астрономія

1. ПРЕЗЕНТАЦІЯ З АСТРОНОМІЇ
НА ТЕМУ „ЮПІТЕР”
Підготувала Мельник Катерина, 11-А

2. На відстані більше 750 млн
кілометрів від нашого
центрального світила
рухається король планет,
зірка, яка не народилася –
Юпітер.
З’ясовано, що Юпітер
дуже сплющений. Його
екваторіальний діаметр
142800 км, а полярний лише
133500 км.
Маса Юпітера складає
2*10 30 км, що у 318 разів
більше маси Землі.

3. Знаючи масу і об’єм, можна легко
дістати густину Юпітера – 1,34 грама на
см кубічний (трохи більше, ніж густина
води).

4. Видима “поверхня”
Юпітера складається з
хмар, що мають дуже
низьку температуру –
140˚С. А от якщо
спуститися на сотню
кілометрів нижче цих
аміачних хмар, то там
буде вже тепліше,
будуть земні кімнатні
температури. З недр
Юпітера йде потужний
тепловий потік. Як він
формується?

5. Юпітер всього у 1000 разів
легше від Сонця. Якби він
був приблизно у 100 разів
важче, він би став зіркою,
а не планетою. Через
гравітаційне стискання
Юпітера зі швидкістю
приблизно 1 мм за рік
потік з його недрів у
декілька разів перевищу
тепловий потік, який він
отримує від Сонця.
Теоретики вважають, що
міліарди років тому
“дитина” була приблизна у
10 разів більше, ніж нині.
Проте світимість Юпітера
за минулі 4,5 млрд років
зменшилася у сотні разів.

6. У 1664 році у південній півкулі Юпітера
помітили дивний червонуватий об’єкт. Це
була відома Велика червона пляма, що
незабаром була названа Око Юпітера.
На Юпітері з’являються і білі плями, проте
тривалість їх життя набагато менша.

7. Насправді пляма – це гігантський
антициклон – вихор з підвищеним тиском.

8. А що до будови Юпітера?

9. Кільця
Юпітера
Космічний апарат «Вояджер 1» у березні 1979 року вперше
сфотографував систему слабких кілець, шириною близько
1000 км і товщиною не більш 30 км, що обертаються навколо
Юпітера на відстані 57 000 км від хмарного покриву планети.
Кільця Юпітера ймовірно складаються з дуже невеликих
твердих часток метеорної природи. Частки кілець Юпітера,
швидше за все, не залишаються в них довго (через перешкоди,
створювані атмосферою й магнітним полем). Отже, оскільки
кільця непостійні, вони мають постійно поповнюватися.
Невеликі супутники Метис і Адрастея, чиї орбіти лежать у
межах кілець, — очевидні джерела таких поповнень.

10. Супутники ЮпітераЗа даними на березень 2012-го року
навколо Юпітера обертаються 66
супутників, завжди звернених до
нього одним боком (внаслідок
припливних сил). Внутрішні
супутники обертаються майже
круговими орбітами, що практично
лежать у площині екватора планети.
Зовнішня група складається з
маленьких (діаметром від 10 до
180 км) супутників, що рухаються
витягнутими й дуже нахиленими до
екватора Юпітера орбітами. Чотири
ближчі до Юпітера супутники Леда,
Гімалія, Лісітея, Елара рухаються в
напрямку обертання Юпітера, а
чотири зовнішніх супутники Ананке,
Карме, Пасіфе і Сінопе рухаються у
зворотному напрямку.

11. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!