1. Автор:
студентка групи УА-3
Березова Ю.С.
Науковий керівник:
к. Філол. Наук
Макаренко Л.В.

2.  В. Свідзинський – поет ХХ ст., представник
“Розстріляного Відродження”.
 Творчість досліджували: І. Дзюба, Ю. Лавріненко, Е.
Соловей та В. Стус (творча спадщина та постать В.
Свідзиньского в контексті Українського літературного
Відродження).
 Окремого дослідження, присвяченого систематизації та
узагальнення філософських мотивів в ліриці митця,
досить не існує.

3. Об’єкт дослідження: лірика В. Свідзинського.
Предмет дослідження: філософський контекст у
ліриці зазначеного поета.
Мета: дослідити особливості лірики
В. Свідзинського, а також акцентувати увагу на
головних темах філософського змісту.

4. – проаналізувати наукову літературу, відзначаючи
особливості філософської лірики як літературного
поняття;
– з'ясувати особливостi свiтосприйняття письменника,
самобутнicть його поетичного бачення та фiлософськi
погляди, що знайшли вiдбиток у його творчостi;
– визначити провiднi мотиви лiрики письменника та
простежити їх розвиток на матерiалi його поетичної
спадщини.

6. ФІЛОСОФСЬКА
ЛІРИКА
це поезія, яка спрямована на філософське
осмислення світу, пошук відповідей на
“ вічні питання ” відображається у
світобаченні ліричного героя, у поетичному
роздумі.

7. ОЗНАКИ ФІЛОСОФСЬКОЇ ЛІРИКИ

8. МОТИВИ

11.  Сонце = Бог (існує в кожній живій клітинці);
 Фізичнетіло = центр (зв’язок між земним та
космічним;
 Відродження перехід у космічну енергію;
 З'єднання сил природи;
 Східсонця – символ нового життя, перехід з
хаосу в гармонійне існування;

13. Філософська лірика — поезія, спрямована на
філософське осмислення світу, людини. Також є виявом
філософських поглядів ліричного героя. Має свої певні
ознаки (медитативність, поетичне узагальнення, опозиції) та
мотиви (людина і суспільство, природа та людина,
самотність та інші).
Творчість Володимира Свідзинського є не тільки
відображенням внутрішнього стану письменника, а ще
відповідає на низку філософських питань. У творчій
спадщині митця вагоме місце займають екзистенціальні
мотиви (втеча від реальності, буття людини, вплив міста на
індивідуальність), філософське осмислення природи
(Творець – Природа – Людина) та мотив смерті коханої
людини.

14. Ь Борзенко О. І. Людина і природа в поезії В. Свідзинського / О.
І. Борзенко // Вісник ХНУ. — 2004. — №583. — С. 85—88.
і Лавріненко Ю. Розстріляне відродження / Юрій Лавріненко //
Антологія. — К.: Просвіта, 2001. — 794 с.
Світличний І. Поезія і філософія / Серце для куль і для рим.
– К.: Рад. Письменник, 1990. – С. 271-283.
е Соловей Е. «Дзеркало тижня»: Невпізнаний гість: Доля і
спадщина В.Свідзинського
и Соловей Е. Українська філософська лірика / Е. Соловей //
навч. Посібник спецкурсу. – К.: Юніверс, 1999. – 368 с.
п Стус В. Зникоме розцвітання особистості / В. Стус. – Л.:
Просвіта, 1956. – 106 с.