2. Колись давно приятелювали кіт з мишею, і навіть жили разом в одній хатинці. Кіт
їжу здобував, а мишка вдома хазяйнувала. Доброю господинею мишка була,
ощадливою.
3. Якось домовилися вони припаси на зиму робити. Почала мишка масло в горщик
збирати. Назбирала повний, зав’язала кленовим листочком. Понесли вони з котом
той горщик до лісу та й сховали у густому чагарнику.
4. Прийшла зима. Котові більше не вдавалося приносити здобич. А на хазяйстві зосталися
тільки вівсяні коржі. Мишці вони смакували, а от кіт все частіше горщик з маслом згадував. От
одного разу він і каже мишці: «Дай мені коржа. Мене сьогодні сусід на хрестини запросив.
Понесу його замість подарунка». Дала мишка котові коржа, а той побіг до горщика. Наївся
досхочу і додому повернувся. Питає його мишка:
- Хто у сусіда народився, син чи дочка? Як назвали?
- Син народився, - відказує кіт, - а назвали Початочком.
5. Минуло кілька днів. Знову закортіло котові масла. Каже він мишці:
- У іншого сусіда дитина народилася. Кличе мене за кума. Дай-но мені ще коржа.
Дала мишка коржа котові, а той знову побіг до горщика. Наївся та й пішов додому.
Мишка й питає: - Як дитинку назвали?
- Половинкою, - бовкнув кіт та й поліз на піч спати.
6. Минув час, знову котові масла хочеться. “У третього сусіда син народився, кличе
мене за кума. Дай мені, Мишко, ще коржа”, - просить. Дала мишка коржа. Побіг кіт
до схованки, виїв решту масла ще й горщика вилизав. Повертається додому, а
мишка питає:
- Ну, як хрещеника назвали?
- Вискрібочком - відказав кіт і подався спати.
7. Ще час минув. Скінчилися у кота з мишкою всі припаси. Ось мишка й каже:
- Час уже й масло починати їсти. Ходімо, котику, горщик з лісу принесемо.
Прийшли до схованки, дивляться, а горщик порожній.
- Ой, лишенько! Куди ж це масло поділося? - зойкнула мишка.
А кіт мовчить собі.
8. Тут і пригадала мишка котові хрестини й дивні імена хрещеників. «Ах, ти, котику, -
каже вона, - то це ти наше масло з’їв! От на які хрестини ти ходив!»
«Куди хотів, туди й ходив, - обурився кіт, - масло з’їв і тебе зараз проковтну!»
Кинувся кіт на мишу, але та сховалася під корінням дерев. Відтоді кіт завжди
намагається впіймати мишу. А мишці доводиться тікати від того вусатого брехуна.
