Доповідь на міжнародній науковій конференції "Дослідження, збереження і реставрація об'єктів культурної спадщини"

1. • Доповідач Ольга Тіхонова
• Керівники: Ідак Ю.В., Білінська О.Б.
• НУ “Львівська політехніка”, кафедра ДОА

3. Останні реставраційні дослідження (попередні роботи, фотофіксація,
реставраційні роботи) у костелі Марії Магдалени проводили працівники
Регіонального інституту “Укрзахідпроектретаврація” у 2008 році. Окремі
повідомлення з історії будівництва костелу знаходимо у Островського Г.С.,
Лукомського Г.С., Овсійчука В. та в путівниках по місту Львову *1-7].

6. Комплексний аналіз сформованої містобудівельної композиції:
на прикладі костелу Марії Магдалени
б – аналіз композиційно-видового
розкриття костелу – визначення
підпорядкованості домінант і
єдиних видових просторів
а – аналіз композиційно - просторової
структури прилеглих територій до
костелу Марії Магдалени – виявлення
елементів, які несуть основне
композиційне навантаження: головна
композиційна вісь, домінанти, міські
простори

8. а – головний фасад в – східний фасад
б – боковий південний фасад

9. Пропорційність Єдність і Простий ритмічний
підпорядкованість в порядок та
композиції фасаду; співрозмірність віконних
прорізів і дверей

10. основні формотворчі врівноважена силуетний контур;
площини – основна композиція фасаду - рівномірний розподіл
площина стіни, співставлення архітектурних форм у
пілястри однакових за напрямку від головного
насиченістю входу
горизонтальних і
вертикальних
членувань

12. Елементи об’ємного характеру є
ударними акцентами, виконані у
бароковому стилі і виражені
об’ємними скульптурними
елементами, шпилями та головним
порталом входу з балконом

13. Роботи
С.Фесінгера
Скульптура
св. Яна

14. • Костел зведено домініканцями 1615-1630 рр. (арх. Ян Годний та
Альберт Келар; Г.С. Острозький вважає датою заснування 1635 р.),які
використали кошти, залишені Ганною Петроконською, для побудови
мурованого костелу з монастирем. Неофіційно костел називався
“домініканки за мурами”.
• В другій половині XVII ст. пожежа знищує будівлю семінарії та значну
частину костелу. Збереглися лише вівтарна частина та старий великий
вівтар.
• Споруда неодноразово руйнувалась і відбудовувалась.
• На думку Б. Януша спорудження костелу мало три періоди: спочатку
було збудовано пресвітерій з гранчастою апсидою; потім у другій половині
XVII століття – видовжено костел і, нарешті, у XVIIІ столітті він набуває
сучасного вигляду .

16. І період*
„ ренесансна ” церква Поч. ХVІІ ст.
І період* - поч. ХVІІ ст.
з гранчастою апсидою
- ренесансні форми на
фасаді,
карнизи з модульйонами
і діамантовими
квадрами, ІІ період*
ІІ пол. ХVІІ ст.
сигнатурка на даху
- портал дверей
виконаний з білого
каменю, декорований
ренесансним ІІІ період*
різьбленням. кін. ХVІІІ ст.
Особливості плану
Видовжений простір
Товщина стіни 210 см
ІV період
кін. ХІХ – поч.
XX ст

17. І період*
ІІ період* - ІІ пол. ХVІІ ст. основний об’єм – Поч. ХVІІ ст.
тринавна
шестистовпна
базиліка(стовпи
квадратні в плані
розміром 2Х2м);
первинний об’єм ІІ період*
(„ренесансна” церква) – ІІ пол. ХVІІ ст.
вівтарна частина
ІІІ період*
кін. ХVІІІ ст.
В другій половині XVII ст. пожежа знищує будівлю семінарії та значну частину костелу.
Відбувається реконструкція костелу. З північного боку будуються семінарія, яка за
традицією є дерев’яною. В північній стіні зліва від вівтаря знаходяться сходи, які ІV період
вели із семінарії до каплиці і збереглися до наших часів. Портал входу ,з першого кін. ХІХ – поч.
XX ст
періоду, переноситься з колишнього фасаду в середину костелу,тепер веде до
входу в семінарію. Продовжено основний об’єм „ренесансної” церкви у поздовжньому
західному напрямку. Проліт головної нави в 2 рази ширший за проліт бокової. Товщина
стіни 100см, рівень церкви понижено на 2 сходинки.

18. І період*
Поч. ХVІІ
ст.
ІІ період*
ІІ пол. ХVІІ ст.
ІІІ період*
кін. ХVІІІ ст.
ІІІ період - кін. ХVІІІ ст.
Споруда зазнала значних змін під час реконструкції у XVIIІ ст: перероблено
ІV період
фасади, добудовано бічні вежі, на фасаді обабіч щита встановлено кін. ХІХ – поч.
скульптури. Курівництво будівництвом було доручено Мартіну Урбаніку XX ст

19. І період*
У 1870 р. вежі, які були Поч. ХVІІ ст.
добудовані наприкінці ХVІІІ
століття отримали сучасне
шпилясте завершення
(І.Котлобулатова подає дату
1889 р., коли верхівки веж
отримали барокове завершення
ІІ період*
за проектом Юліана ІІ пол. ХVІІ ст.
Захарієвича).
поч. XX ст., після 1912р.–
добудовано балюстраду
ІІІ період*
кін. ХVІІІ ст.
ІV період - кін. ХІХ – поч. XX ст
У 1880 р. розчищено площу перед костелом – був понижений рівень ґрунту.
Костел було розписано у сецесійному стилі в двадцятих роках XX ст. Документи
твердять,що художником костелу був Т. Гертнер (1750-1808 рр.), пензлю якого ІV період
кін. ХІХ – поч.
належать стінописи костелу, у т.ч. “Розп’яття”, яке розміщене на східній площині XX ст
центрального нефу. У 1990 роки влаштовано водяне опалення залу та проведені
реставраційні роботи як на фасадах так і в інтер’єрах (зокрема оздоблено сусальним
золотом елементів декорування, відновлений живопис тощо). Також проведено
благоустрій території з влаштуванням підпірної стінки.

20. У 1870 р. вежі отримали сучасне шпильчасте завершення.

21. 1880 р. розчищено площу перед
костелом – був понижений
рівень ґрунту: до головного
входу з головним порталом
влаштовано нові сходи з терасою
(раніше було декілька сходинок)

22. а – вигляд спереду б – вигляд збоку
план

23. • У 1926 р. перед збереженим
старовинним вівтарем встановлений
новий алебастровий вівтар (замість
рококового) з фігурами ангелів –
скульптор Я. Райхерт Тот.

30. • Костел Марії
Магдалени – одна з
небагатьох сакральних
споруд у Львові, під
час будівництва якої
були враховані закони
акустики. Тут
влаштований
найбільший орган в
Україні, який
виготовлений чеською
фірмою Брати Рігер у
1932 р.

31. Львів – костел
Кармелітів
босих(тепер церква
Св.Михайла)
Львів – собор Св.
Магдалени
Івано- Франківськ –
Катедральний собор

32. Львів –
собор Св. Магдалени Івано- Франківськ –
Катедральний собор
Львів - церква Св.Михайла

33. Львів – церква Св. Михайла
Івано- Франківськ –
Катедральний собор
Львів – собор Св. Магдалени

34. Івано- Франківськ –
Катедральний собор
Львів - церква
Львів – собор Св. Магдалени Св.Михайла

35. Санкт-Гален,Швейцарія
Фірценхайліген, паломницька Церква (1755-1767)арх.
церква(1743-1771) Бан’ято,П.Тумб, Й.М.Бер
арх.Б.Нейман
Львів –
собор Св. Магдалени

36. Грюсау , Силезія
(1728-
Львів – 1735),арх. Єнч
собор Св. Магдалени
Санкт - Гален,
церква(1755-1767)
“Іноземний шолом” Бірмінгем,
кафедральний собор
(1709-1725), арх. Арчер

37. • Костел Марії
Магдалени – одна з
небагатьох сакральних
споруд у Львові, під
час будівництва якої
були враховані закони
акустики. Тут
влаштований
найбільший орган в
Україні, який
виготовлений чеською
фірмою Брати Рігер у
1932 р.

38. Вигляд на костел Марії Магдалени
1910-1912 рр. (ЛІМ) [11, с. 186]
Яворський Косьчєша Ю.
Костел Св. Марії Магдалени –
Львів, бл.1912 р. – 12х17см. – ЛІМ,
фм.675 [10, c. 205]

39. • Комплекс костелу Марії Магдалени утворює гармонійну архітектурно-
просторову композицію, яка забезпечує певний порядок,
закономірність у побудові архітектурних форм та у їх розташуванні:
єдність та підпорядкованість елементів, простий ритмічний порядок,
систему пропорцій і масштабну співрозмірність, симетрію і
врівноваженість. Ці закономірності відповідають вимогам зорового
сприйняття, художньої виразності та функціонального впорядкування
елементів.
• Об’ємно-просторова структура комплексу в процесі еволюції зазнавала
кардинальних змін, які впливали як на функціональне вирішення
всередині костелу, так і на формування зовнішнього силуету пам’ятки.
Аналіз історії будівництва комплексу дозволив виконати теоретичну
реконструкцію етапів формування основних формотворчих об’ємів
храму. В результаті чисельних перебудов костелу місто отримало
визначну пам’ятку барочної архітектури у Львові.

40. • Література
• 1. Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом. – Львів: Каменяр, 1987. – 175 с. 2.
Історія українського мистецтва в 6-ти томах / Т.3. Мистецтво другої половини
XVII-XVIII ст. – Київ: Академія наук, 1968. – 429 с. 3. Лукомский Г.С. Стародавняя
архитектура Галиции в очерках и рисунках. – ПТГ, 1915. – 127 с. 4. Овсійчук В.
Архітектурні пам’ятки Львова. – Львів: Каменяр, 1969. – 171 с. 5. Островский Г.С.
Львов. Архитектурно-художественные памятники XIII-XX веков – Ленинград:
Искусство, 1975. – 208 с. 6. Słownik geograficzny Królewstwa polskiego і innych
krajów słowianskich/ T.5. – Warszawa: Sulimierski i Walewskij, 1904. – 960 s. 7.
Orlowicz M. Ilustrowanyj przewodnik po Lwowie. Lwów, 1920. – 67 s. 8. Архів
Західного Регіонального інституту “Укрзахідпроектреставрація”. Л-22-45.
Пам’ятка архітектури XVII ст. (ох. № 345). Львівський будинок органної та
камерної музики у Львові на вул. С.Бандери, у м.Львові. Попередні роботи.
Фотофіксація. Реставраційне завдання. – Львів, 2008. 9. Архітектура: Короткий
словник-довідник / Склав: А.П. Мардер, Ю.М. Євреїнов, О.А. Пламеницька та ін.; за
заг. ред. А.П. Мардера – К.: Будівельник, 1995. – 335 с.: іл. 10. Котлобулатова І.
Львів на фотографії 1860-2006. – Львів: Центр Європи, 2006. – 311 с. 11. Dawna
fotografia lwowska 1839-1939 / pod red. A.Żakowicz. – Lwow: Centrum Europy,
2004. – 368 с.