Представники різних професій - наші батьки приходили до нас у гості, на заняття і розповідали про свої професії, професійні династії, роль професії в їхньому житті. Виходячи з практики моєї роботи, хочу відзначити те, що саме проектна діяльність, будучи інтегрованим методом роботи з дітьми та батьками, дозволяє урізноманітнити освітній процес, застосовувати в своїй роботі індивідуальний підхід, розвивати творчість і активність дітей, активізувати раніше не задіяні в роботі методи і прийоми. В останній час існує тенденція того, що відносини в сім΄ях пов’язані часто тільки з матеріальними цінностями, а не духовними. Тому назріла потреба спрямувати роботу на залучення дітей до загальнолюдських цінностей, любові до самих близьких та рідних людей, а також дефіцит уявлень про історію, традиції, родоводу своєї сім'ї. Була створена ціла серія проектів направлених на вирішення цих проблем.

1. ПРОЕКТ
ВІДДІЛ ОСВТИ КРИВОРІЗЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
КЗ “НОВОПІЛЬСЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД”
“СНІГУРОНЬКА”
Мелетич Ірина
Михайлівна
вихователь
2015рік.

2. Тип проекту: дослідницький.
Цілі проекту:
•встановлення зв'язку між історією сім'ї та історією
Вітчизни;
•включення дитини в систему ціннісних відносин своїх
предків;
•дослідження сімейних династій
Термін проекту: короткостроковий
Очікуваний результат проекту: створення ілюстрованої
біографії предків у формі альбому. Ілюстрована біографія
може бути виконана у вигляді твору, що розповідає про
предка і містить фотографії та ілюстрації, хронології життя
предка в контексті історії сім’ї та їх внески в сфери
розвитку суспільства.

3. Династія - це спадкоємність поколінь одного роду в
тому чи іншому виді діяльності. Є династії монархів,
художників, артистів і т.д. А наша сім'я є представником
династії дошкільників. Зв'язок поколінь – це джерело, яке дає
людині силу, натхнення, віру в своє майбутнє. Саме в
збереженні традицій нашої родинної династії дошкільників -
сенс життя, мрію також стати педагогм, щоб дарувати дітям
казку.
Я - маленька гілочка великого родового
дерева.

4. Катерина Миколаївна народилася 10 листапада
1910року. Моя прапрабабуся в роки війни жила з трьома дітьми,
з фронту чекала звісток від чоловіка, працювала з ранку до ночі,
щоб хоч якось прокормити сім’ю. Важко було, але весь час вона
говорила, що найважче і страшне - це жити одній у будинку. Мій
прапрадід повернувся з війни і в них народилася ще одна
дівчинка. Було в сім’ї 3 дівчинки і 1 хлопчик. Вони разом з
дідусем виховали гідних людей: працьовитих, відповідальних,
розумних і добрих.
Прапрабабуся не уявляла життя без дітей, тому і влаштувалася
працювати в дитячий садок. У селі люди похилого віку досі
говорять про те, що Катерина Миколаївна була гарним кухарем
та нянею. Діти її дуже любили і завжди поспішали в дитячий
садок. Вони почували себе впевненими, захищеними,
щасливими, тому що цікаво було жити в яслях з такою чудовою
людиною.

5. Моя прабабуся Юлія Вікторівна народилася 15
квітня 1942року. Важкий життєвий шлях пройшла вона, її
дитинство збіглося з роками Другої світової війни,
відбудови народного господарства, голодомором. Зовсім
юною дівчиною вона прийшла працювати вихователем в
дитячий садок «Білочка» Криворізького району, там же
була призначена завідуючою дошкільного закладу.
Творча, ініціативна, відповідальна. Кожен день був новим і
цікавим, як для дітей, так і для моєї прабабусі. Вона дуже
любила свою роботу. Прабабуся являється «Ветераном
праці», має дуже багато подяк і грамот різного рівня. Я
пишаюся тим, що люди досі пам'ятають мою прабабусю.

6. Моя бабуся, Любов Іванівна, народилася 8
листопада 1961року. 27 років віддала дошкільній освіті.
Відразу, після закінчення Жовтоводського педучилища, вона з
радістю приступила до роботи в Новопільському дитячому
садку «Снігуронька». Бабуся має вищу дошкільну освіту. На
сьогодні працює завідуючою дошкільного закладу. Вона
«Відмінник освіти», нагороджена почесним знаком «Софії
Русової» була делегатом 1 з’їзду дошкільників України, вже
п’яте вибирається депутатом Новопільської сільської ради.
Я дуже горжуся своїми бабусями.

7. Моя мама, Анна Олегівна народилася 31 липня
1989року. Вже 6 років працює в Новопільському дошкільному
закладі “Снігуронька”. Вона має вищу дошкільну освіту.
Закінчила Бердянський державний педагогічний університет.
Мама - “ спеціаліст другої категорії”. В санаторній, різновіковій
групі вона змогла створити дружний дитячий колектив. Вона
розвиває особистісні якості дітей, вчить їх користуватись
комп’ютером. Хоча вона і вимоглива до дітей - вчить ставитися з
повагою до себе і до інших, прищеплює правила поведінки в
колективі - її дуже люблять діти, з повагою ставляться до неї і
батьки.
Тож нехай династія педагогів продовжується.

9. КАРАЧУН ТЕТЯНА МАКАРІВНА
Народилася 15 вересня 1934 року, вона є
головою династії працівників залізничного
транспорту.
Почала свою трудову діяльність на
Криворізькій залізниці в 1973 році
оператором поста централізації. Тетяна
Макарівна була дуже відповідальною,
дисциплінованою. На протязі багатьох
років була наставником молоді. Тому і
заслужено заробила медаль «Ветеран
Праці».
В 1989 році вийшла на пенсію.
На превеликий жаль нашої прабабусі вже
немає, але ми згадуємо завжди її гарні
якості не тільки як трудівника
непосидючого, але і як чемну цікаву
людину!

10. КАРАЧУН МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ
З самого раннього дитинства, коли дитина могла відповісти
батькам ким хоче бути - мій дідусь Микола відповідав
«машиністом поїзду». І вже після школи з 1978 року по 1981
рік вчився в Криворізькому політехнічному технікові. Вчився
добре і після закінчення отримав спеціальність – «Технік –
електромеханік». З 1981 по 1983 рік служив у лавах
Радянської Армії.
А як повернувся додому, то влаштувався на роботу в
Криворізьке локомотивне ДЕПО помічником машиніста
електровоза. Так з 1983 року по теперішній час там і працює,
але з 1988 року вже він машиніст електровоза і тепловоза. І
вже в 2007 році привів в своє рідне Криворізьке локомотивне
ДЕПО свого сина – мого татка.

11. КАРАЧУН СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
Так само, як і його тато – мій дорогий дідусь Микола,
татко Сергій дуже мріяв отримати професію машиніста.
Тому по закінченні школи з 2003 по 2007 роки вчився в
Криворізькому індустріальному технікумі. По закінченні
технікуму одержав спеціальність «Обслуговування
залізничного транспорту». В 2007 році вперше з татом
прийшов до прохідної Криворізького локомотивного
ДЕПО. Працював спочатку помічником машиніста
електровоза, а з 2010 року став вже машиністом
електровоза.

13. Либенко Петро Микитович народився в 1903 р. в с. Оленівка
Софіївського р-ну Дніпропетровської обл. Мати була домогосподаркою, а
батько працював шахтарем на Харинському руднику на Криворіжжі.
З 1912 по 1915 рр. вчився в Криничанській початковій школі, в 1916-1918
рр. - в Ордо-Василівському двокласному училищі.
В 1921 р. вчився на 2-му підготовчому курсі сільськогосподарського
технікуму в с. Ордо-Василівка, не закінчив.
Працював секретарем Ордо-Василівської сільради з 1923 р.
1925-1927 р. служив в армії, в 47-му Узбекському прикордонному загоні.
З 1927 по 1941 рр. працював в школах Софіївського району. В 1936 р.
закінчив Новомосковську педшколу.
В 1939 р. закінчив Запорізький учительський інститут. З 1941 по 1945 рр.
служив в радянській армії рядовим, потім працював у Водянській семирічній
школі Софіївського р-ну спочатку вчителем української мови з 1945 р., а потім
директором школи до 1966 року.
Колісник Олена Петрівна 07 09. 1935 р. народження, дочка Либенко Петра
Микитовича. З 1944 по 1954 рр. навчалася у Водянській середній школі Софіївського р-ну,
працювала старшою піонервожатою в Сергіївській семирічній школі і Василівській середній
школі з 1954 по 1956рр., працювала в Ново-Софіївській початковій школі Софіївського р-ну
вчителем початкових класів з 1958 по 1965 рр. З 1965 по 1966 р. працювала вчителем
російської мови в Девладівській восьмирічній школі.
З 1956 по 1962 рр. навчалася в Київському університеті ім. Т.Шевченка, за
спеціальністю українська філологія.
Закінчила дефектологічні курси в м. Київ 1967 р., працювала спочатку дефектологом
Софіївської середньої школи, а потім районним дефектологом Софіївського р-ну до 1990 р. З
1990 р. вийшла на пенсію.

14. Колісник Олена Петрівна 07 09. 1935 р. народження,
дочка Либенко Петра Микитовича. З 1944 по 1954 рр.
навчалася у Водянській середній школі Софіївського р-ну,
працювала старшою піонервожатою в Сергіївській семирічній
школі і Василівській середній школі з 1954 по 1956рр.,
працювала в Ново-Софіївській початковій школі Софіївського
р-ну вчителем початкових класів з 1958 по 1965 рр. З 1965 по
1966 р. працювала вчителем російської мови в Девладівській
восьмирічній школі.
З 1956 по 1962 рр. навчалася в Київському університеті
ім. Т.Шевченка, за спеціальністю українська філологія.
Закінчила дефектологічні курси в м. Київ 1967 р.,
працювала спочатку дефектологом Софіївської середньої
школи, а потім районним дефектологом Софіївського р-ну до
1990 р. З 1990 р. вийшла на пенсію.

15. Гурєєва Ольга Іванівна 28.07.1959р. народження, дочка Колісник
Олени Петрівни. З 1966 по 1976 р. навчалася в Софіївській середній школі,
яку закінчила з золотою медаллю. В 1976 по 1981 рр. навчалася в
Криворізькому педагогічному інституті, закінчила з червоним дипломом,
отримала кваліфікацію вчитель фізики і математики.
З 1981 по 1994 рр. працювала вчителем фізики і математики в
Новопільській середній школі. Одружена, має 2 дітей.

16. Халік Олена Олександрівна народилася 08 квітня 1981 року в
м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, дочка Гурєєвої Ольги
Іванівни.
З 1988 по 1999р. навчалася в Новопільській середній школі,
закінчила з золотою медаллю. У 2004 році закінчила з відзнакою
Криворізький державний педагогічний університет та здобула
кваліфікацію вчитель української мови та літератури, практичний
психолог у закладах освіти. З листопада 2004 року працювала на
кафедрі загальної та вікової психології Криворізького державного
педагогічного університету викладачем-стажистом, а з вересня 2005
року до 2014 р.– асистентом кафедри, з 2014 р і до теперішнього часу
– доцент кафедри.
З 2007 по 2011 рр. навчалася в аспірантурі Національного
педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. В 2011 р.
захистила дисертаційне дослідження «Тривожність як чинник
дезадаптації практичних психологів-початківців» за спеціальністю
19.00.07. − «Педагогічна та вікова психологія». Є автором понад 20
наукових публікацій.
Олена Олександрівна одружена, має доньок 2004 і 2011 років
народження.