1. Відділ освіти Добропільської міської ради
Методичний кабінет
Білицька ЗОШ І-ІІІ ст. № 9 Добропільської міської ради
Виховна година
Веселий ярмарок
українських страв
Класний керівник 6 класу
Гарбуз А.Ю.

2. Добропілля – 2014
Веселий ярмарок українських страв
Мета:
• Познайомити дітей зі стравами української національної кухні, з
традиціями, пов'язаними із готуванням страв;
• Розповісти про важливість їжі в житті людини.
• Виховувати повагу до людської праці, бажання самим допомагати
дорослим.
• Відроджувати звичаї і обряди нашого народу, примножувати його
традиції.
Обладнання: Стіл із різними стравами української національної кухні,
рушники, коровай із хлібом - сіллю, книги та листівки з рецептами ук-
раїнських національних страв, сніп пшениці, колоски, записи пісень,
плакат «Хліб — святиня, хліб — життя», комп’ютерна презентація.(слайд
1)
Хід свята
Ведуча. Пройшло століття – все довкіл змінилось.
Хоч для історії і вік – не час,
Що є тепер, тим людям і не снилось,
Та сьогодення всіх вражає нас.
Бо кожен день несе нас до вершини,
Нові дарує мрії й відкриття,
Захоплення і диво для людини
Таке у нас сьогоднішнє життя.
Ведучий. Та ми в минуле прагнем повернути,
Коли прапрадіди ось тут жили,
І пригадати нині призабуте:
Які вони традиції несли,
Які були в них звичаї і жарти,
Пісні і думи, прагнення мети…
Минуле забувати нам не варто,
Щоб у майбутнє праведно іти.
1 – й учень.
Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя – доля буде,

3. Не на день і не на рік,
А на довгий – довгий вік!
(слайд 2)
2 – й учень.
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді! Щоб жилося в мирі!
3 – й учень.
Добрий день кажу я всім:
І дорослим, і малим!
Добрий день, любі друзі!
Яке чудове привітання «Добрий день». Це означає, що у нас гарний настрій, хороше
на серці. Добрий день – це означає, що всі ми бажаємо один одному добра.
Учень
Працьовитий і гостинний український народ здавна славився хлібосольством. Зайдіть
до української оселі на годинку – без частування господиня не проводить вас. Усе
смачно, ситно, а головне корисно та невибагливо. (слайд 3)
1 – ша учениця.
Отже, щиро просимо гостей на наш «Веселий ярмарок українських страв»!
Ведуча. Увага! Увага!
Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!
На ярмарок, прошу гуртом, по одинці,
Чекають на всіх тут чудові гостинці! (слайд 4)
Ведучий На ярмарку нашім чудовім, багатім,
Є чим дивуватись і є, що придбати!
Тут щедрі дарунки із саду й городу,
Тут пісні і жарти – усім в нагороду.
Ведуча Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!
Гей, народ збирається –
Ярмарок розпочинається!
Пісня «Зеленеє жито»
Ведучий. Давайте пригадаємо, на які страви багате традиційне українське застілля.

4. Ведуча. Україна здавна славиться своєю гостинністю,багатою і смачною кухнею.
Борщі та пампушки (слайд 5), паляниці й галушки (слайд 6), вареники й ковбаси
(слайд 7), печеня й напої з фруктів і меду відомо далеко за межами України (слайд 8).
Ведучий. А яке розмаїття м ясних страв: (слайд 9) українські битки, (слайд10)
шпигована часником і салом буженина, (слайд 11) з капустою і салом свинина,
(слайд12) крученики, завиванці, (слайд 13) фарширована птиця, голубці.
Ведуча. А рибна? (слайд 14) Карасі в сметані, (слайд15) щука тушкована з хроном,
(слайд 16) рибні крученики, (слайд 17) юшка, короп, фарширований грибами і
гречаною кашею…
Одним словом, усього не перелічити відразу.
Сценка. (На сцену виходять господар та господиня.) слайд 18.
Господар. Доброго дня, шановні гості нашого свята!
Господиня. Низький уклін вам, гостоньки дорогії! Не минайте ярмарку нашого,
заходьте, покуштуйте страв українських, поласуйте солодощами.
Господар. З давніх-давен українські страви відомі світові своїми високими смаковими
якостями.
Господиня. Наше сало, борщ, пампушки, вареники, пиріжки високо цінуються не
тільки в Україні, а й за її межами.
( Виходять продавці ярмарку) Слайд 19.
1-й продавець. Купуйте купуйте усі бараболю,
Варіте і смажте із сіллю й без солі.
2-й продавець. А у мене часник, як бик, (слайд 20)
А цибуля, як гуля!
Всі мікроби убиває, (слайд 21)
Буде здоровий той, хто придбає!
3-й продавець. Лотки із яблуками не минайте, (слайд 22)
Які до смаку вам, такі вибирайте!
4-й продавець. Беріте калину – червоні корали! (слайд 23)
Напоїть матуся калиновим чаєм –
Недугу ураз, як рукою знімає!
Пісня «Ой я молода на базар ходила» (слайд 24)
Учен. (слайд 25)
Ми хлібом - сіллю друзів зустрічаєм.
Хай буде в світі більше в нас братів.

5. Хай в кожній хаті пахне короваєм,
Щоб люд ніколи хліба не просив!
Учень. (слайд 26)
За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Зайдеш — і одразу
видно: тут радо почастують гостя званого і нежданого, людину подорожню. А ще
було таке повір'я: «Хліб на столі — Бог у домі». В усі часи хліб берегли. Він з
людиною від народження і до глибокої старості. Він єднає людей.
Учениця. (слайд 27)
Візьму я в руки хліб духмяний —
Він незвичайний, він святий,
Ввібрав і пісню, й працю в себе.
Цей хліб рум'яний на столі.
Учениця (декламує вірш)
Хліб
Певне чули ви, малята,
Вже не раз такі слова:
-Хліб — усьому голова!
І не раз удома тато
З вами також говорив:
- Хлібна крихітка, малята, -
Праця наших трударів: (слайд 28)
Комбайнерів, трактористів,
Що у полі день при дні.
Це ж вони ростять зернисті (слайд 29)
Пшениці густі - рясні.
Учень (слайд 30)
Пекла господарка хліб і промовляла:
Печу, печу хлібчик
Діткам на обідчик:
Маленькому — менший,
Старшому — більший,
Шусть у піч!..
І випікся наш чудовий коровай.
Пісня «Сіяв батько жито» (слайд 31)
Учень (слайд 32)
Без чого не можна уявити український обід? Ну, звичайно, без борщу! Ця страва
сприймається як те, без чого не можна обійтися, без чого відразу розпадеться

6. життєвий ланцюг. Як не можна уявити моря без води, саду без дерев, так для українця
немає обіднього столу без миски борщу.
Учень (слайд 33)
Борщ – це символ надійного даху над головою, родинного тепла, сімейної злагоди і
спокою. «Дивись, не переборщи»,- остерігає народна мудрість.
Учень (слайд 34)
Ой варила баба борщик, грибком закришила
І вона свого дідуника до борщу просила. (слайд 35)
Дідо борщик посьорбує,тай бабуню хвалить:
А то наша бабунця, файний борщик варить!
Учень (слайд 36)
Вже звикли: борщ – це значить кислий,
Але ж насправді це не так.
Над назвою його помисліть
Чому в борщі цей збірний смак:
Він і солодкий, і солоний,
І в міру кислий, і гіркий,
І буряково – часниковий,
Капусно – кропо – петрушковий,
Цибульно – м'ясо – помідорний,
І в міру жирний чи пісний.
В нім бульба, морква і квасоля,
Сметана, перець, з лавру лист,
Усе це збірня овочева
І в ній таїться його зміст: зборище із страв славетних українських,
Є найсмачніша страва – борщ, в нім міць сім’ ї, ґаздині гордість,
Якщо той борщ, насправді борщ.
Учениця (слайд 37)
БОРЩИК
Дід прийшов з роботи,
Сів біля стола,
Ну а я в тарілці
Борщ йому дала.
З'їв усе до ложки.
Дай - но ще мені.
Борщик нині чомусь
Дуже посмачнів!
Мама проказала,
Щоб не чула я:
Бо його зварила

7. Внученька твоя.
Ведучий (слайд 38)
Чимало цікавих традицій, пов'язаних із борщем. Традиційно селяни відзначали
цією стравою родинні свята, закінчення польових і городніх робіт. Подекуди борщ є
обов'язковою весільною стравою. У Карпатах на весіллі його подають після капусти.
На Полтавщині жодне весілля не обходиться без капусняку (різновиду борщу). На
Поділлі наступний після весілля день відомий, як «розхідний борщ» — перед тим, як
розійтися по домівках, гості частуються борщем. Для борщу який готують на Різдво,
господині не шкодують найкращого м'яса — це ж обов'язкова святкова страва. А от
на Усікновення варити борщ заборонено, адже не можна у цей день різати нічого
круглого, що нагадує голову,— буряків, капусти, картоплі. Мабуть, кожен із вас,
друзі, знав таку стародавню народну закличку:
Учениця
Дощику, дощику!
Зварю тобі борщику
У новенькому горщику
Поставлю на дуба.
Лини, як з дуба,—
Цебром, відром, дійничкою
Над нашою пшеничкою!
Учениця
Це найулюбленіша страва українських людей. Такого борщику немає ніде в світі.
Рецепти борщу існують багато століть. У давнину ця страва мала назву «Вариво з
зіллям», тобто із зеленню. Зараз існує понад 30 способів приготування борщу.
Учень. «Борщ без каші - удівець,а обід- сирота». (слайд 39)
Каша –це символ продовження роду. Вона супроводжує людину від самого
народження, адже є першою стравою після материнського молока. Яких лише каш не
вигадано? Пшоняна, гречана, з ячменю, кукурудзи, вівса, рису, горохова каша.
Учень (слайд 40)
Це найпростіша й водночас одна з найсмачніших страв української кухні. А головний
її секрет – побільше масла, бо «маслом каші не зіпсуєш». Особлива і символічна її
роль в різдвяних святах. Головна страва на Святвечірньому столі – кутя. Її розводять
медом, маковим молочком, узваром, посипають горіхами.
Ведучий. А якою ж кашею пригостите сьогодні нас?
Ведуча. Гарбузовою. Її полюбляє сам Стецько.
Сценка (на сцену виходять Уляна та Стецько з гарбузом у руках) Слайд 41

8. Стецько. Здоровенькі були! Оце почув, що про мене говорять, та й мерщій до вас.
Уляна. О, Стецько, а що то ти приніс?
Стецько. Та це Уляна втеребила мені гарбузяку. Казала, що каші наварить. А сама
пропала, як булька на воді. А може ти мене почастуєш чимось смачненьким, то я до
тебе посватаюсь?
Уляна. Посватайся, Стецю, посватайся, то ще одного гарбуза дістанеш.
Стецько. А ти дівка освічена?
Уляна. Освічена.
Стецько. А в заморських країнах бувала?
Уляна. Бувала, Стецю, бувала.
Стецько. А що там варять?
Уляна. Страви кращої, ніж у нас, я ніде не зустрічала.
Стецько. Та ти шо?
Уляна. Кажу тобі. На Кавказі шашлики і лаваш, у італійців – піца та макарони,
французам до вподоби жаби і слимаки, американцям – гамбургери. А в нас: борщ,
галушки, пампушки, вареники… Та що там казати! Навіть проста пшоняна каша,
зварена в печі,- хіба можна її з чимось порівняти?
Стецько. А ще й салом можна затовкти ту кашу. Я весь горщик враз з’їв би. А ти
кашу вмієш варити?
Уляна. Авжеш умію, особливо з гарбуза.
Стецько. Ось така дівчина мені підходить. То я буду свататись.
Уляна. Стецю, та ж у тебе не всі дома?
Стецько. То я побіжу їх позбираю. (вибігає зі сцени)
Пісня про сало. (слайд 42)
Учень. (Слайд 43). Мамалига – це степ і воля, зоряний простір і довга пісня, тепло
багаття і спорідненість товариства. Це густо зварена кукурудзяна каша, заправлена
шкварками, бринзою, грибами в сметані та маслом.
Учень. (Слайд 44). Варять мамалигу або кулешу чи банош на молоці, сироватці,
сколотинах. Банош з димком – це страва карпатських чабанів. Мамалигою з бринзою
чи шкварками пригощаються жниварі, косарі,козаки.
Учениця. Що хата має, тим гостей і пригощає-
Снує у кухні господарка, наче дзиґа.
У вишиванці і кептарику стрічає,
Чудова страва – золотиста мамалига.
На різний смак: хто полюбля з вершками банош,
Хто просить тільки ледь підсолену кулешу.
Хто з шкварочками просить лише
Або з грибочками біленькими в сметані.
Від давнини їдять цю страву і донині
Ласують кашею і шляхта і селяни.
І я сьогодні мамалигу приготую.

9. Бо старовинні назбирала собі рецепти..
Запрошую усіх і смачно нагодую,
Як знак поваги, визнання любові краю.
Учениця.
Що у світі найсмачніше?
Може, краби чи ікра?
Може, ще щось, найдавніше?
Є багато різних страв.
Учень.
Тільки в хаті українській
Покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці,
А над ними в'ється дим,
Бо гарячі - масло тане...
Чи ж ви знаєте, що це?
Учень. (слайд 45)
Це - вареники в сметані,
Найсмачніші над усе!
Українці! Пригадаймо,
З чим вареники в нас є?
Учениця.
Знає кожна господиня,
Що до столу подає. (слайд 46)
З сиром ось жовтіють в мисці,
І з картоплею киплять... (слайд 47)
Учень. (слайд 48)
Полюбляють українці
За столом поласувать.
Ще з капустою наварим,
Та з грибами - пахнуть як!
Учениця. (слайд 49)
Поласуємо ми з вами.
Поласуємо - ще й як!
Ще ж і з вишнями не їли,
З полуницями беріть!
Учень. (слайд 50)
Ми вареників зварили -

10. Оце диво на весь світ!
З м'ясом, з рибою, з горохом,
Ось ще з маком та пшоном.
Учениця. (слайд 51)
Ще посидьте з нами трохи,
В нашій хаті за столом.
Є вареники у хаті -
В Україні все гаразд:
Всі - щасливі і багаті,
Щедре сонце світить в нас!
Слава хаті українській,
Слава нашій всій землі, (слайд 52)
І вареникам у мисці,
Що на нашому столі!
Ведучий. Ану, друзі, відгадайте загадку? Химерний, маленький,
Бокастий, товстенький, чимось смачним напхався,
В окропі скупався.
Усі разом. Вареник.
Учень. « Вареники на стіл – біда за поріг», - каже народна мудрість. Вареники на
столі українців - це домашнє урочисте застілля. Ця страва завжди доречна – і в піст, і
у свято. А вже начинок для вареників не перелічити. Їх варять по всій Україні, на
кожне свято.
Учень. (Слайд 54). «Панами на всю губу» почувалися вареники на столі. Недарма
про багату, веселу людину казали: «живе, як вареник, у маслі». І дійсно, варенички
люблять поливку. Це і сметана, і смажена цибуля зі шкварками, і маслом.(Слайд 55).
Великого пана цяці – так називали вареники з ягідною начинкою. Вони потребують
особливої поливки з меду чи фруктового сиропу.
Учениця. Вареники в Україні ліплять, й варять ще донині.
Без них в неділю не обід, їх любить весь вкраїнський рід.
Їх ліпить кожна вправна жінка, та головне у них – начинка:
Гриби, капуста, бараболя, горох, пшоно а чи квасоля,
А також сир, чи мак, чи гречка – все підійде, аби не суперечка,
Достиглі вишні чи суниці – усе заліплять в тісто молодиці.
Вареники – то річ смачна така! Від них і сить і сила в козака.
Учень.
Дуже любили українці вареники з сиром. Вони займали важливе місце в українських
обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих - щоб допомагали, злих
– щоб не шкодили. Готували вареники з сиром на весілля, на хрестини, пригощали на

11. толоці, обжинках і обов'язково – на масляну. До вареників з сиром додавали сметану
чи ряжанку, запивали холодним свіжим або кислим молоком.
Виконання пісні «Із сиром пироги».
Учень. Ми на кухні на родинній (слайд 56)
Приготовили обід.
Куховарко, тітко Ганно,
Подавайте нам обід.
Учень. Милі гості, просим сісти
Вареники будем їсти.
Вареники непогані,
Вареники у сметані. (слайд 57)
Учень. В кожній хаті на Вкраїні
Вареники варять нині.
Це вареники знаменні
Їх родичі пельмені.
Учень. Вас чекають у макітрі (слайд 58)
Вареники дуже ситні.
Круглолиці, білощокі
Із рум'яної пшениці.
Учень. Їжте, їжте просим щиро, (слайд 59)
Вареники наші з сиром.
Вареники непогані,
Вареники у сметані.
( Пригощання гостей свята варениками з різною начинкою)
Учениця. А скільки народ склав загадок про овочі, з яких готують різні страви!
(Діти загадують загадки).
Учениця. Є коси, та не з волосся,
Є зерна, та не з колосся. (Кукурудза) (слайд 60)
Учень. Як у народі називають того,
Хто поле обробляє,
Зерном добірним засіває,
Високі врожаї збирає? (Хлібороб) (слайд 61)
Учениця. Я кругленька, червоненька,

12. З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають, (Редиска) (слайд 62)
Учень. Товстий Гнат —
При землі не впізнать.
А як вирвеш, борщик звариш,
Тоді й похвалиш. (Буряк) (слайд 63)
Учениця. Під землею птиця
Кубло звила та яєць нанесла. (Картопля) (слайд 64)
Учениця. Жовтобокий карапуз
Йшов городом та й загруз,
Бо насіння стільки має,
Що аж боки роздимає.
Через те й загруз... (гарбуз). (слайд 65)
Учень. Під землею хатка,
Там сидить дівчатко,
Зелена в сестриці
Вигляда косиця.
А ми потягнули
Ловко за косицю:
Ой, вилазь на волю,
Червона сестриця, (Морква) (слайд 66)
Учень. Виріс у полі будиночок: у ньому зерен повно, стіни позолочені, вікна
заколочені. (Колос пшениці) (слайд 67)
СЦЕНКА "ДІД І БАБА" (слайд 68)
Дід Щось добреньке з’їсти хочу,
Тільки що – не знаю сам.
Баба Голови б ти не морочив,
Що зварила – те й подам.
Дід Вареники, борщ і каша,
В животі від них урчить.
Баба Вередливий став ти, діду.
Що тобі іще зварить?
Дід Знаю, бабо, ти не сердься,
Я, мабуть би, з’їв оце…
Коровай із борошенця,
А туди б ще вбить яйце.
Баба Отже, клятий!
Хоч бери, тікай із хати!

13. Будь по-твоєму, спечу.
Дід Ти готуй, стара, швиденько,
Повечеряєм гарненько.
Баба в мене – молодець!
Але гріх самому їсти
Цей рум’яненький хлібець
Дід Пам’ятаєш, моя люба,
Як були ми молоді,
Напечем, бувало, хліба -
Повна хата молоді.
Баба Танці, співи, сміх до ночі
Вечорниці…А тепер? (ідуть зі сцени) (слайд 69)
Ведучий.Ось і приготували ми сьогодні багато різних смачних страв, які ми з вами
покуштуємо і пригостимо наших гостей. Господине, запроси, будь ласка, всіх гостей
до столу. Смачна наша українська кухня,щедра, як душа нашого працьовитого народу.
Сподіваємось, що вам було цікаво послухати про її страви.
Учень. Не поцурайтесь хліба – солі,
Борщу скуштуйте й пампушок; годуйтесь,кушайте доволі…
Святкуйте, щоб не були кволі, не було б зайвих в вас думок!
Ведуча. І на останок хочемо побажати від щирого серця: смачного вам! (слайд 70)
Куштуйте на здоров'я та добрим словом господарів віддячте!
Ведучий. А зараз для вас прозвучать веселі гуморески та коломийки. (слайд 71)
Гуморески
Учень.
- Звiдки в тебе така гуля? -
Пита батько сина.
- Та то менi туди муха
На уроцi сіла.
- Та що, мухи в вашiй школі
Є такі великі?
- Та нi, то її Микола
Вдарив черевиком.
Учениця.
Ти чому, Оленко, нині
То лежиш у ліжку,
То вмикаєш телевізор,
То гортаєш книжку,
А тим часом братик менший
В маминім халаті
Миє посуд, борщ готує,
Підмітає в хаті?
Усміхнулася Оленка:

14. - Не журіть ви брата:
Він сьогодні в ролі мами,
Я - у ролі тата.
Коломийки (Хлопці та дівчата.)
ЖАРТИ (слайд 72)
Дівчата. От так диво – дивина:
Виріс ріг у кабана,
Льоха вбралася у пір’я,
Пси порили все подвір’я.
Хлопці. А лаписько в курнику
Заспівав: «Ку-ку-рі-ку!»
Лізуть горобці на квочку,
Щоб сховатись в холодочку.
Дівчата. А ягнята, мов коти,
Геть обсіли всі плоти.
Віл на яворі пасеться,
Кіт у кошику несеться.
Хлопці. А індики на воді
Плавають, мов лебеді.
А тепер скажіть мені –
Де тут правда, а де ні?
Всі. Та тут все переплуталось!
Учень. (слайд 73)
У недiлю на базарi
Два куми зустрiлись,
Один живе у райцентрi,
Другий у селi десь.
- Як там справи, куме Йване?
- Та хай йому трясця!
- А що ж таке? – Та недавно
Купив зубну пасту
Воно ж тепер тiльки й знають,
Що все рекламують:
Чистiть зуби цим “Колгейтом”
I як в бобра будуть!
- То я, дурний, i почистив,
І не забарилось,
Як у бобра всього лиш два
Спереду лишились.
Учениця.
Малий Івась потихеньку

15. Запитав у тата:
- Коли був ти ще маленьким,
Тебе била мати?
Обняв тато свого сина
За худеньку спинку.
- Ні, моя мене не била,
Тільки твоя, синку.
Учениця.
Став Микола на порозі:
- Я ішов од бабці
і посередині рову
посковзнувсь на кладці…
- Як? У рів та в нових штанях? -
До Миколи мати.
- Мамцю, сталось все так швидко -
Я й не встиг їх зняти.
Ведуча. Скільки б ми не грали, а кінчати час. (слайд 74)
Знову в цьому залі, ми чекаєм вас!
Ми з вами не прощаємось,
А говоримо вам «До нових зустрічей!» (слайд 75, 76)

16. Пісня «А ми бажаєм вам добра»
Я від народження така лінива,
Але даремно час свій не марную,
На кухні я моторна і кмітлива,
Коли "ліниві" голубці готую…
На дно кладу листочки капустяні,
Потерту дрібно моркву й цибулинку,
І пластівці у фарш кладу гречані,
А деколи й порізані травинки…
Кладу готові кульки до каструльки,
І кип‘ятком так щедро поливаю,
Ще додаю сметанку для кислинки,
А кетчуп в стравах я не полюбляю…
«Ліниві» голубці в воді танцюють,
І потім дуже довго умлівають…
А я сиджу за «компом» і віршую,
Ліниво на обід смачний чекаю…
НЕДІЛЬНИЙ СЛАВЕНЬ ВАРЕНИКУ
на музику з кінофільму,,17 вареників весни"
Не думай, що Вареник це пусте!
Всього лиш тісто зварене з начинкою,
Вареник- як Буття людське святе!
Як єдність пари чоловіка з жінкою!
Вареник наче магія життя!
Як фази Місяця у зоряному морі,
Як духу і матерії злиття,
Що долина з праматірних просторів!
ПРИСПІВ:
Хтось любить їсти м'ясо, хтось- гриби,
Хтось - голубці, хтось- зупу, хтось - крученики,
А я з дитинства щиро полюбив:
Вареники. Вареники. Вареники.
Ти з тіста наче бог формуєш світ,
Адже Усесвіт теж неначе з борошна,
А тісто таке ж тлінне як граніт-
То ж головне, щоб смачно було й хороше!
Вареники не просто пироги!
А серед страв людських немов священники,
І полюбляють навіть вороги
В сметані свіжозварені Вареники!
ПРИСПІВ
Як пироги скипають у воді,
Вони ж як зорі в небі обертаються!
І почуття з душевних холодів,
До почуттів весняних повертаються!
Дітей також з дитинства приучай,
Щоб не росли ліниві, наче беники,
У працю душу і любов вкладай,
Неначе мак блакитний у вареники!
ПРИСПІВ
Вареники неначе світло й тінь,
Разом в одному видиме й невидиме!
Суть Правди всіх минулих поколінь-
Ніякий бог такого би не видумав!
У темнім небі бога не шукай,
Твори і щастя буде у знаменнику!
В неділю до полудня завжди май,
Хоч невеличку мисочку вареників!
ПРИСПІВ