2. Йшов бик лісом, зустрів барана.
- Куди, баране, йдеш? - питає бик.
- Від зими літа шукаю, - відказує баран.
- Ходімо зі мною!
От пішли вони разом, зустрічають свиню.
- Куди, свиня, йдеш? - питає бик.
- Від зими літа шукаю, - відповідає свиня.
- То ходи з нами.
3. Пішли вони втрьох, назустріч їм - гусак.
- Куди, гусак, ідеш? – питає бик.
- Від зими літа шукаю, - відказує гусак.
- Ну то ходи з нами!
І гусак пішов з ними. Йдуть вони і півня зустрічають.
- Куди, півню, йдеш? - запитує бик.
- Від зими літа шукаю, - відповідає півень.
- То ходи з нами!
4. От ідуть вони, бесіду ведуть:
- Брати-товариші, - каже бик - пора підходить холодна, де ж тепла шукати? - Давайте хату збудуємо, бо й
справді позамерзаємо взимку. А баран відказує на те:
- У мене шуба тепла, бач, яка вовна! Я і так перезимую.
Свиня й собі: - І мені морози не страшні: зариюся в землю і без хати перезимую.
5. Гусак відказує: - А я між ялинками вмощуся, одне крило підстелю, а іншим накриюся - ніякий холод не
візьме! І я так перезимую.
Півень підтримав гусака: - А хіба в мене своїх крил немає? І я собі раду дам взимку!
Бачить бик – кепські справи, доведеться самому хазяйнувати.
- Ну, - каже, - ви - як хочете, а я хату будуватиму.
6. Вибудував собі бик хатинку та й живе в ній. Прийшла зима холодна, почали морози притискати, от баран і
просить у бика: - Пусти, брате, погрітися.
- Ні, баране, у тебе шуба тепла, ти й так перезимуєш. Не впущу!
- Коли не впустиш, то я розбіжуся і виб'ю з твоєї хати колоду, тобі ж холодніше буде.
Бик думав-думав: "Треба впустити, бо й мене заморозить", - і впустив барана.
7. От і свиня промерзла, прийшла до бика і каже: - Пусти, брате, погрітися.
- Ні, не впущу! Ти в землю зариєшся і так перезимуєш.
- Якщо не пустиш, я рилом усі стовпи підрию та хату твою виверну.
Робити нічого. Пустив і свиню. Коли це приходять до бика гусак з півнем:
- Пусти, брате, погрітися.
- Ні, не пущу! У вас же по парі крил: одне підстелите, іншим накриєтеся, так і перезимуєте!
8. - Якщо не впустиш, - каже гусак, - то я весь мох із твоїх стін повидзьобую, тобі ж холодніше буде.
- Не пустиш? - говорить півень. - То я злечу на горище, та всю глину зі стелі вигребу!
Що робити бикові? Пустив і гусака, і півня. От живуть вони собі в хатинці. Відігрівся в теплі півень і почав
пісеньки виспівувати. Почула лисиця, що півень пісеньки співає, захотілося їй півнячим м'ясом поласувати,
та як до нього дістатися? От і вирішила лисиця схитрувати. Пішла вона до ведмедя та вовка і каже:
- Любі куми, знайшла я поживу для всіх нас: для тебе, ведмеде, - бика, для тебе, вовче, - барана, а для
себе - півня.
9. - Добре, кумонько! - відказують ведмідь з вовком. - Ми твоїх послуг ніколи не забудемо. Підемо ж заколемо
їх та поїмо! Привела їх лисиця до хатинки. Ведмідь і каже вовкові. - Ти йди вперед! А вовк відказує:
- Ні, ти сильніший, ти йди вперед!
От і погодили. Пішов ведмідь, тільки в двері, а бик голову схилив та й припер його рогами до стіни. А баран
розбігся та як буцне ведмедя в бік, що той на землю повалився. А свиня шкуру рве, а гусак підлетів - очі
щипає. А півень сидить на брусі та кричить:
- Подайте сюди, подайте сюди! Вовк із лисицею почули ґвалт та навсібіч і розбіглися!
