Tskave pro-merkyryi

1. МЕРКУРІЙ
Магнітне поле Меркурія дуже слабке — його
напруженість поступається земній у понад 100 разів.
Імовірно, як і земна, вона утворюється в результаті
своєрідного ефекту доміно. Таке явище — результат
циркуляції рідкого ядра планети, яке постійно
«збовтують» надзвичайно потужні сонячні припливні
сили, що не дають кристалізуватися серцевині
планети.
Про внутрішню будову планети відомо небагато.
Проте існує припущення, що більшу її частину складає
залізне ядро, радіус якого близько 1800 км. Саме
в ньому міститься основна маса (4/5) Меркурія,
а верхні шари мають значно меншу густину.
1
Магнітне поле Меркурія
(художнє зображення)
Схема магнітного поля Меркурія

2. 2
Меркурій дуже нагадує супутник, хоча й має незвичайну будову «залізного плоду»
з тонкою шкіркою й масивним залізним тілом з невеликою рідкою серцевиною. Поверхня
планети також щільно усіяна кратерами, як у більшості планетарних супутників. Меркурій
більший за більшість із них і поступається розмірами лише супутникам Юпітера (Ганімеду)
і Сатурна (Титану). У той же час Меркурій набагато масивніший і щільніший за будь-який
супутник, і лише наша планета перевищує його за щільністю.
Ганімед (діаметр 5 268,2 км)
Титан (діаметр 5 149,5 км) Меркурій (діаметр 4 879,4 км)

3. 3
З поверхні Меркурія можна спостерігати чимало незвичайних астрономічних явищ,
пов’язаних з тим, що його день дорівнює трьом рокам. У зв’язку з цим через дуже
витягнуту орбіту для уявних спостерігачів, які перебувають на цій планеті де-небудь
в області термінатора (межі між ніччю з її космічним холодом і днем з нестерпимою
спекою), Сонце вийде з-за близького горизонту, зупиниться посеред небосхилу, трохи
вернеться у зворотному напрямку, знову зупиниться і після цього швидко сяде з іншого
боку горизонту.
Схід Сонця на Меркурії (художнє уявлення)
Шлях Сонця небом Меркурія в районі меридіану 180º