1. Агєєва Катерина Анатоліївна
Шахтарська багатопрофільна гімназія
Шахтарської міської ради
Донецької області
Позитивний вплив раннього вивчення іноземної мови на розвиток дитини та її особистість
У сучасному світі у зв'язку з глобальними геополітичними, економічними та
соціокультурними змінами до людини пред'являються все нові й нові вимоги. Так, зростає
потреба вільно спілкуватися іноземною мовою, а іноді навіть кількома. Змінилося життя,
змінився спосіб сприйняття інформації і змінився її об'єм, звідси і підходи до навчання
повинні змінитися. Так тепер уже практично ніхто не сумнівається в доцільності раннього
навчання дітей іноземним мовам. Вже доведено, що це не тільки прискорює процес
формування іншомовної комунікативної компетенції, але і в свою чергу позитивно впливає
на загальний розвиток дитини, крім того, це більш природно і доцільно.
Перш за все, відразу зазначимо, що ми маємо на увазі під раннім навчанням. Під
«раннім навчанням іноземного мови» ми розуміємо таке навчання, яке здійснюється на
основі інтуїтивно-практичного підходу в період з моменту народження дитини до її
надходження до школи.
Маючи високу пластичністю функцій мозку і психіки, дитина має великі потенційні
можливості розвитку, реалізація яких залежить від безпосереднього впливу оточуючих
дорослих, від виховання та навчання. Таким чином, розвивати дитину необхідно починати з
перших днів життя і розвиток цей може мати найрізноманітніші напрямки.
В інституті у Філадельфії (США) під керівництвом відомого в Штатах лікаря Глена
Домана довели, що саме ефективне навчання відбувається в період зростання мозку. Так
навчити чому-небудь дво-і трирічної дитини набагато легше. А що стосується мови,
здатність заговорити, оволодіти мовою успадковується дитиною від народження. Ця
здатність проявляється вже на першому році життя, а дворічна дитина починає спілкуватися
з оточуючими за допомогою мови. Вона могла б заговорити відразу на двох-трьох мовах,
якби люди, що піклуються про нею й виховують її, утворили для неї (штучно або природно)
різні мовні середовища. І при навчанні вона так само легко і природно опанує будь-яку
іноземну мову. Потім дітям старше 8-11 років стає важче опанувати другу мову (іноземну).
Справа в тому, що до 6-8 років дитина вільно володіє мовою, рідною мовою, безперешкодно
спілкується з оточуючими її людьми, а унікальні властивості, властиві механізму здатності
заговорити, застигають, тому що вони вже забезпечили життєздатність організму в
середовищі та їх призначення для організму вичерпано. І засвоєння другої мови відбувається
в процесі цілеспрямованого навчання більше на основі дії таких функцій, як пам'ять,
мислення, воля.
Натівісти так само дотримуються точки зору, що відповідно мозку людини найбільш
ефективним сензитивним періодом для засвоєння мови є вік з півтора року до статевої
зрілості. Протягом цього періоду засвоєння мови протікає без ускладнень. Далі засвоїти мову
стає складніше і з додатком великих зусиль. Ця точка зору підтверджується тим, що дорослі
емігранти оволодівають новою мовою і говорять на нею, як правило, з акцентом. У той час
як їхні діти нову мову вивчають швидко, помилок роблять мало і говорять без акценту.
Крім того, помічено що, діти, які рано навчилися будь-якої діяльності (у тому числі і
рано почали вивчати іноземну мову), якщо продовжують ці заняття, люблять вчитися, легко
займаються самі і ніколи не мучаться від неробства і нудьги. Так у дітей формується
позитивна навчальна мотивація.
На міжнародній нараді експертів ЮНЕСКО - МАПРЯЛ (Москва, 1985) було відзначено,
що вивчення мов позитивно впливає на розвиток мовних, пізнавальних та комунікативних
здібностей дитини, дозволяє розширити її світогляд, пізнавати через мову країну, її народ і
культуру. Таким чином важливість і корисність раннього навчання іноземної мови
2. виявляється і відносно особистості дитини і ця користь багаторазово доведена практичним
досвідом. Воно є важливим для реалізації перспективних завдань розвитку особистості,
таких, наприклад, як зростання середнього рівня освіченості, підвищення вимог до загальної
культури, формування готовності до міжнаціональному і міжкультурному співпраці.
Відзначимо так само що вивчення іноземної мови корисно всім дітям, незалежно від їх
стартових здібностей (єдине - у дитини не повинно бути проблем з рідною мовою), оскільки
воно надає:
1. безперечний позитивний вплив на розвиток психічних функцій дитини: його пам'яті,
уваги, мислення, уяви та ін;
2. стимулюючу увагу на загальної мовні здібності дитини.
Раннє навчання іноземній мови дає великий практичний ефект у плані підвищення якості
володіння першою іноземною мовою, створює базу для продовження її вивчення в школі, а
також відкриває можливості для навчання другим, третім іноземним мовам, необхідність
володіння якими стає все більш очевидною.
Незаперечна виховна та інформаційна цінність раннього навчання іноземної мови, яка
проявляється в більш ранньому входження дитини в загальнолюдську культуру через
спілкування нею, мовою. А деякі забувають, що вивчення іноземної мови немислиме поза
ознайомленням з культурою країни, в якій цією мовою розмовляють, тому необхідно
знайомити дітей з доступним їхньому розумінню країнознавчих матеріалом, а це природним
чином розширює культурний кругозір дитини. При цьому постійне звернення до досвіду
дитини, врахування його менталітету, сприйняття нею дійсності дозволяє дітям краще
усвідомити явища власної національної культури в порівнянні з культурою країн мови, що
вивчається.
Таким чином, заняття іноземною мовою сприяють повноцінному розвитку особистості
дитини. Але також слід пам'ятати, що особистість - це своєрідний «механізм», всі ланки
якого тісно взаємопов'язані і - у свою чергу - впливають на процес оволодіння іноземною
мовою. В основі цього "механізму" лежать уявлення людини (дитини) про себе, що, перш за
все, виявляється в осягненні дитиною так званих особистісно значущих конструкцій. Так
якщо вона високо оцінює себе і власні досягнення і не відчуває розладу з самим собою, то
швидко і міцно опановує висловлюваннями типу I can run, I'm kind. Найкраще діти
запам'ятовують слова, які називають те, що їм цікаво і має для них емоційну значимість.
Емоційний фактор взагалі має велике значення при навчанні іноземної мови. Так кажучи,
комунікативна значущість ми маємо на увазі, в тому числі й емоційну значимість. Сфера
емоційного не може займати периферичні положення і бути ізольована від інших. Емоційна
сфера спільно з когнітивною і психомоторною забезпечує успішність процесу засвоєння
іноземної мови, тобто рівноправність емоційного фактора у викладанні іноземної мови
обумовлено цілісністю процесу засвоєння, що повною мірою відображено в сучасних
концепціях цілісного навчання іноземним мовам. Згідно з цими концепціям цілісність
навчання обумовлена цілісним характером мови як явища, цілісністю істоти що навчається і
навчає і, як наслідок, цілісністю процесу засвоєння.
Емоційність легко з'єднується з художністю. На уроках іноземної мови в дитячому садку
так само часто і успішно створюють художню середу. Театральна, музична, літературна, ін
діяльність дітей на заняттях іноземної мови не тільки викликає їх непідроблений інтерес і
бажання до занять, але і відповідно позитивно впливає на розвиток їх особистісних
особливостей, у кожної дитини своїх, таким чином кожен відчуває себе успішним як не в
одному то в іншому. А, об'єднуючи на уроці розумові, емоційні і рухові сфери ми
спрямовуємо зусилля на виховання цілісної особистості в єдності її природних задатків і
соціального досвіду.
Спостереження показують: зміцнюючи впевненість дитини у собі, а так само
підвищуючи його самооцінку, педагог створює умови для її успіхів і досягнень у вивченні
іноземної мови. Важливим фактором, що впливає на можливі результати занять, є реакція
дітей на новизну завдань. Так дитина з хорошою, високою самооцінкою завжди позитивно
3. реагує на появу нових завдань, діти із середньою - розраховують на допомогу вчителі, а дітей
з низькою самооцінкою буває дуже складно залучити до виконання нових завдань. Таким
чином, педагог може вибирати різні підходи до різних дітей і навіть коректувати і в даному
випадку підвищувати самооцінку у тих дітей, у яких це потрібно. Так як позитивні уявлення
про себе підсилюють прагнення дітей до спілкування, в тому числі й іноземною мовою, що
реалізується дітьми в процесі значущих для них комунікативних ситуацій. Це надає
іноземній мові статус кошти для реального спілкування і вираження своїх думок.
Таким чином, використання різноманітних педагогічних прийомів і знань особливостей
спрямованості особистості вихованців дозволяють педагогу зробити процес навчання
іноземній мові більш ефективним.
Все вище викладене вже не одноразово було підтверджено практичною діяльністю, яка
на ділі підтвердила позитивний вплив вивчення іноземної мови на розвиток особистості
дитини. Так для прикладу наведемо результати проведеного в дитячому саду з навчанням
англійської мови спостереження за психічним розвитком дітей, їх здоров'ям. Це
спостереження за дітьми, що вивчали іноземну мову, виявило наступне:
1. навчання іноземної мови позитивно вплинуло на розвиток мовлення дитини і на рідну
мову;
2. більше половини дітей займаються іноземною мовою, мають високий рівень пам'яті;
3. у них значно підвищилася стійкість уваги;
4. ці діти були більш розвинені, розкуті в порівнянні з іншими однолітками.
Це лише один з прикладів і далеко не повний перелік позитивних результатів від
раннього вивчення іноземної мови. Тільки завжди слід пам'ятати, що головним принципом у
будь-якому навчанні є його гуманістична спрямованість.
Зараз уже зрозуміло, що раннє вивчення іноземної мови аж ніяк не мода, а життєва
необхідність. І мета педагога в цій ситуації зробити процес більш прийнятним для дитини.
Доцільність раннього навчання ми довели, отже, просто необхідно використати цей факт в
інтересах самої дитини. Крім того, навчаючи дитини іноземної мови, ми в той же час
розвиваємо його особу. Доказів на користь раннього навчання іноземної мови цілком
достатньо, справа лише за ініціативними, компетентними і захопленими своєю роботою
педагогами, батьками, які усвідомлюють всю важливість освіти та розвитку дитини.
Література:
1. Уланова О. Б. Англійська для дошкільнят: граємо і вчимо/О. Б. Уланова-
М.:видавничий центр «Академія», 1998.- 318 с.
2. Розвиток особистості дитини: монографія/ За ред. А.М. Фонарьова.- М.: Прогрес,
1987.-240 с.
3. Баранников А. В. Про введення іноземної мови у 2 класах початкової школи в умовах
експерименту з оновлення структури та змісту загальної освіти у 2002/2003
навчальному році/А. В. Баранников //Іноземна мова в школі.-2002.- № 2.- С. 15-17.
4. Вітол А. Б. Чи потрібен дошкільнятам іноземну мову?/ А. Б. Вітол// Іноземна мова в
школі.-2000.- № 6.-С.26-30.
5. Горлова Н. А. Стан методики раннього навчання іноземних мов на порозі третього
тисячоліття/ Н.А.Горлова// Іноземна мова в школі.-2001.- № 19.-С.11.
6. Комарова О. П., Трегубова О. Н. Емоційний фактор: поняття, роль і форми інтеграції
в цілісному навчанні іноземної мови/О. П. Комарова, О. Н. Трегубова// Іноземна мова
в школі.- 2000.-№ 6.-С.14-17.
7. Лазарева О. В. Раннє навчання англійської мови засобами мистецтва: виховання
людської природи/ О. В. Лазарева// Іноземна мова в школі.-1996.-№ 2.-С.21.
