1. Організм це таке ціле, яке включено в більш широке ціле, з якого воно походить; наш людський
організм є дитям природи і обов'язково утримує в собі й інтенсивно використовує фізичні
закономірності природи, тобто організм існує тільки в природному середовищі, в процесі
систематичного обміну продуктами з природним середовищем і існує глибинний,
фундаментальний зв'язок нашого органічного існування з природою. А функція психіки й полягає,
власне, у відображенні, утриманні, відтворенні та розвитку цієї єдності всіх істотних сил природи.
Той факт, що наше тіло і його психіка включені в загальну сукупність світових процесів і якось
утримують у собі природу як ціле взагалі, припускає істотний безпосередній вплив цього цілого на
нашу психіку, вплив природних пульсацій і ритмів на наш організм і наші психічні стани.
Всі ці впливи природи на нашу психіку можна представити у вигляді деяких кіл впливу:
1. Найбільш фундаментальним колом, що описує такий вплив, є коло космічного життя. В давнину
в цьому сенсі говорили про народження під певною зіркою, тобто про деякий стан світу і
космічних процесів, які надають первинний (а потім і подальший) вплив на нашу психіку і,
відповідно, на життя, його спосіб. Тут мова йде про якийсь ізоморфізм (наявність загальних
властивостей) станів світу, космосу і наших психічних станів, космічних процесів і динаміки нашого
життя. Загальне життя природи, цілісність космічного життя якось відтворюється в нашій психіці і є,
мабуть, її найбільш глибинним пластом.
2. Друге, більш вузьке, коло складає ціле життя Сонячної системи, в яке ми включені. Звернемо
увагу, що друге коло утримує в собі попереднє коло, перше коло, так само як і кожне наступне
коло впливів утримує в собі попереднє коло, частиною якого воно є.
Сонячна система вже більш безпосередньо задає умови нашого життя, визначає її характер і
структуру. І немає нічого дивного, що ми чутливо реагуємо на ритміку сонячної системи. Вже
давно з'явилися і відповідні наукові дисципліни, які досліджують ці впливи (космобіологія,
геліобіологія, геліопсихологія). Давно було відмічено, що, наприклад, сонячні спалахи, підвищення
його радіоактивності безпосередньо впливають на класові психічні стани. Такі впливи являють
собою саме загальні впливи, а психіку, яка це сприймає, слід розглядати як надіндивідуальну
складову психіки.
3. І третім, ще більш безпосереднім, колом впливів є життя Землі. За своєю природою, біологією,
влаштуванням нашої психіки (а потім і свідомості) ми є дітьми Землі, земних природних умов. І
наше історичне буття, історія зумовлені специфічним земним буттям, яке визначають особливі
природні умови нашої планети і її планетарне життя.

2. а) Безсумнівним є вплив на психобіологічну організацію клімату в сукупності з цілісністю
природних умов. В умовах теплого клімату існує якийсь специфічний психічний комплекс, психічна
структура, які можна позначити "душевною легкістю", люди в умовах теплого клімату більш
експресивні, рухливі, "вільні", динамічні. І навпаки, в умовах холодного клімату переважає
строгість, організованість, ритмічність життя і відповідні такому життю властивості психіки. А
помірний клімат визначає щось на кшталт середньої психічної організації (врівноваженість,
стриманість тощо).
б) Частинам світу, географічним умовам середовища проживання відповідають расові біопсихічні
особливості, які формуються в процесі пристосування організму до середовища. І оскільки тут
середовище загальне для всіх індивідів, що проживають в даній частині світу, то й психобіологічні
особливості, що утворюються в процесі пристосування до середовища, є загальними для всіх
індивідів даної групи.
в) Природні умови визначають також і первинні умови виробничої діяльності людей, визначають
характер, способи, ритм виробничої діяльності, взагалі загальний характер рухів, психодинаміку,
ритм всієї поведінки і реагування. Так, степовий житель звик оглядати простір одним поглядом,
інша справа житель гір, у нього орієнтування будується вже по-іншому.
Таким чином, психіка та її стани імітують зовнішні умови в процесі пристосування до них, і через
відтворення таких імітацій вони утримуються в самій психіці і стають її моментом.
4. Природні ритми також впливають на психіку людини. Наприклад, зміна пір року відображається
у психічних станах людини ("весняний настрій" і "осінній настрій"). Так само і часу доби
відповідають певні схильності. Ранку більш відповідає неуважність, дню зосередженість,
активність, вечору відповідає вихід з діяльності, схильність до роздумів, рефлексії, а ночі спокій,
сон, вхід вглиб себе, у власне самопочуття і одночасно відпочинок. Сюди можна додати ще
метеорологічні зміни та їх ритміку; у людей в таких станах болять рани, загострюються
захворювання (так що вони можуть грати роль барометра). Гегель каже з цього приводу, що душа
відчуває стани природи, бо вона сама природа.
Таким чином, мова йде про природну психіку, яка знаходиться в гармонії з природними станами.
Розвиток психіки в цьому сенсі не має йти врозріз з природними процесами, не повинно
суперечити закономірностям природи. Необхідне систематичне дослідження природних умов і їх
впливу на психіку, а потім, з опорою на систему таких знань, організація оптимального
функціонування і розвитку психіки, використання максимально можливої кількості психічних
ресурсів.