Tskave pro-zemlyu-ta-msyats

1. ПОЛЯРНЕ ДИВО
Людині, яка спостерігає за полярним сяйвом із Землі, здається, що вона бачить величезну
завісу чарівних кольорових вогників, які рухаються небом. А з космосу це природне явище
має вигляд різнокольорового кільця навколо магнітних полюсів Землі (Південного та
Північного).
Із полярним світінням пов’язано чимало міфів, оскільки люди здавна намагалися
пояснити це диво. Так, вікінги вважали, що це відблиск обладунків легендарних дів-
войовниць — валькірій, давні фіни називали це явище вогняною річкою Ружою, що
відокремлює світ живих від світу мертвих. А північноамериканські індіанці називали небесні
спалахи привидами загиблих ворогів або відблисками вогнищ з потойбічного світу
пращурів.
Насправді це надзвичайно захопливе явище виникає внаслідок взаємодії атомів та
молекул верхніх шарів атмосфери із зарядженими частинками сонячного вітру. Саме їх рух
і зумовлює коливання світіння.
Вигляд полярного сяйва з космосу.
Фотографія ESA/NASA 1
Вигляд полярного сяйва із Землі

2. 2
Полярне сяйво вирізняється різнобарв’ям кольорової гами. Це визначається молекулою,
з якою зіткнулася заряджена частинка, і щільністю газу в атмосфері. Наприклад, кисень
може давати червоний та зелений колір, азот — фіолетовий або синій.
На висотах дислокації сяйва вище за 150 км у ньому переважає червоний колір, нижче
за 120 км — фіолетово-синій, а в проміжках між ними — жовто-зелений. Останнє кольорове
забарвлення зустрічається частіше, тож це свідчить про активність природного явища
в діапазоні від 120 до 150 км, хоча спалахи сяйва можна побачити й на висотах до 1000 км.

3. 3
КОЛОНІЗАЦІЯ МІСЯЦЯ
Перші кроки щодо освоєння місячної поверхні планується зробити вже протягом
найближчих десятиліть. Спочатку одразу кілька інтернаціональних та національних
проектів хочуть розгорнути місячні бази, які в майбутньому дозволили б не лише
проводити дослідження космічного простору, а й змогли б слугувати перевалочними
пунктами для експедицій, які вирушатимуть в різні кінці Сонячної системи.
Дещо незвичайний проект місячної колонізації був нещодавно запропонований
японськими фахівцями. У ньому передбачено розпочати в кілька етапів зведення місячної
бази на Південному полюсі Місяця. Головним аргументом такої незвичайної дислокації
бази слугує достатня сонячна освітленість для оптимальної роботи сонячних батарей. У той
же час селенологи вважають, що саме в полярних і приполярних областях можуть бути
зосереджені великі поклади корисних копалин, зокрема й руди, з яких можна буде
виділяти воду й кисень.
Проект місячної бази