План
Вступ
1. Фізико-географічне положенняВолинського
Полісся.
2. Природні умови області.
3. Флора та фауна краю.
4.Заповідні території.
5. Екологічні проблеми Волинського Полісся.
3.
“ Тільки тойможе бути патріотом
своєї Батьківщини, хто вміє
цінувати і любити природу рідного
краю ”
4.
Поліський край єсвоєрідним ландшафтним
регіоном Східноєвропейської фізико-
географічної країни.
Для нього характерні
низовинний рельєф,
помірноконтинентальний клімат,
значна обводненість,
густа річкова мережа з широкими долинами,
панування рідких різновидів дерново-
підзолистих та болотних ґрунтів,
широколистяні ліси, луки, болота,
перезволожені землі.
5.
Волинське Полісся єнайбільш зволоженим,
залісненим і заболоченим краєм.
Леся Українка так оспівала цей неповторний
своєю красою край:
Передо мною килими чудові
Натура стеле - темнії луги
Славути красної бори соснові
І Случі рідної веселі береги.
6.
Волинське Полісся –це фізико-географічна
область Поліської провінції Лісової зони,що
займає Поліську низовину з невеликим
нахилом до Дніпра та Прип’яті.
Природна область ВолинськеПолісся
знаходиться між річками Західний Буг
на заході та Случ на сході. До складу
Волинського Полісся входить більша
частина Волинської та північно-західна
частина Рівненської області. Східна
межа проходить по відслоненнях
кристалічних порід Українського
кристалічного щита поблизу міст Корець,
Соснове, Кльосів.
9.
Фізико-географічна область ВолинськеПолісся
поділяється на 8 фізико-географічних районів
Райони: 1. Верхньоприп’ятський; 2. Нижньостирський; 3. Любомльсько-
Ковельський; 4. Маневицько-Володимирецький; 5. Колківсько-Сарненський; 6.
Турійсько-Рожищенський; 7. Ківерцівсько-Цуманський; 8. Костопільсько-
Березнівський.
10.
Основними фізико-географічними особливостями
ВолинськогоПолісся, які відрізняють його від інших
поліських областей, є :
1.Наявність крейдових порід, що залягають під
четвертинними відкладами, значний
розвиток льодовикових форм рельєфу
2.Наявність карсту
3.Широкий розвиток долинних ландшафтів
4.Більш теплий і вологий клімат, ніж в інших
поліських фізико-географічних областях
5.Значна поширеність боліт і заболочених земель
6.Більша лісистість, яка досягає 45 % всієї площі
області
11.
У територіальному розподіліландшафтів
спостерігається певна закономірність. На півночі
області, у верхів'ї Прип'яті та на її притоках,
поширені молоді природно-територіальні
комплекси — заплавні лучно-болотні
ландшафти.
Ширина заплави Прип'ятів середньому
тут становить 3-5, а місцями до 10 км.
Вона має два рівні: низький, з висотами
0,5-2,0 м над рівнем води в руслі, і
високий — 2-3 м, який заливається
водою не щороку.
14.
Переважають лучні урочищаз
різнотравно - злаковим травостоєм.
Значні площі зайняті болотами і
заболоченими землями, особливо на
заплавах низького рівня. Часто
зустрічаються стариці, озера, протоки та
густа мережа решток меандр. На
прируслових урочищах поширені піски,
зайняті чагарниками, а центральні
частини заплав покриті луками, які
використовують під сінокоси.
15.
Наступний ландшафтний рівень
утворюютьмісцевості надзаплавних терас і
давніх долин. На Прип'яті та її великих
притоках є дві надзаплавні тераси. Перша,
борова, має середню висоту 5-8 м, а в
деяких місцях — 10-12 м. На Прип'яті вона
досягає ширини 10-15 км. Тут значну роль
відіграють борові місцевості з дерново-
слабопідзолистими грунтами, зайняті
сухими боровими лісами з піщаними
валами, пасмами та розвіюваними
пісками.
16.
У середній частиніВолинського Полісся
від м. Любомля до м. Дубровиці
простягаються ландшафтні місцевості,
пов'язані з Волинським моренним
пасмом. Тут поширені моренні горби,
вали, складені піщаними і супіщаними
відкладами з гранітним, кварцитовими і
кремнієвими валунами, та міжпасмові
зниження і долини.
17.
На півдні ВолинськогоПолісся,
особливо на межиріччях Західний Буг —
Турія — Стохід — Стир, переважають
ландшафтні місцевості денудаційних
хвилястих рівнин з дерново-
карбонатними ґрунтами на крейдових
відкладах та дерново-
середньопідзолистими ґрунтами, які
широко використовують для
вирощування зернових та городніх
культур і навіть цукрових буряків.
18.
Полісся багате нарослинні
ресурси. Загалом тут відомо
понад 1500 видів рослин. У
лісових угруповань найбільше
сосново - дубових лісів –
суборів. Серед довгожителів
1300 літній дуб. Росте в урочищі
Юзефін ( Рівненська обл.).
Підлісок утворюють : ліщина,
бузина, верба, бруслина,
численні трав’яні рослини.
19.
На піщаних масивахростуть не
густі соснові ліси- бори. Зокрема,
сосна звичайна. Зволожені
місцевості зайняті переважно
вільховими і березовими
лісами. Зокрема, вільха
звичайна, береза бородавчаста,
береза низька.
20.
У лісах Поліссябагато реліктових і
рідкісних рослин.
Верес звичайний
Серед реліктових –
рододендрон,
береза низька,
меч-трава,
ломикамінь
болотний,
верес.
21.
З рідкісних рослинтрапляються:
Плаун колючий
журавлина
дрібноплода,
любка дволиста,
плаун колючий,
білокрильник
болотяний.
У Волинському Поліссізнаходиться
значна частина природоохоронних
об'єктів, що теж підтверджує
багатство і різноманіття його
природного середовища:
Шацький національний природний
парк
Рівненський природний
заповідник.
24.
У північно-західній частиніобласті
розкинувся Шацький природний
національний парк (створено в 1983 р.)
у Любомльському адміністративному
районі, загальною площею 32,5 тис. га. У
парку зберігаються природні комплекси
району Шацьких озер, проводяться
наукові дослідження, підтримується
екологічний баланс, ведеться
пропаганда природоохоронних знань.
25.
Озера Шацького національногопарку
На території парку
знаходиться 22 озера,
переважно карстового
і льодовикового
походження.
До них входять озера:
Світязьке,
Пісочне,Пулемецьке,
Люцемир ,Піщанські
26.
Озеро Світязь
Найбільше Озеро–
Світязьке. Довжина
його берегової смуги
– понад 30км, а
площа водної
поверхні – 22,5 км2 .
Середня глибина
озера – 7 м, а
максимальна 58,4 м.
27.
У Шацькому національномуприродному
парку проживають цінні види риб: 28 видів.
Зокрема щука, карась, окунь, вугор, сом.
Шацьке поозер’я єдиний в Україні район
розведення і вилову вугрів.
28.
За життєвими формамиу
флорі Волинського Полісся
переважають трави. Їх
налічується 1233 види або
понад 82 % видового складу
флори. Поруч з ними
ростуть 104 види дерев, 148
- кущів, 15 - чагарників та
напівкущів.
Типові представники
рослинності Волинського
Полісся є дуб, бук, граб,
вільха, клен, липа, ялина,
сосна, береза, модрина,
чорниця, брусниця, верес.
29.
Лише в сосновихлісах Волинського Полісся
виростає тисдалія голостебла, а на північному
заході Полісся та у Волинському Лісостепу на
осоково-мохових болотах трапляється осока
Девелла.
Тисдалія голостебла Осока Девелла
За попередніми даними,флора регіону
налічує близько 1300 видів вищих спорових і
насінних рослин, які належать приблизно до
100 родин і понад 450 родів.
34.
Дуже цікава фаунаВолинського Полісся.
З копитних тварин тут водяться лосі, сарни, дикі свині, а
також вовки, лисиці, зайці, вивірки і куниці.
З цінних мисливських птахів
є тетеруки, глухарі, рябчики, куріпки. Зустрічаються
також колонії бобрів.
35.
У даному регіоніз птахів зустрічаються
турухтан, великий кроншнеп, озерна
чайка, крачки, качки. Часто
зустрічаються беркут, пугач, дятли,
солов'ї, шпаки, дрозди, щиглі. З великих
птахів, що гніздяться, у заповіднику
живуть білий і чорний лелеки, сіра
чапля, глушець, тетерук, орябки. У
Червону книгу занесені: орел-змієїд,
орлан-білохвіст, балобан, пугач.
• Бородата соває
однією з найбільших
представників своєї
родини.
• Загальна довжина її
тіла досягає
80 см, розмах крил
150 см.
• Вага дорослого
самця 700-800 г,
самки - трохи більше
кілограма.
Ящірка прудка
На ВолинськомуПоліссі
зареєстровано такі види
земноводних - тритони, жаби
сіра і зелена, а також 6 видів
плазунів -- ящірки, вуж, гадюка,
болотна черепаха. Усі вони без
винятку корисні, оскільки у
величезній кількості знищують
різних шкідників культурних
рослин, кровососів і
переносників збудників
небезпечних захворювань.
Поширені такі ссавці
:кріт, їжак, вухань
звичайний, лось,
козуля, дикі свині. У
групі куницевих
особливої уваги
заслуговує видра.
Зустрічаються також
два види зайців -
русак і біляк. До
Червоної книги
занесені вечірниця
мала і кіт лісовий.
43.
Бобер — рідвеликих водних гризунів з
перетинчастими лапами, широким плоским
хвостом і густим, не проникним для води,хутром.
Бобри є єдиними у фауні України представниками
підряду Бобровидих.
44.
Екологічні проблеми
Природа –такий
же унікум, як
картина Рафаеля.
Знищити її легко,
відновити
неможливо.
(І. П. Бородін)
Великої шкоди Поліссю завдали науково
необґрунтовані меліорації, осушення боліт, які
відіграли колись дуже важливу гідрологічну роль
регуляторів річкового стоку на значних територіях.
Інтенсивне осушення тут почалося з 1966 р.
45.
Загроза
Останнім часом Поліссю,перлині
Полісся України – Шацькому
національному парку стала
загрожувати нова небезпека. У
Білорусі в 15 км північніше парку
розпочалась робота по
спорудженню Малоритського
комбінату будівельних
матеріалів. Один з його об’єктів –
кар’єр глибиною 35 м – викличе
загибель низки чудових озер
цього краю, в тому числі
найбільшого озера України –
Світязя і завдасть непоправної
шкоди національному парку .
46.
Бережіть природу, своюземлю
Земля – це не рабиня наша,
а мати,
Сонце – не вітчим наш,
А рідний батько.
Ліси – наші брати,
річки сестри,
Дощі, вітри, сніги мусять
Бути добрими гостями,
А ми на планеті своїй –
Не тимчасові мешканці,
А мудрі господарі.