитки має бути з запасом для приспускання та укладання пагонів, які на той момент вже не мають ні листя, ні плодів; Обкручування пагона
  • 54.
    • Кожна зламанапри підкручуванні шпагатом верхівка – це 3 втрачені кисті; • У Голландії в середньому обламують 2-3 верхівки рослин на 100 м ряду за один прохід; • Протягом 30 тижнів підкручування втрачається 60-90 верхівок в ряду, тобто у 10-15% рослин у теплиці; • При середній масі однієї кисті 700 г, тільки дві втрачені кисті призводять до недобору 1,4 кг плодів з пошкодженої рослини; Небезпека обламування верхівок
  • 55.
    • Через 6-8тижнів, коли починає наростати врожай, рослини підв'язують за допомогою кліпс; • В такому випадку стебло не отримує механічних пошкоджень, судини не передавлюються шпагатом; • Кліпсуванням вдається зменшити обламування верхівок; • Разом з кліпсуванням проводять пасинкування; • Шпагат прикріплюють до шпалери, відступивши від центру рослини на 50 см, щоб сформувати рівний ряд; Кліпсування
  • 57.
    • Гібриди, яківиростають за тиждень на 20 см або менше, можна кліпсувати раз в 14 днів; • Якщо плоди великі та їх одночасно є багато, кліпсування краще проводити раз на 10 днів; • Гібриди, які за тиждень виростають на 30 см, кліпсують щотижня; • Запізнення з операцією приводить до нахиляння верхівок вниз та їх обламування; • Середньорослі гібриди (приріст 20-25 см на тиждень) кліпсують раз в 10 днів; • Таким чином, 3-кратне кліпсування в порівнянні з 4- кратним підкручуванням дає пряму економію витрат праці Кліпсування
  • 58.
    Місце прикріплення кліпси •Найкращий варіант прикріплення кліпси – між двома листками; • Недолік – кліпса заважає обламати листок різким рухом униз, тому листок виламують рухом вгору; • Якщо листя не обламують, а обрізають, кліпса заважає провести гладкий зріз, залишається пеньок, який може призвести до розвитку сірої гнилі; • Коли рослина висить одночасно на чотирьох кліпсах, при зрізанні листя ножем існує ризик ненавмисно перерізати і шпагат замість того,
  • 59.
    Місце прикріплення кліпси •Інший допустимий варіант – під кистю; • Переваги - зниження ризику при видаленні (зрізуванні) листків пошкодити також і кисть; • З часом вісь кисті стає більш жорсткою і знижується ризик розвитку на ній сірої гнилі; • Недоліки - у гібридів з короткою віссю суцвіття кліпси під кистю можуть викликати пошкодження самих перших плодів; • Аналогічно із великими плодами – при наливанні можуть механічно пошкодитися
  • 60.
    Місце прикріплення кліпси •На початку кліпсування, після початкових кількох витків шпагату навколо рослини, першу кліпсу прикріплюють досить високо – між листком і кистю; • Місце прикріплення кліпси має бути на 2-3 ширини кліпси нижче від основи листка чи кисті;
  • 61.
  • 62.
    • Є обов'язковимагрозаходом; • При застосуванні на перших 3-8 кистях створюється потужна рослина і стимулюється раннє плодоношення; • Наприклад на гібридах Раїса F1 та Камерон F1 залишають не більше 4 плодів на перших трьох зав'язях. 5 та 6 зав'язі видаляють; • На решті кистей, яких може бути до 25 за сезон, врожай не нормують; • Нормування проводять разом з пасинкуванням; Нормування врожаю
  • 63.
    • У крупнопліднихгібридів потрібно підтримувати кисті спеціальними тримачами, особливо перші 6 кистей; • Це дозволить уникнути згинання кистей та перешкод для їх розвитку; Тримачі для кистей
  • 64.
    • Пасинкування проводятьщотижня, не допускаючи довжини 6 см; • Старе та пошкоджене листя видаляють, особливо в нижній частині рослин та виносять з теплиці; • Це дозволяє покращити циркуляцію повітря та зменшити ризик захворювання; • Перші 2-3 нижніх листка видаляють, коли рослина досягне 1-1,5м та має мінімум 5 суцвіть; • Принцип видалення листя: при зборі плодів з першої кисті видаляють все листя до другої; • Для необхідного фотосинтезу на рослині повинно бути мінімум 15-18 листків; Пасинкування та обрізка
  • 65.
    Обривання листя тапасинкування
  • 66.
    • Оптимальна температуразалежить від умов освітлення; • Головний принцип – слабке освітлення повинно відповідати низькій нічній температурі; • Найкраща різниця між денною та нічною температурою складає 5-6°С; • При температурі більше 30°С та менше 10-12°С ріст рослин зупиняється, зменшується плодоутворення; • Щоб зменшити температуру можна забілювати південну сторону криші теплиці та нижні 2 м бічної сторони; • Використовують також зашторювання; Температурний режим
  • 67.
    • На початкувегетації температура з 18.00 до 24.00 повинна бути на 2-3°С нижчою, як після 24.00; • Це сприяє розвитку сильної рослини та формуванню потужних перших кистей та крупних плодів; Температурний режим Фази росту та розвитку рослини Оптимальна температура повітря в залежності від освітлення, °С Температур а ґрунту чи субстрату, °СДенна температура Нічна температура Сонячно Похмуро Сонячно Похмуро Період після висадки розсади 20…22 18…20 16…18 14…16 14…16 Масове цвітіння 22…24 20…22 15…18 14…16 16…18 Масове дозрівання 24…25 22…23 18…20 16…18 16…18
  • 68.
    • Вентиляція єважливою, оскільки дозволяє уникнути високої вологості та конденсації вологи на рослині; • В жаркі дні вентиляцією знижують температуру до оптимальної; • Фрамуги відкривають зі сторони, протилежної вітру; • Оптимальна вологість повітря 65-75%; • До цвітіння 1-ї кисті – 70-75%; • Після початку цвітіння понижують до 60-65%; • Вологість ґрунту 60-85% в залежності від фази; Вологість повітря та ґрунту. Вентиляція
  • 70.
    • Частота інорми залежать від: • температури; • структури ґрунту; • вентиляції; • Найкраще – крапельний полив; • Часті поливи небажані, так як коренева система погано розвивається без повітря; • Оптимальний рівень рН води 6-6,5; • Електропровідність 1,5мСм/см; • Температура води для поливу 16-18°С; Полив
  • 71.
    • Обов'язково зробитианаліз ґрунту на вміст поживних речовин! • 70% добрив вноситься при підготовці теплиці; • 30% вносять під час поливу як підживлення; • Винос поживних речовин на 1 кг плодів: • N – 3,5-5г; • P2O5 – 0,7-1г • K – 7-8г; • Mg – 1-1,2г; • Ca – 4,5-5г; Удобрення
  • 72.
    • При розрахунковійврожайності 10кг/м2 на 100м ряду потрібно внести в основну заправку та підживлення: • N – 4 кг; • P2O5 – 3-4,8 кг; • K – 8-12 кг; • Mg – 0,5-0,6 кг; • Ca – співвідношення з калієм повинно бути в межах 1,2:1; Удобрення
  • 73.
    • Сульфат каліюK2SO4 вносять в основне удобрення - 20-25кг; • Якщо рівень рН та азоту високий, калію можна внести більше; • Якщо рівень калію дуже низький, можна внести невелику кількість (до 5кг) KCl; • Кальцій потрібний рослині більше під час цвітіння та плодоношення, тому в основне удобрення його не вносять; • Оптимальний період – до початку цвітіння 3-4 кисті у вигляді кальцієвої селітри Ca2NO3; • Інший критичний період весною при різкому перепаді нічних та денних температур; Добрива
  • 74.
    • Для кращогоукорінення та утворення потужної кореневої системи в перші 3-4 тижні після посадки вносять NPK у співвідношенні 1,2:1:1; • Щоденна норма азоту в цей період 300- 400г/1000м2 ; • До початку збирання дозу калію збільшують, а дозу фосвору зменшують (співвідношення 1:0,5:1,5); • Оптимальний рівень рН поживного розчину складає 5,5-5,8, електропровідність (ЕС) – 2,6-3,2 Добрива
  • 75.
    Концентрація поживних елементіву поливній воді, ppm, г/м3 Елемент живлення До цвітіння 1-ї кисті До цвітіння 3-ї кисті Цвітіння 3-5- ї кисті Початок збору Збір плодів влітку Осінній збір Макроелементи N 220 220 200 190-200 190-200 200 P 40 40 40 40 40 35-40 K 260 260-280 300-320 300 360 350 Ca 220 210-220 200 190 180 180 Mg 60 50-60 50-60 50-60 60 60 Мікроелементи Fe 1,2-2 2 1,2 1,2 1,2 1,2-2 Mn 0,55 1 0,55 0,55 0,55 1 B 0,3-0,4 протягом усього періоду Zn 0,35 протягом усього періоду Cu 0,6 протягом усього періоду Mo 0,6 протягом усього періоду Співвідношення N:K 1:1,2 1:1,2 1:1,6 1:1,5 1:1,8 1:1,8 Ca:K 1:1,2 1:1,3 1:1,6 1:1,5 1:2 1:2 Показник pH 5,5 5,5 5,5 5,5-5,8 5,8 5,8 EC 3-3,2 3-3,2 2,8-3 2,6-2,8 2,4-2,6 2,8-3
  • 76.
    • Квіти помідорівзапилюють, використовуючи джмелів-запилювачів, бджіл або струшуванням рослин; • Одного вулика достатньо для запилення 1000- 2000м2 теплиці протягом 2-3 місяців; • Вулик захищають від прямого сонячного світла та розміщують на висоті, щоб до нього не добралися миші; • Важливо контролювати чисельність білокрилки та інших шкідників, не допускаючи отруєння бджіл; • Краще відкласти внесення вуликів до тієї пори, поки чисельність білокрилки не знизиться, а разом з нею і інтенсивність хімічних обробок. Запилення
  • 77.
    • Струшування проводять3 рази в неділю – 2 рази «механічною бджолою» (вібратором) і 1 раз – струменем повітря від пульсатора, який знаходиться над системою дощування; • Струшування (удари по шпалері) потрібно проводити після випаровування ранкової роси з початком підвищення температури повітря, а не в ранні ранкові години; • Струшування проводять також тоді, коли є велика чисельність шкідників і проводиться хімічний захист; Запилення
  • 78.
    • При нічнихтемпературах нижче 10°С і знижених денних, кількість і якість пилку знижується; • Запилення в таких умовах проходить дуже важко; • Якщо протягом трьох днів пилку немає, сенсу струшувати кисті і використовувати бджіл також немає; • В такому випадку застосовують обробки спеціальними препаратами. Обприскування проводять тільки над кистю; Запилення
  • 79.
    • Проводиться длязбалансованого розвитку рослин та плодів; • В 1-й та 2-й кисті залишають по 5 квіток (плодів); • Наступні кисті – по 6 квіток; • Першу квітку в кисті видаляють, щоб не розвивалися «королівські» плоди; • Квіти видаляють тоді, коли кисть ще мала і рослина не потратила значну кількість енергії; Обрізка квіток в кистях
  • 80.
    • За 7тижнів до закінчення циклу та видалення рослин з теплиці проводять прищипування точки росту; • Точку росту видаляють на 2 листка вище верхньої кисті; • В той же час видаляють наявні бічні пагони; • Над верхньою кистю залишають 2 листка та 1 бічний пагін, який потрібен для підтримування процесів життєдіяльності та сокоруху Завершення вирощування
  • 81.
    • Сорти тагібриди помідора за типом росту поділяються на: • детермінантні; • індетермінантні; • Детермінантні характеризуються обмеженим ростом головного стебла, тобто ріст швидко закінчується квітковою кистю, їх зазвичай вирощують у відкритому ґрунті; • У індетермінантних помідорів необмежений ріст стебла, вони більше підходять для теплиці; • Також є напівдетермінантні гібриди; Тип росту стебла помідорів
  • 82.
    • Завойовують всебільшу популярність; • Переваги відносно індетермінантних і низькорослих: • Перше – це ранньостиглість, яка дозволяє в плівкових теплицях на два тижні раніше, порівняно з індетермінантними гібридами, отримувати врожай; • Висота рослин, приблизно до двох метрів, дає змогу більш ефективно використовувати низькі плівкові теплиці; • Закладання китиці через один листок дозволяє без приспускання рослини отримати необхідний запланований врожай; • Дозволяють провести два культурообороти та зібрати більше 30кг/м2 помідорів у низьких плівкових теплицях; Напівдетермінантні гібриди
  • 83.
    Напівдетермінантні гібриди • Напівдетермінантнігібриди Платус F1, Целсус F1, Магнус F1 компанії Де Ройтер Сідс (Нідерланди); • Рослини мають або слабкий, або середній тип росту; • Цвітіння сильне; • Генеративного типу; • Плоди з’являються дуже рано і швидко дозрівають; • Розмір плодів приблизно 120-150 грамів, форма округла, злегка плоска; • Можуть вирощуватись цілий рік, рекомендовані для зимового та ранньовесняного вирощування в опалюваних і неопалюваних спорудах, а також для осіннього вирощування; • Можливе їх вирощування на полі з системою опор.
  • 84.
    Вимоги до розсадинапівдетермінантних гібридів • При вирощуванні розсади важливо не допускати утворення квітучої китиці до висаджування! • Висаджувати лише рослини без квітучих китиць! • Якщо розсада переросла, перша китиця може бути втрачена;
  • 85.
    Формування напівдетермінантних гібридів • Рекомендуєтьсязалишати 1-2 бічних пагони заміщення біля головного стебла (двостеблова технологія); • Підв’язати рослину біля зав’язування бічного пагона під першою китицею; • Наступні 3-4 китиці необхідно сформувати на центральному пагоні; • На бічному пагоні рекомендується сформувати три китиці, після чого прищипнути його; • Залежно від стану рослини визначається зав’язування та розвиток 8-12 китиць, далі формуються нові пагони заміщення з китицями. Мета - продовжити відновлення вегетації, яке може відбуватись за умови вчасного підживлення.
  • 86.
    Формування китиць • Данігібриди генеративного типу розвитку з дуже добрим зав’язуванням плодів, тому врожай потрібно формувати; • Перші дві китиці рекомендується розрідити, залишаючи 3-4 плоди в китиці і видаляючи всі деформовані зав’язі; • Наступні китиці формують на 6-8 плодів залежно від завантаженості рослини; • Джмелі та застосування регуляторів росту значно підвищують врожайність;
  • 87.
    Система підживлення • Післявисаджування підживлюють двічі, особливо фосфором (наприклад, N:Р:К-1:5:1, ЕС: 2,2-2,4 мСм/см, рН: 6,0-6,5); • Подальший ріст: (N:Р:К-1:0,8:1, ЕС: 2,2 мСм/см, рН: 6,0- 6,5); • Під час цвітіння 5-6-ї китиці 2-3 рази: (N:Р:К-1:5:1, ЕС: 2.4-2,5 мСм/см. рН: 6,0-6.5); • Перед достиганням плодів: (N:Р:К-1:0,5:1,7, ЕС: 2,4-2,5 мСм/см, рН: 6,0-6,5, кожні 7-10 днів з кальцієвою селітрою 0,15%); • Під час дозрівання: (N:Р:К-1:0,5:2,1, ЕС: 2,6 мСм/см, рН: 6,0-6,5, при необхідності кальцієва селітра 0,15%); • Кожні 10-12 днів рослини обробляють Солюбором (10- 30 грамів на 10 л води);
  • 88.
    • Індетермінантні гібридиза типом росту поділяються на вегетативні та генеративні; • Генеративний тип – більш схильний до плодоношення (більшість поживних речовин та енергії направляється на утворення плодів; • Вегетативний тип – швидко наростає вегетативна маса, відповідно урожайність є нижчою з гіршою якістю плодів; Вегетативний та генеративний тип росту
  • 89.
    • Рослини вегетативноготипу, «жируючі», потрібно скоректувати в сторону генеративного типу шляхом регулювання рівня: • температури; • вологості; • вуглекислого газу; • зміни концентрації поживних речовин та ін. Вегетативний тип росту
  • 90.
    • Потужна добрерозвинена рослина повинна мати по 7-8 кистей з плодами; • Норма – утворення одної нової кисті на тиждень; • Правильно розвинена рослина має по 3 листка між кистями; • Навпаки, 8-11 кистей, які одночасно цвітуть – це ознака дуже перевантаженої генеративної рослини Вегетативний тип росту
  • 91.
    • Верхівка рослиннадто велика та потовщена; • Верхня квіткова кисть розташована надто низько і над нею багато листя. Зазвичай верхня кисть повинна розташовуватись на 15см нижче верхівки і над нею має бути 3 листка; • На рослині відносно мало плодів; • Плоди зав'язуються дуже повільно, під час цвітіння наступної кисті; • Низька, порівняно з можливостями гібриду, маса плоду; • Квіткові кисті надто довгі і неоднорідні по формі; Ознаки надмірного вегетативного розвитку
  • 92.
    • На верхівцікисті утворюються листки або бічні пагони; • Плоди неоднорідної форми, зустрічаються дуже крупні «королівські» плоди; • Зав'язь з маленьким плодом на кінці; • Цвітіння бліде, перше суцвіття не цвіте; • Інтенсивний ріст бічних пагонів; Але потужна рослина - це ще не ознака вегетативного розвитку! Причиною може бути недостатнє завантаження плодами; Ознаки надмірного вегетативного розвитку
  • 93.
    • Збільшення різниціміж денною та нічною температурами; • «Тепловий поштовх» – підвищення температури вдень (14.00 – 16.00) до 25°С при достатньому освітленні та поступове зниження ввечері до 16- 18°С; • Посилення вентиляції та зниження рівня вологості, але не менше 60%, щоб не вплинути на запилення; • Зміщення повного денного циклу: початок обігріву зранку дещо пізніше та зниження температури пізно ввечері; Спонукання рослини до генеративного розвитку
  • 94.
    • Більш інтенсивневидалення листя в нижній частині - до 16 листка; • Якщо є надмірний вегетативний розвиток, можна видалити і невеликий листок з верхівки рослини; • Менша обрізка квіток на кистях, щоб зав'язувалося більше плодів. Обрізку проводять на стадії маленьких плодів; • Видалення ближче до осені додаткових пагонів; • Зниження частоти підживлень при тих же нормах живлення (наприклад, 20 х 150 замість 30 х 100); • Збільшення дози калію; • Більш високий рівень ЕС (максимум 3мСм/см); • Підвищення рівня СО2 з початку сезону до 800ppm та вище, але обережно, щоб не пошкодити рослини; Спонукання рослини до генеративного розвитку
  • 95.
    • Тонка, маленькаверхівка; • Дуже високе розташування верхньої квіткової кисті, верхівка знаходиться менш ніж в 15см над верхньою кистю; • Надмірна кількість плодів на рослині; • Надто велика, як для даного сорту, маса плоду; • Завязуванівсть плодів на кисті висока, проходить дуже швидко та одночасно з її цвітінням; • Бічні пагони розвиваються пізно; • Цвітіння інтенсивне, повне, квіти яскраві; Ознаки надмірного генеративного розвитку
  • 96.
    • Корекція температурногорежиму. Мінімізація різниці між денною та нічною температурами; • Зниження добової температури (температура труб опалення на мінімумі – 30-35°С); • Підвищення вологості максимум до 80% (при цьому потрібен підвищений контроль за грибковими хворобами; • Зменшення вентиляції з повним її припиненням в кінці дня, коли температура повітря знижується. При цьому фрамуги закривають якнайраніше, але не допускають підняття температури в теплиці; Спонукання рослини до вегетативного розвитку
  • 97.
    • Зміщення удобовому циклі: обігрів включають за 2 години до заходу сонця, але зранку обігрів не повинен продовжуватись надто довго, що може привести до витягування рослин; • Обрізка квіток в кистях. Коли на рослині надто багато плодів, вони не зможуть розвинутися в повній мірі; • Обрізку квіток проводять в стадії квіткових бруньок; • В кисті залишають 5-6 квіток; Спонукання рослини до вегетативного розвитку
  • 98.
    • Створення додатковоїлисткової поверхні: над кистю, яка цвіте, необхідно залишати пасинок, який теж зацвітає; • Листя не обривати до тих пір, поки рослина не буде мати 20 та більше штук, в залежності від висоти теплиці; • Не використовувати підтримку кистей; • Підвищення густоти рослин шляхом відпускання бічних пагонів на рослині; • Збільшення частоти підживлення (наприклад, 47х75 замість 30х100); • Короткочасне пониження рівня ЕС, але не менше як до 2,6 мСм/см; • Припинення подачі СО2, особливо в сонячні дні; Спонукання рослини до вегетативного розвитку
  • 99.
    Причини опадання зелених плодівпомідора в березні- квітні
  • 100.
    • Найчастіше плодиопадають в березні - квітні, особливо при проведенні операцій з видалення листя і приспускання рослин; • Така ситуація може спостерігатися і у вересні – листопаді; • І в першому і в другому випадку це місяці, з обмеженою сонячною радіацією; • В цей період складніше підтримувати активний мікроклімат у теплиці;
  • 101.
    • В результатіменшої сонячної інсоляції період дозрівання плодів збільшується з 52-55 днів до 62-65 днів; • Це в свою чергу приводить до збільшення плодового навантаження на рослину та до збільшення кількості “старіючих” помідорів; • В таких умовах може опадати до 15-18% ще зелених плодів; • Таким чином рослина сама регулює плодове навантаження, позбувається від “непотрібних” органів за допомогою роздільної тканини; • У літні місяці обсипання не спостерігається; Передумови та причини опадання
  • 102.
    • Опадання плодіввідбувається через розрив квітконіжки по роздільному шару; • Роздільна тканина розташовується біля основи черешка або квітконіжки, на відстані 1-1,5см від квітколожа; • Складається з 2-3 шарів дуже дрібних паренхімних клітин, розташованих поперек квітконіжки; • При дозріванні плоду або в разі опадання зеленого плода в роздільній тканині відбуваються незворотні зміни, які полягають у відокремленні і наступному відмиранні, наслідком чого є розрив квітконіжки і опадання плода; Фізіологія опадання
  • 103.
    • Опадання плодіввикликається порушенням гормонального балансу ауксину та етилену в рослині; • Обидва гормони синтезуються рослиною; • Ауксин виділяється при рості насіння в плоді; • Етилен виробляється м’якоттю плодів; • Етилен руйнує клітини роздільного шару; • Ауксин затримує цей процес. Фізіологія опадання
  • 104.
    • Етилен стимулюєопадання двояким чином; • По-перше, він затримує синтез і пересування ауксину по рослині, внаслідок чого постачання ауксином роздільної тканини зменшується; • По-друге, він індукує в роздільній тканині (і тільки там!) при синтезі РНК целлюлазу, пектиназу або обидва ці ферменти; • Фактори старіння (включаючи абсцизову кислоту), які надходять з старіючих плодів, теж стимулюють опадання; • Старіючі плоди виробляють менше ауксину і більше факторів старіння, роздільна тканина старіє, етилен індукує опадання. Фізіологія опадання
  • 105.
    • Плоди, якщовони ще не дозріли, перешкоджають опаданню, виділяючи ауксин; • Коли процес старіння в роздільній тканині вже почався, він більше не схильний до впливу ауксину; • Розмір плодів і їх форма визначаються числом локул; • Розмір і маса плодів у межах одного і того ж гібрида в значній мірі (на 80%) обумовлені зміною числа насіння в плодах, які є центрами синтезу ауксину; • Таким чином, чим більше насіння в плоді, тим більше ауксину вони синтезують, тим швидше наливається плід і швидше дозріває; • А всі фактори середовища, що впливають на число насіння в плоді помідора, впливають і на опадання плодів. Фізіологія опадання
  • 106.
    • Круглоплідні помідори(120-160 г) містять насіння більше (у перерахунку на одиницю маси), ніж у плодах великоплідних гібридів помідора (180-220 г); • Тому при вирощуванні середньоплідних гібридів помідора проблема опадання плодів частково знімається; • В даний час вирощують в основному великоплідні гібриди помідора з масою плоду 180-220 г, особливо в нових високих теплицях; • Більш ранніми стали терміни вирощування розсади та виставлення рослин в теплицю на постійне місце; • Вирощувані гібриди стали більш вегетативними, значно змінилося плодове навантаження на рослину Фізіологія опадання
  • 107.
    • Рослина використовуєпродукти фотосинтезу в першу чергу щоб дати потомство, тобто на репродуктивні органи – квіти, плоди; • Але у вегетативних гібридів помідора апекс, тобто верхівка росту - більш сильний акцептор, ніж плоди, які зав’язуються; • А в умовах, коли надходження продуктів фотосинтезу є недостатнім, плоди, які наливаються, отримують їх тільки після задоволення потреб апекса; • Тобто, у вегетативних гібридів при недостатньо комфортних умовах вирощування плоди наливаються довше, ніж у генеративних гібридів; • В результаті плоди опадають, а ріст верхівки і молодого листя триває. Фізіологія опадання
  • 108.
    • На обпаданняплодів впливають як особливості сорту, так і зовнішні фактори; • З таких зовнішніх факторів, які впливають на опадання є: • освітленість; • температура; • вологість; • склад субстрату; • вміст вуглекислого газу; • наявність мікроелементів у ґрунті; Фізіологія опадання
  • 109.
    • Нестача мінеральнихелементів сповільнює розвиток плодів і викликає їх опадання.; • Лужноземельні іони, особливо кальцій, переміщуються по рослині погано; • Кальцій більше накопичується в листках (в кінці шляху ксилемного транспорту); • При нестачі кальцію в ґрунті відчувається його дефіцит і в плодах; Фізіологія опадання
  • 110.
    • Підживлення вуглекислимгазом, особливо в умовах недостатнього надходження сонячної радіації і підвищених температур в теплиці в зимові та ранньовесняні місяці прискорює налив плодів і знижує їх опадання; • Таким чином, більшість проблем можна запобігти простою оптимізацією мікроклімату; • Є також рекомендації по обробці рослин в процесі вегетації регуляторами росту, в т. ч. цитокінінами; Фізіологія опадання
  • 111.
    • Отже, обсипаємість– це складна ознака і залежить від сорту та його реакції на зовнішні чинники; • Томати черрі практично не обсипаються; • Середньоплідні - обсипаються у меншій мірі; • Найсильніше обсипаються великоплідні гібриди помідора; • Причина – в здатності плодів швидко наливатися і дозрівати, а це залежить від здатності синтезувати ауксин, тобто, від кількості насіння в перерахунку на одиницю маси плода; Фізіологія опадання
  • 112.
    Вирощування помідорів в літньо-осіннійоборот в плівкових теплицях
  • 113.
    • Найбільш поширенасхема дворядна полоса; • Відстань між поливними трубопроводами від 120 до 180см; • Ширина полоси може бути від 30 до 70см; • Відстань між рослинами 25-50см; • Відповідно на 1м2 розміщують від 3 до 8 рослин; • Густота залежить від особливостей гібриду та типу плівкової теплиці; • Детермінантні гібриди загущують до 6-8шт/м2 ; • Індетермінантні гібриди садять до 3-5шт/м2 ; Схема посадки рослин
  • 114.
    Схема посадки рослин 120 25-55 303090 130 25-55 40 4090 140 25-55 50 5090 (90+30)х25-55 (90+40)х25-55 (90+50)х25-55
  • 115.
    Схема посадки рослин 140 25-55 4040100 150 25-55 50 50100 160 25-55 40 40120 (100+40)х25-55 (100+50)х25-55 (120+40)х25-55
  • 116.
    • Індетермінантні гібридив плівкових теплицях формують в одне чи два стебла; • Одностеблове формування: • залишають 4-5 добре сформованих кистей; • Двостеблове формування: • 7-8 квіткових кистей на 2 стебла, після чого верхівку прищипують вище 2-3 листка над верхньою кистю; Формування рослин
  • 117.
    • В одномуряду через одну рослину висаджують два різних сорти – дуже скороспілий та середньостиглий більш врожайний. • Рослини середнього сорту формують як для вертикальної шпалери, а другу рослину (ранньостиглу) – на 3-4 кисті; • Після збору врожаю ранньостиглого сорту рослини видаляють; • Рослини основного сорту залишаються з оптимальною густотою; Комбінований спосіб формування
  • 118.
    • Інший варіант:рослини одного сорту висаджують з подвійною густотою; • Кожну другу рослину формують на 2-3 кисті; • Після закінчення плодоношення ці рослини видаляють; • Обидва ці способи збільшують ранній врожай, при цьому не зменшуючи загальний; Комбінований спосіб формування
  • 119.
    • Оптимальна температуравдень у сонячну погоду повинна складати 24-25°С; • В похмуру погоду – 18-20°С; • Вночі – 14-15°С; • В період зав'язування плодів вночі на 2-3°С вище; • Температура вище 32°С приводить до зупинки росту та масового обпадання завязі! Температурний режим
  • 120.
    • Відносна вологістьповітря повинна складати 60- 65%; • Вологість ґрунту до утворення плодів – 70-75%; • Вологість ґрунту в період плодоношення не менше 80%; Вологість
  • 121.
    • Рослини індетермінантноготипу висотою 1,3- 1,5м майже повністю затіняють нижній ярус; • В результаті нижнє листя втрачає здатність до фотосинтезу і тільки випаровує вологу; • Тому потрібно постійно видаляти нижнє листя, але не більше 2-3 листків за раз; • Одночасне видалення великої кількості листя приводить до розтріскування плодів; Видалення листя
  • 122.
    • В літнійперіод важливо забезпечити рослині достатню площу листкової поверхні для: • акумуляції доступної кількості світла; • для самоохолодження; • для необхідного рівня транспірації ; • для високої якості плодів; • Тому на практиці залишають 15-19 повністю сформованих листків; Регулювання листкової поверхні влітку
  • 123.
    • Визначити рівеньпоживних речовин у ґрунті! • Оптимальний рівень наявності елементів живлення в шарі 30см на площі 1м2 складає: • N – 40г • K – 50г (K2O – 60г) • P – 4г (P2O5 – 9г) • Mg – 20г (MgO – 33г) Система удобрення
  • 124.
    Система удобрення Культура NP2O5 K2O CaO MgO Огірок 1,4 0,37 2,2 1,2 0,2 Помідор 3,2 0,4 5,2 3,8 0,5 Перець 4 0,6 4,7 2,4 0,5 Винос елементів живлення, г/кг продукції Культура N P2O5 K2O CaO MgO Низький 125-250 200-260 320-850 210-250 210-270 Середній 0-125 100-200 410-620 150-210 180-210 Нормальний - 0-100 210-410 100-150 120-180 Підвищений - - 0-210 70-100 60-120 Норми добрив для основного внесення під помідори, в залежності від забезпечення ґрунту елементами живлення (по д.р.), кг/га
  • 125.
    • Кальцієва селітра(0,15-0,25%) вноситься у вигляді позакореневого підживлення для: • профілактики появи верхівкової гнилі; • активізації росту рослин; • Монокалійфосфат чи інші комплексні фосфоровмісні добрива – для високого та якісного врожаю; • Нітрат калію (0,15-0,2%) – при перших ознаках дефіциту калію, а також для кращої адаптації рослин до затяжної похмурої погоди Позакореневе підживлення
  • 126.
    • Оптимальний часдля внесення – похмура погода, друга половина дня або у ранкові години; • При внесенні під час яскравого сонця можуть зявитися опіки від крапель води та від високої концентрації добрив після різкого висихання; • Концентрація розчину мінеральних добрив для помідорів – до 0,4%, для огірка – 0,22-0,27%; Позакореневе підживлення
  • 127.
    • Марганець, мідь,цинк, молібден підвищують фізіологічну активність рослин; • Марганець, мідь, бор, кобальт, молібден сприяють активізації синтезу хлорофілу і зменшують його розклад в темноті; • Бор, марганець, цинк, молібден активізують процеси фотосинтезу; • Бор, мідь, цинк сприяють збереженню фотосинтетичної активності при підвищених температурах, а ванадій – при високій інсоляції; Позакореневе підживлення
  • 128.
    • Бор значновпливає на запилювання рослин. При його відсутності пилок погано проростає; • Бор, молібден підвищують імунітет до грибкових захворювань, посилюють ріст коренів; • Бор, молібден, мідь, марганець прискорюють розвиток рослин та дозрівання насіння Позакореневе підживлення
  • 129.
  • 130.
    • Обмежується ріст; •Рослини стають веретеноподібними; • Старе листя стає світло-зеленим та швидко жовтіє; • На нижній стороні листка вздовж жилок може з'являтися пурпурне забарвлення; • Квіти не розкриваються, засихають і обпадають; • Плоди дрібні, швидко дозрівають; • Пагони швидко дерев'яніють; Азот
  • 131.
  • 132.
    • На зворотнійстороні старих листків появляється різко виражене багрове забарвлення; • Листя дрібне, жорстке, краї листків загинаються донизу; • Стебло виснажене, тонке; Фосфор
  • 133.
    • Старе листясхоже на обпалене; • Хлороз поширюється на молоде листя, а старі жовтіють і обпадають; • Значно затримується забарвлення плодів; • Всередині плодів появляються коричнево-чорні полоси; Калій
  • 134.
    • Молоде листярівномірно жовтіє; • Жилки набувають пурпурового забарвлення; Сірка
  • 135.
    • На листіміж жилками появляються коричневі плями; • Листя в'яне, засихає та обпадає; • Обпадають плодоніжки; • Плоди дрібні, дозрівають передчасно; Магній
  • 136.
    • Краї молодихлистків стають жовто-зеленими; • Листя дрібне, деформоване, з крапкоподібними некрозними плямами, які з часом зливаються; • Краї листків загинаються донизу; • Старе листя ніби обпалене по краях; • Плоди пошкоджуються верхівковою гниллю; • Точка росту відмирає; Кальцій
  • 138.
    • Сильно пригнічуєтьсяріст; • Хлороз появляється на молодому листі, але жилки, навіть самі дрібні, залишаються зеленими; • При дуже сильній нестачі заліза пластинка листка стає жовто-білою; Залізо
  • 139.
    • Хлороз міжжилками листка, але навіть самі дрібні жилки залишаються зеленими; • Листок набуває плямистий вигляд; • Спочатку жовтіють листки середнього ярусу; • При сильній нестачі невеликі некротичні плями появляються навіть поблизу головної жилки; • Молоде листя залишається Марганець
  • 140.
    • Відмирає точкаросту і утворюється багато пасинків; • Рослина набуває кущовидної форми; • Пагони, листки та черешки рослин стають дуже крихкими; • При значній нестачі обпадають квіти та зав'язь; • На плодах біля плодоніжки появляється полоса у вигляді коричневих плям відмерлої тканини; Бор
  • 141.
    • Біліють кінчикилистків; • Листя втрачає тургор, рослини в'януть, затримається ріст стебла; • Частіше спостерігається на торф'яних субстратах; • Нестача проявляється на 4-5 листках зверху. Листя дрібне, синьо-зелене. Молоді листки дуже дрібні; • Хлороз не спостерігається; • Пагони слабкі, квіти недорозвинені та осипаються не утворивши зав'язі; Мідь
  • 142.
    • На листіз'являються жовті плями, які деколи переходять на жилки; • Листки стають асиметричними; • На ґрунтах, багатих вапном та при внесенні великої кількості фосфорних добрив листки набувають бронзового забарвлення; • Листя стає вузьке, закручене в спіраль; Цинк
  • 143.
    • Появляють блідіплями між жилками; • Дрібне листя жовтіє, потім появляється некроз на жовтих плямах біля країв листя; Молібден
  • 146.
  • 147.
    Термін вирощування • Початоквирощування – грудень-лютий; • Коротка культура – до липня; • Подовжена культура – до кінця вересня;
  • 148.
    Загальні вимоги доумов вирощування • В теплиці має бути повітряний та ґрунтовий обігрів; • Як варіант – вирощування на солом'яних тюках або гноєві; • Ґрунт та конструкції теплиці стерилізують; • Внесення високих доз гною та розпушуючих матеріалів; • Наявність системи крапельного зрошення;
  • 149.
    Загальні вимоги доумов вирощування • Після дезінфекції теплиці та пропарювання ґрунту вносять компостований гній (300т/га), тирсу (300м3 /га) та заорюють їх в ґрунт; • В місцях, де не можна переорати, перекопують вручну; • Вносять мінеральні добрива, вапно і фрезують, розрівнюючи поверхню; • По шнуру намічають доріжки шириною 0,4-0,5м, вибирають з них землю та формують гряди шириною 0,8-1м;
  • 150.
    Загальні вимоги доумов вирощування • Над грядами натягують шпалеру залежно від схеми посадки рослин; • За 1-2 дні до посадки проводять вологозарядковий полив до 75-80% ПВ; • Розсаду за день до висаджування поливають; • Слабкі рослини вибраковують;
  • 151.
    Схема висаджування • Партенокарпічнідовгоплідні сорти та гібриди висаджують по схемі 160 х 45; • Бджолозапильні короткоплідні сорти та гібриди – 90+60 х (30-40) або 120 х (25-30); • Відстань в ряду в залежності від сорту; 150 30-40 60 6090 (90+60)х30-40 160 45 160х45 120 25-30 120х25-30
  • 152.
    Однострічкове розміщення партенокарпічних довгопліднихсортів та гібридів при V-подібному розведенні пагонів
  • 153.
  • 154.
    Посадка • При посадцігорщик заглиблюють на ¾ його висоти, щоб уникнути присипання стебла грунтом; • Якщо розсада переросла (гірший варіант), розсаду висаджують під кутом 45° і злегка присипають нижню частину стебла землею; • Сорти-запилювачі для бджолозапильних гібридів висаджують групами по 5-6 шт. в ряду; • Після посадки поливають теплою водою;
  • 155.
    Підвязування після посадки •Протягом першого тижня підв'язують до шпалери; • При однорядній схемі рослини підв'язують почергово до двох шпалерних проволок, натягнутих через 50см одна від іншої; • При дворядній стрічці – рослини кожного ряду підв'язують до однієї проволоки; • Шпагат має бути міцним!
  • 156.
    Техніка підв'язування • Шпагатспочатку прив'язують до проволоки; • Потім інший кінець прив'язують до рослини на висоті 20-30 см від землі; • Якщо зробити навпаки, то є небезпека видьоргування рослин з ґрунту; • Вузол при підв'язуванні до рослини має бути вільним, щоб при потовщенні стебло не перетискалося, що приведе до зменшення продуктів асиміляції до кореневої системи; • На солом'яних тюках із-за їх просідання потрібно робити запас шпагату 20-25см;
  • 157.
    Формування довгоплідних партенокарпічних гібридів •Верхівки рослин підкручують навколо шпалери щотижня; • На основному пагоні до висоти 50-60см (8 вузлів) в пазухах листків видаляють зачатки квіток та пасинків; • В пазухах наступних 4-5 листків залишають бічні пагони (пасинки), які прищипують над першим листком; • Жіночі квіти в пазухах цих листків видаляють
  • 158.
    Формування довгоплідних партенокарпічних гібридів •В пазухах 5-6 наступних листків головного стебла до висоти 1,5-1,6м, якщо тут не закладаються плоди, пасинки не видаляють, а прищипують над другим листком, залишивши по 2 зав'язі біля кожного; • Вище шпалери пасинки прищипують над 3-4 листком, залишивши по -4 зав'язі біля кожного;
  • 159.
    Формування довгоплідних партенокарпічних гібридів •Пасинки другого порядку в нижньому ярусі вирізають; • В середньому ярусі – прищипують над першим листком, залишивши одну зав'язь; • У верхньому ярусі прищипують пасинки другого порядку над другим листком та залишають 2 зав'язі;
  • 160.
    Формування довгоплідних партенокарпічних гібридів •На основному пагоні, в залежності від умов освітлення та потужності рослин закладають 4-6 плодів та більше; • В пазухах листків основного пагона, там де закладаються плоди, пасинки видаляють; • Верхівки рослин прищипують над четвертим листком вище шпалери, пригинають в одну сторону , обкручують навколо проволоки та прив'язують вісімкою;
  • 161.
    Формування довгоплідних партенокарпічних гібридів •В пазухах двох-трьох верхніх листків пасинки залишають та опускають донизу; • Ці пасинки двічі прищипують через кожні 50см, випускаючи пагони подовження;
  • 162.
    Формування рослин партенокарпічногоогірка а б а – переважно жіночого типу цвітіння. Всі 3 пагона формують так, як третій; б – жіночого типу цвітіння при зимово-весняній культурі до шпалери
  • 163.
    Формування довгоплідних партенокарпічних гібридів •Наступне формування зводиться до: – прищипування верхівок пасинків; – орієнтації їх росту всередину гряди; – запобіганню утворення шатра (заростання проміжку між шпалерними проволоками в межах однієї гряди та між суміжними грядами; – в ранкові години в ясний день вирізають на кільце пасинки, які відплодоносили; – вирізають старе та хворе листя гострим ножем. – черешки листя не залишають!!!
  • 164.
    Формування коротких бджолзапильних гібридів •Пасинки та жіночі квіти видаляють лише в пазухах перших 3-4 листків; • До половини висоти стебла пасинки прищипують над другим листком, а вище – над третім; • Верхівку основного стебла виводять на шпалерну проволоку та підв'язують; • Саму верхівку прищипують над 3-4 листком вище шпалери (а далі – формування як у партенокарпічних гібридів; • Інший варіант – верхівку опускають з проволоки вниз та прищипують на висоті 1м від поверхні ґрунту;
  • 165.
    Формування коротких бджолозапильних гібридів •Пасинки, що відплодоносили, старе та хворе листя вирізають; • Кількість зав'язей на основному пагоні зменшують в разі: – поганого освітлення; – слабких рослин; – низької температури;
  • 166.
    Температурний режим • Оптимальнатемпература в період вирощування – 22-24°С; • В ясні сонячні дні та при підвищенні температури після похмурого періоду верхні листки можуть отримати опіки, відповідно врожайність знизиться; • Тому при таких умовах теплиці вентилюють; • Якщо на вулиці холодно та вентиляція неможлива – відключають обігрів та проводять дощування верхніх листків;
  • 167.
    Оптимальна температура, °С ПеріодДень Ніч Ясно Похмуро До плодоношення 22-24 20-22 16-18 Перші 50-60 днів плодоношення 24-26 21-23 18-20 Наступний період плодоношення 22-24 10-22 17-19
  • 168.
    Залежність температури відосвітлення Освітленість, клк Тепмература , °С 0-5 17-19 5-10 19-21 10-20 21-24 20-30 24-27 Більше 30 27-30
  • 169.
    Вологість повітря таґрунту • Відносна вологість повітря – 75-85%; • Весною та літом при інтенсивній сонячній радіації вологість ґрунту підтримують на рівні 85- 90%; • Особливо важливий полив при значному засоленні ґрунту, щоб не допустити “фізіологічної” посухи; • В жаркі літні дні проводять також освіжуючі поливи невеликою кількістю води (0,5-1л/м2 ); • Полив теплою водою (22-25°С) зранку;
  • 170.
    Збір врожаю • Товарнастиглість наступає через 35-50 днів після висаджування розсади; • Перші плоди при низькому освітленні – невеликі; • Щоб не ослабити рослину та не зменшити загальний врожай не допускають перевантаження плодами в цей період; • Оптимальна маса партенокарпічних плодів – 300- 500г, бджолозапильних – 140-250г в залежності від сорту та періоду збирання; • Партенокарпічні сорти збирають 2 рази, бджолозапильні – 3 рази на тиждень зранку; • Огірки швидко портяться біля плодів, які виділяють етилен – помідорів та інших культур;
  • 171.
    Весняно-літня культура огіркау весняних плівкових теплицях
  • 172.
    Труднощі вирощування вплівкових теплицях • В плівкових теплицях важче регулювати мікроклімат; • Рідко застосовується стерилізація ґрунту; • Більша небезпека зараження рослин хворобами та шкідниками; • Велика різниця між температурою вдень та вночі; • Перевага – рослини вирощуються при вищому сонячному освітленні, що дозволяє отримувати високі врожаї;
  • 173.
    Терміни вирощування огірка •Вирощують у другому обороті після розсади; • Вирощують після зеленних культур; • Починають вирощувати першою культурою; • Періоди вирощування: – початок: • кінець лютого – червень; – закінчення: • липень – жовтень;
  • 174.
    Посадка розсади • Розсада– 20-30-денна; • Краще, коли розсада старша, так як вона дасть більше продукції в ранній термін; • Розсада має бути не перерослою та не перегодованою; • Схема розміщення – та ж, що й в зимових теплицях; • Кількість рослин на 1м2 залежить від сорту;
  • 175.
    Формування рослин • Формуваннятаке ж, як і при зимово-весняній культурі; • Відмінність – не нормують врожай на головному стеблі; • Обов'язково вчасно підв'язати рослини та проводити підкручування та прищипування! • Запізнення з підв'язкою приводить до зменшення врожайності та збільшення трудозатрат із-за швидкого росту рослин;
  • 176.
    Тепловий режим тавентиляція • Вимоги такі ж, як і при зимово-весняній культурі; • Вночі допускається зниження температури до 16°С; • Щоб запобігти хворобам потрібна більша вентиляція;
  • 177.
    Полив • Поливають впершій половині дня в ясну сонячну погоду; • Температура поливної води 20-25°С; • Підживлення проводять 4-5 разів на місяць;
  • 178.
    Запилення • Проводять бджолами; •Важливо як для бджолозапильних, так і для частково партенокарпічних гібридів; • При цьому врожайність вища на 2-4кг/м2 ; • Вулики завозять за 5-7 днів до початку цвітіння; • Попереднє розташування пасіки – більше 2 км від теплиці, щоб робочі бджоли не полетіли;
  • 179.
    Запилення • Бджоли інтенсивнозбирають пилок до 13-14 години, а нектар до 15-ї; • До 17-ї години весь нектар та пилок зібраний; • В перший день цвітіння зав'язується до 93% плодів; • На другий день зав'язуваність різко зменшується; • Тому для найкращого зав'язування потрібно, щоб в перший день цвітіння на одну квітку сідало 8-10 бджіл;
  • 180.
    Дресирування бджіл • Найчастішевикористовують карпатських бджіл; • Можна використовувати середньоруську, українську степову, сіру гірську кавказьку, жовту кавказьку, далекосхідну породи; • Проводиться ранньою весною в похмурі дні та пізно восени в період слабкого виділення нектару; • В годівниці наливають по 100-200г сиропу (2 частини цукру та 1 частина води); • Щоб сироп пахнув огірком, в охолоджений сироп кладуть чоловічі квіти огірка таким чином, щоб бджоли могли по них ходити та не тонути;
  • 181.
    Дресирування бджіл • Годівничкикладуть спочатку біля льотка вулика; • Після звикання бджіл до годівниці її переносять разом з сидячими бджолами в інший кінець теплиці; • В результаті бджоли більше відвідують квіток у теплиці; • В наступні дні зранку в годівницю знову наливають сироп, але більше її не переносять; • Весною та восени в перекипячений сироп добавляють 5-10% пекарських дріжджів;
  • 182.
    Дресирування бджіл • Щебільший ефект від ароматизації сиропу анісовим та фенхельним маслами; • Без дресирування на запилення вилітає тільки 10-15% бджіл! • Восени при похмурій погоді в жовтні без регулярного підживлення сиропом бджоли переходять у стан спокою та зовсім перестають вилітати з вулика; • Потрібно слідкувати, щоб в гнізді сім'ї були вільні ячейки для розплоду та був запас перги в рамках;
  • 183.
    Створення сприятливих умовдля бджіл • Щоб бджоли не билися об скло теплиць та вулики не перегрівалися від сонця, скло теплиці позаду вулика затуляють фанерою чи матами, а влітку білять вапном; • З настанням теплих днів та появи в природі пилконосів відкривають вікно для вильоту бджіл на волю; • Скло навколо вікна затіняють фанерою чи білять крейдою, щоб бджоли бачили вхід до теплиці;
  • 184.
  • 185.
    Формування партенокарпічних сортів тагібридів • Розсаду висаджують більш рідко, як при зимово- весняній культурі; • У довгоплідних партенокарпічних сортів до висоти 40см осліплюють вузли (видаляють як пасинки, так і квіти); • До висоти 90см видаляють бічні пагони, але всі плоди залишають; • Вище 90см бічні пагони, окрім тих, що у верхніх пазухах листків, прищипують над першим листком, залишивши один плід;
  • 186.
    Формування бджолозапильних сортів тагібридів • У бджолозапильних гібридів до висоти 40см видаляють бічні пасинки; • Подальше формування – як при зимово-весняній культурі;
  • 187.
    Полив • В першийперіод вирощування не можна допускати пересихання ґрунту, щоб не допустити слабкого розвитку кореневої системи; • Перед посадкою проводять вологозарядковий полив; • Підливають рослини зранку в ясну погоду; • При високій денній температурі – освіжуючі поливи; • Коли рослини досягнуть шпалери, поливні труби опускають на субстрат; • При погіршенні погоди та зменшенні довжини світлового дня кількість поливів та норми зменшують, щоб уникнути захворювання;
  • 188.
    Температурний режим тавологість • На початку вирощування – 22-24°С; • В кінці вирощування – 19-20°С; • Відносна вологість повітря до плодоношення – 70-75-80%; • Вологість повітря в період плодоношення 75-80% • Якщо вологість підвищується в затяжну похмуру погоду, проводять вентиляцію з обігрівом повітря в теплиці; • При зменшенні сонячного освітлення концентрацію азоту під час підживлення зменшують, а калію – збільшують;
  • 189.
    Збір врожаю • Проводять2 рази на тиждень у довгоплідних гібридів та 3 рази – у короткоплідних; • При зменшенні сонячної інсоляції частота збирань зменшується; • Не допускати переростання плодів, особливо при несприятливих умовах освітлення! • Врожайність складає від 5 до 12кг/м2 ;
  • 190.
  • 191.
    Живлення огірка • Врізні періоди росту потреба огірка в елементах живлення відрізняється; • Коренева система огірка потужна, розгалужена, але дуже чутлива до засолення та концентрації ґрунтового розчину; • Тому внесення усіх добрив за раз приведе до загибелі рослин; • Тобі крім основного внесення добрив потрібно проводити підживлення; • В основну заправку вносять 30-50% потреби в добривах, а решту – в підживлення;
  • 192.
    Середні норми добривдля основного внесення в залежності від забезпеченості ґрунту, в д.р., г/м2 Рівень забезпечення елементами живлення N P2O5 K2O MgO CaO Низький 16-11 5-3,5 27-18 11-6 12-9 Помірний 11-6 3,5-2 18-8 6-3 9-6 Нормальний 6-0 2-0 8-0 3-0 6-0 Підвищений 0 0 0 0 0 Високий 0 0 0 0 0 Для свіжих ґрунтів дозу збільшують на 30-50%, а для ґрунтів старше 8 років – зменшують на 25-40%
  • 193.
    Винос елементів живлення рослиноюогірка, в д.р. Винос поживних елементів, г/м2 Врожайність, кг/м2 Загальна зелена маса, кг/м2 N P2O5 K2O MgO CaO 30 32,7 42 11 67 5,9 34 25 31 36 9,2 58 5,1 30 20 24,8 30 7,4 49 4,3 26 15 19 23 5,6 40 3,5 22 10 13,2 17 3,8 31 2,7 17
  • 194.
    Забезпеченість ґрунту елементами живленняоб'ємним методом, мг/л Рівень забезпечення елементами живлення N P2O5 K2O MgO CaO Низький 0-30 0-3,5 0-38 0-18 0-36 Помірний 31-60 3,6-7 39-76 19-36 37-72 Нормальний 61-90 7,1-10,5 77-115 37-54 73-108 Підвищений 91-120 10,6-14 116-154 55-72 109-144 Високий 121-150 14,1-17,5 155-190 73-90 145-180
  • 195.
    Розрахунок доз внесеннядобрив Дд.р.=N x C/100% де Дд.р. – доза добрива, яке вноситься по діючій речовині N – норма внесення елемента живлення; С – процентний вміст елемента в добриві; Д=Дд.р. х 100%/К Де Д – доза добрива, яке вноситься, з урахуванням коефіцієнта використання елемента живлення; К – коефіцієнт використання елемента;
  • 196.
    Розрахунок доз внесеннядобрив Nд.р.=Д x C/100% де Nд.р. – норма внесення елемента живлення, яке вноситься з добривом; Д – норма добрива, яке вноситься; С – процентний вміст елемента в добриві; NK=Nд.р. х K/100% де NK – норма елемента живлення, який вноситься з добривом з врахуванням коефіцієнту використання; Nд.р. – норма елемента живлення, яке вноситься з добривом; К – коефіцієнт використання елемента;
  • 197.
    Приблизні коефіцієнти використанняелементів живлення з добрива по роках та за ротацію Роки Коефіцієнт використання, % N P2O5 K2O Мінеральні добрива За ротацію 65-75 35-50 65-85 в тому числі за 1-й рік 55-70 10-30 40-60 в тому числі за 2-й рік 3-5 10-15 10-15 в тому числі за 3-й рік - 5-10 5-10 Органічні добрива За ротацію 50-60 50-60 70-90 в тому числі за 1-й рік 20-30 35-45 40-60 в тому числі за 2-й рік 15-20 10-15 15-20 в тому числі за 3-й рік 5-10 5-10 5-10
  • 198.
    Приклад 1 –розрахунок доз під запланований врожай • На ділянці рівень забезпеченості ґрунту елементами живлення помірний. • З 1м2 планується отримати 15кг огірків; • Винос основних елементів живлення, в г/м2 : – азот – 23; – фосфор – 5,6; – калій – 40; • З врахуванням поправочних коефіцієнтів під запланований врожай потрібно внести: – азот – 30 г/м2 (23 г/м2 х 1,3); – фосфор – 7 г/м2 (5,6 г/м2 х 1,3); – калій – 52 г/м2 (40 г/м2 х 1,3);
  • 199.
    Приклад 2 –розрахунок доз добрив для основної заправки ґрунту простими добривами • Під основне удобрення потрібно внести (г/м2 ): азоту – 10, фосфору – 3, калію - 15 • Азот вносять у вигляді карбаміду (46%д.р.); • Для внесення 10г азоту потрібно 35г карбаміду: – 10г х 100%/46% = 21г; – 21г х 100%/60% = 35г – з врахуванням використання азоту; • Фосфор вносять у вигляді подвійного суперфосфату (50%д.р.); • Для внесення 3г потрібно 20г цього добрива: – 3г х 100%/50% = 6г; – 6г х 100%/30% = 20г – з врахуванням використання фосфору; • Калій вносять у вигляді сульфату калію (48%д.р.) • Для внесення 15г калію потрібно 62г сульфату калію: – 15г х 100%/48% = 31г; – 31г х 100%/50% = 62г – з врахуванням використання калію;
  • 200.
    Приклад 3 -Розрахунок доз добрив для основної заправки ґрунту комплексними добривами • Розрахунок починають з того елемента, який знаходиться в добриві менше за інших, або якого потрібно менше за інші елементи; • Приклад: нітроамофоска (N17P17K17); • Оскільки фосфору потрібно найменше – розрахунок роблять по ньому; • Для внесення 3г фосфору потрібно 60г нітроамофоски: – 3г х 100%/17% = 10г; – 18г х 100%/30% = 60г – з умовою коефіцієнту використання; • З даною кількістю добрива буде внесено 6г азоту: – 60г х 17%/100% = 10г; – 10г х 60%/100% = 6г – з умовою коефіцієнта використання; • Та буде внесено 5г калію: – 60г х 17%/100% = 10г; – 10г х 50%/100% = 5г – з умовою коефіцієнта використання;
  • 201.
    Приклад 3 –продовження розрахунку • Нестачу азоту – 4г (10г-6г = 4г) можна внести з 18г аміачної селітри: – 4г х 100%/35% = 11г; – 11г х 100%/60% = 18г з врахуванням коефіцієнта використання; • Нестачу калію – 10г (15г-5г = 10г) вносять з 42г сульфату калію: – 10г х 100%/48% = 21г; – 21г х 100%/50% = 42г; з врахуванням коефіцієнта використання; • При внесенні органічних добрив спочатку розраховують елементи живлення внесені органікою, а потім нестачу доповнюють мінеральними добривами
  • 202.
    Приклад 4 –розрахунок доз елементів живлення при підживленні огірка • Планова врожайність – 15кг/м2 ; • Після основного удобрення ґрунту потрібно внести в період вегетації: – азоту – 13г: • 23г-10г = 13г; – фосфору – 2,6г: • 5,6г-3г = 2,6г; – калію – 25г; • 40г-15г = 25г; • Припустимо, що за вегетацію потрібно провести 10 підживлень. Відповідно з кожною підкормкою потрібно внести біля 1,3г азоту, 0,3г фосфору та 2,5г калію; • Розрахунок доз внесення добрив робиться аналогічно;
  • 203.
    Підживлення огірка підчас вегетації • Перше підживлення проводять через 3-4 тижні після висаджування розсади; • Калій – основне добриво в цей період; • При вирощуванні на ґрунті підживлення проводять раз на 7-10днів; • Загальну дозу добрив ділять на кількість підживлень; • На початку плодоношення (2-3 неділя плодоношення) дози добрив потрібно збільшити; • З початком плодоношення є підвищена потреба огірка в калії. Співвідношення азот/калій підтримують на рівні 1:1,5-1,8; • При слабкому освітленні та сильному вегетативному рості рослин співвідношення азот/калій збільшують до 1:2
  • 204.
    Підживлення огірка підчас плодоношення • Після збору основної частини врожаю потрібно зменшити дозу калійних добрив та збільшити дозу азотних; • Співвідношення азот/калій зменшують до 1:1,2-1,4, що дозволить рослині закласти пасинки з додатковим врожаєм; • Якщо пасинки погано утворюються або їх зовсім немає, дозу калію зменшують до співвідношення з азотом 1:1, або вносять тільки азотні добрива; • При утворенні пасинків дозу калію знову збільшують до співвідношення з азотом N:K 1:1,4-1,7; • При поганому освітленні, а також при пониженні температури повітря дозу калію також збільшують;
  • 205.
    Підживлення огірка підчас плодоношення • Азотні добрива – не варто вносити надмірну кількість в аміачній формі (аміачна селітра) та в амідній (сечовина) і повинна становити не більше 20-30% усіх азотних добрив; • Ці форми азоту блокують надходження в рослину калію, кальцію та магнію; • В молодих рослин надмір аміачного азоту викликає отруєння (відмирання листя); • В старших рослин надмір приводить до передчасного старіння;
  • 206.
    Позакореневе підживлення огірка •Особливо доцільно проводити при затяжній холодній погоді з температурою ґрунту нижче 14-16°С; • При низькій температурі частина елементів живлення переходить у важкорозчинну форму; • Кореневі волоски знижують свою активність; • На молодих рослинах використовують розчини меншої концентрації, на старших – більш високої; • Позакореневе підживлення проводять раз на 2-3 тижні; • При холодній погоді – раз на тиждень; • Обприскують в похмуру погоду – немає сонячних опіків, розчин повільніше випаровується, елементи живлення засвоюються в низькій концентрації;
  • 207.
    Позакореневе підживлення огірка •Нові препарати для позакореневого підживлення спочатку випробовують на 1-2 рослинах і при відсутності негативної дії обробити решту рослин; • Щоб підвищити опірність рослин до перепаду температур, перегріву, низького освітлення та для підняття імунітету рослини обприскують Епіном (2-3мл/10л води); • Після обробки хімічними препаратами для зменшення негативної дії можна обприскати стимуляторами росту; • Під час позакореневої обробки разом з добривами також вносять стимулятори росту; • Для посилення кореневої системи вносять з поливами на 10л води гумати 1-2г, Циркон 1мл, Етамон 0,1мл з розрахунку 300-400мл розчину на рослину;
  • 208.
    • Поганий рістрослин; • Стебла стають тонкими; • Бічні пагони погано утворюються; • Листя дрібніє, стає блідо-зеленим, жовтіє. Найбільше цей процес спостерігається на нижньому листі; • Квіти блідніють, зав'язі жовтіють та не розвиваються, плоди укорочуються та стають конусовидними; Нестача азоту
  • 209.
  • 210.
    • Блокує надходженняазоту в рослину; • Посилює накопичення нітратів; • Затримується ріст рослини та плодів; • Листя стає дрібним, темно-зеленим; • На старому листі утворюються великі водянисті плями, які висихають та стають коричневими; • Проявляється на холодних та кислих ґрунтах; Нестача фосфору
  • 211.
    Дефіцит калію • Порушуютьсяпроцеси фотосинтезу; • Калій – легкорухомий, тому він переміщується із старих листків до молодих, тому перші симптоми – на нижньому листі у вигляді блідо-жовтої кайми по краю; • Плоди набувають грушевидної форми;
  • 212.
  • 213.
    Причини потворності огірків 1,2– Нестача азоту; 3 – нестача калію; 4 – недозапилення; 5 – запилення партенокарпічнинх гібридів комахами; 6 – загальна нестача елементів живлення
  • 214.
    Дефіцит молібдена • Блідезабарвлення листя; • Ростові процеси послаблюються; • Міжжилкові ділянки починають жовтіти на старших листках; • Пізніше краї листка стають коричневими;
  • 215.
    Дефіцит магнію • Проявляєтьсябільше на старому листі; • Між жилками появляються жовті хлоротичні плями; • Спочатку плями появляються скраю листка, а потім поширюються до середини пластинки; • Найчастіше проявляється в період плодоношення, знижуючи врожай;
  • 216.
    Дефіцит кальцію • Рістрослин затримується; • Міжвузля укорочуються; • У молодих рослин молоде листя загортається доверху, а пізніше – зморщується; • На молодому листі по краю та між жилками появляються білі плями; • Листя стає куполоподібним, плоди – дрібними, шершавими;
  • 217.
    Дефіцит заліза • Приймаєучасть в процесі фотосинтезу; • Дефіцит спостерігається на молодому листі; • Між жилками появляється хлороз, а далі – некроз;
  • 218.
    Дефіцит марганцю • Спостерігаєтьсяна старому листі; • Проявляється сітчастий хлороз; • Між жилками утворюються некротичні плями;
  • 219.
    Особливості підживлення • Приперших ознаках нестачі елементів живлення потрібно вносити корективи в удобренні; • Через листя в рослину попадає невелика кількість добрив, тому його треба робити паралельно з поливною водою; • Щоб не викликати опіків кореневої системи, перед підживленням ґрунт потрібно полити, якщо він підсушений; • Після підживлення ґрунт ще певний час поливають чистою водою;
  • 220.
  • 221.
    Вирощування розсади • Розсадувисівають на початку лютого; • Норма висіву насіння – 10-12г/м2 ; • Вихід сіянців з 1м2 – 2000шт; • Пікіровку сіянців проводять через 20-25 днів після сходів в горщики розміром 8х8см; • Суміш для горщиків: – 1 частина дернової землі; – 5-8 частин перегною; • Оптимальний вік розсади – 55-65 днів;
  • 222.
    Температурний режим длярозсади • Оптимальна температура для проростання – 25- 26°С, при якій сходи появляються на 5-6 день; • Після проростання та масових сходів температуру понижують до 15-17°С (на 4-6 днів) для кращого укорінення; • Через 4-5 днів після пониження, температуру підвищують: – до 22-28°С в сонячні дні; – до 18-20°С в похмурі дні; – до 15-17°С вночі
  • 223.
    Полив • Перший поливпроводять через 3-5 днів після появи сходів; • Поливають тільки зранку водою, або слабо- рожевою марганцівкою підігрітою до 25°С; • Інтервал між поливами – 5-7 днів;
  • 224.
    Висаджування розсади • Напостійне місце розсаду висаджують в середині квітня; • Температура ґрунту для висаджування на глибині 10см в 8 годин ранку має бути не нижче 15°С; • Вік розсади – не менше 50-55 днів; • Перед посадкою в грунт вносять фосфорні та калійні добрива по 30-40г/м2 , азотні – по 20- 30г/м2 ; • Свіжий гній не вносять! • Краще внести перегній чи компост 1-2 відра/м2 ;
  • 225.
    Схеми вирощування перцю •Формують гряди шириною 1м; • На 1 гряду висаджують 2 рядки з міжряддям 40- 50см; • Сильнорослі гібриди в рядку висаджують на відстані 35-40см (3шт/м2 ); • Середньорослі – 25-30см (4-5шт/м2 ); • Ранньостиглі та низькі гібриди – 15см в рядку, по 10шт/м2 , можна в 3 ряди на гряді; • Після посадки розсаду поливають 2л/рослину в другій половині дня або зранку в похмуру погоду
  • 226.
    Формування слабо- та середньорослихсортів • В теплиці, яка не обігрівається при вирощуванні слабо- та середньорослих сортів видаляють: – пагони та листя на штамбі нижче місця розгалуження головного стебла; – лишні пагони, які відплодоносили та які направлені в середину куща в середній частині рослини; • Деякі гібриди обходяться без формування;
  • 227.
    Формування високорослих сортів •Високорослі сорти та гібриди підв'язують до шпалери; • При формуванні кущів залишають 3-4 пагона; • З них 2 самих сильних підв'язують, а решту використовують для перших зборів, залишивши по 2 плоди; • Для доброго розвитку рослин видаляють кілька нижніх бутонів; • Видаляють все листя та пагони на головному стеблі до першої розвилки; • Видаляють хворі, пошкоджені листки та пасинки;
  • 228.
    Температурний режим • Оптимальнатемпература для перця: – в сонячну погоду – 24-28°С; – в похмуру погоду – 22-24°С; – вночі – 18-20°С; • Температура вище 30°С сприяє інтенсивному росту, але: – квіти при цьому не запилюються і обпадають, особливо коли вологість повітря висока; – квіти, які запилюються формують дрібні плоди; • При температурі вище 35°С та нижче 15°С та сухому ґрунті зав'язь обпадає;
  • 229.
    Режим зволоження ґрунту •Перець добре росте тільки при стабільній вологості ґрунту; • Різких коливань вологості бути не повинно!!! • Не переносить навіть короткого пересихання ґрунту; • Поливають часто, але невеликими дозами (1-2л); • При нестачі вологи ріст зупиняється, рослини стають карликовими, зав'язі та плоди обпадають;
  • 230.
    Режим вологості повітря •Оптимальна вологість повітря – 60-70%; • При високій вологості пилок стає нежиттєздатним, запилення не відбувається; • Поливають тільки в ранкові години і тільки під корінь; • Теплиці постійно провітрюють, але без перетягів;
  • 231.
    Підживлення • Проводять черезкожних 3 тижні; • В 10л води розчиняють: – 25-30г аміачної селітри; – 30-40г суперфосфату; – 10-20г хлористого калію; • 10 л розчину використовують на 2м2 ; • Після підживлення, щоб не допустити опіків, рослини поливають чистою водою; • Раз в місяць проводять позакореневе підживлення кальцієвою селітрою та фосфорнокислим калієм (по 10-12 г на 10л води): • Витрата робочого розчину 2,5л/10м2 ;
  • 232.
    Запилення • Перець –самозапильна культура; • Додаткового запилення не потребує; • При наявності комах краще не садити в одній теплиці солодкі та гострі сорти перцю;
  • 233.
    Збір плодів • Плодизбирають зеленими в технічній стиглості, або червоними – в біологічній; • При зборі в біологічній стиглості врожайність зменшується вдвоє; • При надмірному зав'язуванні плодів лишню зав'язь обривають; • Оптимальне співвідношення листків до плодів – 2 листка на 1 плід;
  • 234.
    Вирощування перцю взимових теплицях
  • 235.
    Вирощування розсади • Насіннявисівають в грудні; • Розсаду на постійне місце висаджують в лютому; • Вік розсади 65-80 днів; • Висота 30-35см; • Кількість листків 15-18 та бутони; • Погано переносить пікіровку, тому вирощують з перевалкою з касет через 15-20 днів у горщики розміром 10х10х10см; • Горщики розставляють на 1м2 80-90шт; • Після змикання їх розсувають на 20-25шт/м2 ; • Там, де не зійшли, підсаджують страхові рослини
  • 236.
    Мікроклімат для розсади •Після появи сходів температуру повітря підтримують на рівні 24-26°С; • Температура ґрунту повинна бути 19-20°С; • Вологість повітря – 60-70%; • Вологість субстрату – 80% НВ; • Потрібно часто поливати, але не перезволожувати;
  • 237.
    Підготовка субстрату длявирощування рослин • На 1м3 субстрату для сіянців вносять, в д.р.: – N – 0,23кг; – K2O – 0,78кг; – P2O5 – 1,25кг; • На 1м3 субстрату для перевалки вносять, в д.р.: – N – 0,45кг; – K2O – 1кг; – P2O5 – 1,25кг; • Сходи до пікіровки 2 рази на тиждень підживлюють 1% кальцієвою селітрою; • Після пікіровки – по 1г/л калійної та кальцієвої селітри; • Поливають 2 рази на тиждень;
  • 238.
    Посадка розсади • Схемапосадки розсади стрічкова: – (80+40)х30-35см; – (100+60)х30-35см; • Схема залежить від того, скільки пагонів буде формуватися на рослині (від 1 до 4); • Найчастіше вирощують у 2 сильних стебла, які підв'язують до шпалери; • Першу квітку (коронну) видаляють, щоб не зменшити врожайність;
  • 239.
    Схема формування солодкогоперцю в теплиці а – штамб; б – пагони першого порядку галуження; в – пагони другого порядку галуження; г – скелетні гілки
  • 240.
    Температурний режим тавологість • Після посадки температура протягом 2-3 тижнів: – в сонячну погоду – 23°С; – в похмуру – 20-22°С; – вночі – 17-18°С; • Відносна вологість повітря 70-80% • Наступний період: – в сонячну погоду – 24-28°С; – в похмуру – 22-24°С; • Середньодобову температуру підвищують поступово; • Крупні плоди утворюються при різниці денної та нічної температури після утворення першої зав'язі;
  • 241.
    Поява “хвостиків” • Припониженні середньодобової температури до 14°С появляються “хвостики”; • Стовпчик квітки не відмирає одночасно по всій його довжині; • Видалення “хвостиків” проводять якнайраніше, але не пізніше, як за 2 тижні до збирання;
  • 242.
    Період збирання плодів •Збір плодів розпочинають на 12-14 тижні; • В цей період: – температура повітря 22-23°С; – вологість повітря не вище 75% та не нижче 60%;