1. Робота на Всеукраїнський конкурс
мультимедійних проектів
“Врятувати від забуття”
Автор:
Макайда Сергій Олександрович,
учитель Глобинської гімназії № 1
м. Глобине Полтавської області
5. Сержант Макайда с момента прорыва немецкой оборони и за всѐ
время наступательных боев на територии Полши и Германии с
января по май м-ц 1945 г. Показал себя мужественным и отважным.
При нападении с тыла немецких танков и бронетранспортѐров в
районе с. Хелунки (?) 13-14 января участвовал в боевых порядках.
В прорыве обороны противника на реках Нейсе и Шпрее тов.
Макайда неоднократно попадал в трудные условия
контратакующих войск противника и не щадя жизнью спас повозку
с партийными секретными документами.
1 мая попав в трудные условия в селе Гаттов тов. Макайда спас
партийные и секретные документы, отбивал контратакующего
противника и из личного оружия убил 5 немцев, спас повозку з
документами.
За проявленное мужество и отвагу в боях, за сохранение
партийных документов политчасти полка в трудных условиях боя
тов. Макайда достоин правительственной награды орден «Красной
Звезды».
6 мая 1945 года
Нагородний лист
Командир 1031 стрелкового Одерского ордена
Богдана Хмельницкого полка
подполковник
Опис подвигу
(із нагородного листа)
Наказ про нагородження орденом “Красная звезда»
6.
7.
8.
9.
10. Сержант Макайда с момента прорыва немецкой оборони и за всѐ
время наступательных боев на территории Польши и Германии с
января по май 1945 г. Показал себя мужественным и отважным.
При нападении с тыла немецких танков и бронетранспортѐров в
районе с. Хелунки (?) 13-14 января участвовал в боевых порядках.
В прорыве обороны противника на реках Нейсе и Шпрее тов.
Макайда неоднократно попадал в трудные условия
контратакующих войск противника и не щадя жизнью спас повозку
с партийными секретными документами.
1 мая попав в трудные условия в селе Гаттов тов. Макайда спас
партийные и секретные документы, отбивал контратакующего
противника и из личного оружия убил 5 немцев, спас повозку з
документами.
За проявленное мужество и отвагу в боях, за сохранение
партийных документов политчасти полка в трудных условиях боя
тов. Макайда достоин правительственной награды орден «Красной
Звезды».
6 мая 1945 года
Командир 1031 стрелкового Одерского ордена
Богдана Хмельницкого полка
подполковник
11. 1031 стрілецький Одерзький ордена Богдана
Хмельницького полк 280 стрілецької КонотопськоКоростенської Червонознаменної ордена Суворова дивізії із
січня 1942 до травня 1945 рр. приймав участь у бойових
діях проти гітлерівських загарбників у складі Брянського,
Центрального та 1-го Українського фронтів.
12. Командир мінометного взвода 1031 -го стрілецького полку
280-й стрілецької дивізії , лейтенант.
В 1940 році призваний в лави Червоної Армії. В боях Великої
Вітчизняної війни с 22 червня 1941 року. Перший бій прийняв 22
червня 1941 року на державному кордоні СРСР в Брестськой
фортеці. Воював на Брянському, Центральному і 1 Українському
фронтах.
В нічь на 25 вересня 1943 року мінометний взвод 1031 -го
стрілкового полкау під командуванням лейтенанта П.І. Головкіна
одним із перших в переправився через Дніпро південно-західніше
села Окуніново Козелецкого районау Чернигівської області.
Приймав участь у відбитті дванадцяти контратак супротивника.
Лейтенант П.І. Головкін був поранений, але не покинув поле бою. На
протязі 42 годин його взвод утримував занятитй рубіж до подходу
підкріплення.
За мужність та героїзм, проявлений при форсурованні Дніпра і
утримання плацдарму йому присвоєно звання Героя Радянського
Союзу із врученям ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Війну закінчив в столиці Чехословаччини – місті Прага.
13. Командир
стрілкового
взводу
1031 -го
стрілецького
полку
280-й стрілецької дивізії ,
молодший лейтенант.
В Червоній Армії с 1941 года. В боях Великої
Вітчизняної війни з червня 1943 року.
Василь Крюков в нічь на 25 вересня 1943 року с
групою бійців переправився через ріку Дніпро південнозахідніше
села
Окуніново
Козелецкого
району
Чернігівской області.
Закріпившись на правому березі Дніпра, бійці взводау
25 і 26 вересня 1943 року відбили кілька контратак
преважаючих сил піхоти і танків супротивника.
Коли закінчились
набої, бійці озброївшись
трофейними кулеметами і автоматами , близько 2-х діб
утримували плацдарм до підходу підкріплення.
За мужність та героїзм молодшому лейтенанту
Крюкову Василю Івановичу присвоєно звання Героя
Радянського Союзу із врученям ордена Леніна і медалі
«Золота Зірка».
14. Аскаров Олексій Олексійович - сапер 1031-го стрілецького
полку 280-й стрілецької дивізії , молодший лейтенант,
червоноармієць.
В Червоній Армії з червня 1943 року. В діючій армії з серпня
1943 року. Особливо відзначився при форсуванні Дніпра 25
вересня 1943 року в районі села Окуніново Козелецкого району
Чернігівської області.
Вмілий воїн-сапер ремонтував рибацькі човни, майстрував
плоти і під шквальним вогнем супротивника успішо переправив
кількома рейсами групи бійців і боеприпаси на протилежний
берег Дніпра для захвату і утримання плацдарму.
30 вересня 1943 року червоноармієць Аскаров О.О. приймав
активну участь в переправі підрозділів 1031-го стрілкового полку
через річку Тетерев в Чорнобильському районі Київської області.
за зразкове виконання бойових завдань і проявлену при цьому
мужність і героїзм Аскарову О.О. присвоєно звання Героя
Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота
Зірка».
15. Валєєв Абдулла Хабієвич - перший номер розрахунку
протитанкової рушниці 1-го стрілецького батальйону 1031-го
стрілецького полку 280-й стрілецької дивізії , рядовий.
В Червону Армію призваний у вересні 1941 року. На
фронтах Великої Вітчизняної війни з січня 1942 року.
13 червня 1943 року рядовий А.X. Валєєв у висоти 257,0 в
Троснянскому районі Курскої області у складі свого взводу
вогнем із ПТР і гранатами відбив три атаки чисельно
переважаючого ворога. Перед участком оборони взводу
німці залишили до 300 трупів солдат і 3 офіцерів. В цьому
бою А.X. Валєєв був двічі пораненим, але залишався в строю
до прибуття підкріплення. В наступних боях у вересні А. X.
Валєєв із своєї протитанкової рушниці знищив 4 кулеметні
точки і 17 гітлерівців.
Отримав звання Героя Радянського Союзу.
16. Волков Михайло Васильович – стрілець 1031-го
стрілецького полку 280-й стрілецької дивізії , рядовий.
В січні 1943 року призваний до лав Червоної Армії. В боях
Великої Вітчизняної війни із серпня 1943 року. Відзначився в
боях за Дніпро.
В ніч на 25 вересня разом із двома бойовими товаришами
Н.В. Козловим та В.М. Маркановим переправились через
Дніпро південно-західніше села Окуніново Козелецького
району Чернігівської області. Захопивши вигідну позицію на
плацдармі та ворожі ручні кулемети, бійці стійко
утримували її, відбили численні атаки супротивника.
4 жовтня 1943 року відважний воїн рядовий Михайло
Васильович Волков помер від отриманих поранень.
Похований в селі Окуніново.
За мужність та героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і
утримання плацдарму на його правому березі Волкову М.В.
посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу та
нагороджено орденом Леніна.
17. Вяльцев Федір Іванович – командир гармати батареї 1031-го
стрілецького полку 280-й стрілецької дивізії , сержант.
У вересні 1941 року був призваний в Червону Армію. Влітку
1942року розпочав свій бойовий шлях під Сталінградом
розвідником.
Взимку 1942-1943 року на лижах здійснював сміливі рейди по
тилах ворога. Влітку 1943 року приймав участь у боях на Курській
дузі, в ході яких став артелеристом і був призначений командиром
протитанкової гармати. Особливо відзначився при форсуванні
Дніпра.
В ніч на 25 вересня 1943 року під вогнем супротивника переправив
гармату через Дніпро в районі села Окуніново Козелецького району
Чернігівської області. Група десантників, очолювана Вяльцевим,
протягом 3-х діб утримувала захоплений участок берега та
розширила його до кілометра по фронту. В критичні моменти бою,
коли гітлерівці впритул підходили до позиції, дисантники двічі
визивали вогонь на себе. В цих боях розрахунок Вяльцева підбив
танк,знищив 3 кулемети, міномет і до взводу гітлерівців.
за мужність і героїзм Вяльцеву Ф.І. присвоєно Звання Героя
Радянського Союзу із врученням ордена Леніна та медалі “Золота
Зірка”.
18. Парамонов Іван Григорович – командир взводу
протитанкових рушниць 1031-го стрілецького полку
280-й стрілецької дивізії , лейтенант.
В 1942 році закінчив Саранське піхотне училище. В боях
Великої Вітчизняної війни з липня 1943 року.
В ніч на 25 вересня 1943 року І.Г. Парамонов з десантною
групою переправився через Дніпро біля села Окуніново
Чернігівськоїобласті і захопив плацдарм на правому березі
ріки.
Протягом двох діб десант відбивав контратаки
супротивника, утримував плацдарм до підходу підкріплення.
29 вересня 1943 року лейтенант Іван Григорович
Парамонов загинув у бою. Похований у селі Косачівка
Козелецького району Чернігівської області.
За мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра
йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу
та нагороджено орденом Леніна.
19. Ільченко Семен Максимович – командир взводу
протитанкових рушниць (ПТР) 1031-го стрілецького полку
280-й стрілецької дивізії , старший лейтенант.
В Червоній Армії з 1937 року. Приймав участь у поході
радянськихвійськ в Західну Білорусію у1939 року та радянськофінської війни 1939-1940 рр. Участник Великої Вітчизняної війни
з червня 1941.
Старший лейтенант С.М. Ільченко в бою 13 липня 1943 року
біля села Рудово Кромського району Орловської області з
бійцями-бронебійниками свого взводу відбив кілька атак
супротивника, завдавши помітних втрат:близько трьохсот убитих
солдат і чотирьох офіцерів. Сам командир був поранений два
рази, але залишався у строю.
За зразкове виконання бойових завдань та проявлену
мужність і героїзи Ільченку С.М. присвоєно звання Героя
Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота
Зірка». Пізніше він також був нагороджений орденом
Олександра Невського і двома орденами Вітчизняної війни 1-го
ступеня.
Помер 15 вересня 1998 року. Похований у Херсоні.
20. Маргулян Лев Маркович - командир вітділення саперного взводу
1031-го стрілецького полку 280-й стрілецької дивізії , молодший
сержант. В січні 1943 року призваний до лав Червоної Армії.
В боях Великої Вітчизняної війни із серпня 1943 року.
25 вересня 1943 року разом з групою саперів першим вийшов до
Дніпра і почав здійснювати наказ по його форсуванню. Бійцям
вдалося знайти кілька човнів, відремонтувати їх та змайструвати
плоти із підручних матеріалів (дошки, колоди, пусті бочки, залізні
скоби та ін), які були зібрані з допомогою місцевих мешканців.
Пеша група десантників на чолі із Л.М. Маргуляном, що складала
37 чоловік, під шквальним обстрілом ворога перетнула Дніпро і
захопила плацдарм на правому березі. Протягом усієї ночі, не
дивлячись на небезпеку і великі втрати особового складу,
молодший сержант доправляв все нові і нові групи солдат до
захопленого плацдарму. Стовпи води від снарядів та мін високо
піднімалися над поверхнею ріки. Під час одного із таких рейсів
Лев Маркович Маргулян загинув, виконуючи свій військовий
обов’язок.
За мужність і героїзм під час форсування Дніпра Л.М.
Маргуляну присвоєно посмертно звання Героя Радянського Союзу.
21. Мядзель Михайло Маркович - Мядзель Михаил Маркович парторг батальйона 1031-го стрілецького полку 280-й
стрілецької дивізії , старший лейтенант. В червоній армії із
червня 1941 року. З цього ж часу на фронті. В боях тричі
поранений. Приймав участь:
• в оборонних боях за місто Вітебськ – в1941 р.;
•в оборонних боях в районі Лівни Орловської області – в 1942 р.;
• у Вороніжсько-Касторненській операції, в т.ч. у визволення м.
Фатеж, в боях на Курській дузі;
•у визволенні Лівобережної України, в т.ч. міст Конотоп, Ніжин,
Остер;
•у форсуванні Дніпра із захопленням плацдарму – в 1943 р.
25 вересня 1943 року лейтенант Мядзель очолюючи групу
бійців, переправився на правий берег Дніпра в районі с.
Окуніново Чернігівської області і з флангу наніс неочікуваний
удар по противнику, чим сприяв форсуванню ріки полком.
За мужність та відвагу старшому лейтенанту Мядзелю М.М.
присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена
Леніна та медалі “Золота Зірка”
22. Шишкін Микола Васильович – командир відділення 1031-го
стрілецького полку 280-й стрілецької дивізії , молодший сержант.
В серпні 1942 року призваний до лав Червоної Армії.
На фронтах Великої Вітчизняної війни із серпня 1943 Воював на
Центральному і 1 Українських фронтах. Приймав участь:
• у визволенні Лівобережної України, в т.ч. міст Конотоп, Ніжин;
• у форсуванні Десни, Дніпра, Прип’яті;
•У визволенні м. Коростень;
• в Житомирсько-Бердичівській та Рівно-Луцькій операціях, у
визволенні міст Рівно, Дубно, в обороні сандомирського
палацдарму – в 1944 р.;
• у Вісло-Одерській операції, в т.ч. у визволенні міст Кельце,
Пєтркув, Шпротава (Польща), в форсуванні Одера, Нейсе, Шпреє, в
боях в районі міста Луккенвальде, в Берлінській та Празькій
операціях – в 1945 року.
М.В. Шишкіну присвоєно звання героя Радянського Союзу.
Нагороджено двома орденами Леніна, Вітчизняної війни 1 і 2-го
ступенів, Червоної Зірки та медалями.
23. Попов Микола Михайлович – командир відділення взводу
протитанкових рушниць 1031-го стрілецького полку 280-й
стрілецької дивізії , молодший сержант. В Червоний Армії із січня
1943 року. З цього ж часу на фронті.
В ніч на 25 вересня 1943 року М.М. Попов одним із перших
переправився через Дніпро в районі с. Окуніново Козелецького
району Чернігівської області. Його відділення бронебійників
приймало участь у захопленні плацдарму та у відбитті контратак
ворога. Відважний командир відділення Попов М.М. на протязі
кількох годин особисто прикривав вогнем правий фланг
стрілецького підрозділу на плацдармі, знищуючи гітлерівців.
За зразкове виконання бойових завдань на фронті боротьби з
німецько-фашистськими загарбниками, за мужність і героїзм
Молодшому сержанту Попову М.М. присвоєно звання Героя
Радянського Союзу із врученням ордена Леніна та медалі “ Золота
Зірка ”. Згодом йому вручено також два ордена Вітчизняної війни,
медалі.
24. Новіков Іван Миронович - командир 1031-го
стрілецького полку 280-й стрілецької дивізії , полковник.
В Червоній Армії з 1926 року. На фронтах Великої
Вітчизняної війни з червня 1941 року.
За успішне форсування стрілецьким полком Дніпра в
районі села Окуніново Козелецького району Чернігівської
області 25 вересня 1943 року, створення потужного
плацдарму для наступаючих радянських військ Новікову
І.М. присвоєно звання Героя Радянського Союзу із
врученням ордена Леніна та медалі “ Золота Зірка ”.
В подальшому він також нагороджувався орденом
Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, Червоної
Зірки, медалями.
25. М акай д а П етро В ерем ій ови ч н арод и вся 1 5 січ н я
1 9 0 5 року в с. Г лоб и н е (К рем ен ч уц ького уїзд у
П олтавської губ ерн ії) в род и н і селян и н а-б ід н яка, щ о н е
м ала м ай ж е н іякої власн ості і осн овн и м засоб ом д ля
п рож и ття б ули н ай м и .
З год ом , втрати вш и б атька, п рож и вав в род и н і вітч и м а,
яки й теж м ав б ід н яц ьке госп од арство. З 1 9 1 3 р. н авч ався
в З ем ськом у уч и ли щ і, яке в той ч ас б уло ч оти ри річ н и м .
У 1 9 2 1 роц і завд яки зароб іткам у літн ій ч ас та п ри
д оп ом озі волосн ого соц заб езу і род и ч ів п о м атери н ській
лін ії закін ч и в Г лоб и н ську В и щ о-п оч аткову ш колу. У
ц ьом у ж роц і вступ и в у тільки -н о від кри ту в с. Г лоб и н е
П роф техн іч н у ш колу, яку н е зм іг закін ч и ти у зв'язку із
39. Дорогами війни
З 8 січ ня 1 9 4 2 р . д о 9 ве р е сня 1 9 4 5 р . М а ка й д а
П е т р о В е р е м ій о ви ч ніс слу ж б у в ла ва х Ч е р во но ї
А р м ії. У скла д і 1 0 3 1 ст р іле ц ько го О д е р зько го
о р д е на Б о гд а на Х м е льни ц ько го п о лку 2 8 0
ст р іле ц ько ї К о но т о п сько -К о р о ст е нсько ї
Ч е р во но зна м е нно ї о р д е на С у во р о ва д и візії
во ю ва в на Б р янсько м у , Ц е нт р а льно м у т а І-м у
У кр а їнсько м у ф р о нт а х в зва нні се р ж а нт а .
К о м а нд у ва в р о зр а х у нко м б а т а р е ї 1 2 0 м м
м іно м е т ів. П р и й м а в у ч а ст ь:
1 ) в о б о р о нни х б о ях в р а й о ні м іст а Л івни
О р ло всько ї о б ла ст і;
40. Із опису бойових дій 70-ої
армії в липні 1943 р.
Бої на Курській дузі та при
форсуванні Дніпра
Бойові дії на
Сандомирському плацдармі
М.К. Секирин., В пламени
сражений, 1973.
41. Із опису бойових дій 70-ої армії в липні
1943 р., до складу якої входила і 280
стрілецька дивізія
И з о п и са ни я б о ев ы х д ей ст в и й в о й ск 7 0 -й а р м и и в и ю ле 1 9 4 3 г.
П о ны р и , Т еп ло е - эт о на селенны е п унк т ы р а й о на О р ло в ск о й б и т в ы лет а 1 9 4 3 г.,
п р и зна нны е и ст о р и ей ст а т ь п о в о р о т ны м и п унк т а м и д ля д в и ж ени я нем ец к и х в о й ск
на за п а д . О т эт и х п унк т о в на ча ло сь если ещ е не в ели к о е, т а к в о в ся к о м случа е
гр а нд и о зно е о т ст уп лени е нем ец к и х в о й ск и з С С С Р .
О б о р о ни т ель ны е д ей ст в и я 1 3 -й и 7 0 -й а р м и й Ц ент р а ль но го ф р о нт а , к а к и
о б о р о ни т ель ны е д ей ст в и я в о й ск на б елго р о д ск о м на п р а в лени и , со р в а ли нем ец к и й
ст р а т еги ческ и й п ла н на ст уп лени я 1 9 4 3 г. В эт о й гр а нд и о зно й б и т в е р еш и ла сь
уча ст ь и п р есло в ут о го О р ло в ск о го в ы ст уп а и на п ы щ енно й р еп ут а ц и и нем ец к и х
в о й ск - б ы т ь неп о б ед и м ы м и в лет ни х д ей ст в и я х. И , на к о нец , са м о е гла в но е нем ец к а я м а ш и на в ст а ла на п ут ь п о зо р но го о т ст уп лени я и со б ст в енно го р а зв а ла ...
В на ча ле ф ев р а ля 7 0 -я а р м и я б ы ла п ер еб р о ш ена в р а й о н Е ль ц а и п о ст уп и ла в
со ст а в Ц ент р а ль но го ф р о нт а . 1 4 ф ев р а ля 1 9 4 3 г. а р м и я на ча ла 4 0 0 -к и ло м ет р о в ы й
м а р ш , д ли в ш и й ся неп о ср ед ст в енно д о со п р и к о сно в ени я с ча ст я м и п р о т и в ни к а . О на
д в и га ла сь и з р а й о на Е ль ц а п о б езд о р о ж ь ю , п еш к о м в п ер и о д неп р ер ы в ны х м ет елей ...
П ер еут о м ленна я , неук о м п лек т о в а нна я т ехни ческ и м и ср ед ст в а м и , б ез б о еза п а са и
д о лж но й п о д д ер ж к и а р т и ллер и и а р м и я п р я м о с м а р ш а 7 м а р т а п ер еш ла в
на ст уп лени е п р о т и в нем ец к и х в о й ск , п о д го т о в и в ш и х о б о р о ну на р уб еж е К учер я ев а ,
Х а ль зев о , Т р о ф и м о в к а , Ф ер езев о , Бр я нц ев о . О д на к о , не д о б и в ш и сь усп еха и п о неся
зна чи т ель ны е п о т ер и , 1 8 м а р т а а р м и я п ер еш ла к о б о р о не...
Г ла в на я п р и чи на неуд а чи за к лю ча ла сь в т о м , чт о б о й ц ы не и м ели б о ев о го о п ы т а ,
42. Бої на Курській дузі та при форсуванні
Дніпра
С т ран ицы м у ж е с т ва (о К рю кове В .И .)
… Л е т ом 1943 года от т у да вм е с т е с м арш е вой рот ой (К рю ков В .И .)
прибы л н а К у рс ку ю ду гу . В ойс ка Ц е н т ральн ого ф рон т а, вы с т ояв в
т яж е ле йш их оборон ит е льн ы х боях , н ачали с вой побе дн ы й пу т ь н а запад.
К аж ды й де н ь он и дополн яли с водку С овин ф орм бю ро пе ре чн е м н овы х
н ас е ле н н ы х пу н кт ов, ос вобож де н н ы х от врага.
Л е йт е н ан т К рю ков, т е пе рь у ж е ком ан дир взвода разве дки, попре ж н е м у в с ам ой гу щ е с х ват ок. Д ивизия, в кот орой он т огда с лу ж ил,
прох одила по К у рс кой зе м ле . В район е Х ом у т овки В ас илий с о с воим и
разве дчикам и прон ик в т ы л врага, вы звал т ам пан ику . В ос пользовавш ис ь
э т им , бойцы подн ялис ь в ат аку и с м яли гит ле ровце в.
...П олу чив задан ие , К рю ков подкле ил н овы е лис т ы карт ы , с т ал
разгляды ват ь е е . У чащ е н н о забилос ь с е рдце - ве дь е м у пре дс т ояло
пройт и с овс е м н е дале ко от родн ого с е ла. Н о зайт и в Б е гощ и, прове дат ь
от ца с м ат е рью , взглян у т ь н а т их у ю К ле ве н ь, чт о т е че т за с е лом , н е
у далос ь, х от я до н их бы ло м е н ьш е де с ят и килом е т ров. Н е м ог В ас илий в
горячий м ом е н т боя ос т авит ь подразде ле н ие .
6 с е н т ября 1943 года н а подс т у пах к К он от опу у де ре вн и П одлипки
К рю ков бы л ран е н в ру ку . Н е доле чивш ис ь в гос пит але , ве рн у лс я в с вой
43. Бойові дії на
Сандомирському плацдармі
У Д А Р ЗА В И С Л О Й
К на ча лу 1 9 4 5 г. на т ер р и т о р и и П о льш и п р о т и вни к
со ср ед о т о чи л б о льш о е к о ли чест во во й ск , хо р о ш о о сна щ енны х
б о ево й т ехни к о й и о р уж и ем , со зд а л сем ь о б о р о ни т ельны х
р уб еж ей м еж д у В и сло й и О д ер о м .
Ра згр о м и т ь ф а ш и ст о в в П о льш е, за вер ш и т ь о сво б о ж д ени е
п о льск о го на р о д а о т ги т лер о вск и х за хва т чи к о в п о р уча ло сь
во й ск а м 1 -го Б ело р усск о го и 1 -го У к р а и нск о го ф р о нт о в.
И схо д ны м р уб еж о м на ст уп лени я б ы ла р ек а В и сла .
1 -й У к р а и нск и й ф р о нт на но си л уд а р с са нд о м и р ск о го
п ла ц д а р м а в о б щ ем на п р а влени и на Б р есла вль. В
о д и нна д ц а т и к и ло м ет р о во й п о ло се м еж д у Ра к уво м и Ш и д луво м
1 3 -я а р м и я о сущ ест вля ла п р о р ы в вр а ж еск о й
о б о р о ны . С о вм ест но с со сед ней сп р а ва 3 -й гва р д ей ск о й а р м и ей
генер а ла В . Н . Го р д о ва ей п р ед ст о я ло о вла д ет ь к р уп ны м го р о д о м
