2. Скасування кріпосного права
19 лютого 1861 р. було підписано Маніфест про
ліквідацію кріпацтва. Селяни стали особисто
вільними, здобули право розпоряджатися своїм
майном, займатися торгівлею, підприємництвом
і переходити в інші стани.
. Кризу самодержавно-кріпосного ладу наочно засвідчила поразка Росії у
Кримській війні. Військово-технологічна відсталість російської армії,
що виявилась у ході оборони Севастополя, відбивала загальне
відставання імперії від передових країн Європи.
Нагальні потреби модернізації країни диктували необхідність
докорінних перетворень у всіх сферах суспільного життя.
Посилилось невдоволення всіма верствами населення владою, різко
активізувався селянський рух. Самодержавство змушене було
розпочати перетворення на засадах ринкових відносин.
3. Реформи Олександра 2
Після скасування кріпосного права знадобилося
проведення й інших перетворень. Земська реформа 1864 р.
вводила в губерніях і повітах нові установи - земства як
органи місцевого самоврядування. Вони не розв'язували
державних питань, їх діяльність обмежувалася
господарськими і просвітницькими функціями.Членами
земських управ переважно ставали дворяни. їх діяльність
знаодилась під контролем царських чиновників і поліції, а
губернатор мав право призупинити виконання будь-яких
їхніх рішень.
У 1864 р. розпочалася судова реформа. Було проголошено
незалежність суду від влади: призначений урядом суддя міг
бути звільнений з посади лише за судовою постановою.
За зразком земських установ у 1870 р. було реорганізовано
міське самоврядування. Реформа скасовувала принцип
становості міської думи і вводила обрання до неї на основі
майнового цензу.
4. Росія в переформлений період
Незважаючи на обмеженість, реформи 60-70-х років XIX
ст. мали значний вплив на подальше просування Росії по
капіталістичному шляху, відіграли важливу роль у
перетворенні феодальної монархії на буржуазну.
Реформи стали кроком для переходу від дворянської
держави до правової.
У Росії почався процес поступового оновлення, проте він був
перерваний після вбивства царя Олександра II членами
терористичної організації «Народна воля».
5. Формування нової соціальноїструктури
Розвиток капіталізму, прискорений
буржуазними реформами 60-70-х років XIX
ст., значно вплинув на соціальну
структуру російського суспільства.
Збільшилась чисельність робітничого класу, який на початок
XX ст. становив понад 5 млн чол., зростала кількість
підприємств. Різними видами підприємнитва - промисловим
виробництвом, торгівлею, транспортними послугами,
фінансами - у Росії займалось 1,5 млн чол.
Основою формування нової російської буржуазії були купці,
розбагатілі сеяни і частина дворян. Хоча економічний вплив
підприємців дедалі зростав, їх суспільний вплив і політична вага
були несуттєві.
6. Формування нової соціальної структури
На початку буржуазних реформ 60-70-х
років XIX ст. представники
різноманітних політичних течій у
російському суспільстві були однаково
зацікавлені у проведенні соціально-
економічних перетворень.
Революційний напрямок представляло дві течії - народництво і марксизм.
Народники орієнтувалися на перехід Росії до соціалізму через сільську
громаду, обминаючи капіталістичний шлях розвитку. Проте ні «ходіння в
народ» з метою агітації селян на революційні виступи, ні терористичі
акти не привели до народної революції і знищення самодержавного ладу.