Тема: Соціальна боротьба в першій половині ХІХ століття Требухівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Автор презентації: Бараннік А.М.

1. Требухівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
www.tr-sch.at.ua

2. 1. До яких держав входили українські землі у
першій половині ХІХ ст.?
2. Якими були традиційні види господарської
діяльності українців у ХІХ столітті?
3. Опишіть повсякденне життя:
 Селян
 Міських жителів
 Буржуазії (підприємців)

3.  проаналізувати причини, форми та характер, а
також з’ясувати перебіг соціальних рухів в
українських землях у складі Російської та
Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.;
 розвинути критичне мислення, уміння самостійної
роботи, уміння передавати свої знання
однокласникам;
 виховувати гордість за історичне минуле України.

4. 1. Соціально-економічне становище українського
населення
2. Форми та характер соціальних рухів. Інвентарна
реформа 1841 р.
3. Найбільші заворушення козаків, селян та
військових поселенців

5.  30-ті рр. ХІХ ст. завершилось формування
адміністративно-територіального поділу в
підросійській Україні – 3 генерал-губернаторства і
9-ть губерній.
 Було скасовано міське самоврядування (залишки
магдебургського права)
 Розвиток товарно-горошових відносин призвів до
посилення національного та соціального
гноблення, особливо залежних селян

6.  Дещо в кращому становищі перебували державні
селяни. Але великі податки часто призводили до їх
розорення (1831 р. – Лівобережжя, заборгованість
22,3 млн. крб)
 На західноукраїнських землях ситуація була не
кращою, кріпацтво, феодальні утиски,
малоземелля й виснаження ґрунтів призводили до
голоду, наприклад в Закарпатті великий голод був
у 1814, 1817, 1823, 1847 рр.
 НАЙПОШИРЕНІШИМИ ФОРМАМИ
АНТИКРІПОСНИЦЬКОЇ БОРОТЬБИ
ЗАЛИШАЛИСЯ СКАРГИ СЕЛЯН НА ПОМІЩИКІВ
ДО ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ТА ВТЕЧІ.

7.  Наймана праця була все ще не надто поширена,
робочий день тривав 12-16 годин, широко
використовувалась дитяча і жіноча праця. Заробітна
плата була дуже низькою.
 Ще гіршим було становище приписних селян -
кріпаків, закріплених державою за фабриками і
заводами. Вони працювали по 16-18 годин на добу й
майже не одержували платні.
 Велика кількість травм на виробництві, антисанітарія
 система штрафів та покарань.
 відсутнє робітниче законодавство.
 Це все призводило до швидкого «спрацьовування»
робітників, після чого вони поповнювали лави
жебраків.

8.  Самостійно опрацювати перший абзац другого
пункту й виписати найпоширеніші форми
селянського спротиву:
 1 –
 2 –
 3-
 4 –
 5 –
 6 –
 7 -

9.  Ініціатор – генерал-губернатор Малоросії Д.
Бібіков
Спеціальний комітет виробив «Інвентарні правила»,
згідно з якими:
1. Довічне закріплення за селянами їхніх наділів
2. Строге обмеження панщини (не більше 3-х днів
для чоловіків і 1-го - жінок)
3. Решта повинностей – ліквідовано.
 Та наступний генерал-губернатор, під тиском
поміщиків фактично скасував реформу…

10.  Скараги урядовцям
 Втечі з фабрик і заводів
 Розправи над адміністрацією
 Руйнування обладнняня, підпали
 Страйки
 Читаємо на сторінці 80-т, приклади…
 ПІДСУМОК: Замість того, щоб примусити
підприємців поліпшити умови праці, царський
уряд вдався до більш жорстких заходів,
впроваджуючи військові порядки на виробництві.

11.  Військові поселення - … (1817-1857)
 Ініціатором їх створення був військовий міністр О.
Аркачеєв
 Військові поселенці повинні були пожиттєво
відбувати військову службу і, крім того, обробляти
землю, забезпечувати себе всім необхідним. Їхні
діти з 7 років ставали військовозобов'язаними
(кантоністами) і також відбували військову і
селянську слоужбу.
 Муштра, жорстокий режим, регламентація життя
викликали повстання та інші форми опору.
 На сторінці 81 – читаємо приклади…

12.  Параграф 12
 Письмово – пит. №3 на стор. 81.
 Доповідь – «Повстання Бузьких козаків в 1817р.»