Виховна година - година духовності "Покрова - свято козацьке"

1. Червоноградський навчально-виховний комплекс №13
Виховна година-година духовності
Підготувала: Теслюк Н.Ю.,
класний керівник 6 класу

2. Мета: ознайомити учнів з особливістю свята Покрови Пресвятої Богородиці, виховувати
в учнів любов до Батьківщини, прагнення успадковувати християнські та героїчні традиції
свого народу, формувати історичну пам’ять учнів, риси глибокого патріотизму, гордості
за славних лицарів України – козаків, воїнів УПА та сучасних захисників України.
Обладнання: мультимедійна презентація «Зі святом Покрови», тематична виставка
літератури, образ Богородиці, відеофільм «Пливе кача», фонограми пісень, комп’ютерне
забезпечення.
(Зал святково прибраний, на столі образ Богородиці, біля нього горить свіча, на столі
виставка літератури, слова учнів супроводжуються слайдами)
Ведучий 1. У нас сьогодні справжнє свято.
Гостей зібралося багато.
Ведучий 2. Традицій скарб ми пригадаємо,
Зі святом Покрови всіх вітаємо!
Учень. Встала в небі зоря вечорова
Та й за руки веде зорченят…
Будь здорова, козацька Покрово! —
Найдивніше з осінніх свят.
Учень. В сіру осінь чи зимою
До осель наших прилинь!
Стань нам літом чи весною,
Обмий чистою росою,
Пригорни нас до грудей, —
І ніколи не покинь!
Учень. Благослови, Пречиста Діво,
Царице неба і землі,
Тисячолітню Україну,
Скріпи її духовну силу.
Щиро молитися Тобі —
Царице неба і землі.
Учень. Діво Пресвятая, Матір матерів,
Пригорни до серця всіх своїх синів.
Освіти їх душі світлом золотим,
Виповни любов'ю неспокійний дім.
Учень. Научи, як землю вберегти від зла,
Розумом, діянням і крилом тепла.
Зоря-зоряниця,сонце доброти,
Землю України щастям освіти!
Ведучий 1. Покрова Пресвятої Богородиці відзначається церквами східного обряду
(православними та греко-католиками) 14 жовтня. Для нас, українців, це свято
християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних
традицій нашого народу.
Ведучий 2. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського
козацтва. 1942 року у цей день було офіційно утворено Українську повстанську армію,
тому традиційно це також день УПА. А з 2014 року за Постановою Президента України
Петра Порошенка – це ще й День захисника України.
Учень. Улюблена Богом перлина
Для всіх українців одна -
Козацька моя Україна,
Хлібів золотих сторона.
Негодами лютими бита,

3. Віками ти йшла до мети.
Тобі в небі зорею світити
І волю і долю знайти.
Учень. Як же виникло свято Покрови?
Ведучий 1. Це трапилося дуже давно. В 910 році, за царювання Льва Мудрого, араби
вдерлися у Візантію і обложили військом її столицю Константинополь. Неминуча
погибель нависла над містом. У храмі пресвятої Богородиці, де зберігалися її ризи,
правилася всеношна. Серед парафіян ревно молився за охорону міста Святий Андрій
Юродивий зі своїм учнем Епіфаном. Відправа закінчилася і Святий Андрій побачив
видіння: від царських дверей ішла, осяяна світлом, при співі великого хору святих,
Пресвята Богородиця у супроводі Івана Хрестителя та Івана Богослова. Мати Божа
підійшла до престолу, схилила коліна, довго молилася і вмивалася сльозами. Встала, зняла
зі своєї голови пре ясну хустку-омофор і широко простерла її над народом у церкві.
Видіння зникло, і Святий Андрій та Епіфан зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла,
аби врятувати місто. Сталося диво – вороги відступили… Від цієї хустки-покрову й
отримало назву свято, а покров з тих пір став символом опіки і заступництва пречистої
Діви Марії.
Ведучий 2. Є і у нашого народу стародавній переказ про диво на подільській землі. До
Почаївського монастиря, заснованого після видіння образу Божої Матері у сиву давнину,
1240 року, підійшло турецьке військо й оточило його. Монахи і вірні церкви почали ревно
молитися, благаючи допомоги у Заступниці. І з’явилася пресвята Богородиця над
монастирем, закривши його своїм омофором від напасників.
Учень. От враз татари на село напали,
Святий монастир опляндрували,
Ченців божих повбивали,
Усіх людей скатували,
Ті бусурмани, люті погани.
Учень. Та Мати Божа, зірничка гожа,
Стала на горі у великій журбі.
Щирі сльози проливала,
На побитих споглядала,
Душі зібрала, у рай повела.
Учень. Злинули душі в небо, до раю,
А Мати Божа по ріднім краю
Ходить далі і зітхає,
Слушного часу чекає,
Щоб нам помогти, від горя спасти.
Ведучий 1. Покровительська сила Діви Марії є дуже великою, тому не дивно, що її
названо Покровителькою козацтва та нашого українського війська. Покрова Пресвятої
Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато
однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови.
Ведучий 2. Покрова була заступницею козаків у далеких походах, її зображення завжди
було на хрестах, які носили козаки. Священною для кожного козака на Січі була
Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з
подякою за порятунок поверталися після походів. Після зруйнування Січі запорожці
захопили з собою за Дунай і образ Пресвятої Покрови…
Учень. Де козацька могила споришем поросла,
Нахилилася Діва — Матір Божа свята.
Де до краплі пролилась вірна, праведна кров,
Там Пречиста зронила Свій всесильний покров.
Учень. Мов зоря засвітилась у безодні ночей,
І сльоза покотилась із прекрасних очей.

4. І здригнулась калина у тривожному сні:
І озвалась Вкраїна у нічній тишині:
Учень. «Богородице, Мамо, я молюся Тобі…
Горді діти Богдана тут лягли в боротьбі.
Пригорни, о Маріє, моїх мужніх синів,
А мені дай надію дочекать кращих днів».
Учень. Відповіла Пречиста: «Чую, сестро, Тебе…
Хай завжди небо чисте над тобою буде,
Колоситься пшениця золота-золота,
Вітерець, ніби птиця, у полях проліта.
Обняла козаченьків, що упали в бою,
І за них всім серденьком свого Сина молю.
Я китайку калини простелю із висот —
Честь козацька не згине, як не згине народ».
(Учні виконують пісню «Ми козаки»)
Ведучий 1. Знаменно, що козацьке свято Покрови стало Днем пам'яті вояків УПА – армії
звитяжців, лицарів, життєвим девізом яких були два слова: Бог і Україна. Їх, як і героїв визвольних
змагань початку XX ст. - українських січових стрільців, покликала на жертовний вогонь
багатостраждальна Мати Україна, розшматована між державами-окупантами.
Учень. Шляхом твердим повстанським йду,
Хай називає кат мене бандитом.
Туди іти сказав Великий Дух,
У серці голос чую той щомиті.
Учень. Немає в мене іншої мети,
Ми в ореолі щастя, Україно.
Хай на шляху цім смерть, не кину йти,
Постане месник на святих руїнах.
Учень. Не даремна жертва крові,
Не пропаща жертва муки.
Смерть бере життя героя,
Смерть дає життя нове.
Учень. Чин батьків, дідів-героїв
У серцях синів, онуків,
Наче чистий посів волі,
Проростає і живе.
Учень. Вже не зорять із діброви
В далечінь повстанські чоти,
Не ідуть нічним походом
Сірі сотні у степах.
Учень. Та їх дух живе в народі
Непокірний і завзятий,
Нездоланний дух такої
Легендарної УПА.
Учень. УПА – це армія народу,
УПА – вівтар самопожертв,
УПА – це битва за свободу,
УПА – це воля або смерть.
Учень. УПА – героїв славних долі,
УПА – це дух святих стремлінь,
УПА – одвічний поклик волі
В ім’я грядущих поколінь.
Учень. УПА – це битва до загину,
УПА – краса святих звитяг,

5. І хто поліг за Україну,
Той вічно житиме в серцях.
Учень. Ще дорога важка,
В’яне листя калини,
В сивині ваших літ
Затаїлась зима.
О, УПА, вояки,
Курінні і старшини,
Україна вас серцем
Своїм обняла.
Учень. Вони у битві чесно полягли,
А іншого ні вибору, ні змоги.
Вони загинули, але перемогли,
Бо віддали життя для перемоги.
(Учні виконують пісню «Хтось та й вродиться з нас нещасливий»)
Учень. Не рік, не два, а довгими роками
Підрубували корінь наш під нами,
Топтали нашу думку, нашу мову
Імперії чужинської підкови.
Навік народ хотіли загубити,
Та він живе і буде вічно жити!
Учень. Свята Заступнице! Пречиста Діво!
Ти оповий нас Покровом білим,
І під опіку візьми Вкраїну,
Не дай їй впасти знов на коліна.
Учень. Народ наш просить захисту в Тебе,
Бо Ти - Цариця Землі і Неба,
Прийми нас ще раз під свій Покров,
Вкотре благаєм Тебе ми знов.
Учень. Ти захисти нам Матір-Вкраїну,
Не дай зробити з неї руїну,
З колін підвестись нам поможи,
Вкраїну вільну нам збережи.
Ведучий 1. Наша історія мала багато трагічних періодів, коли свобода і факт
існування українського народу опинявся під загрозою. Але завжди в такі періоди
найкращі сини і дочки країни ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх
співвітчизників. Так сталося і нещодавно, у листопаді 2013 році, під час Революції
Гідності, яка і триває, на жаль, і понині…
(відеофільм «Пливе кача»)
Учень. Небесна сотня вже несе на небі варту…
Простіть мене, хлоп’яточка, простіть!
Я не змогла вас рідні захистити,
І тілом, кулі, що летіли в вас, спинить…
Душа ридає, очі гірко плачуть,
І серце рветься навпіл від думок…
Я не змогла вас, рідні, захистити
А вас на небі, певно, вже прийняв Пророк…
Тарасе, батьку, захисти їх прошу!
У рай всю сотню пишно проведи,
Вони вмирали не за славу й гроші -
За Україну вмерли в боротьбі!
Простіть хлоп’ята, і спочиньте з миром,

6. Простіть, і не тримайте, прошу, зла..
Ви показали, що Вкраїна має силу,
А сила не помре, вона завжди жива!
Учень. Коли в церкві дзвони дзвонять,
Ми усі спішім туди.
Помолитись за Вкраїну
І за мир на всій землі.
Учень. На коліна припадаєм,
І молитву промовляєм,
Бо Пречистая Марія –
Лиш одна наша надія.
Учень. Богородице Маріє,
Бережи наш рідний край,
України синів вірних
Ти від куль оберігай.
Учень. Наша милосердна мати,
Не дозволь їм загибати,
Бо вони в лиху годину
Визволяють Україну.
Учень. І прийми усіх до себе,
Чиї душі вже на небі,
Які кров свою пролили
Незалежність захистили.
(До образу Богородиці підходять 3 дівчинки та 3 хлопці)
Учень. Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.
Учень. Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою злотоглаву,
Що по груди в каштанах стоїть.
Учень. Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроду твою калинову,
Від якої добріша стаю.
Учень. Україно, молюся за пам`ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Промінь правди, щоб край заяснів.
Учень. Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
Так, як душі є наші безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.
Учень. Отче наш, у Твоїм часоплині
Все минає - ридай не ридай.
Прости, Боже, гріхи Україні
І надалі грішити не дай.
Ведучий 1. У 1912 році святий отець Пій Х так сказав до нашого єпископа Микити Будки:
«Ваш народ не може загинути, бо має дві запоруки: ваш народ любить Євхаристійного
Христа і Пречисту Діву Марію. З цими запоруками народ не може пропасти».

7. Ведучий 2. Розвиток нашої держави і її майбутнє залежить і від нас. Якщо кожен буде
знати історію свого роду, історію України, буде шанувати свої традиції, оберігати свою
мову, шануватиме пам’ять своїх предків не тільки словами, але ділами, буде молитися
щиро за свою Батьківщину, проситиме охорони в Матінки Божої і благословення для
всього українського народу в Бога, тоді й досягнемо того, про що мріємо ми і за що
віддали життя наші діди й прадіди.
(Виходить дівчина в українському костюмі із гілочкою калини)
Учениця. Я – не окраїна, я – не руїна.
Я – Україна, я – Україна!
Навік обрала собі дорогу:
Іду до Бога, іду до Бога.
Кличу вас, люди, зліва і справа
В святу державу, в мою державу,
В країну сонця, добра й свободи
Рушай, народе, рушай народе!
Будем служити Богу одному
І більш нікому, більш нікому!
Лиш перед Богом я на колінах.
Я – Україна, я – Україна!
(Виконує пісню «Я краплинка Твоя, Господи»)