1. Тема 5.
Модернізація
українського суспільства
в середині – у другій половині ХІХ ст.
Тема уроку.
Аграрні реформи
австрійського та
російського самодержавства
ХІХ ст. та їх наслідки для
України.
2. Мета уроку:
Ознайомитися з впливом реформи 1848 року на розвиток
економіки західноукраїнських земель та з проведенням
аграрної реформи 1861 року в Російській імперії, її
особливостями і наслідками;
Формувати уявлення про реформи як про явище, що
викликане глибокими соціально-економічними причинами
і має далекосяжні наслідки;
Формувати навички роботи з документами, ілюстраціями,
творення презентації;
Сприяти вихованню розуміння того, що між правами
людини і соціально-економічним станом суспільства
існує безпосередній зв’язок.
3. План урокуПлан уроку:
1. Вплив аграрної реформи уряду
Франца-Йосифа на розвиток
економіки в західноукраїнських
землях.
2. Селянська реформа 1861 року у
Наддніпрянській Україні.
3. Зміни в сільському господарстві.
4. Капіталізація. Ринкові відносини.
4. Основні дати:
18 березня 1848 р.18 березня 1848 р. – закон угорського
сейму про аграрну реформу на
Закарпатті;
17 квітня 1848 р.17 квітня 1848 р. – указ австрійського
уряду про скасування кріпацтва в
Галичині;
9 серпня 1848 р.9 серпня 1848 р. – поширення указу
австрійського уряду на Північну
Буковину;
19 лютого 1861 р.19 лютого 1861 р. – ліквідація
кріпосного права в Наддніпрянській
Україні.
7. Висновок по питанню № 1:
1. Революційна хвиля 1848 р. змусила австрійський
уряд упритул підійти до вирішення селянського
питання;
2. Селяни отримали право володіти землею, яку вони
обробляли;
3. Розміри наділів, що перейшли у власність селян,
були досить малими. Так, із загальної кількості
оброблюваних земель селяни Східної Галичини
отримали 56%, Закарпаття – 30%, Буковини – 46%.
За поміщиками залишалися сервітути – ліси і
пасовиська, які раніше були спільною власністю
селян і землевласників;
4. Однак ці непослідовні зміни мали певне позитивне
значення для селян Західної України. Вони
отримали громадянські права, стали володарями
землі.
8. Причини аграрної реформиПричини аграрної реформи
1861 року:1861 року:
1. Низька продуктивність праці кріпаків та,
як результат, неспроможність задовольнити
потреби власних і поміщицьких
господарств;
2. Зубожіння великої частини поміщиків і
більшості кріпосних селян;
3. Відставання Росії у військовій справі від
передових європейських держав;
4. Наростаючий опір з боку прогресивних
кіл суспільства проти кріпосницьких
порядків;
5. Осуд передовими європейськими
країнами станового устрою Російської
імперії.
10. Наділення селян землею за реформоюНаділення селян землею за реформою
1861 р. у Наддніпрянській Україні1861 р. у Наддніпрянській Україні
Умовні позначення
Кількість орної землі,
що в результаті
реформи 1861 р.
належала:
1. Поміщикам – 46,6%46,6%
2. Селянам – 45,7%45,7%
3. Державі та церкві - 7,7%7,7%
46,60%
45,70%
7,70%
1
2
3
12. Розміри викупних платежів, нарахованих наРозміри викупних платежів, нарахованих на
селян українських губернійселян українських губерній
ГуберніїГубернії Сума викупнихСума викупних
платежів за 49платежів за 49
років (млн. крб.)років (млн. крб.)
У скільки разівУ скільки разів
викупвикуп
перевищувавперевищував
ринкову цінуринкову ціну
земліземлі
Чернігівська 54,6 4,5
Полтавська 49,4 5,6
Київська 110,0 3,7
Подільська 101,0 2,5
Херсонська 33,2 5,8
Таврійська 3,5 7,4
13. Правовий статусПравовий статус
особисто вільних селянособисто вільних селян
1. Селяни здобули низку громадянських прав – особистих і
майнових;
2. Поміщики втратили будь-які права на селян;
3. Селяни отримали право укладати угоди як з приватними
особами, так і з державними установами, займатися торгівлею і
промисловістю, володіти рухомою і нерухомою власністю,
самостійно виступати в суді в різних справах – цивільних і
кримінальних;
4. Селяни мали право брати участь в органах місцевого
самоврядування, переходити в інші стани (поміщицтво,
купецтво та ін.), вступати до навчальних закладів, на службу
тощо;
5. Ставши вільними, селяни залишалися “нижчим станом”;
6. Селяни відповідали за кожний свій крок.
14. Пережитки кріпацтва в правовомуПережитки кріпацтва в правовому
статусі селян пореформеної добистатусі селян пореформеної доби
1. Селяни сплачували подушний податок
до 1866 р.;
2. Відбували рекрутчину;
3. До 1904 р. до селян застосовувалися
тілесні покарання;
4. Протягом дев'яти років після
оголошення реформи селянин не мав
права відмовитися від наділу, а значить
залишати село.
15.
16. Значення реформи 1861 рокуЗначення реформи 1861 року
При всій незавершеності, половинчастості, непослідовності реформа
дала такі результати:
1. Відбулася зміна форми власності – земля стала в центрі купівлі-
продажу;
2. Скорочення поміщицького землеволодіння і зростання кількості
господарств з ринковою орієнтацією;
3. Інтенсивний розвиток галузей харчової і переробної промисловості;
4. Активніше відбувалося технічне переоснащення сільського
господарства;
5. Широко запроваджувалися нові агротехнічні заходи (сівозміни з
посівами кормових культур, штучні добрива, перехід до багатопільної
системи землеробства);
6. Поглиблювалася сільськогосподарська спеціалізація районів;
7. Зростала врожайність, розширялися посівні площі, збільшувалося
товарне виробництво, зростала внутрішня та зовнішня торгівля.