Гуморальна регуляція

1. 8 клас
Тема: Гуморальна регуляція. Хімічні речовини – регуляції функцій.
Гормони та їх біологічна дія.
Мета: Дати поняття про гуморальну та гормональну регуляцію,
гормони, характерні особливості гуморальної регуляції
порівняно з нервовою.
Обладнання: таблиці “Залози внутрішньої секреції”
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Повідомлення теми та мети уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (бесіда)
1. Які функції виконує нервова система?
2. Що таке нервова регуляція?
3. Які процеси лежать в основі нервової регуляції?
4. Який вид регуляції ви ще знаєте?
5. Що вам відомо про гуморальну регуляцію?
6. Як ви гадаєте, чому в природі виникла гуморальна регуляція?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1.Гуморальна регуляція. Хімічні речовини – регулятори функцій
(бесіда)
З попередніх уроків ми дізналися, що керівна роль центральної нервової
системи була б неможливою без “підлеглих”, яким вона надсилає команди для
виконання тієї чи іншої дії.
Найближчими виконавцями наказів нервової системи є залози
внутрішньої секреції, або ендокринна система, за допомогою якої всі
системи органів. Органи і клітини об’єднані в єдиний організм. Саме
ендокринна система за допомогою гормонів здійснює гуморальну регуляцію
функцій організму і забезпечує гомеостаз.
Керівна роль нервової системи щодо ендокринної полягає в тому, що
перша надсилає команди у вигляді нервових імпульсів до залоз внутрішньої
секреції, які виділяють біологічно активні речовини, або гормони. Вони
розносяться з кров’ю по всьому організмові до різних органів, тканин і клітин
та регулюють їхню діяльність. Ця регуляція є гуморальною, оскільки
відбувається через кров, і дистанційною, бо таким чином нервова система
регулює діяльність органів і тканин на певній відстані від головного мозку.

2. Гуморальну регуляцію ще можна назвати хімічною (бо гормони – це
складні хімічні сполуки).
2.Відмінність між нервовою та гуморальною регуляцією (бесіда)
Нервова регуляція Ендокринна регуляція
Інформація передається
аксонами у вигляді
нервових імпульсів
Інформація передається кров’яним руслом
за допомогою хімічних речовин (гормонів)
Передача команд
надзвичайно швидка
Інформація передається повільно, зі
швидкістю плину крові
Відповідь на команди
настає негайно
Відповідь на команди ендокринної системи
настає повільно (наприклад, гормон росту
впливає на людину протягом 25 років)
Відповідь на нервові
імпульси короткочасна
Відповідь на дію гормонів завжди тривала
(наприклад, довго триває подразнення
цукром підшлункової залози)
Відповідь на нервовий
імпульс чітко локалізо-
вана (наприклад, при
надсиланні скорочуваль-
ного імпульсу до
певного м’яза скоротить-
ся тільки він, а інші не
візьмуть участі в цьому
процесі)
Відповідь поширюється по усьому
організмові (під дією інсуліну відбувається
зміна цукрового обміну кожної клітини
організму)
Тож там де потрібне швидке, негайне, короткочасне і локалізоване
виконання тієї чи іншої дії, нервова система спрацьовує без допомоги
ендокринної. Але якщо потрібна тривала, повільна, неквапна, всеохоплююча
дія, - без ендокринної системи не обійтися.
3.Гормони. їх природа, біологічна дія (бесіда з використанням тексту
підручника).
- гормони – це складні біологічні сполуки переважно білкового
походження або жироподібні речовини;
- вони специфічні – діють тільки на певні клітини. Їхня дія на
виконавчі органи нагадує схему замок – ключ. Це зумовлено
тим, що різні органи та їхні клітини мають специфічні
рецептори, чутливі до певних гормонів. Клітина, яка не має
таких рецепторів, не реагує на той чи інший гормон;
- гормони – надзвичайно активні діючі хімічні речовини.
Наприклад, 1г інсуліну може знизити вміст цукру у 125 тис.
піддослідних кроликів. Або: всього 0,0001 грама гормону росту
визначає ріст і фізичний розвиток дорослої людини!
- гормони утворюються у залозах внутрішньої секреції за
принципом зворотного зв’язку. Приміром, у крові людини
зросла концентрація цукру, і це спричинило підвищення вмісту

3. інсуліну; водночас зменшилася кількість глюкагону – гормону,
що сприяє збільшенню цукру в крові. І навпаки, коли
зменшується рівень цукру в крові, різко знижується вироблення
інсуліну і підвищується – глюкагону.
- Гормони обмежують амплітуду коливання ознаки: один гормон
контролює верхню межу, інший – нижню (інсулін та глюкагон).
4.Значення гормонів (бесіда)
- відповідають за поділ клітин;
- зумовлюють ріст та інші показники її фізичного розвитку;
- регулюють обмін речовин;
- зумовлюють настання та перебіг вагітності;
- впливають на розумовий розвиток та емоційний стан людини;
- діють на плазматичні мембрани, ферменти мембран, клітинні
органели або гени.
5.Групова робота учнів:
Завдання:
1. Визначити спільне в нервовій та гуморальній регуляціях.
2. визначити відмінне в нервовій та гуморальній регуляції.
швидка
Нервова регуляція точна
пряма
повільна
Гуморальна регуляція генералізована
непряма
ІУ. Висновки: Разом із нервовою ендокринна система забезпечує
цілісність організму та його зв’язок із довкіллям. Функція її підпорядкована
центральній нервовій системі. Основним діючим чинником ендокринної
системи є біологічно активні речовини – гормони, які продукують залози
внутрішньої секреції. На відміну від нервової регуляції, ендокринна система діє
на відстані – дистанційно, повільніше, через кров. Відповідь на гуморальне
подразнення – тривала та поширена. Ендокринна система впливає на розумовий
та емоційний розвиток людини, обмін речовин. Забезпечує різні захисні реакції,
статеву функцію, емоційний стан тощо.
У. Закріплення знань учнів:
- Що таке гормони;
- Яка хімічна природа гормонів;
- Що спільного в нервовій та гуморальній регуляціях;
- Що відмінного в нервовій та гуморальній регуляціях;
- Яке значення має гуморальна регуляція?
-
Домашнє завдання: #12